КНУ Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. ПАЛЬОВІ РОБОТИ. ОПУСКНІ КОЛОДЯЗІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ҐРУНТІВ. (Збірник 5)

1 ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА

Цей збірник містить ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи (витрати труда робітників-будівельників та машиністів, норми часу експлуатації будівельних машин і механізмів, кошторисні норми витрат будівельних матеріалів), необхідні для визначення потреби у ресурсах при виконанні пальових робіт, робіт з улаштування опускних колодязів і закріплення ґрунтів.

Збірник складається з таких розділів:

 пальові роботи;

 опускні колодязі;

 закріплення ґрунтів.

Вказаний в даному збірнику розмір "до" включає в себе цей розмір

1.1 Загальні вказівки

1.1.1 Пальові роботи

1.1.1.1 Норми даного розділу передбачають виконання пальових робіт при будівництві будинків і споруд будь-якого призначення на всіх видах будівництва і в різних умовах (із землі і з плавучих засобів)

1.1.1.2 Класифікація ґрунтів у розділі прийнята така:

 при заглибленні паль молотами:

а) 1 група – піски сипучі, супіски пластичні, суглинки і глини м'яко-і тугопластичні, мул, рослинний ґрунт, торф, лес м'якопластичний, а також перелічені ґрунти з вмістом у них гравію і щебеню крупністю фракцій не більше 100 мм до 10%;

б) 2 група – пісок щільний, гравій, супіски тверді, суглинки і глини напівтверді і тверді, лес затверділий, пісок пилуватий насичений водою, а також перелічені ґрунти з вмістом у них до 30% гравію і щебеню крупністю фракцій не більше 100 мм і ґрунти 1 групи з вмістом щебеню і гравію від 10 до 30%. Норми на заглиблення паль у морських умовах установлені усереднені для 1 та 2 груп ґрунтів;

 при заглибленні паль віброзаглиблювачами: насичені водою незв'язні ґрунти і зв'язні ґрунти текучої і текучопластичної консистенції;

 при заглибленні паль-оболонок із витяганням ґрунту з порожнини паліоболонки:

а) зв'язні ґрунти – суглинки і глини тверді, напівтверді, тугопластичні і м'якопластичні;

б) незв'язні ґрунти – піски, супіски і суглинки з вмістом глинистих частинок до 15%, а також із вмістом в указаних ґрунтах дрібного гравію до 15%;

 для улаштування буронабивних і буроін'єкційних паль, на буріння свердловин для паль (групи 28-60, 74, 131, 132) – за КНУ РЕКНб Збірник 4 «Свердловини» (таблиця 2);

 на улаштування протифільтраційних завіс:

а) при розробці траншей плоским грейфером і екскаватором "зворотна лопата" (групи 64-66) – за КНУ РЕКНб Збірник 1 «Земляні роботи»,

б) при розробці траншей широкозахватним грейфером і баражною машиною (групи 67-68) – за таблицею 1.

1.1.1.3 У випадку заглиблення паль у ґрунти різних груп з пошаровим заляганням, у яких одна з груп складає не менше 80% від загальної глибини заглиблення паль, норми слід приймати за основною групою ґрунту на всю глибину заглиблення паль. При іншому співвідношенні груп ґрунтів норми повинні визначатися сумарно для загальної товщини шарів 1 групи і загальної товщини шарів 2 групи.

1.1.1.4 Норми передбачають заглиблення вертикальних паль, без підмиву і в неутруднених умовах. При заглибленні паль в утруднених умовах – з відсипаних острівців, у котлованах зі шпунтовою огорожею, із помостів, на косогорах і т.п., а також при заглибленні паль з підмивом або похилих паль до норм застосовувати поправочні коефіцієнти за таблицею 8 (п.п.1.3.1.1, 1.3.1.2 і 1.3.1.5).

