КНУ Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. СВЕРДЛОВИНИ. (Збірник 4)
Технічна частина збірника: загальні положення, правила обчислення обсягів робіт, коефіцієнти. Норми збірника
1 ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА
1.1 Загальні положення
1.1.1 Цей збірник містить ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи (витрати труда робітників-будівельників та машиністів, норми часу експлуатації будівельних машин і механізмів, кошторисні норми витрат будівельних матеріалів), необхідні для визначення потреби у ресурсах при виконанні робіт з буріння свердловин.
1.1.2 Норми збірника поширюються на роторний, колонковий, ударно-канатний, ударно-обертальний, шнековий та перфораторний способи буріння свердловин і шахтних колодязів, улаштування променевого дренажу у будівництві з метою водопостачання, водозниження, осушення, штучного закріплення ґрунтів та інших технічних цілей.
Під "бурінням свердловин" мається на увазі комплекс робіт: чисте буріння, кріплення, вільний спуск або підйом труб, цементування, тампонаж глиною або цементом, відкачування та інші, супутні при улаштуванні свердловин, роботи. Норми збірника розраховані на кінцеву глибину свердловини.
Нормами не передбачені ресурси на геофізичні роботи та улаштування основи для роботи механізмів, транспортування шламу або ґрунту за межі будівельного майданчика. Ці ресурси слід враховувати додатково в об'ємах, передбачених у проектах.
1.1.3 Залежно від способу буріння норми враховують застосування доліт таких діаметрів:
а) при роторному бурінні з прямою промивкою 190 мм
б) при роторному бурінні зі зворотною промивкою 600, 800 мм
в) при колонковому бурінні 132 мм
г) при ударно-канатному бурінні 195 мм
д) при ударно-обертальному бурінні 105 мм
е) при шнековому бурінні 200, 600 мм
ж) при перфораторному бурінні 52 мм
При інших діаметрах долот до кошторисних норм на буріння слід застосовувати поправочні коефіцієнти, наведені у таблиці 1 (п.п.1.3.1; 1.3.2; 1.3.3). Витрату доліт, у таких випадках, слід приймати за проектом.
1.1.4 Норми передбачають буріння свердловин до таких глибин:
а) при роторному бурінні з прямою промивкою до 700 м
б) при роторному бурінні зі зворотною промивкою до 200 м
в) при колонковому бурінні до 150 м
г) при ударно-канатному бурінні до 500 м
д) при ударно-обертальному бурінні до 50 м
е) при шнековому бурінні до 30 м
ж) при перфораторному бурінні до 30 м
з) при променевому дренажі до 130 м
1.1.5 Норми груп 13-20 враховують ресурси на буріння свердловин зі зворотною промивкою буровими установками, що спеціально призначені для цього та серійно випускаються промисловістю.
1.1.6 Норми груп 13-20 не враховують ресурси на підготовку очисної системи.
1.1.7 У нормах груп 13-20, 37-43 не врахований внутрішньобудівельний транспорт.
1.1.8 Норми витрати долот з великими діаметрами, не передбачені в нормах даного збірника, приймаються за виробничими нормами, що розробляються та затверджуються відповідно до діючих правил. У даному збірнику не передбачені норми на буріння свердловин установками вантажопідйомністю на гаку понад 32 т.с., або глибину свердловини понад 700 м, або початковим діаметром буріння більше 500 мм і глибиною більше 250 м.
1.1.9 Норми на роторне буріння з прямою промивкою (групи 8-12) і колонкове буріння (групи 21-23) враховують промивку свердловин глинистим розчином. Склад бурового розчину, бентонітової глини та води слід приймати за проектом. При переході від норм на буріння з промивкою глинистим розчином до норм на буріння свердловин із прямою промивкою чистою водою до кошторисних норм слід застосовувати знижувальний коефіцієнт, наведений в таблиці 1 (п.1.3.4). Витрати глини, води та хімреагентів наведені в таблицях 9-13.
1.1.10 У кошторисних нормах на колонкове буріння (групи 21-23) не враховані ресурси на установлення кондуктора, а при бурінні свердловин ударно-обертальним способом (групи 37-39) враховані ресурси на установлення кондуктора.
1.1.11 У групах 21-23 на колонкове, 8-12 на роторне та у групах 37-39 на ударно-обертальне буріння враховане буріння вертикальних свердловин. При бурінні похилих або горизонтальних свердловин до норм груп 37-39 застосовувати коефіцієнти за таблицею 1 (п.1.3.5), при роторному і колонковому бурінні під кутом нахилу до горизонту до норм груп 8-12, 21-23 застосовувати коефіцієнти, наведені у таблиці 1 (п.1.3.6).
1.1.12 При бурінні з підвісних риштувань, помостів, а також на схилах, у підземних спорудах до груп 8-12, 21-23, 37-43, 46-49, 54-61 застосовувати коефіцієнти, наведені у таблиці 1 (п.1.3.7 – 1.3.8).
1.1.13 Нормами передбачене буріння свердловин на суші з відкритої поверхні в неутруднених умовах. При бурінні свердловин в утруднених умовах до кошторисних норм груп 8-43, 46-49, 54-61 слід застосовувати коефіцієнти, наведені у таблиці 1 (п.1.3.9).
Під утрудненими умовами розуміється:
при ударно-канатному бурінні – майданчик розміром менше 16х15 м;
при обертальному бурінні – майданчик розміром менше 28х28 м;
якщо при бурінні свердловин у населених пунктах і на території
промислових підприємств відстань від бурової установки до житлових і
виробничих приміщень, залізниць, шосейних та інших міських доріг
менше півтори висоти щогли (вишки) + 10 м;
якщо ширина робочих проходів для обслуговування механізмів:
а) стаціонарних – менше 1 м,
б) самохідних і пересувних – менше 0,7 м;
спорудження свердловин у садових насадженнях і в лісі.
1.1.14 При роторному та колонковому бурінні для розширення свердловин і при бурінні з відбором керна до норм груп 8-12, 21-23 застосовувати коефіцієнти, наведені у таблиці 1 (п.п.1.3.10 – 1.3.11).
1.1.15 Ресурси на буріння свердловин обертальним способом у ґрунтах вище 10 групи слід визначати за індивідуальними калькуляціями.
1.1.16 У нормах на улаштування променевих дренажних свердловин (група 45) довжиною до 130 м установкою УЛБ-130 слід додатково враховувати відповідно до проекту такі роботи: підведення води для промивки свердловин під час буріння, обладнання дренажних колодязів (монтаж системи припливної вентиляції; монтаж металоконструкцій, сходів і перекриттів; фарбування металоконструкцій за 2 рази; монтаж системи відкачування води).
1.1.17 Норми на кріплення свердловин, вільний спуск або підйом труб, витягання труб, затрубний і підбашмачний тампонаж, спуск фільтрової колони і підйом надфільтрових труб (групи 46-49, 51, 54-58) передбачені для труб із зовнішнім діаметром 219 мм. При застосуванні труб інших діаметрів до кошторисних норм слід застосовувати поправочні коефіцієнти, наведені у таблиці 1 (п.п.1.3.12 – 1.3.17).
Ресурси на установлення фільтрової колони у незакріпленій частині ствола свердловини визначаються за нормами на кріплення свердловини трубами.
Ресурси на оголення фільтра слід визначати за нормами на витягання обсадних труб.
1.1.18 Кількість і діаметри обсадних труб і башмаків для кріплення свердловин, а також ланок фільтрової колони повинні прийматися за проектними даними з урахуванням відходів, зношення витягнених труб приймати по підрозділу 1.5 (п.п.1.5.4, 1.5.5) і таблиці 23.
1.1.19 У нормах на кріплення свердловин, вільний спуск або підйом, а також витягання враховані ресурси на зварювання або різання труб Д=219 мм. При інших діаметрах труб слід користуватися нормами груп 52-53.
1.1.20 Розбурювання цементних пробок слід нормувати за розділом 1 даного збірника залежно від способу і глибини буріння за 5 групою ґрунтів і висотою цементного стакана (пробки) не більше 10 м.
1.1.21 Норми витрат глини, цементу, води і хімреагентів наведені в таблицях 9-13. Норми витрат глини і цементу на цементування затрубного простору (група 54), на підбашмачний тампонаж (групи 55, 56) наведені в таблицях 19-21.
Витрати гравію при гравійній засипці фільтра (група 59) наведені у таблиці 22.
1.1.22 Склад комплекту обладнання на відкачування води і тривалість відкачування необхідно приймати за проектом і відповідно до діючих вимог.
