ДБН В.1.2-9:2021 Безпека і доступність при експлуатації

Д ЕРЖАВН І БУД ІВЕЛ ЬН І НО Р МИ УКРА Ї НИ

О сновні ви моги до буд івель і спор уд

БЕЗПЕКА І ДОСТУПНІСТЬ

ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ

ДБН В.1.2 -9:2021

Видання офіційне

Київ

Міністерство розвитку громад та територій України

Д ЕРЖАВН І БУД ІВЕЛ ЬН І НО Р МИ УКРА Ї НИ

О сновні ви моги до буд івель і спор уд

БЕЗПЕКА І ДОСТУПНІСТЬ

ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ

ДБН В.1.2 -9:2021

Видання офіційне

Київ

Мінрегіон України

ПЕРЕДМОВА

Мінрегіон України, 2022

Видавець нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів Мінрегіону України

Державне підприємство "Укрархбудінформ" ІІ

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Основні вимоги до будівель і споруд

БЕЗПЕКА І ДОСТУПНІСТЬ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

Basic requirements for buildings and structures

OPERATIONAL SAFETY AND ACCESS

Чинні з 2022-09-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1Ці норми визначають основні положення основної вимоги щодо забезпечення безпеки і доступності при експлуатації будівель і споруд (далі – основна вимога) відповідно до Закону України «Про будівельні норми» [1].

1.2Ці норми поширюються на будівлі та споруди у цілому та їх частини (конструктивні та інженерні системи) під час проектування та будівництва, а також встановлюють положення щодо дотримання функціональних параметрів об’єкта під час його експлуатації.

1.3Вимоги цих норм застосовуються при проектуванні та будівництві разом із іншими будівельними нормами, що встановлюють вимоги до об’єктів: будівель, споруд, їх частин (конструктивних та інженерних систем) залежно від функціонального призначення.

1.4Ці норми застосовують при встановленні у будівельних нормах обов’язкових вимог до об’єкта нормування у будівництві, а також використовуються при розробленні нормативних документів на конструктивні та інженерні системи.

2 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

2.1Під час проектування, будівництва, експлуатації та ліквідації будівель і споруд забезпечують безпечне середовище для життя і життєдіяльності людини, додержують нормативи щодо охорони праці згідно з [2, 3].

2.2Основна вимога щодо забезпечення безпеки і доступності при експлуатації стосується унеможливлення та/або зведення до мінімуму можливості виникнення нещасних випадків або ушкоджень людини під час проектування, будівництва, експлуатації та ліквідації об’єктів, які можуть мати місце внаслідок дії наступних небезпечних факторів:

- ковзання, спотикання, падіння;

- удар, зіткнення;

- опіки;

- ураження електричним струмом;

- ураження вибухом;

- обмежена доступність для маломобільних груп населення;

- несанкціонований доступ сторонніх осіб.

2.3Ця основна вимога щодо безпеки і доступності при експлуатації реалізується на підставі суттєвих характеристик будівельної продукції.

2.4Проектування конструктивних рішень та інженерних систем об’єкта здійснюється на підставі суттєвих характеристик відповідної будівельної продукції. Суттєвою характеристикою будівельної продукції є та характеристика, яка повʼязана під час використання встановленої будівельної продукції з основною вимогою до будівель і споруд. Видання офіційне 1

3 КРИТЕРІЇ ОСНОВНОЇ ВИМОГИ

3.1Під час проектування об’єктів дотримання основної вимоги щодо забезпечення безпеки і доступності при експлуатації здійснюється містобудівними, обʼємно-планувальними та конструктивними рішеннями протягом усього життєвого циклу будівель і споруд.

3.2Ці норми застосовують до об’єктів, що пов'язані з можливістю виникнення небезпечних факторів середовища для здоровʼя та життєдіяльності людини при користуванні будівлями і спорудами (у тому числі для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення).

3.3Обʼєкти проектують, будують та обладнують так, щоб забезпечити вимоги безпеки для здоров'я і життя людини, попередити ризики отримання травм мешканцями, персоналом та відвідувачами (в тому числі маломобільними групами населення) при пересуванні і виконанні професійних обовʼязків всередині і біля обʼєкту, при вході і виході, а також при користуванні його елементами, інженерним та технологічним обладнанням.

3.4Стани, за яких критерії основної вимоги безпеки і доступності при експлуатації не задовольняються елементами будівель і споруд, є критичними. Вони можуть призвести до травмування людей, значних матеріальних збитків чи інших неприйнятних наслідків.

