КНУ Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. ТУНЕЛI ТА МЕТРОПОЛIТЕНИ (Збірник 29)

1 ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА

1.1 Загальні положення

1.1.1 Цей збірник містить ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи (витрати труда робітників-будівельників та машиністів, норми часу експлуатації будівельних машин і механізмів, кошторисні норми витрат будівельних матеріалів), необхідні для визначення потреби у ресурсах при виконанні робіт із будівництва тунелів та метрополітенів.

1.1.2 Кошторисні норми даного збірника поширюються на роботи з будівництва залізничних, автодорожніх, гідротехнічних тунелів та метрополітенів, а також тунелів іншого призначення як закритим, так і відкритим способом, а також на улаштування колії дороги метрополітенів і на обслуговуючі процеси при провадженні вказаних робіт.

1.1.3 Норми не поширюються на спорудження колекторних тунелів відкритим способом.

1.1.4 При будівництві пішохідних переходів і транспортних розв'язок дозволяється користуватися нормами даного збірника (групи 187-219 на відкритий спосіб робіт).

1.1.5 Нормами даного збірника не враховані роботи з водозниження, штучного закріплення ґрунтів, укріплення будівель, підвішування та перекладання підземних комунікацій. Їх слід визначати додатково згідно з проектом за нормами відповідних збірників ресурсних кошторисних норм.

1.1.6 Нормами передбачена класифікація ґрунтів, наведена у таблиці 1.

Примітка 1 Ґрунти (породи) слід відносити до тієї або іншої категорії за величиною коефіцієнта міцності порід за шкалою професора М.М. Протодьяконова.

Примітка 2 Дана класифікація не поширюється на мерзлі ґрунти.

1.1.7 У ресурсних елементних кошторисних нормах прийнята тривалість робочої зміни, яка наведена у таблиці 2.

1.1.8 У випадку необхідності застосування окремих норм закритого способу робіт для відкритого способу слід застосовувати коефіцієнт до витрат труда робітників-будівельників - 0,80. При застосуванні норм відкритого способу робіт для закритого способу слід застосовувати коефіцієнт до витрат труда робітників-будівельників - 1,25.

1.1.9 Роботи на транспортування по поверхні розроблених ґрунтів, включаючи розвантаження їх на відвалі і утримання відвалу, нормами даного збірника не враховані. Ці роботи слід визначати додатково. Об'єми і маса ґрунтів, що підлягають вивезенню, наведені у відповідних нормах цього збірника.

1.1.10 При виконанні робіт в експлуатованому тунелі метрополітену у нічний час "у вікно" після зняття напруги застосовувати до витрат труда робітників-будівельників такі коефіцієнти:

а) при використанні робітників-будівельників протягом робочої зміни тільки для виконання робіт, пов'язаних із "вікном", - 3;

б) при використанні частини робочої зміни (до пуску робітників-будівельників у тунель і після виходу їх із тунелю) для виконання інших робіт, не пов'язаних із "вікном", - 2.

1.1.11 При проведенні тунельних робіт на діючих залізничних лініях у обґрунтованих проектом випадках застосовувати коефіцієнти відповідно до вказівок технічної частини КНУ РЕКНб Збірник 28 «Залізниці».

1.1.12 Норми даного збірника, крім норм груп 51, 54, 55 (норми 4-10), 59 (норми 7-18), 60, 61(норми 6-10), 62, 68, 95-102, 112, 114, 119, враховують роботу допоміжних візків або улаштування риштувань і помостів у процесі проведення робіт. До указаних норм слід додатково враховувати експлуатацію допоміжних візків за графіком, розробленим у складі проекту.

На коротких ділянках тунелів та у камерах, пройдених способом суцільного вибою, коли проектом передбачене улаштування спеціальних риштувань, їх слід враховувати додатково за нормами КНУ РЕКНб Збірник 8 «Конструкції з цегли та блоків» із застосуванням коефіцієнтів, наведених у п.1.1.6 технічної частини даного збірника.

1.1.13 Указаний в даному збірнику розмір "до" включає в себе цей розмір.

1.1.16 Закритий спосіб робіт

1.1.16.1 Норми групи 15 передбачають спорудження шахтних стволів глибиною до 15 м. При глибині шахтних стволів більше 15 м слід користуватися нормами КНУ РЕКНб Збірник 35 «Гірничопрохідницькі роботи».

1.1.16.2 Норми груп 7, 8 і 16 передбачають спорудження шахтних стволів глибиною до 150 м. При глибині шахтних стволів більше 150 м слід користуватися нормами КНУ РЕКНб Збірник 35 «Гірничопрохідницькі роботи».

1.1.16.3 Норми передбачають спорудження тунелів закритим способом при нормальному атмосферному тиску.

Для робіт, виконуваних під стисненим повітрям, до норм даного збірника слід застосовувати коефіцієнти, наведені у таблиці 5 (п.1.3.1). Витрати стисненого повітря низького тиску приймати за проектними даними. Для тунельних робіт, виконуваних під стисненим повітрям і нормуємих по іншим збірникам, слід застосовувати коефіцієнти, наведені у таблиці 5 (п.п.1.3.1 і 1.3.6).

1.1.16.4 У нормах передбачене виконання робіт у звичайних для спорудження шахтних стволів і тунелів умовах, тобто у тісноті, при штучному освітленні та вентиляції, а також при незначній капелі і наявності води під ногами.

При посиленій капелі та великому припливі ґрунтових вод до норм витрат труда робітників-будівельників і норм часу експлуатації машин слід застосовувати коефіцієнти, наведені у таблиці 5 (п.п.1.3.2 і 1.3.3). При наявності одночасно капелі і шару води під ногами слід приймати тільки один

(найбільший) з коефіцієнтів. Указані в таблиці 5 (п.п.1.3.2 і 1.3.3) коефіцієнти

при роботі під стисненим повітрям не застосовувати.

1.1.16.5 Норми даного розділу, за винятком норм на спорудження шахтних

стволів, фурнелей і похилих тунелів, передбачають спорудження підземних

виробок з уклоном до 13 градусів. При спорудженні виробок з уклоном більше

13 градусів до норм слід застосовувати коефіцієнти, наведені в таблиці 5

(п.1.3.4).

1.1.16.6 У нормах на проходку горизонтальних і похилих виробок із

розробленням породи буропідривним способом передбачене застосування

таких типів вибухових речовин залежно від групи ґрунту:

– IV................ - амоніт Т-19;

– V-VII......... - амоніт N 6-ЖВ;

– VIII-XI....... - детоніт М.

