КНУ Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. БЕТОННІ ТА ЗАЛІЗОБЕТОННІ (Збірник 6)

1 ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА

1.1 Загальні положення

1.1.1 Цей збірник містить ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи (витрати труда робітників-будівельників та машиністів, норми часу експлуатації будівельних машин і механізмів, норми витрат будівельних матеріалів) для визначення потреби у ресурсах при виконанні робіт зі зведення монолітних бетонних та залізобетонних конструкцій у промисловому і житлово-цивільному будівництві та застосовується разом з КНУ РЕКНб «Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи».

1.1.2 Норми враховують ресурси на виконання повного комплексу робіт, а саме:

– розвантаження і транспортування матеріалів і виробів від приоб'єктного

складу до місця укладання або установлення;

– установлення і розбирання риштувань і помостів;

– установлення, змащування і розбирання опалубки, враховуючи її

оборотність;

– установлення і розбирання стояків, що підтримують опалубку балок,

ригелів, перемичок і перекриттів, враховуючи їх оборотність;

– контрольне складання, установлення і розбирання ковзної опалубки з

настилами і робочими площадками, монтаж і демонтаж обладнання,

приладів, допоміжних конструкцій, електропроводок, домкратних рам і

домкратів, установлення і нарощування домкратних стержнів, установлення і розбирання шахтних драбин або підіймачів для

підіймання людей;

– установлення арматурних каркасів, сіток і установлення арматури

окремими стрижнями зі зварюванням або зв'язуванням їх між собою і

випрямленням арматури, установлення і розбирання інвентарних форм

або скоб-підкладок при зварюванні ванним способом;

– укладання бетонної суміші з ущільненням, догляд за бетоном і

часткове затирання відкритих поверхонь після зняття опалубки (за

необхідності);

– улаштування тимчасових усадкових, робочих і деформаційних швів (за

необхідності).

В окремих групах норм, що відрізняються за складом робіт, наведений перелік операцій.

1.1.3 У нормах груп наведено усереднені витрати арматури, виходячи із загальної маси всіх видів армування (каркасами, сітками, окремими стрижнями). При складанні кошторисів витрати арматури і клас сталі слід приймати за проектними даними без коригування витрат труда і часу експлуатації машин на її установлення.

У нормах витрат низьковуглецевого в’язального дроту та електродів враховано, що в одних і тих самих конструктивах з’єднання арматурних стрижнів виконується як зв’язуванням і точковим електрозварюванням, так і контактним точковим зварюванням, у т. ч. в умовах будівництва за допомогою зварювальних кліщів; зварне стикування стрижнів, що з’єднуються накладкою, передбачається суцільним швом.

1.1.4 У нормах враховано ресурси на установлення арматури із застосуванням електрозварювання або зв'язування, за винятком норм 5, 6 групи 2, де враховано зварювання ванним способом. За необхідності застосування зварювання арматури ванним способом (замість електрозварювання або зв'язування) слід враховувати додаткові норми, наведені в групі 12.

1.1.5 Класи бетону і крупність заповнювача слід приймати за проектними даними. За відсутності вказаних даних класи бетону і крупність заповнювача слід приймати за таблицею 1.

1.1.6 Норми потреби в ресурсах на встановлення металоконструкцій та стального сердечника, які використовуються в якості жорсткої арматури, слід визначати за відповідними нормами КНУ РЕКНб Збірник 9. «Металеві конструкції».

1.1.7 У нормах враховано зведення конструкцій на висоті (глибині) до 15 м від поверхні землі (за винятком конструкцій спеціальних споруд). При визначенні ресурсів на виконання робіт на позначках вище (нижче) 15 м від поверхні землі витрати труда робітників-будівельників слід коригувати з урахуванням коефіцієнтів за таблицею 3 (п.п. 1.3.1 – 1.3.4).

1.1.8 Ресурси на улаштування фундаментів під металеві колони слід визначати за нормами 2 – 12 групи 1 з додаванням ресурсів на установлення анкерних болтів, кондукторних пристроїв, що залишаються в тілі бетону і закладних деталей, за нормами 1 – 10 групи 11. Витрати бетонної суміші (розчину) на заливання гнізд (колодязів) при установленні анкерних болтів враховано в нормах на влаштування фундаментів.