1.1.23 Нормами даного збірника враховане переміщення обладнання, деталей і допоміжних матеріалів у робочій зоні в радіусі до 10 м. При масовій перестановці установок (більше 10) у межах одного робочого майданчика застосовувати коефіцієнт до норм експлуатації машин, наведений у таблиці 1 (п.1.3.18).
1.1.24 У нормах на ліквідацію свердловин (група 66) не враховане витягання труб і фільтрів, а також різання труб і приварювання заглушки.
1.1.25 Повернення стальних обсадних труб при ліквідації свердловин на воду (група 66) визначається згідно з таблицею 23.
1.1.26 Норми групи 66 не враховують ресурси на приготування і закачування глинистого і цементного розчинів, закачування цементу, а також транспортування води для промивки свердловини.
1.1.28 Класифікація ґрунтів за групами залежно від трудності і способу буріння свердловин, а також за їх стійкістю наведена у таблицях 2-8.
1.1.29 Нормами збірника не врахований монтаж насосів артезіанських. Витрати ресурсів на монтаж слід визначати за нормами збірників на монтаж обладнання.
1.1.30 Нормами збірника не враховані ресурси на відбір проб води у процесі відкачування і проведення хімічних і бактеріологічних аналізів для перевірки якості води. Ресурси на вказані роботи необхідно визначати додатково окремим розрахунком.
1.1.31 Нормами збірника не враховані водопідйомні труби, що входять у комплект водопідйомного обладнання, виготовленого і доставленого відповідно до вимог ГОСТів, ОСТів або ДСТУ, монтаж яких необхідно додавати за нормами збірників на монтаж обладнання.
1.1.32 Витрати допоміжних матеріалів і матеріалів, не врахованих нормами, необхідно приймати додатково залежно від способу буріння і застосовуваного обладнання відповідно до п.1.5.
1.1.33 Указаний в даному збірнику розмір "до" включає в себе цей розмір.
1.2 Правила обчислення об’ємів робіт
1.2.1 Об’єм бурових робіт, спосіб буріння, тип бурової установки або агрегату слід визначати за проектом з урахуванням класифікації ґрунтів.
1.2.2 Об'єм ґрунтів при спорудженні шахтних колодязів слід обчислювати за зовнішнім окресленням конструкцій постійної оправи. Обсяг робіт з кріплення колодязя, улаштування донного фільтра визначається за проектом.
1.2.3 При влаштуванні збірних залізобетонних колодязів глибиною до 20 м методом примусового занурення кілець не враховані ресурси на виконання робіт, які необхідно визначати додатково відповідно до проекту: планування майданчика, виготовлення анкерів для кріплення установки вдавлювання, влаштування форшахти, гідроізоляція кілець, улаштування днища колодязя, навантаження і вивантаження витягнутого з колодязя ґрунту за межі будівельного майданчика, приготування глинистого розчину і влаштування тиксотропної оболонки для вдавлювання кілець. Об'єм ґрунту, що розробляється, приймається за проектним об'ємом колодязя.
1.2.4 Якщо у свердловині, що ліквідується, знаходиться заглибний насос, то його витягування враховується додатково.
1.2.5 Нормами даного збірника передбачається буріння свердловин у нормальних геологічних умовах. У випадках ускладнень, викликаних причинами геологічного характеру, і таких, що виникли не з вини виконавця робіт (поглинання і витікання промивальної рідини через тріщини і пустоти в гірських породах, у випадку необхідності заміни глинистого розчину та ін.). Додаткові ресурси для ліквідації ускладнень, визначаються за фактичними даними на основі актів, складених при участі замовника (генпідрядника).
1.2.6 Свердловини, що виконали своє призначення, а також свердловини, буріння яких зупинене з технічних або інших причин, за погодженням з відповідними інстанціями в установленому порядку підлягають ліквідації або пристосуванню під спостережні.
Під ліквідаційним тампонажем розуміється комплекс робіт, що проводиться з метою захисту гірничих виробок від попадання до них підземних вод по стволах свердловин, а також з метою запобігання забрудненню і змішуванню між собою вод різних горизонтів, що мають різні напори і різний хімічний склад.
1.2.7 Можливість витягання труб і фільтрів, а також методи тампонування свердловин при їх ліквідації встановлюються проектом.
1.2.8 Рекультивація ґрунту після завершення робіт з буріння свердловин у випадках, коли вона передбачається проектом, визначається окремим розрахунком.
1.3 Коефіцієнти до ресурсних елементних кошторисних норм
| Умови застосування | Номер груп (норм) | Коефіцієнти до норм: | |||
| витрат труда робітників-будівельників | часу експлуатації машин | витрат матеріалів (крім доліт) | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| 1.3.1 | При роторному і ударно-канатному бурінні і застосуванні доліт діаметром, мм, до: | ||||
| 125 | 8-12 | 0,8 | 0,8 | 0,8 | |
| 150 | 8-12, 24-29 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | |
| 200 | 8-12, 24-29 | 1 | 1 | 1 | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| 250 | 8-12, 24-29 | 1,1 | 1,1 | 1,1 | |
| 300 | 8-12, 24-29 | 1,2 | 1,2 | 1,2 | |
| 350 | 8-12, 24-29 | 1,4 | 1,4 | 1,4 | |
| 400 | 8-12, 24-29 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | |
| 450 | 8-12, 24-29 | 1,7 | 1,7 | 1,7 | |
| 500 | 8-12, 24-29 | 1,9 | 1,9 | 1,9 | |
| 550 | 24-29 | 2,1 | 2,1 | 2,1 | |
| 600 | 24-29 | 2,4 | 2,4 | 2,4 | |
| 650 | 24-29 | 2,6 | 2,6 | 2,6 | |
| 700 | 24-29 | 2,8 | 2,8 | 2,8 | |
| 750 | 24-29 | 3,2 | 3,2 | 3,2 | |
| 800 | 24-29 | 3,3 | 3,3 | 3,3 | |
| 900 | 24-29 | 3,6 | 3,6 | 3,6 | |
| 1000 | 24-29 | 4,3 | 4,3 | 4,3 | |
| 1100 | 24-29 | 5,1 | 5,1 | 5,1 | |
| 1200 | 24-29 | 5,5 | 5,5 | 5,5 | |
| 1300 | 24-29 | 6,6 | 6,6 | 6,6 | |
| 1400 | 24-29 | 7,3 | 7,3 | 7,3 | |
| 1500 | 24-29 | 7,8 | 7,8 | 7,8 | |
| 1.3.2 | При роторному бурінні зі зворотною промивкою, діаметром, мм: | ||||
| 801-1000 | 13-20 | 1,09 | 1,09 | – | |
| 1001-1200 | 13-20 | 1,18 | 1,18 | – | |
| 1.3.3 | При колонковому бурінні і застосуванні доліт діаметром, мм, до: | ||||
| 76 | 21-23 | 0,6 | 0,6 | 0,6 | |
| 93 | 21-23 | 0,8 | 0,8 | 0,8 | |
| 112 | 21-23 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | |
| 132 | 21-23 | 1 | 1 | 1 | |
| 151 | 21-23 | 1,2 | 1,2 | 1,2 | |
| 190 | 21-23 | 1,4 | 1,4 | 1,4 | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| 1.3.4 | При обертальному бурінні з прямою промивкою чистою водою незалежно від глибини свердловини і категорії ґрунтів | 8-12, 21-23 | 0,9 | 0,9 | 0,9 |
| 1.3.5 | Буріння похилих і горизонтальних свердловин при ударно-обертальному бурінні | 37-39 | 1,1 | 1,1 | – |
| 1.3.6 | При роторному і колонковому бурінні під кутом нахилу до горизонту, у градусах, до: | ||||
| 45 | 8-12 | 1,22 | 1,22 | – | |