У нормах на проходку вертикальних шахтних стволів, а також при

уступному способі проходки тунелів і камер із попереднім відколом

буропідривним способом передбачене застосування вибухових речовин для

всіх груп ґрунтів-амоніт N 6-ЖВ.

Витрати матеріалів буропідривного комплексу і шпурів визначені за

міжгалузевими нормами і коректуванню не підлягають.

1.1.16.7 Норми групи 60 на розроблення і навантаження ґрунту із

попереднім відколом не враховують роботи на попередній відкол, їх слід

враховувати додатково.

1.1.16.8 Норми груп 95 - 102 на установлення стальних і залізобетонних

штанг у підземних виробках передбачають кут нахилу штанг до горизонту:

– у стіни до 45 градусів;

– у покрівлю і лоток понад 45 градусів.

У випадку, якщо кут нахилу штанг у стінах більше 45 градусів, норми

приймати для установлення штанг у покрівлю, а при куті нахилу штанг у

покрівлі і лотку менше 45 градусів приймати для установлення штанг у стіни.

1.1.16.9 Норми груп 90 - 92 на проходку підняткових і похилих виробок прохідницькими комплексами не враховують розроблення їх устя і камер для монтажу прохідницьких комплексів. Розроблення устя слід приймати за нормами групи 47 на проходку фурнелей, а камер-за відповідними нормами на спорудження штолень.

1.1.16.10 Нормами на проходку виробок, крім ескалаторних тунелів, не враховані приймання ґрунту на естакаді, відкатка його у вагонетках до бункерів, вивантаження у бункер і навантаження в автомашини. Ресурси на ці роботи слід враховувати за нормами групи 94, а об’єми робіт слід визначати виходячи із об’ємів ґрунтів з урахуванням переборів, наведених у нормах.

1.1.16.11 Проходку форшахти шахтних стволів без тимчасового кріплення слід визначати за відповідними нормами КНУ РЕКНб Збірник 1 «Земляні роботи» із застосуванням коефіцієнтів, указаних у п.1.1.6 технічній частини даного збірника. Проходку форшахти шахтних стволів із тимчасовим кріпленням нормувати як проходку шахтних стволів із тимчасовим кріпленням.

1.1.16.12 Норми групи 20 на спорудження шахтних стволів методом заглиблення кріплення в тиксотропній оболонці складені комплексно з урахуванням підйому. Складання і розбирання ножа із заміною на кільце слід враховувати додатково. Глибину спорудження шахтного ствола рахувати від основи форшахти.

1.1.16.13 Ресурси на проходку шахтних стволів зі штанговим кріпленням слід визначати за нормами груп 7, 8; ресурси на улаштування штангового кріплення враховувати додатково за нормами груп 95 - 100.

1.1.16.14 Ресурси на розширення шахтних стволів великого перерізу до проектного контура зі штанговим кріпленням або набризк-бетонним облицюванням визначати за нормами груп 9 - 14 як розширення шахтних стволів без тимчасових кріплень. Ресурси на улаштування штангового кріплення або набризк-бетонного облицювання враховувати додатково за нормами груп 95 - 100 і 119.

1.1.16.15 Норми груп 21 - 27 поширюються також на штольні підхідні,

обхідні, транспортні та інші, що знаходяться в експлуатації не менше одного

року, або штольні, які будуть обетоновані або забучені без розбирання

кріплення.

1.1.16.16 Ресурси на установлення залізобетонних рам слід визначати за

нормами 15, 16 групи 126.

1.1.16.17 Проходку штольневих виробок із суцільним кріпленням рамами

слід визначати за нормами груп 21 - 26 і 29 – 34 із додаванням ресурсів на

установлення додаткового кріплення за нормами груп 36, 37 із розрахунку 2

дверних одвірків на 1 м виробки для ґрунтів 1-2 групи і 3 дверних одвірків для

ґрунтів 3 групи. Об'єм деревини і вага металу для додаткових рам повинні

визначатися за проектом, причому при визначенні об'єму деревини дерев'яних

рам клини не враховувати.

1.1.16.18 Норми груп 126, 128, 130 на укладання перших кілець тунельного

облицювання передбачають заповнення простору між тунельним

облицюванням і стінами камери бетоном. Ресурси на нагнітання розчину слід

враховувати додатково за нормами групи 134.

1.1.16.19 Улаштування порталів слід нормувати за відповідними нормами

груп закритого способу робіт.

1.1.16.20 Ресурси на проходку ніш у тунелях із тимчасовим кріпленням

визначати за нормами груп 28-33, проходку ніш без кріплення-за групою 35, а

зведення бетонного облицювання ніш-за нормами групи 116. Розроблення

штраб у склепіннях і стінах тунелів визначати відповідно до норм груп 48-51 і

53.

1.1.16.21 Розділ "закритий спосіб робіт", крім груп 59 (норми 13-18) і 60,

враховує відкатку ґрунту та доставку у вибій тунелю матеріалів електровозами.

При виконанні цих робіт автомобільним транспортом слід застосовувати

понижуючі коефіцієнти:

– до витрат труда робітників-будівельників - 0,9;

– до часу експлуатації вантажних машин - 0,7.

При цьому для виробок перерізом більше 50 м2 додатково враховувати роботу бульдозерів у розмірі 0,25 нормативної тривалості роботи вантажних машин.

Час роботи електровозів і автомобілів у нормах цього розділу не врахований, його слід враховувати додатково.

1.1.16.22 Ресурси на проходку тунелів зі штанговим кріпленням або набризк-бетонним облицюванням визначати за нормами груп 59 - 62 як проходку тунелів без кріплення. Ресурси на улаштування штангового кріплення або набризк-бетонного облицювання визначати додатково за нормами груп 95 - 102 і 119.

1.1.16.23 Ресурси на проходку без кріплення верхньої частини тунелю при способі нижнього уступу визначати за нормами групи 61.

1.1.16.24 Норми груп 65, 66, 67 передбачають установлення стальних арок через 1 м; ресурси на установлення додаткових арок через 0,5 м додавати за нормами групи 68.

1.1.16.25 У нормах групи 73 враховане установлення напівкілець облицювання для щитів: діаметром 2 м - 9 шт; діаметром 2,1 м - 5 шт; діаметром 2,56 м - 6 шт; діаметром 3,6 м - 7 шт; діаметром 4,0 м - 8 шт. Ресурси на установлення напівкілець понад врахованих у групі 73 враховувати додатково відповідно до проекту за нормами 1, 2, 3 групи 126.

1.1.16.26 Нормами груп 85, 105, 106, 110, 112 не враховані ресурси на установлення анкерів для кріплення опалубки, упорних брусів і підвішування тимчасових помостів. Нормами груп 90 - 92 не враховані ресурси на установлення анкерів для кріплення монорейки. Ресурси на установлення цих анкерів враховувати додатково за нормами груп 95, 98 - 102.

