КНУ Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Земляні роботи (Збірник 1)
Технічна частина збірника: загальні положення, правила обчислення обсягів робіт, коефіцієнти. Норми збірника
1 ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА
1.1 Загальні положення
1.1.1 Цей збірник містить ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи (витрати труда робітників-будівельників та машиністів, норми часу експлуатації будівельних машин і механізмів, кошторисні норми витрат будівельних матеріалів), необхідні для визначення потреби у ресурсах при виконанні земляних робіт.
1.1.2 У цьому збірнику знаходяться норми на розробку і переміщення ґрунтів і на супутні роботи у промисловому, житлово-цивільному, транспортному і водогосподарському будівництві, при спорудженні ліній електропередач і зв'язку, магістральних трубопроводів та ін.
У збірнику наведені норми на земляні роботи для будівництва трубопроводів, розроблені в залежності від методу виконання робіт і характеристики машин. Норми на гірничорозкривні роботи передбачені в КНУ РЕКНб Збірник 2 «Гірничорозкривні роботи», на земляні і кам'яні конструкції гідротехнічних споруд – у КНУ РЕКНб Збірник 36 «Земляні конструкції гідротехнічних споруд» і КНУ РЕКНб Збірник 38 «Кам’яні конструкції гідротехнічних споруд».
1.1.3 При користуванні збірником потрібно:
– способи виконання робіт, відстань переміщення ґрунту,
характеристики землерийних машин і транспортних засобів приймати
згідно з проектними даними з урахуванням вказівок і рекомендацій,
наведених нижче в технічній частині;
– класифікацію ґрунтів за трудністю розробки визначати керуючись їх
короткою характеристикою, наведеною в таблицях 1, 3 і 4 технічної
частини. При цьому середню щільність ґрунтів у природному заляганні,
вказану в графі 2 таблиці 1, за показник, що визначає класифікацію
ґрунту, приймати не слід.
1.1.4 У збірнику, за винятком норм груп 39 - 64 і 140, передбачена розробка ґрунтів природної вологості і щільності, які не перебувають під час розробки під безпосередньою дією ґрунтових вод.
При розробці траншей для магістральних трубопроводів у безводних районах із норм груп 39 – 56 виключаються водовідливні установки. Розробку мокрих ґрунтів необхідно визначати, застосовуючи до норм коефіцієнти, наведені в підрозділі 1.3.
Ресурси на проведення водовідливних робіт при розробці ґрунтів необхідно обчислювати тільки на об'єм ґрунту, що лежить нижче проектного рівня ґрунтових вод.
При водовідливі із котлованів площею дна до 30 м2 і траншей шириною дна до 2 м, за винятком вуличних траншей і позаплощадкових комунікацій, необхідно користуватись нормами, наведеними в групі 173. Водовідлив із котлованів площею дна більше 30 м2, із траншей шириною дна більше 2 м, а також із траншей для позаплощадкових і вуличних комунікацій необхідно нормувати згідно з проектними даними про силу припливу води, тривалість виконання водовідливних робіт і засоби, що застосовуються для водовідливу.
1.1.5 Нормування розробки виїмок, каналів, котлованів і траншей в пошарово залягаючих ґрунтах різних груп за трудністю розробки необхідно проводити за відповідними нормами на окремі групи (таб.1).
1.1.6 Вказаний у даному збірнику розмір "до" включає в себе цей розмір.
| Найменування і коротка характеристика ґрунтів | заляганні3 кг/м Середня щільність у природному | Механізована розробка ґрунтів | Розробка грунтів вручну | грунтів Розпушення мерзлих | Нарізування прорізів у мерзлих грунтах баровими | ||||||||
| екскаваторами | скреперами | бульдозерами | грейдерами | елеваторами - грейдер | крановими - машинами бурильно | ||||||||
| одноковшовими | траншейнимиланцюговими | роторними траншейними | |||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | |
| 1 | Алевроліти: | ||||||||||||
| А) слабкі, низької міцності | 1500 | 4 | – | – | – | – | – | – | – | 4р | – | – | |
машинами
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | |
| Б) міцні, маломіцні | 2200 | 5 | – | – | – | – | – | – | – | 5р | – | – | |
| 2 | Ангідрит | 2900 | – | – | – | – | – | – | – | – | 6 | – | – |
| 3 | Аргиліти: | ||||||||||||
| а) міцні плитчасті, маломіцні | 2000 | 5 | – | – | – | – | – | – | – | 5р | – | – | |
| б) масивні, середньої міцності | 2200 | – | – | – | – | – | – | – | – | 6 | – | – | |
| 4 | Боксити щільні середньої міцності | 2600 | – | – | – | – | – | – | – | – | 6 | – | – |
| 5 | Сезонномерзлі ґрунти: | ||||||||||||
| а) рослинний шар, торф, заторфовані ґрунти | 1150 | 1 | – | – | – | – | – | – | – | 1м | 1м | 1м | |
| б) піски, супіски, суглинки і глини без домішок | 1750 | 2 | – | – | – | – | – | – | – | 1м | 1м | 1м | |
| в) піски, супіски, суглинки і глини з домішками гравію, гальки, жорстви, щебеню в кількості до 20% і валунів до 10% | 1950 | 3 | – | – | – | – | – | – | – | 2м | 2м | 2м | |
| г) піски, супіски, суглинки і глини з домішками гравію, гальки, жорстви, щебеню в кількості понад 20% і валу-нів понад 10%, а також гравійно-галькові і щебенево-жорствові ґрунти | 2100 | 3 | – | – | – | – | – | – | – | 3м | 3м | 3м | |
| 6 | Гравійно-галькові ґрунти (окрім моренних) при розмірі частинок: | ||||||||||||
| а) до 80 мм | 1750 | 1 | – | 2 | 2 | 2 | 3 | – | – | 2 | – | – | |
| б) понад 80 мм | 1950 | 2 | – | 3 | – | 3 | – | – | – | 3 | – | – | |
| в) понад 80 мм, із вмістом валунів до 10% | 1950 | 3 | – | 4 | – | 3 | – | – | – | 3 | – | – | |
| г) понад 80 мм, із вмістом валунів до 30% | 2000 | 4 | – | – | – | 4 | – | – | – | 4 | – | – | |
| д)понад 80 мм, із вмістом валунів до 70% | 2300 | 5 | – | – | – | 4 | – | – | – | 5 | – | – | |
| е) понад 80 мм, із вмістом валунів понад 70 % | 2600 | 6 | – | – | – | 4 | – | – | – | 7 | – | – | |
| ж) зцементована суміш гальки, гравію, дрібнозер-нистого піску і лесовидного супіску | 1900– 2200 | 4 | – | – | – | – | – | – | – | 4 | – | – | |
| ж) зцементована суміш гальки, гравію, дрібнозер-нистого піску і лесовидного супіску | 1900– 2200 | 4 | – | – | – | – | – | – | – | 4 | – | – | |
| 7 | Гіпс | 2200 | 5 | – | 3 | – | – | – | – | – | 5р | – | – |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | |
| 8 | Глина: | ||||||||||||
| а) м'яко-і тугопластична без домішок | 1800 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | 2 | 3м | 2м | |
| б) м'яко-і тугопластична, з домішками щебеню, гальки, гравію або будівельного сміття до 10 % | 1750 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 3 | – | 1 | 2 | 3м | 2м | |
| в) м'яко-і тугопластична з домішками понад 10 % | 1900 | 3 | – | 3 | 2 | 2 | – | – | – | 3 | 4м | 4м | |
| г) м'яка карбонна | 1950 | 3 | – | 3 | 2 | 3 | 3 | 3 | 2 | 3 | 4м | 3м | |
| д) тверда карбонна, важка ломова сланцева | 1950– 2150 | 4 | – | 4 | – | 3 | – | – | 2 | 4 | 4м | 3м | |
| 9 | Грунт рослинного шару: | ||||||||||||
| а) без коріння чагарника і дерев | 1200 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1м | 1м | |
| б) з корінням чагарника і дерев | 1200 | 1 | 2 | 2 | 1 | 2 | – | – | 1 | 2 | 1м | 1м | |
| в) з домішками щебеню, гравію або будівельного сміття | 1400 | 1 | 2 | 2 | 1 | 2 | – | – | – | 2 | 2м | 3м | |
| 10 | Грунти льодовикового походження (моренні): | ||||||||||||
| а) піски, супіски і суглинки при коефіцієнті пористості або показнику консистенції понад 0,5 і вмістом части-нок крупніше 2 мм до 10 % | 1600 | 1 | – | – | – | 1 | – | – | – | 1 | – | – | |
| б) піски, супіски і суглинки при коефіцієнті пористості або показнику консистенції до 0,5; глини при показнику консистенції понад 0,5 і вмістом частинок крупніше 2 мм до 10% | 1800 | 2 | – | – | – | 2 | – | – | – | 2 | – | – | |
| в) глини при показнику консистенції до 0,5 і вмістом частинок крупніше 2 мм до 10% | 1850 | 3 | – | – | – | 3 | – | – | – | 3 | – | – | |
| Піски, супіски, суглинки і глини при коефіцієнті пористості або показнику консистенції понад 0,5 і вмістом частинок крупніше 2 мм: | |||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | |
| г) до 35% | 1800 | 2 | – | – | – | 2 | – | – | – | 2 | – | – | |
| д) до 65% | 1900 | 3 | – | – | – | 3 | – | – | – | 3 | – | – | |
| е) понад 65% | 1950 | 4 | – | – | – | 3 | – | – | – | 4 | – | ||
| Піски, супіски, суглинки і глини при коефіцієнті пористості або показнику консистенції до 0,5 і вмістом частинок крупніше 2 мм: | |||||||||||||
| ж) до 35% | 2000 | 4 | – | – | – | 3 | – | – | – | 4 | – | – | |
| з) до 65% | 2100 | 5 | – | – | – | 4 | – | – | – | 5 | – | – | |
| и) понад 65% | 2300 | – | – | – | – | 4 | – | – | – | 6 | – | – | |
| к) валунний ґрунт (вміст частинок крупніше 200 мм понад 50%) при будьяких показниках пористості і консистенції | 2500 | – | – | – | – | 4 | – | – | – | 7 | – | – | |
| 11 | Діабаз: | ||||||||||||
| а) сильновивітрений маломіцний | 2600 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |
| б) слабовивітрений, міцний | 2700 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |
| в) не порушений вивітрюванням, міцний, дуже міцний | 2800 | – | – | – | – | – | – | – | – | 7 | – | – | |
| г) не порушений вивітрюванням, особливо міцний, дуже міцний | 2900 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |
| 12 | Доломіти: | ||||||||||||
| а) м'які, пористі, вивітрені, середньої міцності | 2700 | – | – | – | – | – | – | – | – | 6 | – | – | |
| б) щільні, міцні | 2800 | – | – | – | – | – | – | – | – | 7 | – | – | |
| в) міцні, дуже міцні | 2900 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |
| 13 | Жорства в корінному заляганні (елювій) | 2000 | 5 | – | – | – | – | – | – | – | 5р | – | – |
| 14 | Жорствовий ґрунт | 1800 | 4 | – | – | – | – | – | – | – | 4р | – | – |
| 15 | Змійовик (серпентин): | ||||||||||||
| а) вивітрений, маломіцний | 2400 | – | – | – | – | – | – | – | – | 5 | – | – | |
| б) середньої міцності | 2500 | – | – | – | – | – | – | – | – | 6 | – | – | |
| в) міцний | 2600 | – | – | – | – | – | – | – | – | 7 | – | – | |
| 16 | Вапняк: | ||||||||||||
| а) м'який, пористий, вивітрений, маломіцний | 1200 | 5 | – | – | – | – | – | – | – | 5р | – | – | |
| б) мергельний слабкий, середньої міцності | 2300 | – | – | – | – | – | – | – | – | 6 | – | – | |
| в) мергельний щільний, міцний | 2700 | – | – | – | – | – | – | – | – | 7 | – | – | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | |
| г) міцний доломітизований, міцний | 2900 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | ||
| д) щільний закварцований, дуже міцний | 3100 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |
| 17 | Кварцит: | ||||||||||||
| а) сланцевий, сильно вивітрілий, середньої міцності | 2500 | – | – | – | – | – | – | – | – | 7 | – | – | |
| б) сланцевий, середньо-вивітрений, міцний | 2600 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |
| в) слабовивітрений, дуже міцний | 2700 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |
| г) невивітрений, дуже міцний | 2800 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |
| д) невивітрений, дрібнозернистий дуже міцний | 3000 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |
| 18 | Конгломерати і брекчії: | ||||||||||||
| а) слабозцементовані, а також із осадочних порід на глинистому цементі, маломіцні | 1900– 2100 | 5 | – | – | – | – | – | – | – | 5 | – | – | |
| б) із осадочних порід на вапняковому цементі, середньої міцності | 2300 | – | – | – | – | – | – | – | – | 6 | – | – | |
| в) із осадочних порід на кременистому цементі, міцні | 2600 | – | – | – | – | – | – | – | – | 7 | – | – | |
| г) з галькою із вивержених порід на вапняковому і кременистому цементі, дуже міцні | 2900 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |
| 19 | Корінні глибинні породи (граніти, гнейси, діорити, сієніти, габро та ін.): | ||||||||||||
| а) крупнозернисті, вивітрені і жорствові, маломіцні | 2500 | – | – | – | – | – | – | – | – | 5 | – | – | |
| б) середньозернисті, вивіт-рені, середньої міцності | 2600 | – | – | – | – | – | – | – | – | 6 | – | – | |
