ДБН В.2.2-16:2019 Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади.

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

КУЛЬТУРНО-ВИДОВИЩНІ

ТА ДОЗВІЛЛЄВІ ЗАКЛАДИ

ДБН В.2.2-16:2019

Видання офіційне

Київ Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

КУЛЬТУРНО-ВИДОВИЩНІ

ТА ДОЗВІЛЛЄВІ ЗАКЛАДИ

ДБН В.2.2-16:2019

Видання офіційне

Київ

Мінрегіон України

Мінрегіон України, 2019

Видавець нормативних документів у галузі будівництва промисловості будівельних матеріалів Мінрегіону України

Державне підприємство "Укрархбудінформ" II

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

КУЛЬТУРНО-ВИДОВИЩНІ ТА ДОЗВІЛЛЄВІ ЗАКЛАДИ

КУЛЬТУРНО-ЗРЕЛИЩНЫЕИДОСУГОВЫЕУЧРЕЖДЕНИЯ

CULTURAL ENTERTAINMENT AND ENTERTAINMENT FACILITIES

Чинні від 2019-11-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Ці будівельні норми поширюються на проектування і будівництво однозальних і багатозальних будівель і споруд закладів культури та дозвілля, окремо розташованих та вбудованих у багатофункціональні центри:

- кінотеатрів цілорічної та сезонної дії;

- театрів;

- клубних закладів.

Ці будівельні норми не поширюються на цирки, нічні клуби, спеціалізовані театри і кінотеатри.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цих нормах є посилання на такі нормативно-правові та нормативні акти і нормативні документи:

НПАОП 0.00-1.02-08 Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів

НПАОП 40.1-1.32-01 (ДНАОП 0.00-1.32-01) Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок

ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів

ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво

ДБН Б.2.2-5:2011 Благоустрій територій

ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій

ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги

ДБН В.1.1-12:2014 Будівництво у сейсмічних районах України

ДБН В.1.1-24:2009 Захист від небезпечних геологічних процесів. Основні положення проектування

ДБН В.1.1-31:2013 Захист територій, будинків і споруд від шуму

ДБН В.1.1-45:2017 Будівлі і споруди в складних інженерно-геологічних умовах. Загальні положення

ДБН B.1.1-46:2017 Інженерний захист територій, будівель і споруд від зсувів і обвалів. Основні положення

ДБН В.1.2-2:2006 Навантаження і впливи. Норми проектування

ДБН В.1.2-4-2006 Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)

ДБН В.1.2-6-2008 Основні вимоги до будівель і споруд. Механічний опір та стійкість

ДБН В.1.2-7-2008 Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека

ДБН В. 1.2-8-2008 Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека життя і здоров’я людини та захист навколишнього природного середовища

ДБН В.1.2-9-2008 Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека експлуатації

ДБН В.1.2-10-2008 Основні вимоги до будівель і споруд. Захист від шуму Видання офіційне

ДБН В.1.2-11-2008 Основні вимоги до будівель і споруд. Економія енергії

ДБН В. 1.2-14:2018 Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд

ДБН В.2.1-10:2018 Основи і фундаменти будівель та споруд. Основні положення

ДБН В.2.2-5-97 Захисні споруди цивільного захисту

ДБН В.2.2-9:2018 Громадські будинки та споруди. Основні положення

ДБН В.2.2-10-2001 Заклади охорони здоров’я

ДБН В.2.2-13-2003 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди

ДБН В.2.2-23:2009 Підприємства торгівлі

ДБН В.2.2-24:2019 Висотні будівлі. Основні положення

ДБН В.2.2-25:2009 Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства)

ДБН В.2.2-28:2010 Будинки адміністративного та побутового призначення

ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд

ДБН В.2.3-15:2007 Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів

ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання

ДБН В.2.5-23:2010 Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення

ДБН В.2.5-24:2012 Електрична кабельна система опалення

ДБН В.2.5-28:2018 Природне і штучне освітлення

ДБН В.2.5-39:2008 Теплові мережі

ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту

ДБН В.2.5-64:2012 Внутрішній водопровід та каналізація. Частина 1. Проектування. Частина ІІ. Будівництво

ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування

ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування

ДБН В.2.5-75:2013 Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування

ДБН В.2.5-77:2014 Котельні

ДБН В.2.6-31:2016 Теплова ізоляція будівель

ДБН В.2.6-98:2009 Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення

ДБН В.2.6-161:2017 Дерев’яні конструкції. Основні положення

ДБН В.2.6-162:2010 Кам’яні та армокам’яні конструкції. Основні положення

ДБН В.2.6-163:2010 Сталеві конструкції. Норми проектування, виготовлення і монтажу

ДБН В.2.6-165:2011 Алюмінієві конструкції. Основні положення

ДБН В.2.6-198:2014 Сталеві конструкції. Норми проектування

ДСТУ 4281:2004 Заклади ресторанного господарства. Класифікація

ДСТУ 7246:2011 Дизайн і ергономіка. Сигналізатори звукові немовних повідомлень. Загальні вимоги ергономіки

ДСТУ Б А.2.2-7:2010 Проектування. Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації об’єктів. Основні положення

ДСТУ Б А.2.2-8:2010 Розділ "Енергоефективність" у складі проектної документації об’єктів

ДСТУ Б А.2.2-12:2015 Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні та гарячому водопостачанні

ДСТУ Б В.1.2-3:2006 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Прогини і переміщення. Вимоги проектування

ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (IEC62305:2006, NEQ)

ДСТУ Б В.2.7-70-98 Матеріали будівельні. Метод випробування на розповсюдження полум'я (ГОСТ 30444-97)

ДСТУ Б В.2.5-82:2016 Електробезпека в будівлях і спорудах. Вимоги до захисних заходів від ураження електричним струмом

ДСТУ Б В.2.6-52:2008 Конструкції будинків і споруд. Сходи маршеві, площадки та огородження сталеві. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.6-145:2010 Конструкції будинків і споруд. Захист бетонних і залізобетонних конструкцій від корозії. Загальні технічні вимоги (ГОСТ 31384-2008, NEQ)

ДСТУ Б В.2.6-204:2015 Розрахунок і конструювання армоцементних конструкцій будівель та споруд

ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2007 Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорта будинків при новому будівництві та реконструкції

ДСТУ-Н Б А.2.2-13:2015 Енергетична ефективність будівель. Настанова з проведення енергетичної оцінки будівель

ДСТУ-Н Б В.1.1-32:2013 Настанова з проектування захисту від шуму в приміщеннях засобами звукопоглинання та екранування

ДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013 Настанова з розрахунку та проектування захисту від шуму сельбищних територій

ДСТУ-Н Б В.1.1-34:2013 Настанова з розрахунку та проектування звукоізоляції огороджувальних конструкцій житлових і громадських будинків

ДСТУ-Н Б В.1.1-35:2013 Настанова з розрахунку рівнів шуму в приміщеннях і на територіях

ДСТУ-Н Б В.2.2-38:2013 Настанова з улаштування пожежних ліфтів в будинках та спорудах

ДСТУ-Н Б В.2.5-43:2010 Настанова з улаштування систем сонячного теплопостачання в будинках житлового і громадського призначення

ДСТУ EN81-20:2015 (EN81-20:2014, IDT) Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Ліфти для перевезення пасажирів та вантажів. Частина 20. Ліфти пасажирські та вантажопасажирські

ДСТУ EN81-40:2016 (EN81-40:2008, IDT) Норми безпеки щодо конструкції та експлуатації ліфтів. Спеціальні ліфти для перевезення осіб та вантажів. Частина 40. Сходові підіймачі та похилі підіймальні платформи для осіб з обмеженою рухливістю

ДСТУ EN81-41:2016 (EN81-41:2010, IDT) Норми безпеки щодо конструкції та експлуатації ліфтів. Спеціальні ліфти для перевезення осіб та вантажів. Частина 41. Вертикальні підіймальні платформи, призначені для використання особами з обмеженою рухливістю

ДСТУ EN81-50:2015 (EN81-50:2014, IDT) Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Ліфти для перевезення пасажирів та вантажів. Частина 50. Правила проектування, розрахування та перевіряння компонентів ліфта

ДСТУ EN81-70:2010 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Специфічне використання пасажирських і вантажопасажирських ліфтів. Частина 70. Зручність доступу до ліфтів пасажирів, зокрема осіб з обмеженими фізичними можливостями (EN81-70:2003, IDT)

ДСТУ EN81-72:2017 (EN81-72:2015, IDT) Норми безпеки щодо конструкції та експлуатації ліфтів. Специфічне використання пасажирських і вантажопасажирських ліфтів. Частина 72. Ліфти пожежні

ДСТУ EN81-82:2017 (EN81-82:2013, IDT) Норми безпеки щодо конструкції та експлуатації ліфтів. Наявні ліфти. Частина 82. Норми щодо поліпшення доступності наявних ліфтів для осіб, зокрема осіб з обмеженими фізичними можливостями

ДСТУ EN12845:2016 (EN12845:2015, IDT) Стаціонарні системи пожежогасіння. Автоматичні спринклерні системи. Проектування, монтування та технічне обслуговування

ДСТУ EN1434-6:2017 (EN1434-6:2015, IDT) Теплолічильники. Частина 6. Монтаж, уведення в експлуатацію, контроль в експлуатації та технічне обслуговування

ДСТУ EN50131-1:2014 Системи тривожної сигналізації. Системи охоронної сигналізації. Частина 1. Загальні вимоги (EN50131-1:2006, EN50131-1:2006/А1:2009, EN 50131-1:2006/IS2:2010, IDT)

ДСТУ EN50133-2-1:2012 (EN50133-2-1:2000, ЮТ) Системи тривожної сигналізації. Системи контролювання доступу охоронного призначення. Частина 2-1. Загальні вимоги до складників системи

ДСТУ EN62305-1:2012 Захист від блискавки. Частина 1. Загальні принципи (EN62305-1:2011, IDT)

ДСТУ EN62305-3:2012 Захист від блискавки. Частина 3. Фізичні руйнування споруд та небезпека для життя людей (EN62305-3:2011, IDT)

ДСТУ EN62305-4:2012 Захист від блискавки. Частина 4. Електричні та електронні системи, розташовані в будинках і спорудах (EN62305-4:2011, IDT)

ДСТУ Б CEN/TS14816:2013 Стаціонарні системи пожежогасіння. Дренчерні системи. Проектування, монтування та технічне обслуговування (CEN/TS14816:2008, IDT)

ДСТУ Б EN13779:2011 Вентиляція громадських будівель. Вимоги до систем вентиляції та кондиціонування повітря (EN13779:2007, IDT)

ДСТУ Б EN15232:2011 Енергоефективність будівель. Вплив автоматизації, моніторингу та управління будівлями (EN15232:2007, IDT)

ДСТУ Б EN15251:2011 Розрахункові параметри мікроклімату приміщень для проектування та оцінки енергетичних характеристик будівель по відношенню до якості повітря, теплового комфорту, освітлення та акустики (EN15251:2007, IDT)

ДСТУ Б ENISO7730:2011 Ергономіка теплового середовища. Аналітичне визначення та інтерпретація теплового комфорту на основі розрахунків показників РМVі РРDі критеріїв локального теплового комфорту (ENISO7730:2005, IDT).

ДСТУ CEN/TR12101-5:2016 Системи протидимного захисту. Частина 5. Настанови на базі функціональних рекомендацій та методи розрахування систем димо-та тепловидалення (CEN/TR12101-5:2005, IDT)

ДСТУ ISO4190-1-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 1. Класи ліфтів I, II, III, VI (ISO4190-1:1999, IDT)

ДСТУ ISO4190-2-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 2. Ліфти класу IV (ISO4190- 2:2001, IDT)

ДСТУ ISO4190-3-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 3. Ліфти службові класу V (ISO4190-3:1982, IDT)

ДСТУ ISO4190-5:2008 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 5. Пристрої керування, сигналізації та додаткові пристрої (ISO4190-5:2006, IDT)

ДСТУ ISO4190-6-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 6. Ліфти пасажирські для встановлення в житлових будинках. Планування і вибір (ISO4190-6:1984, IDT)

ДСТУ IEC62305-2:2012 Захист від блискавки. Частина 2. Керування ризиками (IEC62305-2:2010, IDT)

ПУЕ:2017 Правила улаштування електроустановок

СНиП 3.05.06-85 Електротехнічні пристрої

СНиП 3.05.07-85 Системи автоматизації

ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие положения (ССПБ. Пожежна безпека. Загальні вимоги)

ГОСТ 16363-98 Средства огнезащитные для древесины. Методы определения огнезащитных свойств (Засоби вогнезахисні для деревини. Методи визначення вогнезахисних властивостей

ДГН 6.6.1-6.5.001-98 Державні гігієнічні нормативи. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)

ГБН В.2.2-34620942-002 Лінійно-кабельні споруди телекомунікацій. Проектування.

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Нижче подано терміни, вжиті в цих будівельних нормах, та визначення позначених ними понять

3.1авансцена (просценіум)

Передня, найближча до глядачів частина сценічного майданчика, що розміщена перед порталом сцени (між рампою і завісою)

3.2амфітеатр

Зона зали для глядачів, в якій місця для глядачів розташовуються на сходах, що піднімаються до периферії залу, що розміщується за партером чи збоку від нього, чи в залах без партеру, може починатися зразу від сцени чи оркестрової ями, а також на балконах

3.3арена

Ігровий майданчик, що розташований в загальному об’ємі зали для глядачів

3.4ар’єрсцена

Задня частина сцени, розташована за основним планшетом сцени, не відгороджена від неї капітальними стінами

3.5багатозальний кінотеатр

Багатофункціональна будівля (комплекс), до складу приміщень якої входять декілька (три і більше) зал для кінопоказу з об’єднаним або окремим комплексом для глядачів та кінопроекційним комплексом

3.6балкон

Зона зали для глядачів, що розташована протилежно до сцени та по бокових сторонах зали в декілька вертикальних рядів (ярусів)

3.7вбиральня артистична

Приміщення, призначене для переодягання, гримування та підготовки артистів до виступів, а також для відпочинку під час антрактів

3.8вестибюль вхідний

Приміщення, що розташоване при вході перед розподільним вестибюлем, призначене для приймання потоків глядачів

3.9вестибюль касовий

Приміщення, призначене для касових операцій та розташування афіш

3.10вестибюль розподільний

Приміщення, розташоване за вхідним вестибюлем, призначене для поділу зустрічних потоків вхідної публіки, що перетинаються, в тому числі потоків глядачів у верхньому одязі і без нього

3.11відеозала

Зала, призначена для демонстрації програм, кіно-, відеофільмів

3.12галереї робочі

Конструкції, розташовані по правому і лівому боках, а також задній стіні сцени та призначені для робочих сцени, що підіймають-опускають декорації, освітлювачів, сценічних механізмів, пультів керування

3.13естрада

Частина зали для глядачів, призначена для естрадних і концертних виступів, що має портал, куліси і не передбачає швидкої зміни попланних підвісних декорацій, а також може мати завісу та малу сценічну коробку

3.14кармани сценічні

Приміщення для зберігання й динамічного монтування-зміни декорацій поточного спектаклю, накопичення артистів, що з’єднуються прорізами в стінах з основною ігровою частиною сцени

3.15кінопроекційна

Приміщення, призначене для розташування стаціонарних кінопроекторів

3.16клубний заклад

Багатофункціональний заклад культури [10], призначений для проведення дозвілля та аматорської творчості у житловій групі, кварталі (мікрорайоні) міста, селища, сільського поселення, діяльність якого спрямована на створення, розповсюдження та популяризацію культурних надбань

3.17колосниковий настил

Перекриття над ігровим майданчиком сцени з ар’єрсценою, яке виготовлене у вигляді спеціальних дерев’яних решіток та призначене для прокладання тросів від штанкетів до штанкетного майданчика, обладнаного блочними пристроями, і забезпечує підйом та спуск декорацій, освітлювальної арматури та підйом завіси

3.18коробка сценічна

Багаторівневий об’єм, відокремлений від зали для глядачів аркою портальною; включає трюм сцени, планшет сцени, ар’єрсцену, бічні кишені сцени

3.19кулуар

Проміжний простір (зала чи коридор), що прилягає до зали для глядачів і забезпечує доступ в різні частини зали для глядачів з фойє, буфету та вестибюлю

3.20лінія сцени червона

Лінія, що відокремлює сцену від авансцени в площині внутрішньої поверхні (зі сторони сцени) портальної стіни, та відповідає передній площині протипожежної завіси

3.21майданчик основний ігровий

Частина сцени, що обмежена червоною лінією і ар’єрсценою та призначена для гри акторів і розташування декорацій

3.22мегаплекс

Багатозальний кінотеатр (комплекс), до складу приміщень якого входять декілька (шість і більше) зал кінопоказу та розширений склад приміщень супутнього призначення (дозвілля, харчування і розваги)

3.23мультиплекс

Багатозальний кінотеатр (комплекс), до складу приміщень якого входять декілька (від трьох до п’яти) зал кінопоказу та розширений склад приміщень супутнього призначення (дозвілля, харчування і розваги)

3.24надколосниковий простір

Простір, що знаходиться над колосниковим настилом

3.25партер

Основна зона зали для глядачів, рівно або похило розташована у просторі між сценою або оркестровою ямою і протилежною стіною чи амфітеатром

3.26планшет сцени

Спеціальна підлога ігрового майданчика основної частини сцени

3.27портал

Проріз у стіні, що відокремлює сцену від зали для глядачів

3.28портал ігровий

Частина архітектурного (будівельного) порталу, зменшена за рахунок передніх бокових куліс

3.29постановочне освітлення

Освітлення, призначене для світлового оформлення театральних постановок, концертів, естрадних та циркових вистав

3.30рампа

Невеликий бар’єр на передній частині сцени, який приховує від публіки освітлювальну апаратуру

3.31рирпроекційна

Приміщення, в якому розміщується освітлювальне обладнання для здійснення проекції декорацій на просвіток, що розміщується за сценою чи ар’єрсценою

3.32світлоапаратна

Приміщення, в якому розміщуються пульти та апаратура для автоматичного керування світлом на сцені

3.33світлопроекційна

Приміщення, в якому розміщуються прожектори та проекційна апаратура

3.34сейф згорнутих декорацій

Склад згорнутих м’яких декорацій, призначений для зберігання живописних фонових декорацій (зокрема панорам, горизонтів, задників), згорнутих у скатки, та розташовується під сценою або ар’єрсценою. Касетний різновид сейфа згорнутих декорацій являє собою металеву просторову конструкцію з полицями, що піднімається за допомогою лебідки із шахти сейфа

3.35спеціалізований кінотеатр

Кінотеатр з такими видами кінопроекції: широкоформатна, кінопанорама, циркорама, сферична, стерео, а також кінодром, дитячий

3.36спеціалізований театр

Театр із демонстраційним комплексом або комплексом для глядачів, до яких відносяться театри багатожанрові, гастрольні, ляльок (верхових та маріонеткових), пантоміми, звірів, аква-театри, а також дитячі, кабаре, зелені театри тощо

3.37сцена

Спеціально обладнана частина будівлі, призначена для показу спектаклів різноманітних жанрів

3.38сцена верхня

Частина сценічної коробки, що знаходиться вище дзеркала сцени та обмежується зверху колосниковою решіткою, обладнується робочими галереями та перехідними містками, що слугують для розташування навісних декорацій, приладів верхнього освітлення, різних сценічних механізмів

3.39сценічний підйом

Механізм, призначений для підйому та спускання декорацій, софітів, завіс та іншого сценічного обладнання

3.40технічні апаратні

Приміщення, у яких розміщуються освітлювальні та проекційні прилади, пристрої керування постановочним освітленням і зв’язком, електроакустичні та кінотехнологічні пристрої та інші механізми

3.41трюм

Приміщення для нижньої механізації сцени, що знаходиться під її планшетом, що може бути одноярусним та багатоярусним

3.42фойє

Приміщення, призначене для перебування глядачів в очікуванні кіносеансу, спектаклю, концерту та відпочинку під час антракту

3.43фойє оркестру

Приміщення, призначене для оркестрантів при очікуванні та проході до місця виступу

3.44центр культури та дозвілля

Багатофункціональна будівля клубного закладу, призначена для проведення дозвілля всіх соціальних груп населення з наданням їм різноманітних можливостей активної творчої аматорської участі без спеціальної підготовки і відбору, а також театрально-концертної діяльності в спеціально обладнаних залах із комплексом приміщень обслуговування

3.45яма оркестрова

Відкрите зверху заглиблене приміщення перед авансценою, призначене для розміщення оркестру і дирижера, що супроводжують спектакль.

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1Рекомендований перелік закладів культури та дозвілля, які розміщуються в міських та сільських населених пунктах, їх місткість наведені у додатку А.

4.2Місткість будівель кінотеатрів і театрів визначається кількістю місць у залах для глядачів, а місткість будівель клубних закладів визначається двома показниками: кількістю місць у залах для глядачів і кількістю відвідувачів клубної частини.

4.3Допускається проектувати кінотеатри та концертні зали з універсальними залами для глядачів, призначеними для демонстрації кінофільмів, проведення концертів і громадських заходів (зборів, лекцій, конференцій, симпозіумів).

Необхідність включення до складу будівель закладів культури та дозвілля додаткових функцій (наприклад, можливість проведення в них громадських заходів) визначається завданням на проектування.

4.4Театрально-видовищні будівлі допускається поєднувати з кінотеатрами, театрами і концертними залами сезонного функціонування.

4.5Будівлі закладів культури та дозвілля за рівнем комфорту слід поділяти на три групи: 1 - високий, 2 - середній, 3 - стандартний, відповідно з якими визначаються вимоги до складу і параметрів приміщень, переліку послуг, оснащення технологічним обладнанням згідно з таблицями та додатками.

