КНУ Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. КОНСТРУКЦІЇ З ЦЕГЛИ ТА БЛОКІВ (Збірник 8)

1 ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА

1.1 Загальні положення

1.1.1 Цей збірник містить ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи (витрати труда робітників-будівельників та машиністів, норми часу експлуатації будівельних машин і механізмів, норми витрат будівельних матеріалів) для визначення потреби у ресурсах при виконанні робіт із зведення конструкцій з цегли та блоків та застосовується разом з КНУ РЕКНб «Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи»..

1.1.2 Норми цього збірника передбачають роботи із зведення кам'яних і цегляних конструкцій промислових, житлових, громадських і сільськогосподарських будівель. Крім того, до збірника включено норми на роботи з установлення інвентарних риштувань, гідроізоляції фундаментів і стін будівель, улаштування сміттєпроводів, улаштування перегородок з плит і скляних блоків, мурування печей і опалювальних грубок.

1.1.3 Нормами 1 – 6 групи 5 і нормами груп 9, 12 передбачено мурування зовнішніх стін з цегли і каменів керамічних або силікатних залежно від їх складності відповідно до такої класифікації:

– стіни прості – з ускладненими частинами, що займають площу, яка не перевищує 10% площі лицьової сторони зовнішніх стін;

– стіни середньої складності – з ускладненими частинами, що займають площу, яка не перевищує 20% площі лицьової сторони зовнішніх стін;

– складні стіни – з ускладненими частинами, що займають площу, яка не перевищує 40% площі лицьової сторони зовнішніх стін.

Мурування стін з ускладненими частинами, що займають більше 40% площі лицьової сторони зовнішніх стін та відносяться до особливо складних стін, нормами даного збірника не передбачено.

Складність зовнішніх стін установлюється у вигляді вираженого у відсотках відношення площі, зайнятої ускладненими частинами мурування (з двох сторін всіх зовнішніх стін), до загальної площі лицьової сторони зовнішніх стін без відрахування прорізів. При цьому до ускладнених частин мурування відносяться карнизи, пояски, сандрики, русти, контрфорси, пілястри, напівколони, еркери, лоджії, обрамлення прорізів криволінійного окреслення, а також улаштування ніш, що виконуються з цегли і каменів керамічних або силікатних.

1.1.4 Нормами даного збірника передбачено застосування цегли керамічної, порожнистої, силікатної звичайної або лицьової розміром 250 мм х 120 мм х 65 мм; каменів керамічних або силікатних (звичайних і лицьових) розміром 250 мм х 120 мм х 138 мм. При застосуванні цегли розміром 250 мм х 120 мм х 88 мм витрати матеріалів слід коригувати відповідно за п.1.3.1, а при застосуванні цегли або каменів інших розмірів витрати матеріалів коригуються за виробничими нормами.

1.1.5 Нормами 1, 2, 4 – 9 групи 1 врахована горизонтальна ізоляція фундаментів і стін. Витрати на улаштування горизонтальної ізоляції масивів слід визначати за нормами 1 – 3 групи 3. Улаштування ізоляції по стінах вище рівня землі слід визначати додатково за нормами 4 – 6 групи 3.

1.1.6 Нормами 5, 6 групи 3 передбачено улаштування бокової ізоляції по поверхні, що вирівняна розчином. Улаштування захисної стінки та інших захисних конструкцій при обклеювальній ізоляції нормами 5, 6 групи 3 не передбачено. Ресурси на виконання таких робіт у необхідних випадках слід визначати додатково. При улаштуванні бокової ізоляції по невирівняних бутових стінах ресурси на часткове обколювання мурування і вирівнювання поверхні розчином слід визначати за нормою 8 групи 3.

1.1.7 У нормах 1 – 6 групи 5, груп 7, 9, 12, 14, 17, 18, нормах 1 – 10 групи 20 і нормах 1 – 6, 9 – 14 групи 23 враховано мурування звичайних поясків, карнизів і подібних елементів фасаду з матеріалів, передбачених цими нормами. Ресурси на мурування вказаних елементів фасаду з облицюванням цеглою і каменями керамічними лицьовими профільними слід визначати за нормами груп 15, 16.