| 46-65 | 8-12, 21-23 | 1,11 | 1,11 | – | |
| 66-80 | 8-12, 21-23 | 1,05 | 1,05 | – | |
| 80-90 | 8-12, 21-23 | 1 | 1 | – | |
| 1.3.7 | Буріння з підвісних риштувань, помостів, а також на схилах | 8-12, 21-23, 37-43, 46-49, 54-61 | 1,25 | 1,25 | – |
| 1.3.8 | Буріння в підземних спорудах: у звичайних умовах | 8-12, 21-23, 37-43, 46-49, 51, 54-61 | 1,14 | – | – |
| Те ж, в умовах капелі переривчастими струменями | те ж | 1,25 | – | – | |
| Те ж, в умовах капелі суцільними струменями | те ж | 1,4 | – | – | |
| 1.3.9 | Буріння в утруднених умовах | 8-43, 46-49, 54-61 | 1,1 | 1,1 | – |
| 1.3.10 | Розширення свердловин, мм, на: | ||||
| 50 | 8-12, 21-23 | 0,5 | 0,5 | – | |
| 100 | те ж | 0,7 | 0,7 | – | |
| 150 | те ж | 0,8 | 0,8 | – | |
| 200 та більше | те ж | 0,9 | 0,9 | – | |
| 1.3.11 | Буріння з відбором керна у ґрунтах груп: | ||||
| 1-2 | 8-12, 21-23 | 1,25 | 1,25 | – | |
| 3-5 | те ж | 1,15 | 1,15 | – | |
| 6-8 | те ж | 1,1 | 1,1 | – | |
| 9-10 | те ж | 1,05 | 1,05 | – | |
| 1.3.12 | Кріплення свердловин трубами із зовнішнім діаметром, мм, до: | ||||
| 200 | 46-48 | 0,9 | 0,9 | – | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| 201-300 | 46-48 | 1 | 1 | – | |
| 301-400 | 46-48 | 1,2 | 1,2 | – | |
| 401-500 | 46-48 | 1,5 | 1,5 | – | |
| 501-600 | 46-48 | 2,3 | 2,3 | – | |
| 601-700 | 46-48 | 2,7 | 2,7 | – | |
| 701-800 | 46-48 | 3,6 | 3,6 | – | |
| При діаметрі труб понад 800 мм при ударно-канатному бурінні на кожні 100 мм додатково застосовувати коефіцієнт | 46-48 | 1,1 | 1,1 | – | |
| 1.3.13 | Вільний спуск або підйом обсадних труб у трубах більшого діаметра, мм, до: | ||||
| 150 | 49 | 0,7 | 0,7 | – | |
| 151-250 | те ж | 1 | 1 | – | |
| 251-350 | те ж | 1,4 | 1,4 | – | |
| 351-450 | те ж | 1,9 | 1,9 | – | |
| 451-550 | те ж | 3 | 3 | – | |
| 551-650 | те ж | 4 | 4 | – | |
| 651-750 | те ж | 5 | 5 | – | |
| При діаметрі труб більше 750 мм на кожні 100 мм збільшення діаметра додатково застосовувати коефіцієнт | те ж | 1,2 | 1,2 | – | |
| 1.3.14 | Витягання обсадних труб зі свердловини із зовнішнім діаметром, мм, до: | ||||
| 200 | 51 | 0,9 | 0,9 | – | |
| 201-300 | те ж | 1 | 1 | – | |
| 301-400 | те ж | 1,2 | 1,2 | – | |
| 401-500 | те ж | 1,4 | 1,4 | – | |
| 501-600 | те ж | 1,5 | 1,5 | – | |
| 601-700 | те ж | 1,7 | 1,7 | – | |
| 701-800 | те ж | 1,8 | 1,9 | – | |
| При діаметрі труб більше 800 мм при ударно-канатному бурінні на кожні 100 мм збільшення діаметра додатково застосовувати коефіцієнт | те ж | 1,06 | 1,06 | – | |
| 1.3.15 | Цементування затрубного простору при зовнішньому діаметрі труб, мм, до: | ||||
| 200 | 54 | 0,98 | 0,98 | – | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| 201-250 | те ж | 1 | 1 | – | |
| 251-300 | те ж | 1,01 | 1,01 | – | |
| 301-350 | те ж | 1,03 | 1,03 | – | |
| 351-400 | те ж | 1,04 | 1,04 | – | |
| 401-450 | те ж | 1,04 | 1,04 | – | |
| 451-500 | те ж | 1,05 | 1,05 | – | |
| При діаметрі труб більше 500 мм на кожні 50 мм збільшення діаметра додатково застосовувати коефіцієнт | те ж | 1,01 | 1,01 | – | |
| 1.3.16 | Підбашмачний тампонаж глиною або цементом при діаметрі свердловини, мм, до: | ||||
| 125 | 55, 56 | 0,8 | 0,8 | – | |
| 126-150 | те ж | 0,8 | 0,8 | – | |
| 151-250 | те ж | 1 | 1 | – | |
| 251-350 | те ж | 1,2 | 1,2 | – | |
| 351-450 | те ж | 1,3 | 1,3 | – | |
| 451-550 | те ж | 1,4 | 1,4 | – | |
| 551-650 | те ж | 1,5 | 1,5 | – | |
| 651-750 | те ж | 1,5 | 1,5 | – | |
| При діаметрі свердловини більше 750 мм на кожні 100 мм збільшення діаметра додатково застосовувати коефіцієнт | те ж | 1,07 | 1,07 | – | |
| 1.3.17 | Установлення фільтрової колони на колоні водопідйомних (обсадних) труб діаметром, мм, до: | ||||
| 200 | 57 | 0,8 | 0,8 | – | |
| 201-250 | те ж | 1 | 1 | – | |
| 251-300 | те ж | 1,2 | 1,2 | – | |
| 301-350 | те ж | 1,4 | 1,4 | – | |
| понад 350 | те ж | 1,7 | 1,7 | – | |
| 1.3.18 | Масова перестановка установок (більше 10) на одному робочому майданчику з частковим монтажем і демонтажем установок | 21-43 | – | 1,08 | – |
1.4 Класифікація ґрунтів за групами у залежності від трудності і способу
буріння свердловин, а також за їх стійкістю
| Група ґрунтів |
| 1 |
| 1 |
| 2 |
| 3 |
| 4 |
| 5 |
| 6 |
Найменування і характеристика ґрунтів
Торф і рослинний шар без коріння. Розсипчасті: лес, піски (не пливуни), супіски без
гальки і щебеню. Мул вологий і мулуваті ґрунти. Суглинки лесоподібні. Трепел. Крейда
слабка
Торф і рослинний шар з корінням із невеликими домішками дрібної (до 3 см) гальки або
щебеню. Піски щільні. Суглинки щільні. Лес. Мергель розсипчастий. Пливуни. Лід.
Глини середньої щільності. Крейда. Діатоміт. Кам'яна сіль (галіт). Залізна руда
вохриста
Суглинки і супіски з домішками понад 20% дрібної (до 3 см) гальки і щебеню. Лес
щільний. Жорства. Глини: з частими прошарками (до 5 см) слабозцементованих
піщаників і мергелів, щільні мергелисті, загіпсовані, піщані. Алевроліти глинисті
слабозцементовані. Піщаники слабозцементовані глинисті на вапняковому цементі.
Мергель. Вапняк-черепашник. Крейда щільна. Магнезит. Гіпс тонкокристалічний
вивітрілий. Кам'яне вугілля слабке. Сланці: талькові, зруйновані, усіх різновидів.
Марганцева руда. Залізна руда окислена, крихка. Боксити глинисті
Галечник, що складається з дрібної гальки осадочних порід. Мерзлі водоносні піски,
мул, торф. Алевроліти щільні, глинисті. Піщаники глинисті. Мергель щільний.
Нещільні: вапняки і доломіти. Магнезит щільний. Пористі: вапняки, туфи. Опоки
глинисті. Гіпс кристалічний. Ангідрит. Калійні солі. Кам'яне вугілля середньої
твердості. Буре вугілля міцне. Каолін первинний. Сланці: глинисті, піщано-глинисті,
горючі, вуглисті, алевролітові. Апатит кристалічний. Мартитові та їм подібні руди
сильно вивітрілі. Залізна руда м'яка в'язка. Боксити
Галечно-щебенисті ґрунти. Мерзлі: пісок крупнозернистий, жорства, мул, глини
піщанисті. Піщаники на вапняковому і залізистому цементі. Алевроліти. Аргіліти.
Глини аргілітоподібні, дуже щільні. Конгломерат осадочних порід на піщано-глинистому
або іншому пористому цементі. Вапняки. Мармур. Доломіти мергелисті. Ангідрит дуже
щільний. Опоки пористі вивітрілі. Кам'яне вугілля тверде. Антрацит. Фосфорити
шишкуваті. Сланці глинисті, хлоритові. Мартитові та їм подібні руди нещільні
Глини щільні мерзлі. Глини щільні з прошарками доломіту і сидеритів. Конгломерат
осадочних порід на вапняковому цементі. Піщаники: польовошпатові, кварцово-
вапнисті. Алевроліти з включенням кварцу. Вапняки: щільні доломітизовані,
скарновані. Доломіти щільні, опоки. Сланці закварцовані. Аргіліти слабозакременілі.