3.5Критеріями забезпечення основної вимоги безпеки і доступності будівель і споруд під час експлуатації є:

- запобігання ковзання і падіння;

- запобігання удару і зіткнення;

- запобігання опіків;

- запобігання ураження електричним струмом;

- запобігання ураження вибухом;

- забезпечення доступності для маломобільних груп населення;

- запобігання несанкціонованого доступу.

3.6Критерії основної вимоги безпеки і доступності будівель і споруд під час експлуатації конкретизують у будівельних нормах в залежності від особливостей обʼєктів різного призначення.

4 ПОБУДОВА ГРАНИЧНИХ ЗНАЧЕНЬ КРИТЕРІЇВ ОСНОВНОЇ ВИМОГИ

4.1Критичні стани стосовно основної вимоги безпеки і доступності при експлуатації будівель і споруд можуть реалізуватися внаслідок таких подій:

4.1.1Критичний стан ковзання:

- втрата зчеплення при ходінні взутих, а також босих пішоходів та пересуванні інвалідних візків з покриттям підлоги, тротуару або іншої пішохідної зони;

- втрата зчеплення коліс транспортного засобу з покриттям дороги.

4.1.2Критичний стан падіння:

- падіння пішохода внаслідок ковзання;

- падіння внаслідок зміни в рівні або раптового зниження поверхні для ходіння або пересування;

- падіння внаслідок зачеплення за нерівності підлоги або за іншу перешкоду;

- падіння внаслідок слабкої видимості перешкод;

- падіння через відкриті отвори у стіні або у перекритті.

4.1.3Критичний стан травмування внаслідок удару і зіткнення:

- травмування внаслідок удару об перешкоду;

- травмування внаслідок зіткнення з іншими людьми;

- травмування внаслідок зіткнення з транспортним засобом або внаслідок дорожньотранспортної пригоди;

- травмування внаслідок зіткнення з крихкими елементами будівлі чи споруди;

- травмування внаслідок падіння або горизонтального переміщення незакріплених елементів будівлі чи споруди.

4.1.4Критичний стан опіку:

- опік внаслідок контакту людини з гарячими поверхнями будівлі, споруди або обладнання;

- опік внаслідок контакту з гарячими рідинами, переважно водою;

- опік внаслідок надмірного випромінювання тепла нагрівачами, лампами тощо.

4.1.5Критичний стан ураження електричним струмом:

- ураження блискавкою будівлі, споруди або людей, які знаходяться всередині чи на прилеглій території;

- ураження людей напругою системи електроживлення будівлі чи споруди;

- ураження людей напругою світлофора, освітлення дороги, контактної мережі електротранспорту.

4.1.6Критичний стан ураження вибухом:

- утворення вибухонебезпечної суміші у повітряному просторі будівлі, споруди або її частини;

- іскріння елементів електропроводки будівлі, споруди;

- вибух елементів паливних систем будівлі, споруди;

- вибух резервуарів та трубопроводів вибухонебезпечних газів або рідин;

- викид речовини з системи, що містить газ або рідину під тиском.

4.1.7Критичний стан недоступності для маломобільних груп населення:

- відсутність можливості самостійного подолання перепадів у рівнях підлоги;

- відсутність можливості подолання недостатньо широких проходів;

- утруднення самостійного обслуговування (у тому числі користування інженерним обладнанням будівлі або споруди).

4.1.8Критичний стан несанкціонованого доступу до будівлі чи споруди:

- проникнення сторонніх осіб, тварин, комах тощо внаслідок відсутності, недостатньої міцності або надійності огороджувальних та запірних елементів.

5 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ОСНОВНОЇ ВИМОГИ

5.1Особливості запобігання критичним станам при перевірці критеріїв основної вимоги безпеки і доступності при експлуатації враховуються згідно з 5.2-5.8 цих норм.

5.2 Запобігання ковзання і падіння

5.2.1Для запобігання падінню після ковзання передбачаються обмеження слизькості (рельєф покриття, стійкість до ковзання, коефіцієнт зчеплення тощо) для будівельних конструкцій та виробів, що застосовуються для відповідних елементів будівель і споруд (підлоги, тротуари, дороги), які залежать від характеристики поверхонь виробів, а також наявності на поверхні льоду, води чи жиру. При цьому враховується, що вимоги до слизькості існують тільки для деяких специфічних застосувань.

5.2.2Для запобігання падінню після спотикання забезпечують гладкі поверхні підлоги в місцях пересування користувачів об'єктів без раптових малих змін у рівні, змін у слизькості та низьких перепон.