1 рівень комфорту можливо застосовувати у закладах загальнодержавного рівня [1], як таких, що окремо розташовані, так і у складі багатофункціональних комплексів.

2 рівень комфорту можливо застосовувати у закладах місцевого рівня [1] мікрорайонів міст, сільських центрів обслуговування груп поселень, об’єднаних територіальних громад.

3 рівень комфорту рекомендується застосовувати у сільських закладах, закладах безперервного кінопоказу в місцях інтенсивного пішохідного потоку, в транспортних вузлах, вокзалах, аеропортах тощо.

4.6Для проектування нового будівництва та реконструкції будівель культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів необхідно враховувати вимоги щодо забезпечення пересування осіб зінвалідністю та маломобільних груп населення і доступності для них усіх приміщень згідно з ДБН

В.2.2-40.

4.7Проектування вбудованих культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів у висотних багатофункціональних центрах слід здійснювати з урахуванням вимог ДБН В.2.2-24.

4.8Підземні споруди (приміщення) культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів проектуються як споруди подвійного призначення або захисні споруди цивільного захисту відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, ДБН В.1.2-4 та ДБН В 2.2-5.

Проектування захисних споруд цивільного захисту, за винятком тих що повинні бути у постійній готовності до використання за призначенням, здійснюється з урахуванням використання таких споруд у мирний час для господарських, культурних і побутових потреб.

Під час проектування споруд подвійного призначення та захисних споруд цивільного захисту враховуються вимоги ДБН В.2.2-40 щодо доступності та передбачення у таких спорудах не менше 10 % місць для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

5 ВИМОГИ ДО ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

5.1Розміщення, розмір та склад земельних ділянок кінотеатрів, театрів, клубних закладів визначаються згідно з вимогами ДБН Б.2.2-12 з урахуванням ДСП 173, ДГН 6.6.1-6.5.001 і вимог цього розділу.

Розміри ділянок слід приймати з розрахунку:

- для кінотеатрів - 3 ÷ 5 м2 на одне місце у залі для глядачів;

- для клубних закладів - 7 ÷ 12 м2 на одного відвідувача.

Вибір і розмір земельної ділянки театру визначається завданням на проектування на основі передпроектних досліджень згідно з вимогами ДБН А.2.2-3, ДБН В.1.2-14, ДБН В.2.1-10.

5.2На земельній ділянці кінотеатру, театру, клубного закладу слід передбачати:

- майданчики перед входами і виходами (із розрахунку на одне місце в залі - 0,3 м2, для сезонних кінотеатрів і театрів - 0,35 м2);

- місце для реклами, афіш та малі архітектурні форми;

- зелені насадження, майданчики для стоянок автомобілів, господарське подвір’я згідно з вимогами ДБН Б.2.2-5.

Залежно від профілю закладу можливе розміщення сезонних споруд для клубної роботи і рекреації, майданчиків для спортивних ігор, дитячих майданчиків і відкритих майданчиків музейної експозиції.

Слід передбачати упорядковані пішохідні зв’язки з прилеглими до території закладів об’єктами міського обслуговування та зупинками громадського транспорту.

5.3У господарську зону театрів, клубів, центрів дозвілля слід включати зону завантаженнярозвантаження громіздких великогабаритних декорацій спеціальним автотранспортом.

До місць завантаження складів декорацій слід передбачати під’їзди, а біля них організовувати розвантажувальні майданчики завширшки не менше 4,5 м, довжиною не менше 8 м. За відповідного об’ємно-планувального рішення будівлі розвантажувальний майданчик може бути розташований під стилобатом чи всередині будівлі. Не дозволяється влаштовувати майданчики для відкритого зберігання декорацій, іншого театрального, концертного майна та матеріалів у місцях розташування оглядових колодязів, підземних комунікацій.

Господарську зону слід ізолювати від зони для відвідувачів. Площу господарської зони приймають за завданням на проектування.

5.4Завантаження підприємств громадського харчування та інших вбудованих у заклади культури та дозвілля об’єктів обслуговування слід передбачати з боку господарської зони, за умови передбачення господарського під’їзду і розвантажувального майданчика (можливе суміщення з зоною завантаження-розвантаження складів декорацій) та сміттєзбірника.

5.5Місткість автостоянок слід приймати із розрахунку не менше одного машино-місця на 7 місць для глядачів закладів 1-го рівня комфорту; на 10 місць для глядачів закладів 2-го рівня комфорту; на 12 місць для глядачів закладів 3-го рівня комфорту.

Стоянки для транспортних засобів співробітників закладів слід приймати із розрахунку одне машино-місце на 10 співробітників.

Для розміщення транспортних засобів відвідувачів рекомендується використовувати багаторівневі паркінги із ефективним багатопрогоновим плануванням, враховуючи додаткову кількість транспортних засобів у разі прем’єрних показів вистав.

5.6На відкритій автостоянці та підземному паркінгу повинні бути передбачені спеціальні місця для осіб з інвалідністю згідно з вимогами ДБН В.2.2-40, ДБН В.2.3-15.

Габарити та облаштування паркувальних місць слід визначати згідно з вимогами ДБН В.2.2-40, ДБН В.2.3-15.

Спеціальні пристрої (пандуси, поручні), засоби безпеки та орієнтування маломобільних груп населення на ділянці слід передбачати згідно з вимогами ДБН В.2.2-40.

5.7В умовах обмеженої міської забудови можливе зменшення розмірів ділянки за рахунок скорочення майданчиків перед входами і виходами на 15 ÷20 % та зменшення складу зон ділянки за рахунок господарської, в тому числі при її розташуванні на підземному рівні.

5.8Допускається розташовувати автостоянки індивідуального транспорту за межами земельної ділянки закладу культури та дозвілля за умови, що відстань від неї до будівлі закладу не перевищуватиме 300 м.

5.9Навколо будівель і споруд слід передбачати проїзди для пожежних машин завширшки не менше 4 м; в кінці тупикових проїздів слід передбачати майданчики для розвороту розміром не менше 12 м ×12 м.

6 ОБ’ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ

6.1 Загальні вимоги

6.1.1Приміщення будівель кінотеатрів, театрів, клубних закладів поділяються на функціональні комплекси і групи приміщень, об’єднаних нерозривними технологічними зв’язками:

- приміщення комплексу для глядачів;

- приміщення демонстраційного комплексу: зала для глядачів, сцена (естрада), приміщення технологічного забезпечення сцени (естради), приміщення технологічного забезпечення кіно-показу;

- приміщення, що обслуговують сцену (естраду): приміщення для творчого і технічного персоналу, склади;

- адміністративно-господарські приміщення;

- виробничі приміщення;

- приміщення клубного комплексу: для відпочинку і розваг, лекційно-інформаційні, гуртковостудійні, аматорські, фізкультурно-оздоровчого призначення.

Склад комплексів і груп приміщень театрів приймається відповідно до додатка Є.

6.2 Приміщення комплексу для глядачів

6.2.1Площі приміщень комплексу для глядачів кінотеатрів, театрів, клубних закладів визначаються відповідно до функціонального призначення кожного закладу (див. кінотеатри - 7.1.1 ÷7.1.3 та таблицю 8, театри - 8.1.1 ÷8.1.3 та таблицю 10, клубні заклади-таблицю 24).

Кількість місць для осіб з інвалідністю, які пересуваються на кріслах колісних, в залах для глядачів слід визначати з розрахунку 1 ÷1,5 % від загальної місткості, але не менше двох місць.

При проектуванні вестибюлів і гардеробних будівель і споруд закладів культури та дозвілля повинні бути передбачені місця для людей, що супроводжують осіб з інвалідністю, які пересваються на кріслах колісних.

6.3 Приміщення демонстраційного комплексу

6.3.1Зала для глядачів

6.3.1.1Площі зал для глядачів у залежності від рівня комфорту слід визначати за питомими показниками (м на одного глядача) таблиці 1.

Площу зали для глядачів (включаючи балкони, ложі, бельетажі і яруси) слід визначати в межах огороджувальних конструкцій: для кінотеатрів-включаючи естраду; для театрів, клубів, центрів дозвілля-до передньої межі естради (сцени, авансцени або бар’єра оркестрової ями).

6.3.1.2Розташування місць у залах для глядачів кінотеатрів, театрів, клубних закладів слід проектувати згідно з додатком В та, обумовленими функціональними процесами в залах, типами об’ємно-планувального взаємозв’язку місць для глядачів та сценою (естрадою) - додаток Б:

- зала з традиційною глибинною колосниковою сценою (в т.ч. трьохпортальним);

- зала з традиційною естрадою;

- зала з трибічною сценою, в т.ч. античного типу;

- зала зі сценою-ареною чи рингом;

- зала з панорамною сценою та сценічною коробкою;

- зала з панорамною сценою без сценічної коробки;

- зала з кільцевою сценою;

- зала з кількома диференційованими сценічними майданчиками;

- зала зі сценою у вигляді системи рухливих взаємозамінних сценічних планшетів з рухом по горизонталі та вертикалі в межах глибинної сцени-коробки з трюмом.

6.3.1.3Розрахункові параметри зали для глядачів слід визначати згідно з таблицею 2.

1) Вимоги поширюються тільки на традиційну глибинну портальну сцену і не поширюються на трибічну, сцену-арену та інші нетрадиційні типи сцен 2) Показники можуть бути збільшені до 27 за завданням на проектування 3) При реконструкції значення показників можуть бути змінені в залежності від конкретних умов 4) Показники можуть бути зменшені до 0,10 за завданням на проектування.

6.3.1.4Зони видимості в залах для глядачів слід приймати згідно з таблицею 3.

1) Допускається збільшення до 35 %. 2) Висота очей глядача над рівнем підлоги приймається:

1,15 м-в театрах;

1,2 м-в кінотеатрах.

6.3.1.5Вимоги до параметрів кіноекрана та зали для глядачів при обладнанні кіноустановкою наведені у додатоку Г.

6.3.1.6Висота зали для глядачів, а також лекційної зали (аудиторії), обладнаних кіноустановками, визначається розрахунком залежно від призначення зали (аудиторії) і відповідних технологічних вимог.

У залі для глядачів за наявності ярусів чи балконів з кількістю рядів не більше трьох відстань від підлоги місць для глядачів до низу конструкцій, розташованих вище ярусів, балконів чи стелі зали для глядачів, слід приймати не менше 2,5 м*, а при більшій кількості рядів-не менше 3 м. Висота бар’єрів балконів повинна бути не менше 0,9 м**. На бар’єрах слід передбачати пристосування, що запобігають падінню предметів з висоти.

6.3.1.7Зали для глядачів слід проектувати з урахуванням встановлення в них крісел з відкидними сидіннями.

У сезонних кінотеатрах, клубних закладах із залами для глядачів місткістю не більше 200 місць, а також у ложах та на балконах глибиною не більше двох рядів допускається встановлювати стільці або лави зі спинками.

6.3.1.8Ширину крісел (між осями підлокітників) слід приймати не менше 0,52 м, ширину стільців і лав-не менше 0,45 м. Глибина крісел, стільців і лав повинна забезпечувати ширину проходів між рядами не менше 0,45 м. Спецкрісла в базовій комплектації з підсклянниками в підлокітниках для попкорну і напоїв та динамічні спецкрісла на рухливих платформах для спецефектів слід передбачати за завданням на проектування.

6.3.1.9Параметри місць для глядачів у залах та кількість безперервно установлених місць у ряді слід приймати за таблицею 4.

1) Відстань між спинками стільців чи лав (глибина ряду) - не менше 0,85 м; а у кінотеатрах-не менше 1,0-1,05-1,1 м (відповідно 3-2-1 рівні комфорту)

У разі перепаду висот сусідніх рядів більше 0,25 м між рядами слід встановлювати огорожу. Висота огорожі визначається, виходячи з побудови профілю зали, але не нижче 0,7 м.

6.3.1.10Відстань між передньою межею естради (сцени, авансцени чи бар’єру оркестрової ями) та спинками крісел першого ряду місць для глядачів і ширину проходів у залах для глядачів різного ступеня комфортності слід приймати згідно з таблицею 5.

*За винятком лож та ярусів, які знаходяться в одному рівні з приміщенням фронтального освітлення сцени, висота яких визначається розрахунком та технологічними вимогами

**У разі додержання умов видимості.

Відстань між кіноекраном та спинками крісел першого ряду місць зали для глядачів не повинна бути меншою ніж висота екрана.

6.3.1.11Висоту рівня планшета естради (сцени, авансцени) над рівнем підлоги першого ряду місць для глядачів слід передбачати не більше 1 м, а в залах для глядачів місткістю до 500 місць-не більше 0,8 м (з горизонтальною підлогою-не більше 1,1 м).

6.3.1.12У залах для глядачів уклон підлоги (пандуса) слід приймати не більше допустимого згідно з ДБН В.2.2-40. У разі влаштування в проходах східців висоту підйому сходинок слід приймати не більше 0,15 м.

6.3.1.13Крісла, стільці, лави чи їх ланки в залах для глядачів (крім балконів і лож місткістю до 12 місць) слід передбачати з пристосуванням для кріплення до підлоги.

За місткості зал не більше 200 місць (за винятком зал для глядачів у кінотеатрах) допускається передбачати встановлення крісел, стільців і лав чи їх ланок без кріплення до підлоги, але з забезпеченням пристосувань, що запобігають їх перекиданню.

6.3.1.14У залах для глядачів і лекційних залах місткістю більше 50 осіб, обладнаних фіксованими сидячими місцями, необхідно передбачати не менше 4 % крісел із вмонтованими системами індивідуального прослуховування. Ці місця слід розташовувати в зоні комфортної видимості.

6.3.1.15У залах для глядачів з динамічними кріслами 5dмоделей (для досягнення яскравих спецефектів під час демонстрації 3 ÷7Dфільмів) та в залах підвищеної комфортності габарити крісел, відстані між спинками крісел (глибина ряду) та кількість місць у ряду визначається завданням на проектування для забезпечення технологій сучасного кінопоказу.

6.3.1.16Місця для осіб з інвалідністю, які пересуваються на кріслах колісних, слід передбачати в першому або останньому рядах партеру або ложі і розміщувати на плоскій ділянці підлоги.

6.3.2Сцена (естрада)

6.3.2.1Види і розміри естрад та глибинних колосникових сцен слід приймати згідно з таблицею 6.

Залежно від розміщення ігрового простору та обладнання сцени поділяються на такі типи: глибинна колосникова, панорамна, трьохпортальна, кільцева, центральна, дисперсна, сцена, що трансформується, а також різноманітні поєднання цих різновидів.

Розвинутий тип глибинної колосникової сцени слід проектувати з власне сцени, авансцени (просценіуму), ар’єрсцени, сценічних карманів і сценічної коробки з робочими галереями та колосниками.

Ширина театральної сцени повинна бути вдвічі більше ширини порталу.

Схема зали для глядачів з колосниковою глибинною портальною сценою наведена в додатку М.

Проектування інших видів естрад і сцен (трибічна, панорамна, центральна, арена, ринг) слід виконувати за завданням на проектування. Типи взаємозв’язку сцен (естрад) та місць для глядачів у залах наведені в додатку Б.

Основні параметри, м, не менше

ЕСТРАДА

СЦЕНА

1) Ширину будівельного порталу для сцен С-4, С-6 ÷С-9 допускається збільшувати на 1 ÷5 м, висоту будівельного порталу-на 0,5 ÷2,5 м, визначаючи проміжні величини допусків у прямій залежності від розмірів сцени. 2) При збільшенні глибини авансцени допускається відповідно зменшити глибину сцени, але не більше ніж на 0,25 вказаної величини. 3) При влаштуванні відкатного круга глибина ар’єрсцени та розміри карманів визначаються в проекті.

Примітка 1. Розміри (у плані) естрад, сцен, ар’єрсцен і карманів вказані в осях будівельних конструкцій, авансцени-від внутрішнього краю прорізу оркестрової ями або передньої кромки авансцени до червоної лінії сцени (естради).

Примітка 2. Висоту естрад слід приймати від рівня планшета до стелі (технологічного обладнання).

Примітка 3. Висоту сцен слід приймати від рівня планшета до верху колосникового настилу, висоту карманів-від підлоги до підлоги розташованого вище поверху, висоту ар’єрсцени-від рівня планшета до низу перекриття. Вказана висота ар’єрсцени приймається за наявності над нею колосникового настилу.

6.3.2.2Колосниковий настил слід розташовувати перпендикулярно до порталу сцени із зазорами між колосниками не більше 0,05 м.

Висоту над колосниковим настилом у просвіті слід приймати не менше:

- для сцен:

С-1 ÷С-3, С-5 2,0м

С-4, С-6 ÷С-9 2,4м

- при похилому покритті в низькій частині сцен:

С-1 ÷С-3, С-5 1,5м

С-4, С-6 ÷С-9 1,8м

- ар’єрсцени 1,6м.

6.3.2.3Вздовж бічних і задньої стін сцени слід передбачати яруси робочих галерей. Нижню галерею рекомендується розташовувати не менше ніж на 1 м вище будівельного порталу, але не нижче верху прорізу ар’єрсцени плюс 0,5 м.

Відстань між ярусами робочих галерей від підлоги до підлоги слід приймати від 2,5 м до 3 м за всією висотою сцени. Ширину (у просвіті) робочих галерей, розташованих на бічних стінах, слід приймати: при встановленні електроприводів підйомів на галереях-не менше 2,8 м; при встановленні електроприводів за межами сценічної коробки, при ручному приводі підйомів і на освітлювальних галереях - 1,5 ÷1,8 м. Ширину робочих галерей (обхідних містків) на задній стіні сцени слід приймати не менше 0,8 м.

Між бічними робочими галереями допускається передбачати перехідні містки завширшки не менше 0,6 м.

Робочі галереї та перехідні містки повинні мати суцільний настил, огорожу заввишки не менше 1,2 м і відбійний брус заввишки не менше 0,15 м.

6.3.2.4Висоту прорізу з ар’єрсцени на сцену слід приймати більше висоти будівельного порталу на 0,5 ÷2,5 м, визначаючи проміжні величини в прямій залежності від розміру сцени. Висоту прорізу з кармана на сцену слід приймати для сцен С-4, С-6 і С-7 не менше ніж на 0,5 м більше висоти будівельного порталу, а для сцен С-8 і С-9 - не менше за величини, що дорівнює його висоті.

6.3.2.5У разі горизонтального розташування планшета сцени планшети авансцени, ар’єрсцени та підлоги карманів слід проектувати в одному рівні з ним, а в разі похилого планшета сцени-за завданням на проектування.

6.3.2.6Під планшетом сцен С-4, С-6 ÷С-9 слід, а сцен С-1 ÷С-3 і С-5 допускається передбачати трюм з розмірами в плані, що дорівнюють розмірам сцен, за таблицею 6.

Висоту поверху трюму до низу конструкцій, що видаються, слід приймати не менше 1,9 м.

При влаштуванні барабанного круга, підйомно-опускних площадок та іншого сценічного обладнання кількість поверхів трюму визначається в проекті. В інших випадках трюм слід проектувати одноповерховим, як у випадку застосування накладного планшетного обладнання, врізного поворотного круга, круга з кільцем (кільцями), так і за відсутності подібного обладнання.

У трюмі допускається розташування сейфа м’яких згорнутих декорацій, щитову сцени, кабіну суфлера.

6.3.2.7Оркестрову яму слід проектувати для сцен С-4, С-6 ÷С-9, для сцен С-1 ÷С-3, С-5 і естрад - за завданням на проектування. При цьому слід передбачати можливість перекриття прорізу оркестрової ями. Допускається трансформація бар’єра, що її огороджує, і підлоги. В оперних театрах можливе розташування оркестрової ями на підйомно-опускній платформі.

6.3.2.8Авансцена проектується опуклою в залу, прямолінійною або такою, що огинає передню частину зони місць для глядачів.

З авансцени слід передбачати не менше двох східців-сходів та пандус чи вертикальний підйомник для осіб з інвалідністю і маломобільних груп населення, що ведуть до проходів у залі. Нависання авансцени над оркестровою ямою складає не більше 1/3 її ширини для музично-драматичних і не більше 1/4 - для театрів музичної комедії, опери та балету.

6.3.2.9Для обслуговування робочих галерей і верхньої частини сцен С-4, С-6 ÷С-9 повинні бути передбачені дві колосникові сходові клітки від рівня підлоги трюму до рівня колосникового настилу (за місткості зали менше 800 місць допускається влаштування таких кліток від рівня підлоги нижньої робочої галереї). Для сцен С-1 ÷С-3, С-5 допускається передбачати відкриті внутрішні сходи від рівня підлоги нижньої галереї або планшета сцени з обладнанням проходів на загальні сходи.

6.3.3Приміщення технологічного забезпечення сцени (естради)

6.3.3.1Склад приміщень технологічного забезпечення та обслуговування сцени (естради) в залежності від рівня комфорту закладу наданий в додатку Ж.

6.3.3.2Приміщення технологічного забезпечення-керування постановочним освітленням слід розміщувати:

- освітлювальні бічні ложі-біля бічних стін зали чи на спеціальних конструкціях;

- приміщення виносного софіта-над залою для глядачів;

- світлопроекційну, світлоапаратну-за задньою стіною зали для глядачів чи біля задньої стіни з боку зали;

- світлоапаратну-за завданням на проектування в межах проекції будівельного порталу на задню стіну зали;

- приміщення для фронтального виносного освітлення (фронтальну освітлювальну ложу);

- звукоапаратну, кабіни дикторів і перекладачів, ложу звукооператора-за задньою стіною зали для глядачів або біля цієї стіни з боку зали;

- рирпроекційну-за задньою стіною сцени або ар’єрсцени;

- тиристорну-поблизу сцени (при застосуванні новітніх систем регулювання освітленням не передбачається).

