КНУ Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. ОЗДОБЛЮВАЛЬНІ РОБОТИ. (Збірник 15)
Технічна частина збірника: загальні положення, правила обчислення обсягів робіт, коефіцієнти. Норми збірника
1 ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА
1.1 Загальні положення
1.1.1 Цей збірник містить ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи (витрати труда робітників-будівельників та машиністів, норми часу експлуатації будівельних машин і механізмів, норми витрат будівельних матеріалів), необхідні для визначення потреби у ресурсах при виконанні облицювальних, штукатурних, ліпних, малярних, склярських, шпалерних робіт та застосовується разом з КНУ РЕКНб «Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи».
1.1.2 До збірника включено норми на:
а) облицювальні роботи – облицювання поверхонь будівель і споруд природним каменем, штучними плитками;
б) штукатурні роботи – штукатурення при простому, поліпшеному і високоякісному опорядженні, підготовлення поверхонь зі збірного залізобетону під фарбування і облицювання сухою штукатуркою;
в) ліпні роботи – установлення гіпсових і цементних виробів;
г) малярні роботи – фарбування олійними, водними, спеціальними сумішами і лаками при простому, поліпшеному і високоякісному опорядженні поверхонь відповідно до складу робіт, наведеного в таблицях 4, 5, 6;
д) склярські роботи – скління віконних рам, дверних полотен та вітрин, світлопрозорі огорожі;
е) шпалерні роботи – обклеювання стін та стель шпалерами, оббивання дверей оббивними матеріалами, обклеювання стін вологостійкими плівковими шпалерами, відповідно до складу робіт, наведеного у таблицях 7, 8.
1.1.3 Норми даного збірника передбачають:
– виконання робіт з інвентарних помостів, стрем’янок та приставних драбин при опорядженні приміщень висотою до 4 м. Можливість використання раніше установлених риштувань або улаштування заново для виконання оздоблювальних робіт у приміщеннях висотою більше 4 м, та на фасадах більше 4 м установлюються проєктними даними. Ресурси на улаштування риштувань заново визначаються додатково за КНУ РЕКНб Збірник 8. «Конструкції з цегли та блоків»;
– штукатурення або облицювання фасаду природним каменем або штучними плитками з готових риштувань. За необхідності ресурси на їх улаштування слід визначати додатково за КНУ РЕКНб Збірник 8. «Конструкції з цегли та блоків» на основі проєктних даних;
– фарбування фасадів з риштувань, установлених для суміжних робіт, або з драбин і люльок з переміщенням їх по фронту робіт.
1.1.4 Норми груп 1, 2, 3 передбачають облицювання природним каменем поверхонь з радіусом кривизни понад 25 м, при облицюванні криволінійних поверхонь радіусом до 25 м до норм слід застосовувати коефіцієнти, які наведені в п.1.3.1 таблиці 9.
1.1.5 Норми 15 – 28 групи 5 передбачають облицювання колон плитами з полірованого каменю, при облицюванні плитами з неполірованого каменю до норм слід застосовувати коефіцієнти, які наведені в пп.1.3.3 і 1.3.4 таблиці 9.
1.1.6 Норми 6 – 13 групи 2 і норми групи 3 передбачають облицювання стін плитами з полірованого каменю, при облицюванні плитами з неполірованого каменю до норм слід застосовувати коефіцієнти, які наведені в пп.1.3.2, 1.3.5 таблиці 9.
1.1.7 Різання плит нормами груп 1 – 5, 8 – 12, 15 не передбачено. Ресурси на різання плит слід визначати додатково за відповідними нормами групи 18.
1.1.8 Норми груп 23 – 25 передбачають облицювання штучними плитками поверхонь з радіусом кривизни понад 2 м в 1 – 2 кольори; при облицюванні криволінійних поверхонь радіусом менше 2 м або облицюванні в три кольори чи складанні малюнку з трьох плиток і більше до норм слід застосовувати коефіцієнти, які наведені в п.1.3.6 таблиці 9.
1.1.9 Нормами передбачено штукатурення кам'яних, бетонних та інших поверхонь, виконаних з допусками, визначеними правилами проведення та приймання робіт. Прийнята усереднена товщина накиді враховує необхідне вирівнювання поверхонь для одержання штукатурки з відхиленнями, що не перевищують допустимі.
Склади розчинів приймаються:
цементний – 1:3,
цементно-вапняний – 1:1:6,
вапняний – 1:2,5.
1.1.10 Норми на штукатурення фасадів передбачають поліпшене і високоякісне опорядження і містять ресурси на штукатурення окремих елементів фасадів (стіни, укоси, тяги тощо.).
1.1.11 Норми на штукатурення поверхонь всередині будівель передбачають просте, поліпшене і високоякісне опорядження поверхонь. Норми містять ресурси на штукатурення окремих поверхонь: стін, включаючи укоси ніш опалення, віконних ніш (крім нижніх) і обмазування плінтусів, стелі, витягання падуг, віконних укосів і наличників за різновидами опорядження.
1.1.12 Ресурси на виконання робіт із штукатурення поверхонь у приміщеннях зі спеціальним архітектурним оформленням (зали для глядачів, театри, клуби, музейні та виставкові зали тощо) слід визначати за групами 37 – 42 даного збірника.