5.2.3Для запобігання падінню через спотикання або зачеплення в умовах слабкої видимості передбачають мінімальне стандартне освітлення, щоб люди могли рухатись безпечно в приміщеннях, в тому числі бігти, у разі небезпеки. Крім того, мають бути запасні виходи з адекватним освітленням, здатним до функціонування навіть у разі відмови електроживлення.

5.2.4Запобігання падінню внаслідок змін у рівні досягають виконанням відповідних вимог щодо геометрії засобів вертикального переміщення.

5.2.5Вимоги щодо нахилу, розміру кроку, ширини сходів, огороджень та площадок визначають з врахуванням призначення обʼєкта, а ухил пандусів – виходячи з безпеки та зручності для маломобільних груп населення.

5.2.6Для запобігання падіння при раптових суттєвих змінах в рівні підлоги чи тротуару передбачають огородження небезпечних ділянок, а для значних отворів – закриття решітками, сітками чи ґратами. Висоту поручнів, балюстрад, парапетів та інших подібних захисних пристосувань визначають відповідно до глибини можливого падіння. Встановлюють також мінімальний рівень опору огородження горизонтальному поштовху. Запобігання падінню через зміни в рівні на сходах досягають завдяки ухилу, розміру проступу, висоти сходів тощо.

5.2.7Запобігання падінню після спотикання чи зачеплення досягають установленням світильників та аварійних пристроїв для забезпечення необхідного освітлення.

5.2.8Для запобігання падіння через раптові зниження рівня підлоги передбачають поручні, балюстради та парапети, які мають характеризуватись:

- висотою над підлогою;

- неможливістю подолання дітьми;

- розмірами отворів, які унеможливлюють застрявання або провалювання в них дітей;

- стійкістю до горизонтального поштовху.

5.3 Запобігання удару і зіткнення

5.3.1Ризик прямих впливів (удару і зіткнення) стосується травмування людей, що перебувають всередині чи ззовні будівлі чи споруди, через випадкові чи невипадкові контакти (впливи, зіткнення) з будівлею (чи спорудою) або її частинами (елементами). Запобігання цим ризикам стосується:

- забезпечення безпечних контактів між людиною та елементами або частинами будівлі чи споруди (двері, вікна тощо);

- унеможливлювання контактів між людиною та частинами будівлі чи споруди в результаті нещасних випадків (наприклад, провалювання скрізь слабкий елемент) чи специфічних обставин (наприклад, відмова освітлення);

- забезпечення безпечних контактів людини з потенційно падаючими елементами, які є складовими частинами будівлі чи споруди;

- унеможливлювання нещасних випадків у результаті руху (наїзду) транспортного засобу.

5.3.2Характеристиками будівель і споруд чи їх елементів, які впливають на зниження рівня небезпеки та запобігають удару чи зіткненню, є:

- геометричні параметри (наприклад, висота приміщення);

- наявність гострих чи ріжучих крайок у стані експлуатації;

- характер поверхонь (твердість, шорсткість тощо);

- ступінь зчеплення потенційно падаючих елементів з елементами споруди, до яких вони закріплені;

- реакція на удар (міцність, здатність перешкоджати проникненню падаючих людей чи елементів, крихкі властивості, розмір уламків тощо);

- сили, що можуть бути прикладені до користувачів будівель (наприклад, від автоматичних дверей).

5.3.3Рівень небезпеки прямих впливів залежить від наявності запобіжних пристроїв для обмеження чи попередження доступу до небезпечних елементів.

5.3.4Вимоги, які є загальними для всіх будівельних виробів, пов'язані з виключенням ризику порізів від гострих крайок доступних виробів та зменшення ризиків контактів з потенційно небезпечними частинами виробів.

5.3.5Нещасні випадки через рух транспортного засобу є результатом впливу на об'єкти людьми, що керують транспортними засобами. Запобігання нещасним випадкам залежить від стану поверхні покриття для руху транспортного засобу, механічного опору захисних огороджень та придатності іншого обладнання.

5.3.6Дані норми беруть до уваги тільки питання, пов'язані з характеристиками будівель і споруд стосовно ризику нещасних випадків через рух транспортного засобу.

5.3.7Транспортні засоби можуть:

- з'їхати до кювету через незахищені боки узбіччя дороги чи впасти з мосту;

- зіштовхнутися з дорожнім обладнанням, бар'єрами чи перешкодами поруч з дорогами;

- зіштовхнутися з транспортними засобами, що рухаються з іншого боку розподільної смуги;

- перекинутися або втратити стійкість з ризиком поранення людей.