Тальково-карбонатні породи. Апатити. Колчедан сипучий. Бурі залізняки ніздрюваті.
Гематито-мартитові руди. Сидерити
| 1 |
| 7 |
| 8 |
| 9 |
| 10 |
| 11 |
Аргіліти закременілі. Галечник вивержених і метаморфічних порід (си тець). Щебінь
дрібний без валунів. Конгломерати з галькою (до 50 %) вивержених порід на піщано-
глинистому цементі. Конгломерати осадочних порід на кременистому цементі. Піщаники
кварцеві. Доломіти дуже щільні. Закварцовані: польовошпатові піщаники, вапняки.
Опоки міцні, щільні. Крупно-і середньозернисті, порушені вивітрюванням: граніти,
сієніти, діорити, габро та інші вивержені породы. Бурі залізняки ніздрюваті пористі.
Хроміти. Сульфідні руди. Мартито-сидеритові і гематитові руди. Амфібол-магнетитові
руди
Аргіліти кременисті. Конгломерати вивержених порід на вапняковому цементі.
Доломіти закварцовані. Закременілі: вапняки і доломіти. Фосфорити щільні пластові.
Сланці закременілі. Гнейси. Дрібнозернисті, порушені вивітрюванням: граніти, сієніти,
габро. Кварцово-карбонатні і кварцово-баритові породи. Бурі залізняки пористі.
Гідрогематитові руди щільні. Кварцити: гематитові, магнетитові. Колчедан щільний.
Боксити діаспорові
Базальти. Конгломерати вивержених порід на кременистому цементі. Вапняки карстові.
Кременисті: піщаники, вапняки. Доломіти кременисті. Фосфорити пластові закременілі.
Сланці кременисті. Кварцити: магнетитові і гематитові. Роговики. Альбітофіри і
кератофіри. Трахіти. Порфіри закварцовані. Діабази тонкокристалічні. Туфи
закременілі, ороговілі. Крупно-і середньозернисті: граніти, гранітогнейси,
гранодіорити. Сієніти. Габро-норити. Пегматити. Закварцовані: амфіболіт, колчедан.
Кварцово-турмалінові породи, не порушені вивітрюванням. Бурі залізняки щільні.
Кварци зі значною кількістю колчедану. Барити щільні
Валунно-галькові відкладення вивержених і метаморфізованих порід. Піщаники
кварцові зливні. Джеспіліти, порушені вивітрюванням. Фосфатно-кременисті породи.
Кварцити нерівномірно-зернисті. Кварцові: альбітофіри і кератофіри. Дрібнозернисті:
граніти, граніто-гнейси і гранодіорити. Мікрограніти. Пегматити щільні,
сильнокварцові. Магнетитові і мартитові руди, щільні з прошарками роговиків. Бурі
залізняки закременілі. Кварц жильний. Порфірити сильно закварцовані і ороговиковані
Альбітофіри тонкозернисті, ороговиковані. Джеспіліти, не порушені вивітрюванням.
Сланці яшмоподібні кременисті. Кварцити. Роговики залізисті дуже тверді. Кварц
щільний. Корундові породи. Джеспіліти гематито-мартитові і гематито-магнетитові.
Зовсім не порушені вивітрюванням монолітно-зливні: джеспіліти, кремінь, яшми,
роговики, кварцити, егеринові і корундові породи
| Група ґрунтів |
| 1 |
| 1 |
| 2 |
| 3 |
| 4 |
Найменування і характеристика ґрунтів
Мул вологий, мулуваті ґрунти. Лес м'якопластичний, розсипчастий, злежаний, дуже низької
міцності. Крейда зволожена, дуже низької міцності. Пісок крупнозернистий (0,5-2,0 мм)
сипучий, пісок середньозернистий (0,2-0,5 мм) сипучий, пісок дрібнозернистий (0,1-0,2
мм) сипучий. Піщано-глинистий ґрунт розсипчастий, з домішками (до 10%) дрібної гальки
і гравію; розсипчастий з домішками (до 20%) дрібної гальки і гравію. Рослинний шар без
коріння. Суглинки лесовидні розсипчасті, м'якопластичні. Супісок пластичний розсипчастий.
Торф розсипчастий без коріння з невеликими домішками гальки і гравію. Трепел
Глина тугопластична. Діатоміт. Кам'яна сіль (галіт). Лід. Лес щільний, злежаний. Крейда
низької міцності. Пісок крупнозернистий (0,5-2,0 мм) щільний, сухий. Пісок
середньозернистий (0,2-0,5 мм) щільний, сухий. Пісок дрібнозернистий (0,1-0,2 мм)
щільний, сухий. Пливун. Рослинний шар з корінням і домішками до 10% дрібної (до 3 см)
гальки і щебеню. Суглинки тугопластичні. Супісок твердий. Торф з корінням і домішками
до 10% дрібної (до 3 см) гальки і щебеню. Трепел дуже низької міцності
Алевроліт глинистий низької міцності. Гіпс тонкокристалічний, вивітрілий, низької
міцності. Глина стрічкова, м'якопластична; глина стрічкова, текучепластична;
м'якопластична; м'якопластична, в'язка, піщана; напівтверда з частими прошарками (до 5
см) слабозцементованих піщаників; напівтверда з частими прошарками (до 5 см)
слабозцементованих мергелів. Жорства. Черепашник, черепашник пористий. Магнезит
низької міцності. Крейда маломіцна. Мергель низької міцності. Пемза. Піщано-глинистий
ґрунт зі значними домішками (від 20 до 30%) щебеню, гравію і дрібної гальки. Піщаник
крупнозернистий глинистий, низької міцності на глинистому цементі, низької міцності на
вапнистому цементі. Піщаник середньозернистий глинистий, низької міцності на глинистому
цементі, низької міцності на вапнистому цементі. Піщаник дрібнозернистий глинистий,
низької міцності на глинистому цементі, низької міцності на вапнистому цементі.
Сланець тальковий зруйнований, низької міцності. Суглинки напівтверді з домішками
понад 20% дрібної (до 3 см) гальки і щебеню, мергелисті, загіпсовані, піщанисті. Супісок
твердий з домішками понад 20% дрібної (до 3 см) гальки і щебеню, мергелистий,
загіпсований, піщанистий. Трепел маломіцний
Алеврит зниженої міцності. Ангідрит. Бетон слабкий зі щебенем осадочних порід. Галечник,
що складається з гальки осадочних порід. Гіпс кристалічний, маломіцний. Глина піщана,
текучепластична, напівтверда. Доломіт маломіцний. Змійовик (серпентин). Вапняк
маломіцний; пористий вивітрений, пористий маломіцний. Мул водоносний, мерзлий.
Конгломерат осадочних порід на глинистому цементі. Магнезит маломіцний. Крейда
маломіцна. Опока глиниста. Пісок крупнозернистий (0,5-2,0 мм) водоносний мерзлий,
маловодоносний мерзлий. Пісок середньозернистий (0,2-0,5 мм) водоносний мерзлий,
маловодоносний мерзлий. Пісок дрібнозернистий (0,1-0,2 мм) водоносний мерзлий,
маловодоносний мерзлий. Піщаник крупнозернистий, вивітрений, глинистий зниженої
міцності, глинистий маломіцний, глинистий низької міцності, з домішками галечника.
Піщаник середньозернистий вивітрений, глинистий зниженої міцності, глинистий
маломіцний, глинистий низької міцності. Піщаник дрібнозернистий вивітрений, глинистий
зниженої міцності, глинистий маломіцний,
глинистий низької міцності. Сланець вивітрений, глинистий низької міцності, горючий
низької міцності, вуглистий низької міцності, піщанистий низької міцності. Торф водоносний
мерзлий. Туфи шаруваті, ущільнені, маломіцні, розсипчасті, пористі
| 1 |
| 5 |
| 6 |
| 7 |
Алевроліт маломіцний. Ангідрит середньої міцності. Аргіліт маломіцний. Галечно-
щебенистий ґрунт. Глина аргілітова тверда, аргілітоподібна, тугопластична, піщаниста
мерзла, з домішками гравію і гальки мерзла. Доломіт мергелистий, маломіцний, пористий,
вивітрений, дуже низької міцності. Жорства мерзла. Змійовик (серпентин) низької міцності.
Вапняк доломітизований, дуже низької міцності; мергелистий, дуже низької міцності.