1.1.16.27 У нормах групи 103 не враховані монтаж та демонтаж металевих конструкцій рам зі швелерів і плит, що закривають прорізи залізобетонного перекриття.

1.1.16.28 Норми груп 104-111, 113, 114, 116 враховують ресурси з улаштування бетонного облицювання. При улаштуванні залізобетонного облицювання до норм слід застосовувати коефіцієнти, наведені у таблиці 5 (п.1.3.5), і додатково враховувати ресурси на установлення арматури та армокаркасів за нормами групи 123. Об'єм робіт з установлення арматури та армокаркасів визначати за проектними даними.

1.1.16.29 Норми груп 107 і 108 слід застосовувати при розкритті профілю тунелю частинами та роздільному бетонуванні склепіння і стін виробок із застосуванням дерев'яної опалубки.

1.1.16.30 У нормах групи 113 витрати пересувної металевої опалубки слід коректувати відповідно до проектних даних, враховуючих кількість комплектів і довжину тунелю.

1.1.16.31 Норми 1-8 групи 115 передбачають спорудження монолітного залізобетонного облицювання при наявності металоізоляції з привареними анкерами, ресурси на улаштування якої не враховані і повинні враховуватися додатково за нормами групи 150. Решта арматури (норми 1-8 групи 115) не врахована і повинна враховуватися додатково за нормами групи 123.

1.1.16.32 Ресурси на бетонування спряжень при наявності металоізоляції слід визначати за нормами 5 - 8 групи 115.

1.1.16.33 При визначенні ресурсів на улаштування металевої гідроізоляції за нормою 29-150-1 вага металоконструкцій ізоляції визначаеться з урахуванням ваги притискних планок, накладних і приварених до місць металоізоляції анкерів.

1.1.16.34 Нормами групи 27 не враховане установлення залізобетонних рам; у нормах групи 46 не враховане установлення залізобетонних блоків. Ресурси на установлення залізобетонних рам слід визначати за нормами групи 126, на установлення залізобетонних блоків-за нормами групи 127.

1.1.16.35 Норми групи 141 передбачають підготовлення поверхні під обклеювальну ізоляцію (зрубування напливів бетону, заповнення раковин і т.п.).

1.1.16.36 Ресурси на бетонне заповнення лотків вентиляційних тунелів і тунелів іншого призначення визначаються за нормами 8-10 групи 122.

1.1.16.37 Бетонування плоских лотків тунелів слід визначати за нормою 11

групи 122.

1.1.16.38 Норми 11-13 групи 128 повинні застосовуватися для складання

тюбінгів усіх марок, що складають прорізову частину станції (фасонні та

нормальні тюбінги прорізових і рамних кілець, тюбінги тимчасового

заповнення та нормальні тюбінги усіх марок пілонних кілець). Установлення

клиноподібних прокладок визначати за нормами 14, 15 групи 128.

1.1.16.39 У нормах не врахований і враховується додатково час роботи

тунельних щитів, механічних укладальників, рухомих платформ,

гідропідіймачів, автонавантажувачів та автосамоскидів, які працюють у

підземних умовах. Кількість машино-годин роботи цих машин слід визначати

за графіком, розробленим у складі проекту.

1.1.16.40 Норми групи 186 передбачають армування стволів глибиною до

15 м. При глибині стволів більше 15 м ресурси на армування приймати за

нормами групи 184.

1.1.16.41 У нормах груп 6 і 187 передбачена витрата ресурсу для

металевого шпунта з обліком одноразового його заглиблення без наступного

витягання. Якщо проектом передбачається витягання шпунта з наступним

використанням його, витрати шпунтової сталі залежно від числа оборотів

шпунта, передбаченного проектом, приймаються в наступних розмірах [у т на 1

т шпунта, що занурюється]:

– 0,65 – при 2 оборотах;

– 0,4 – при 3 оборотах;

– 0,25 – при 4-5 оборотах;

– 0,22 – при кількості оборотів більше 5.

1.1.16.42 У норми груп 7-14, 16, 21-35, 39-42, 45-59, 61-72, 75-79, 83-92, 95,

98-100, де врахований ресурс “Коронки, тип КТШ46-31КМ” [шифр 119-0050]

варто додатково включати ресурс “Штанги бурові, діаметр 32 мм” [шифр 119-

0199]. Витрати на одну коронку приймати в наступному розмірі:

– для ґрунтів груп 3-5 – 0,65 м;

– для ґрунтів групи 6 – 0,4 м;

– для ґрунтів групи 7 – 0,24 м;

– для ґрунтів груп 8-9 – 0,11 м;

– для ґрунтів груп 10-11 – 0,09 м.

1.1.16.43 У норми груп 54, 61-67, 89, 101, 102, де врахований ресурс

“Коронки, тип ДО-105 КА” [шифр 119-0057] варто додатково включати ресурс

“Штанга, тип БТС-2” [шифр 119-0200]. Витрати на одну коронку приймати в

наступному розмірі:

– для ґрунтів груп 4-6 – 1 шт;

– для ґрунтів груп 7-8 – 0,7 шт;

– для ґрунтів груп 9-11 – 1 шт.

1.1.17 Відкритий спосіб робіт

1.1.17.1 Норми на земляні та пальові роботи враховують лише ті види

робіт, які властиві відкритому способу спорудження тунелів та відсутні у КНУ

РЕКНб Збірник 1 «Земляні роботи» і КНУ РЕКНб Збірник 5 «Пальові роботи.

Опускні колодязі. Закріплення ґрунтів».

1.1.17.2 У тих випадках, коли при розробленні ґрунту відкритим способом

(траншеї, колодязі і т.п.) проектом передбачається вивантаження ґрунту у

бункер, ресурси на приймання та вивантаження ґрунту на естакаді

визначаються за нормами групи 94.

1.1.17.3 Експлуатація монтажних кранів у нормах не врахована, крім груп

187, 188, 197, 198, і повинна обчислюватись додатково за проектними даними.

Кількість машино-змін кранів слід визначати за графіком, розробленим у складі

проекту.

1.1.17.4 Норми груп 187, 188 враховують заглиблення паль дизель-

молотом із краном на гусеничному ходу. При заглибленні паль іншими

механізмами ресурси, визначені нормами груп 187, 188, приймати без зміни, а

замість дизель-молота та крана приймати механізми, якими проводиться

заглиблення паль, без зміни кількості машино-годин.