1.1.1.5 Норми груп 1-5, 7, 8, 11-13, 15, 24, 25, 27 передбачають заглиблення паль на 90 – 100% від їх проектної довжини, а норми груп 80-82, 84, 85, 87, 88, 90-92, 97, 98, 105-107, 109, 110, 114, 117 – на 40 – 50%. При іншій глибині заглиблення паль до норм слід застосовувати поправочні коефіцієнти за таблицею 8 (п.1.3.1.3).

1.1.1.6 Ресурси на заглиблення паль зі стального прокату (двотаври і швелери) слід визначати за нормами на заглиблення стальних шпунтових паль відповідної маси.

1.1.1.7 Норми групи 47 передбачають буріння скельних порід під основи паль-оболонок у ґрунтах і породах 5 групи. При бурінні в ґрунтах і породах інших груп до норм слід застосовувати коефіцієнти за таблицею 8 (п.1.3.1.7).

1.1.1.8 Норми на заглиблення стальних шпунтових паль передбачають заглиблення паль будь-якого призначення із землі і з плавучих засобів. Якщо проектом обґрунтоване одноразове заглиблення стальних шпунтових паль без наступного витягання, витрати шпунтової сталі слід застосовувати 1,01 т на 1т заглиблення паль.

Якщо проектом передбачається витягання шпунта з наступним використанням його, витрати шпунтової сталі залежно від числа обертів шпунта, передбаченого проектом, приймаються в таких розмірах (у т на 1 т занурених стальних шпунтових паль):

0,65 – при 2 обертах;

0,4 – при 3 обертах;

0,25 – при 4 – 5 обертах;

0,22 – при кількості обертів більше 5.

Установлені норми витрат шпунта враховують знос, збитки і ресурси на відновлення після витягнення шпунта в залежності від граничного числа обертів, незалежно від об'єкта, де він застосовується.

1.1.1.9 Нормами на заглиблення паль із землі і з плавучих засобів у річкових умовах врахована доставка матеріалів і конструкцій від приоб'єктного складу до місця виконання робіт. При роботі у морських умовах ресурси на доставку матеріалів і конструкцій слід визначати додатково за групами 99-104.

1.1.1.10 При визначенні ресурсів на пальові роботи у мостобудуванні за групами 1-4 слід додатково враховувати транспортування матеріалів і конструкцій від приоб'єктного складу до робочої зони відповідно до проекту організації будівництва. При цьому із норм указаних груп слід виключити крани-трубоукладачі, а витрати труда машиністів зменшувати на час роботи кранів-трубоукладачів.

1.1.1.11 Нормами груп 91, 92, 93 передбачене виготовлення і заглиблення паль зі стального шпунта вагою 1 м більше 70 кг. Нормами груп 92, 93 передбачене заглиблення паль довжиною до 30 м. Норми групи 95 передбачають стикування стальних шпунтових паль на стенді. При заглибленні паль, що не потребують стикування, із норм груп 87 та 88 (норми 3, 5, 6, 9, 11, 12), 90-92 слід виключити ресурси за групою 95.

1.1.1.12 Ресурси на заглиблення залізобетонних шпунтових паль шириною до 50 см слід визначати за нормами на заглиблення одиночних залізобетонних паль відповідної довжини і способу заглиблення.

1.1.1.13 Нормами групи 94 передбачається улаштування одноярусних напрямних рам. При улаштуванні двоярусних напрямних рам до норм 5, 9 групи 94 слід застосовувати коефіцієнти за таблицею 8 (п.1.3.1.8).

1.1.1.14 Ресурси на заглиблення залізобетонних паль віброзанурювачами при будівництві повітряних ліній електропередачі слід визначати за нормами 1,2 групи 5 із застосуванням коефіцієнтів за таблицею 8 (п.1.3.1.6).

1.1.1.15 Норми на заглиблення паль із землі передбачають роботу палебійних агрегатів і кранового устаткування, а також улаштування рейкових колій для копрів на стійкій основі.