Схеми розміщення приміщень постановочного освітлення надані в додатку Н.

6.3.3.3Освітлювальні бічні ложі слід розміщувати в зоні, обмеженій кутами (у плані) 55° та 65° до поздовжньої осі зали з вершиною, розташованою на передній межі авансцени. Ширину прорізу освітлювальної ложі слід приймати не менше 1,8 м.

6.3.3.4Кількість освітлювальних бічних лож із кожного боку зали для глядачів слід приймати:

- для сцен С-6 ÷С-9 за місткості зали для глядачів 800 і більше місць-не менше двох бічних лож;

- для сцен С-4 і С-6 за місткості зали менше 800 місць-не менше однієї бічної ложі;

- для сцен С-2 ÷С-5 за місткості зали 600 і більше місць-не менше однієї бічної ложі;

- для сцен С-1 ÷С-3 за місткості зали менше 600 місць, а також для естрад за будь-якої місткості зали допускається передбачати розміщення освітлювальної апаратури на бічних стінах зали для глядачів.

6.3.3.5Відстань від рівня підлоги нижньої освітлювальної ложі до рівня планшета сцени (естради) слід приймати не менше 2,5 м.

Відстань між рівнями підлог лож, розташованих одна над одною, слід приймати не менше 2,5 м. Глибина лож повинна бути не менше 2 м.

6.3.3.6Приміщення виносного софіту заввишки та завширшки не менше 2 м слід розташовувати над залою для глядачів таким чином, щоб оптичні осі освітлювальних приладів розміщувалися в зоні, що обмежена променями до горизонтальної площини: від 50° до 60° з вершиною на відстані не менше ніж 1 м від передньої межі авансцени (бар’єра оркестрової ями) в бік сцени; в межах 15° ÷20° (згідно з додатком Н) з вершиною на рівні верху ігрового порталу, яка відступає на 1 м від червоної лінії вглиб сцени.

Для сцен С-1 ÷С-3 за місткості зали для глядачів 500 і менше місць допускається передбачати підйомно-опускний софіт. При висоті зали для глядачів зі сценами С-1 ÷С-3 і естрадами 5,5 м і менше допускається стаціонарне кріплення освітлювальної апаратури до стелі.

6.3.3.7Фронтальну освітлювальну ложу слід розташовувати так, щоб вісь приміщення знаходилася в межах ширини ігрового порталу. У разі неможливості розташування приміщення у вказаних межах слід передбачати два приміщення розміром по фронту не менше 4 м кожне.

Рівень підлоги фронтальної освітлювальної ложі слід влаштовувати не нижче верху ігрового порталу.

Для фронтального горизонтального освітлення сцени слід передбачати розміщення освітлювальної апаратури за задньою стіною зали (чи на стіні зали, чи на передній стінці бар’єра балкона, ярусу в бік сцени) в межах проекції ігрового порталу на цю стіну.

6.3.3.8Світлопроекційну слід розташовувати в зоні так, щоб кут відхилення оптичної осі проектора від нормалі в геометричному центрі будівельного порталу по червоній лінії сцени не перевищував:

- у горизонтальнійплощині 9°

- у вертикальнійплощиніпри проекції:

- зверху вниз 9°

- знизу вгору 3°.

Розміщення світлопроекційної в зазначених межах визначається завданням на проектування.

6.3.3.9Довжину приміщення світлопроекційної слід приймати (не менше) для сцен:

- С-8 і С-9 5 м

- С-5 ÷С-7 4 м

- С-1 ÷С-4, атакож естрад Е-4 іЕ-6 3 м.

Рівень підлогисвітлопроекційної повинен бути вище рівня підлоги частини зали для глядачів, яка прилягає до неї, не менше ніж на 0,9 м.

6.3.3.10Рівень підлоги рирпроекційної слід передбачати на позначці від рівня підлоги ар’єрсцени, що дорівнює половині висоти будівельного порталу.

6.3.3.11Світлоапаратну слід влаштовувати в межах проекції будівельного порталу на задню стіну зали.

Довжину приміщення світлоапаратної слід приймати (не менше) для сцен:

- С-8 і С-9 5 м

- С-3 і С-7, а також естрад Е-5 і Е-6 4 м.

Рівень підлоги світлоапаратної повинен бути вище рівня підлоги частини зали для глядачів, яка прилягає до неї, не менше ніж на 0,9 м.

6.3.3.12Рівень підлоги тиристорної слід передбачати не нижче рівня підлоги першої робочої галереї.

При застосуванні новітніх систем регулювання освітленням приміщення тиристорної не передбачається.

6.3.3.13Звукоапаратну, кабіну диктора (мовну) і перекладачів, а також ложу звукооператора (звукорежисера) слід розміщувати із забезпеченням прямої видимості сцени (естради).

Приміщення звукоапаратної допускається передбачати без забезпечення прямої видимості сцени (естради) у випадку, коли видимість забезпечується з ложі звукооператора.

6.3.3.14У трансляційному пункті апаратну звукорежисера та кабіну диктора (мовну) слід розташовувати суміжно.

Телевізійний напівстаціонар слід розміщувати в цокольному або першому поверсі з виходом назовні та вікном для подачі кабеля. Телевізійний напівстаціонар слід проектувати із двох приміщень апаратних площею не менше 8 м2 кожне. Слід передбачати можливість під’їзду до нього пересувної телевізійної станції та майданчик для стоянки не менше п’яти автомашин. На даху будівлі слід влаштовувати майданчик для антени площею не менше 55 м2. Відстань від телевізійного напівстаціонара до місця зйомки не повинна перевищувати 250 м.

6.3.4Приміщення технологічного забезпечення кінопоказу

6.3.4.1Склад та загальну площуприміщень кінопроекційної групи слід приймати згідно з таблицею 7.

6.3.4.2У приміщенні кінопроекційної, розрахованої на обладнання, що працює тільки на цифрових носіях інформації, слід передбачати 1-2 місця для кінопроекторів (при 3 ÷ 7D-показах - 2) із забезпеченням проекційних та оглядових вікон.

6.3.4.3Кінопроекційну групу приміщень одного кінозалу, розраховану на обладнання, що працює тільки на цифрових носіях інформації, слід приймати у складі: кінопроекційної (1-2 пости цифрових проекторів + робоче місце оператора комп’ютером керування кінопоказом, з якого запускається і контролюється кінопоказ) - не менше 15 м2, кімнати оператора комп’ютером керування кінопоказом-не менше 10 м2, санвузла-не менше 2 м2.

1) Кількість кінопроекторів у проекційній кожної зали рекомендується приймати: у кінотеатрах цілорічної дії в залах місткістю 600 і більше місць - 4; у кінотеатрах цілорічної дії місткістю 200 і більше місць - 3; у кінотеатрах сезонної дії, клубах, залах з епізодичним кінопоказом - 2; у кінотеатрах цілорічної дії місткістю 200 і більше місць за наявності безперемотувального пристрою з бобінами (дисками) ємністю не менше 5000 м - 1; для 16-мм фільмів - 1. 2) У разі використання для кінопоказу пересувної 16-мм кіноустановки допускається передбачати в залі обгороджене бар’єром місце площею не менше 4 м2. 3) У разі встановлення двох кінопроекторів, а також за більшої кількості проекторів у багатозальних кінотеатрах приміщення перемотувальної для кожної зали допускається не передбачати. При цьому площа проекційної повинна бути збільшена на половину вказаної площі перемотувальної. Приміщення кінопроекційної допускається об’єднувати з приміщенням перемотувальної. 4) Тільки при встановленні кінопроекторів із ксеноновою лампою 5 кВт і більше із водяним охолодженням електродів. 5) У разі 3÷7Dдинамічного кінопоказу допускається замість приміщення проекційної передбачати взаліобгороджене бар’єром місце кіномеханіка-оператора комп’ютера керування кінопоказом площею 5 м2. 6) У мультиплексах, мегаплексах

Примітка. Площі та склад приміщень кінопроекційної групи з використанням цифрових технологій приймаються за завданням на проектування.

7.1.3Норми площі та вимоги до зал для глядачів кінотеатрів наведені в 6.3.1.1 ÷ 6.3.1.14.

Естради в залах для глядачів кінотеатрів слід проектувати за завданням на проектування залежно від призначення зали, розмірів передекранного простору та з урахуванням вимог 6.3.1.9 і 6.3.2.8.

1) Вимоги до проектування санвузлів для осіб з інвалідністю, які пересуваються на кріслах колісних, згідно з положеннями ДБН В.2.2-40. 2) Рекомендований склад приміщень, що визначається згідно з завданням на проектування.

7.1.4Норми площі та вимоги до приміщень технологічного забезпечення кінопоказу наведено у

6.3.4.1÷6.3.4.4, 13.4.

7.1.5У кінопроекційній групі приміщень багатозальних кінотеатрів допускається об’єднувати однорідні приміщення. При цьому площі кімнати радіовузла, майстерні слід визначати з розрахунку на одну залу. При операційному центрі керування кінопоказом на декілька кінопроекційних слід передбачати окремий санвузол.

При проектуванні кінотеатрів місткістю 400 і більше місць слід передбачати кімнату інженера та оператора (площею не менше 10 м2).

7.2Приміщення адміністративно-господарські, виробничі та ті, що обслуговують естраду

7.2.1Площі приміщень адміністративно-господарських, виробничих, а також приміщень, що обслуговують естраду, на одне місце в залі для глядачів слід приймати згідно з таблицею 9.

1) Передбачається в дитячих кінотеатрах або кінотеатрах з дитячими залами. 2) Передбачається в кінотеатрах на 300 місць і більше. 3) Передбачається в кінотеатрах з універсальними залами: не менше двох приміщень площею не менше 12 м кожне із санвузлом та душовою. 4) Склад приміщень, що визначається згідно з завданням на проектування.

8 ТЕАТРИ

8.01Місткість зали для глядачів у демонстраційному комплексі залежно від призначення театру середньої і великої місткості допускається приймати:

- у драматичному театрі-від 300 до 800 місць

- у музично-драматичному театрі-від 500 до 1000місць

- у театрі музичної комедії-від 800 до 1200місць

- у театрі опери та балету-від 1200 місць.

8.1 Комплекс для глядачів

8.1.1Склад і норми площ приміщень комплексу для глядачів на одне місце в залі для глядачів слід приймати згідно з таблицею 10.

1) Допускається за завданням на проектування передбачати додатково комору при фойє і дитячу кімнату. 2) При проектуванні театрів, у яких передбачається проведення нетеатральних заходів (клубна і студійна роботи, святкові і прем’єрні форми роботи, фестивалі, розваги дошкільників під час перегляду спектаклю батьками, проведення громадських заходів), допускається збільшення площі фойє і буфету на підставі завдання на проектування. 3) Вимоги до проектування санвузлів для осіб з інвалідністю, які пересуваються на кріслах колісних, згідно з положеннями ДБН В.2.2-40.

8.1.2Касові кабіни слід розташовувати в касовому вестибюлі.

Касовий вестибюль передбачається як відокремлене приміщення з самостійним входом, як прохідне приміщення.

8.1.3При розташуванні розподільного вестибюлю суміжно та в одному рівні з фойє та кулуарами можливе перерозподілення площ цих приміщень. При цьому не слід зменшувати площу розподільного вестибюля більше ніж на 30 %.

В закладах 1-го рівня комфорту при розподільному вестибюлі за завданням на проектування, можливе розташування кабінету для надання першої медичної допомоги глядачам до приїзду швидкої допомоги.

8.1.4У разі передбачення музею в складі приміщень комплексу для глядачів театру, його загальну площу слід приймати з розрахунку не менше 0,2 м2 на одне місце в залі для глядачів, у тому числі: експозиційне приміщення - 0,14 м2, фондосховище з кімнатою (місцем) для роботи - 0,06 м2. Допускається розміщення експозиції музею на площі фойє зі збільшенням останнього на 0,05 м2 на одне місце в залі для глядачів.

8.1.5У театрах з великою і малою залою (зал) для визначення кількості відвідувачів комплексу для глядачів (фойє, буфеті, кімнатах для куріння, музеї, санітарних вузлах, а також у гардеробній) слід брати до уваги і місткість малої зали. За наявності окремого комплексу для глядачів малої зали (зал) місткість групи загальних приміщень комплексів для глядачів визначається, виходячи із місткості всіх зал.

8.2 Демонстраційний комплекс

8.2.1Сцени

8.2.1.1Сцени з колосниками слід передбачати згідно з таблицею 11 або завданням на проектування. Розміри сцен і вимоги до них необхідно приймати згідно з таблицею 6, а щодо кінопроекційної-з таблицею 7.

Крім класичного типу сцени з колосниками, в торці зали для глядачів можливі сцени-арени, трибічні, сцени-ринги, панорамні, кільцеві, дисперсні тощо (додаток Б), де театральне дійство переноситься безпосередньо в залу без традиційних завіс із використанням мінімуму декорацій.

8.2.1.2Розміри оркестрової ями слід приймати відповідно до таблиці 12.

Оркестр слід розташовувати в стаціонарній оркестровій ямі чи, за завданням на проектування, в огородженому місці для оркестру в залі, сцені без заглиблення підлоги, ложі тощо.

Площу на одного артиста оркестру слід приймати не менше 1,3 м2.

Рекомендується передбачати перекриття оркестрової ями і її трансформацію.

В оперних театрах оркестрову яму рекомендується розташовувати на підйомно-опускній платформі.

8.2.1.3У приміщенні оркестру (оркестровій ямі) для 50 оркестрантів і більше повинно бути не менше двох евакуаційних виходів. Висота і ширина дверних прорізів у чистоті на шляху евакуації з приміщення оркестру повинна бути не менше 1,9 м ×1,2 м.

8.2.2Приміщення, що обслуговують сцену

8.2.2.1Для обслуговування артистів слід передбачати: приміщення для очікування виходу на сцену, артистичні вбиральні, приміщення для музикантів, кімнати для відпочинку диригента, музикантів, приміщення для індивідуальних занять і налаштування музичних інструментів, приміщення для зберігання інструментів, бібліотеку нот, санвузли та приміщення для куріння.

8.2.2.2Для очікування виходу на сцену слід передбачати два приміщення і розташовувати їх по обидва боки сцени, суміжно зі сценою, рекомендовано-поблизу її стику із залою для глядачів, на позначці планшету сцени. По можливості, бажано за сценою передбачати єдиний простір для очікування виходу на сцену та вільного швидкого переміщення акторів з одного боку сцени на інший.

Площу приміщень слід визначати з розрахунку одночасного перебування артистів та приймати на одного артиста в кожному приміщенні, не менше: для драматичних та музично-драматичних театрів - 1,7 м2; для театрів музичної комедії - 1,8 м2; для театрів опери та балету - 1,9 м2. Приміщення слід поділяти на чоловічу та жіночу умовні частини мобільними завісами чи ширмами.

При приміщеннях для очікування виходу на сцену або поблизу них необхідно передбачати санітарні вузли.

8.2.2.3Склад основних приміщень для творчого персоналу слід приймати згідно з таблицею 13.

Приміщення для артистів, музикантів

Приміщення для обслуговування артистів

Площу загальної кімнати для відпочинку артистів слід визначати завданням на проектування із розрахунку одночасної кількості артистів в даному приміщенні не менше ніж по 4 м2 на одного артиста, але не менше 20 м2.

8.2.2.4Площі артистичних вбиралень на одного артиста слід приймати згідно з таблицею 14.

Примітка 1. Площа приміщень на одного-чотирьох артистів наведена з розрахунку: один санітарний вузол

(один унітаз, один умивальник і один душ) на дві артистичні вбиральні. У разі проектування подібного санітарного вузла для кожної артистичної вбиральні її площу слід збільшувати на 10 %.

Примітка 2. На дві артистичні вбиральні 3-го рівня комфорту передбачається один санітарний вузол (один унітаз і один душ).

Примітка 3. На дві артистичні вбиральні 1 та 2 рівнів комфорту (чи на дві кімнати) слід передбачати сані- тарний вузол (умивальник, душ, біде) із розрахунку один прилад на 4 людини.

Примітка 4. При проектуванні санітарного вузла у складі кожної артистичної вбиральні її площу слід збіль- шувати на 10 %.

Артистичні вбиральні більшої місткості для артистів хору та кардебалету, а також дитячих груп приймаються за завданням на проектування.

Для солістів опери та дирижерів провідних театрів опери та балету слід передбачати вбиральні- "люкс", обладнані роялями чи піаніно.

8.2.2.5Площі приміщень для музикантів, виходячи з показника м2 на одного музиканта та рівня комфорту, слід приймати згідно з таблицею 15.

У драматичних театрах за завданням на проектування додатково слід передбачати приміщення для індивідуальних занять артистів із педагогами.

8.2.2.6Площі приміщень чергових гримерних-перукарень та костюмерних у театрах з колосниковою сценою (в залежності від рівня комфорту) слід приймати згідно з таблицею 16.

*)Менші значення показників відносяться до зал для глядачів драматичних труп, більші-музичних.

Площі слід приймати із розрахунку одночасної кількості артистів у кожному приміщенні по 2 м2 на одного артиста, але не менше 20 м2 (чоловічі і жіночі).

Приміщення чергових гримерних-перукарень та костюмерних слід розташовувати поблизу артистичних вбиралень.

8.2.2.7До складу репетиційних приміщень різних театральних труп (драматичної, музичної, балетної) відносяться репетиційні зали та приміщення індивідуальних занять.

8.2.2.8Репетиційні зали для різних театральних труп слід розташовувати поблизу приміщень для артистів. Кількість, призначення та площі репетиційних зал і приміщень індивідуальних занять для різних театральних груп, а також склад і площі допоміжних приміщень при них слід визначати за завданням на проектування з урахуванням можливих гастрольних груп.

Призначення і кількість репетиційних зал, а також їх розміри (довжина, ширина, висота) слід приймати згідно з таблицею 17.

Основні параметри репетиційних зал (довжина, ширина, висота), м, не менше

Репетиційні зали:

Зали для репетицій

Репетиційно-фізкультурний зал

Універсальне репетиційне приміщення

*) У разі проектування музично-драматичного театру для двох труп (драматичної і музичної) рекоменду- ється передбачати за завданням на проектування зали для репетицій: балету, оркестру, хору.

Примітка 1. Розміри зали-довжина × ширина × висота.

Примітка 2. Розміри в плані вказано в осях будівельних конструкцій, висота-від підлоги до низу виступних конструкцій перекриттів.

8.2.2.9При проектуванні драматичних і музично-драматичних театрів допускається за завданням на проектування передбачати репетиційно-фізкультурні зали.

8.2.2.10При великих репетиційних залах рекомендується передбачати не менше двох групових артистичних вбиралень, приміщення очікування виходу на сцену (до зали для глядачів), склади декорацій, бутафорії, меблів і реквізиту, освітлювальної апаратури поточного репертуару, а також світло-та звукоапаратні, світлопроекційні. Площі приміщень визначаються завданням на проектування.

При малих репетиційних залах (таблиця 17) слід передбачати лише приміщення інвентарної.

8.2.2.11Рекомендований склад і площі приміщень для індивідуальних занять артистів з педагогами в драматичних театрах-не більше двох кімнат площею 12 ÷15 м2 кожна, в музичних - 3-4 кімнати площею 16 ÷20 м2 кожна, оперних - 5-6 кімнат по 20 ÷25 м2.

8.2.2.12Склад та площі приміщень при студійно-репетиційній залі приймаються за завданням на проектування.

8.2.2.13Склади чергові та поточного репертуару слід розміщувати в основній будівлі театру. Розміщення резервних складів визначається завданням на проектування.

Параметри чергових складів бутафорії, реквізиту, меблів залежать від розмірів стелажів і системи зберігання: при однорядному зберіганні приміщення повинно бути завширшки не менше 3,7 м, при двохрядному зберіганні-не менше 4 м.

8.2.2.14Чергові склади об’ємних та станкових декорацій, бутафорії та реквізиту повинні прилягати до сцени і карманів. Висоту приміщень чергових складів та розміри прорізів, що з’єднують склади зі сценою та карманами, слід приймати за таблицею 18.

Значення (довідкові) площ приміщень складів, що обслуговують колосникові сцени, наведені в таблиці 19.

Площа складу, м2 1) Драматичні театри / музично-драматичні театри. 2) Драматичні театри / музично-драматичні та театри опери і балету. 3) Музично-драматичні театри / театри опери і балету.

Приміщення складів сценічної апаратури (електроапаратури, електрореквізиту, звукотехнічної апаратури) слід приймати висотою в чистоті не менше 3,6 м; дверні прорізи-завширшки не менше 1,0 м, висотою не менше 2,4 м. Площу комори електроапаратури, що обслуговує сцену, слід приймати 15 ÷ 20 м2.

8.2.2.15Розміри прорізів в оперативні склади слід лімітувати габаритами сценічного обладнання для виконавців, розмірами музичних інструментів, постановочних елементів: ширина прорізів не менше 2 м для філармонічних концертів обумовлюється габаритами меншого боку рояля (не менше 1,8 м); естрадні концерти та театральні вистави потребують прорізів 2 м ×4 м для руху фури з постановочним обладнанням триметрової висоти.

8.2.3Приміщення для художнього та адміністративного керівництва, інженерно- технічного та обслуговуючого персоналу

8.2.3.1Склад і площі приміщень для художнього керівництва артистичними трупами слід приймати згідно з таблицею 20.