Мергель середньої міцності. Мармур. Опока пориста, вивітріла. Пісок крупнозернистий (0,5-
2,0 мм) мерзлий. Пісок дрібнозернистий (0,1-0,2 мм) мерзлий. Піщано-глинистий ґрунт з
великим (більше 30%) вмістом гравію і гальки. Пісок крупнозернистий на залізистому
цементі, на вапнистому цементі. Піщаник середньозернистий на залізистому цементі, на
вапнистому цементі. Піщаник дрібнозернистий на залізистому цементі, на вапнистому
цементі. Сланець глинистий маломіцний, хлоритовий маломіцний. Цементний камінь
Алевроліт із включенням кварцу. Аргіліт слабозакременілий, середньої міцності,
сильновивітрений. Бетон міцний зі щебенем осадочних порід. Боксити. Габро вивітрене,
крупнозернисте вивітрене, середньозернисте вивітрене, дрібнозернисте вивітрене.
Галечник дрібний без валунів, зв'язаний глинистим матеріалом, з льодяними
прошарками, мерзлий. Глина волога, тверда, мерзла, з прошарками доломіту, з
прошарками сидеритів. Граніт крупнозернистий вивітрений, середньозернистий вивітрений,
дрібнозернистий вивітрений. Доломіт середньої міцності. Вапняк доломітизований
середньої міцності; мергелистий середньої міцності. Черепашник скарнований, середньої
міцності. Конгломерат осадочних порід на вапнистому цементі. Опока середньої міцності.
Піщаник крупнозернистий кварцововапнистий, польовошпатовий. Піщаник середньозернистий
кварцововапнистий, польовошпатовий. Піщаник дрібнозернистий кварцововапнистий,
польовошпатовий. Піщаник-змійовик міцний крупнозернистий, середньозернистий,
дрібнозернистий. Порфір крупнозернистий вивітрений; середньозернистий вивітрений.
Порфірит крупнозернистий вивітрений, середньозернистий вивітрений. Сланець аспідний
закварцований міцний, закварцований піщаний середньої міцності, слюдяний закварцований
середньої міцності. Торф сильновивітрений
Андезит сильновивітрений. Аргіліт закременілий. Габро крупно-і середньозернисте,
порушене вивітрюванням. Галечник вивержених і метаморфічних порід (ситець) крупний з
невеликою кількістю дрібних валунів. Гнейс крупнозернистий вивітрений,
середньозернистий вивітрений, дрібнозернистий вивітрений. Граніт крупно-і
середньозернистий порушений вивітрюванням. Діабаз вивітрений. Діорит
крупнозернистий вивітрений, середньозернистий вивітрений, крупнозернистий порушений
вивітрюванням, середньозернистий порушений вивітрюванням. Доломіт міцний. Вапняк
закварцований. Конгломерат осадочних порід на кременистому цементі з галькою (до 50%)
вивержених порід на піщано-глинистому цементі. Опока міцна. Пегматит крупнозернистий.
Піщаник крупнозернистий кварцовий, закварцований, польовошпатовий закварцований.
Піщаник середньозернистий кварцовий, закварцований, польовошпатовий закварцований.
Піщаник дрібнозернистий кварцовий, закварцований. Порфір крупнозернистий,
середньозернистий, дрібнозернистий, вивітрений. Сієніт крупнозернистий порушений
вивітрюванням, середньозернистий порушений вивітрюванням, дрібнозернистий порушений
вивітрюванням. Торф слабовивітрений. Щебінь дрібний без валунів
| 1 |
| 8 |
| 9 |
| 10 |
Андезит маловивітрений. Аргіліт кременистий. Базальт слабовивітрений. Габро
дрібнозернисте порушене вивітрюванням. Гнейс крупнозернистий, середньозернистий,
дрібнозернистий. Граніт дрібнозернистий порушений вивітрюванням. Діорит
дрібнозернистий вивітрений, дрібнозернистий порушений вивітрюванням. Доломіт
закременілий, закварцований. Вапняк закременілий міцний закварцований. Конгломерат
вивержених порід на вапнистому цементі. Пегматит щільний, сильно закварцований.
Порфір дрібнозернистий. Сієніт дрібнозернистий вивітрений. Сланець кременистий,
закременілий міцний. Торф зі слідами вивітрювання
Альбітофір. Амфіболіт закварцований. Андезит зі слідами вивітрювання. Базальт,
базальт зі слідами вивітрювання. Бетон міцний зі щебенем вивержених порід. Габро
крупнозернисте, середньозернисте, дрібнозернисте. Габро-норит. Граніт
крупнозернистий, середньозернистий, дрібнозернистий. Гранітогнейс. Гранодіорит
крупнозернистий, середньозернистий. Діабаз міцний порушений вивітрюванням,
тонкокристалічний. Діорит крупнозернистий, середньозернистий, дрібнозернистий.
Доломіт кременистий. Вапняк карстовий, кременистий. Кератофір. Конгломерат
вивержених порід на кременистому цементі, кристалічних порід на кременистому
цементі. Пегматит. Піщаник крупнозернистий кременистий, на кварцовому цементі,
кременистий. Піщаник середньозернистий кременистий, на кварцовому цементі,
кременистий. Піщаник дрібнозернистий кременистий, на кварцовому цементі,
кременистий. Порфір закварцований. Роговик, сієніт крупнозернистий,
середньозернистий, дрібнозернистий. Сланець кременистий дуже міцний. Трахіт. Туфи
закременілі, ороговілі
Альбітофір кварцовий. Валуни, валунно-галечні відкладення вивержених і
метаморфізованих порід, валунний ґрунт, валуни кристалічних порід. Граніт (мікрограніт).
Граніт дрібнозернистий. Граніто-гнейс дрібнозернистий. Гранодіорит дрібнозернистий.
Джеспіліти порушені вивітрюванням. Діабаз міцний не порушений вивітрюванням. Мул
кварцовий. Пегматит кварцовий. Піщаник крупнозернистий кварцовий зливний. Піщаник
середньозернистий кварцовий зливний. Піщаник дрібнозернистий кварцовий зливний.
Порфірит сильнозакварцований, ороговілий
| Група ґрунтів |
| 1 |
| 3 |
| 4 |
Найменування і характеристика ґрунтів
Крейда низької міцності.
Алевроліт глинистий низької міцності. Бетон слабкий зі щебенем осадочних порід. Гіпс
кристалічний маломіцний, тонкокристалічний вивітрілий низької міцності. Жорства,
черепашник, черепашник пористий. Опока глиниста. Піщаник крупнозернистий низької
міцності на вапнистому цементі, на глинистому цементі. Піщаник середньозернистий
низької міцності на глинистому цементі, на вапнистому цементі. Піщаник дрібнозернистий
низької міцності на вапнистому цементі, на глинистому цементі. Порфір середньозернистий
вивітрений. Сланець вивітрений хлоритовий маломіцний. Трепел дуже низької міцності.
Цементний камінь.
| 1 |
| 5 |
| 6 |
| 7 |
Алевроліт зниженої міцності. Аргіліт маломіцний. Габро вивітрене, крупнозернисте
вивітрене. Гнейс крупнозернистий вивітрений. Діорит крупнозернистий вивітрений.
Змійовик (серпентин). Вапняк маломіцний пористий вивітрений, пористий маломіцний.
Конгломерат осадочних порід на глинистому цементі. Магнезит низької міцності.
Крейда маломіцна. Мергель низької міцності, маломіцний. Опока пориста, вивітріла.
Пемза. Піщаник крупнозернистий вивітрений, глинистий зниженої міцності, глинистий
маломіцний, глинистий низької міцності, з домішками галечника. Піщаник
середньозернистий вивітрений, глинистий зниженої міцності, глинистий маломіцний,
глинистий низької міцності. Піщаник дрібнозернистий вивітрений, глинистий зниженої
міцності, глинистий маломіцний, глинистий низької міцності. Порфір крупнозернистий
вивітрений. Сієніт крупнозернистий вивітрений. Сланець глинистий маломіцний,
глинистий низької міцності, горючий низької міцності, вуглистий низької міцності,
піщанистий низької міцності. Туфи шаруваті, ущільнені, маломіцні, розсипчасті, пористі
Алевроліт з включенням кварцу. Ангідрит середньої міцності. Аргіліт
слабозакременілий середньої міцності. Боксити. Габро середньозернисте вивітрене.
Гнейс середньозернистий вивітрений. Граніт крупнозернистий вивітрений,
середньозернистий вивітрений. Діорит середньозернистий вивітрений, крупнозернистий
порушений вивітрюванням, середньозернистий порушений вивітрюванням. Доломіт
маломіцний, мергелистий маломіцний, пористий, вивітрений, дуже низької міцності.