У випадках, коли проєктом передбачено необхідність виконання насікання поверхонь, ресурси на виконання цих робіт слід визначати за нормами 8 – 11 групи 51 даного збірника.
1.1.13 Ресурси на штукатурення сходових маршів і площадок слід визначати за нормами групи 54 даного збірника. Ресурси на підготовлення збірних сходових маршів і площадок під фарбування слід визначати за нормою 4 групи 55 даного збірника.
1.1.14 Штукатурення віконних відливів при штукатуренні фасадів слід визначати за нормою 1 групи 38 і за нормою 1 групи 41 даного збірника.
1.1.15 Норми груп 36 – 42 не передбачають штукатурення окремих елементів фасадів по сітці. Ресурси на виконання цих робіт слід визначати за нормами групи 57 даного збірника.
1.1.16 Нормами на штукатурення по сітці (норми 1 – 5 групи 57) витягування карнизів і тяг не передбачено. Ресурси на витягування карнизів і тяг слід визначати за нормою 6 групи 57 даного збірника.
1.1.17 Оздоблення штучним мармуром балясин постійного перерізу слід визначати за нормою 2 груп 70, 72, змінного перерізу – за нормою 3 груп 70, 72 даного збірника.
У групах 70 і 72 до простих відносяться капітелі і прямі тяги, пояски і плінтуси з числом обламувань не більше трьох.
1.1.18 Нормами груп 69 – 72 на оздоблення поверхонь брусковим і утюжним мармуром не враховано ресурси на улаштування основи. Ресурси на улаштування основи слід визначати за нормами групи 68 даного збірника.
1.1.19 Нормами груп 105 – 108 враховано установлення ліпних деталей, виготовлених на звичайних цементах. Оздоблення лицьових поверхонь ліпних деталей нормами не передбачено.
1.1.20 Установлення ліпних деталей, не передбачених даним збірником, нормується відповідно до видів виробів, що найбільше підходять за складністю.
1.1.21 Норми на установлення ліпних виробів враховують виконання всіх необхідних робіт, включаючи пробивання і зароблення всіх отворів, установлення пробок, забивання цвяхів і ґаків, зароблення швів і приготування розчину.
1.1.22 Кількість деталей, що формуються з однієї моделі, приймається за даними, наведеними у таблиці 1. При замовленні ліпних деталей однакового малюнка у кількості меншій, ніж зазначено, на кожне замовлення приймається 1 модель.
| Найменування деталей | Одиниця виміру | Кількість деталей на модель | ||
| гіпсових | цементних | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | |
| 1 | Балясини без орнаменту | шт | 250 | 150 |
| 2 | Балясини орнаментовані | шт | 150 | 100 |
| 3 | Вази; розетки; капітелі іонічні, доричні і тосканські; герби тощо гладкі або простого малюнка | шт | 150 | 100 |
| 4 | Те саме, орнаментовані або складного малюнка, гірлянди | шт | 100 | 60 |
| 5 | Бази, кронштейни, модульйони і сухарі гладкі | шт | 170 | 100 |
| 6 | Те саме, орнаментовані | шт | 80 | 50 |
| 7 | Капітелі корінфські | шт | 70 | 35 |
| 8 | Погонні деталі (порізки, пояси, фризи, каплі тощо) при висоті до 500 мм – простого малюнка | шт | 125 | 75 |
| 9 | Те саме, малюнка середньої складності і складного | шт | 75 | 50 |
| 10 | Те саме, при висоті більше 500 мм – простого малюнка | шт | 200 | 120 |
| 11 | Те саме, малюнка середньої складності і складного | шт | 120 | 80 |
| 12 | Поручні і тятиви | шт | 200 | 120 |
1.1.23 У нормах на малярні роботи передбачено застосування готових сумішей – шпаклівок, ґрунтовок, колерів.
1.1.24 У нормах на малярні роботи передбачено фарбування столярних виробів, що надходять на будівництво прооліфленими або підготовленими під друге фарбування.
1.1.25 Фарбування балконних дверей нормується як фарбування вікон.
1.1.26 Фарбування дерев'яних поручнів нормується як фарбування вікон.
1.1.27 Нормами груп 165 – 168 передбачено розкольоровку в 2 тони. При розкольоровці однієї й тієї ж площини більше, ніж в 2 тони, на кожний наступний тон слід додавати до витрат труда робітників-будівельників по 1,5 люд.год на 100 м2 поверхні фарбування.
1.1.28 При фарбуванні вікон і дверей балконних зі спареними рамами або полотнами на роз'єднання і з'єднання стулок (полотен) слід додавати витрати труда робітників-будівельників 3,63 люд.год на 100 м2 поверхні, що фарбується.
1.1.29 Підготовлення поверхні при покритті емалями (норми 1 – 3 групи 175) передбачає комплекс процесів, прийнятий для олійного фарбування дерев'яних поверхонь з поліпшеним опорядженням.