8.2.3.2Площі приміщень для адміністративного керівництва слід приймати, виходячи зі штатного розпису, але не менше 12 м2 кожне.

8.2.3.3Норми площі робочих кімнат інженерно-технічного персоналу на одного співробітника слід приймати: для кабінетів бухгалтерії, адміністративного та інженерного персоналу-не менше 6,0 м2; кімнат обслуговуючого та технічного персоналу-не менше 2,0 м2. Кількість співробітників визначається завданням на проектування за штатним розписом закладу.

Склад і площі приміщень технічного персоналу, що обслуговує сцену, слід приймати згідно з таблицею 21.

8.2.3.4Площі санітарно-гігієнічних приміщень у комплексах приміщень (демонстраційному, що обслуговують сцену, адміністративно-господарських та виробничих) слід визначати, виходячи з кількості санітарно-гігієнічних приладі: санітарні вузли-один унітаз і один пісуар на кожних 40 чоловіків; один унітаз на кожні 15 жінок; один умивальник на кожні 30 осіб; душові-одна душова кабіна на кожні 5 осіб (артистів і робітників сцени); кімната особистої гігієни жінок-один гігієнічний душ на кожні 30 жінок.

У групі приміщень, що обслуговують сцену, для художнього і адміністративного керівництва, інженерно-технічного та обслуговуючого персоналу слід передбачити універсальну кабіну для артистів, що пересуваються на кріслах колісних та приміщення або місце для сповивання немовлят артистів і персоналу відповідно до положень ДБН В.2.2-40.

8.2.3.5Площу службового буфету слід визначати з розрахунку 12 місць на кожних 100 працюючих у театрі.

8.2.4Виробничі приміщення

8.2.4.1Розміри живописно-декораційної майстерні (у чистоті) слід приймати згідно з таблицею 22. Оглядові містки шириною 0,8 ÷1,0 м слід розташовувати на висоті не менше 3,5 м від рівня підлоги.

8.2.4.2Розміри (в чистоті) приміщень для монтажу станкових декорацій слід приймати згідно з таблицею 23.

8.2.4.3Монтажну майстерню слід безпосередньо зв’язувати зі сценою (крізь тамбур зі звукоізоляцією) та з майстернями, що забезпечують монтаж декорацій.

___________________________ 1) При визначенні загальної кількості людей для розрахунку приладів не повинна враховуватись кількістьартистів, для яких при артистичних вбиральнях передбачені санітарні вузли та душові.

8.2.4.4Висоту майстерень (в просвіті) слід приймати не менше: столярної, слюсарної, розпису тканин, бутафорських майстерень - 3,6 м; живописно-декораційної майстерні та скульптурної дільниці бутафорської (20 % площі майстерні) - 5,6 м; приміщення для монтажу станкових декорацій-висоти кармана сцени.

Висота приміщення для монтажу об’ємних та станкових декорацій повинна дорівнювати висоті кармана сцени.

Висоту приміщень інших майстерень слід приймати не меншою 3,3 м.

8.2.4.5У складі комплексу для глядачів і демонстраційного комплексу допускається передбачати приміщення бару, вітальні, зимового саду, аудиторій згідно з завданням на проектування.

8.2.5Приміщення медично-оздоровчого призначення та психологічного розвантаження

8.2.5.1Приміщення медично-оздоровчого призначення для артистів і персоналу в будівлях театрів і концертних залів слід передбачати за завданням на проектування.

Склад приміщень у залежності від рівня комфорту рекомендовано приймати згідно з додатком Р.

Площі приміщень слід приймати згідно з ДБН В.2.2-10 та ДБН В.2.2-13.

Розрахунковим показником приміщень медично-оздоровчого призначення слід приймати кількість відвідувачів, що визначається завданням на проектування відповідно до чисельності типового штатного розкладу культурно-видовищного закладу.

8.2.5.2Приміщення медично-оздоровчого призначення слід планувально розташовувати ізольовано від решти груп приміщень, забезпечивши при цьому зручний зв’язок зі службовопобутовими приміщеннями. Приміщення повинні мати безпосередній зв’язок з вестибюлем службового входу. У закладах першого рівня комфорту допускається передбачати окремий службовий вхід чи службовий вхід з вестибюлем.

Приміщення медично-оздоровчого призначення допускається розташовувати в ізольованому блоці чи окремо розташованій будівлі.

8.2.5.3Не допускається розташовувати групу приміщень медично-оздоровчого призначення суміжно, над чи під залою для глядачів, з приміщеннями харчування, ремонтними майстернями та іншими приміщеннями та пристроями з вібрацією, шумом та неприємними запахами.

9 КЛУБНІ ЗАКЛАДИ

9.01У складі клубних закладів рекомендовано передбачати такі функціональні групи приміщень:

- комплекс для глядачів;

- демонстраційний комплекс;

- клубний комплекс:

група приміщень відпочинку та розваг; лекційно-інформаційна група приміщень; гуртково- студійна група приміщень; група приміщень фізкультурно-оздоровчого призначення.

Рекомендований склад приміщень і розрахункова кількість відвідувачів функціональних груп приміщень клубного комплексу наведені у додатку П.

9.02Площі службових і адміністративно-господарських приміщень на одного відвідувача клубних закладів слід приймати:

- кімнати адміністративного та обслуговуючого персоналу 0,03 м2, але не менше 12 м2;

- приміщення клубного активу 0,02 м2, але не менше 12 м2;

- господарські комори 0,01÷0,03 м2, але не менше 10 м2.

9.1 Комплекс для глядачів

9.1.1Склад і норми площі комплексу для глядачів на одне місце в залах для глядачів слід приймати згідно з таблицею 24.

1)Вестибюльна група приміщень може бути загальною для всієї будівлі закладу або передбачатися на дві-три групи приміщень для відвідувачів чи в кожній з функціональних груп. 2) Вимоги до проектування санвузлів для осіб з інвалідністю, які пересуваються на кріслах колісних, слід приймати згідно з положеннями ДБН В.2.2-40.

9.03 Демонстраційний комплекс

9.2.1Естради і сцени

9.2.1.1Види естрад і сцен залежно від типу клубного закладу і місткості зали для глядачів слід приймати згідно з таблицею 25, а їх розміри-згідно з таблицею 6, для кіноконцертної зали-згідно з завданням на проектування.

Примітка. Сцени С-4 та С-6 передбачаються в об’єктах для будівництва у містах, що не мають будівлі театру. Естради допускається обладнувати містками. Для естрад Е-2 ÷Е-6 допускається не передбачати будівельний портал, що відділяє авансцену від естради завісою.

Допускається проектувати відкриті до зали естради з розмірами, не менше від указаних у таблиці 6.

Оркестрову яму для сцен С-1 ÷С-3 і С-5 та естрад слід проектувати розмірами не менше: ширина - 2,5 м, ширина прорізу - 1,7 м, висота (до низу конструкцій, що виступають) - 1,9 м.

Розміри оркестрової ями для сцен С-4 та С-6 рекомендується приймати згідно з 8.2.1.2.

В фойє, танцювальних залах і аудиторіях допускається влаштування естрад, розмір яких повинен бути не менше 4 м ×3 м.

При сценах С-1 ÷С-6 і естрадах Е-4 ÷Е-6 необхідно, а при естрадах Е-1 ÷Е-3 рекомендується передбачати приміщення очікування виходу на сцену відповідно до 8.2.2.1 ÷8.2.2.2.

9.2.2Приміщення технологічного забезпечення сцени (естради), приміщення, що обслуговують сцену (естраду), виробничі приміщення

9.2.2.1Склад і площі приміщень технологічного забезпечення сцени (естради), приміщень, що обслуговують сцену (естраду), і виробничих слід примати згідно з таблицею 26.

1) Для об’єктів, що призначені для постійних театральних гастролей, допускається змінювати склад та збільшувати площі приміщень згідно з завданням на проектування. 2) Допускається розташовувати в загальному приміщенні світлопроекційну та світлоапаратну, за місткості зали для глядачів до 700 місць допускається розташовувати і кінопроекційну, а за місткості зали до 400 місць-також і звукоапаратну. 3) Відсотки слід визначати від площі сцени.

9.2.2.2Артистичні вбиральні слід передбачати за місткості зали 200 і більше місць; за меншої місткості для цієї мети слід використовувати кімнати для роботи гуртків.

Площу артистичних вбиралень необхідно визначати з розрахунку 10 м на кожних 100 місць у залі для глядачів, але не менше двох площею 15 м кожна.

9.2.2.3В універсальних залах допускається передбачати трансформацію для багатофункціонального їх використання з урахуванням влаштування необхідних для цієї мети складських і технологічних приміщень та встановлення спеціального обладнання.

9.2.2.4В універсальній концертно-танцювальній залі слід передбачати горизонтальну ділянку підлоги перед естрадою (сценою), яка б давала можливість використовувати її для проведення масових заходів (свята, зустрічі, вечори відпочинку, танцювальні вечори, дискотеки, ділові ігри, симпозіуми, лекції, аукціони тощо).

9.3 Клубний комплекс

9.3.1Група приміщень для відпочинку та розваг

9.3.1.1Норми площ приміщень для відпочинку та розваг на одного відвідувача допускається приймати згідно з таблицею 27.

9.3.1.2Танцювальну залу слід передбачати у складі:

- безпосередньо танцмайданчика-не менше 0,7 м2/відвідувача;

- зони очікування-не менше 0,3 м2/відвідувача;

- естради-не менше 0,1 м2/відвідувача, але не менше 4 м х 3 м.

9.3.1.3Залу дискотеки передбачати у складі:

- танцмайданчика з пультом диск-жокея (чи естрадою 4 м х 3 м) - не менше 0,5 м2/відвідувача;

- зони очікування зі столиками-не менше 0,7 м2/відвідувача;

- буфету (бару) - не менше 0,1 м2/відвідувача. Таблица 27

1) За місткості більше 200 місць необхідно передбачати окремий вестибюль з гардеробом та санвузлом, буфет (їдальню), кулуари.

9.3.2Лекційно-інформаційна група приміщень

9.3.2.1Норми площі лекційно-інформаційної групи приміщень на одного відвідувача допускається приймати згідно з таблицею 28.

9.3.2.2Бібліотеки в клубних закладах слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.2-9 та [11].

Бібліотеки з обсягом фондів від 5 до 15 тис.од. зберігання рекомендовано проектувати з одного приміщення площею від 50 м2 до 100 м2, а бібліотеки з фондами 15 ÷25 тис.од. зберігання-з одноготрьох приміщень сумарною площею від 100 м2 до 200 м2 відповідно до місткості фондів.

1) 3 урахуванням підсобних приміщень і комор. 2) За місткості аудиторії 120 та більше відвідувачів слід додатково передбачати проекційну на один кінопроектор (допускається на два кінопроектори), а в аудиторіях меншої місткості-місце для пересувної кіноабо відеустановки.

9.3.3Гуртково-студійна група приміщень

9.3.3.1Норми площі гуртково-студійної групи приміщень на одного відвідувача допускається приймати згідно з таблицею 29.

9.3.3.2Висоту приміщень, наведених у таблицях 27 ÷ 29, до низу виступних конструкцій стелі слід приймати не менше:

3,6 м-у танцювальній залі, аудиторії, виставковій залі, зимовому саду, залі свят та обрядів;

4,2 ÷4,8 м-у приміщенні танцювального гуртка та залі фізкультурно-оздоровчих занять;

6,0 м-у приміщенні циркового гуртка.

9.3.3.3Театральні майстерні клубних закладів, крім монтажної, можуть бути використані для студійно-навчальних, групових і індивідуальних занять відвідувачів клубного комплексу.

9.3.4Група приміщень фізкультурно-оздоровчого призначення

9.3.4.1Основні та допоміжні приміщення фізкультурно-оздоровчого призначення слід проектувати за вимогами ДБН В.2.2-13. Орієнтовні розміри та пропускна спроможність приміщень і залів для різних видів фізкультурно-оздоровчих занять наведені у таблиці 30.

1) Розміри приміщень цієї групи визначаються залежно від кількості відвідувачів згідно з завданням на проектування із розрахунку 4,5 м2 на кожний вид обладнання чи снарядів.

9.3.4.2Площі роздягалень із зберіганням домашнього одягу в закритих шафах наведено у таблиці 31 (при цьому врахована необхідна кількість місць, проходів належної ширини, а також розміщення в роздягальні мийки для ніг та умивальника).

9.3.4.3При приміщеннях для фізкультурно-оздоровчих занять для зберігання переносного обладнання та інвентаря слід передбачати інвентарні.

9.3.4.4Приміщення для відпочинку тих, хто займається, слід приймати з розрахунку 3,0 м2 на одне місце (площею не менше 24 м2), кількість місць складає 15 % пропускної спроможності приміщень (зал).

9.3.4.5Кімнати інструкторів (тренерів) рекомендується передбачати загальними (для чоловіків і жінок) із розміщенням у них кабіни для переодягання площею 1,0 м2, при цьому площа кімнат визначається з розрахунку 2,5 м2 на одне місце, але не менше 12 м2 кожна.

9.3.4.6У центрах культури та дозвілля можливо розміщення приміщень медично-оздоровчого призначення та психологічного розвантаження (додаток Р). При їх проектуванні слід керуватися вимогами ДБН В.2.2-10, ДБН В.2.2-13.

9.3.4.7Санітарно-гігієнічні вузли і душові фізкультурно-оздоровчого комплексу слід приймати згідно з вимогами ДБН В.2.2-13.

9.3.4.8Приміщення фізкультурно-оздоровчого призначення допускається розташовувати в ізольованому блоці чи окремо розташованій будівлі, при цьому слід передбачати приміщення або місце для сповивання немовлят відвідувачів, артистів і персоналу відповідно до положень ДБН В.2.2- 40.

10 ВИМОГИ ДО МЕХАНІЧНОГО ОПОРУ ТА СТІЙКОСТІ

10.1Будівельні конструкції у будівлях та спорудах культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.1.1-7, ДБН В.1.1-12, ДБН В.1.1-31, ДБН В.1.1-45, ДБН В.1.2-10, ДБН В.2.6-162, ДБН В.2.6-163, ДБН В.2.6-161, ДБН В. 1.2-2, ДБН В.1.1-24, ДБН В.2.1-10, ДБН В.2.6-98, ДСТУ Б В.2.6-204, ДБН В.2.6-165, ДБН В.1.2-14. Характеристичні навантаження для розрахунку конструкцій будівель кінотеатрів, театрів, клубних закладів слід приймати за порахованими за фактом навантаженнями, але не менше зазначених у таблиці 32.

Ділянки поверхонь, що не зайняті у формуванні ранніх звукових відбиттів, повинні бути використані для збільшення дифузності звукового поля. Це досягається розчленуванням цих поверхонь балконами, пілястрами, нішами і подібними елементами, які розсіюють звук. Розсіювальний ефект збільшується в разі членування нерегулярним кроком поверхонь огороджувальних конструкцій зал.

11.13Для ефективного розсіювання відбитого звуку у залах треба застосовувати розсіювальні.елементи, поперечні розміри яких є близькими до довжини звукових хвиль. Для цього слід використовувати елементи криволінійного опуклого перерізу.

11.14Великі і гладкі поверхні огороджувальних конструкцій залів не сприяють досягненню достатньої дифузності звукового поля. Не рекомендується використовувати гладкі паралельні плоскі поверхні, багаторазове відбиття звуку між якими призводить до появи такого небажаного акустичного ефекту, як "пурхаюча луна Розчленування таких стін і відхилення їх від паралельності усуває вказане явище і призводить до збільшення дифузності звукового поля.

11.15Рекомендовані значення часу реверберації звуку в діапазоні середніх частот 500 ÷1000 Гц для залів з природною акустикою різного призначення в залежності від їх об’єму наведено на рисунку 1. 1 - зали для ораторій і органної музики; 2 - зали для симфонічної музики; 3 - зали для камерної музики, зали оперних театрів; 4 - зали музично-драматичних театрів, зали багатоцільового призначення, спортивні зали; 5 - лекційні і конференц-зали, зали засідань, зали драматичних театрів, кінозали. Рисунок 1 - Рекомендовані значення часу реверберації на середніх частотах (500 ÷1000 Гц) для зал різного призначення в залежності від їх об’єму 11.16Розрахунок часу реверберації звуку в залах для глядачів слід виконувати в діапазоні частот 125 ÷4000 Гц (наприклад, на частотах, що відповідають середньогеометричним частотам октавних або третиннооктавних смуг) і в діапазоні 63 ÷4000 Гц-для залів із застосуванням систем електроакустичного звукопідсилення. При цьому допустимий відхил від рекомендованих значень не повинен перевищувати 15 %. Крім того, в діапазоні частот 63 ÷250 Гц допускається збільшення часу реверберації, але не більше ніж на 20 %, а в діапазоні 2000 ÷4000 Гц допускається зменшення часу реверберації, але не більше ніж на 10 %.

Якщо розрахунковий час реверберації не задовольняє допустимому хоча б в одній із октавних смуг, то слід вносити відповідні зміни в опорядження або в конструктивні рішення зали.

При визначенні сумарної еквівалентної площі звукопоглинання заповнення зали глядачами слід приймати 70 % від загальної кількості місць. Еквівалентну площу звукопоглинання решти місць приймають, як для порожніх крісел.

Для регулювання часу реверберації у багатоцільових залах, в яких поєднуються мовні і музичні програми, доцільно застосовувати змінне (трансформоване) звукопоглинання.

11.17У залах із штучною акустикою для стійкої роботи системи звукопідсилення час реверберації повинен бути невеликим. Для зал цієї групи значення часу реверберації звуку рекомендується приймати зменшеним на 25 ÷35 % відносно рекомендованого часу реверберації для приміщень аналогічного призначення із природною акустикою (див. 11.15 і 11.16). При цьому форма частотної характеристики часу реверберації повинна бути близькою до горизонтальної (без підйому в області низьких частот).

Для деяких зал для глядачів із штучною акустикою рекомендовані значення часу реверберації наведені на рисунку 2. 1 - багатофункціональні закриті простори; 2 - зали естрадної та рок музики, лекційні зали; 3 - кінозали та зали з системами типу "surroundsound" (об’ємний звук). Рисунок 2 - Рекомендовані значення часу реверберації на середніх частотах (500 ÷1000 Гц) для зал із штучною акустикою в залежності від їх об’єму

11.18Наступним етапом акустичного проектування зали є комп’ютерне моделювання і розрахунок локальних акустичних критеріїв, аналогічних вимірюваним [21,22]: для оцінки розбірливості мови - індекс передачі мови SТІабо STIPA, для оцінки прозорості (ясності) звучання-індекс ясності С80, для оцінки просторового враження-енергія ранніх бокових звукових відбиттів JLF, для оцінки гучності - індекс гучності G. Якщо показники будь-якого із критеріїв будуть відрізнятися від рекомендованих [21,22], то слід провести додаткову корекцію проекту зали для глядачів.

11.19Для забезпечення нормативного шумового режиму в залах для глядачів необхідно:

- розташовувати вентиляційні камери, насосні й інші приміщення з інженерним обладнанням, що є джерелами інтенсивного шуму і вібрації, так, щоб вони безпосередньо не межували з репетиційними залами, естрадами, студіями звукозапису, апаратними та іншими приміщеннями, які потребують захисту від шуму. У разі неможливості такого розташування необхідно виконати комплекс заходів із акустичним розрахунком для забезпечення необхідної звукоізоляції і віброізоляції зал від зазначених приміщень;

- застосовувати огороджувальні конструкції зал та інших приміщень, що потребують захисту від шуму, з необхідною звукоізоляцією, звертаючи особливу увагу на елементи з відносно невеликою звукоізоляцією (вікна, двері);

- передбачати заходи щодо зниження шуму систем вентиляції і кондиціонування повітря до допустимих величин (глушники шуму, обмеження швидкості повітря на повітророзподільних пристроях);

- забезпечити віброізоляцію обладнання з динамічними навантаженнями застосуванням окремих віброізольованих фундаментів, віброоснов або віброізоляторів;

- забезпечити віброзвукоізоляцію місць проходження трубопроводів і повітропроводів через будівельні конструкції застосуванням пружних прокладок або еластичних гільз із метою усунення жорстких зв’язків між комунікаціями і огороджувальними конструкціями;

- виконувати кріплення трубопроводів, повітропроводів до огороджувальних конструкцій із застосуванням спеціальних пружинних, гумових або поліуретанових віброізоляторів, віброізолюючих підвісів або пружних віброізолюючих прокладок для виключення передачі вібрації на огороджувальні конструкції;

- застосовувати облицювання внутрішніх поверхонь приміщень з інтенсивними джерелами шуму ефективними звукопоглинальними конструкціями;

- застосовувати інженерне обладнання з найбільш низькими рівнями звукової потужності.

11.20Величини допустимих рівнів проникаючого шуму від внутрішніх і зовнішніх джерел в залах різного призначення слід приймати відповідно до ДБН В.1.1-31.

12 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ

12.1 Водопровід і каналізація

12.1.1Системи водопостачання і каналізації, у тому числі системи протипожежного водопостачання будівель та споруд культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів, повинні проектуватися з додержанням вимог ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.5-56, ДБН В.2.5-64, ДБН В.2.5-74, ДБН В.2.5-75, ДСТУ-Н Б В.2.5-43.

12.1.2У будівлях та спорудах слід передбачати господарсько-питне, протипожежне та гаряче водопостачання, каналізацію і водостоки.

12.1.3У будівлях кінотеатрів, театрів, клубних закладів гарячу воду слід подавати в буфети, санітарні вузли, кінопроекційну, артистичні вбиральні, душові, гримерні-перукарні, кімнату лікаря, виробничі майстерні, а в гуртково-студійні та інші приміщення-згідно з завданням на проектування.