1.1.17.5 Норми групи 206 враховують складання конструкцій "із коліс" або розташованих у зоні дії монтажного крана. При проміжному складуванні, передбаченому проектом, транспортування матеріалів і вантажно-розвантажувальні роботи визначаються окремим розрахунком додатково.

1.1.17.6 У нормах груп 189, 190 повинна обчислюватися за спеціальним розрахунком амортизація розпор і стальних балок для поздовжніх зв'язок.

1.1.17.7 Установлення поздовжніх зв'язок у нормах групи 190 складене на 1 т стальних балок. Масу кронштейнів, з'єднувальних накладок, башмаків, косинок та інших деталей враховувати не слід, так як вони враховані у нормі на 1 т стальних балок.

1.1.17.8 Норми груп 208 - 213 враховують ресурси на весь комплекс робіт із улаштування зовнішньої гідроізоляції з урахуванням зрубування напливів бетону, заповнення раковин, улаштування викружок, улаштування бетонної підготовки, вирівнюючої та захисної стяжок із цементно-піщаного розчину, захисних стін і захисного шару з бетону.

1.1.18 Улаштування колії

1.1.18.1 Норми груп 220 - 269 враховують улаштування постійних колій, стрілочних переводів і контактної рейки на лініях метрополітену у тунелях і на поверхні.

1.1.18.2 Норми груп 224, 225 (норма 2), 226 (норма 2), 250 (норми 3, 4), 251 (норма 2) передбачають баластування колій без сортування і промивання щебеневого баласту. При необхідності сортування і промивання щебеневого баласту (відповідно до технічних умов) пов'язані з цим роботи повинні враховуватися додатково.

1.1.18.3 У нормах груп 220, 221, 225 (норма 1), 226 (норма 1), 246, 247, 248, 249, 250 (норми 1,2), 251 (норма 1), 267, 268, 269 не враховане і повинне враховуватися додатково відповідно з проектом організації будівництва транспортування змонтованих шпал і перевідних брусів від шпаломонтажної бази до об'єкта будівництва.

1.1.18.4 У нормах груп 220 (норми 4, 5), 221, 242, 263 не враховане і

повинне враховуватися додатково транспортування рейок від

рейкозварювальної бази до місця укладання.

1.1.18.5 Норми групи 241 (норми 1, 3, 5) враховують наявність

вертикальних з'єднувальних кривих.

1.1.18.6 На прямих і кривих ділянках колії витрати баласту повинні бути

враховані у повному об'ємі при баластуванні колії.

1.1.19 Обслуговуючі процеси (п.п 1.1.19.1 – 1.1.19.15 виключені, замість них

КНУ Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи.

ДЕРЕВ`ЯНІ КОНСТРУКЦІЇ чинні з моменту реєстрації їх в Єдиній

державній електронній системі у сфері будівництва).

1.1.19.1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1.19.1.1 Цей стандарт установлює норми щодо складу та кількості

ресурсів, які призначені для визначення вартості обслуговуючих процесів на

будівництві залізничних, автодорожніх, гідротехнічних та іншого призначення

тунелів, а також на будівництві нових та реконструкції існуючих ліній і

окремих споруд метрополітенів (надалі – тунелів і метрополітенів) як закритим,

так і відкритим способом.

1.1.19.1.2 Норми застосовуються також для визначення вартості

обслуговуючих процесів під час будівництва інших підземних споруд

спеціального призначення.

1.1.19.1.3 Цей стандарт призначено для організацій та підприємств

незалежно від форм власності та організаційно-правових форм

господарювання, що є учасниками інвестиційного процесу з будівництва

тунелів і метрополітенів.

1.1.19.2 Терміни та визначення понять

Нижче подано терміни, використані в цьому стандарті, та визначення

позначених ними понять:

– обслуговуючі процеси

Експлуатація машин та механізмів, електроосвітлення підземних виробок

та обслуговування робіт черговими робітниками.

– підйом

Експлуатація механізмів, устаткування та пристроїв, що забезпечують

спуск та підйом людей, транспортування по стволу породи, матеріалів,

інструментів та обладнання.

– водовідлив

Експлуатація насосів центрального, місцевого та проміжного водовідливу,

що забезпечують відкачку шахтних вод під час виконання підземних робіт.

– вентиляція

Експлуатація вентиляторів центрального та місцевого провітрювання, що

забезпечують повітрообмін під час виконання підземних робіт.

– підземний транспорт

Експлуатація механізмів та устаткування, що забезпечують

транспортування породи, матеріалів, інструментів та обладнання під час

виконання підземних робіт.

– закритий спосіб будівництва підземних споруд

Будівництво та облаштування підземних споруд глибокого або мілкого

закладання без розкриття земної поверхні через вертикальні та похилі виробки

або портали.

– відкритий спосіб будівництва підземних споруд

Будівництво та облаштування підземних споруд мілкого закладання з

розкриттям земної поверхні у котлованах.

– підземні споруди

Об’єкти різноцільового призначення, які споруджуються в масиві гірничих

порід під денною поверхнею та облаштовуються відповідно до

функціонального призначення підземного об’єкту.

– підземна виробка

Штучна порожнина у гірничому масиві, що з’являється внаслідок ведення

підземних робіт.

– підземні роботи

Роботи, що виконуються в підземних виробках закритого способу

будівництва, та роботи після улаштування перекриття у тунелях відкритого

способу будівництва.

– обслуговуючі роботи на шахтній поверхні

Роботи, що виконуються на рівні земної поверхні та вище цього рівня для

забезпечення підземних робіт під час будівництва тунелів глибокого та мілкого

закладання та інших підземних споруд закритим способом.

– ствол шахтний

Вертикальна виробка, яка має вихід на земну поверхню та призначена для

будівництва підземних споруд, обслуговування підземних робіт, а також для

відведення підземних вод на поверхню.

– тунель

Горизонтальна або слабо похила підземна споруда, призначена для

транспорту, розміщення комунікацій та інших цілей.

– тунелі глибокого закладання

Тунелі, що споруджуються закритим способом.

– тунелі мілкого закладання

Тунелі, що споруджуються як закритим, так і відкритим способом у

котлованах.

– портал тунелю

Архітектурно оформлений та укріплений вхід в тунель.

1.1.19.3 Загальні положення

1.1.19.3.1 Обслуговуючі процеси є невід’ємними складовими технології

будівництва тунелів і метрополітенів та безпосередньо пов’язані з виконанням

робіт на їх будівництві як закритим, так і відкритим способом.

1.1.19.3.2 Обслуговуючі процеси включають експлуатацію машин та

механізмів, що входять до складу обслуговуючих комплексів: підйому,

водовідливу, вентиляції, підземного транспорту, та інші обслуговуючі процеси,

пов’язані з освітленням підземних виробок та обслуговуванням робіт

черговими робітниками.