| в) дрібнозернисті, вивітрені, міцні | 2700 | – | – | – | – | – | – | – | – | 7 | – | – | |
| г) крупнозернисті, не порушені вивітрюванням, міцні | 2800 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | |
| д) середньозернисті, не порушені вивітрюванням, дуже міцні | 2900 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |
| е) дрібнозернисті, не порушені вивітрюванням, дуже міцні | 3100 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |
| ж) мікрозернисті, порфірові, не порушені вивітрюванням, дуже міцні | 3300 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |
| 20 | Корінні вилиті породи (андезити, базальти, порфірити, трахіти та ін.) | ||||||||||||
| а) сильновивітрені, середньої міцності | 2600 | – | – | – | – | – | – | – | – | 7 | – | – | |
| б) слабовивітрені, міцні | 2700 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |
| в) зі слідами вивітрювання, дуже міцні | 2800 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |
| г) без слідів вивітрювання, дуже міцні | 3100 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |
| д) не порушені вивітрюванням, мікроструктурні, дуже міцні | 3300 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |
| 21 | Кремінь дуже міцний | 3300 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – |
| 22 | Лес: | ||||||||||||
| а) м'якопластичний | 1600 | 1 | 2 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2м | 1м | |
| б) тугопластичний з домішками гравію або гальки | 1800 | 1 | 2 | 2 | 2 | 1 | 2 | – | – | 2 | 2м | 1м | |
| в) твердий | 1800 | 4 | – | – | 2 | 3 | – | – | – | 3 | 3м | 2м | |
| 23 | Крейда: | ||||||||||||
| а) м'яка, низької міцності | 1550 | 4 | – | – | – | – | – | – | – | 4р | – | – | |
| б) щільна, маломіцна | 1800 | 5 | – | – | – | – | – | – | – | 5р | – | – | |
| 24 | Мергель: | ||||||||||||
| а) м'який, розсипчастий, низької міцності | 1900 | 4 | – | – | – | – | – | – | – | 4р | – | – | |
| б) середній, маломіцний | 2300 | 5 | – | – | – | – | – | – | – | 5р | – | – | |
| в) щільний, середньої міцності | 2500 | – | – | – | – | – | – | – | – | 6 | – | – | |
| 25 | Мармур, міцний | 2700 | – | – | – | – | – | – | – | – | 7 | – | – |
| 26 | Сміття будівельне: | ||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | |
| а) розсипчасте і злежане | 1800 | 2 | – | – | – | 2 | – | – | – | 2 | 2м | – | |
| б) зцементоване | 1900 | 3 | – | – | – | 3 | – | – | – | 3 | 2м | – | |
| 27 | Опока | 1900 | 5 | – | – | – | – | – | – | – | 5р | – | – |
| 28 | Пемза | 1100 | – | – | – | – | – | – | – | – | 5 | – | – |
| 29 | Пісок: | ||||||||||||
| а) без домішок | 1600 | 1 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 3 | 1 | 1 | 1м | 1м | |
| б) з домішками щебеню, гальки, гравію або будівельного сміття до 10% | 1600 | 1 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 3 | 1 | 1 | 2м | 3м | |
| в) те саме, з домішками понад 10% | 1700 | 1 | – | 2 | 2 | 2 | – | – | – | 2 | 2м | 3м | |
| г) барханний і дюнний | 1600 | 2 | – | – | – | 3 | 3 | – | – | 2 | – | – | |
| 30 | Піщаник: | ||||||||||||
| а) вивітрений, маломіцний | 2200 | – | – | – | – | – | – | – | – | 5 | – | – | |
| б) на глинистому цементі середньої міцності | 2300 | – | – | – | – | – | – | – | – | 6 | – | – | |
| в) на вапняковому цементі, міцний | 2500 | – | – | – | – | – | – | – | – | 7 | – | – | |
| г) щільний, на вапняково-му або залізистому цементі, міцний | 2600 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |
| д) на кварцовому цементі, дуже міцний | 2700 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |
| е) кременистий, дуже міцний | 2700 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |
| 31 | Черепашник: | ||||||||||||
| а) слабозцементований низької міцності | 1200 | 3 | – | – | – | – | – | – | – | 4р | – | – | |
| б) зцементований маломіцний | 1800 | 5 | – | – | – | – | – | – | – | 5р | – | – | |
| 32 | Скельні ґрунти попередньо розпушені (крім віднесених до 4 і 5 груп) | – | 6 | – | 4 | – | 4 | – | – | – | – | – | – |
| 33 | Сланці: | ||||||||||||
| а) вивітрілі, низької міцності | 2000 | 5 | – | – | – | – | – | – | – | 4р | – | – | |
| б) слабовивітрені і глинисті | 2600 | 5 | – | – | – | – | – | – | – | 5р | – | – | |
| в) середньої міцності | 2800 | – | – | – | – | – | – | – | – | 6 | – | – | |
| г) закварцовані, міцні | 2300 | – | – | – | – | – | – | – | – | 7 | – | – | |
| д) піщані, міцні | 2500 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |
| е) закременілі, дуже міцні | 2600 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | |
| ж) кременисті, дуже міцні | 2600 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |
| 34 | Солончак і солонець: | ||||||||||||
| а) м'який, пластичний | 1600 | 1 | 2 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2м | 1м | |
| б) твердий | 1800 | 3 | – | 3 | – | 3 | 3 | – | 2 | 4 | 3м | 2м | |
| 35 | Суглинки: | ||||||||||||
| а) легкі і лесовидні, м'якопластичні без домішок | 1700 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2м | 2м | |
| б) те саме, з домішками гальки, щебеню, гравію або будівельного сміття до 10% і тугопластичні без домішок | 1700 | 1 | 2 | 2 | 1 | 1 | 1 | – | 1 | 1 | 3м | 4м | |
| в) легкі і лесовидні, м'яко-пластичні з домішками гальки, щебеню, гравію або будівельного сміття понад 10% тугопластичні з домішками до 10%, а також важкі напівтверді і тверді без домішок і з домішками до 10% | 1750 | 2 | – | 2 | 2 | 2 | – | – | – | 2 | 3м | 4м | |
| г) важкі, напівтверді і тверді з домішками щебе-ню, гальки, гравію або будівельного сміття понад 10% | 1950 | 3 | – | 4 | – | 2 | – | – | – | 3 | 3м | 4м | |
| 36 | Супісок: | ||||||||||||
| а) легкий, пластичний без домішок | 1650 | 1 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | 1м | 1м | |
| б) твердий без домішок, а також пластичний і твердий з домішками щебеню, гальки, гравію або будівельного сміття до 10% | 1650 | 1 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | 2м | 3м | |
| в) те саме, з домішками до 30% | 1800 | 1 | – | 2 | 2 | 2 | – | – | – | 2 | 2м | 3м | |
| г) те саме, з домішками понад 30% | 1850 | 1 | – | 2 | 2 | 2 | – | – | – | 3 | 2м | 3м | |
| 37 | Торф: | ||||||||||||
| а) без деревного коріння | 800– 1000 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2м | 1м | |
| б) з деревним корінням товщиною до 30 мм | 850– 1050 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | – | – | 1 | 2 | 2м | 2м | |
| в) те саме, понад 30 мм | 900– 1200 | 2 | – | 1 | – | 2 | – | – | – | 2 | 2м | 2м | |
Закінчення таблиці 1
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | |
| 38 | Трепел: | ||||||||||||
| а) слабкий, низької міцності | 1500 | 4 | – | – | – | – | – | – | – | 4р | – | – | |
| б) щільний, маломіцний | 1770 | 5 | – | – | – | – | – | – | – | 5р | – | – | |
| 39 | Туф | 1100 | 5 | – | – | – | – | – | – | – | 5 | – | – |
| 40 | Чорнозем і каштановий ґрунт: | ||||||||||||
| а) м'який, пластичний | 1300 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | 1 | 2м | 2м | |
| б) те саме, з корінням чагарника і дерев | 1300 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | 2 | 2м | 2м | |
| в) твердий | 1200 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 3 | 3 | 2 | 3 | 2м | 2м | |
| 41 | Щебінь: | ||||||||||||
| а) при розмірі частинок до 40 мм | 1750 | 2 | – | – | – | 3 | – | – | – | 2 | – | – | |
| б) при розмірі частинок до 150 мм | 1950 | 2 | – | – | – | 3 | – | – | – | 3 | – | – | |
| 42 | Шлак: | ||||||||||||
| а) котельний, розсипчастий | 700 | 1 | 1 | 1 | – | 1 | – | – | – | 1 | – | – | |
| б) котельний, злежаний | 700 | 1 | 1 | 1 | – | 1 | – | – | – | 2 | – | – | |
| в) металургійний вивітрений | – | 2 | 2 | 2 | – | 1 | – | – | – | 3 | – | – | |
| г) металургійний невивітрений | 1500 | 3 | – | – | – | 3 | – | – | – | 4 | – | – | |
Примітка 1 Міцність ґрунтів вказана у відповідності з ДСТУ Б В.2.1-2-96 (ГОСТ 25100-95) "Грунти. Класифікація".
Примітка 2 Грунти 4р-5р групи – розбірно-скельні, 1м-4м – сезонномерзлі. До скельних, попередньо розпушених ґрунтів 6 групи за трудністю розробки для оноковшових екскаваторів, віднесені всі скельні породи 6-11 груп по бурінню; скельні ґрунти 5 групи по бурінню після розпушення нормуються для одноковшових екскаваторів за 5 групою. Для бульдозерів до 4 групи віднесені всі попередньо розпушені скельні породи.
Примітка 3 Коефіцієнт пористості, який приймається по породі разом із заповнювачем, визначається для ґрунтів з піщаним і супіщаним заповнювачем; показник консистенції, який приймається по заповнювачу, визначається для ґрунтів із глинистим і суглинистим заповнювачем.
Примітка 4 Грунти, вказані в п.п.10ж, 10з, необхідно попередньо розпушити, застосовуючи коефіцієнт пористості до 0,5 або показник консистенції, що дорівнює або менше 0. Після попереднього розпушення ці ґрунти класифікуються на одну групу нижче, крім ґрунтів у п.10з. Грунти, вказані в п.п.10и, 10к, класифікуються як скельні ґрунти, які потребують попереднього розпушення, і нормуються відповідно до п.32.
1.1.7 Механізована розробка ґрунтів (екскаваторами, скреперами,
бульдозерами, грейдерами, методом гідромеханізації та ін.)
1.1.7.1 У нормах на екскаваторну розробку ґрунтів (групи 10-13, 15-18, 31-33, 37, 38) крім операцій, перелічених у складі робіт, ураховані переходи машин із вибою у вибій, вимушені простої, пов'язані з підривними роботами (відведення машин при зарядженні і підриванні шурфів, шпурів і свердловин), а також відсунення убік негабаритних брил і валунів із наступною розробкою їх після розпушення.
1.1.7.2 Час експлуатації машин у нормах груп 11-13, 16-18, 24-30 обчислений виходячи з умов роботи екскаваторів і бульдозерів на "інших видах будівництва". При роботі екскаваторів і бульдозерів на гідроенергетичному і водогосподарському будівництві, на спорудженні магістральних трубопроводів до часу експлуатації машин у цих нормах слід застосовувати коефіцієнти, наведені у таблиці 10 (п.п.1.3.1 – 1.3.32). Норми груп 10 і 15 можуть застосовуватись на будь-яких видах будівництва (крім гірничорозкривних робіт). У нормах груп 22, 23 і 130-219 час експлуатації машин обчислений виходячи з умов роботи будівельних машин на "інших видах будівництва". Вказані норми призначені для застосування без коректування на будь-яких видах будівництва.
1.1.7.3 Нормами груп 11-13, 15-18, 73 врахована розробка ґрунтів одноковшовими екскаваторами з різними видами змінного обладнання (крім грейфера). У нормах вказаних груп, крім місткості основного стандартного ковша, вказана і місткість ковшів, врахованих нормами. При розробці ґрунтів грейферним ковшом необхідно застосовувати коефіцієнти за таблицею 10 (п.п. 1.3.33, 1.3.34, 1.3.58 – 1.3.65).
1.1.7.4 Автомобільні перевезення ґрунту необхідно визначати додатково, крім груп 36 і 142, у яких перевезення враховане. Масу ґрунту для перевезення необхідно приймати за таблицею 1, а при відхиленні показників середньої щільності ґрунту від наведеної в таблиці 1 більше ніж на 5% – за даними інженерно-геологічних вишукувань.
1.1.7.5 Нормами групи 19 передбачені затрати на ремонт і утримання ґрунтових доріг, призначених для перевезення ґрунтів. У тих випадках, коли транспортування ґрунтів проводиться автомобільними дорогами загального призначення, нормами вказаної групи не користуватися.
1.1.7.6 Нормами груп 22-26, 70, 91-93, 97-100 не передбачене попереднє розпушення щільних ґрунтів. При необхідності ресурси на вказані роботи враховуються додатково за нормами групи 150: для бульдозерів – 3 групи ґрунтів (крім пісків), для скреперів – 2 групи ґрунтів (крім пісків усіх видів, глини м'яко-і тугопластичної).
1.1.7.7 Ресурси на остаточне планування поверхні бульдозером по нівелювальних відмітках необхідно визначати за нормами груп 30 і 72 з поправочними коефіцієнтами, наведеними у таблиці 10 (п.п.1.3.73 – 1.3.75).