1.1.30 Оздоблення під шовк (норми 3 – 8 групи 180) передбачає оздоблення дзеркалами трьох категорій складності згідно з такими показниками:
| Категорія складності | К і л ь к і с т ь | ||
| тонів у фоні | трафаретів | фільонок | |
| 1 | 2-3 | 1 | 2 |
| 2 | 3 | 2 | 2 |
| 3 | 3-5 | 2-3 | 5 |
1.1.31 Оздоблення за ескізами (норми 9 – 11 групи 180) передбачає три категорії складності: слабка насиченість малюнком, що набивається за трафаретами і гребінцевими смугами (фон більше 40 %), середня насиченість малюнком (фон 20 – 40 %) і густа насиченість малюнком (фон менше 20 %).
1.1.32 Оздоблення під шовк шашками слід визначати за нормою 8 групи 180 даного збірника.
1.1.33 Фарбування сталевих конструкцій нормується за КНУ РЕКНб Збірник 13. «Захист будівельних конструкцій та устаткування від корозії ».
1.1.34 У нормах груп 155 – 162 на фарбування фасадів вапняними, силікатними, цементними та емульсійними фарбами враховано фарбування простих фасадів. Фарбування складних фасадів слід визначати за цими самими нормами із застосуванням коефіцієнтів, наведених у таблиці 9
(п.1.3.21). До складних фасадів відносяться фасади з наявністю архітектурних деталей більше 30 % площі стін.
1.1.35 У нормі 5 групи 201 і нормі 5 групи 203 передбачено скління внутрішніх фрамуг без коробок. Скління зовнішніх фрамуг з коробками нормується як скління вікон.
1.1.36 У нормах 3, 4 групи 202 передбачено скління вітринним (неполірованим і полірованим) склом в асортименті замовника за замовленою специфікацією до проєкту. За необхідності скління вітринним склом у заводському асортименті витрати його слід визначати за розрахунком на об'єкт в цілому виходячи з проєктної специфікації розмірів скла, що випускає промисловість, і раціонального розкрою з урахуванням втрат у розмірі до 2 %.
1.1.37 Обклеювання шпалерами передбачено по підготовленій поверхні.
1.1.38 Зазначений у даному збірнику розмір «до» включає в себе цей розмір.
1.2 Правила обчислення об'ємів робіт
1.2.1 Облицювальні роботи
1.2.1.1 Об'єм робіт з облицювання поверхні природним каменем слід обчислювати за площею поверхні облицювання, при цьому:
– розміри стін і колон для визначення площі облицювання приймаються з урахуванням переломів у плані за зовнішнім обводом, тобто за перерізами, які включають облицювальні плити;
– при облицюванні профільованими каменями і деталями площа поверхонь облицювання приймається без урахування рельєфу каменів або деталей (за проекцією більшої сторони);
– при виносі профільованої тяги (карнизи, наличники тощо) більше її висоти (ширини) приймається розмір тяги за більшою стороною.
1.2.1.2 Об'єм робіт з облицювання східців і присхідців, укладання підвіконних дощок слід обчислювати з урахуванням кінців плит, що закладаються у мурування або штукатурку.
1.2.2 Штукатурні роботи
1.2.2.1 Площу штукатурення фасадних стін слід обчислювати за вирахуванням площі прорізів по зовнішньому обводу коробок. При поліпшеному і високоякісному штукатуренні фасадів площа, яку займають архітектурні деталі (карнизи, пояски, наличники, інші витягнуті деталі), а також колони та пілястри, що примикають до будівель, не включається у площу стін і обчислюється окремо.
1.2.2.2 Віконні укоси і відливи, дверні укоси, а також бокові поверхні архітектурних та конструктивних деталей, що виступають із площини стін і втиснені у товщу стін, при штукатуренні фасадів обчислюються окремо з поділом на дві групи: за шириною до 200 мм і більше 200 мм.
При поліпшеному штукатуренні фасадів укоси і відливи слід визначати окремо.
1.2.2.3 Об'єм робіт із штукатурення колон (що прилягають до будівель або стоять окремо), а також пілястрів слід обчислювати за площею їх розгорнутої поверхні.
1.2.2.4 Об'єм робіт з витягування карнизів, тяг, поясків, наличників та інших витягнутих деталей при високоякісному штукатуренні фасадів слід обчислювати за площею, яку вони займають на поверхні фасаду (за проекцією на стіну).
Примітка. При улаштуванні карнизів з виступом, що перевищує їх висоту, об'єм робіт обчислюється за площею горизонтальної проекції карнизів.
1.2.2.5 Площа, яку займають ліпні деталі, що установлюються на обштукатурену поверхню, із загальної площі штукатурення не вираховується.
1.2.2.6 Об'єм робіт з внутрішнього штукатурення слід обчислювати окремо по кожному приміщенню залежно від різновиду їх опорядження (просте, поліпшене, високоякісне) або поквартирно, поповерхово, посекційно тощо, і в цілому, якщо тип опорядження для всіх приміщень однаковий.
1.2.2.7 Об'єм робіт із штукатурення внутрішніх стін слід обчислювати з вирахуванням площі прорізів за зовнішнім обводом коробок і площі, що займають витягнуті наличники. Висоту стін слід вимірювати від рівня підлоги до стелі. Площу бокових сторін пілястрів належить додавати до загальної площі стін.