1.1.19.3.3 Норми на обслуговуючі процеси розроблені на заміну розділу 6

ДБН Д.2.2-29 і встановлюють склад та кількість ресурсів, необхідних для

виконання обслуговуючих процесів при будівництві тунелів, метрополітенів та

інших підземних споруд.

1.1.19.3.4 Локальні кошторисні розрахунки на обслуговуючі процеси

складаються за формою згідно з додатком Д до ДБН Д.1.1-1 та у порядку,

встановленому ДБН Д.1.1-1, з урахуванням вимог цього стандарту.

1.1.19.3.5 Витрати ресурсів на обслуговуючі процеси визначаються згідно з

розділом 6.

1.1.19.3.6 Витрати ресурсів, необхідних для роботи машин та механізмів,

що входять до складу обслуговуючих комплексів: підйому, водовідливу,

вентиляції та підземного транспорту, визначаються згідно з розділом 7.

1.1.19.3.7 Тривалість виконання обслуговуючих процесів визначається

згідно з вимогами розділу 8.

1.1.19.4 (РЕСУРСНІ ЕЛЕМЕНТНІ КОШТОРИСНІ НОРМИ НА

ОБСЛУГОВУЮЧІ ПРОЦЕСИ-Технічна частина

1.1.19.4.1 Ресурсні елементні кошторисні норми (надалі – РЕКН) на

обслуговуючі процеси, що визначені у цьому стандарті, містять витрати труда

чергових робітників і обслуговуючого персоналу, зайнятого на керуванні

машин та механізмів; норми часу експлуатації машин та механізмів для

виконання обслуговуючих процесів; кошторисні норми витрат матеріалів,

необхідні для визначення загальної нормативної кількості ресурсів для

виконання обслуговуючих процесів під час здійснення робіт зі спорудження

підземних виробок на будівництві тунелів і метрополітенів.

1.1.19.4.2 РЕКН на обслуговуючі процеси встановлюють склад та кількість

ресурсів на одну зміну та згруповані за видами обслуговуючих процесів:

– підйом;

– водовідлив;

– вентиляція;

– підземний транспорт;

– освітлення підземних виробок;

– обслуговування робіт черговими робітниками.

1.1.19.4 3 Тривалість зміни, прийнята в нормах на обслуговуючі процеси,

визначена в таблиці 3.1 згідно з умовами виконання основних робіт закритим

способом з тривалістю зміни 6 годин і відкритим способом з середньою

тривалістю зміни 6,82 години.

1 Група 270 Підйом

підйом шахтний для спорудження ствола

2 Група 271 Водовідлив

3 Група 272 Вентиляція

4 Група 273 Підземний транспорт

5 Група 274 Освітлення підземних виробок

6 Група 275 Обслуговування робіт черговими робітниками

1.1.19.4.4 Норми витрат труда чергових робітників та обслуговуючого

персоналу, зайнятого на керуванні машин та механізмів, визначені в РЕКН

відповідно до умов виконання робіт:

– в підземних умовах (на підземних ділянках закритого способу робіт та після

улаштування перекриття у тунелях відкритого способу будівництва);

– на ділянках відкритого способу робіт;

– на шахтній поверхні (обслуговуючі роботи на поверхні для забезпечення

підземних робіт).

1.1.19.4.5 До норм витрат електроенергії та мастильних матеріалів на

експлуатацію машин і механізмів шахтного підйому, що враховані нормами 9 –

14 групи 270, застосовуються коефіцієнти у разі виконання робіт:

а) у підготовчий період (до початку проходки основних

виробок) – 0,5;

б) після завершення спорудження основних виробок – 0,8.

1.1.19.4.6 Нормами групи 271 на водовідлив враховані певні параметри

продуктивності насосу і висоти напору, визначені ресурсними кошторисними

нормами експлуатації насосів згідно з таблицею 40.

У разі відхилення фактичних параметрів від нормативних до норм витрат

електроенергії застосовують коефіцієнти, що визначаються згідно з формулами:

Р

П

К =

Р

Н

(1)

де Р – висота напору згідно з проектом, м;

П

Р – висота напору згідно з нормою, м.

Н

𝑄

П

К =

2 𝑄

Н

(2)

де Q – проектний приплив води, м3/годину;

П

Q – нормативна продуктивність насосу, м3/годину.

Н

1.1.19.4.7 Витрати труда обслуговуючого персоналу, у разі одночасно

працюючої кількості насосів центрального водовідливу до трьох, приймають

згідно з нормами трудовитрат обслуговуючого персоналу як для одного насосу.

1.1.19.4.8 До норм експлуатації насосів центрального водовідливу слід

застосовувати коефіцієнт 0,5:

– на період від початку процесу до виходу передових виробок на трасу;

– на період завершення улаштування обробок до введення в експлуатацію

постійної дренажної перекачки на даній ділянці.

1.1.19.4.9 Водовідлив під час спорудження шахтних стволів нормують

згідно з нормами 1 – 7 групи 271.

1.1.19.4.10 Роботу вентиляторів, розміщених в підземних виробках,

вмонтованих і працюючих в системі центральної вентиляції, як спонукальні,

нормують згідно з нормами 11 – 16 групи 272.

1.1.19.4.11 Нормами 14 та 15 групи 273 враховані норми часу експлуатації

силового агрегату випрямного для забезпечення електроенергією електровозів,

витрати машино-годин яких наведені у нормах 1 – 13 групи 273.

1.1.19.4.12 Норми групи 274 на освітлення підземних виробок враховують

освітлення пройдених ділянок шахтних стволів, тунелів та інших тимчасових

гірничих виробок, а також освітлення тунелів відкритого способу робіт після

улаштування перекриття.

1.1.19.4.13 Обслуговування робіт черговими робітниками визначається

згідно з нормами групи 275 з урахуванням наступних положень:

1.1.19.4.13.1 Обслуговування дозуючих і шляхових шлагбаумів та ділянок

сигналістами на ухилах у тунелях, що визначається згідно з нормами 10 та 11,

враховується в обгрунтованих випадках відповідно до проектних рішень.

1.1.19.4.13.2 Обслуговування тимчасового кріплення підземних виробок, що визначається згідно з нормами 12 – 14, враховують у разі терміну служби виробок понад одного місяця.

У разі терміну служби підземних виробок до одного місяця витрати на обслуговування тимчасового кріплення не враховують.

1.1.19.4.13.3 Норму 18 на обслуговування бетонних і залізобетонних робіт арматурниками та ізолювальниками застосовують за наявності конструкцій з монолітного залізобетону в обсягах від 500 м3 на місяць.