1.1.7.8 У нормах групи 32 на розробку виїмок (кар'єрів) екскаваторами з переміщенням ґрунту залізничними составами широкої колії врахований весь комплекс робіт у вибої,транспортування ґрунту до 5 км і на відвалі. Перевезення ґрунту на відстань понад 5 км необхідно визначати за установленими тарифами.
1.1.7.9 Перевезення ґрунту автотранспортом із кар'єрів (резервів) або виїмок для спорудження земляного полотна на відстань до 2 км з пересіканням діючих залізничних колій на переїздах визначається за тарифами на перевезення ґрунту з застосовуванням коефіцієнтів, наведених в графі 2 таблиці 2. При перевезенні ґрунту на відстань понад 2 км вказані коефіцієнти застосовувати не потрібно. У тих випадках, коли ґрунт перевозять автосамоскидами з проїздом через декілька самостійно діючих переїздів (на підходах до вузлів і станцій, при переїздах через внутрішньозаводські колії тощо), розмір поправочного коефіцієнта, який враховує простій транспортних засобів, установлюється індивідуально з урахуванням місцевих умов. У випадку розширювання виїмок під другі головні колії або додаткові колії на роздільних пунктах залізниць в умовах руху поїздів по сусідній колії до норм витрат труда і норм часу експлуатації машин у вибої і на відвалі потрібно застосовувати коефіцієнти підрозділу 1.3, а до тарифів з перевезення ґрунтів – коефіцієнти, наведені в графі 3 таблиці 2 технічної частини. Коефіцієнти, наведені в графі 2 таблиці 2 і у підрозділі 1.3, поширюються тільки на об'єм нижньої частини виїмки, що знаходиться не вище 4,5 м від проектної відмітки бровки полотна. При розширюванні виїмок у скельних ґрунтах коефіцієнти застосовуються на повний об'єм ґрунту, що розробляється. При влаштуванні насипів під другі головні колії або додаткові колії на роздільних пунктах залізниць в умовах руху поїздів по сусідній колії коефіцієнти графи 3 таблиці 2 і підрозділа 1.3 застосовуються на об'єм верхньої частини насипу, що знаходиться нижче проектної відмітки полотна до 0,75 м і не далі 12 м від осі діючої колії.
| Кількість поїздів протягом доби | Коефіцієнти до норм на перевезення ґрунту автотранспортом | |
| з перетином залізничних колій на переїздах | при спорудженні земляного полотна в умовах руху поїздів по сусідній колії | |
| 1 | 2 | 3 |
| 1 | Від 14 до 36 | 1,04 | 1,01 |
| 2 | Від 37 до 72 | 1,07 | 1,05 |
| 3 | Від 73 до 112 | 1,14 | 1,07 |
| 4 | Від 113 до 140 | 1,18 | 1,1 |
| 5 | Понад 140 | 1,21 | 1,14 |
1.1.7.10 При переміщенні ґрунтів по залізниці широкої колії з використанням або пересіченням головних, а також стаціонарних колій до норм витрат труда і до норм часу експлуатації машин необхідно застосовувати коефіцієнти за таблицею 10 (п.п.1.3.81 – 1.3.85).
1.1.7.11 Ресурси на зрізування недоборів ґрунту при його механізованій розробці потрібно визначати: у залізничних і автомобільних виїмках – за нормами групи 38; у котлованах під фундаменти, у котлованах і каналах гідротехнічних споруд та інших виїмках – за відповідними нормами даного збірника залежно від способу проведення робіт, визначених проектом.
1.1.7.12 У нормах груп 39-61 на риття і засипку траншей для магістральних трубопроводів передбачене виконання робіт в умовах рівнинного і горбистого рельєфу місцевості з урахуванням переходів трубопроводів через балки і яри (сухі і з струмками).
Норми груп 39-61 наведені для середньої глибини траншеї залежно від діаметра і з урахуванням зміни глибини траншеї на кожні 0,2 м.
У випадку, коли глибина траншеї за проектом відрізняється від прийнятої (менше середньої глибини), поправку на зміну глибини необхідно враховувати тільки один раз. Розробку ґрунту при меншій глибині траншеї слід визначати за нормами групи 14 даного збірника.
1.1.7.13 Розширювання траншей для баластування трубопроводів або закріплення їх анкерними пристроями на обводнених або затоплюваних ділянках траси передбачене нормами груп 52-61.
1.1.7.14 Зворотню засипку ґрунту в траншеї при роботі екскаваторів з настилів на заболочених і обводнених ділянках траси необхідно визначати за нормами групи 62 з поправочним коефіцієнтом за таблицею 10 (п.1.3.86).
1.1.7.15 У нормах груп 65-69 передбачене виконання робіт на поздовжніх схилах до 15 градусів. При роботі екскаваторів на схилах понад 15 градусів необхідно застосовувати коефіцієнти, наведені у таблиці 10 (п.п.1.3.87 – 1.3.90), і додавати бульдозери для анкерування за нормою часу експлуатації екскаваторів з урахуванням вказаних коефіцієнтів.
1.1.7.16 Нормами групи 73 не враховане планування дна і укосів каналів під облицювання, яке необхідно враховувати додатково згідно з проектом.
1.1.7.17 У нормах групи 73 передбачена така глибина каналів: для екскаваторів з ковшом місткістю 0,65 м3 – 4 м; для екскаваторів місткістю 1 м3
– 6м; для екскаваторів з ковшом місткістю 2,5 м3 – 8 м. При більшій глибині каналів необхідно застосовувати коефіцієнти за таблицею 10 (п.1.3.92).
1.1.7.18 При розширенні і заглибленні діючих каналів (реконструкція), заглибленні і розчищенні русел рік, водоприймачів, а також при очищенні від наносів (у ґрунтах 1 і 2 груп) до норм групи 73 необхідно застосовувати коефіцієнти за таблицею 10 (п.п.1.3.94 – 1.3.96).
1.1.7.19 Прибирання зрізаного ґрунту в нормах груп 87 і 90 не передбачене і у випадку необхідності повинне нормуватися за відповідними нормами залежно від способу провадження робіт.
1.1.7.20 Нормами груп 88 і 89 передбачене планування укосів екскаваторами зі збільшеним ковшом місткістю 0,8 м3 або з ковшомпланувальником місткістю 0,65 м3.
1.1.7.21 Норми груп 95 і норми 1, 10 групи 213 передбачають роботу механізмів (агрегатів) за одне проходження. При необхідності додаткового проходження механізмів норми треба збільшувати пропорційно кількості проходжень.
1.1.7.22 Нормами групи 91 передбачене планування зрошуваних площ "безкулісним" способом. При плануванні зрошуваних площ "кулісним" способом до норм зазначеної таблиці потрібно застосовувати коефіцієнти за таблицею 10 (п.п.1.3.97 – 1.3.99).
1.1.7.23 Розробку машинами раніше розроблених або розпушених ґрунтів потрібно нормувати: при роботі екскаваторів – за нормами для ґрунтів на одну групу нижче (ґрунти 2 за 1; 3 за 2; 4 за 3); при роботі скреперів, бульдозерів, грейдерів і грейдер-елеваторів – за тими ж групами ґрунтів.
1.1.7.24 Розпушення ґрунтів від 5 групи і вище слід визначати за нормами КНУ РЕКНб Збірник 3 "Буропідривні роботи".
1.1.8 Розробка ґрунту методом гідромеханізації
1.1.8.1 Розподіл ґрунтів за групами при розробці їх гідромеханізованим способом наведений в таблицях 3 і 4.
1.1.8.2 Нормами передбачається розробка ґрунтів 2 групи. При розробці ґрунтів інших груп до норм груп 118-121 потрібно застосовувати коефіцієнти за таблицею 10 (п.п.1.3.103 – 1.3.130).
1.1.8.3 У нормах груп 118-121 не враховані втрати ґрунту при його розробці, транспортуванні і укладанні. Розміри цих втрат необхідно установлювати в проекті відповідно до 1.2.27 і застосовувати до норм груп 118-121 коефіцієнти за таблицею 10 (п.п.1.3.131 – 1.3.135.)
1.1.8.4 Вибір складу установок і машин для гідромеханізації, їх продуктивності і напору потрібно проводити у відповідності з проектними даними.
| Група грунтів | Витрати води в м3 на розробку і транспортування 1 м3 ґрунту | Найменування ґрунтів | Кількість частинок ґрунту за масою, %, залежно від їх розміру, мм | ||||||
| глинистих менше 0,005 | пилуватих 0,005- 0,05 | піщаних | гравійних 2-40 | галькових 40-60 | |||||
| дрібних 0,05- 0,25 | середніх 0,25- 0,5 | крупних 0,5- 2 | |||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 1 | 4,5 | ґрунти попередньо розпушені, не злежані | До 40 | не регламентуються | до 50 | – | – | ||
| 2 | 5,4 | піски дрібні | До 3 | до 15 | понад 50 | до 50 | до 1 | – | |
| піски пилуваті | До 3 | не регламентуються | |||||||
| супіски (частинок менше 0,005 мм до 6%) | 3-6 | ||||||||
| лес високопористий (коефіцієнт пористості понад 0,8) | До 8 | до 70 | не регламентуються | ||||||
| торф, що сильно розклався | не регламентуються | – | – | – | |||||
| 3 | 6,3 | піски середньої крупності | До 3 | не регламентуються | понад 50 | до 50 | до 5 | до 1 | |
| супіски (частинок менше 0,005 мм до 10%) | 6-10 | не регламентуються | |||||||
| суглинки (частинок менше 0,005 мм до 15%) | До 15 | ||||||||
| лес низькопористий (коефіцієнт пористості менше 0,8) | до 70 | не регламентуються | |||||||
| 4 | 8,1 | піски крупні | До 3 | не регламентуються | понад 50 | 5-15 | до 1 | ||
| супіски (частинок менше 0,005 мм до 15%) | 6-15 | ||||||||
| суглинки(частинок менше 0,005 мм до 30%) | 15-30 | не регламентуються | до 10 | ||||||
| глини (частинок менше 0,005 мм до 40%) | До 40 | ||||||||
| 5 | 10,8 | піски гравелисті | До 5 | не регламентуються | до 25 | ||||
| глини (частинок менше 0,005 мм до 50 %) | 40-50 | до 15 | |||||||
| 6 | 12,6 | піски гравелисті | До 5 | не регламентуються | до 40 | ||||
| глини (частинок менше 0,005 мм до 60 %) | 50-60 | до 15 | |||||||
Примітка. За групою 1 нормуються попередньо розпушені ґрунти, передбачені даною таблицею, крім ґрунтів з вмістом гравію понад 1% і глини 6 групи. Грунти з вмістом гравію і гальки понад 1% і глини 6 групи, попередньо розпушені, відносяться до найближчої, нижчої, за трудністю розробки, групи; наприклад – попередньо розпушені ґрунти 5 групи відносяться до 4 групи.
1.1.8.5 При розробці ґрунту в кар'єрах і корисних виїмках група ґрунту визначається за середнім гранулометричним складом всього кар'єру. Розробку ґрунту в кар'єрах і корисних виїмках (канали, котловани і т.д.), що мають ділянки з ґрунтами різних груп, потрібно нормувати для кожної ділянки окремо. Наявність глинистих прошарків завтовшки до 0,2 м і верхнього шару загальною товщиною до 10% висоти вибою при визначенні середнього гранулометричного складу в кар'єрах і корисних виїмках не враховується. Наявність цих прошарків і верхнього шару потрібно враховувати при визначенні розміру втрат при намиві ґрунту в споруду або в штабелі.
1.1.8.6 У випадках, коли проектом передбачена пошарова (уступами) розробка, група ґрунтів враховується для кожного шару однорідного ґрунту окремо.
1.1.8.7 При розробці ґрунтів 2 і 3 груп у раніше намитих резервах або спорудах групу ґрунтів потрібно відносити до найближчої нижчої.
1.1.8.8 При розробці кар'єру група ґрунтів визначається за середнім гранулометричним складом усього кар'єру. Розробку ґрунтів у корисних виїмках (канави, котловани і т.д.), що мають ділянки з ґрунтами різних груп, потрібно нормувати для кожної ділянки окремо. Наявність глинистих прошарків при визначенні середнього гранулометричного складу (у кар'єрах і корисних виїмках) не враховується.
1.1.8.9 У випадках, коли проектом передбачена пошарова розробка, група ґрунтів установлюється для кожного шару однорідного ґрунту окремо.
1.1.8.10 При розробці ґрунтів 2-3 груп, у раніше намитих резервах або спорудах, групу ґрунтів потрібно відносити до найближчої нижчої. Зниження групи ґрунтів при кількаразовій переробці проводиться один раз.
1.1.8.11 Піщані ґрунти 1, 2 і 3 груп з прошарками зв'язних ґрунтів товщиною 0,2 – 0,6 м і загальною товщиною від 10 до 20% або розкривні ґрунти, якщо в проекті обґрунтована розробка ґрунтів у вибої без попереднього знімання верхнього шару, товщиною понад 10% висоти вибою загальної товщини прошарків і верхнього шару до 20% висоти вибою, відносяться відповідно до 2, 3 і 4 груп. Віднесення ґрунтів до більш високих груп поширюється тільки на площу кар'єру або виїмки, що зайнята прошарками або верхнім шаром. Наявність прошарків і верхнього шару незалежно від їх товщини слід враховувати при визначенні розміру втрат ґрунту при намиві споруд і штабелів.