У випадку, коли згідно з проектними даними при наявності слабонесучих ґрунтів виникає необхідність улаштування спеціальної основи для переміщення палебійних агрегатів або кранового устаткування, ресурси на виконування додаткових робіт визначаються за нормами відповідних збірників.

1.1.1.16 У нормах на заглиблення паль рейковим копром передбачається улаштування ходових колій під копер на вирівняному майданчику. У випадку необхідності виконання земляних робіт (підсипання або виймання ґрунту) ресурси на їх виконання слід визначати за нормами КНУ РЕКНб Збірник 1 «Земляні роботи».

1.1.1.17 Ресурси на заглиблення залізобетонних паль із круглою порожниною слід визначати за нормами на заглиблення суцільних залізобетонних паль.

1.1.1.18 Норми на виконання пальових робіт у морських умовах передбачають виконання робіт в умовах закритої акваторії та відкритого узбережжя (відкритого рейду). До відкритого узбережжя (відкритого рейду) відносяться ділянки берега моря або рейд, що не мають природного або штучного захисту від дії хвиль.

Віднесення умов будівництва до категорії відкритого узбережжя (відкритого рейду) визначається проектом.

Нормами груп 85, 90, 92, 97 враховане виконання робіт біля відкритого узбережжя в районі самостійного плавання плавучого крана "Чорноморець" вантажнопідйомностю 100 т. У випадку виконання робіт поза районом самостійного плавання крана слід додатково враховувати ресурси на утримання чергового буксира 550 кВт [750 к.с.], виходячи з кількості машино-годин плавучого крана.

1.1.1.19 Норми на виконання пальових робіт у річкових умовах передбачають роботу в умовах захищеної акваторії судноплавних рік, водоймищ і озер. При роботі на відкритій акваторії слід додатково враховувати ресурси на утримання чергового буксира виходячи з кількості машино-годин основного несамохідного плавучого засобу, передбаченої відповідними нормами.

Віднесення умов будівництва до категорії закритої або відкритої акваторії і потужність чергового буксира встановлюються проектом.

1.1.1.20 Клас (марку) бетону, розчину, марку залізобетонних виробів, тип стального шпунта і сорт бентонітової глини, а також діаметр і товщину стальних обсадних труб слід визначати за проектом.

1.1.1.21 Нормами груп 84, 85, 90, 92, 97 на заглиблення стальних паль, що потребують попереднього виготовлення, витрати паль передбачені для умов виготовлення їх власними силами будівельно-монтажної організації, яка виконує заглиблення вказаних паль. При цьому виготовлення паль слід нормувати за групами 86, 89, 91, 96. При виготовленні паль підприємствами, що не входять до складу організації, яка виконує заглиблення паль, витрати паль при заглибленні слід приймати у розмірі 1,01 т на 1 т заглиблених паль.

1.1.1.22 Норми групи 110 передбачають заглиблення паль-оболонок довжиною до 12 м. При більшій довжині паль кран плавучий самохідний 50 – 60 т замінюється на кран плавучий самохідний 100 т при роботі у закритій акваторії.

1.1.1.23 Нормами груп 30-33 передбачен обов'язковий комплекс робіт при улаштуванні буронабивних залізобетонних паль без розширеної основи із застосуванням комплекту устаткування ударно-канатного буріння

У нормах груп 48-59 передбачені ресурси на буріння лідерних свердловин для установлення і заглиблення паль, а також напрямних свердловин при улаштуванні протифільтраційних завіс.

Нормами груп 74 і 75 передбачено улаштування буроін’єкційних паль діаметром 420 – 820 мм в нестійких ґрунтах II групи з бурінням свердловин обертальним (шнековим) способом.