1.2.2.8 Об'єм робіт із штукатурення стель (у тому числі кесонних з площею горизонтальної проекції кесона до 12 м2) слід обчислювати за площею між внутрішніми гранями стін або перегородок. Об'єм робіт із штукатурення ребристих перекриттів і кесонних стель з площею горизонтальної проекції кесона більше 12 м2 обчислюється за їх розгорнутою поверхнею.
1.2.2.9 Об'єм робіт із штукатурення віконних і дверних укосів всередині будівель слід обчислювати додатково за їх площею і визначати за нормами 1, 2 групи 51.
1.2.2.10 Об'єм робіт з витягування внутрішніх наличників слід обчислювати за площею, яку вони займають на поверхні стіни (за проекцією на стіну).
1.2.2.11 Об'єм робіт із штукатурення сходових маршів і площадок слід обчислювати за площею їх горизонтальної проекції поповерхово.
Об'єм робіт із штукатурення карнизів і тяг всередині будівель слід обчислювати окремо за сумою виступів і висоти, помноженою на довжину тяги.
1.2.2.12 Об'єм робіт з установлення риштувань слід обчислювати:
– при штукатуренні стелі і стін у приміщеннях – за горизонтальною проекцією стелі;
– при штукатуренні у приміщеннях тільки стін – за довжиною стін, помноженою на ширину настилу риштувань;
– при штукатуренні фасадів – за вертикальною проекцією стін без вирахування прорізів;
– при штукатуренні на фасадах тільки карнизів, тяг, укосів і наличників – за проєктом.
1.2.3 Ліпні роботи
1.2.3.1 Об'єм ліпних робіт слід обчислювати за проєктними даними відповідно до номенклатури ліпних виробів.
1.2.3.2 Висоту випуклих погонних деталей слід приймати за обгином поперечного перерізу.
1.2.4 Малярні роботи
1.2.4.1 Об'єми робіт з фарбування фасадів вапняними, силікатними і цементними сумішами слід обчислювати з урахуванням переломів фасадних стін без вирахування прорізів, при цьому віконні та дверні укоси, а також розгорнуті поверхні карнизів, тяг та інших архітектурних деталей в об’єм робіт не включаються.
1.2.4.2 Об'єм робіт з фарбування перхлорвініловими, кремнійорганічними і полівінілацетатними сумішами слід обчислювати за площею поверхні, що фактично фарбується.
1.2.4.3 Об'єм робіт з фарбування стін водними, олійними і полівінілхлоридними сумішами слід обчислювати за вирахуванням прорізів. Площу фарбування стовпів, пілястрів, ніш, віконних і дверних укосів слід враховувати в об'єм робіт.
1.2.4.4 Площу віконних і дверних прорізів для вирахування їх із площі стін слід обчислювати за зовнішнім обводом коробок.
1.2.4.5 Об'єм робіт з фарбування ребристих та кесонних перекриттів слід обчислювати за площею їх горизонтальної проекції із застосуванням коефіцієнтів:
ребристих стель – 1,6;
кесонних стель – 1,75.
1.2.4.7 Об'єм робіт з фарбування ліпних стель слід обчислювати за площею горизонтальної проекції із застосуванням коефіцієнтів при насиченості ліпниною:
| до 2 % | – 1 |
| від 2,1 до 10 % | – 1,1 |
| від 10,1 до 40 % | – 1,5 |
| від 40,1 до 70 % | – 2,1 |
| більше 70 % | – 2,8 |
Насиченість ліпниною слід визначати виходячи з площі горизонтальної проекції ліпних виробів.
1.2.4.8 Об'єм робіт з фарбування ліпних виробів слід обчислювати за площею основи ліпних виробів на фасадах та стінах із застосуванням до цієї площі коефіцієнтів при висоті рельєфу:
| до 30 мм при рідкій насиченості ліпниною | – 1,5 |
| до 30 мм при густій насиченості ліпниною | – 3 |
| більше 30 мм при рідкій насиченості ліпниною | – 3 |
| більше 30 мм при густій насиченості ліпниною | – 5 |
1.2.4.9 Площу фарбування підлоги слід визначати за вирахуванням площ, що займають колони, печі, фундаменти та інші конструкції, які виступають над рівнем підлоги.
Фарбування плінтусів при дощатих підлогах у нормах передбачено і окремо не враховується.
При підлогах із лінолеуму і паркетних площу плінтусів для їх фарбування слід приймати в розмірі 10 % площі підлоги та нормувати як поліпшене фарбування підлог.
1.2.4.10 Площу поверхні заповнення віконних і дверних прорізів, що фарбуються, слід визначати із застосуванням до площі, обчисленої за зовнішнім обводом коробок, перевідних коефіцієнтів відповідно до таблиці 3.
Площу поверхні поручнів, що фарбується, слід обчислювати за розгорнутою поверхнею.
1.2.4.11 Об'єм робіт з фарбування дерев'яних ферм силікатною фарбою слід обчислювати за площею вертикальної проекції ферм (з однієї сторони) без вирахування проміжків між елементами ферм.