1.1.8.12 Групи ґрунтів, що не передбачені таблицею 4, потрібно визначати на основі проектних даних за матеріалами геологічних вишукувань або аналогами.
| Група ґрунтів | Витрати води в м3 на розробку і транспортування 1 м3 ґрунту | Найменування ґрунтів | Кількість частинок ґрунту за вагою, %, при розмірі частинок, мм, | |||||||||||||
| глинистих менше 0,005 | пилуватих 0,005- 0,05 | піщаних | 2- 20 | 2- 40 | 2- 60 | 2- 20 | 2- 60 | 2- 80 | 2- 20 | 2- 60 | 2- 120 | |||||
| дрібних 0,05- 0,25 | середніх 0,25-0,5 | крупних 0,5-2 | Гравійно-галькових фракцій залежно від продуктивності землесосних снарядів (по пульпі), в м3/год. | |||||||||||||
| до 1000 | до 2000 | понад 2000 | ||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
| 1 | 6,5 | піски дрібні | до 3 | До 15 | понад 50 | до 50 | до 50 | 3 | 2 | 1 | 4 | 2 | 1 | 5 | 3 | 1 |
| піски середньої крупності | до 50 | понад 50 | ||||||||||||||
| піски пилуваті | До 20 | не регламентуються | ||||||||||||||
| мул з коефіцієнтом пористості понад 1,5 і мул суглинистий з коефіцієнтом пористості менше 1,5, що знаходиться в рідкому стані | не регламентуються | |||||||||||||||
| 2 | 8,5 | піски середньої крупності, піски крупні і гравелисті | до 3 | До 15 | до 50 | до 50 | понад 15 | 6 | 5 | 3 | 8 | 6 | 3 | 10 | 7 | 5 |
| піски пилуваті | 20-50 | не регламентуються | ||||||||||||||
| супіски (частинки менше 0,005 мм до 6%) | 3-6 | До 50 | ||||||||||||||
| 3 | 11 | піски середньої крупності | до 3 | не регламентуються | 12 | 10 | 8 | 12 | 11 | 10 | 15 | 12 | 10 | |||
| супіски (частинки 0,005 мм до 10%) | 6-10 | До 50 | не регламентуються | 8 | 6 | 5 | 10 | 8 | 6 | 12 | 10 | 8 | ||||
| 4 | 14 | піски гравелисті | до 3 | не регламентуються | 25 | 22 | 20 | 30 | 25 | 20 | 30 | 27 | 25 | |||
| суглинки (частинки менше 0,005 мм до 15%) | 10-15 | 12 | 8 | 6 | 14 | 10 | 8 | 15 | 12 | 10 | ||||||
| 5 | 18 | гравійний | до 5 | не регламентуються | 35 | 30 | 25 | 35 | 30 | 25 | 40 | 35 | 30 | |||
| суглинки (частинки менше 0,005 мм до 20%) | 15-20 | 15 | 12 | 10 | 15 | 12 | 10 | 20 | 15 | 12 | ||||||
| 6 | 22 | гравійний | до 5 | не регламентуються | 45 | 40 | 35 | 45 | 40 | 35 | 50 | 45 | 40 | |||
| суглинки (частинки менше 0,005 мм до 30%) | 15-20 | 15 | 12 | 10 | 15 | 12 | 10 | 20 | 15 | 10 | ||||||
| глини (частинки менше 0,005 мм до 40%) | до 40 | |||||||||||||||
| 7 | 26 | галечникові | – | не регламентуються | – | – | – | 60 | 55 | 50 | 65 | 60 | 50 | |||
| 8 | 30 | галечникові | – | не регламентуються | – | – | – | 90 | 85 | 80 | 95 | 90 | 80 | |||
1.1.8.13 Розробку ґрунтів 1-4 груп при наявності цементуючих домішок, установлених матеріалами геодезичної розвідки, потрібно відносити на одну групу вище.
1.1.8.14 У нормах групи 118 передбачені вибої висотою від 5 до 15 м. При висоті вибою від 3 до 5 м і більше 15 м до норм груп 118,121 потрібно застосовувати коефіцієнти за таблицею 10 (п.п.1.3.136, 1.3.137). При висоті вибою менше 3 м слід додатково враховувати розробку вибою іншими землерийними машинами, а групу ґрунту визначати за приміткою до таблиці 3.
1.1.8.15 У нормах групи 119 передбачена загальна висота підводного і надводного вибоїв для землесосних снарядів продуктивністю м3/год ґрунту:
– 80..................……понад 2,4 м
– 140 і 200..........….понад 3,2 м
– 400...............…….понад 4,8 м
– 600................…….понад 6,4 м
При меншій висоті вибою до норм груп 119, 120 потрібно застосовувати коефіцієнти за таблицею 10 (п. п.1.3.138, 1.3.139). Мінімальна глибина розробки ґрунту землесосними снарядами нижче рівня води не повинна бути меншою від величини, наведеної в таблиці 9 ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013 «Настанова щодо проведення земляних робіт та улаштування основ і спорудження фундаментів».
1.1.8.16 Нормами груп 118, 119 передбачене укладання ґрунту гідромоніторними установками і земснарядами продуктивністю менше 200 м3/год пошарово-ґрунтоопорним способом і методом набивки гребеня, 200 м3/год і більше – безестакадним способом. При укладанні ґрунту гідромоніторними установками і земснарядами продуктивністю 200 м3/год і більше іншими способами до норм груп 118-121 потрібно застосовувати коефіцієнти за таблицею 10 (п.1.3.140).
1.1.8.17 У нормах груп 118-121 передбачене постачання електроенергією гідромоніторних установок, земснарядів і землесосних станцій перекачування від постійних джерел.
При роботі цих машин і установок у комплексі з пересувними дизельними електростанціями до норм груп 118-121 потрібно застосовувати коефіцієнти за таблицею 10 (п.1.3.141).
1.1.8.18 При розробці ґрунту в профільованих виїмках до норм груп 118- 121 потрібно застосовувати коефіцієнти за таблицею 10 (п.1.3.142). Віднесення виїмок до профільних установлюється проектом залежно від призначення споруди і технології виконання робіт.
1.1.8.19 Нормами груп 118, 119 передбачена розробка і транспортування ґрунту без застосування землесосних станцій перекачування.
При роботі з землесосними станціями перекачування до норм груп 118-121 потрібно застосовувати коефіцієнти за таблицею 10 (п.п.1.3.143 – 1.3.145).
1.1.8.20 У нормах груп 118, 119 передбачене укладання ґрунту в земляні споруди заданого профілю.
При укладанні ґрунту у відвали, штабелі, під воду, односторонньому намиві, довільними або пляжними схилами до норм груп 118-121 потрібно застосовувати коефіцієнти за таблицею 10 (п.п.1.3.146 – 1.3.150).
1.1.8.21 При намиві земляного полотна для другої залізничної колії (розширення автодороги) до норм груп 118-121 потрібно застосовувати коефіцієнти за таблицею 10 (п.п.1.3.151, 1.3.152).
1.1.8.22 При добуванні ґрунту галечникового, гравійного і піщаного з укладанням його в штабель для потреб підсобного виробництва до норм груп 118-121 потрібно застосовувати коефіцієнти за таблицею 10 (п.1.3.153).
1.1.8.23 При розробці ґрунту у засмічених виїмках і кар'єрах, що викликає простої машин і установок гідромеханізації більше 5 % тривалості робочої зміни, до норм груп 118-122 потрібно застосовувати коефіцієнти за таблицею 10 (п.п.1.3.154 – 1.3.158). Час простою із-за засміченості вибою визначається в %, виходячи з відношення загального часу простою з цієї причини до загального часу робочих змін за відповідний період роботи без урахування цілозмінних простоїв машин і установок гідромеханізації.
При засміченості обводнених кар'єрів вибухонебезпечними предметами до норм груп 118-121 потрібно застосовувати коефіцієнти за таблицею 10 (п.1.3.159).
1.1.8.24 Ресурси на допоміжні роботи і укладання трубопроводів для гідромеханізації потрібно визначати за нормами груп 123-129.
1.1.8.25 При первинному укладанні проектна кількість труб, фасонних частин, арматури і 50% поковок і болтів підлягає поверненню по закінченні гідромеханізованих робіт на кожному будівництві або спорудженні з урахуванням зношення.
Перекладку труб з однієї споруди на іншу на одному і тому ж будівництві потрібно визначати за нормами груп 125-129 з наступним виключенням використаних труб, фасонних частин, арматури і 50% поковок і болтів.
1.1.8.26 При тривалості виконання гідромеханізованих робіт на об'єкті, що перевищує нормативний термін служби труб (таблиця 5), потрібно, якщо це передбачено проектом, враховувати повне або часткове повторне укладання трубопроводів для гідромеханізації. В цьому випадку повернення використаних труб потрібно визначати відповідно до 1.1.8.25.
| Група ґрунті в | Найменування ґрунту | Труби тонкостінні | Труби товстостінні | ||||
| термін служби, рік | щорічне зношення, % | щорічні відрахування на ремонти, % | термін служби, рік | щорічне зношення, % | щорічні відрахування на ремонти, % | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| – | вода чиста і оборотна | 10 | 9,6 | 3 | 15 | 6,4 | 1 |
| всі групи | глина, суглинок, супісок (частинок 2- 0,05 мм менше 20%) | 8 | 12 | 4 | 12 | 7 | 2 |
| 1 | піски від пилуватих до крупних (частинок крупніше 2 мм до 5%) | 6 | 16 | 5 | 10 | 9,6 | 3 |
| 2 | піски гравелисті (частинок крупніше 2 мм до 10%) | 5 | 19,2 | 6 | 9 | 10,7 | 4 |
| 3 | піски гравелисті (частинок крупніше 2 мм до 20%) | 4 | 24 | 7 | 8 | 12 | 5 |
| 4 | піски гравелисті (частинок крупніше 2 мм до 30%) | 3,5 | 27,4 | 8 | 7 | 13,7 | 6 |
| 5 | піски гравелисті (частинок крупніше 2 мм до 40%) | 3 | 32 | 9 | 6 | 16 | 7 |
| 6 | піски гравелисті (частинок крупніше 2 мм до 50%) | 2,5 | 38,4 | 10 | 5 | 19,2 | 8 |
| 7 | гравійний ґрунт (частинок крупніше 2 мм до 60%) | – | – | – | 2 | 48 | 9 |
| 8 | гравійний ґрунт (частинок крупніше 2 мм до 90%) | – | – | – | 1 | 96 | 10 |
1.1.8.27 При транспортуванні по трубах абразивного ґрунту (норми груп 118-121), що викликає підвищене проти норми зношення труб, потрібно враховувати, якщо це передбачено у проекті, повторне повне або часткове укладання трубопроводів для гідромеханізації. У цьому випадку повернення труб після первинного і наступного укладання установлюється за проектними даними.
Розміри і порядок розрахунку повернених труб при укладанні дюкерів установлюється за проектними даними.
1.1.8.28 При розробці ґрунтів земснарядами, обладнаними ежектувальними пристроями, до норм витрат труда груп 119, 120 потрібно застосовувати коефіцієнти за таблицею 10 (п.1.3.160).
1.1.8.29 При роботі земснарядів в єдиному технологічному потоці разом з гідравлічною установкою до норм груп 119, 120 потрібно застосовувати коефіцієнти за таблицею 10 (п.1.3.161).
1.1.8.30 У нормах групи 122 передбачена розробка ґрунту при глибині шару, що розробляється, від 0,5 до 0,7 м, висоті викиду до 2 м, транспортуванні пульпи до 50 м і ширині прорізу понад 10 м. При інших значеннях потрібно застосовувати коефіцієнти за таблицею 10 (п.п.1.3.162 – 1.3.171).
1.1.9 Інші види земляних робіт, підготовчі, супутні і укріплювальні роботи.
Насипи на болотах
1.1.9.1 У нормах передбачене спорудження насипів на болотах глибиною не менше 0,5 м таких типів: 1 – болота, заповнені до дна торфом стійкої консистенції; 2 – болота, заповнені до дна торфом нестійкої консистенції, прихованим під рослинно-кореневим покривом; 3 – болота, заповнені болотним мулом і водою з торф'яною плівкою або без неї.
1.1.9.2 Роботи з очищення торфоприймальників від напливаючого торфу потрібно визначати за нормою 4 групи 140.
1.1.9.3 У нормах груп 151 і 152 враховане застосування готового дерну і рослинної землі, заготівлю і доставку яких до місця робіт потрібно визначати додатково.
Розробка ґрунту вручну
1.1.9.4 Норми на розробку ґрунтів вручну при пошаровому заляганні ґрунтів, потрібно приймати для кожної групи ґрунтів виходячи із повної проектної глибини розробки.
Наприклад, потрібно вирити вручну траншею глибиною 3 м, у якій ґрунт 1 групи залягає до глибини 1 м від поверхні, а ґрунт 3 групи – від 1,01 до 3 м. В цьому випадку розробку ґрунту як 1, так і 3 групи потрібно враховувати за нормами групи, які передбачають глибину розробки до 3 м.
1.1.9.5 Для визначення ресурсів на ручну розробку раніше розпушених незлежаних ґрунтів 2-4 груп потрібно застосовувати норми на одну групу нижче, а для ґрунтів 5 – 7 груп – норми 4 групи.
1.1.9.6 При визначенні ресурсів на доробку вручну котлованів і траншей, розроблених механізованим способом, потрібно керуватися таблицею 10 (п.1.3.180).