1.1.9 Ресурси на улаштування фундаментів під колони для згущувачів збагачувальних і агломераційних фабрик (норми 1 – 3 групи 6) слід визначати за нормами 2 – 9 групи 1.

1.1.10 Ресурси на улаштування фундаментів із підколонниками периметром понад 10 м слід визначати за нормами 2 – 9 групи 1, а периметром до 10 м і висотою понад 10 м (рахуючи від верхнього уступу) слід розраховувати окремо: для фундаментів (до верхнього уступу) за нормами 8 – 9 групи 1, а для підколонників за нормою 12 групи 1.

1.1.11 Ресурси на улаштування плити з підколонниками висотою понад 2 м слід визначати окремо: для плити за нормою 16 групи 1, для підколонників з периметром до 10 м – за нормою 12 групи 1 і понад 10 м – за нормами 5-9 групи 1.

1.1.12 Ресурси на улаштування ростверків слід визначати за відповідними нормами груп 1 і 3 на влаштування аналогічних фундаментів. Наприклад: ростверків на одиночних палях або кущах паль під окремі колони – за нормами на фундаменти відповідного об'єму під колони; ростверків у вигляді плит на пальовому полі – за нормами на фундаментні плити; ростверків у вигляді стрічок на рядах паль – за нормами на стрічкові фундаменти тощо.

При визначенні ресурсів на улаштування ростверків, в яких нижня поверхня підіймається над ґрунтом (типу ростверків для утворення продувного підпілля), слід враховувати додатково ресурси на улаштування опалубки знизу і підтримуючих її конструкцій за групою 8.

1.1.13 Ресурси на установлення анкерних болтів і закладних деталей для кріплення обладнання слід визначати відповідно до КНУ РЕКНму «Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на монтаж устаткування».

1.1.14 Ресурси на улаштування колон під згущувачі слід визначати за нормами 1 – 6 групи 14.

1.1.15 Ресурси на зведення двох'ярусних згущувачів слід визначати за нормами 1 – 4 групи 6.

1.1.16 Ресурси на додаткові роботи з улаштування фундаментів під обладнання різної конфігурації з улаштуванням в їх товщі каналів, ніш, колодязів, гнізд для анкерних болтів, виступаючих елементів тощо слід визначати за нормами 7, 8 групи 3.

1.1.17 Ресурси на улаштування фундаментів, що складаються з колон, балок, інших елементів, слід визначати за відповідними нормами на окремі конструктивні елементи.

1.1.18 Витрати опалубки визначено з урахуванням оборотності, наведеної в таблиці 2:

1.1.19 Ресурси на улаштування підпірних стін і стін підвалів змінного перерізу слід визначати за нормами групи 13, виходячи з їх середньої товщини.

1.1.20 Ресурси на зведення залізобетонних колон при спиранні на них монолітних перекриттів або балок слід визначати за нормами 4 – 6 групи 14 незалежно від висоти колон.

1.1.21 Ресурси на зведення бетонних і легкобетонних стін при спиранні на них монолітних перекриттів слід визначати за нормами 1 – 5, 13 – 15 групи 16 незалежно від висоти стін.

1.1.22 Ресурси на зведення залізобетонних стін при спиранні на них монолітних перекриттів слід визначати за нормами 1 – 5 групи 17 незалежно від висоти стін.

1.1.23 Ресурси на теплоізоляцію бетонних поверхонь стін шахтних баштових копрів, що зводяться в ковзній опалубці, слід визначати додатково за відповідними нормами КНУ РЕКНб Збірник 26. «Теплоізоляційні роботи», а на штукатурення внутрішніх стін – за відповідними нормами КНУ РЕКНб Збірник 15. «Оздоблювальні роботи».

1.1.24 Норми на улаштування ємкісних споруд водопроводу і каналізації слід застосовувати також і при визначенні ресурсів на аналогічні за технічними вимогами і умовами споруди (резервуари для нафтопродуктів тощо).

1.1.25 Наведені в розділі 18 норми на приготування бетонів і розчинів у будівельних умовах слід застосовувати виходячи з економічної доцільності.

1.1.26 В нормах групи 24 на зведення стін у тунелях і прохідних каналах передбачено застосування уніфікованої розбірно-переставної металевої дрібнощитової опалубки.