Жорства мерзла. Змійовик (серпентин) низької міцності. Вапняк доломітизований дуже
низької міцності, мергелистий дуже низької міцності. Конгломерат осадочних порід на
вапнистому цементі, магнезит маломіцний. Мергель середньої міцності. Опока середньої
міцності. Піщаник крупнозернистий глинистий на залізистому цементі, на вапнистому
цементі. Піщаник середньозернистий глинистий на залізистому цементі, на вапнистому
цементі. Піщаник дрібнозернистий глинистий на залізистому цементі, на вапнистому
цементі. Сієніт середньозернистий вивітрений. Сланець середньої міцності
Андезит сильновивітрений. Аргіліт закременілий. Бетон міцн ий зі щебенем
осадочних порід. Базальт сильновивітрений. Габро дрібнозернисте вивітрене, крупно-і
середньозернисте порушене вивітрюванням. Гнейс дрібнозернистий вивітрений. Граніт
дрібнозернистий вивітрений. Діорит дрібнозернистий вивітрений, дрібнозернистий
порушений вивітрюванням. Доломіт середньої міцності. Вапняк доломітизований
середньої міцності, мергелистий середньої міцності. Черепашник середньої міцності.
Конгломерат осадочних порід на кременистому цементі. Мармур. Опока міцна. Піщаник
крупнозернистий кварцововапнистий, польовошпатовий. Піщаник середньозернистий
кварцововапнистий, польовошпатовий. Піщаник дрібнозернистий кварцово-вапнистий,
польовошпатовий. Піщаник-змійовик міцний крупнозернистий, середньозернистий,
дрібнозернистий. Порфір дрібнозернистий вивітрений. Сієніт крупнозернистий
порушений вивітрюванням, середньозернистий порушений вивітрюванням,
дрібнозернистий вивітрений. Сланець аспідний, закварцований міцний, закварцований,
слюдяний. Торф сильновивітрений
| 1 |
| 8 |
| 9 |
| 10 |
| 11 |
Аргіліт кременистий. Андезит слабовивітрений. Базальт слабовивітрений. Габро
крупнозернисте, дрібнозернисте порушене вивітрюванням. Гнейс крупнозернистий,
граніт крупнозернистий, крупно-і середньозернистий порушений вивітрюванням.
Гранодіорит крупнозернистий. Діабаз вивітрений. Діорит крупнозернистий. Доломіт
міцний, закварцований, закременілий. Вапняк доломітизований. Черепашник скарнований.
Конгломерат вивержених порід на вапняковистому цементі, вивержених порід на
кременистому цементі, кристалічних порід на кременистому цементі. Пегматит
крупнозернистий. Піщаник крупнозернистий кварцовий, кременистий на кварцовому
цементі, кременистий закварцований, польовошпатовий закварцований. Піщаник
середньозернистий кварцовий, кременистий на кварцовому цементі, кременистий
закварцований, польовошпатовий закварцований. Пісок дрібнозернистий кварцовий,
кременистий на кварцовому цементі, кременистий закварцований, польовошпатовий
закварцований. Порфір крупнозернистий. Сієніт крупнозернистий, дрібнозернистий
порушений вивітрюванням. Сланець піщаний середньої міцності. Торф слабовивітрений
Андезит зі слідами вивітрювання. Базальт зі слідами вивітрювання. Габро
середньозернисте. Габронорит. Гнейс середньозернистий. Граніт середньозернистий,
дрібнозернистий порушений вивітрюванням. Гранітогнейс. Гранодіорит
середньозернистий. Діорит середньозернистий. Доломіт кременистий. Вапняк
закварцований закременілий, міцний закварцований. Кератофір. Пегматит щільний,
сильнозакварцований. Порфір середньозернистий. Сієніт середньозернистий. Трахіт зі
слідами вивітрювання. Туфи закременілі, ороговілі
Альбітофір. Амфіболіт закварцований. Бетон міцний зі щебенем вивержених порід.
Габро дрібнозернисте. Гнейс дрібнозернистий. Граніт (мікрограніт). Граніт
дрібнозернистий. Граніто-гнейс дрібнозернистий. Гранодіорит дрібнозернистий.
Джеспіліти порушені вивітрюванням. Діабаз міцний порушений вивітрюванням,
тонкокристалічний. Діорит дрібнозернистий. Вапняк кременистий. Мул кварцовий.
Пегматит кварцовий. Піщаник крупнозернистий кварцовий зливний. Піщаник
середньозернистий кварцовий зливний. Піщаник дрібнозернистий кварцовий зливний.
Порфір дрібнозернистий закварцований. Роговик. Сієніт дрібнозернистий. Сланець
кременистий дуже міцний, закременілий міцний
Альбітофір кварцовий. Діабаз міцний не порушений вивітрюванням. Порфірит
сильнозакварцований, ороговілий
| Група ґрунтів |
| 1 |
| 1 |
| 2 |
| 3 |
| 4 |
Найменування і характеристика ґрунтів
Рослинний шар і торф з невеликими домішками гальки і гравію, мулуваті ґрунти.
Лесовидні розсипчасті суглинки, розсипчастий лес, трепел
Сипучі піски і піщано-глинисті ґрунти з домішками (до 10%) дрібної гальки і гравію.
Глини стрічкові, піщані, пластичні. Діатоміт. Сажа
Піщано-глинисті ґрунти з домішками (10-30%) дрібної гальки, щебеню і гравію.
Розсипчасті мергелі, щільні глини і суглинки, злежаний лес, крейда слабка. Сухі піски,
вугілля буре, пливуни
Піщано-глинисті ґрунти зі значними (понад 30%) домішками гальки і щебеню. Щільні
в'язкі глини, валунні глини, каолін. Пористий вапняк-черепашник, щільна крейда. Гіпс.
Боксити, ангідрит, фосфорити, опок, кам'яна сіль, кам'яне вугілля. Мерзлі ґрунти: пісок,
мул, торф, суглинки
1.4.1 У таблиці 6 при бурінні валунів категорію визначати за характеристикою порід, які складають ці валуни.
| Група ґрунтів |
| 1 |
| 1 |
| 2 |
| 3 |
| 4 |
Найменування і характеристика ґрунтів
Торф і рослинний шар без коріння, сипучі піски, мулуваті породи, болотні ґрунти.
Розсипчасті піщано-глинисті ґрунти (супіски) без гальки і щебеню. Лесовидні суглинки,
розсипчастий лес. Трепел
Торф і рослинний шар з корінням або з невеликими домішками дрібної гальки і гравію.
Розсипчасті піщано-глинисті ґрунти з домішками (до 20%) дрібної гальки і гравію.
Різновиди пісків, що не увійшли до 1 і 3 груп. Глини стрічкові пластичні і піщані.
Діатоміт. Сажа. Зволожена слабка крейда. Буре вугілля, м'яке кам'яне вугілля
Піщано-глинисті ґрунти зі значними домішками (від 20 до 30%) щебеню, гравію і
дрібної гальки. Розсипчасті мергелі. Щільні глини і суглинки. Злежаний лес. Крейда.
Сухі піски. Лід чистий. Пливуни. Кам'яне вугілля середньої міцності
Піщано-глинисті ґрунти з великим (більше 30%) вмістом гравію і гальки. Щільні в'язкі
глини, валунні глини. Первинний каолін. М'які глинисті, вуглисті і талько-хлоритові
сланці. Мергель, глинисті піщаники. Гіпс, тверда крейда. Боксити. Ангідрит. Фосфорит.
Опока. Кам'яна сіль (галіт). Міцне кам'яне вугілля. Мерзлі ґрунти: сильноводоносний
пісок, мул, торф, глини з домішками гравію і гальки
| 1 |
| 5 |
| 6 |
| 7 |
Дрібний галечник без валунів. Аспідні, покрівельні, слюдисті сланці. Піщаники на
вапнистому і залізистому цементі. Вапняки. Доломіти кристалічні. Мармур. Аргіліти.