12.1.4Для забезпечення технології спецефектів у залах для глядачів кінотеатрів зі 3 ÷ 7Dкінопоказом за завданням на проектування слід передбачати системи водопідготовки та водопостачання.

12.1.5Обладнання місцевими або централізованими системами пиловидаляння визначається завданням на проектування.

12.2Опалення, вентиляція і кондиціонування повітря

12.2.1Системи опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, у тому числі системи протидимної вентиляції, повинні проектуватися з дотриманням вимог ДБН В.2.6-31, ДБН В.2.5-39, ДБН В.2.5- 56, ДБН В.2.5-67, ДБН В.2.5-77, а також ДСТУ-Н Б В.2.5-43, ДБН В.2.2-10, ДБН В.2.2-13, ДБН В.2.2-23, ДБН В.2.2-24, ДБН В.2.2-25, ДБН В.2.2-28, ДБН В.2.2-40, а також вимогами цього розділу.

12.2.2У районах із розрахунковою зовнішньою температурою середньої найбільш холодної п’ятиденки мінус 15 °С і нижче в прорізах для завантаження складів об’ємних декорацій слід передбачати встановлення повітряних чи повітряно-теплових завіс із забиранням повітря з верхніх зон складу.

12.2.3Встановлення опалювальних приладів і прокладання труб системи опалення в сейфах згорнутих декорацій не допускається.

12.2.4У багатозальних кінотеатрах із загальною місткістю зал до 800 місць слід передбачати обслуговування однією припливною системою вентиляції декількох зал із встановленням вогнезатримуючих клапанів, при цьому за розрахунком для кожної зали необхідно проектувати установку зонального підігрівання повітря.

За умови забезпечення в залах нормованих параметрів повітряного середовища засобами вентиляції основна система припливної вентиляції повинна бути вирішена з рециркуляцією повітря.

У режимі рециркуляції система припливної вентиляції працює тільки в період, необхідний для підігрівання повітря в залах перед початком першого сеансу.

12.2.5За загальної місткості зал для глядачів кінотеатрів 600 місць і більше слід для фойє та вестибюлів передбачати зональне підігрівання припливного повітря.

12.2.6У залах для глядачів кінотеатрів місткістю до 800 місць подавання повітря слід здійснювати компактними струменями з максимальною швидкістю, яка регламентується допустимим рівнем шуму в залах і нормованою рухомістю повітря в робочій зоні.

У просторі зали для глядачів швидкість руху повітря на рівні 1,5 м у зоні найближчих сидінь не повинна перевищувати 0,5 м/с, а рівень шуму від струменя повітря, що виходить, - не більше 25 дБА.

12.2.7Системи припливно-витяжної вентиляції слід передбачати окремими для приміщень комплексу для глядачів та клубного комплексу, приміщень обслуговування сцени (естради), а також адміністративно-господарських приміщень.

У кінотеатрах з безперервним кінопоказом, у дозвіллєвих клубних закладах за місцем проживання вказаний розподіл систем допускається не передбачати.

12.2.8Самостійні припливні системи вентиляції слід передбачати для приміщень:

- зал для глядачів;

- вестибюля, фойє, кулуарів, музею;

- тиристорних;

- світлопроекційних, світлоапаратних, звукоапаратних, апаратної звукорежисера, кабін для диктора та перекладачів;

- артистичних вбиралень, репетиційних та тренажерних залів, кімнат для занять артистів і музикантів, творчого персоналу та художнього керівництва, приміщень адміністративно-господарських, для роботи гуртків, технічного зв’язку та радіомовлення, виробничих майстерень.

12.2.9У залах для глядачів театрів, клубних закладів з глибинною колосниковою сценою кількість повітря, що видаляється, повинна становити 90 % припливного (включаючи рециркуляцію) для забезпечення 10 % підпору в залі; через сцену слід видаляти не більше 17 % загального об’єму повітря, що видаляється із зали.

12.2.10У системах вентиляції та кондиціонування повітря залів для глядачів з рециркуляцією кількість повітря, що подається ззовні, не повинна бути менше 20 м3/год на одну людину.

12.2.11При проектуванні зали для глядачів і сцени необхідно передбачати влаштування витяжної вентиляції з природним спонуканням. У витяжних шахтах необхідно встановлювати утеплені клапани з дистанційним керуванням і піддони з відведенням конденсату з них. При цьому необхідно передбачати заходи, що виключають можливість неорганізованого надходження зовнішнього повітря до залів через витяжні шахти.

12.2.12Самостійні витяжні системи слід передбачати для приміщень:

- кімнат для куріння;

- санітарних вузлів;

- трюму;

- підсобних при буфетах;

- світлопроекційної, світлоапаратної, звукоаппаратної, апаратної звукорежисера, кабін диктора та перекладачів;

- майстерень;

- складів.

Вентиляцію кімнат для куріння та санітарних вузлів допускається об’єднувати в одну систему. При проектуванні клубних закладів за місцем проживання допускається передбачати тільки природну витяжку з усіх приміщень, крім зали для глядачів, кінопроекційної.

12.2.13У проекційних слід передбачати окремі витяжні та припливні вентиляційні системи. До витяжних систем дозволяється приєднувати витяжні канали приміщень перемотувальних і кабіни перекладача.

12.2.14Приміщення для розташування вентиляційного обладнання, обладнання систем кондиціонування повітря, компресорних, холодильних установок не слід розміщувати безпосередньо за огороджувальними конструкціями зали для глядачів.

12.3Електропостачання, електрообладнання, електроосвітлення

12.3.1При проектуванні електротехнічних систем необхідно керуватися ПУЕ, ДБН В.2.5-23; ДБН В.2.5-24, ДБН В.2.5-28, ДСТУ Б В.2.5-82, СНиП 3.05.06, СНиП 3.05.07, НПАОП 40.1-1.32.

12.3.2У будівлях та спорудах культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів повинні бути передбачені такі електротехнічні системи:

- електропостачання, що включає:

- високовольтні електричні мережі та їх пристрої;

- вбудовані трансформаторні підстанції;

- низьковольтні електричні мережі 0,4 кВ;

- розподільні щити;

- систему автономного резервного електропостачання для глядачів/відвідувачів;

- електрообладнання демонстраційного комплексу, що включає:

- постановочне освітлення;

- електрообладнання оркестрової ями;

- електрообладнання сценічних механізмів;

- електрообладнання кінотехнологічне;

- електрообладнання звукопідсилення;

- електрообладнання приміщень підприємств харчування (кафе, буфетів, барів тощо);

- електрообладнання майстерень та цехів;

- телевізійний напівстаціонар;

- електрообладнання сантехпристроїв, що включає:

- електрообладнання систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря;

- електрообладнання систем водопостачання та каналізації;

- електрообладнання систем протипожежного захисту;

- електрообладнання систем централізованого пилоприбирання;

- автоматизації та контрольно-вимірювальних пристроїв сантехпристроїв;

- диспетчеризації інженерного обладнання;

- електроосвітлення будівлі, що включає:

- електроосвітлення комплексів для глядачів та клубного;

- електроосвітлення демонстраційного комплексу;

- електроосвітлення приміщень, що обслуговують сцену, адміністративно-господарських та виробничих приміщень;

- архітектурне підсвічування будівлі;

- зовнішнє освітлення;

- система безпеки контролю доступу;

- система охоронної сигналізації та відеонагляду;

- автоматизація систем протипожежного захисту.

12.3.3Освітлення в будівлях і спорудах закладів слід поділяти на такі види:

- робоче-у всіх спеціалізованих (за функцією закладу) приміщеннях;

- аварійне-в електрощитових, вентиляційних камерах, теплових вузлах, насосних, кінопроекційних, в гардеробах, машинних відділеннях ліфтів, медпунктах, приміщеннях пожежних постів, місць установки автоматичних приймальних станцій (номінальна освітленість на підлозі-не менше ніж 2 лк);

- чергове-у вестибюлях, фойє, кулуарах. коридорах, залах для глядачів;

- евакуаційне-у прохідних приміщеннях, коридорах, фойє, вестибюлях, сходових клітках, у залах для глядачів, фізкультурно-спортивних залах, роздягальнях, буфетах.

Світлові покажчики "Вихід" повинні бути приєднані до мережі евакуаційного або аварійного освітлення. Найменша освітленість повинна бути 0,5 лк;

- ремонтне-в підпіллі, машинному приміщенні ліфта, вентиляційних камерах, теплових вузлах, електрощитових.

12.3.4У залах для глядачів місткістю 800 місць і більше, а також у залах для глядачів будь-якої місткості, призначених для дітей, має бути передбачена установка резервного електропостачання для живлення або автоматичного перемикання на неї світильників аварійного (евакуаційного) освітлення та пожежної сигналізації в разі відключення зовнішніх джерел електропостачання. У кінотеатрах із залами будь-якої місткості, які мають два незалежних джерела електропостачання, автономна установка для резервного електропостачання не передбачається.

12.3.5Постановочне освітлення чи система постановочного освітлення повинні забезпечувати можливість здійснення на сцені об’ємного багатокольорового освітлення акторів та декораційних установок, світлової проекції та світіння флуоресцентних фарб. Склад освітлювальних установок, вибір системи регулювання постановочного освітлення сцен і естрад залежить від призначення будівлі чи споруди, їх типу і визначається завданням на проектування та вимогами цих норм.

12.3.6Кабельні лінії і системи електропроводки повинні відповідати вимогам пожежної безпеки згідно з ДБН В.2.5-23.

12.3.7Зарядки для електротранспорту відвідувачів та персоналу, в тому числі електроскутерів осіб з інвалідністю, на автостоянках закладів культури та дозвілля слід передбачати згідно з вимогами ДБН В.2.3-15.

12.4 Системи зв’язку та сигналізації

12.4.1Будівлі і споруди культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів повинні бути обладнані мережами єдиної національної системи зв’язку, телевізійного та дротового мовлення згідно з вимогами ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.5-56, НПАОП 40.1-1.32, ГБН В.2.2-34620942-002, ПУЕ, ВБН В.2.2.45-1, [6].

12.4.2Комплекси споруд, окремі будівлі та споруди (або приміщення) за завданням на проектування слід обладнувати мережами та пристроями:

- відомчого зв’язку;

- відомчого телебачення;

- відомчого дротового мовлення;

- сигналізації та регламентації часу;

- прийому супутникового та кабельного телебачення;

- синхронного перекладу мови:

- комп’ютерних мереж;

- системою кінопоказу;

- звукофікації та звукопідсилення вестибюлів, фойє і кулуарів, зали для глядачів та сцени;

- оповіщення про пожежу;

- охоронної сигналізації;

- автоматичної пожежної сигналізації.

12.4.3У кінотеатрах, крім систем, які зазначені в 12.4.2, необхідно також передбачати:

- багатоканальну систему звукофікації зали для глядачів;

- переговорні пристрої у білетних касах.

12.4.4При проектуванні клубних закладів культури і дозвілля, крім систем, які зазначені в 12.4.2 та 12.4.3, рекомендується також передбачати:

- системи технологічного командно-переговорного зв’язку і режисерського керування;

- системи телевізійної і радіотрансляції програм зі сцени по приміщеннях будівлі та з будівлі.

12.4.5При проектуванні театрів, крім систем, які зазначені в 12.4.2, 12.4.3 та 12.4.4, необхідно також передбачати:

- систему звукофікації зали та сцени згідно з вимогами 12.4.7;

- систему звукозапису, що повинна забезпечувати внутрішні потреби;

- технологічне телебачення (для театрів опери та балету, музичних театрів).

12.4.6Пристрої систем озвучування можуть бути суміщені з системами пріоритетного оповіщення, у тому числі і централізованого оповіщення про пожежу, за умови забезпечення технічних вимог обладнання систем оповіщення.

12.4.7Система звукофікації зали для глядачів має бути запроектована на підставі електроакустичного розрахунку. При цьому запроектована система звукофікації повинна відповідати вимогам, що викладені у таблиці 33.

12.4.8Система звукозапису проектується на підставі завдання на проектування і призначена для створення фонограм для спектаклів і концертних програм, а також повинна забезпечувати безпосередній звукозапис спектаклів і концертів.

12.4.9Системи технологічного командно-переговорного зв’язку і режисерського керування, система трансляції програм, система технологічного телебачення виконуються на підставі завдання на проектування.

12.4.10Системи забезпечення трансляцій телевізійних і радіопрограм із будівель виконуються на підставі завдання на проектування.

12.4.11Систему автоматичної пожежної сигналізації слід виконувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-56 та ДБН В.2.2-9.

12.4.12Систему оповіщення про пожежу і управління евакуацією людей слід виконувати відповідно до вимог ДБН В.2.5-56.

12.4.13Систему оповіщення людей про наявність небезпечних концентрацій паливних газів у повітрі слід виконувати згідно з ДБН В.2.5-20.

12.4.14Вертикальне прокладання мереж зв’язку та сигналізації у будівлях та спорудах передбачається приховано в окремих трубах-стояках із влаштуванням окремих поверхових розподільних монтажних шаф систем зв’язку та сигналізації.

12.4.15Прокладання мереж зв’язку та сигналізації від поверхових розподільних шаф і вводи їх до приміщень повинно виконуватися приховано.

Конструкції вводів повинні мати можливість вільного прокладання, доповнення та заміни кабелів і проводів абонентських мереж.

12.4.16Проектом необхідно передбачати заходи, що захищають від несанкціонованого проникнення в монтажні розподільні шафи і інші споруди, приміщення та обладнання мереж зв’язку і сигналізації.

12.4.17Блискавкозахист повинен виконуватись з урахуванням наявності радіостояків ліній мережі дротового мовлення та щогл антен телебачення згідно з ДСТУ Б В.2.5-38, ДСТУ EN62305-1, ДСТУ IEC62305-2, ДСТУ EN62305-3, ДСТУ EN62305-4.

Заходи щодо вирівнювання потенціалів металевих частин обладнання систем зв’язку та сигналізації згідно з ПУЕ, ДСТУ Б В.2.5-82, НПАОП 40.1-1.32 визначаються комплексно для всього електрообладнання будівель, а також інших металевих конструкцій.

12.4.18Системами охоронної сигналізації не нижче 2-го класу безпеки відповідно до ДСТУ EN50131-1 повинні обладнуватися приміщення пожежних постів та пультів управління системами протипожежного захисту, електрощитові, венткамери систем протидимного захисту, входи до технічних поверхів і виходи на покрівлю будівлі, входи до машинного відділення ліфтів з підключенням на пункт чергового об’єднаної диспетчерської сигналізації або на пункт спостереження та приймання тривожних сповіщень суб’єктів господарювання, що займаються охоронною діяльністю.

Система безпеки контролю доступу повинна виключати потрапляння сторонніх осіб, заклади місткістю понад 500 відвідувачів повинні мати турнікетні лінії та рамки металошукачів і цілодобове забезпечення озброєної охорони.

12.4.19Вимоги щодо обладнання будівель та споруд автоматичною пожежною сигналізацію та системою оповіщення про пожежу і управління евакуацією людей викладені в ДБН В.2.5-56.

12.5 Ліфти та інші види механічного транспорту

12.5.1Ліфти встановлюють згідно з вимогами ДСТУ EN81-20, ДСТУ EN81-50, ДСТУ EN81-70, ДСТУ EN81-72, ДСТУ EN81-82, ДСТУ ISO4190-1, ДСТУ ISO4190-2, ДСТУ ISO4190-3, ДСТУ ISO4190-5, ДСТУ ISO4190-6, ДСТУ-Н Б В.2.2-38, а підіймальні платформи для осіб з інвалідністю-згідно з вимогами ДСТУ EN81-40, ДСТУ EN81-41.

12.5.2Спеціальні ліфти та підіймальні платформи для осіб з інвалідністю, які використовують крісла колісні, встановлюють в будівлях, що мають більше ніж два поверхи.

12.5.3Встановлення ліфта для переміщення осіб з інвалідністю у кріслах колісних у двоповерхових будівлях необов’язкове, у разі улаштування пандуса з уклоном згідно з ДБН В.2.2-40 або застосування сходових підіймачів вертикальних або похилих підіймальних платформ для переміщення осіб з інвалідністю у кріслах колісних-згідно з ДБН В.2.2-40 та ДСТУ EN81-40, ДСТУ EN81-41.

12.5.4Вантажні ліфти проектують відповідно до завдання на проектування згідно з технологічними вимогами та вимогами НПАОП 0.00-1.02.

12.5.5Розташування машинного та блочного приміщень та сходів між цими приміщеннями має відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.6-52, ДСТУ EN81-20.

12.5.6Кількість пасажирських ліфтів визначають згідно з ДСТУ ISO4190-6, але їх кількість має бути не менше двох. Дозволено другий ліфт заміняти вантажним, що призначений для перевезення осіб та вантажів, якщо за розрахунком достатньо встановлення одного пасажирського ліфта.

12.5.7Виходи з пасажирських ліфтів слід проектувати через ліфтовий хол. Ширина ліфтового холу пасажирських ліфтів повинна бути не менше: при однорядному розташуванні ліфтів - 1,3 м найменшої глибини кабіни ліфтів; при дворядному розташуванні-подвійної найменшої глибини кабіни, але не більше 5 м.

12.5.8Шахти і машинні приміщення ліфтів і підіймачів не дозволено розташовувати у безпосередній близькості до зали для глядачів або читальної зали, клубних або робочих приміщень з постійним перебуванням людей. Таке розташування можливе за умови виконання відповідних заходів щодо звукоізоляції, підтверджених розрахунками.

13 ТЕХНОЛОГІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ПРИСТРОЇ

13.1У будівлях і спорудах культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів слід передбачати технологічне обладнання, яке за своїм призначенням поділяється на:

- кінотехнологічне та відеообладнання (в т.ч. спеціалізоване 3 ÷7D);

- звукотехнічне обладнання;

- механічне обладнання естрад і сцен;

- постановочне освітлення естрад і сцен;

- антрактна та світлова завіси сцени;

- електроприводи механізмів естрад і сцен;

- підйомно-транспортне устаткування;

- обладнання підприємств харчування (закладів ресторанного господарства);

- меблі стаціонарні та пересувні.

При проектуванні театрів необхідно також передбачати технологічне устаткування виробничих майстерень.

13.2Розміри та кількість технологічного обладнання, що проектується, визначаються на підставі технологічних схем і завдання на проектування, а габарити основного технологічного обладнання колосникових сцен-за додатком К.

13.3Кінотехнологічне обладнання включає:

- кінопроекційне та звуковідтворювальне;

- кіномеханічне, що складається з конструкцій кіноекрана, кашетуючих пристроїв, передекранної завіси та зашторювання світлових прорізів.

13.4Кінотехнологічне обладнання, розраховане на плівкові носії інформації, визначається розрахунком і повинно проектуватися з урахуванням вимог НПАОП 0.00-1.32, ПУЕ. Відеотехно-логічне обладнання проектується за завданням на проектування.

З переходом на цифрові технології та цифрові носії інформації кінотехнологічне обладнання визначається розрахунком за завданням на проектування.

Акустичне обладнання сучасних кінотеатрів повинно складатися з таких компонентів:

- заекранна акустична система (лівий, центральний, правий канали);

- сабвуфер (в залежності від розмірів зал-за завданням на проектування, кілька сабвуферів);

- колонки сабвуферів (підрозділяються на бокові сураунди, що розташовуються зліва-справа на бокових стінах зали, та задні колонки оточення-позаду глядачів.

Для 3 ÷7Dкінопоказу слід застосовувати:

- активну 3 ÷7Dсистему (підключається напряму до кінопроектора; в ній використовується передавач та контроллер 3D окулярів;

- пасивну 3 ÷7Dсистему, що розташовується безпосередньо перед кінопроектором (ґрунтується на засадах поляризації світла).

Для розташування та обслуговування заекранних гучномовців слід передбачати спеціальні майданчики, а для обслуговування дороги завіси-галереї відповідно до завдання на проектування.

13.5Обладнання залів для глядачів устаткуванням для досягнення яскравих динамічних спецефектів під час демонстрації 3 ÷7Dфільмів (динамічні спецкрісла на рухливій платформі) слід передбачати за завданням на проектування.

13.6Вимоги до звукотехнічного обладнання зал для глядачів рекомендується приймати згідно з додатком С.

13.7Механічне обладнання естрад і сцен поділяється на:

- портальне (розсувні куліси, портальні рампи);

- верхнє підвісне обладнання (горизонти, завіси, декораційні підйоми, софітні ферми, екран та інші підвісні пристрої);

- нижнє планшетне (люки-провали, круги, кільця, хури, конвеєри, підйомно-опускні та вирівнювальні майданчики);

- обладнання для трансформації, яке переміщує певні складові демонстраційного комплексу (ділянки стін, стелі, місця для глядачів тощо);

- обладнання монтажне, яке полегшує подавання і складання елементів оформлення (касетні сейфи, підйомники, талі);

- вбудоване протипожежне механічне обладнання.

13.8Склад механічного обладнання естрад і сцен залежить від призначення та типу будівлі закладу і визначається технологічною схемою, а також завданням на проектування.

До складу приміщень механічного обладнання естрад і сцен відносяться:

- приміщення обладнання планшета та трюму;

- приміщення верхнього підвісного обладнання.

13.9Для обладнання планшета сцени та трюму слід передбачати наступні окремі приміщення:

- електролебідок для привода поворотних кругів (приміщення з підвищеною звукоізоляцією на площині трюму);

- для відведення накатних майданчиків (карман сцени);

- для електроприводу протипожежної завіси;

- щитову сцени.