1.1.8 У групах 17, 18 передбачено комплексні норми на мурування зовнішніх цегляних стін полегшеної конструкції і внутрішніх цегляних стін як полегшеної, так і звичайної конструкції.

1.1.9 Нормами 1 – 10 групи 20 передбачено мурування стін як із суцільних, так і з порожнистих легкобетонних каменів без засипання порожнин. У випадку необхідності засипання порожнин у каменях витрати ресурсів слід приймати за нормою 11 групи 20.

1.1.10 При муруванні стін, передбаченому нормами груп 17 – 23, ресурси на улаштування цоколя, поясків і подібних елементів, що виконуються суцільним муруванням з цегли, слід визначати за нормами 1, 2 групи 5, а карнизів та інших архітектурних деталей з цегли – за нормами 7, 8 групи 7.

1.1.11 У нормах групи 23 передбачена така класифікація мурування стін із природних каменів:

– звичайне – під штукатурку;

– рядове – без додаткової обробки лицьової поверхні каменю з підбором каменів і підтісуванням по висоті ряду;

– чисте – з розшивкою швів (із каменів чистого тесання або пиляних), з обробкою зовнішнього верстового каменю під терку.

1.1.12 У нормах передбачено розшивання швів із лицьової сторони зовнішніх стін. У випадку, якщо проектом передбачено розшивання швів із внутрішньої сторони або при муруванні під штукатурку або облицювання, зменшення або збільшення витрат труда слід приймати за нормами 1, 2 групи 10.

1.1.13 При армуванні мурування (перемичок, простінків, з'єднань тощо) слід застосовувати норму 1 групи 11.

1.1.14 Вказані у нормах марки розчину передбачено для будівель висотою до 9 поверхів. Для будівель більше 9 поверхів у відповідних нормах марку розчину слід приймати 50 замість 25 і 75 замість 50.

1.1.15 Нормами цього збірника передбачено мурування з товщиною швів горизонтальних – 12 мм, вертикальних – 10 мм. При муруванні (за теплотехнічними вимогами) із розширеним внутрішнім вертикальним швом на кожні 10 мм збільшення товщини мурування норми витрат цегли зменшувати на 7 шт, а розчину – збільшувати на 0,014 м3 на 1 м3 мурування.

1.1.16 Норми груп 29 – 35 поширюються на роботи з улаштування сміттєпроводів у стінах, спеціальних шахтах і сходових клітинах житлових і громадських будівель із стволом з азбестоцементних безнапірних труб діаметром 400 мм і враховують весь комплекс робіт, включаючи установлення обладнання і антикорозійне фарбування металевих деталей. При необхідності визначення ресурсів на фарбування металевих деталей сміттєпроводу окремо слід користуватися нормами груп 33 – 35. Загальнобудівельні і санітарно-технічні роботи з улаштування сміттєзбірних камер слід нормувати додатково.

1.1.17 Нормами передбачено установлення, переставляння і розбирання помостів для мурування стін висотою до 4 м. При муруванні окремо стоячих стін, заповнень каркасів і фахверків і муруванні підпірних стін висотою більше 4 м, а також стін і перегородок будівель з поверхами висотою більше 4 м, ресурси на улаштування риштувань слід визначати додатково за нормами груп 36, 37.

1.1.18 Норми груп 36, 37 враховують улаштування, розбирання і амортизацію інвентарних риштувань і передбачають висоту зовнішніх риштувань: трубчастих для мурування і облицювання – до 40 м, трубчастих для інших оздоблювальних робіт – 60 м, підвісних – до 18 м.

1.1.19 Норми 4, 5 групи 36, а також норма 2 групи 37 застосовуються також і при збільшенні висоти приміщення на неповні 4 м.

1.1.20 Указаний в даному збірнику розмір «до» включає в себе цей розмір.