1.1.9.7 У нормах груп 171 і 172 на влаштування кріплень стінок траншей до нестійких ґрунтів потрібно відносити піщані, гравелисті та інші незв'язні ґрунти, а до стійких – глинисті, суглинисті та інші зв'язні ґрунти.
1.1.9.8 Норми на розробку скельного ґрунту відбійними молотками (група 170) потрібно застосовувати у випадках, коли не допускається виконання підривних робіт.
Розробка сезонномерзлих ґрунтів
1.1.9.9 У нормах груп 187 передбачена середня щільність пухкого снігу до 200 кг/м3 і твердого снігу до 400 кг/м3.
Підготовчі роботи
1.1.9.10 Норми на вирубку і корчування лісу, корчування пнів і розчистку площі і трас від лісу, чагарника і мілколісся (таблиці 191-213) слід застосовувати тільки при виконанні цих робіт на будівництві силами будівельно-монтажних організацій.
1.1.9.11 У нормах груп 191-193 передбачені такі групи порід лісу за твердістю деревини:
а) м'які – осика, липа, сосна, кедр, ялина, ялиця, береза, вільха;
б) тверді – дуб, бук, граб, клен, ясен;
в) модрина – за нормами на вирубку і обробку деревини віднесена до твердих порід.
1.1.9.12 Показники, що характеризують густоту дрібнолісся і чагарника, наведені в таблиці 6.
| Характеристика густоти | На 1 га, шт. | |
| стовбурів (при зрізуванні кущорізом) | кущів (при корчуванні викорчовувачем) | |
| 1 | Рідкий | до 3000 | до 900 |
| 2 | Середній | 3001-10000 | 901-1250 |
| 3 | Густий | понад 10000 | 1251-2200 |
1.1.9.13 Для визначення об'єму деревини, одержаної при зрубуванні лісу, потрібно керуватися лісотаксаційними даними.
При відсутності лісотаксаційних даних об'єм деревини, одержаної з 1 га лісу різної густоти і крупності, приймається за таблицею 7.
| Характеристика лісу | Приблизний вихід деревини з 1 га, щільні м3 | ||||||
| По крупності | діаметр в см: | за густотою | за кількістю дерев на 1 га | всього | у тому числі | ||
| стовбура | пня | ділової | дров'яної | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 1. Крупний | Понад 32 | понад 34 | густий | 300 | 190 | 160 | 30 |
| середньої густоти | 190 | 140 | 120 | 20 | |||
| рідкий | 70 | 90 | 80 | 10 | |||
| 2. Середньої крупності | До 32 | до 34 | густий | 530 | 180 | 155 | 25 |
| середньої густоти | 350 | 130 | 110 | 20 | |||
| рідкий | 170 | 80 | 70 | 10 | |||
| 3. Дрібний | До 24 | до 26 | густий | 960 | 170 | 145 | 25 |
| середньої густоти | 600 | 120 | 100 | 20 | |||
| рідкий | 420 | 70 | 60 | 10 | |||
| 4. Дуже дрібний | До 16 | до 18 | густий | 1550 | 150 | 130 | 20 |
| середньої густоти | 1000 | 100 | 85 | 15 | |||
| рідкий | 570 | 50 | 43 | 7 | |||
| 5. Тонкомірни й (підлісок) | до 11 | до 12 | густий | 4090 | 60 | 52 | 8 |
| середньої густоти | 3260 | 45 | 38 | 7 | |||
| рідкий | 2400 | 30 | 26 | 4 | |||
Примітка. Діаметри стовбурів дерев вимірюються на висоті 1,3 м від поверхні землі.
1.1.9.14 Необхідність обробки деревини, одержаної від вирубки лісу, і влаштування площадок для обробки установлюється проектом. Розчищення від лісу і чагарника місць, відведених під площадки для обробки лісу, якщо вони не можуть бути розміщені на розчищеній просіці, потрібно включати в обсяг робіт з лісоочищення.
Водозниження
1.1.9.15 Норми передбачають весь комплекс робіт щодо складання, занурення, встановлення, витягання і розбирання голкофільтрів і ежекторних водопідіймачів довжиною від 4 до 30 м з прокладанням водоводу і експлуатацією насоса для подачі води при гідрозануренні голкофільтрів і обсадних труб, а також монтажу і демонтажу всмоктувального колектора.
1.1.9.16 Норми передбачають гідравлічне занурення легких голкофільтрів і обсадних труб у ґрунти 2 і 3 груп згідно з таблицею 8.
При гідрозануренні легких голкофільтрів і обсадних труб у ґрунтах 3 групи потрібно додатково враховувати експлуатацію пересувних компресорів, приймаючи час їх роботи рівним часу роботи насосів, передбачених даним збірником для гідравлічного занурення.
1.1.9.17 Гідрозанурення і встановлення легких голкофільтрів у свердловини довжиною до 4 м виконується вручну. Гідрозанурення обсадних труб довжиною 4 і 7 м, голкофільтрів довжиною до 7 м і встановлення голкофільтрів довжиною до 7 м у готову свердловину передбачено з використовуванням бурової установки УГБ-50М. Цією ж установкою передбачене і витягання голкофільтрів довжиною до 4 і 7 м.
1.1.9.18 У нормах встановлення і витягання ежекторів передбачене із використовуванням автомобільного крана.
1.1.9.19 Буріння свердловин з кріпленням або без кріплення обсадними трубами для установлення в них голкофільтрів потрібно враховувати додатково за нормами КНУ РЕКНб Збірник 4 «Свердловини».
| Група ґрунтів | Найменування ґрунтів | Спосіб занурення голкофільтра |
| 2 | Піски крупнозернисті | Гідравлічне занурення голкофільтра без улаштування піщано-гравійної обсипки |
| 3 | Піски гравелисті | Гідравлічне занурення голкофільтра із застосуванням стиснутого повітря без улаштування піщано-гравійної обсипки |
| 4 | Піски тонкозернисті і супіски | Гідравлічне занурення обсадних труб, установлення в трубах голкофільтрів з улаштуванням піщано-гравійної обсипки |
| 5 | Глинисті | Занурення голкофільтра у попередньо пробурену свердловину з улаштуванням піщано-гравійної обсипки |
1.1.9.20 Витрати легких голкофільтрів у процесі їх занурення, експлуатації і витягання (Р) визначаються за формулою:
1,2 x К x Н x В
Р = ––––––––––––––,
де 1,2 – коефіцієнт, який враховує час на занурення, витягання і транспортування голкофільтрів;
К – кількість голкофільтрів, передбачена проектом;
Н – річна норма зношення голкофільтрів, що приймається рівною 0,7;
В – тривалість роботи голкофільтрів на одному місці, передбачена проектом (у місяцях).
1.1.9.21 Ресурси на експлуатацію насосів голкофільтрувальних установок, експлуатацію ежекторних водопідйомників залежно від кількості, типу і часу їх роботи потрібно визначати за проектними даними.
1.1.9.22 Ресурси на земляні роботи з улаштування берм і майданчиків для розміщення водознижувальних установок потрібно визначати за відповідними нормами цього збірника.
1.1.9.23 Ресурси на прокладання напірних і водозбірних колекторів ежекторних установок, скидних трубопроводів легких і ежекторних установок слід визначати за нормами КНУ РЕКНб Збірник 22 «Водопровід – зовнішні мережі».
1.1.9.24 Улаштування водознижувальних свердловин залежно від їх проектної конструкції і кількості слід визначати за нормами КНУ РЕКНб Збірник 4 «Свердловини».
1.1.9.25 Ресурси на експлуатацію глибинних насосів при водозниженні повинні визначатися виходячи з проектних даних про кількість, тип насосів і тривалість їх роботи.
1.2 Правила обчислення об'ємів робіт
1.2.1 Об’єм земляних робіт потрібно визначати за проектними даними з розбивкою залежно від способів їх виконання, передбачених кошторисними нормами, і класифікації ґрунтів за трудністю розробки згідно з таблицею 1.
1.2.2 Об’єм робіт з улаштування виїздів і з'їздів у котловани, в'їздів на насипи, а також розширення насипів для розвороту автомашин при відсипці на болотах потрібно визначати додатково.
1.2.3 Об’єм робіт при механізованій розробці котлованів і траншей при будівництві будівель і споруд, виїмок при будівництві автомобільних доріг і залізниць потрібно визначати за проектними даними, відраховуючи об'єм недобору ґрунту.
Об’єм недобору ґрунту і спосіб його розробки потрібно приймати відповідно до ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013 «Настанова щодо проведення земляних робіт та улаштування основ і фундаментів» і проекту організації будівництва.
У складі робіт з розробки виїмок екскаваторами “драглайн” з відсипкою ґрунту в кавальєри (група 31) враховане часткове перекидання ґрунту. У випадку, якщо проектом передбачається робота другого екскаватора – для забезпечення перекидання ґрунту в кавальєр, ці роботи враховуються за проектними даними додатково з урахуванням вимог 1.1.7.23.
1.2.4 Об'єм зливної призми і кюветів залізничної виїмки визначається кількістю ґрунту виїмки нижче рівня, що проходить на відстані 10 см над верхом зливної призми.
1.2.5 При визначенні об'єму розробки мокрих ґрунтів необхідно вважати, що до мокрих ґрунтів відносяться як ґрунти, що лежать нижче рівня ґрунтових вод, так і ґрунти, що розміщені вище цього рівня: на 0,3 м – для пісків крупних, середньої крупності і дрібних, на 0,5 м – для пісків пилуватих і супісків і на 1 м – для суглинків, глин і лесових ґрунтів.
1.2.6 Глибину котлованів або траншей для магістральних трубопроводів, фундаментів під стіни, обладнання, колони, а також глибину котлованів під будівлі і споруди з підвальними приміщеннями і технічними підвалами потрібно приймати згідно з проектними даними від чорної відмітки до відмітки прокладання трубопроводу (підошви основи під трубопровід), до підошви закладання фундаменту (подушки під фундамент), до підошви підстилаючого шару під підлогу.
Для об'єктів, будівництво яких передбачається почати після виконання робіт з вертикального планування, глибину виїмок потрібно обчислювати від червоних відміток.
1.2.7 Глибина траншей і котлованів під фундаменти заглиблених стін, колон і обладнання в межах дна котлована, відмітки закладання яких знаходяться нижче відміток закладання основної частини фундаментів будівель або споруд, повинна визначатися від відмітки дна котлована, а не від поверхні чорної відмітки землі.
Глибина траншей і котлованів при наявності різних проектних відміток підошв закладання основної частини фундаментів у різних частинах одного котлована визначається за відмітками уступів підошви основної частини фундаментів.
1.2.8 Глибина котлованів і траншей, обчислена згідно з вказівками 1.2.6 і 1.2.7, повинна бути зменшена на товщину шару зрізування рослинного ґрунту, якщо об'єм зрізування підрахований окремо.
1.2.9 Ширину дна котлованів і траншей для фундаментів, траншей для укладання трубопроводів, розміри приямків для монтажу трубопроводів, а також крутизну укосів котлованів і траншей, що розробляються без кріплень, потрібно приймати згідно з вказівками ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013 «Настанова щодо проведення земляних робіт та улаштування основ і фундаментів».
1.2.10 Об'єм лишнього ґрунту, що підлягає відвезенню або розплануванню на місці, потрібно приймати за кількістю ґрунту, витисненого фундаментами, підвалами, технічними підвалами, колодязями, камерами, трубами, основами під трубопроводи, спеціальними піщаними засипками приямків, траншей, пазух та іншими заглибленими спорудами.
1.2.11 Дальність переміщення ґрунту потрібно приймати: при роботі скреперів-рівну половині всього переміщення (в обидва кінці) за один цикл, при роботі бульдозерів-відстань між центрами ваги виїмки і насипу (відвалу).
1.2.12 Об'єм скельних ґрунтів природної щільності, необхідний для відсипки насипів (крім насипів гідротехнічних – КНУ РЕКНб Збірник 38 «Кам'яні конструкції гідротехнічних споруд»), потрібно визначати за проектним об'ємом насипу з коефіцієнтом 0,83. Розмір коефіцієнта установлений з урахуванням втрат ґрунту при транспортуванні і укладанні в земляні споруди, а також при ущільненні його до проектної щільності.
1.2.13 Об'єм нескельного ґрунту природної щільності, необхідний для спорудження насипу, потрібно приймати рівним проектному об'єму насипу. Якщо необхідна за проектом щільність ґрунту в насипу перевищує природну щільність у природному заляганні (в резервах або кар'єрах), об'єм, обчислений по профілю, слід помножити на коефіцієнт ущільнення.
При відсипці насипів залізничних і автомобільних доріг дренувальним ґрунтом із промислових кар'єрів, об'єм якого обчислений в розпушеному стані в транспортних засобах, кількість ґрунту, що потрібна для дренування, приймається з коефіцієнтами: при ущільненні до 0,92 стандартної щільності – 1,12; понад 0,92 – 1,18.
У випадку, якщо дренувальний ґрунт відпускається в кар'єрі з щільністю менше 1,5 т/м3, необхідний об”єм ґрунту для насипу визначається із співвідношення щільності ґрунту, що оплачується згідно з рахунками в кар'єрі, і заданою проектом щільністю насипу.
1.2.14 Об’єм робіт по риттю і засипці траншей для магістральних трубопроводів потрібно визначати за довжиною трубопроводів, враховуючи переходи через яри і балки (сухі і з струмками), без відрахування ділянок, що займають арматура і фасонні частини.