Склад приміщень слід визначати з урахуванням передбаченого завданням на проектування обладнання планшета сцени, що може включати: кулісні машини (рухаються в пазах планшета сцени по рейках, що знаходяться у трюмі), поворотні круги (врізні, барабанні, накладні, кільця, що обертаються), підйомно-опускні та вирівнювальні-накатні майданчики.

13.10Для верхнього підвісного обладнання слід передбачати такі окремі приміщення:

- приміщення лебідок для керування тросами підйомів (приміщення повинні бути звукоізольовані та розміщуватись на галереях чи за галереями);

- приміщення колосникового настилу; вище настилу на 2 м розташовуються верхні блоки підйомів, троси яких проходять крізь прорізи-щілини в колосниковому настилі.

Склад приміщень визначається з урахуванням визначеного завданням на проектування обладнання сцени, яке може включати штахетні, індивідуальні та софітні підйоми, пристрої для прогонів. Для роботи цього обладнання слід передбачати шахти на бокових стінах сцени для руху противаг на всю висоту коробки від трюму до колосників, а в разі використання безпротивагової системи слід збільшувати потужність лебідок у 2 ÷ 2,5 раза та їх габарити.

13.11У залежності від типу антрактної завіси (розсувна, підйомно-опускна, підйомно-розсувна) слід передбачати зони розташування завіси: по обидва боки чи зверху від портального прорізу.

Для світлової завіси під планшетом сцени, в напрямку до зали, під кутом 30°, з кроком 0,4-0,5 м слід встановлювати спеціальні прожектори.

13.12Постановочне освітлення та електроприводи механізмів сцен і естрад слід проектувати з урахуванням вимог НПАОП 40.1-1.32, ПУЕ.

Нормативні величини освітленості естрад і сцен слід приймати згідно з ДБН В.2.5-23.

13.13Підйомно-транспортне устаткування, призначене для подавання, складування, обробки і переміщення декорацій, реквізиту та інших вантажів, включає в себе вертикальне, горизонтальне, підвісне та підлогове транспортне устаткування.

Тип і номенклатура з технічними характеристиками підйомно-транспортного устаткування визначається відповідно до технологічної частини будівлі закладу, що проектується, з урахуванням вимог НПАОП 0.00-1.02.

13.14Технологічне устаткування для виробничих майстерень у будівлях культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів визначається їх призначенням, номенклатурою та обсягом робіт, що виконуються, відповідно до завдання на проектування і технологічної схеми.

13.15Технологічне обладнання підприємств харчування (закладів ресторанного господаства) у будівлях культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів слід приймати згідно з вимогами ДСТУ 4281 та завданням на проектування.

14 САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ВИМОГИ

14.1Конструкції, деталі та обладнання будівель, опорядження стін і стель, покриття підлог всіх приміщень, а також сходів, коридорів тощо слід передбачати із матеріалів, що відповідають санітарно-гігієнічним та екологічним вимогам ДБН В.1.2-8.

14.2Оптимальні параметри повітряного середовища (температура, відносна вологість, рухомість повітря) і мікроклімату в приміщеннях слід приймати згідно з ДБН В.2.5-67, ДСТУ Б EN15251 та ДСТУ Б ENISO7730 і забезпечуватися роботою систем кондиціонування повітря та примусової вентиляції.

14.3Пристрої опалення і вентиляції, теплова та гідравлічна ізоляція огороджувальних конструкцій будинків і трубопроводів повинні запобігати утворенню конденсату, вологих плям, плісняви та грибкових утворень на поверхні стін, стель та трубопроводів, що підтверджується розрахунками згідно з ДБН В.2.6-31.

14.4Допускається озонування основних функціональних приміщень для глядачів (зали для глядачів, фойє, кулуари) та очищення їх від двоокису вуглецю.

14.5Природне і штучне освітлення слід забезпечувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-28.

14.6Адміністративні приміщення закладів з постійним перебуванням людей слід проектувати з природним освітленням.

14.7Допускається проектувати без природного освітлення: зали для глядачів, лекційні аудиторії та допоміжні приміщення різного функціонального призначення (фойє, кулуари, вестибюлі, холи, коридори, буфети-бари) за ДБН В.2.2-9. Для природного освітлення приміщень вестибюлів, кулуарів, холів, репетиційних зал допускається використання зенітних ліхтарів з негорючих матеріалів.

14.8Приміщення, до яких за технологічними чи гігієнічними вимогами не допускається пряме проникнення сонячних променів, та приміщення з системами кондиціонування повітря повинні бути обладнані сонцезахисними пристроями (за винятком приміщень, орієнтованих на північ).

14.9При проектуванні захисту від шуму необхідно керуватися вимогами ДБН В.1.1-31, ДСТУ-Н Б В. 1.1-32, ДСТУ-Н Б В. 1.1-33, ДСТУ-Н Б В. 1.1-34, ДСТУ-Н Б В. 1.1-35. У будівлях і комплексах шумовий режим повинен додержуватись згідно з вимогами ДБН В.1.2-10.

Рівень шуму, що проникає до приміщення від внутрішніх та зовнішніх джерел, не повинен перевищувати встановлених санітарними нормами допустимих рівнів шуму для даної категорії приміщень з урахуванням часу доби (день-ніч) згідно з санітарними нормами.

14.10Зниження рівня шуму до нормативного слід досягати архітектурно-планувальними, будівельно-акустичними заходами з урахуванням звукоізоляційних властивостей огороджувальних конструкцій будівель та віконних прорізів згідно з ДБН В.1.2-10.

Вимоги до архітектурно-планувальних і конструктивних рішень щодо забезпечення нормативного шумового режиму в залах для глядачів викладені в 11.19, 11.20.

15 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

15.1При проектуванні будівель та споруд культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів слід виконувати заходи пожежної безпеки згідно з вимогами ДБН В.1.1-7, ДБН В.1.2-4, ДБН В.1.2-7, ДБН В.2.2-40, ДБН В.2.5-56, ДСТУ EN12845, ДСТУ Б CEN/TS14816, ГОСТ 12.1.004.

15.2Найбільшу кількість поверхів та найбільшу місткість зал для глядачів слід приймати залежно від ступеня вогнестійкості будівель і споруд згідно з таблицею 34.

Кінотеатри:

Клубні заклади

1) Зали для глядачів у будівлях кінотеатрів ІІІа, ІІІб і IV ступенів вогнестійкості слід розміщувати на першому поверсі, а в будівлях клубних закладів III і ІІІб ступенів вогнестійкості-не вище другого поверху. 2) При проектуванні будівель ІІІб ступеня вогнестійкості з елементами покриття з дерев’яних конструкцій у випадку, коли стіни, колони, сходи та міжповерхові перекриття мають клас вогнестійкості та розпов- сюдження вогню, як того вимагають будівлі II ступеня вогнестійкості, допускається збільшення місткості зали для глядачів, але не більше ніж 1000 місць. 3) У разі блокування кінотеатру цілорічної дії з кінотеатром сезонної дії меншого ступеня вогнестійкості між ними повинна бути передбачена протипожежна стіна 1-го типу. 4) Будівлі клубних закладів V ступеня вогнестійкості з залами для глядачів місткістю до 300 місць, що розташовані на першому поверсі, допускається проектувати двоповерховими за умови, що:

- несучі стіни з дерев’яних колод чи брусів захищені зсередини штукатуркою або обшивками, які за межею розповсюдження вогню відповідають групі М1;

- стіни панелей на дерев’яному каркасі з утеплювачем з неорганічних матеріалів мають обшивки, які за межею розповсюдження вогню відповідають групі М1.

15.3У підвальних поверхах будівель допускається розміщення, крім приміщень, вказаних у ДБН В.2.2-9, зали гральних автоматів, приміщення для настільних ігор, репетиційних зал (за кількості відвідувачів у кожному відсіці не більше 100) з влаштуванням не менше двох відокремлених евакуаційних виходів безпосередньо назовні. При цьому на шляхах евакуації слід передбачати опорядження стін та стелі з негорючих матеріалів.

15.4У будівлях III і ІІІб ступенів вогнестійкості в разі розміщення зали для глядачів і фойє на другому поверсі перекриття під ними повинні бути протипожежними 3-го типу.

Перекриття над підвальним і цокольним поверхами в будівлях III, ІІІа, ІІІб, IV і V ступенів вогнестійкості повинні мати клас вогнестійкості не менше RЕІ 45 та групу за межею поширення вогню - М0.

15.5Горищний простір над залою для глядачів у будівлях III, ІІІа, ІІІб ступенів вогнестійкості слід огороджувати від суміжних просторів протипожежними стінами 3-го типу чи перегородками 1-го типу.

15.6Несучі конструкції покриттів над сценою та залою для глядачів (ферми, балки, настили тощо) у будівлях театрів, а також клубних закладів зі сценами С-2, С-3 і С-5 повинні виконуватися з негорючих матеріалів і мати клас вогнестійкості не менше R30.

15.7Приміщення технологічного обслуговування демонстраційного комплексу повинні бути вигороджені протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу.

У будівлях IV, ІVа і V ступенів вогнестійкості приміщення проекційних допускається розташовувати у прибудовах із стінами, перегородками, перекриттями та покриттями, що мають клас вогнестійкості не менше REI45 (для зовнішніх несучих та самонесучих стін, а також перекриттів), RE45 (для плит, настилів, прогонів, що є елементами суміщеного покриття). Зазначені конструкції за межею поширення вогню мають відповідати групі М1.

Вікна і прорізи з приміщень рирпроекційних на сцену або ар’єрсцену, з кінопроекційних, з приміщень світлопроекційних до зали для глядачів повинні бути захищені шторами або заслінками із світлопрозорого матеріалу з класом вогнестійкості не менше E15.

Вікна і прорізи світлопроекційної допускається склити загартованим склом у випадку обладнання її для цілей динамічної та цифрової проекції.

Вихід з кінопроекційної, в якій використовуються плівкові проектори, потрібно передбачати безпосередньо назовні або через коридор, вестибюль (фойє, хол), сходову клітку,що ведуть безпосередньо назовні.

15.8Приміщення для масового показу відеофільмів можуть розміщуватися в будівлях І і II ступенів вогнестійкості на будь-якому надземному поверсі, а в решті будівель-не вище другого поверху.

15.9Відеоносії слід зберігати на стелажах або в шафах, виготовлених з негорючих матеріалів. Основний фонд відеоносіїв необхідно розміщувати у спеціально призначеному для їх зберігання приміщенні. Це приміщення повинно бути вигороджене протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу. Приміщення для зберігання відеоносіїв слід проектувати так, щоб відеоносії були захищені від впливу прямих сонячних променів, вібрацій і магнітних полів, що утворюються під час роботи розташованих у безпосередній близькості електромоторів, трансформаторів.

15.10Ширину і довжину шляхів евакуації людей із зал для глядачів та з будівель кінотеатрів, театрів, клубних закладів визначають розрахунком залежно від необхідного часу евакуації людей із зал для глядачів, що приймається згідно з таблицею 35. При цьому ширина шляхів евакуації не повинна бути меншою за встановлену ДБН В. 1.1-7.

1) Вказані величини необхідного часу евакуації із зали для глядачів стосуються будівель І і II ступенів вогнестійкості.

Необхідний час евакуації людей із зал для глядачів будівель та споруд III, ІІІа, ІІІб, IV ступенів вогне- стійкості порівняно з наведеними в таблиці 35 зменшується на 30 %, а із приміщень будівель V ступеня вогнестійкості-на 50 %.

Необхідний час евакуації людей з балконів, а також із ярусів, розташованих вище позначки, яка дорівнює половині висоти приміщення, зменшується вдвічі у порівнянні з даними таблиці 35.

Час евакуації людей із зал та фойє чи кулуарів приймається таким, що дорівнює необхідному часу евакуації людей із зал для глядачів, наведеному в таблиці 35, збільшеному на 1 хв. При цьому слід враховувати, що евакуація людей із зал для глядачів, фойє і кулуарів починається одночасно. 2) При проміжних значеннях об’ємів приміщень необхідний час евакуації глядачів слід визначати за інтер- поляцією.

При розрахунку евакуації сходи типу С2 враховуються лише від рівня підлоги вестибюля до рівня підлоги наступного верхнього поверху. На подальших поверхах з приміщень комплексу для глядачів слід влаштовувати евакуаційні проходи, що ведуть до сходових кліток типу СК1 поза межами фойє та вестибюлів зі сходами типу С2.

15.14В апаратних та світлопроекційних повинні влаштовуватися тамбури, які виконуються з негорючих матеріалів з дверима, обладнаними пристроями для самозачинення й ущільненнями у притулах.

15.15Сценічна коробка повинна мати двоє зовнішніх сходів типу С3, що ведуть до покрівлі і сполучаються з робочими галереями та колосниками.

Для евакуації з робочих галерей та колосників допускається передбачати зовнішні сходи типу С3 за відсутності колосникових сходових кліток.

15.16Між залою для глядачів і сценою повинна передбачатися протипожежна стіна 1-го типу.

Проріз будівельного порталу сцен театрів, клубних закладів з залами місткістю 800 і більше місць має бути захищений протипожежною завісою (екраном) 1-го типу.

Полотно протипожежної завіси повинно перекривати проріз будівельного порталу по боках сторін на 0,4 м і вгорі на 0,2 м і бути газонепроникним. Герметизація місць прилягання завіси до портальної стіни повинна забезпечуватися влаштуванням лабіринтних ущільнень, піскових затворів тощо.

15.17Протипожежна завіса повинна рухатися від дії власної сили ваги зі швидкістю не менше 0,2 м/с. Дистанційне керування рухом завіси повинно здійснюватися з трьох місць: з приміщення пожежного поста, з планшета сцени та з приміщення лебідки протипожежної завіси.

Завіса повинна бути оснащеною звуковою і світловою сигналізацією, що оповіщає про її рух (підйом чи спуск).

15.18При розрахунках каркаса протипожежної завіси та протипожежних дверей (штор) складів декорацій потрібно враховувати горизонтальний тиск з боку зали для глядачів, який необхідно приймати не менше 10 Па на кожен метр висоти сцени, рахуючи від рівня планшета сцени до коника даху з коефіцієнтом перенавантаження 1,2.

Прогин металевих елементів каркаса протипожежної завіси не повинен перевищувати 1/200 розрахункового просвіту (ДСТУ Б В.1.2-3).

15.19Дверні прорізи в протипожежній стіні на рівні трюму і планшета сцени, а також виходи з колосникових сходів до трюму та на сцену повинні захищатися протипожежними тамбур-шлюзами 1-го типу.

15.20У прорізах складів декорацій із боку сцени та карманів повинні передбачатися протипожежні двері 1-го типу, у колосникових сходах - 2-го типу.

15.21Складські приміщення, комори, майстерні, приміщення для монтажу станкових та об’ємних декорацій, камера пиловидаляння, вентиляційні камери, приміщення лебідок протипожежної завіси і димових люків, насосні з пожежними насосами, акумуляторні, трансформаторні підстанції, електрощитові повинні виділятися протипожежними перегородками 1-го типу, перекриттям 3-го типу та протипожежними дверима (воротами) 2-го типу.

Розміщення зазначених приміщень під залою для глядачів і планшетом сцени не допускається, за винятком сейфа згорнутих декорацій (під сценою, ар’єрсценою), лебідок протипожежної завіси та димових люків, підйомно-спускних пристроїв без маслонаповненого обладнання.

Проріз сейфа слід захищати протипожежними дверима, люками 2-го типу.

15.22Із зал для глядачів місткістю 300 місць і більше та з приміщень площею більше 200 м2 без природного освітлення з наявністю горючих матеріалів, а також з приміщень із світлопрозорим заповненням прорізів (склом або склоблоками) слід передбачати димовидаляння. Площа шахт визначається розрахунком, але повинна бути не менше 0,2 % від площі підлоги приміщення.

У будівлях IV і V ступенів вогнестійкості в разі використання електродвигунів у закритому виконанні, а пускових апаратів і щитів у металевих кожухах огороджувальні конструкції вентиляційних камер слід передбачати з класом вогнестійкості REI45 (для стін, перекриттів), ЕІ 45 (для перегородок) та з межею поширення вогню, що відповідає групі М1.

У залах місткістю понад 50 місць та у будівлях із класом наслідків СС2 та СС3 забороняється використання горючих матеріалів як оздоблення. При цьому, слід забезпечувати комфорт, естетичні, тепло-та звукоізоляційні, а також акустичні параметри таких приміщень.

15.23Каркас надбудов над негорючими несучими конструкціями балконів, амфітеатру і партеру зали для глядачів, які необхідні для створення потрібного уклону або східчастої підлоги, повинен виконуватися з негорючих матеріалів.

Пустоти, що утворюються під надбудовами, повинні бути поділені діафрагмами на відсіки площею не більше 100 м2. Якщо висота пустот перевищує 1,2 м, необхідно передбачати входи для їх огляду.

15.24Несучі елементи планшета сцени (прогони, балки, консолі, стояки) повинні виконуватись з негорючих матеріалів.

Настил по цих елементах, а також колосниковий настил робочих галерей допускається виконувати з деревини, що оброблена засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності згідно з ГОСТ 16363.

15.25Каркаси та заповнення каркасів підвісних стель над залами для глядачів у будівлях та спорудах культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів повинні виконуватися з негорючих матеріалів.

У залах для глядачів місткістю до 800 місць заповнення каркасів допускається передбачати з матеріалів груп горючості Г1, Г2.

Отвори в суцільній підвісній стелі для встановлення гучномовців, світильників люмінесцентного освітлення та іншого обладнання повинні бути захищені зверху протипожежними люками 2-го типу.

15.26У разі розміщення над залою для глядачів інших приміщень (репетиційні зали, живописно-декораційна майстерня тощо) огороджувальні конструкції (стіни, перегородки) цих приміщень повинні мати вогнестійкість не менше ніж REI45 (для стін), ЕІ 45 (для перегородок). Зазначені конструкції за межею розповсюдження вогню мають відповідати групі М1.

Приміщення для освітлення сцени, розташовані в межах габариту перекриття зали для глядачів, повинні відокремлюватися перегородками з класом вогнестійкості не менше ЕІ 45.

15.27У залі для глядачів та інших приміщеннях допускається влаштування штучних килимових покриттів, які за токсичністю продуктів горіння відповідають групі не вище Т2, за димоутворювальною здатністю-групі не вище Д2, а за поширенням полум’я поверхнею-групі не вище РП2

(за ДСТУ Б В.2.7-70) за умов надійного їх кріплення до основи з негорючого матеріалу.

Килимові покриття, що застосовуються на шляхах евакуації, повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7.

15.28Огороджувальні конструкції оркестрової ями повинні виготовлятися з негорючих матеріалів.

Деревина, що використовується для опорядження внутрішніх поверхонь та для настилу підлоги, повинна оброблятися засобами вогнезахисту, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності згідно з ГОСТ 16363.

15.29У покритті над сценою повинні влаштовуватися димові люки. Площа живого перерізу люків визначається розрахунком чи приймається такою, що дорівнює 2,5 % площі колосникової сцени на кожних 10 м висоти від підлоги трюму до покриття сцени.

Клапани люків повинні відкриватися під дією власної ваги в разі вивільнення від пристроїв, що їх утримують, при цьому слід враховувати сили змерзання кромок по периметру клапана, які приймаються 0,3 кН/м.

Лебідка або пристрої для відкривання, які обслуговують клапани люків, повинні мати дистанційне керування з планшета сцени, з приміщення пожежного поста-диспетчерської та приміщення цієї лебідки.

15.37Пожежні кран-комплекти встановлюють біля входів до зали для глядачів і на сцену чи естраду, біля входів на сходові площадки.

У будівлях клубних закладів зі сценами розмірами 18 м × 12 м, 21 м × 12 м, 21 м × 15 м, а також у будівлях театрів додаткові пожежні кран-комплекти діаметром 65 мм з діаметром насадки пожежного ствола 19 мм та довжиною рукава 10 м встановлюють на планшеті сцени.

Пожежні кран-комплекти діаметром 50 мм з діаметром насадки пожежного ствола 16 мм та довжиною рукава 10 м встановлюють на колосниках та робочих галереях; те саме в решті приміщень театрів-з довжиною рукава 20 м.

15.38На планшеті сцени за його площі до 500 м2 включно встановлюють три, а за більшої площі - чотири пожежних кран-комплекти.

На кожній робочій галереї та колосниках розміщують не менше двох пожежних кран-комплектів, по одному з правого та лівого боку сцени.

Влаштування кран-комплектів допускається відкрито, без шаф.

15.39Пожежні кран-комплекти слід розташовувати так, щоб будь-яка точка приміщення зрошувалася двома струменями.

15.40Внутрішня мережа пожежних кран-комплектів повинна бути кільцевою та приєднуватися двома вводами як до зовнішньої мережі, так і до розподільної гребінки спринклерної та дренчерної систем. На розподільній мережі запірну арматуру встановлюють із розрахунку відключення ділянок трубопроводу, які мають не більше двох відгалужень. В основі стояків, що мають більше двох пожежних кран-комплектів, влаштовують вентилі або засувки.

15.41Вільний тиск у внутрішніх пожежних кран-комплектах повинен забезпечувати отримання компактних пожежних струменів у будь-яку годину доби в найвищій та найвіддаленішій частині приміщення. Напір у пожежних кран-комплектах на планшеті сцени повинен забезпечувати отримання компактних струменів висотою, що на 2 м перевищує відстань від планшета до колосникового настилу.