У разі наявності конструкцій з монолітного залізобетону в меншому обсязі на місяць:

а) від 200 м3 до 500 м3 – до норми 18 необхідно застосовувати коефіцієнт 0,5;

б) до 200 м3 – витрати на обслуговування бетонних і залізобетонних робіт не враховують.

1.1.19.4.13.4 Чергування електрослюсарів на припортальних ділянках тунелів визначається згідно з нормою 23 із застосуванням коефіцієнта 0,5.

1.1.19.4.14 Витрати труда робітників, зайнятих обслуговуванням тунельних робіт в зоні стисненого повітря, визначаються із застосуванням коефіцієнтів згідно з таблицею 3.2.

1.1.19.5 РЕСУРСНІ КОШТОРИСНІ НОРМИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

БУДІВЕЛЬНИХ МАШИН ТА МЕХАНІЗМІВ-Технічна частина

1.1.19.5.1 Ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин та

механізмів (надалі – РКНЕМ), що визначені у цьому стандарті, встановлюють

склад та кількість ресурсів для обчислення вартості експлуатації машин та

механізмів, що входять до складу обслуговуючих комплексів: підйому,

водовідливу, вентиляції та підземного транспорту, і забезпечують виконання

відповідних обслуговуючих процесів на будівництві тунелів і метрополітенів.

1.1.19.5.2 РКНЕМ для виконання обслуговуючих процесів визначені на

одну машино-годину згідно з таблицею 40 і містять такі показники:

– середній розряд ланки робітників, зайнятих на керуванні, ремонті і технічному

обслуговуванні, перебазуванні, монтажі, демонтажі в підземних умовах та на

шахтній поверхні (надалі – середній розряд ланки робітників);

– витрати труда обслуговуючого персоналу, зайнятого на керуванні машин та

механізмів в підземних умовах та на шахтній поверхні (людино-година);

– витрати енергоносіїв (фізичні одиниці виміру);

– витрати мастильних матеріалів (фізичні одиниці виміру);

– витрати труда робітників, зайнятих на ремонті і технічному обслуговуванні та

перебазуванні, монтажі, демонтажі машин і механізмів в підземних умовах та

на шахтній поверхні (людино-година).

1.1.19.5.3 Витрати ресурсів на експлуатацію будівельних машин та

механізмів для виконання обслуговуючих процесів враховують норми на

експлуатацію основної машини та комплектуючого обладнання. Перелік

машин, механізмів, пристроїв та іншого комплектуючого обладнання

визначений в таблиці 3.3.

1 ПІДЙОМ

2 ВОДОВІДЛИВ

3 ВЕНТИЛЯЦІЯ

4 ТРАНСПОРТ

1.1.19.5.4 За умовами проведення робіт згідно з Правилами безпеки під час будівництва метрополітенів і підземних споруд показники трудовитрат обслуговуючого персоналу, зайнятого на керуванні машин та механізмів, складаються з витрат труда машиністів та витрат труда робітників, які приймають участь в процесі керування машинами.

Кваліфікаційний склад обслуговуючого персоналу, зайнятого на керуванні машин та механізмів, установлений з урахуванням вимог Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (надалі – ДКХПП), правил технічної експлуатації, інструкцій з експлуатації устаткування, і визначається у нормах згідно з таблицею 3.4.

1.1.19.5.5 У разі визначення витрат ресурсів на експлуатацію резервних насосів та вентиляторів враховуються трудовитрати на перебазування, монтаж та демонтаж, а під час складання цін за машино-годину відповідних резервних машин та механізмів враховуються амортизаційні відрахування на повне відновлення.

1.1.19.5.6 Ресурсними кошторисними нормами експлуатації машин та

механізмів не враховано і під час складання цін за машино-годину

враховуються додатково: 1) амортизаційні відрахування на повне відновлення машин і механізмів; 2) матеріальні ресурси на:

– заміну частин, що швидко спрацьовуються;

– ремонт і технічне обслуговування;

– монтаж, демонтаж та перебазування машин і механізмів.

1.1.19.5.7 Під час складання цін за машино-годину:

– установок підіймальних із застосуванням різного типу підіймальних машин і

лебідок, змонтованих на поверхні і в шахті для спуску і підйому людей та

вантажів по вертикальних і похилих виробках;

– насосів центрального водовідливу;

– вентиляторів центрального та місцевого провітрювання,

враховують вартість налагоджувальних робіт та послуг з охорони праці,

що виконуються (надаються) спеціалізованими організаціями згідно з діючими

нормативними документами.

Роботи з ревізії, налагодження та випробування зазначеного устаткування,

що використовується в період будівництва, здійснюються відповідно до

статті 17 Закону України «Про охорону праці» та згідно з «Правилами безпеки

під час будівництва метрополітенів і підземних споруд».

1.1.19.6 РЕСУРСНІ ПРАВИЛА ВИЗНАЧЕННЯ ТРИВАЛОСТІ

ВИКОНАННЯ ОБСЛУГОВУЮЧИХ ПРОЦЕСІВ

1.1.19.6.1 Загальна нормативна кількість ресурсів, необхідна для виконання

обслуговуючих процесів, визначається шляхом множення кількості трудових та

матеріально-технічних ресурсів, згідно з РЕКН розділу 6, на кількість змін

виконання обслуговуючих процесів, що встановлюється графіком робіт у складі

проекту організації будівництва.

1.1.19.6.2 Кількість змін виконання обслуговуючих процесів визначається з

урахуванням термінів їх початку та завершення згідно з таблицею 4 та

розрахункової кількості змін роботи на місяць згідно з таблицею 4.1.

1 ПІДЙОМ

2 ВОДОВІДЛИВ

3 ВЕНТИЛЯЦІЯ

4 ПІДЗЕМНИЙ ТРАНСПОРТ

5 ОСВІТЛЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ВИРОБОК

6 ОБСЛУГОВУВАННЯ РОБІТ ЧЕРГОВИМИ РОБІТНИКАМИ

Примітка 1. Розрахункова кількість годин та змін роботи на місяць визначена за умов

виконання основних робіт:

а) закритим способом – у чотири зміни з тривалістю зміни 6 годин;

б) відкритим способом – у дві зміни із середньою тривалістю зміни

6,82 години.

Примітка 2. Розрахункова кількість змін на місяць згідно з колонкою 3, у разі

виконання робіт у звичайних умовах, визначена за календарним часом по наступних видах

обслуговуючих процесів:

а) підйом – 1.1, 1.2;

б) водовідлив – 2.1, 2.2;

в) вентиляція – 3.1;

г) освітлення підземних виробок – 5.1;

д) обслуговування робіт черговими робітниками – 6.1, 6.2, 6.5, 6.7, 6.8, 6.9.