1.2.15 У нормах групи 140 враховані особливості роботи екскаватора при черпанні ґрунту з-під води. Улаштування і утримання настилу потрібно враховувати додатково за нормами групи 21.
1.2.16 Кількість циклів обкатки і об'єм контрольного буріння насипів на болотах визначаються згідно з проектними даними.
1.2.17 Об'єм ґрунту для відсипки насипів на болотах висотою до 3 м і при ширині по верху 11 м і менше потрібно визначати, враховуючи улаштування розширення для роз'їзду і розвороту транспортних засобів по насипу.
Додатковий об'єм ґрунту на розширення потрібно враховувати з коефіцієнтами до профільного об'єму насипу, що наводяться в таблиці 9.
| Найменування робіт | Коефіцієнти до профільного об'єму насипу при типі болота | ||
| 1 | 2 | 3 | |
| 1 | Відсипка підводної і надводної частини насипу на болотах довжиною до 1 км | 1,02 | 1,06 | 1,1 |
| 2 | Те саме, довжиною понад 1 км | 1,13 | 1,14 | 1,19 |
Примітка. Коефіцієнти визначені з урахуванням об'єму ґрунту, розміщеного нижче площини, що здіймається над поверхнею болота 1 типу на 0,5 м, болота 2 і 3 типу – на 0,8 м.
1.2.18 У нормах групи 142 враховане переміщення ґрунту для відсипки всього об'єму насипу в межах болота, включаючи і надводну частину, а також утримання землевозних доріг. На ділянках, де нема землевозної дороги із настилу (при переміщенні по насипу, що відсипається, або ґрунтовій дорозі без настилу), норми витрат колод будівельних виключаються.
1.2.19 При плануванні дна і укосів каналів, гребеня і укосів насипу вручну нормами групи 90 передбачена середня товщина шару зрізування 0,1 м.
1.2.20 Обсяг робіт з відкриття і закриття "куліс" (група 101) визначається незалежно від об'єму ґрунту, що зрізається і переміщається при плануванні.
1.2.21 Норми груп 130-132 подані залежно від товщини шару ущільнення і від кількості проходів котків і тракторів по одному сліду, а саме: на перший прохід і на кожний наступний прохід. Кількість проходів котків і тракторів приймається за проектом.
1.2.22 Норми 4-7 групи 145 – планування площ вручну-потрібно застосовувати при об'ємах робіт до 3000 м2 і в утруднених умовах, що перешкоджають роботі машин.
1.2.23 При необхідності додаткового поливу в посушливих районах укосів земляних споруд, засіяних травами, норму групи 153 потрібно збільшити пропорційно кількості поливів.
1.2.24 Норми 1-4 і 9-12 групи 167 передбачають риття траншей під коліями у поперечному напрямку і поширюються на всю довжину траншей, включаючи міжколійя і укоси насипу.
Норми 5-8 групи 167 повинні застосовуватися тільки в тих випадках, коли ґрунт із траншеї не може бути розміщений в міжколійї. При виконанні робіт в умовах, що не потребують відвезення вийнятого із траншей ґрунту, повинні застосовуватись норми на розробку траншей у звичайних умовах.
1.2.25 У нормах групи 193 передбачена обробка деревини з заготівлею дров. При обробці деревини без заготівлі дров до норм вказаної таблиці потрібно застосовувати коефіцієнти, наведені у таблиці 10 (п.1.3.205).
1.2.26 Об'єми робіт, що виконуються способом гідромеханізації, приймаються:
а) при укладанні ґрунту у відвали – за проектним об'ємом корисної виїмки з урахуванням допустимих переборів;
б) при укладанні ґрунту у споруду або в штабель – за проектним об'ємом земляної споруди або штабеля з урахуванням загальних втрат ґрунту. При намиві першого шару (ярусу) з вільними або пляжними укосами, на заболочених або затоплених територіях, насипів з укосами, що підлягають укріпленню, і в інших випадках потрібно враховувати об'єм ґрунту, намитого за межі проектного профілю, що використовується в окремих випадках для улаштування обвалування, основ під трубопроводи, насипів під'їзних автодоріг і технологічного розширення гребеня. У цьому випадку намитий за межі проектного профілю ґрунт потрібно відносити до проектного об'єму земляної споруди або штабеля;
в) при укладанні ґрунту в ківш-нагромаджувач (при роботі з розривом технологічного циклу) – за об'ємом ґрунту, що укладається в ківшнагромаджувач.
Об'єм ґрунту для намиву земляних споруд, що доставляється засобами річкового флоту з підводного кар'єру, потрібно приймати на 12% більше проектного об'єму споруди і з врахуванням втрат ґрунту, що визначаються у відповідності з вказівками, наведеними в 1.2.27.
1.2.27 Загальні втрати ґрунту при намиві земляних споруд (різниця об'єму ґрунту, розробленого в кар'єрі, і проектного об'єму насипу штабеля), установлюються згідно з проектними даними у відповідності з державними нормативними документами на зведення земляних споруд і можуть складатися з таких втрат: на збагачення ґрунту кар'єру (при скиданні дрібних частинок разом з водою), на винос ґрунту течією і хвилюванням води, на винос ґрунту вітром, втрати при транспортуванні пульпи, на винос ґрунту за межі профільної споруди або штабеля фільтраційною водою, перемиви, що допускаються нормами.
Розміри цих втрат визначаються в процентах від проектного об'єму споруди або штабеля:
а) втрати на збагачення ґрунту кар'єру, при необхідності його збагачення у відповідності з державними нормативними документами на зведення земляної споруди і технологією намиву, потрібно установлювати в проекті в залежності від якості ґрунту кар'єру. При збагаченні ґрунту до подачі пульпи на карту споруди, що намивається, до встановленого у проекті розміру втрат ґрунту на збагачення, потрібно додатково враховувати втрати на скидання ґрунту з водою в процесі намиву споруди або штабеля;
б) втрати ґрунту при скиданні разом з водою через водоскидні споруди в процесі намиву насипів, при відсутності вимог на збагачення ґрунту, потрібно приймати згідно з середньозваженим гранулометричним складом ґрунту кар'єру, із розрахунку скиду фракцій від 0,05 до 0,01 мм – 20% і фракцій менше 0,01 мм
– 100%. Розміри цих втрат при відсутності проектних даних потрібно приймати не менше 3%. Втрати ґрунту при намиві гідротехнічних земляних споруд потрібно визначати за методикою, наведеною в БНіП 2.06.05.84. При використовуванні пилуватих пісків і супісків гранична крупність частинок, що скидаються з водою, а також їх кількісний вміст установлюються проектом;
в) втрати на винос ґрунту течією і хвилюванням води при намиві підводної частини насипу, а також при намиві насипів заплави в період підтоплення потрібно визначати в проекті залежно від напрямку і швидкості течії води, хвильового режиму і гранулометричного складу ґрунту (при відсутності даних орієнтовно потрібно приймати 1-2%);
г) втрати ґрунту при гідравлічному транспортуванні пульпи потрібно приймати в розмірі 0,25%;
д) втрати на винос ґрунту фільтраційною водою за межі проектного профілю потрібно приймати в розмірі 0,5% для крупного і середньої крупності піску і 1% для дрібного і пилуватого піску;
е) втрати на винос ґрунту вітром і на перемивання проектного профілю споруди потрібно визначати за п.5 таблиці 11 і п.5.34 ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013 «Настанова щодо проведення земляних робіт та улаштування основ і фундаментів».
При роботі землесосних снарядів з розірваним технологічним циклом через ковші-нагромаджувачі втрати ґрунту визначаються для кожного землесосного снаряду окремо з урахуванням втрат ґрунту в кожному ковшінагромаджувачі.
1.3 Коефіцієнти до ресурсних елементних кошторисних норм
| Умови застосування | Номери груп (норм) | Коефіцієнти до норм: | |||
| - труда робітників витрат будівельників | часу машин експлуатації | витрат матеріалів | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| Розробка ґрунту екскаваторами і бульдозерами при роботі: | |||||
| На гідроенергетичному будівництві | |||||
| 1.3.1 | 11-13,25(1-4,9-12),28(1-3,7-9) | – | 1 | – | |
| 1.3.2 | 16-18 | – | 1 | – | |
| 1.3.3 | 20, 24(5-8,13-16), 27(4-6,10-12), 30(2) | – | 1 | – | |
| 1.3.4 | 24(1-4,9-12),27(1-3,7-9),30(1) | – | 0,95 | ||
| 1.3.5 | 25(5-8,13-16),28(4-6,10-12) | – | 0,94 | – | |
| 1.3.6 | 26(1-4,9-12),29(1-3,7-9),30(3) | – | 0,94 | – | |
| 1.3.7 | 26(5-8,13-16),29(4-6,10-12),30(4) | – | 1 | – | |
| На спорудженні магістральних трубопроводів | |||||
| 1.3.8 | 11(13-18) | – | 1,2 | – | |
| 1.3.9 | 12(1-6) | – | 1,06 | – | |
| 1.3.10 | 12(7-12) | – | 1,06 | – | |
| 1.3.11 | 12(13-18) | – | 1,05 | – | |
| 1.3.12 | 16(13-18) | – | 1,18 | – | |
| 1.3.13 | 17(1-6) | – | 1,06 | – | |
| 1.3.14 | 17(7-12) | – | 1,06 | – | |
| 1.3.15 | 17(13-18) | – | 1,06 | – | |
| 1.3.16 | 20(1-4),25(1-4,9-12),28(1-3,7-9) | – | 1 | – | |
| 1.3.17 | 24(1-4,9-12),27(1-3,7-9),30(1) | – | 1 | – | |
| 1.3.18 | 25(5-8,13-16),28)(4-6,10-12) | – | 1 | – | |
| 1.3.19 | 26(1-4,9-12),29(1-3,7-9),30(3) | – | 1 | – | |
| На водогосподарському будівництві | |||||
| 1.3.20 | 11(13-18),16(13-18) | – | 1,03 | – | |
| 1.3.21 | 12(1-6) | – | 1,06 | – | |
| 1.3.22 | 12(7-12) | – | 1,06 | – | |
| 1.3.23 | 12(13-18) | – | 1,06 | – | |
| 1.3.24 | 13(1-3) | – | 0,97 | – | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| 1.3.25 | 13(4-6),18(4-6) | – | 1,05 | – | |
| 1.3.26 | 17(1-6) | – | 1,06 | – | |
| 1.3.27 | 17(7-12) | – | 1,06 | – | |
| 1.3.28 | 17(13-18) | – | 0,95 | – | |
| 1.3.29 | 18(1-3) | – | 0,99 | – | |
| 1.3.30 | 20,24 | – | 1,06 | – | |
| 1.3.31 | 25(1-4) | – | 1,06 | – | |
| 1.3.32 | 25(5-8) | – | 1,06 | – | |
| 1.3.33 | Розробка ґрунту екскаваторами з грейферним ковшом в ґрунтах 1 групи | 11(7,13), 12(1,7,13), 13(1), 16(7,13),17(1,7,13), 18(1) | 1,25 | 1,25 | – |
| 1.3.34 | Те саме, в ґрунтах 2 групи | 11(8,14), 12(2,8,14), 13(2), 16(8,14), 17(2,8,14), 18(2) | 1,45 | 1,45 | – |
| 1.3.35 | Улаштування траншей з поличками під багатониткові трубопроводи для прокладки комунікацій на різних горизонтах | 12, 13, 17, 18 | 1,2 | 1,2 | – |
| 1.3.36 | Влаштування траншей прямокутного перерізу | 12, 13, 17, 18 | 1,25 | 1,25 | – |
| 1.3.37 | Розробка ґрунту екскаваторами: у котлованах при об’ємі котлована до 300 м3 або при площі котлована до 100 м2, при об’ємі котлована до 3000 м3 у випадку, якщо одночасно в межах котлована, що розробляється, виконуються роботи з влаштування фундаментів, внутрішніх комунікацій та інші будівельно-монтажні роботи; при глибині котлована до 3 м незалежно від об’єму котлована або його площі; при розробці траншей | 12, 13, 17, 18 | 1,2 | 1,2 | – |