1.1.27 Ресурси на завантаження фільтрів сульфовугіллям, кварцовим піском та іншими спеціальними матеріалами слід визначати за нормами групи 39.

1.1.28 У випадках торкретування поверхонь без попередньої піскоструменевої обробки з ресурсів за нормою 2 групи 36 слід вилучити ресурси за нормою 1 групи 36.

Нормами 1 – 3 групи 36 враховано оброблення і торкретування поверхонь висотою до 4 м, при висоті оброблення поверхонь, розташованих вище 4 м, до витрат труда робітників-будівельників і часу експлуатації машин та механізмів слід застосовувати коефіцієнти, наведені в таблиці 3 (п.1.3.5).

1.1.29 У випадку, якщо проектом передбачено захист від корозії закладних і накладних деталей, ресурси на вказані роботи слід визначати за відповідними нормами КНУ РЕКНб Збірник 13. «Захист будівельних конструкцій та устаткування від корозії».

1.1.30 Указаний в даному збірнику розмір «до» включає в себе цей розмір.

1.1.31 Маса конструкцій, виробів і матеріалів прийнята як маса «нетто».

1.2 Правила обчислення об'ємів робіт

1.2.1 Об'єм залізобетонних і бетонних фундаментів під будівлі, споруди і обладнання слід обчислювати з вирахуванням об'ємів стаканів, ніш, прорізів, колодязів та інших елементів, що не заповнюються бетоном (крім об'єму пробок для анкерних болтів).

1.2.2 Об'єм монолітних залізобетонних колон слід визначати за їх перерізом, помноженим на висоту колон.

Висоту колон приймати:

– при ребристих перекриттях – від верху башмака до нижньої поверхні

плити;

– при каркасних конструкціях – від верху башмака до верху колон.

При наявності консолей їх об'єм слід включати в об'єм колон.

1.2.3 Об'єм монолітних залізобетонних балок слід приймати за їх перерізом, помноженим на довжину балок, при цьому:

– довжину прогонів і балок, що спираються на колони, слід приймати

рівною відстані між внутрішніми гранями колон або прогонів;

– довжину балок, що спираються на стіни, слід визначати з урахуванням

довжини опорних частин балок, що входять у стіни;

– при каркасних конструкціях і окремих балках слід приймати повний

переріз балок;

– при ребристих перекриттях і при балках із монолітними плитами

переріз балок слід визначати без урахування товщини плити.

При наявності вутів їх об'єм слід включати в об'єм балок.

1.2.4 Об'єм монолітних залізобетонних плит слід визначати як добуток всієї площі перекриття на товщину плити, при цьому слід враховувати об'єм опорних частин плит, що входять у стіни. При наявності вутів їх об'єм слід включати в об'єм плит.

1.2.5 Об'єм ребристих перекриттів слід визначати за сумарним об'ємом балок і плит.

1.2.6 Об'єм стін і перегородок слід визначати з вирахуванням прорізів за зовнішнім обводом коробок, об'єм бункерів – як суму об'ємів стінок бункерів і прилеглих до них підтримувальних балок.

1.2.7 Об'єм залізобетону в ділі конструкцій, для яких застосовуються норми з жорсткою арматурою, слід визначати з вирахуванням об'ємів, що займає жорстка арматура (сталеві сердечники), а при замкнутих перерізах

– те саме, з врахуванням об'ємів, що не заповнені бетоном. Об'єм жорсткої арматури слід обчислювати діленням маси металу (т) на щільність (7,85 т/м3).

1.2.8 Об’єм робіт з монтажу та демонтажу блочної і об’ємно-переставної опалубки слід визначати:

для перекриття – за горизонтальною проекцією конструкції без вирахування площі прорізів;

для стін – за вертикальною проекцією конструкції без вирахування площі прорізів.

1.2.9 Довжину осьових ліній ковзної опалубки слід визначати як сумарний периметр у плані осей зовнішніх і внутрішніх стін.

1.3 Коефіцієнти до ресурсних елементних кошторисних норм

КОШТОРИСНІ НОРМИ

2 ФУНДАМЕНТИ ПІД БУДІВЛІ ТА СПОРУДИ