З решти видів обслуговуючих процесів кількість змін на місяць визначена залежно від

режиму роботи на дільниці та з розрахунку 25 робочих днів на місяць.

Примітка 3. Розрахункова кількість змін на місяць у разі виконання робіт під стисненим

повітрям не залежить від режиму роботи на дільниці будівництва, і визначена за календарним

часом, згідно з колонкою 4.

Примітка 4. Розрахункова кількість змін на місяць виконання обслуговуючих процесів

після улаштування перекриття у тунелях відкритого способу робіт визначається для:

а) підйому, вентиляції та підземного транспорту залежно від режиму роботи, у разі:

1) тризмінної роботи – 75 змін;

2) двозмінної роботи – 50 змін;

3) однозмінної роботи – 25 змін;

б) водовідливу, незалежно від режиму роботи, згідно з 2.2,б;

в) підземного освітлення, незалежно від режиму роботи, згідно з 5.1,б.

1.1.19.6.3 Загальна кількість змін роботи вентиляторів, розміщених у підземних виробках та вмонтованих і працюючих в системі центральної вентиляції як спонукальні, визначається залежно від тривалості роботи, відповідно до проектних рішень, та з розрахунку 120 змін на місяць.

1.1.19.6.4 Загальна кількість змін підземного освітлення визначається за формулою:

𝐿 𝑇

𝑁 = ∙ 120 ∙ (+ 𝑇 + 𝑇)

100 223

(3)

де L – довжина гірничої виробки, м;

100 – довжина ділянки гірничої виробки, що врахована РЕКН на підземне освітлення, м;

120 – розрахункова кількість змін підземного освітлення на

місяць, змін/міс.;

T1 – тривалість спорудження підземної виробки, міс.;

T2 – тривалість виконання будівельних, колійних та монтажних

робіт, що виконуються після завершення проходки підземної виробки, міс.;

T3 – тривалість використання підземної виробки (після

завершення в ній всіх будівельних, колійних та монтажних робіт) для

виконання робіт в інших підземних виробках, міс.

1.1.19.6.5 Загальна кількість змін обслуговування робіт черговими

робітниками визначається відповідно до проектних рішень згідно з ПОБ.

На об‘єктах (ділянках) гідротехнічного будівництва кількість змін роботи

чергових підземних робітників визначається з урахуванням коефіцієнта 0,5:

a) для кожної виробки, у разі наявності двох виробок довжиною кожної до 500 м;

b) для всіх ділянок тунелів малого діаметру.

1.1.19.6.6 Кількість резервних насосів і вентиляторів та кількість машино-

годин їх експлуатації при водовідливі та центральній вентиляції визначається

відповідно до проектних рішень.

Вартість експлуатації резервних насосів та вентиляторів складається із

амортизаційних відрахувань на повне відновлення та витрат на перебазування і

враховується у прямих витратах.

1.1.19.6.7 У разі технологічних перерв та у разі виникнення цілозмінних

перерв у роботі, викликаних особливими обставинами, обслуговуючі процеси

визначаються згідно з графіком робіт відповідно до проектних рішень.

Вартість обслуговуючих процесів підйому, водовідливу, вентиляції та

підземного транспорту під час перерв визначається у порядку, передбаченому

для резервних машин і механізмів, згідно з 8.6.

1.1.19.7 Норми групи 276 передбачають наступне:

а) очищення кюветів у котлованах відкритого способу робіт приймається із

коефіцієнтом 0,5;

б) транспортування грязі приймати тільки для закритого способу робіт у кількості 3,4 т.

1.1.19.8 Норми групи 277 передбачають наступне:

а) кількість очищень водозбірника при складанні кошторисів слід приймати за проектними даними, а при розрахунках за виконані роботи-за актами, що установлюють дійсну кількість очищень;

б) транспортування грязі приймати тільки для закритого способу робіт у кількості 17 т.

1.2 Правила обчислення об'ємів робіт

1.2.1 Об'єм ґрунту при спорудженні тунелів та інших виробок повинен визначатися у щільному тілі.

1.2.2 Об'єм ґрунту при спорудженні тунелів відкритим способом повинен визначатися за проектом.

1.2.3 При визначенні об'єму ґрунту, розробленого екскаваторами у котлованах, слід враховувати ручну доробку ґрунту з підкиданням його до екскаватора у котлованах із кріпленням в об'ємі 15%, у котлованах без кріплення-в об'ємі 7% загального об'єму ґрунту.

1.2.4 Для обчислення загального об'єму ґрунту при проходці тунелів закритим способом і шахтних стволів (який визначається за проектним зовнішнім контуром конструкції) як зовнішню границю контуру приймати зовнішній контур конструкції постійного облицювання тунелю.

Для обчислення об'єму ґрунту, який визначається за зовнішнім контуром тимчасового кріплення, як зовнішню границю контуру виробок належить приймати зовнішній контур тимчасового кріплення, вважаючи затяжку дерев'яними марчеванами елементом тимчасового кріплення.

Для шахтних стволів і виробок, споруджуваних без облицювання та тимчасового кріплення, як зовнішню границю конструктивного контуру приймати проектний контур цих виробок.

Вимушені перебори ґрунту при спорудженні тунелів закритим способом нормами враховані.

1.2.5 Об'єм розробленого ґрунту штольні повинен обчислюватися за зовнішнім контуром рами, причому нижньою основою рами слід вважати:

а) при кріпленні штольні повними дверними одвірками: для дерев'яних рам

- верх лежана, для металевих рам і рам зі збірного залізобетону-низ лежана;

б) при кріпленні штольні неповними дверними одвірками-поверхню ґрунту підошви штольні.

У випадку, коли у проекті підхідних, обхідних та інших виробок мають

місце пересічення штолень із розширенням виробок, пересічення ці в довжині

штолень враховуватися не повинні.

1.2.6 Об'єм ґрунту по окремих стадіях розробки тунельного профілю при

закритому способі робіт (штольні, калоти, штроси і т.п.) повинен визначатися

за проектом із дотриманням таких умов:

а) об'єм ґрунту штольні обчислювати відповідно до 1.2.5 даних правил;

б) об'єм розкриття калоти визначати за кресленням розподілу проектного

профілю, застосовуючи такий порядок підрахунку:

– спочатку визначається загальний об'єм розробки ґрунту калоти і верхньої

штольні, причому як верхня границя конструктивного контуру в межах

верхньої штольні приймається зовнішня грань верхняку;

– потім із одержаного загального об'єму віднімається об'єм верхньої штольні з

переборами в боках штольні;

– об'єм переборів приймається за даними відповідних груп із введенням до

загального об'єму ґрунту в штольні наступних коефіцієнтів, що враховують

перебір тільки в боках штольні:  для ґрунту I-III груп - 0,95;  для ґрунту IV-XI груп - 0,9.