1.1.1.24 Нормами груп 30-33 передбачене улаштування буронабивних залізобетонних паль із кріпленням свердловин витягуваними обсадними трубами. При бурінні свердловин без витягання обсадних труб до норм слід застосовувати коефіцієнти за таблицею 8 (п.1.3.1.9), а при бурінні свердловин без кріплення трубами – за таблицею 8 (п.1.3.1.10).

1.1.1.25 Норми групи 27 слід приймати в тих випадках, коли застосування складених залізобетонних паль спеціально обґрунтоване проектом.

1.1.1.26 Норми груп 28-46, 48-60, 74, 131, 132 не враховують витрат бурового інструменту, який слід приймати за таблицею 2 з застосуванням коефіцієнтів за таблицею 8 (п.1.3.1.12).

Витрати пантографних розширювачів слід приймати без врахування коефіцієнтів, вказаних у таблиці 8 (п.1.3.12).

Витрати ковшових бурів слід приймати за нормами для лопатевих долот при роторному бурінні свердловин.

Ударно-канатне буріння

Роторне буріння

Буріння шнеком

Буріння розширів основ свердловин

1.1.1.27 Витрати бетону на 1 м3 конструктивного об'єму буронабивних залізобетонних паль слід приймати за таблицею 3, а клас (марку) бетону – за проектом.

1.1.1.28 При улаштуванні буронабивних залізобетонних паль без розширеної основи із застосуванням устаткування ударно-канатного буріння на будівництві об'єктів будь-якого призначення, крім протизсувних споруд, знос витягнених обсадних труб, включаючи відходи, незалежно від групи ґрунтів, слід приймати в розмірі 10%, а на будівництві протизсувних споруд – 25%.

Повернення труб визначається виходячи із проектного об'єму кріплення без врахування відходів і зносу.

1.1.1.29 При улаштуванні буронабивних залізобетонних паль без витягання обсадних труб, якщо це обґрунтовано проектом, витрати бетону слід приймати в розмірі 1,02 м3 на 1 м3 конструктивного об'єму паль, а відходи труб, незалежно від групи ґрунтів, слід приймати в розмірах: на будівництві об'єктів будь-якого призначення, крім протизсувних споруд – 4%;

на будівництві протизсувних споруд – 7%.

1.1.1.30 Нормами груп 48-51, 59 передбачене буріння свердловин без кріплення обсадними трубами. Якщо проектом передбачене кріплення свердловин обсадними трубами і їх витягання, то ресурси на ці роботи слід визначати за нормами КНУ РЕКНб Збірник 4 «Свердловини».

1.1.1.31 При улаштуванні паль без витягання обсадних труб витрати бетону для всіх діаметрів паль груп ґрунтів приймати в розмірі 1,02 м3 на 1 м 3 конструктивного об'єму паль.

1.1.1.32 У нормах груп 52-58, 60, 64-66 враховане приготування глинистого розчину. Витрати глини хімреагентів, а також їх вид і сорт слід визначати за проектом.

1.1.1.33 У нормах на буріння свердловин і улаштування буронабивних паль не передбачені роботи, що підлягають додатковому врахуванню у відповідності з проектом: навантаження і транспортування шламу за межі будівельного майданчика, улаштування основи для механізмів.

У нормах груп 30-33, крім того, не враховане покриття арматурних каркасів чохлами з полівінілхлоридної плівки. У нормах груп 53-57, 64-66 не враховане улаштування форшахти. Ресурси на вказані роботи слід визначати додатково по проекту.

1.1.1.34 Норми групи 60 передбачають буріння розширу основи свердловин для буронабивних залізобетонних паль у нестійких ґрунтах із застосуванням глинистого розчину. При бурінні в стійких ґрунтах без глинистого розчину до норм слід застосовувати коефіцієнти за таблицею 8 (п.1.3.1.11), виключивши із норм ресурси на експлуатацію розчинного вузла, витрати глини і хімреагентів.