1.2.4.12 Об'єм робіт з фарбування металевих покрівель слід обчислювати за площею покрівлі, при цьому фарбування фальців, жолобів, ковпаків на димових трубах і покриття слухових вікон окремо не враховується.
1.2.4.13 Об'єм робіт з фарбування водостічних труб, поясків, сандриків і зовнішніх підвіконь слід обчислювати за площею фасаду без вирахування прорізів.
1.2.4.14 Об'єм робіт з фарбування по поверхні вагонки слід обчислювати за площею поверхні фарбування, заміряної без обгинання кальовок і відбірок, із застосуванням до цієї площі коефіцієнта 1,1 (на урахування рельєфу).
1.2.4.15 Об'єм робіт з фарбування поверхні з хвилястих азбестоцементних листів і сталі слід обчислювати за площею, заміряною без урахування обгинання (хвилі), із застосуванням до цієї площі коефіцієнта 1,2 (на урахування рельєфу).
1.2.4.16 Об'єм робіт з фарбування сталевих ґрат слід обчислювати за площею їх вертикальної проекції (з однієї сторони) без вирахування проміжків між стояками і поясками із застосуванням коефіцієнтів:
а) для простих ґрат без рельєфу із заповненням до 20 % типу парапетних, пожежних драбин, дротяних сіток з рамкою тощо – 0,5;
б) для ґрат середньої складності без рельєфу і з рельєфом із заповненням до 30 % типу сходових, балконних тощо – 1,0;
в) для ґрат складних з рельєфом із заповненням більше 30 % типу жалюзійних, радіаторних, художніх тощо – 2,5.
1.2.4.17 Об'єм робіт із фарбування приладів центрального опалення і санітарно-технічних приладів, труб, а також дрібних металевих деталей слід обчислювати за площею поверхні фарбування у такому порядку:
– поверхня фарбування (з усіх сторін) приладів центрального опалення дорівнює поверхні нагріву приладів;
– поверхня фарбування раковин – подвоєній площі їх горизонтальної проекції;
– поверхня фарбування ванн – потроєній площі їх горизонтальної проекції;
– поверхня фарбування змивного бачка з урахуванням частин кронштейнів, що виступають, – 0,7 м2;
– поверхня фарбування 1 м сталевих труб, включаючи виступи від фасонних частин і ґаки, діаметром труб, мм:
15 – 0,11 м2;
20 – 0,13 м2;
25 – 0,16 м2;
32 – 0,18 м2;
40 – 0,21 м2;
50 – 0,26 м2
– поверхня фарбування 1 м чавунних труб та фасонних частин, включаючи виступи від розтрубів і кріплення, діаметром труб, мм:
50 – 0,28 м2;
75 – 0,37 м2;
100 – 0,48 м2;
125 – 0,59 м2;
150 – 0,72 м2
| Характеристика заповнення | Матеріал стін | Склад заповнення | Коефіцієнт до площі заповнення прорізів | У тому числі деталі прооліфлені | ||
| кількість рам | ||||||
| 1 | 2 | 1 | 2 | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Вікна у житлових та громадських будівлях
Роздільні рами
| 1 | З підвіконною дошкою | кам'яні | коробка, рама, підвіконна дошка | 1,5 | 2,8 | 0,3 | 0,3 |
| 2 | З підвіконною дошкою | дерев'яні | те саме, з наличниками з двох сторін | 2,2 | 3,5 | 0,6 | 0,5 |
| 3 | Без підвіконної дошки | кам'яні | коробка, рама | 1,2 | 2,5 | – | – |
Спарені рами
| 4 | З підвіконною дошкою | кам’яні | коробка, рама, підвіконна дошка | – | 2,5 | – | 0,3 |
| 5 | Без підвіконної дошки | кам’яні | коробка, рама | – | 2,2 | – | – |
Фрамуги, вітрини
| 6 | Фрамуги | перегородки | рама, наличники з двох сторін | 1,6 | – | 0,7 | – |
| 7 | Вітринне дерев’яне | кам’яні | коробка, рама | 1,75 | 3,5 | 0,45 | 0,9 |
Вікна у промислових будівлях
| 8 | Площею до 4 м2 з роздільними рамами | кам’яні | коробка, рама, розкладки, монтажні підвіконні дошки | 2,1 | 3,2 | 0,3 | 0,3 |
| 9 | Те саме, площею більше 4 м2 | кам’яні | те саме | 1,7 | 2,6 | 0,2 | 0,2 |
Балконні двері
| 10 | Роздільні полотна | кам’яні | коробка, дверне полотно | 2,1 | 3,5 | – | – |
| 11 | Спарені полотна | кам’яні | те саме | – | 2,6 | – | – |
Двері
| 12 | Глухі дверні полотна | кам'яні | коробка, полотно | 2,4 | – | – | – |
| 13 | Те саме | дерев'яні | те саме, з наличниками з двох сторін | 2,7 | – | 0,3 | – |
| 14 | Те саме | перегородки | те саме | 2,7 | – | 0,3 | – |
| 15 | Засклені дверні полотна | кам'яні | коробка, полотно | 1,8 | – | – | – |
| 16 | Те саме | перегородки | те саме, з наличниками з двох сторін | 2,1 | – | 0,3 | – |
| 17 | Шафні двері | перегородки | коробка, полотно, наличники з однієї сторони | 2,7 | – | 0,2 | – |
| 18 | Обрамлення відкритого прорізу | перегородки | коробка, наличники з двох сторін | 0,9 | – | 0,4 | – |
Примітка 1. Площа фарбування фрамуг у зовнішніх стінах визначається як площа фарбування вікон відповідних типів.