15.42Дренчерні зрошувачі встановлюють під колосниками сцени та ар’єрсцени, під нижнім ярусом робочих галерей та нижніми перехідними містками, що їх з’єднують, в сейфі згорнутих декорацій та в усіх прорізах сцени, включаючи прорізи порталу, карманів та ар’єрсцени і виходів із них, а також частини трюму, що зайнята конструкціями вбудованого обладнання сцени та підйомно-опускних пристроїв.

Зрошення протипожежної завіси слід передбачати з боку сцени.

15.43Автоматичною системою пожежогасіння обладнуються: покриття сцени та ар’єрсцени, всі робочі галереї та перехідні містки, крім нижніх, трюм (крім вбудованого обладнання сцени), кармани сцени, ар’єрсцена, а також приміщення, що перераховані в 15.21, за винятком приміщень фондосховищ (де слід застосовувати газові, порошкові або аерозольні системи), вентиляційних камер, трансформаторної підстанції, акумуляторних, сейфа згорнутих декорацій, приміщень лебідок протипожежної завіси, димових люків та насосної з пожнасосами.

15.44Розміщення дренчерних та спринклерних зрошувачів слід розраховувати виходячи з вимог ДСТУ Б CEN/TS14816, ДСТУ EN12845 та таких умов:

- площа підлоги, що захищається одним зрошувачем, приймається не більше 9 м2 за розрахункової інтенсивності зрошування не менше 0,1 л/с на 1 м2 площі підлоги;

- витрата води на зрошування прорізів сцени приймається 0,5 л/с на 1 м прорізу, на зрошення порталу сцени-не менше 0,5 л/с на 1 м ширини порталу за його висоти до 7,5 м та 0,7 л/с на 1 м за висоти більше 7,5 м.

Вільний напір у найбільш віддаленому і високорозташованому зрошувачі повинен бути не менше 500 гПа (5 м вод. ст.).

В одній будівлі діаметр вихідних отворів в усіх зрошувачах повинен бути однаковим.

15.45Керування дренчерними системами слід передбачати:

- електричне або гідравлічне з двох місць на планшеті сцени та з приміщення пожежного поста - для секцій захисту сцени, ар’єрсцени та сценічних прорізів;

- дистанційне електричне або гідравлічне зі вказаних вище місць та автоматичне від датчиків на вузлі керування спринклерами сцени-для дренчерної завіси сценічного порталу;

- дистанційне з приміщення пожежного поста та установки розподільної гребінки-для секції захисту сейфа згорнутих декорацій.

15.46Дренчери колосників сцени та ар’єрсцени, нижнього ярусу робочих галерей та перехідних містків, що сполучають їх, об’єднують в одну або декілька секцій.

Дренчери над дверними прорізами сцени і прорізом ар’єрсцени об’єднують в одну секцію. Дренчери порталу сцени та сейфа згорнутих декорацій виділяють у дві окремі секції.

15.47Спринклери, що встановлюють на сцені, ар’єрсцені, в бічних карманах, трюмі сцени, слід об’єднувати в одну секцію з окремим керуванням.

15.48Сумарна розрахункова витрата води приймається більшою з двох випадків роботи засобів внутрішнього пожежогасіння:

- спринклерів сцени (покриття сцени, всі робочі галереї та перехідні містки), одночасної дії двох пожежних кран-комплектів на планшеті сцени з загальною витратою не менше 10 л/с та двох пожежних кран-комплектів на верхніх робочих галереях із загальною витратою 5 л/с, а також роботи секції дренчерів порталу сцени;

- усіх дренчерів під колосниками сцени та ар’єрсцени, нижнім ярусом робочих галерей та перехідними містками, що їх з’єднують, одночасної дії двох пожежних кран-комплектів на планшеті сцени з загальною витратою не менше 10 л/с та двох пожежних кран-комплектів на верхніх робочих галереях з витратою 5 л/с, а також роботи секції дренчерів порталу сцени.

15.49У тих випадках, коли напору в зовнішній мережі недостатньо для забезпечення розрахункової роботи протипожежних пристроїв, слід передбачати встановлення пожежної насосної установки, пуск якої слід проектувати:

- дистанційним від кнопок біля пожежних кран-комплектів-за відсутності спринклерних та дренчерних пристроїв;

- автоматичним-за наявності спринклерних та дренчерних пристроїв з дистанційним дублюванням (для пуску та зупинки) із приміщень пожежного поста та насосної.

15.50Улаштування пожежних насосних установок і визначення кількості резервних насосних агрегатів слід виконувати з врахуванням їх 100 % резерву. Пожежні насосні установки влаштовуються в окремих опалюваних приміщеннях, що мають виходи безпосередньо назовні або до сходової клітки. У будівлях кінотеатрів та клубних закладів, обладнаних тільки пожежними кран-комплектами, допускається встановлення насосних установок у приміщенні котельної.

15.51Для приєднання рукавів пересувних пожежних насосів від напірної лінії між насосами та розподільною гребінкою спринклерної та дренчерної установок повинні бути виведені назовні два патрубки діаметром 80 мм, обладнані зворотними клапанами, вентилями, які відкриваються ззовні будівлі, та з’єднувальними головками для підключення пересувної пожежної техніки.

15.52У випадку, якщо потужність зовнішніх водопровідних мереж недостатня для подавання розрахункової витрати води на пожежогасіння або при приєднанні вводів до тупикових ділянок мережі, необхідно передбачати влаштування підземних резервуарів, ємкість яких повинна забезпечувати:

- роботу розрахункової кількості внутрішніх пожежних кран-комплектів з розрахунковою витратою протягом трьох годин;

- роботу спринклерних або дренчерних установок із розрахунковою витратою води протягом однієї години;

- витрату води на зовнішнє пожежогасіння протягом трьох годин.

15.53Сигналізатори довибухонебезпечних концентрацій паливних газів у повітрі необхідно встановлювати відповідно до ДБН В.2.5-20.

16 БЕЗПЕКА ТА ДОСТУПНІСТЬ У ВИКОРИСТАННІ

16.1Будівлі культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів та прилеглі до них території мають бути запроектовані, зведені та обладнані так, щоб режим функціонування будівель, приміщень та охорони праці працівників цих закладів, ризики отримання травм і створення загроз життю всім категоріям відвідувачів та персоналу під час експлуатації будівель і споруд, небезпечних, екстремальних чи надзвичайних ситуацій, переміщенні громіздких предметів, транспортних засобів та у разі користування інженерним обладнанням були зведені до мінімуму. Проектні рішення повинні відповідати вимогам ДБН В.1.2-8, ДБН В.1.2-9, ДБН В.1.2-14, ДСТУ EN50133-2-1.

16.2У будівлях мають бути передбачені заходи, спрямовані на зменшення ризиків кримінальних правопорушень і їх наслідків. Це стосується застосування вибухозахисних конструкцій, відеоспостереження, систем охоронної сигналізації, встановлення турнікетів, прохідних кабін, шлюзів та інших подібних засобів безпеки, захист конструкцій віконних прорізів на перших, цокольних і верхніх поверхах, у приямках підвалів, а також вхідних дверей, дверей, що ведуть у підвал, на горище та в інші приміщення.

16.3Характеристичні навантаження на конструкції сцени та технологічного обладнання, а також коефіцієнти надійності за граничним розрахунковим значенням навантаження при експлуатації наведені в 10.1 ÷10.4.

16.4При проектуванні приміщень сцен (естрад), бічних карманів і складів об’ємних та станкових декорацій при сценах (естрадах) театрів, клубних закладів, а також при просторовому об’єднанні зал для глядачів зі сценою слід передбачати можливість безпечного переміщення та експлуатації громіздких декорацій, декорацій з рухливими елементами та устаткуванням.

16.5При входах до зали для глядачів із суміжних приміщень з іншим рівнем підлоги в проході слід улаштовувати пандуси.

16.6Розташування рампи на краю оркестрової ями не допускається.

16.7Не дозволяється встановлювати додаткові приставні стільці у проходах зали для глядачів.

16.8У залах для глядачів, де передбачається трансформація, евакуаційні виходи слід розраховувати, виходячи з максимальної місткості зали для глядачів.

У залах для глядачів, де передбачається епізодичний поділ на частини спеціальними перегородками, евакуаційні виходи слід передбачати із кожної частини.

16.9Для світлопрозорого заповнення дверей та фрамуг (у дверях, перегородках, стінах, стелях у зенітних ліхтарях та інших світлопрозорих конструкціях) зали для глядачів чи фойє для додаткового освітлення необхідно використовувати травмобезпечне загартоване або армоване скло.

16.10Засклені прорізи в зовнішніх або внутрішніх стінах, що починаються від підлоги, слід огороджувати декоративними ґратами або спеціальними поручнями на висоті 0,9 м від підлоги.

16.11Будівельні конструкції будівель та їх внутрішні інженерні системи мають забезпечувати дотримання в приміщеннях нормативних вимог до параметрів мікроклімату в межах допустимих значень та можливість забезпечення оптимальних показників цих параметрів, включаючи температуру, вологість та швидкість руху повітря, а також забезпечення необхідної температури на внутрішніх поверхнях стін, теплостійкість огороджувальних конструкцій і теплозасвоєння поверхні підлог.

16.12У будівлях, що знаходяться в південних районах, віконні прорізи вбиралень для артистів необхідно обладнувати сонцезахисними пристроями.

16.13Конструктивні рішення елементів будівель закладів культури та дозвілля (у тому числі розташування порожнин, способи герметизації місць пропуску трубопроводів через конструкції, влаштування вентиляційних отворів, розміщення теплової ізоляції тощо) мають передбачати захист від проникнення гризунів.

16.14Інженерні системи будівель повинні бути запроектовані та змонтовані з урахуванням вимог щодо безпеки згідно з ДБН В.1.1-7, ДБН В.1.1-31, ДБН В.1.2-8, ДБН В.1.2-9, ДБН В.1.2-10, ДБН В.2.5- 64, ДБН В.2.5-67, ДСТУ Б В.2.5-82.

16.15Проектування будівель культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів необхідно здійснювати з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту відповідно до ДБН В.1.2-4, ДБН В.2.2-5, ДСТУ Б А.2.2-7.

16.16Приміщення технічних центрів кабельного телебачення, приміщення електрощитової повинні мати вихід безпосередньо назовні; приміщення для обладнання зв’язку, диспетчеризації та підхід до місць встановлення телефонних розподільних шаф влаштовується з коридора (холу).

16.17Електрощитові, приміщення технічних центрів кабельного телебачення, місця для телефонних розподільних шаф не слід розміщувати під приміщеннями з мокрими процесами (душовими, санвузлами).

16.18Проектування, монтаж електроустановок має відповідати вимогам ПУЕ, НПАОП 40.1-1.32, ДБН В.2.5-56, ДСТУ Б В.2.5-82.

16.19У проектних рішеннях згідно з вимогами ДБН Б.2.2-5, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-40 слід забезпечувати безперешкодну доступність земельної ділянки та приміщень будівель, безпеку шляхів руху, у тому числі евакуаційних.

16.20Поздовжній уклон, покриття, обладнання пішохідних доріжок і тротуарів на території та пандусів у будівлях закладів культури та дозвілля повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-40.

16.21Доступність, безпека, орієнтування, отримання інформації для осіб із порушеннями зору та слуху має бути забезпечена засобами, зазначеними у ДБН В.2.2-40.

16.22У касових вестибюлях слід передбачати інформаційні термінали, екрани або табло типу "рядок, що біжить", обладнані спеціальними персональними пристроями підсилення звуку, пристрої відеозв’язку з перекладачем жестової мови чи синтезу мовлення в текст.

16.23Розміщення та параметри місць для осіб з інвалідністю, які пересуваються на кріслах колісних, у залах для глядачів, виходячи з можливості маневрування під час евакуації, повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-40. На стаціонарних місцях, що прилягають до місць розташування осіб з інвалідністю, слід передбачати крісла з підлокітниками, що опускаються.

16.243 партера зали для глядачів на сцену (естраду), крім сходів, слід передбачати дублюючий підйом-пандус з поручнями та уклоном згідно з вимогами ДБН В.2.2-40 чи підіймальну платформу вертикального підйому згідно з вимогами ДСТУ EN81-41.

16.25При використанні в залах затемнення в зоні місць для глядачів пандуси і сходи повинні мати підсвічування.

16.26Приміщення зал для глядачів, фойє, кулуарів і інших обслуговуючих приміщень рекомендується розташовувати на одному рівні.

16.27Обладнання місць для осіб з порушеннями слуху в залах для глядачів, аудиторіях, лекційних залах, читальних залах бібліотек передбачати згідно з вимогами ДБН В.2.2-40. У кожній залі повинна бути передбачена система посилення звуку індивідуальна чи колективного користування.

16.28Кількість читацьких місць для осіб з інвалідністю в бібліотеках клубних закладів має становити не менше 5 % від загального числа читацьких місць закладу. Частину стійки-бар’єра видачі книг в абонементі рекомендується влаштовувати висотою не більше 0,7 м.

Для надання послуг читачам з порушенням слуху частину приміщення зали для читачів слід обладнувати апаратурою аудіовізуального прослуховування.

16.29Індивідуальні кабіни для осіб з інвалідністю, які пересуваються на кріслах колісних, в роздягальнях, в артистичних вбиральнях, роздягальнях персоналу та розташування обладнання в роздягальнях слід передбачати згідно з вимогами ДБН В.2.2-40.

17 ДОВГОВІЧНІСТЬ І РЕМОНТОПРИДАТНІСТЬ

17.1Для збільшення періоду морального зносу, функціональної довговічності в проектні рішення будівель культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів слід закладати планувальні та просторові трансформації, а також їх доцільні поєднання.

Планувальна трансформація для цих типів будівель можлива за умови трансформації зон партера зали для глядачів та сцени (естради); трансформації зони планшета сцени (естради), авансцени та оркестрової ями; трансформації зони порталу.

Просторова трансформація для цих типів будівель складається з поділу простору зали для глядачів на кілька менших для одночасної експлуатації; об’єднання простору зали для глядачів з іншими оточуючими приміщеннями в єдине ціле; об’єднання простору зали для глядачів з екстер’єрним простором (ландшафт і додаткові місця для глядачів, що розташовуються під відкритим небом).

Необхідною вимогою при планувальній та просторовій трансформаціях є вимога розв’язання завдань архітектурної акустики та збереження функціонально-композиційної єдності на всіх стадіях змін форми та об’єму простору зали для глядачів.

17.2Для збільшення періоду морального зносу, функціональної довговічності в проектні рішення будівель кінотеатрів і концертних залів слід застосовувати універсальні зали для глядачів (з урахуванням влаштування необхідних для цієї мети складських і технологічних приміщень та встановлення спеціального обладнання), включаючи таким чином додаткові функції зал для проведення громадських заходів, симпозіумів, конференцій тощо.

17.3Несучі конструкції будівель повинні зберігати свої якості згідно з вимогами ДБН В.1.2-2, ДБН В. 1.2-6, ДБН В. 1.2-8, ДБН В. 1.2-9, ДБН В. 1.2-14, ДБН В. 1.1-7 протягом строку служби (експлуатації), який повинен бути встановлений у завданні на проектування.

17.4Якість несучих конструкцій будівель, яка визначається показниками міцності і стійкості, а також строк служби в цілому, повинна зберігатися в допустимих межах з урахуванням вимог ДБН В.1.2- 14, ДБН В.2.6-98, ДБН В.2.6-162, ДБН В.2.6-198.

17.5При розрахунках конструкцій будівель закладів культури та дозвілля слід враховувати можливість аварійних ситуацій, що виникають внаслідок вибуху, зіткнення, пожежі, що можуть призвести до відмови чи ослаблення будь-якого елемента конструкції та стати причиною прогресуючого обвалення.

Одиничну живучість будівель класу наслідків СС3 слід регламентувати згідно з ДБН В.1.2-14. Для будівель класу наслідків СС2 необхідно передбачати організаційно-конструктивні заходи для запобігання прогресуючому обваленню.

При аналізі об’ємно-планувальних рішень будівель культурно-видовищних закладів класу наслідків СС2 згідно з ДБН В.1.2-14 слід розглядати не менше трьох, а при аналізі будівель класу СС3

- не менше п’яти варіантів із різними конструктивними рішеннями, в тому числі зі сталевим і сталезалізобетонним, залізобетонним каркасом. Прикінцевий вибір оптимального рішення будівлі необхідно здійснювати за методикою аналізу вартості життєвого циклу.

17.6Конструкції і деталі повинні бути виконані з матеріалів, що відзначаються стійкістю до можливого впливу вологи, низьких температур, агресивного середовища, біологічних та інших несприятливих факторів згідно з ДБН В.1.2-9, ДСТУ Б В.2.6-145.

17.7Повинна бути забезпечена можливість доступу до обладнання, арматури та приладів інженерних систем і їх з’єднань для огляду, технічного обслуговування, ремонту та заміни.

Обладнання і трубопроводи мають бути закріплені на будівельних конструкціях будівель так, щоб їх працездатність не порушувалася у разі можливих переміщень конструкцій.

17.8При спорудженні будівель у районах зі складними інженерно-геологічними умовами, районах, що зазнають сейсмічних впливів, підробки, просідання та інших переміщень ґрунту, включаючи морозне здимання, вводи інженерних комунікацій повинні виконуватися з урахуванням необхідності компенсації можливих деформацій основи згідно з ДБН В. 1.1-24, ДБН В. 1.1-45, ДБН В.1.1-46.

18 ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

18.1Об’ємно-планувальні і конструктивно-технологічні рішення будівель культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів, а також системи їх інженерного обладнання мають забезпечувати оптимальний рівень енерговитрат згідно з вимогами ДБН В.1.2-11, ДСТУ Б А.2.2-8, ДСТУ-Н Б А.2.2-5, ДСТУ-Н Б А.2.2-13.

18.2Слід застосовувати архітектурно-планувальні та об’ємно-просторові заходи, спрямовані на енергозбереження:

- вибір оптимальної форми будівель зі зниженим коефіцієнтом компактності, що забезпечує мінімальну тепловіддачу в зимовий період і мінімальне теплопоглинання влітку;

- вибір оптимальної орієнтації будівель за сторонами світу з урахуванням пануючого напрямку вітру в зимовий період з метою нейтралізації негативного впливу клімату на будівлі та їх тепловий баланс;

- застосування вітрозахисних будівель за формою обтічної дуги з радіусом кривини не менше шести висот будівлі чи у вигляді обтічної дужки (з кутами повороту не менше двох) при різних діапазонах румбів вітру;

- скорочення площ зовнішніх огороджувальних конструкцій шляхом зменшення периметра зовнішніх стін за рахунок відмови від порізаності фасадів, виступів, западань "архітектурних прорізів";

- максимальне засклення південних фасадів та мінімальне засклення північних фасадів будівель;

- застосування світлопрозорих зовнішніх огороджувальних конструкцій з підвищеними теплозахисними характеристиками та обладнаними вентиляційними клапанами;

- встановлення додаткових тамбурів при входах у будівлю;

- встановлення "доводчиків" на вхідні двері;

- максимальне використання природного освітлення приміщень для зниження витрат електричної енергії;

- взаємозв’язок приміщень без зайвих коридорів, холів та темних приміщень.

18.3Огороджувальні конструкції мають проектуватися з теплозахисними властивостями, які забезпечують питоме споживання теплової енергії, що витрачається на теплопостачання, забезпечення нормативних санітарно-гігієнічних параметрів мікроклімату приміщень, довговічності огороджувальних конструкцій під час експлуатації будівель у межах встановлених норм згідно з вимогами ДБН В.2.6-31, ДБН В.2.5-67, а також ДСТУ Б EN15251.

18.4Вимоги щодо енергозбереження рішень з інженерного обладнання та систем опалення, вентиляції та кондиціонування будівель необхідно враховувати згідно з ДБН В.2.5-67.

18.5Клас енергоефективності будівель культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів слід передбачати не нижче "С" згідно з ДБН В.2.6-31.

18.6У будівлях слід передбачати можливість індивідуального регулювання температури, вологості, витрат повітря. Для можливості регулювання тепловологого комфорту в приміщеннях слід застосовувати:

- індивідуальну подачу припливного повітря на робочі місця акторів (артистичні вбиральні, репетиційні зали, приміщення відпочинку та розваг тощо) та персоналу з можливістю індивідуального регулювання;

- індивідуально керовані вікна;

- термостатичні елементи на опалювальних приладах;

- централізоване регулювання параметрів тепло-холодоносія, що подається;

- централізоване регулювання подачі зовнішнього повітря в приміщення (фойє, зимові сади, атріуми тощо);

- централізоване регулювання системи кондиціонування;

- енергозберігаючі системи індивідуального регулювання опалення, автоматичні регулятори температури з функцією провітрювання.

18.7У разі наявності в будівлях культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів атріумів, зимових садів чи засклених веранд теплотехнічні розрахунки для них слід здійснювати на засадах вирівнювання теплового та повітряного балансу.

18.8Припливно-витяжні установки рекомендується проектувати з утилізаторами теплоти витяжного повітря. Підвищення енергоефективності систем вентиляції та зменшення питомої вентиляційної потужності слід враховувати згідно з ДСТУ Б EN13779.

18.9Водонагрівачі гарячого водопостачання приміщень громадського, виробничого та господарського призначення слід застосовувати з пристроями, що автоматично перекривають потік у неробочий час.

18.10Всі будівлі, що підключаються до систем централізованого теплопостачання, мають бути обладнані вузлами комерційного обліку згідно з ДСТУ EN1434-6.

18.11Системи теплоспоживання будівель мають бути обладнані регуляторами теплового потоку.

18.12Світлопрозорі огороджувальні конструкції слід проектувати площею згідно з ДБН В.2.5- 28.