1.1.1.35 Норми групи 61 передбачають установлення арматурних каркасів у свердловину з урахуванням нарощування секцій. При установленні суцільних каркасів, що не потребують нарощування, норми слід приймати з коефіцієнтами за таблицею 8 (п.1.3.1.18).

1.1.1.36 Нормами групи 63 на заповнення розчином порожнин між стінкою свердловини і тілом палі враховані ресурси на приготування розчину. Об'єм порожнин визначається за різницею конструктивних об'ємів свердловини і палі на ділянці глибини, яка підлягає заповненню розчином. Витрати і склад розчину слід приймати за проектом.

1.1.1.37 Ресурси на заглиблення паль на глибину, що перевищує глибину лідерних свердловин, слід визначати, виходячи з фактичної групи ґрунту.

1.1.1.38 Ресурси на примусове заглиблення залізобетонних паль у лідерні свердловини слід визначати за нормами груп 1-4 на заглиблення паль у ґрунти 1 групи і за нормами групи 5 незалежно від групи ґрунтів.

1.1.1 39 Норми груп 64-66 передбачають розробку траншеї для улаштування протифільтраційних завіс способом "стіна в ґрунті" під глинистим розчином у нестійких ґрунтах з використовуванням стальних обмежувачів захваток. При роботі без застосування обмежувачів захваток норми слід приймати з коефіцієнтами за таблицею 8 (п.1.3.1.14), виключивши із норм витрати стальних труб і листової сталі

1.1.1.40 Ресурси на розробку траншей з використовуванням залізобетонних обмежувачів захваток визначаються за нормами груп 64-66 із застосуванням коефіцієнтів за таблицею 8 (п.1.3.1.14). При цьому витрати ресурсів на заглиблення і витягання залізобетонних обмежувачів захваток слід визначати додатково за нормами групи 72.

1.1.1.41 Нормами груп 70 і 71 передбачається довжина панелей і паль 10 м. При довжині їх менше 10 м у норми слід внести поправки відповідно за таблицею 8 (п.1.3 1.15).

1.1.1.42 Нормами груп 64-66 передбачається заглиблення обмежувачів захваток із застосуванням віброзанурювача. При заглибленні обмежувачів захваток без застосування віброзанурювача до норм слід застосовувати коефіцієнти за таблицею 8 (п.1.3.1.16).

1.1.1.43 Нормами групи 69 заповнення траншей протифільтраційними матеріалами передбачено у нестійких ґрунтах. При заповненні траншей у стійких ґрунтах до норм слід застосовувати коефіцієнти за таблицею 8 (п 1.3.1.17), а витрати протифільтраційних матеріалів визначати за проектом.

1.1.1.44 Норми груп 48-58 передбачають буріння свердловин під палі глибиною до 50 м, діаметром до 700 мм. При глибині свердловин до 20 і 30 м до норм затрат праці і часу експлуатації машин слід застосовувати коефіцієнти відповідно 0,8 і 0,9. При діаметрі свердловин більше 700 мм до 900 мм на кожні наступні 50 мм до всіх ресурсів слід застосовувати коефіцієнт 1,1 і більше 900 мм – 1,05.

1.1.1.45 Контроль за якістю зварних з'єднань стальних паль слід визначати за нормами КНУ РЕКНб Збірник 25 «Магістральні та промислові трубопроводи газонафтопродуктів».

1.1.1.46 Ресурси на роботи з приготування бетонів і розчинів у будівельних умовах (при віддаленні будівельного майданчика від бетонних заводів або бетонорозчинних вузлів на відстань, недопустиму для їх транспортування) слід визначати за нормами груп 45-49 КНУ РЕКНб Збірник 6 «Бетонні та залізобетонні конструкції монолітні».

1.1.2 Опускні колодязі

1.1.2.1 Даний розділ містить у собі норми на роботи із спорудження опускних колодязів на всіх видах будівництва.