Примітка 2. Коефіцієнти для визначення площі фарбування дверей у кам'яних стінах (пп. 12, 15) не враховують фарбування наличників. При фарбуванні площі дверей в кам'яних стінах з наличниками з однієї сторони відповідні коефіцієнти слід збільшувати на 0,2.
Примітка 3. Коефіцієнти для визначення площі фарбування дверей у перегородках (пп. 14, 16, 18) враховують нормальну товщину коробок. При фарбуванні дверей у перегородках товщиною 140 – 160 мм з коробками на всю ширину перегородки відповідні коефіцієнти необхідно збільшувати на 0,2.
Примітка 4. Площа фарбувальної поверхні вікон і дверей балконних з потрійним склінням визначається за даними, наведеними в пп. 4, 5, 11 графи 5 з коефіцієнтом 1,5.
| Найменування операцій | Силікатне | Вапняне і цементне | Перхлорвінілове | Полівінілацетатне та кремнійорганічне |
| 1 Очищення | + | + | + | + |
| 2 Розшивання тріщин | + | + | + | + |
| 3 Підмазування | + | + | 1) + | + |
| 4 Шліфування | + | + | + | + |
| 2) 5 Змочування водою | – | + | – | – |
| 6 Ґрунтування | + | – | + | + |
| 7 Перше фарбування | + | + | + | + |
| 8 Друге фарбування | + | + | + | + |
1) При перхлорвініловому фарбуванні додається ґрунтовка під підмазування перхлорвініловим лаком. 2) Виконується тільки при фарбуванні цементними фарбами.
Примітка. Знаком «+» позначені операції, що виконуються при даному виді фарбування; знаком «–» – операції, які при даному виді фарбування не виконуються.
| Найменування операцій | По дереву | Блоків віконних і дверних, підготовлених під друге фарбування | По штукатурці | По збірних конструкціях, підготовлених під фарбування | По металу | ||||||||
| просте | поліпшене | високоякісне | просте | поліпшене | просте | поліпшене | високоякісне | просте | поліпшене | високоякісне | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | |
| 1 | Очищення | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + |
| 2 | Вирізування сучків і засмолень з розшиванням щілин | + | + | + | – | – | – | – | – | – | – | – | – |
| 3 | Розшивання тріщин | – | – | – | – | – | + | + | + | + | + | + | – |
| 4 | Прооліфлення | + | + | + | – | – | + | + | + | + | + | + | + |
| 5 | Часткове підмазування з прооліфленням підмазаних місць | + | + | + | – | – | + | + | + | + | + | + | – |
| 6 | Шліфування підмазаних місць | + | + | + | – | – | + | + | + | + | + | + | – |
| 7 | Перше суцільне шпаклювання | – | + | + | – | + | – | + | + | – | – | – | – |
| 8 | Шліфування | – | + | + | – | + | – | + | + | – | – | – | – |
| 9 | Друге суцільне шпаклювання | — | – | + | – | – | – | – | + | – | – | + | – |
| 10 | Шліфування | – | – | + | – | – | – | – | + | – | – | + | – |
Закінчення таблиці 5
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | |
| 11 | Ґрунтування | – | + | + | – | + | – | + | + | – | + | + | – |
| 12 | Флейцювання | – | + | + | – | + | – | + | + | – | + | + | – |
| 13 | Шліфування | – | + | + | – | + | – | + | + | – | + | + | – |
| 14 | Перше фарбування | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + |
| 15 | Флейцювання | – | + | + | – | + | – | + | + | – | + | + | – |
| 16 | Шліфування | – | + | + | – | + | – | + | + | – | + | + | – |
| 17 | Друге фарбування | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + |
| 18 | Флейцювання або торцювання | – | + | + | – | + | – | + | + | – | + | + | – |
Примітка 1. Знаком «+» позначені операції, що виконуються при даному виді фарбування, знаком «–» – операції, які при даному виді фарбування не виконуються.
Примітка 2. При фарбуванні вікон і дверей зі складу робіт у графах 2 – 4 вираховується прооліфлення.