| Розробка траншей траншейними роторними екскаваторами глибиною: | |||||
| 1.3.38 | понад 1,4 до 2,2 м | 14(1-4) | – | 0,87 | – |
| 1.3.39 | понад 1,3 до 1,8 м | 14(5-8) | – | 0,92 | – |
| 1.3.40 | понад 1,4 до 2 м | 14(9-16) | – | 0,88 | – |
| Розробка траншей траншейними роторними екскаваторами глибиною: | |||||
| 1.3.41 | понад 2,2 до 3 м | 14(1-4) | – | 0,75 | – |
| 1.3.42 | понад 1,8 до 2,2 м | 14(5-8) | – | 0,77 | – |
| 1.3.43 | понад 2 до 2,5 м | 14(9-12) | – | 0,77 | – |
| 1.3.44 | Розробка ґрунту екскаваторами з прямою лопатою у відвал (затрати бульдозерів і витрати щебеню із норм вилучаються). | 15(1-6) | 0,81 | 0,81 | – |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| 1.3.45 | Те саме | 15(7-18) | 0,81 | 0,81 | – |
| 1.3.46 | Розробка в’язких ґрунтів підвищеної вологості, що сильно налипають на стінки і зуби ковша одноковшових екскаваторів (крім ґрунтів 5-6 груп) | 10-13,15-18,31-33,38,73 | 1,1 | 1,1 | – |
| 1.3.47 | Те саме, багатоковшових і дреноукладальників | 14,74-77,110-114 | 1,25 | 1,25 | – |
| 1.3.48 | Розробка ґрунтів екскаваторами одноковшовими і багатоковшовими при роботі у вибоях з мокрою глинистою підошвою, з пересуванням екскаваторів по щитах, автосамоскидів по настилу | 10-18,31-33,38,73-77 | 1,2 | 1,2 | – |
| 1.3.49 | Те саме, у вибоях з мокрою підошвою з інших ґрунтів | 10-18,31-33,38,73-77 | 1,1 | 1,1 | – |
| 1.3.50 | Розробка в'язких ґрунтів підвищеної вологості, що сильно налипають на стінки і зуби ковша одноковшових екскаваторів, з одночасним застосуванням щитів під екскаватори і настилу під автосамоскиди при глинистій підошві | 10-18,31-33,38,73 | 1,32 | 1,32 | – |
| 1.3.51 | Те саме, при підошві з інших ґрунтів | 10-18,31-33,38,73 | 1,21 | 1,21 | – |
| 1.3.52 | Розробка в'язких ґрунтів підвищеної вологості, що сильно налипають на стінки і зуби ковшів або на котки і стрічку транспортера багатоковшових екскаваторів, з одночасним застосуванням щитів під екскаватори при глинистих ґрунтах | 14,74-77,110-114 | 1,5 | 1,5 | |
| 1.3.53 | Те саме, при інших ґрунтах | 14,74-77,110-114 | 1,38 | 1,38 | – |
| 1.3.54 | Розробка ґрунтів одноковшовими екскаваторами з-під води при глибині води від 0,2 до 0,5 м | 10-13, 15-18, 73 | 1,1 | 1,1 | – |
| 1.3.55 | Те саме, при глибині води до 2 м | 10-13, 15-18, 73 | 1,25 | 1,25 | – |
| 1.3.56 | Те саме, при глибині води до 4 м | 10-13, 15-18, 73 | 1,4 | 1,4 | – |
| 1.3.57 | Те саме, при глибині води понад 4 м | 10-13, 15-18, 73 | 1,7 | 1,7 | – |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| 1.3.58 | Розробка ґрунту екскаваторами з грейферним ковшом із-під води в ґрунтах 1 групи при глибині води від 0,2 до 0,5 м | 11(7,13),12(1,7,13),13(1),16(7, 13),17(1,7,13),18(1), | 1,38 | 1,38 | – |
| 1.3.59 | Те саме, при глибині води до 2 м | 11(7,13),12(1,7,13),13(1),16(7, 13),17(1,7,13),18(1) | 1,56 | 1,56 | – |
| 1.3.60 | Те саме, при глибині води до 4 м | 11(7,13),12(1,7,13),13(1),16(7, 13),17(1,7,13),18(1) | 1,75 | 1,75 | – |
| 1.3.61 | Те саме, при глибині води понад 4 м | 11(7,13),12(1,7,13),13(1),16(7, 13),17(1,7,13),18(1) | 2,12 | 2,12 | – |
| 1.3.62 | Розробка ґрунту екскаваторами з грейферним ковшом із-під води в ґрунтах 2 групи при глибині води від 0,2 до 0,5 м | 11(8,14),12(2,8,14),13(2),16(8, 14),17(2,8,14),18(2) | 1,6 | 1,6 | – |
| 1.3.63 | Те саме, при глибині води до 2 м | 11(8,14),12(2,8,14),13(2),16(8, 14),17(2,8,14),18(2) | 1,81 | 1,81 | – |
| 1.3.64 | Те саме, при глибині води до 4 м | 11(8,14),12(2,8,14),13(2),16(8, 14),17(2,8,14),18(2) | 2,03 | 2,03 | – |
| 1.3.65 | Те саме, при глибині води понад 4 м | 11(8,14),12(2,8,14),13(2),16(8, 14),17(2,8,14),18(2) | 2,46 | 2,46 | – |
| 1.3.66 | Розробка одноковшовими екскаваторами об'єму ґрунту, що знаходиться на відстані до 2 м від поверхні комунікацій або предметів, які заважають, а також об'єму ґрунту, що знаходиться від надземних предметів, які заважають (дерев, стовпів і т.д), у межах вильоту стріли екскаватора | 12,13,17,18,73 | 1,2 | 1,2 | – |
| 1.3.67 | Розробка скреперами причіпними і самохідними сухих сипучих пісків і сухих пилуватих лесовидних суглинків | 22(2,4,6,8,10,12),23(2,4,6,8,10, 12) | 0,6 | 1,12 | – |
| 1.3.68 | Те саме | 22(14,16,18,20,22,24) | 0,6 | 1,33 | – |
| 1.3.69 | Розробка ґрунту бульдозерами і скреперами, а також планування зрошуваних площ і рисових чеків з улаштуванням валиків у сипучих або в'язких, перезволожених ґрунтах | 22-26,35,70,85,91-93,97-101 | 1,15 | 1,15 | – |
| 1.3.70 | При розробці бульдозерами раніше розпушених ґрунтів, за винятком підірваної скельної породи, сипучих пісків | 24(1-3, 5-7),25(1-3, 5-7), 26(1-3, 5-7),70(1-3, 5-7) | – | 0,85 | – |
| 1.3.71 | Переміщення ґрунту бульдозерами на гору з висотою підйому від 10 до 20 % | 24-26,70 | – | 1,2 | – |
| 1.3.72 | Те саме, при висоті підйому понад 20 % | 24-26, 70 | – | 1,4 | – |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| 1.3.73 | Остаточне планування поверхні бульдозерами по нівелювальних відмітках | 30(1) | – | 1,34 | – |
| 1.3.74 | Те саме | 30(2,3) | – | 1,48 | – |
| 1.3.75 | Те саме | 30(4), 72(1,2) | – | 1,55 | – |
| Розширення виїмок і відсипка насипів під другі головні колії або додаткові колії на роздільних пунктах залізниць в умовах руху поїздів по сусідній колії | |||||
| При кількості поїздів протягом доби: | |||||
| 1.3.76 | від 14 до 36 | 31-33,36,38,144,145,147, 152(2), 167 | 1,01 | 1,01 | – |
| 1.3.77 | від 37 до 72 | те саме | 1,05 | 1,05 | – |
| 1.3.78 | від 73 до 112 | те саме | 1,07 | 1,07 | – |
| 1.3.79 | від 113 до 140 | те саме | 1,1 | 1,1 | – |
| 1.3.80 | понад 140 | те саме | 1,14 | 1,14 | – |
| Транспортування ґрунтів по залізниці широкої колії з використанням або пересіченням головних, а також станційних колій | |||||
| При кількості поїздів протягом доби: | |||||
| 1.3.81 | від 14 до 36 | 32 | 1,15 | 1,15 | – |
| 1.3.82 | від 37 до 72 | 32 | 1,35 | 1,35 | – |
| 1.3.83 | від 73 до 112 | 32 | 1,5 | 1,5 | – |
| 1.3.84 | від 113 до 140 | 32 | 1,7 | 1,7 | – |
| 1.3.85 | понад 140 | 32 | 2 | 2 | – |
| 1.3.86 | Зворотна засипка ґрунту в траншеї при роботі екскаваторів з настилу на заболочених і обводнених ділянках | 62 | 0,85 | - | – |
| 1.3.87 | Розробка траншей на поличках при поздовжньому схилі понад 15 град. | 65 | 1,05 | 1,1 | – |
| 1.3.88 | Те саме | 66 | 1,05 | 1,2 | – |
| 1.3.89 | Улаштування поличок при поздовжньому схилі понад 15 град. | 68 | 1,05 | 1,15 | – |
| 1.3.90 | Те саме | 69 | 1,1 | 1,2 | – |
| 1.3.91 | Розробка ґрунту екскаваторами з навантаженням в автосамоскиди | 73 | 1,2 | 1,2 | – |
| 1.3.92 | Улаштування каналів одноковшовими екскаваторами глибиною понад враховану в нормах | 73 | 1,1 | 1,1 | – |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| 1.3.89 | Улаштування поличок при поздовжньому схилі понад 15 град. | 68 | 1,05 | 1,15 | – |
| 1.3.90 | Те саме | 69 | 1,1 | 1,2 | – |
| 1.3.91 | Розробка ґрунту екскаваторами з навантаженням в автосамоскиди | 73 | 1,2 | 1,2 | – |
| 1.3.92 | Улаштування каналів одноковшовими екскаваторами глибиною понад враховану в нормах | 73 | 1,1 | 1,1 | – |
| 1.3.93 | Улаштування каналів одноковшовими екскаваторами на косогорах | 73 | 1,15 | 1,15 | – |
| 1.3.94 | Розчистка каналів від наносів у межах первинного (проектного) профілю одноковшовими екскаваторами з відсипкою ґрунту у відвал | 73 | 1,28 | 1,28 | – |
| 1.3.95 | Те саме, із зарослими схилами | 73 | 1,1 | 1,1 | – |
| 1.3.96 | Розширення і поглиблення діючих каналів (реконструкція), поглиблення і розчистка русел водоприймальників одноковшовими екскаваторами | 73 | 1,07 | 1,07 | – |
| 1.3.97 | Планування зрошуваних площ кулісним способом при об'ємі “куліс” на 1 га площі до 300 м3 | 91 | – | 1,06 | – |
| 1.3.98 | Те саме, до 900 м3 | 91 | – | 1,1 | – |
| 1.3.99 | Те саме, понад 900 м3 | 91 | – | 1,27 | – |
| 1.3.100 | Планування рисових чеків площею понад 10 га з улаштуванням валиків | 97-100 | – | 1,15 | – |
| 1.3.101 | Планування рисових чеків з улаштуванням валиків у плавнях | 97-100 | – | 1,25 | – |
| 1.3.102 | Улаштування закритого дренажу вручну із керамічних труб у ґрунтах при наявності прихованої деревини і коріння великих дерев | 108,109 | 1,12 | – | – |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| Розробка ґрунту гідромоніторно-насосно-землесосними установками у ґрунтах: | |||||
| 1.3.103 | 1 групи, попередньо намитого або розпушеного | 118 | 0,76 | 0,76 | 0,76 |
| 1.3.104 | 1 групи | 118 | 0,85 | 0,85 | 0,85 |
| 1.3.105 | 3 групи | 118 | 1,16 | 1,16 | 1,16 |
| 1.3.106 | 4 групи | 118 | 1,45 | 1,45 | 1,45 |
| 1.3.107 | 5 групи | 118 | 1,9 | 1,9 | 1,9 |
| 1.3.108 | 6 групи | 118 | 2,25 | 2,25 | 2,25 |
| Розробка ґрунту плавучими землесосними снарядами в ґрунтах: | |||||
| 1.3.109 | 1 групи попередньо намитого або розпушеного | 119 | 0,7 | 0,7 | 0,7 |
| 1.3.110 | 1 групи | 119 | 0,78 | 0,78 | 0,78 |
| 1.3.111 | 3 групи | 119 | 1,26 | 1,26 | 1,26 |
| 1.3.112 | 4 групи | 119 | 1,59 | 1,59 | 1,59 |
| 1.3.113 | 5 групи | 119 | 2,04 | 2,04 | 2,04 |
| 1.3.114 | 6 групи | 119 | 2,48 | 2,48 | 2,48 |
| 1.3.115 | 7 групи | 119 | 2,91 | 2,91 | 2,91 |
| 1.3.116 | 8 групи | 119 | 3,35 | 3,35 | 3,35 |
| Додаткове транспортування ґрунту землесосними станціями перекачування при роботі разом з землесосними снарядами в ґрунтах: | |||||
| 1.3.117 | 1 групи попередньо намитого або розпушеного | 120 | 0,7 | 0,7 | 0,7 |
| 1.3.118 | 1 групи | 120 | 0,78 | 0,78 | 0,78 |
| 1.3.119 | 3 групи | 120 | 1,26 | 1,26 | 1,26 |
| 1.3.120 | 4 групи | 120 | 1,59 | 1,59 | 1,59 |
| 1.3.121 | 5 групи | 120 | 2,04 | 2,04 | 2,04 |
| 1.3.122 | 6 групи | 120 | 2,48 | 2,48 | 2,48 |
| 1.3.123 | 7 групи | 120 | 2,91 | 2,91 | 2,91 |
| 1.3.124 | 8 групи | 120 | 3,35 | 3,35 | 3,35 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| Додаткове транспортування ґрунту землесосними станціями перекачування при роботі разом з гідромоніторно-насосно-землесосними установками в ґрунтах: | |||||
| 1.3.125 | 1 групи попередньо намитого або розпушеного | 121 | 0,76 | 0,76 | 0,76 |
| 1.3.126 | 1 групи | 121 | 0,85 | 0,85 | 0,85 |
| 1.3.127 | 3 групи | 121 | 1,16 | 1,16 | 1,16 |