1.1.2.2 У нормах на спорудження стін монолітних залізобетонних опускних колодязів площею до 300 м2 середня товщина стін колодязів прийнята рівною 0,7 м, а площею більше 300 м2 – 1,4 м. При середній товщині стін, що відрізняється від вказаних значень не більше ніж на 0,2 м в сторону зменшення і на 0,3 м в сторону збільшення, до норм групи 119 слід застосовувати коефіцієнти, наведені у таблиці 9 (п.п.1.3.2.1 –1.3.2.4).

Середня товщина стін визначається як частка від ділення загальної площі перерізу всіх ярусів стіни колодязя, включаючи ніж, на висоту цього перерізу, рахуючи від нижньої кромки ножа до верхньої позначки стіни.

1.1.2.3 Нормами на спорудження конструкцій збірних залізобетонних опускних колодязів передбачене застосування залізобетонних панелей шириною 1,4 м і товщиною 0,45 м. При розмірах панелей, що відрізняються від указаних за шириною не більше ніж на 0,2 м в сторону зменшення і на 0,3 м в сторону збільшення, за товщиною не більше ніж на 0,1 м в сторону зменшення і на 0,15 м в сторону збільшення, до норм групи 122 слід застосовувати коефіцієнти, наведені у таблиці 9 (п.п.1.3.2.5 – 1.3.2.8).

1.1.2.4 Поправочні коефіцієнти, наведені в графі 5 таблиці 9, не поширюються на витрати бетону, залізобетонних панелей, а також на матеріали, витрати яких визначаються за проектом.

1.1.2.5 При застосуванні норм даного розділу класифікацію ґрунтів слід приймати за КНУ РЕКНб Збірник 1 «Земляні роботи» і КНУ РЕКНб Збірник 3 «Буропідривні роботи». Для гідромеханізованого способу розробки ґрунтів норми подані усередненими незалежно від групи ґрунтів.

1.1.2.6 Норми на опускання колодязів із розробкою ґрунту грейфером (норми 3-6 групи 125) передбачають розробку ґрунту з-під води шаром до 0,2 м. При більшому шарі води до норм слід застосовувати коефіцієнти, наведені у таблиці 9 (п.п.1.3.2.9 і 1.3.2.10).

1.1.2.7 При опусканні колодязів із розробкою екскаватором в'язких або мокрих ґрунтів, які сильно налипають на ківш екскаватора і днище бадді, а також у випадку роботи екскаватора на мокрій підошві з застосуванням щитів до норм групи 124 слід застосовувати відповідні коефіцієнти, наведені в технічній частині КНУ РЕКНб Збірник 1 «Земляні роботи».

1.1.2.8 Нормами груп 124 і 125 передбачається опускання колодязів без внутрішніх розпірних перегородок (балок). Ресурси на опускання колодязів із перегородками слід визначати за нормами, що відповідають площі кожного відсіку колодязя окремо.

Ресурси на роботи по розбиранню перегородок (балок), якщо воно передбачається проектом, враховуються додатково.

1.1.2.9 Норми даного розділу передбачають весь комплекс робіт із спорудження залізобетонних колодязів, включаючи планування площадок, гідроізоляцію стін колодязів бітумом, видалення наплившого ґрунту, спуск у колодязі і підйом із них екскаваторів і бульдозерів.

1.1.2.10 Норми на опускання колодязів передбачають видачу ґрунту в бункер або відвал. Подальше транспортування ґрунту з бункера або відвалу слід враховувати додатково.

1.1.2.11 У нормах на опускання колодязів ураховані технологічні перерви в роботі машин під час ручної розробки ґрунту під ножем колодязів, а також машин і робітників під час підривання ґрунтів 5-10 груп і провітрювання колодязів після підриву.

1.1.2.12 При опусканні колодязів із розробкою ґрунту екскаватором попереднє розпушення ґрунтів 4 групи (гіпс, крейда, трепел, глина сланцювата або моренна з валунами), якщо воно передбачене проектом, слід враховувати додатково за нормами КНУ РЕКНб Збірник 3 «Буропідривні роботи». Ресурси на опускання колодязів у цьому випадку слід визначати за нормами групи 124 даного розділу для ґрунтів 3 групи.