Примітка 3. При фарбуванні блоків віконних і дверних, підготовлених під друге фарбування (графи 5, 6), у позиціях 8 – 17 знаком «+» позначені операції з поправлення шпаклювання, ґрунтування і фарбування в місцях, пошкоджених при транспортуванні.
| Найменування операцій | По штукатурці | По збірних конструкціях, підготовлених під фарбування | |||||
| просте | поліпшене | високоякісне | просте | поліпшене | високоякісне | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |
| 1 | Очищення | + | + | + | + | + | + |
| 2 | Розшивання тріщин | + | + | + | + | + | + |
| 3 | Часткове підмазування | + | + | + | + | + | + |
| 4 | Шліфування підмазаних місць | + | + | + | + | + | + |
| 5 | Перше суцільне шпаклювання | – | + | + | – | – | – |
| 6 | Шліфування | – | + | + | – | – | – |
| 7 | Друге суцільне шпаклювання | – | – | + | – | – | + |
| 8 | Шліфування | – | – | + | – | + | + |
| 9 | Ґрунтування | – | + | + | – | + | + |
| 10 | Флейцювання | – | + | + | – | + | + |
| 11 | Шліфування | – | + | + | – | + | + |
| 12 | Перше фарбування | + | + | + | + | + | + |
| 13 | Флейцювання | – | + | + | – | + | + |
| 14 | Шліфування | – | + | + | – | + | + |
| 15 | Друге фарбування | + | + | + | + | + | + |
| 16 | Флейцювання або торцювання | – | + | + | – | + | + |
Примітка. Знаком «+» позначені операції, що виконуються при даному виді фарбування, знаком «– » – операції, які при даному виді фарбування не виконуються.
| Найменування операцій | Обклеювання шпалерами | Оббивання дверей оббивними матеріалами по повсті | ||||
| стін | стель | |||||
| прості та середньої цупкості | тиснені цупкі | лінкруст | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
| 1 | Очищення від набілу верху стін | + | + | + | – | – |
| 2 | Прочищення поверхонь | + | + | + | + | – |
| 3 | Проклеювання поверхонь | + | + | + | + | – |
| 4 | Обклеювання шпалерами | + | + | + | + | – |
| 5 | Приготування клейових сумішей | + | + | + | + | – |
| 6 | Відмірювання і нарізування матеріалів | + | + | + | + | + |
| 7 | Розкладання повсті або оббивних матеріалів | – | – | – | – | + |
| 8 | Формування валиків | – | – | – | – | + |
| 9 | Прибивання тасьми | – | – | – | – | + |
| 10 | Прибивання матеріалу | – | – | – | – | + |
Примітка. Знаком «+» позначені операції, виконання яких обов'язкове при відповідному виді шпалер.
| Найменування операцій | Обклеювання вологостійкими плівковими шпалерами на основі | ||
| паперовій | тканинній | ||
| 1 | 2 | 3 | |
| 1 | Очищення поверхонь | + | + |
| 2 | Проклеювання поверхонь | + | + |
| 3 | Відмірювання і нарізування матеріалів | + | + |
| 4 | Обклеювання шпалерами впритул | + | + |
1.2.5 Склярські роботи
1.2.5.1 Об'єм робіт зі скління дерев'яних віконних рам і балконних дверей у житлових і громадських будівлях слід обчислювати за площею прорізів, яка вимірюється за зовнішнім обводом коробок.
1.2.5.2 Об'єм робіт зі скління дверей (крім балконних) та вітрин слід обчислювати за площею скління, тобто за розмірами скла.
1.2.5.3 Об'єм робіт зі скління дерев'яних перегородок слід обчислювати за площею, яка вимірюється за зовнішнім обводом обв’язок рам.
1.2.5.4 Об'єм робіт зі скління стінових або ліхтарних рам промислових будівель слід обчислювати:
а) сталевих – за площею, яка вимірюється за зовнішнім обводом обв'язок рам;
б) дерев'яних рам, що встановлюються у коробки, – за площею, яка вимірюється за зовнішнім обводом коробок;
в) дерев'яних рам, що встановлюються без коробок, – за площею, яка вимірюється за зовнішнім обводом обв'язок рам.
1.2.5.5 Площу стінових панелей з профільного скла слід визначати за зовнішнім обводом сталевих рам панелей (прорізів панелі не мають).
1.2.5.6 Площу віконних прорізів з профільного скла слід визначати за зовнішнім обводом металевих обрамлень або дерев'яних обв'язок.
1.2.5.7 Площу зенітних ліхтарів з профільного скла слід визначати за внутрішнім обводом низу стаканів ліхтарів (світловий отвір ліхтаря).
1.2.5.8 Площу перегородок з профільного скла і скляних порожнистих блоків слід визначати з вирахуванням прорізів за зовнішнім обводом коробок.
1.2.6 Шпалерні роботи
1.2.6.1 Об'єм робіт з обклеювання стін шпалерами слід обчислювати за площею обклеюваної поверхні. Площу віконних і дверних прорізів для вирахування її з площі стін слід визначати за зовнішнім обводом коробок.
1.2.6.2 Об'єм робіт з оббивання дверей слід обчислювати за поверхнею, яка підлягає оббиванню.