5.3.8Попередження ударів транспортних засобів забезпечують дорожнім обладнанням (пасивна безпека).

5.4 Запобігання опіків

5.4.1Вимогами безпеки щодо запобігання опіку є температурні показники (поверхнева температура, температура рідин, інтенсивність випромінювання) і ступінь доступності небезпечних частин елементів будівель та споруд.

5.4.2Пов'язані з ризиком опіків характеристики стосуються обладнання для обігрівання приміщень, зберігання та розподілення гарячої води та інших рідин. Беруться до уваги і частини освітлювального обладнання, механічного чи електричного устатковання, які в нормальному чи аварійному режимах могли б спричинити опіки користувачам.

5.4.3Засобами для зменшення ризику опіку є обмеження можливості контакту з опалювальним устаткованням, підтримання безпечної температури елементів конструкцій та інженерних систем, а також температури відповідних рідин.

5.4.4У деяких випадках умови експлуатації будівель, споруд та їх обладнання не дозволяють зменшити ризики опіків. У цих випадках запобігання опіків досягають шляхом інформування людей.

5.4.5Для поверхневої температури встановлюють обмежений перелік температурних режимів відповідно до різних рівнів захисту.

5.5 Запобігання ураження електричним струмом

5.5.1Вимогами безпеки щодо ураження електричним струмом є запобігання ризику електричного удару та електрошоку внаслідок удару блискавки у об'єкт або у людину та напруги систем електроживлення на частинах будівель та споруд, з якими можливий контакт людини.

5.5.2На запобігання ризику удару блискавки може впливати розташування і висота обʼєкта стосовно оточення.

5.5.3На запобігання ризику того, що напруга системи електроживлення досягає частини будівлі чи споруди, з яким може контактувати людина, впливає власне проект системи, рівень напруги та обставини експлуатації (наприклад, наявність вологи). Для систем електропостачання з більш високою напругою ризик виникає також і на деякій відстані від частин системи під напругою.

5.5.4Для запобігання ризику електричного удару блискавки у будівлю чи споруду передбачають блискавкозахисну систему.

5.5.5Запобігання ураженню електричного удару та електрошоку від напруги систем електроживлення із напругою, більшою ніж визначений рівень, досягають відсутністю контакту людини з системою або забезпеченням її перебування на певній відстані від частин системи.

5.5.6Запобігання ризику електричного удару та електрошоку через наявність електричної напруги на частинах будівлі чи споруди досягають заходами щодо захисту від попадання під напругу її частин (включаючи систему електроживлення) за специфічних обставин (наприклад, під час дощу).

5.5.7Запобігання ризику електричного удару та електрошоку від систем електроживлення сигнального обладнання для дорожнього руху та вуличних ліхтарів досягають заходами щодо відсутності контакту між людиною та частинами будівель і споруд, які є під напругою, або можуть потрапити під напругу (наприклад, через транспортні засоби).

5.5.8Для мінімізації ризиків електричних ударів від світлофору, сигналів переходу, змінних табло для повідомлень, датчиків руху, контрольного обладнання, обладнання лінії електропередачі та джерел енергії для дорожнього обладнання передбачають узгоджені рівні ізоляції та автоматичні запобіжники, безпечні рівні напруги.

5.6 Запобігання ураження вибухом

5.6.1Ризик вибухів розглядають з двох точок зору. З одного боку, небезпечним фактором для людини можуть служити потенційно небезпечні об'єкти (лінії постачання палива, теплогенератори, устатковання під тиском тощо). З іншого боку, ризик вибуху може бути викликаний людиною через необережне поводження з вибухонебезпечними матеріалами.

5.6.2Для запобігання вибуху під дією надмірного тиску чи температури передбачають засоби обслуговування, які обмежують чи зменшують тиск та температуру, або переривають, виключають чи автоматично зупиняють відповідні засоби обслуговування чи лінії постачання.

5.6.3Якщо лінії постачання мають ризик вибуху, засоби обслуговування розміщують та обладнують так, щоб захистити навколишнє середовище. Власні засоби обслуговування мають відповідати вимогам щодо мінімізації ризику для людини настільки, наскільки це можливо.

5.6.4У разі неможливості запобігання розвитку небезпечної та вибухової атмосфери через витік газів, парів, туману чи горючого пилу через місцеві чи експлуатаційні умови передбачають заходи безпеки. Одним із заходів безпеки може бути використання матеріалів, які не сприяють накопиченню статичної електрики.