в) об'єм розробки ґрунту фурнелі слід обчислювати за розмірами фурнелі у

проходці;

г) об'єм розробки ґрунту середньої штроси (ядра) слід визначати за

кресленням розподілу перерізу тунелю по стадіях розкриття профілю.

Якщо в межах контуру середньої штроси знаходяться інші виробки,

повинен прийматися такий порядок підрахунку:

– спочатку визначається об'єм середньої штроси, включаючи виробки, що

знаходяться в межах контуру середньої штроси, наприклад фурнель, нижня

штольня;

– потім із одержаного загального об'єму віднімається об'єм ґрунту інших

виробок (фурнелі, нижньої штольні) з урахуванням переборів, які приймаємо за

даними відповідних груп;

д) об'єм розробки ґрунту бокових штрос і лотка повинен обчислюватися на

основі розмірів і контурів за кресленням розподілу перерізу тунелю по стадіях

розкриття тунельного профілю. Як зовнішню границю належить приймати

зовнішній контур стін і лотка конструкції облицювання тунелю.

1.2.7 При визначенні об'єму розробки ґрунту тунелю прохідницьким

щитом або способом суцільного вибою при наявності штолень, а також

шахтних стволів і тунелів, які проходять методом пілот-тунелю, належить

обчислювати об'єм всього перерізу тунелю або шахтного ствола в межах

контуру постійного облицювання, а із загального об'єму виключити об'єм

штольні або тунелю, визначений відповідно до вказівки за 1.2.5 даних правил з

урахуванням переборів, прийнятих за даними відповідних груп.

1.2.8 Об'єм ґрунту при проходці тунелів способом суцільного вибою при

монолітному облицюванні із кріпленням металевими арками з винесенням

тимчасового кріплення за контури постійного облицювання повинен

визначатися за зовнішнім контуром тимчасового кріплення.

Зовнішнім контуром тимчасового кріплення вважається: при дерев'яній

затяжці-верхня межа дерев'яних марчеван, при армоцементній затяжці -

верхня межа армоцементних плит.

1.2.9 Улаштування облицювання тунелів, шахтних стволів та інших споруд

із монолітного бетону або залізобетону при закритому способі робіт належить

обчислювати за об'ємом бетону, визначеним за зовнішнім проектним контуром

конструкції облицювання.

У випадку винесення тимчасового кріплення за межі конструкції

улаштування облицювання належить обчислювати за об'ємом бетону,

визначеним за зовнішнім контуром тимчасового кріплення. При підрахунку

об'єму робіт без видалення тимчасового кріплення із об'єму бетонного

облицювання, визначеного за зовнішнім контуром тимчасового кріплення, слід віднімати об'єм залишеного тимчасового кріплення за проектними даними, крім груп 107 (норми 11-13), 108 (норми 6-8), де об'єм бетону приймати за зовнішнім контуром конструкції облицювання.

При цьому коректувати норми на заповнення бетоном переборів не дозволяється.

1.2.10 При спорудженні напірних гідротехнічних тунелів (напір більше 60

м) у грантах VI-XI груп, коли проектом передбачається укладання бетону в лотку на цілик ґрунту, конструктивний об'єм бетону по контуру лотка слід обчислювати з урахуванням заповнення вимушених переборів при підриві, але не більше 15 см у ґрунтах VI-VII груп і 20 см у ґрунтах VIII-XI груп. У цьому випадку всі види нагнітання за зовнішнім контуром конструкції лотка не враховуються.

Необхідно додатково враховувати очищення лотка від ґрунту в об'ємі вимушених переборів із навантаженням і транспортуванням ґрунту у відвал.

1.2.11 При підрахунку об'єму робіт з бетонування штольнеподібних виробок без видалення тимчасового дерев'яного кріплення із об'єму бетонного облицювання, визначеного за зовнішнім проектним контуром конструкції, слід віднімати об'єм залишеного тимчасового дерев'яного кріплення за проектними даними.

При відсутності у проектних матеріалах відповідних вказівок об'єм залишеного кріплення приймати: при складанні кошторисів 45,0 м3 на 100 м3 облицювання, а при розрахунках за виконані роботи-за об'ємами фактично залишеного кріплення.

1.2.12 Об'єм робіт із нагнітання за облицювання тунелів, споруджуваних закритим способом, повинен визначатися за зовнішнім периметром проектного контуру облицювання, причому для ґрунтів I-III груп при визначенні об'єму робіт із нагнітання за облицювання, виконаного з монолітного бетону або залізобетону, лоткова частина периметра тунельного облицювання не враховується.

При спорудженні тунелів з обтисненням у ґрунт первинне нагнітання не проводиться, враховується тільки контрольне нагнітання за нормами групи 140.

1.2.13 Об'єм робіт із нагнітання з попереднім конопаченням швів облицювання при припливі води більше 5 м3/год слід приймати тільки по обводненій частині периметра тунелю, тобто не вище рівня ґрунтових вод.

1.2.14 При визначенні об'єму робіт з укладання та баластування колії із загальної довжини колії повинна вилучатися довжина перехресних з'їздів і стрілочних переводів, розміщених на даній ділянці. Ресурси на укладання та баластування перехресних з'їздів і стрілочних переводів слід приймати за нормами груп 225, 226, 250, 251.

1.2.15 Об'єм робіт із бетонування та баластування колій у тунелі повинен визначатися за об'ємом бетону або баласту в конструкції верхньої будови колії з відрахуванням об'єму шпал, який знаходиться у баласті або бетоні.

1.2.16 При обчисленні об'ємів робіт з улаштування гідроізоляції слід враховувати, що норми груп 141, 142, 208 - 216 передбачають підготовлення поверхні під ізоляцію (зрубування напливів бетону, закладення раковин, улаштування стяжки і т.п.), улаштування захисних покриттів, а також улаштування захисних стін при відкритому способі робіт.

1.2.17 Очищення тунелів від грязі і сміття враховане в гідроізоляційних роботах (чеканення тунелів), бетонному заповненні під колійний бетон та улаштуванні водозливів у чарунках тюбінгів і додаткові очищення не враховуються.

1.3 Коефіцієнти до ресурсних елементних кошторисних норм

1.3.7 Застосування коефіцієнтів при складанні кошторисів повинне бути обґрунтоване проектними даними, а при розрахунках за виконані роботи – актами.

2 Закритий спосіб робіт

2.2 Металева шпунтова огорожа при проходці шахтних стволів