1.3 Коефіцієнти до ресурсних елементних кошторисних норм
| Умови застосування | Номери груп (норм) | Коефіцієнти до норм: | |||
| витрат труда робітників-будівельникі в | часу експлуатації машин | витрат матеріалів | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| 1.3.1 | Облицювання природним каменем криволінійних поверхонь радіусом до 25 м | 1, 2, 3 | 1,1 | – | – |
| 1.3.2 | Облицювання стін неполірованими плитами товщиною 25 мм з мармуру і травертину | 2 (6-13) | 0,9 | – | – |
| 1.3.3 | Те саме, колон чотиригранних | 5 (15-21) | 0,9 | – | – |
| 1.3.4 | Те саме, колон багатогранних | 5 (22-28) | 0,85 | – | – |
| 1.3.5 | Облицювання неполірованими плитами товщиною 10 мм з мармуру і травертину | 3 | 0,8 | – | – |
| 1.3.6 | Облицювання штучними плитками криволінійних поверхонь радіусом менше 2 м або облицювання в три кольори або зі складанням малюнка з трьох плиток і більше | 23-25 | 1,2 | – | – |
| 1.3.7 | Улаштування основи під облицювання штучним мармуром на поверхні колон, що звужуються | 68 (3, 4) | 1,15 | – | – |
| 1.3.8 | Оздоблення криволінійних у плані стін брусковим або утюжним мармуром | 69 (1), 71 (1) | 1,35 | – | – |
| 1.3.9 | Оздоблення колон і пілястрів змінного перерізу | 69 (2-5), 71 (2-5) | 1,25 | – | – |
| 1.3.10 | Штукатурення і облицювання штучними плитками у приміщеннях висотою більше 4 м з готових риштувань | 23-25, 45-67 | 0,9 | 0,9 | – |
| 1.3.11 | Штукатурення декоративними розчинами гладких стель у приміщеннях із спеціальним архітектурним оформленням | 40 (1) | 1,15 | – | – |
| 1.3.12 | Декоративне оздоблення поверхні під дрібнозернисту фактуру (щіткою або циклею) | 40-42, 61 (6-10), 62 (2) | 1,15 | – | – |
| 1.3.13 | Декоративне оздоблення поверхні під штрихову фактуру (гребінкою або скарпелем) | 40 | 1,25 | – | – |
| 1.3.14 | Декоративне оздоблення поверхні під точкову фактуру (бучардою) | 40 | 1,5 | – | – |
| 1.3.15 | Штукатурення прямокутних кесонів на криволінійній поверхні і багатогранних кесонів на плоскій поверхні | 61, 62 | 1,3 | – | – |
| 1.3.16 | Те саме, багатогранних кесонів на криволінійній поверхні | 61, 62 | 1,6 | – | – |
Закінчення таблиці 9
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| 1.3.17 | Установлення капітелей або баз на напівколони і пілястри | 103, 107 | 0,5 | 0,5 | 0,5 |
| 1.3.18 | Установлення орнаментованих кронштейнів, модульйонів і ваз | 104 (4-7,10-12), 107 (10-13), 108 (1-3) | 1,5 | – | – |
| 1.3.19 | Фарбування стін у приміщеннях висотою від 4 до 8 м | 151 (1, 3, 5-6), 152 (1, 3, 5, 7, 9, 11), 154, 163 (1, 8), 164 (1, 7), 165 (1, 8, 10), 166 (1, 7, 9), 167 (1, 6, 8), 168 (1, 5, 7), 169 (1), 175 (1, 4, 8), 176 (1, 5), 177 (1, 4, 7, 10), 178 (1), 179 (1, 3, 5, 7, 9), 181 | 1,1 | 1,1 | – |
| 1.3.20 | Фарбування стель у приміщеннях висотою від 4 до 8 м | 151 (2, 4, 7), 152 (2, 4, 6, 8, 10) 163 (2, 9), 164 (2, 8), 165 (2, 9, 11), 166 (2, 8, 10), 167 (2, 7, 9), 168 (2, 6, 8), 175 (5, 9), 176 (2, 6), 179 (2, 4, 6, 8, 10) | 1,25 | 1,25 | – |
| 1.3.21 | Фарбування складних фасадів (до складних відносяться фасади з наявністю архітектурних деталей більше 30% від площі стіни) | 155-162 | 1,25 | 1,25 | 1,25 |
| 1.3.22 | Фарбування окремих тяг, що не входять до складу вікон і дверей | 163 (5, 7), 164 (4, 6), 165 (5, 7), 166 (4, 6), 167 (5), 168 (4) | 1,25 | – | – |
| 1.3.23 | Олійне фарбування торців сходових маршів і площадок | 163 (8), 164 (7), 165 (10), 166 (9), 167 (8), 168 (7) | 1,2 | – | – |
| 1.3.24 | Фарбування фільончастих і засклених дверей | 163 (4, 6), 164 (3, 5), 165 (4, 6), 166 (3, 5), 167 (4), 168 (3) | 1,08 | – | – |
| 1.3.25 | Скління вітринним склом із нарізуванням стекол | 202 (3-4) | 1,1 | – | – |
| 1.3.26 | Скління подвійних рам промислових будівель | 205, 206 | 2 | 2 | 2 |
КОШТОРИСНІ НОРМИ
2 ОБЛИЦЮВАЛЬНІ РОБОТИ
2.1 Облицювання стін природним каменем
КНУ РЕКНб, наказ Мінрегіону № 374 від 31.12.2021. Джерело: Портал ЄДЕССБ, CC BY 4.0. Довідкова копія, звіряйте з офіційним текстом.