Ніздрюватий бурий залізняк. Вивітрені вивержені породи: граніти, сієніти, діорити, габро і
т.п. Конгломерати осадочних порід на вапнистому цементі. Мерзлі ґрунти: маловодоносний
пісок і мул, піщанисті глини, щільні вологі глини, галечники, зв'язані глинистим
матеріалом із льодяними прошарками
Крупний галечник із невеликою кількістю дрібних валунів. Закварцовані сланці, вапняки і
піщаники. Крупнозернисті вивержені породи: граніти, діорити, сієніти, габро, гнейси,
порфіри і пегматити, конгломерати осадочних порід на кременистому цементі
Галечник із великою кількістю крупних валунів, валуни кристалічних порід. Кременисті
сланці, вапняки, піщаники. Дрібнозернисті вивержені породи: граніти, сієніти, діорити,
габро. Щільні сильнокварцові пегматити. Конгломерати кристалічних порід на кременистому
цементі
| Група ґрунтів |
| 1 |
| 1 |
| 2 |
| 3 |
| 4 |
Найменування і характеристика ґрунтів
Усіх видів: рослинний шар, лес, пісок природної вологості. Солончак і солонець м'який.
Глина м'якопластична, пісок, насичений водою, суглинок м'якопластичний і лесовидний усіх
видів, супісок усіх різновидів, чорнозем і каштанові землі природної вологості
Глина напівтверда і ламана, лес сухий і затверділий усіх видів, пісок сухий сипучий,
солончак і солонець затверділий, суглинок твердий усіх видів, у тому числі загіпсований,
чорнозем і каштанові землі затверділі
Гравій і гравелисті ґрунти, глина тверда і загіпсована
| Група ґрунтів |
| 1 |
| 1 |
| 2 |
Найменування і характеристика ґрунтів
Стійкі ґрунти (з жорсткими структурними з'єднаннями). Ґрунти і породи шаруватої,
уламкової і кристалічної будови на вапнистому або кварцовому цементі: вапняки, піщаники,
доломіти, мармури, граніти, габро, діабази та ін. Глинисті і піщано-глинисті ґрунти і породи.
Ґрунти і породи шаруватої або уламкової будови, зв'язані глинистим, частково вапнистим
цементом, сланці глинисті, конгломерати, брекчії, мергелі, туфи
Нестійкі ґрунти (без жорстких структурних з'єднань). Піщано-глинисті ґрунти, насичені
водою: пливучі піски і пливуни, розріджені ґрунти, розбухаючі ґрунти і породи (глини,
крейда, гіпс і т.п.). Ґрунти і породи, що являють собою скупчення окремих зерен і уламків
без зчеплення між собою: розсипчасті ґрунти і породи, галька, щебінь, гравій, піски.
Валунні відкладення. Розбиті тріщинами ґрунти і породи 1 групи
1.5 Довідкові дані щодо складу і норм витрат промивальних розчинів при бурінні свердловин, цементу при цементуванні свердловин, обсадних труб для
кріплення свердловин, а також інших допоміжних матеріалів
1.5.1 У таблиці 9 витрати хімреагентів і бентонітової глини слід приймати за проектом.
| Діаметр свердловини, мм | Витрати глини, т, при щільності глинистого розчину, г/см3 | Витрати | |||||
| 1.05 | 1.10 | 1.15 | 1.20 | 1.25 | 1.30 | води, м3 | |
| до 125 | 2,75 | 5,05 | 7,75 | 10,3 | 13,0 | 15,6 | 10 |
| понад 125 до 150 | 4,15 | 8,05 | 12,0 | 16,1 | 19,5 | 23,5 | 15 |
| понад 150 до 200 | 7,25 | 13,5 | 20,2 | 27,0 | 34,0 | 40,6 | 25 |
| понад 200 до 250 | 10,7 | 22,3 | 32,9 | 44,8 | 55,4 | 67,2 | 40 |
| понад 250 до 300 | 17,3 | 32,8 | 49,0 | 65,5 | 82,6 | 98,3 | 60 |
| понад 300 до 350 | 23,8 | 45,1 | 67,6 | 90,3 | 113 | 135 | 80 |
| понад 350 до 400 | 30,6 | 58,3 | 87,6 | 116 | 146 | 175 | 100 |
| понад 400 до 450 | 38,9 | 74,7 | 111 | 140 | 185 | 223 | 130 |
| понад 450 до 500 | 47,8 | 90,8 | 136 | 181 | 227 | 272 | 160 |
| Пряма промивка | Зворотна промивка | ||
| глибина свердловини, м | витрати води, м3 | діаметр свердловини, мм до | витрати води, м3 |
| до 100 | 215 | 800 | 200 |
| до 400 | 320 | 1000 | 330 |
| більше 400 | 440 | 1200 | 496 |
| Діаметр свердловини, мм | Матеріал | ||||
| сода кальцино-вана | реагент вуглелужний | реагент із сульфітспиртової барди | |||
| сода каустична | вугілля буре | концентрат ССБ | сода каустична | ||
| до 125 | 0,20 | 0,10 | 1,0 | 2,06 | 0,25 |
| понад 125 до 150 | 0,30 | 0,15 | 1,5 | 3,12 | 0,40 |
| понад 150 до 200 | 0,50 | 0,25 | 2,5 | 5,30 | 0,65 |
| понад 200 до 250 | 0,82 | 0,42 | 4,2 | 8,75 | 1,10 |
| понад 250 до 300 | 1,23 | 0,60 | 6,0 | 12,7 | 1,64 |
| понад 300 до 350 | 1,70 | 0,85 | 8,5 | 17,6 | 2,25 |
| понад 350 до 400 | 2,20 | 1,10 | 11,0 | 23,0 | 2,90 |
| понад 400 до 450 | 2,80 | 1,40 | 14,0 | 29,2 | 3,75 |
| понад 450 до 500 | 3,40 | 1,70 | 17,0 | 35,2 | 4,50 |
1.5.2 У таблиці 12 з метою економії крохмалю допускається використовувати водний розчин, який містить в собі 3% крохмалю і 3% бентонітової або місцевої глини. Для прискорення розпаду розчину та переходу його у рідину з властивостями води рекомендується застосовувати ферментний препарат амілосубтилін у кількості 0,02 – 0,03% від маси сухого крохмалю.
| Діаметр свердловини, мм | Концентрація крохмалю в розчині, % | Діаметр свердловини, мм | Концентрація крохмалю в розчині, % | ||
| 5 | 3 | 5 | 3 | ||
| до 125 | 1,26 | 0,78 | понад 300 до 350 | 9,47 | 5,68 |
| понад 125 до 150 | 1,75 | 1,05 | понад 350 до 400 | 12,4 | 7,45 |
| понад 150 до 200 | 3,04 | 1,81 | понад 400 до 450 | 16,5 | 9,87 |
| понад 200 до 250 | 4,46 | 2,67 | понад 450 до 500 | 20,3 | 12,2 |
| понад 250 до 300 | 6,87 | 4,11 | |||
1.5.3 У таблиці 13 нормами витрат передбачене застосування гипану-1 у вигляді 15% водного розчину.