18.13Економію енергії, що споживається інженерними системами, від підвищення класу енергоефективності їх технічного оснащення, автоматизації, моніторингу й управління слід визначати згідно з ДСТУ Б EN15232.

ДОДАТОК А

(довідковий)

ДОДПЕРЕЛІК ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ ТА ДОЗВІЛЛЯ, ЯКІ РОЗМІЩУЮТЬСЯ

В МІСЬКИХ ТА СІЛЬСЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ

ДОДАТОЕ В)

ДОДАТОК Б

(довідковий)

ТИПИ ВЗАЄМОЗ’ВЯЗКУ СЦЕН (ЕСТРАД) ТА МІСЦЬ ДЛЯ ГЛЯДАЧІВ У ЗАЛІ

Га-глибина авансцени; Ге-глибина естради; Д-розрахункова довжина зали для глядачів (по осі зали від екрана до спинки сидіння останнього ряду, м).

Рисунок В.2 - Зона розміщення глядачів перед естрадою Га-глибина авансцени; Гсц-глибина сцени; БП-будівельний портал.

Рисунок В.3 - Зона розташування глядачів перед сценою а-кіноекран; б-естрада; в-сцена; В-висота робочого поля.

Рисунок В.4 - Положення розрахункових точок спостереження

ДОДАТОК Г

(довідковий)

ВИМОГИ ДО ПАРАМЕТРІВ КІНОЕКРАНА ТА ЗАЛИ ДЛЯ ГЛЯДАЧІВ

ПРИ ОБЛАДНАННІ КІНОУСТАНОВКОЮ

* При проектуванні кінотеатрів сезонної дії, а також відеокомплексів, клубних закладів, театрів допускається приймати величину параметрів, м, не менше:

Шш - 0,39 Дз; Шк - 0,3 Дз; Ш3 - 0,22 Д3.

Примітка 1. При проектуванні зали для глядачів з балконом (див. рисунок) глибину тієї частини зали, що розташована під балконом, слід приймати не більше 1,5 її висоти.

Примітка 2. При проектуванні зали для глядачів, в якій кінопоказ не передбачається або буде здійснюватися епізодично, глибину тієї частини зали, що розташована під балконом, слід приймати не більше двох її висот. ЗП-зона розташування об’єктивів кінопроекторів

Рисунок Г.1 - Обладнання зали для глядачів кіноустановкою

ДОДАТОК Д

(довідковий)

РОЗМІРИ ТА ПЛАНУВАННЯ ПРИМІЩЕННЯ КІНОПРОЕКЦІЙНОЇ

Примітка 1. Схему планування кінопроекційної див. на рисунку Д.1;

Примітка 2. Технологічні відстані слід уточнювати завданням на проектування, виходячи з вимог до кінопроекторів і обладнання.

Рисунок Д.1 - Схема планування приміщення кінопроекційної (кількість та типи кінопроекторів встановлюються завданням на проектування)

ДОДАТОК Є

(довідковий)

СКЛАД КОМПЛЕКСІВ ТА ГРУП ПРИМІЩЕНЬ ТЕАТРІВ 1 Приміщення демонстраційного комплексу (див. розділ 6):

- зала для глядачів (6.3.1);

- сцена, авансцена, ар’єрсцена, кармани, оркестрова яма, трюм;

- приміщення технологічного забезпечення сцени, у тому числі:

- приміщення звукофікації та зв’язку:

звукоапаратна, кабіна диктора (кабіна перекладача);

в театрах музичної комедії, опери та балету-також ложа звукооператора;

- електротехнічні приміщення:

світлопроекційна (6.3.3.8?6.3.3.9), світлоапаратна (6.3.3.11), ложі освітлювальні фронтальні та бічні (6.3.3.3?6.3.3.5; 6.3.3.7), приміщення виносного софіта-у просторі над залою для глядачів (6.3.3.6), рирпроекційна (6.3.3.10), тиристорна (6.3.3.12) поблизу сцени (для електроприводів протипожежної завіси-на площі трюму за проектом) (при застосуванні новітніх систем регулювання освітленням не передбачається), щитові. 2 Приміщення, які обслуговують сцену, у тому числі:

- приміщення для творчого персоналу:

- артистичні вбиральні, приміщення для очікування виходу на сцену, чергові костюмерні, чергові гримерно-перукарські, помічників режисера, для відпочинку артистів, кімната для куріння та санітарні вузли при сцені, санітарні вузли і душові; у театрах музичної комедії, опери та балету також: відпочинку та переодягання музикантів, відпочинку диригента, інспектора оркестру, для занять музикантів та настроювання інструментів, комора для музичних інструментів, бібліотека для нот;

- репетиційні приміщення:

- репетиційні зали, допоміжні приміщення при репетиційних залах для занять артистів, фонотека, відеотека, апаратна звукозапису; у театрах музичної комедії, опери та балету - також студія звукозапису;

- приміщення для технічного персоналу:

- завідувача постановочної частини, художника по світлу, відпочинку монтувального персоналу сцени, машиніста сцени, завідувачів слаботочного комплексу і телевізійного комплексу. 3 Склади, у тому числі:

- чергові склади при сцені:

- об’ємних та станкових декорацій; сценічної електроапаратури та електрореквізиту; меблів, бутафорії та реквізиту з відділенням підготовки вихідного реквізиту, склад звукотехнічної апаратури, комора машиніста сцени, сейф;

- склади поточного сезону:

- об’ємних та станкових декорацій; меблів, бутафорії та реквізиту; сценічної електроапаратури та електрореквізиту; костюмів, головних уборів та білизни; взуття (резервні склади-за завданням на проектування). 4 Адміністративно-господарські приміщення, у тому числі:

- робочі приміщення для адміністративного та технічного персоналу:

- кабінет директора, приймальня з місцем секретаря, кабінет заступника директора, технічний відділ, кабінет заступника директора з будівництва, кабінети головного інженера, інженерів з експлуатації, кімнати завгоспу, коменданта, бухгалтерія, кабінети головного адміністратора, головного механіка;

- робочі приміщення для художнього керівництва:

- кабінет головного режисера; головного дирижера, головного хормейстера, головного балетмейстера (в оперних і музичних театрах); головного художника (розташовувати при живописно-декораційній майстерні); помічника головного режисера; асистентів дирижера, хормейстера, балетмейстера (в оперних і музичних театрах); інспекторів сцени, хору, балету, оркестру (в оперних і музичних театрах); інспектора оркестру; завідуючих трупою та репертуаром, музичною і літературною частинами, постановочною частиною; приміщення концертмейстерів і репетиторів; режисерського управління;

- а також:

- службовий буфет з підсобною, приміщення санітарно-гігієнічної групи, приміщення медичного призначення, службовий вестибюль з гардеробною, архів, бібліотека;

- інженерно-експлуатаційні та технічні приміщення:

- апаратна технологічного зв’язку, радіомайстерня, майстерні та комори служби експлуатації будівлі, матеріальний склад, пожежний пост-диспетчерська, кімната диспетчерської служби;

приміщення для зберігання інвентаря; технічні приміщення (за проектом). Виробничі приміщення (майстерні), у тому числі:

- виготовлення м’яких декорацій:

- живописно-декораційна, макетна, оббивно-драпірувальна, розпису тканин, приготування фарб з мийкою та сушаркою, комора фарб, приміщення художників, шпалерно-драпірувальна, розпису тканин;

- виготовлення об’ємних декорацій:

- столярна з сушаркою, слюсарна з ділянкою для зварювання, монтажна, бутафорська з коморами оперативного зберігання матеріалів (навіс для лісоматеріалів та труб-поза будівлею);

- виготовлення костюмів, взуття, перук:

- пошивна з примірювальною та закрійною, головних уборів, взуттєва, кімната для прання з сушильнею, просочувальна, фарбувальна; у театрах зі сценами С-8 і С-9 - також трикотажна та постижерська;

- керівництво майстерень:

- кімнати адміністрації, технічний архів, побутові приміщення, приміщення копіювальної техніки, фотолабораторія;

- ремонтно-виробнича майстерня (за відсутності майстерень у театрі).

ДОДАТОК Ж

(довідковий)

СКЛАД ПРИМІЩЕНЬ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ СЦЕНИ (ЕСТРАДИ)

ДОДАТОК К

(довідковий)

ГАБАРИТИ ОСНОВНОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

КОЛОСНИКОВИХ СЦЕН

К.1Для сцен традиційного ряду габарити основного технологічного механічного обладнання можуть визначатися за емпіричними формулами:

- діаметр обертового планшета (Дкр-діаметр круга)

Дкр = 1,4 Ві.п, де Bi.П-ширина ігрового порталу;

- ширина підвісної декорації (Вп.д)

Вп.д = 1,4 Ві.п + 2,0 м;

- висота підвісної декорації (Нп.д)

Нп.д = Ні.п + 2,5 м, де Ні.п-висота ігрового порталу.

К.2Висота ігрової сцени Нс до нижньої частини колосникової решітки визначається технологічними потребами монтування й освітлення декорацій, показу проекційних декорацій без падуг, можливістю швидкого підйому задників за межі видимості без закриття завіси і розраховується за емпіричною формулою:

Нс = 2Вп.д + А + Б, де А = 1,0 м-відстань від верху піднятої декорації до колосників, яка необхідна для підвісних пристроїв і безпечної роботи;

Б = 3,0 м-відстань між піднятою й опущеною декорацією, яка необхідна для монтування декорацій та освітлювальних приладів.

ДОДАТОК Л

(довідковий)

СХЕМА КОЛОСНИКОВОЇ ГЛИБИННОЇ ПОРТАЛЬНОЇ СЦЕНИ 1 - сцена; 2 - ар’єрсцена; 3 - кармани сценічні; 4 - авансцена; 5 - оркестрова яма; 6 - арка портальна; 7 - галерея робоча; 8 - колосники сцени; 9 - портальний проріз; 10 - верхня сцена; 11 - трюм сцени (нижня сцена) Вп-висота порталу; Гс-глибина сцени; Гав-глибина авансцени; Гар-глибина ар’єрсцени; Гк - глибина сценічного кармана; Шс-ширина сцени; Шар-ширина ар’єрсцени; Шк-ширина кармана; Шп - ширина порталу

Рисунок Л.1 " 83

ДОДАТОК М

(довідковий)

СХЕМА ЗАЛИ ДЛЯ ГЛЯДАЧІВ З КОЛОСНИКОВОЮ ГЛИБИННОЮ

ПОРТАЛЬНОЮ СЦЕНОЮ 1 - сцена; 2 - авансцена; 3 - оркестрова яма; 4 - партер; 5 - ложа; 6 - амфітеатр; 7- балкони а-довжина зали для глядачів; б-перевищення променя зору над головою глядача, що сидить попереду; в - вертикальний кут розташування місць глядачів; г-горизонтальний кут розташування місць глядачів

Рисунок М.1

ДОДАТОК Н

(довідковий)

СХЕМА РОЗМІЩЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ ПОСТАНОВОЧНОГО

ОСВІТЛЕННЯ СЦЕНИ

Розріз 1 - портальна арка; 2 - авансцена; 3 - бічні освітлювальні ложі; 4 - приміщення виносних софітів; 5 - фронтальна освітлювальна ложа

Рисунок Н.1 " 85

ДОДАТОК П

(довідковий)

СКЛАД ПРИМІЩЕНЬ І РОЗРАХУНКОВА КІЛЬКІСТЬ ВІДВІДУВАЧІВ

ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ГРУП КЛУБНОГО КОМПЛЕКСУ КЛУБНИХ ЗАКЛАДІВ

Група приміщень для відпочинку та розваг

Лекційно-інформаційна група приміщень

Гуртково-студійна група приміщень

Група приміщень фізкультурно-оздоровчого призначення

1) Допускається перерозподіляти місткість приміщень у межах кожної групи. 2) У дужках дана місткість клубного комплексу разом з групою приміщень фізкультурно-оздоровчого при- значення.

ДОДАТОК Р

(довідковий)

СКЛАД ПРИМІЩЕНЬ МЕДИЧНО-ОЗДОРОВЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

ТА ПСИХОЛОГІЧНОГО РОЗВАНТАЖЕННЯ

ДОДАТОК С

(довідковий)

ВИМОГИ ДО ЗВУКОТЕХНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ЗАЛ ДЛЯ ГЛЯДАЧІВ

Система озвучення проектується за завданням на проектування з урахуванням особливостей експлуатації конкретної зали.

Залежно від функціонального призначення, акустична система зал для глядачів повинна включати такі компоненти:

- портальні акустичні системи лівого/правого каналів;

- низькочастотні акустичні системи;

- акустичні системи центрального каналу;

- акустичні системи ближнього поля (Frontfill), які розташовують на авансцені;

- акустичні системи каналів оточення;

- акустичні системи, що розміщуються як з боків так і в глибині сцени театрів;

- акустичні системи, що розміщуються на стелі в зоні місць для глядачів у театрах;

- акустичні системи лінії звукових моніторів;

- акустичні системи озвучування сцени.

Залежно від типу акустичні системи лівого/правого каналів можуть застосовуватися як в підлоговому, так і в підвісному виконанні. Рекомендується застосування підвісних акустичних систем.

Тип акустичних систем (лінійні масиви, рупорні акустичні системи) визначається на етапі проектування.

Допускається передбачати силові елементи конструкції будівлі для забезпечення можливості підвісу портальних акустичних систем лівого/правого каналів і центрального каналу з урахуванням розрахункових вагових характеристик і необхідних кутів нахилу акустичних систем. При проектуванні слід враховувати підйом/опускання акустичних систем, яке може здійснюватися за допомогою підйомних механізмів (лебідок). Звертати увагу на допуски в застосуванні підйомних механізмів (клас безпеки, вантажопідйомність тощо).

У разі застосування підлогових акустичних систем може бути забезпечений безперешкодний прохід на сцену із зали для глядачів.

У залежності від архітектурних особливостей зали при проектуванні слід передбачати відповідні закладні елементи з урахуванням розрахункових вагових характеристик і необхідних кутів нахилу акустичних систем каналів оточення. Кількість каналів оточення визначається в залежності від функціонального призначення зали.

У сучасних театральних/концертних постановках можливо застосовувати більшу кількість окремих звукових каналів ніж у стаціонарно встановленій системі.

Рекомендується забезпечувати можливість тимчасового встановлення додаткових акустичних систем, які можуть розташовуватися як по периметру зали, так і в зоні стельового простору. Можливо передбачати не тільки додаткові елементи для монтажу акустичних систем, але і для прокладання додаткових кабельних ліній.

Кількість моніторів і кількість каналів озвучування сцени визначається за функціональним призначенням зали.

Для забезпечення роботи системи озвучування зали для глядачів слід передбачати базові службові приміщення (зони):

- кімната для розташування підсилювального обладнання, із врахуванням розрахункового коефіцієнта тепловиділення підсилювально-контрольного обладнання, для проектування системи припливно-витяжної вентиляції даного приміщення з урахуванням можливого тривалого перебування людей;

- кімната звукорежисера-звукоапаратна;

- місце роботи звукорежисера в центрі зали.

Загальні положення

Звукова система віддалено керується і має можливість швидкого перемикання режимів роботи за завчасно запрограмованими сценаріями.

Компоненти системи мають блоки "зворотного зв’язку" для віддаленого моніторингу стану компонентів звукової системи.

Електропостачання системи здійснюється від мережі електроживлення 380/220В. Система заземлення відповідає ПУЕ (TN-Sабо TN-CS). В операторській, місцях установлення підсилювального обладнання мають бути розміщені шини заземлення.

Для електроживлення системи організовують окремі щити з автоматичними вимикачами в зоні швидкого доступу операторів (в операторській і в кімнаті розташування підсилювального обладнання).

Проектування акустичної системи супроводжується акустичними розрахунками на базі існуючих сучасних програмних продуктів.

При введенні системи в експлуатацію проводяться тестові акустичні вимірювання для підтвердження заявлених проектних величин базових параметрів (STI, AIcons,SРLтощо).

Для забезпечення при подальшій експлуатації можливості зміни існуючої конфігурації акустичного комплексу кабельні мережі прокладають за типом "відкритої проводки" в спеціальних лотках.

Забезпечується візуальний зв’язок (за допомогою відеокамер) кімнати/зони розташування звукооператора та кімнати, в якій розташовується підсилююче обладнання.

Залежно від функціонального призначення зал передбачають можливість монтажу (з можливістю переконфігурації) підвісних мікрофонів.

ДОДАТОК Т

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ 1. Закон України "Про культуру" від 14.12.10 р. № 2778-VI 2. Закон України "Про енергетичну ефективність будівель" від 22.06.17 р. №2118- VIII 3. Кодекс цивільного захисту України

4. ВСН 600-81 Инструкция по монтажу сооружений устройств связи, радиовещания и телевидения

(Інструкція щодо монтажу споруд пристроїв зв’язку, радіомовлення та телебачення). Утв.

приказом МС от 31.12.1981 № 479

5. ВСН 1-77 Инструкция по проектированию молниезащиты радиообъектов (Інструкція з проек- тування блискавкозахисту радіооб’єктів). Утв. приказом МС от 27.04.1977 г.

6. ВСН 60-89 Устройства связи, сигнализации и диспетчеризации инженерного оборудования жилых и общественных зданий. Нормы проектирования (Пристрої зв’язку, сигналізації та диспетчеризації інженерного обладнання житлових і громадських будинків. Норми проекту- вання). Утв. приказом от 12.07.1989 г. № 125

7. ВСН 58-88 Положение об организации и проведении реконструкции, ремонта и технического обслуживании зданий, объектов коммунального и социально-культурного назначения

(Положення про організацію та проведення реконструкції, ремонту та технічного обслуговування будівель, обєктів комунального і соціально-культурного призначення)

8. НПАОП 92.0-1.01-09 Правила охорони праці для працівників театрів і концертних залів

9. ОСТ 19-154-2000 Кінотеатри і киноустановки. Технологічні параметри залів для глядачів 10. "Положення про клубний заклад". Затв. Указом Президента України від 02.12.2005 р. №

1685/2005 11. СН 548-82 Инструкция по проектированию библиотек (Інструкція щодо проектування бібліотек)

Утв. приказом Госгражданстроя от 26.02.1982 г. № 63 12. Інструкція про заходи пожежної безпеки при орендуванні приміщень театру, проведенні вистав, концертів, гастролей та інших масових заходів. Затв. наказом ген. дир. театру ім.

М.Заньковецької від 22.03.2007 р. № 43 13. Методика визначення енергетичної ефективності будівель. Затв. наказом Мінрегіону від

11.07.2018№ 169 14. Directive 2010/31/EU on the energy performance of buildings. (Директива 2010/31/ЄС з енергоефективності будівель) 15. Directive 2010/30/EU on the indication by labelling and standard product information of the consumption of energy and other resources by energy-related products. (Директива 2010/30/ЄС про вказування за допомогою маркування та стандартної інформації про товар обсягів споживання енергії та інших ресурсів енергоспоживчими продуктами)

16. TAP Guidelines Recommended Guidelines For Presentation Quality and Theatre Performance For

Indoor Theatres ©2000 Lucasfilm Ltd. &TM "THX Theatre Alignment Program (TAP) (Рекомендації щодо якості вистав та театрального виконання в приміщеннях театрів)

17. SMPTE Engineering Guideline EG 18-1994 Дизайн ефективних кінотеатрів (Design of Effective Cine

Theaters)

18. SMPTE 195-2000 Motion-Picture Film (35-mm) - Motion-Picture Prints-Projectable Image Area

[revision of ANSI\SMPTE 195-1993] (35-мм кіноплівка-проектна зона зображень-чіткість зображень)

19. ANSI/SMPTE 195-1993 ST 195:2000 - SMPTE Standard-Motion-Picture Film (35-mm) - Motion-

Picture Prints (SMPTE стандарт 35-мм кіноплівки-відбитки зображень)

20. ISO 2907:2002(en) Cinematography-Maximumprojectableimageareaon 35 mmmotion-picturefilm -

Positionanddimensions(Максимальна площа проектованого зображення на 35-мм плівці - положення та розміри)

21. BSENISO3382-1:2009 Acoustics-Measurementofroomacousticparameters-Part1: Performancespaces

(ISO 3382-1:2009) (Акустика-Вимірювання акустичних параметрів приміщень-Частина 1: Зали для глядачів)

22. BSEN60268-16:2011 Soundsystemequipment-Part16:

Objectiveratingofspeechintelligibilitybyspeechtransmissionindex (IEC 60268-16:2011) (Обладнання звукових систем-Частина 16: Об’єктивна оцінка розбірливості мови за індексом передачі мови).

УКНД 91.040.10

Ключові слова: заклади культури та дозвілля, кінотеатр, театр, клубний заклад, зала, комплекс для глядачів, демонстраційний комплекс, вимоги до проектування, об’ємно-планувальні рішення, склад і площа приміщень, механічний опір та стійкість, акустика, інженерне обладнання, технологічне обладнання та пристрої, пожежна безпека, безпека та доступність у використанні, особи з інвалідністю, санітарно-гігієнічні вимоги, довговічність і ремонто- придатність, енергоефективність та енергозбереження, додатки.

* * * * * * * * * *

Редактор-А.О. Луковська

Комп’ютерна верстка-В.Б.Чукашкіна

Формат 60x841/8. Папір офсетний. Гарнітура "Arial".

Друк офсетний.

Державне підприємство "Укрархбудінформ".

вул. М. Кривоноса, 2А, м. Київ-37, 03037, Україна.

Тел. 249-36-62

Відділ реалізації: тел.факс (044) 249-36-62 (63, 64)

E-mail:uabi90@ukr.net

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців

ДК № 690 від 27.11.2001 р. " 93