| 1.3.128 | 4 групи | 121 | 1,45 | 1,45 | 1,45 |
| 1.3.129 | 5 групи | 121 | 1,9 | 1,9 | 1,9 |
| 1.3.130 | 6 групи | 121 | 2,25 | 2,25 | 2,25 |
| Втрати ґрунту, % | |||||
| 1.3.131 | 5% | 118-121 | 1,05 | 1,05 | 1,05 |
| 1.3.132 | 10% | 118-121 | 1,11 | 1,11 | 1,11 |
| 1.3.133 | 15% | 118-121 | 1,18 | 1,18 | 1,18 |
| 1.3.134 | 20% | 118-121 | 1,25 | 1,25 | 1,25 |
| 1.3.135 | 25% | 118-121 | 1,33 | 1,33 | 1,33 |
| 1.3.136 | Розробка ґрунту гідромоніторно-насосно-землесосними установками при висоті вибою від 3 до 5 м | 118, 121 | 1,1 | 1,1 | 1,1 |
| 1.3.137 | Те саме, при висоті вибою понад 15 м | 118, 121 | 0,8 | 0,8 | 0,8 |
| 1.3.138 | Розробка ґрунту плавучими землесосними снарядами при висоті підводного і надводного вибоїв залежно від продуктивності, м3/год. у межах: 80.............. 1,8-2,4 м 140-200..... 2,4-3,2 м 400............. 3,6-4,8 м 600............. 4,8-6,4 м | 119, 120 | 1,25 | 1,25 | 1,25 |
| 1.3.139 | Те саме, у межах: 80.............. 1,2-1,8 м 140-200..... 1,6-2,4 м 400............. 2,4-3,6 м 600............. 3,2-4,8 м | 119, 120 | 1,67 | 1,67 | 1,67 |
| 1.3.140 | Укладання ґрунту низькоопорним, пошаровоґрунтоопорним способом і методом "набивки гребеня" | 118-121 | 1,05 | 1,05 | 1,05 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| 1.3.141 | При роботі гідромоніторних установок, земснарядів і землесосних станцій перекачування в комплексі з пересувними дизельними електростанціями | 118-121 | 1,1 | 1,1 | 1,1 |
| 1.3.142 | Розробка ґрунту у профільованих виїмках | 118-121 | 1,1 | 1,1 | 1,1 |
| Розробка і транспортування ґрунту при роботі разом з землесосними станціями перекачування: | |||||
| 1.3.143 | при роботі одного ступеня перекачування | 118-121 | 1,05 | 1,05 | 1,05 |
| 1.3.144 | при роботі двох ступенів перекачування | 118-121 | 1,1 | 1,1 | 1,1 |
| 1.3.145 | при роботі трьох ступенів перекачування | 118-121 | 1,15 | 1,15 | 1,15 |
| 1.3.146 | Намив ґрунту у відвал без улаштування обвалування або у водойму | 118-121 | 0,9 | 0,9 | 0,9 |
| 1.3.147 | Намив ґрунту в підводну частину споруди | 118, 121 | 0,95 | 0,95 | 0,95 |
| 1.3.148 | Те саме | 119, 120 | 0,93 | 0,93 | 0,93 |
| 1.3.149 | Намив ґрунту у відвал з улаштуванням обвалування, у штабель, односторонній намив, намив вільними або пляжними укосами | 118, 121 | 0,94 | 0,94 | 0,94 |
| 1.3.150 | Те саме | 119, 120 | 0,93 | 0,93 | 0,93 |
| 1.3.151 | Намив насипів земляного полотна залізничної колії (автодороги) на загальному земляному полотні з існуючою колією (автодорогою) на одному рівні | 118-121 | 1,05 | 1,05 | 1,05 |
| 1.3.152 | Те саме, вище існуючої колії (автодороги) | 118-121 | 1,1 | 1,1 | 1,1 |
| 1.3.153 | Видобуток способом гідромеханізації нерудних матеріалів з укладанням їх у штабель | 118-121 | 0,9 | 0,9 | 0,9 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| Розробка ґрунтів у виїмках і кар'єрах, засмічених пнями, корінням, затонулими деревами, болотною і водяною рослинністю, валунами, камінням, що викликають простої машин і установок гідромеханізації тривалістю понад 5% робочої зміни, при загальній тривалості простоїв, %: | |||||
| 1.3.154 | 5-10 | 118-122 | 1,02 | 1,02 | 1,02 |
| 1.3.155 | 10-15 | 118-122 | 1,05 | 1,05 | 1,05 |
| 1.3.156 | 15-20 | 118-122 | 1,1 | 1,1 | 1,1 |
| 1.3.157 | 20-25 | 118-122 | 1,15 | 1,15 | 1,15 |
| 1.3.158 | 25-30 | 118-122 | 1,2 | 1,2 | 1,2 |
| 1.3.159 | Розробка ґрунтів в обводнених кар'єрах, засмічених вибухонебезпечними предметами | 118-121 | 1,2 | 1,2 | 1,2 |
| 1.3.160 | При розробці ґрунтів земснарядами, обладнаними ежектувальними пристроями, при глибині вибою до 12 м | 119, 120 | 0,95 | 0,95 | 0,95 |
| 1.3.161 | При розробці ґрунтів земснарядами разом з гідравлічною установкою | 119, 120 | 1,1 | 1,1 | 1,1 |
| Влаштування каналів при глибині шару, що розробляється: | |||||
| 1.3.162 | до 0,5 м | 122 | – | 1,25 | – |
| 1.3.163 | від 0,71 до 1 м | 122 | – | 0,9 | – |
| 1.3.164 | понад 1 м | 122 | – | 0,7 | – |
| Влаштування каналів при висоті викиду ґрунту: | |||||
| 1.3.165 | від 2,01 до 3 м | 122 | – | 1,1 | – |
| 1.3.166 | від 3,01 до 5 м | 122 | – | 1,25 | – |
| 1.3.167 | понад 5 м | 122 | – | 1,33 | – |
| Влаштування каналів при дальності транспортування пульпи: | |||||
| 1.3.168 | від 51 до 100 м | 122 | – | 1,33 | – |
| 1.3.169 | від 101 до 150 м | 122 | – | 1,54 | – |
| 1.3.170 | понад 150 м | 122 | – | 2 | – |
| 1.3.171 | Влаштування каналів при мінімальній ширині прорізів і котлованів по урізу води менше 10 м | 122 | – | 1,1 | – |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| 1.3.172 | Розробка торфу з навантаженням на транспортні засоби | 140 (1) | 1,03 | 1,36 | – |
| 1.3.173 | Планування насипних ґрунтів вручну | 145(4-7) | 0,6 | – | – |
| 1.3.174 | Мостіння горизонтальних поверхонь | 155(1-6) | 0,9 | – | – |
| 1.3.175 | Укріплення горизонтальних поверхонь бетонними плитами | 158(1-6), 159(1-3) | 0,9 | – | – |
| Розробка і зворотна засипка вручну ґрунту, що сильно налипає на інструменти: | |||||
| 1.3.176 | 1 групи | 162(1,7),163(1,7),164(1), 165(1,5),166(1),168(1),169(1) | 1,1 | 1,1 | – |
| 1.3.177 | 2 групи | 162(2,8),163(2,8),164(2), 165(2,6),166(2),168(2),169(2) | 1,15 | 1,15 | – |
| 1.3.178 | 3 групи | 162(3,9),163(3,9),164(3), 165(3,7),166(3),168(3),169(3) | 1,2 | 1,2 | – |
| 1.3.179 | 4 групи | 162(4,10)163(4,10),164(4), 165(4,8), 166(4),168(4),169(4) | 1,25 | 1,25 | – |
| 1.3.180 | Доробка вручну, зачистка дна і стінок з викидом ґрунту в котлованах і траншеях, розроблених механізованим способом | 162-165 | 1,2 | – | – |
| 1.3.181 | Розробка ґрунту в місцях, що знаходяться на відстані до 1 м від незахищених кабелів | 162-165 | 1,3 | – | – |
| 1.3.182 | Те саме, від кабелів, що прокладені в трубопроводах або коробах, а також від водопровідних і каналізаційних труб | 162-165 | 1,15 | – | – |
| 1.3.183 | Те саме, в місцях, що знаходяться на відстані до 2 м від зовнішньої рейки при перетині трамвайних і залізничних колій без зупинення руху по них | 162-165 | 1,5 | – | – |
| 1.3.184 | Розробка ґрунту на проїжджій частині вулиць і доріг при наявності систематичного руху транспорту | 162-165,168,170 | 1,2 | 1,2 | – |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| 1.3.185 | Розробка траншей глибиною до 2 м з вертикальними стінками без кріплень | 162(1-4),163(1-4) | 0,8 | – | – |
| 1.3.186 | Розробка ґрунту в траншеях шириною менше 1 м при наявності кріплень | 162(1-4, 7-10) | 1,1 | – | – |
| 1.3.187 | Розробка скельного ґрунту відбійними молотками при ширині траншей до 1 м і глибині до 2 м Розробка скельного ґрунту відбійними молотками при ширині траншей понад 1 м і глибині до 3 м в ґрунтах: | 170 | 1,12 | 1,12 | – |
| 1.3.188 | 4р групи | 170 (1) | 1,4 | 1,4 | – |
| 1.3.189 | 5р, 5 груп | 170 (2,3) | 1,3 | 1,3 | – |
| 1.3.190 | 6, 7 груп | 170 (4,5) | 1,2 | 1,2 | – |
| 1.3.191 | Розпушення мерзлого ґрунту клин-молотом на площах шириною 3 м і менше | 189 | – | 1,2 | – |
| 1.3.192 | Нарізка баровими установками прорізів в мерзлих ґрунтах, що замерзли в стані підвищеної вологості | 190 (1 и 4) | – | 1,1 | – |
| 1.3.193 | Те саме | 190(2,3,5,6) | – | 1,25 | – |
| 1.3.194 | Нарізка баровими установками в мерзлому ґрунті прорізів довжиною понад 5 м і глибиною до 1 м | 190 (1-3) | – | 0,64 | – |
| 1.3.195 | Те саме, глибиною до 1,5 м | 190(1-3) | – | 0,52 | – |
| 1.3.196 | Нарізка в мерзлому ґрунті прорізів, довжиною до 5 м і глибиною до 0,5 м | 190(1-3) | – | 1,31 | – |
| 1.3.197 | Те саме, глибиною до 1 м | 190(1-3) | – | 0,95 | – |
| 1.3.198 | Те саме, глибиною до 1,5 м | 190(1-3) | – | 0,78 | – |
| 1.3.199 | Нарізка в мерзлому ґрунті прорізів довжиною понад 2 м і глибиною до 1 м | 190(4-6) | – | 1,14 | – |
| 1.3.200 | Те саме, глибиною до 1,5 м | 190(4-6) | – | 1,2 | – |
| 1.3.201 | Нарізка в мерзлому ґрунті прорізів довжиною до 2 м і глибиною до 0,5 м | 190(4-6) | – | 1,47 | – |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| 1.3.202 | Те саме, глибиною до 1 м | 190(4-6) | – | 1,78 | – |
| 1.3.203 | Те саме, глибиною до 1,5 м | 190(4-6) | – | 1,84 | – |
| 1.3.204 | Трелювання хлистів по розкорчованій просіці | 192 | 0,8 | 0,8 | – |
| 1.3.205 | Обробка деревини без заготівлі дров | 193 | 0,8 | 0,7 | – |
Примітка 1 Величина коефіцієнтів при інших значеннях втрат ґрунту визначається за формулою: К=100/100-А, де А – сумарний процент втрат ґрунту, який приймається згідно з даними проекту.
Примітка 2 Коефіцієнти, наведені у графі 4 п. 1.3.176 – 1.3.179, застосовуються тільки до норм груп 168 і 169.
1.3.206 Для забезпечення переміщення екскаваторів і автосамоскидів у вибоях з мокрою підошвою, крім коефіцієнтів, наведених у таблиці 10 (п.п.1.3.48 – 1.3.53) даної таблиці, потрібно додатково враховувати за групою 21 затрати на улаштування і утримання щитів і настилу.
1.3.207 При розробці ґрунту з-під води коефіцієнти, наведені у таблиці 10 (п.п.1.3.46, 1.3.50,1.3.51), не повинні застосовуватися.
1.3.208 Доцільність застосування більше двох ступенів перекачування у таблиці 10 (п.п.1.3.144, 1.3.145), визначається проектом.
1.3.209 Тривалість простоїв машин і установок гідромеханізації із-за засміченості ґрунтів у кар'єрах і виїмках потрібно встановлювати проектом на основі матеріалів інженерно-геологічних вишукувань і аналогів (таблиця 10 п.п.1.3.154 – 1.3.158).
| Номер норми | Витрати електроенергії, кВт-год | Номер норми | Витрати електроенергії, кВт-год | Номер норми | Витрати електроенергії, кВт-год |
| 118-1 | 3410 | 119-7 | 4440 | 120-7 | 3410 |
| 118-2 | 4260 | 119-8 | 3900 | 120-8 | 3630 |
| 118-3 | 4750 | 119-9 | 5280 | 121-1 | 1170 |
| 118-4 | 3590 | 120-1 | 2200 | 121-2 | 1360 |
| 118-5 | 3590 | 120-2 | 2470 | 121-3 | 1690 |
| 119-3 | 2490 | 120-3 | 3200 | 121-4 | 1860 |
| 119-4 | 2520 | 120-4 | 3480 | 121-5 | 1610 |
| 119-5 | 3200 | 120-5 | 3680 | 121-6 | 1820 |
| 119-6 | 4010 | 120-6 | 3050 |
2 Механізована розробка ґрунтів [екскаваторами, скреперами, бульдозерами, грейдерами, методом гідромеханізації та ін.]
2.1 Розробка ґрунту екскаваторами у відвал
КНУ РЕКНб, наказ Мінрегіону № 374 від 31.12.2021. Джерело: Портал ЄДЕССБ, CC BY 4.0. Довідкова копія, звіряйте з офіційним текстом.