1.1.2.13 Ресурси на улаштування днищ збірних колодязів слід визначати за групою 121.

1.1.2.14 Додатково повинні враховуватися такі роботи, якщо вони передбачені проектом або виконуються при опусканні колодязів:

 видалення випадкових предметів з-під ножа колодязя (валунів, топляків

та ін.);

 підмив ґрунту і привантаження колодязів;

 укладання і розбирання зовнішніх трубопроводів;

 водозниження і водовідлив;

 вентиляція колодязів;

 заповнення застійного простору колодязів після їх опускання в

тиксотропній оболонці.

Ресурси на виконання вказаних робіт слід визначати згідно з проектом за збірниками ресурсних елементних кошторисних норм на відповідні роботи.

1.1.3 Закріплення ґрунтів

1.1.3.1 Норми даного розділу поширюються на закріплення ґрунтів способами цементації (цементними і цементно-піщаними розчинами), силікатизації, смолизації з метою підвищення їх міцності, стійкості і водонепроникності на всіх видах будівництва.

Способи закріплення ґрунтів установлюються проектом залежно від інженерно-геологічних і гідрогеологічних умов, характеру споруди і цільового призначення робіт. Норми даного розділу поширюються на закріплення бетонних, залізобетонних і кам'яних конструкцій.

1.1.3.2 Норми на закріплення ґрунтів способом цементації складені на 100 м частини свердловини, що цементується, з умовою, що закінченим процесом цементації вважається одне нагнітання 5-метрової зони.

1.1.3.3 У нормах на цементацію не враховані ресурси, пов'язані із застосуванням активних добавок. Ресурси на застосування активних добавок слід визначати за індивідуальними нормами.

1.1.3.4 Витрати матеріалів на цементацію ґрунтів слід приймати за таблицею 4.

1.1.3.5 Витрати матеріалів на ліквідацію свердловин слід приймати за таблицею 5.

1.1.3.6 Нормами на цементацію враховані ресурси без додаткового перекачування розчину. У випадку проведення цементації двома послідовно розташованими нагнітальними установками з перекачуванням розчину до норм експлуатації машин слід застосовувати коефіцієнти, наведені у таблиці 10 (п.1.3.3.1).

1.1.3.7 У нормах не враховані ресурси, пов'язані з повторним нагнітанням розчину. При повторному нагнітанні в одну і ту ж зону норми витрат труда і часу експлуатації механізмів слід визначати за нормами даного розділу. Необхідність проведення повторного нагнітання повинна підтверджуватися відповідним актом.

При поглинанні сухого матеріалу, кг, до:

Цементні розчини

Цементно-піщані розчини

Закінчення таблиці 4

Цементні розчини

Цементно-піщані розчини

1.1.3.8 Ресурси на буріння свердловин для цементації і смолизації ґрунтів слід визначати за нормами КНУ РЕКНб Збірник 4 «Свердловини».

1.1.3.9 У випадку, коли проектом на силікатизацію або смолизацію ґрунтів передбачається забивання ін'єкторів у раніше пробурені свердловини, ресурси на буріння свердловин і забивання в них ін'єкторів слід враховувати додатково за нормами КНУ РЕКНб Збірник 4 «Свердловини».

1.1.3.10 Класифікація ґрунтів для забивання ін'єкторів при силікатизації і смолизації наведена в таблиці 6.