| В'язкість (умовна) водогипановог о розчину, с | |||||||||
| до 125 | понад 125 до 150 | понад 150 до 200 | понад 200 до 250 | понад 250 до 300 | Понад 300 до 350 | понад 350 до 400 | понад 400 до 450 | понад 450 до 500 | |
| 20-22 | 8,5 | 11,7 | 21,2 | 31,8 | 47,7 | 65,7 | 86,9 | 116 | 142 |
| 23-25 | 12,7 | 17,5 | 31,8 | 42,4 | 63,6 | 86,9 | 115 | 154 | 189 |
| 26-28 | 16,9 | 23,3 | 42,4 | 53,0 | 79,5 | 108 | 144 | 191 | 235 |
| 29-30 | 21,2 | 29,2 | 53,0 | 63,6 | 95,4 | 129 | 172 | 228 | 282 |
Діаметр свердловини, мм
| Найменування матеріалів | Одиниця виміру | Г р у п а ґ р у н т і в | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | ||
| Болти різні з гайками і шайбами | т | 0,00024 | 0,00038 | 0,00055 | 0,00085 | 0,00124 | 0,00162 | 0,00235 | 0,00355 | 0,00520 | 0,00715 |
| Цвяхи | т | 0,00047 | 0,00075 | 0,0011 | 0,0017 | 0,00245 | 0,00320 | 0,00480 | 0,00720 | 0,0104 | 0,0143 |
| Кабель ГРШ, 16 мм2 | м | 0,50 | 0,78 | 1,14 | 1,75 | 2,56 | 3,40 | 4,95 | 7,57 | 11,0 | 15,2 |
| Стрічка ізоляційна | кг | 0,59 | 0,95 | 1,36 | 2,10 | 3,15 | 4,00 | 5,85 | 9,00 | 13,0 | 17,5 |
| Дріт в'язальний д 6 мм | т | 0,00071 | 0,0011 | 0,00165 | 0,0025 | 0,00365 | 0,0048 | 0,0071 | 0,0108 | 0,0157 | 0,0217 |
| Канат прядив'яний, д 20,7 мм | м | 1,40 | 2,24 | 3,28 | 5,07 | 7,46 | 9,55 | 14,3 | 21,5 | 30,7 | 42,7 |
| Мотузка прядив'яна | м | 0,12 | 0,19 | 0,28 | 0,42 | 0,62 | 0,81 | 1,20 | 1,80 | 2,60 | 3,60 |
| Дошка необрізна | м3 | 0,05 | 0,08 | 0,10 | 0,17 | 0,25 | 0,30 | 0,48 | 0,72 | 1,04 | 1,44 |
| Азбест листовий | т | 0,0001 | 0,00014 | 0,0002 | 0,00028 | 0,00038 | 0,00054 | 0,00074 | 0,00102 | 0,00128 | 0,00143 |
Таблиця 15 – Витрати інших матеріалів при бурінні установками типу БС-1М,
УГБ-3УК і УГБ-4УК з електродвигуном (до норм груп 25-29). Норми
на 100 м буріння
| Найменування матеріалу | Одиниця виміру | К а т е г о р і я п о р і д | |||||
| 1-2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | ||
| Болти різні з гайками і шайбами | т | 0,00056 | 0,0011 | 0,0021 | 0,004 | 0,068 | 0,0124 |
| Кабель електричний сб2лу 3х16 | м | 0,60 | 1,08 | 2,30 | 4,30 | 7,30 | 13,2 |
| Провід освітлювальний перерізом 1,5 мм2 | м | 2,10 | 3,80 | 8,10 | 15,3 | 25,9 | 46,8 |
| Стрічка ізоляційна | т | 0,32 | 0,58 | 1,24 | 2,30 | 4,00 | 7,20 |
| Канат прядив'яний | т | 0,00101 | 0,00213 | 0,00436 | 0,00872 | 0,0138 | 0,025 |
| Цвяхи | т | 0,00285 | 0,00607 | 0,0124 | 0,0248 | 0,0393 | 0,0712 |
| Пропан | м3 | 2,73 | 5,83 | 11,9 | 23,8 | 37,6 | 68,2 |
| Кисень | м3 | 8,00 | 17,1 | 34,8 | 39,6 | 110 | 199 |
| Дошка необрізна | м3 | 0,06 | 0,1 | 0,17 | 0,25 | 0,3 | 0,48 |
Таблиця 16 – Витрати інших матеріалів при бурінні станками типу УГБ-3УК і
4УК із двигунами внутрішнього згорання (до норм груп 25-29). Норми
на 100 м буріння
| Найменування матеріалу | Одиниця виміру | К а т е г о р і я п о р і д | |||||
| 1-2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | ||
| Болти різні з гайками і шайбами | т | 0,00062 | 0,0011 | 0,0023 | 0,0044 | 0,0075 | 0,00137 |
| Провід освітлювальний перерізом 1,5 мм2 | м | 2,30 | 4,20 | 8,90 | 16,8 | 28,5 | 51,5 |
| Стрічка ізоляційна | кг | 0,07 | 0,11 | 0,23 | 0,44 | 0,75 | 1,13 |
| Дошка необрізна | м3 | 0,06 | 0,1 | 0,17 | 0,25 | 0,3 | 0,48 |
1.5.4 У таблиці 17 знос витягнутих стальних обсадних труб слід приймати у процентах від глибини кріплення свердловин: до 100 м – 9%, понад 100 до 200 м
– 14%, понад 200 м – 19%.
Таблиця 17 – Кріплення свердловин стальними обсадними трубами при
обертальному бурінні (до норм груп 46, 47). Норми на 100 м обсадних
труб, м
| Матеріал | З'єднання труб | |
| муфтове | зварне | |
| Труби стальні обсадні діаметром до 273 мм | 102,0 | 103,0 |
| Труби стальні обсадні діаметром понад 273 мм | 101,0 | 103,0 |
1.5.5 У таблиці 18 знос витягнутих стальних обсадних труб слід приймати у процентах від глибини кріплення свердловин: до 100 м – 10%, понад 100 до 200 м
– 15%, понад 200 м – 20%.
Таблиця 18 – Кріплення свердловин стальними обсадними трубами при ударно-
канатному бурінні (до норм груп 48, 49). Норми на 100 м обсадних
труб, м
| Матеріал | З'єднання труб | |
| муфтове | зварне | |
| Труби стальні обсадні діаметром до 273 мм | 102,5 | 103,5 |
| Труби стальні обсадні діаметром понад 273 мм | 102,0 | 103,0 |
Таблиця 19 – Цементування затрубного простору (до норм групи 54). Норми
витрат тампонажного цементу на цементування 1 м затрубного
простору свердловин, кг
| Діаметр обсадних труб, мм | Діаметр свердловини (долота), мм | |||||||
| 145 | 190 | 243 | 295 | 346 | 394 | 445 | 490 | |
| 127 | 5 | 19 | 39 | – | – | – | – | – |
| 146 | – | 14 | 36 | 62 | 92 | – | – | – |
| 168 | – | 7 | 28 | 55 | 81 | – | – | – |
| 219 | – | – | 9 | 37 | 67 | 98 | – | – |
| 273 | – | – | – | 11 | 42 | 77 | 116 | 156 |
| 325 | – | – | – | – | 13 | 43 | 86 | 127 |
| 377 | – | – | – | – | – | 14 | 53 | 92 |
| 426 | – | – | – | – | – | – | 15 | 55 |
1.5.6 У таблиці 20 норми розраховані на висоту цементації 1 м.
| Зовнішній діаметр обсадних труб, мм | Норма витрат, кг | Зовнішній діаметр обсадних труб, мм | Норма витрат, кг | Зовнішній діаметр обсадних труб, мм | Норма витрат, кг |
| 114 | 10 | 273 | 100 | 630 | 540 |
| 127 | 20 | 325 | 170 | 720 | 650 |
| 146 | 30 | 377 | 220 | 820 | 920 |
| 168 | 40 | 426 | 260 | 920 | 1100 |
| 219 | 60 | 530 | 380 |
1.5.7 У таблиці 21 норми розраховані на висоту колони 1 м.
| Зовнішній діаметр обсадних труб, мм | Норма витрат, кг | Зовнішній діаметр обсадних труб, мм | Норма витрат, кг | Зовнішній діаметр обсадних труб, мм | Норма витрат, кг |
| 114 | 36 | 273 | 270 | 630 | 1450 |
| 127 | 75 | 325 | 375 | 720 | 1924 |
| 146 | 96 | 377 | 525 | 820 | 2193 |
| 168 | 120 | 426 | 675 | 920 | 2460 |
| 219 | 195 | 530 | 825 |
| Діаметр, мм | Норма витрат, м3 | Діаметр, мм | Норма витрат, м3 | ||||
| свердлови ни | обсадних труб | фільтра | свердлови ни | обсадних труб | фільтра | ||
| 295 | 219 | 146 | 0,078 | 550 | 478 | 219 | 0,298 |
| 346 | 273 | 168 | 0,108 | 273 | 0,270 | ||
| 394 | 325 | 168 | 0,155 | 325 | 0,232 | ||
| 219 | 0,126 | 377 | 0,191 | ||||
| 445 | 377 | 168 | 0,195 | 600 | 529 | 273 | 0,338 |
| 219 | 0,176 | 325 | 0,302 | ||||
| 273 | 0,145 | 377 | 0,256 | ||||
| 490 | 426 | 219 | 0,225 | ||||
| 273 | 0,195 | ||||||
| 325 | 0,158 | ||||||
| Строк експлуатації свердловин | Діаметр обсадних колон, мм | |||||||
| до 219 | понад 219 до 273 | понад 273 до 325 | понад 325 до 377 | понад 377 до 426 | понад 426 до 529 | понад 529 до 630 | понад 630 | |
| до 1 року | 49,5 | 54,0 | 56,5 | 62,0 | 74,5 | 88,5 | 96,0 | 100 |
| понад 1 рік до 3 років | 79,5 | 83,0 | 87,0 | 89,0 | 92,5 | 100 | 100 | 100 |
| понад 3 роки | 86,0 | 95,0 | 98,0 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
2 Буріння свердловин
КНУ РЕКНб, наказ Мінрегіону № 374 від 31.12.2021. Джерело: Портал ЄДЕССБ, CC BY 4.0. Довідкова копія, звіряйте з офіційним текстом.