5.6.5Другим аспектом експлуатаційної безпеки об'єктів будівництва є застосування будівельних конструкцій, інженерних систем, виробів та компонентів, які задовольняють вимоги вибухобезпеки.

5.6.6Вимоги до окремих будівельних виробів (труби, баки, котли, контейнери, засоби керування, вимикачі тощо) стосовно їх вибухової безпеки встановлюють відповідно до вимог до будівель і споруд (тиск, температурний опір, щільність, опір зовнішнім впливам тощо).

5.7 Забезпечення доступності для маломобільних груп населення

5.7.1Для забезпечення доступності обʼєктів для маломобільних груп населення передбачаються:

- безпечні підходи і підʼїзди до будівель і споруд;

- зручність у користуванні для мешканців, виробничого персоналу і відвідувачів;

- можливість користування без додаткової адаптації для маломобільних груп населення;

- безпечне переміщення усередині будівель;

- відсутність порогів і перепадів висот у дверних прорізах;

- наявність зони обслуговування маломобільних відвідувачів у громадських будівлях, торгових закладах тощо.

5.8 Запобігання несанкціонованого доступу

5.8.1Для запобігання несанкціонованого доступу до обʼєкта передбачається:

- наявність елементів захисту (звичайних і кодових замків, домофонів, систем охоронної сигналізації, відеоспостереження тощо) у будівлях і на прилеглій території;

- захищене (антивандальне) виконання критичних вузлів будівлі (стін, заповнення віконних прорізів, вхідних дверей і, за необхідності, дверей, що ведуть у підвал, на горище та інші приміщення);

- вибухозахисні конструкції на відповідальних ділянках будівлі;

- забезпечення безперешкодної евакуації через елементи захисту будівлі у разі пожежі;

- захист від проникнення комах, гризунів, птахів у конструктивних рішеннях порожнин будівлі, елементів вентиляції, герметизації проходів трубопроводів тощо.

6 ПЕРЕВІРКА ДОТРИМАННЯ ОСНОВНОЇ ВИМОГИ

6.1Недопущення критичних станів безпеки і доступності при експлуатації забезпечується на всіх етапах життєвого циклу обʼєктів.

6.2Забезпечення виконання основної вимоги здійснюється завдяки виконанню комплексу заходів, зокрема:

- врахування у проекті вимог безпеки і доступності при експлуатації до будівель і споруд у цілому та їх окремих частин;

- застосування при будівництві будівельних конструкцій та інженерних систем, які мають характеристики, що відповідають критеріям основної вимоги безпеки і доступності при експлуатації;

- забезпечення умов нормальної експлуатації, своєчасне проведення заходів щодо технічного обслуговування.

6.3Основну вимогу безпеки і доступності будівель і споруд при експлуатації забезпечують на основі концепції прийнятного (припустимого) ризику, яка полягає у прагненні суспільства до такого рівня безпеки, який воно здатне забезпечити, виходячи з існуючого рівня життя, економічного та соціально-політичного становища, розвитку науки та техніки. При управлінні ризиками керуються принципом розумної допустимості ризиків. Будь-який ризик повинен бути знижений настільки, наскільки це є практично досяжним, або ж до рівня, який є настільки низьким, наскільки це розумно досяжне.

ДОДАТОК А

(довідковий)

ПЕРЕЛІК ХАРАКТЕРИСТИК БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ,

ВИРОБІВ ТА КОНСТРУКЦІЙ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ОСНОВНУ ВИМОГУ

ДОДАТОК Б

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ 1 Закон України від 05 листопада 2009 року № 1704-VI "Про будівельні норми" 2 Закон України від 24 лютого 1994 р. № 4004-XII "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" 3 Кодекс цивільного захисту України від 2 жовтня 2012 року № 5403-VI

Ключові слова: безпека і доступність при експлуатації, вибух, зіткнення, ковзання, критичні стани, небезпечний фактор, несанкціонований доступ, опік, падіння, ризик, удар, ураження електричним струмом.

* * * * * * * * * *

Коректор – В.Князєва

Комп'ютерна верстка-В.Чукашкіна

Формат 60х84 /8. Папір офсетний. Гарнітура "Агіаl"

Друк офсетний.

Державне підприємство "Укрархбудінформ".

вул. М. Кривоноса, 2А, м. Київ-37, 03037, Україна.

Тел. +38(067)8848879

Е-mаіl:uаbі90@ukr.net

Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до державного реєстру видавців

ДК № 690 від 27.11.2001 р.