Найменування і характеристика ґрунтів

Ґрунт рослинний без коріння. Лес вологий і сипучий пісок без домішок Суглинок

легкий і лесовидний. Супісок без домішок

Глина жирна м'яка. Глина насипна злежана з домішками гравію, гальки або

будівельного сміття. Ґрунт рослинний з корінням або з домішками будівельного

сміття щебеню і гравію. Лес розсипчастий, злежаний з гравієм і галькою. Пісок,

суглинок і супісок з домішками щебеню або гравію до 40% за об'ємом. Супісок

злежаний з домішками будівельного сміття

Глина важка тверда, глина сланцювата, глина м'яка з домішками щебеню і

гальки, лес щільний і затверділий пісок, суглинок і супісок з домішками щебеню або

гравію більше 40% за об'ємом, будівельне сміття

1.1.3.11 При провадженні робіт із риштувань, помостів або підвісних колисок до норм слід застосовувати коефіцієнти, наведені у таблиці 10 (п.1.3.3.2).

1.1.3.12 При виконанні робіт із закріплення ґрунтів в особливих умовах до норм слід застосовувати коефіцієнти, наведені у таблиці 10 (п.1.3.3.3).

1.2 Правила обчислення об'ємів робіт

1.2.1 Пальові роботи

1.2.1.1 Об'єм робіт на заглиблення залізобетонних і дерев'яних паль, залізобетонного і стального шпунта, а також паль-колон, безростверкових паль слід визначати за проектом.

1.2.1.2 Об'єм робіт на заглиблення круглих порожнистих паль і пальоболонок слід визначати за їх об'ємом з відрахуванням об'єму порожнини.

1.2.1.3 Об'єм робіт на улаштування буронабивних паль визначається за проектним конструктивним об'ємом паль. Конструктивний об'єм бетону палі визначається за зовнішнім діаметром обсадної труби.

1.2.1.4 При визначенні об'єму робіт на заглиблення дерев'яних шпунтових паль маякові палі і напрямні схватки, а також шапковий брус враховувати не слід.

1.2.1.5 При визначенні об'єму робіт при розробці ґрунту екскаватором для влаштування протифільтраційних завіс ширину траншеї слід приймати за шириною ковша екскаватора, передбаченого проектом провадження робіт.

1.2.1.6 Маса шламу при його транспортуванні за межі будівельного майданчика визначається виходячи з витрат води в кількості 3 м3 і середньої щільності ґрунту, що розбурюється, на 1 м3 конструктивного об'єму палі.

1.2.2 Опускні колодязі

1.2.2.1 Об'єм робіт на спорудження і опускання колодязів слід визначати за проектом.

1.2.2.2 Об'єм ґрунту, пройденого при опусканні колодязя, слід обчислювати як добуток площі колодязя за зовнішньою кромкою ножа на глибину опускання, що вимірюється як різниця між проектними позначками нижньої кромки ножа до і після опускання колодязя.

1.2.2.3 При спорудженні монолітних колодязів в опалубці із залізобетонних плит-оболонок об'єм залізобетону слід визначати без урахування об'єму плит-оболонок.

1.2.2.4 Об'єм залізобетону при улаштуванні днища колодязя (група 121) слід визначати без урахування бетонної підготовки під днище, об'єм якої в нормі врахований.

1.2.3 Закріплення ґрунтів

1.2.3.1 Об'єми робіт із закріплення ґрунтів визначаються проектом в одиницях виміру, прийнятих в даних нормах.

1.2.3.2 Витрати матеріалів на 1 м частини свердловини, що цементується, слід приймати виходячи з кількості визначеного проектом матеріалу, що поглинається. Норми витрат матеріалів, залежно від їх використання, слід приймати за таблицею 7.

1.2.3.3 Заливка частини свердловини, що цементується, визначається на 1 м свердловини.

1.2.3.4 Витрати і склад реактивів для силікатизації і смолизації ґрунтів визначаються проектом.

1.3 Коефіцієнти до ресурсних елементних кошторисних норм

1.3.1 Пальові роботи

1.3.2 Опускні колодязі

1.3.3 Закріплення ґрунтів

2 Пальові роботи

2.2 Пальові роботи, що виконуються з землі