1.2 Правила обчислення об'ємів робіт

1.2.1 Об’єм робіт з бутового мурування стін з облицюванням цеглою слід обчислювати з урахуванням облицювання.

1.2.2 Горизонтальна ізоляція бутових фундаментів і стін підвалів (крім масивів) включена до норм групи 1, об’єм робіт з гідроізоляції бутових масивів слід обчислювати окремо за площею поверхні, що ізолюється.

Якщо проектом передбачено улаштування ізоляції двічі – по фундаментах і по стінах вище рівня землі, об’єм робіт з ізоляції слід визначати за площею поверхні, що ізолюється.

1.2.3 Об’єм мурування стін слід обчислювати з відрахуванням прорізів за зовнішнім обводом коробок.

За наявності у прорізі двох коробок площу прорізу обчислювати за обводом зовнішньої коробки.

1.2.4 Об’єм мурування архітектурних деталей (пілястри, напівколони, карнизи, парапети, еркери, лоджії, пояски і т.п.), що виконуються з матеріалу, передбаченого нормами, слід включати в загальний об'єм мурування стін. Дрібні архітектурні деталі (сандрики, пояски тощо) висотою до 25 см нормами враховано і в об'єм мурування окремо не включаються.

1.2.5 Об’єм конструкцій з матеріалів, що відрізняються від матеріалу мурування (залізобетонні колони, підкладні плити, перемички, фундаментні балки, санітарно-технічні і теплові панелі тощо), слід виключати з об’єму мурування. Гнізда або борозни для закладення кінців балок, панелей перекриття, плит, а також об’єм ніш для опалення, вентиляційних і димових каналів, сходів тощо із об’єму мурування не виключаються. Об’єм ніш для вбудованого обладнання в обсяг мурування не включається.

1.2.6 Об’єм робіт з мурування стін з облицюванням у процесі мурування керамічними плитами обчислюється за проектною площею стін з відрахуванням прорізів за зовнішнім обводом коробок.

1.2.7 При муруванні стін із цегли з повітряним прошарком об'єм повітряного прошарку не виключається.

1.2.8 Мурування стін із цегли з утепленням із внутрішньої сторони термоізоляційними плитами визначається без урахування товщини плит утеплювача.

1.2.9 Норми груп 15, 16 наведено на 1 м3 мурування за обміром ділянок стіни разом із виступаючими на ній карнизами, поясками та іншими елементами фасаду в межах ділянок стін, облицьованих лицьовою профільною цеглою або лицьовими профільними керамічними каменями.

1.2.10 Об’єм робіт із улаштування перегородок слід обчислювати за проектною площею з відрахуванням прорізів за зовнішнім обводом коробок.

1.2.11 Об’єм робіт із розшивання швів слід визначати за площею стін, що розшиваються, без відрахування площі прорізів.

1.2.12 Об’єм робіт із мурування циліндричних склепінь обчислюється за площею горизонтальної проекції перекриття або покриття у просвіті між капітальними стінами, на які вони обпираються.

1.2.13 Об’єм робіт із улаштування ґанків слід обчислювати за повною площею горизонтальної проекції ґанку, включаючи східці.

1.2.14 Об’єм робіт з укладання підвіконних плит слід обчислювати з урахуванням закладення їх у стіни.

1.2.15 Установлення і розбирання зовнішніх інвентарних риштувань обчислюється за площею вертикальної проекції їх на фасад будівлі, внутрішніх – за горизонтальною проекцією на основу. Якщо внутрішні риштування установлюються тільки для оздоблення стін (уздовж стін) і не мають суцільного настилу по всьому приміщенню для оздоблення стелі, то площа їх обчислюється за вертикальною проекцією риштувань на стіни, а витрати на їх установлення визначаються за нормою 2 групи 36, як зовнішніх риштувань для оздоблювальних робіт.

1.2.16 Об’єм робіт з мурування печей, опалювальних грубок і димових труб слід обчислювати без відрахування порожнин. При цьому об'єм вертикальних і горизонтальних обробок і холодних чвертей враховувати не слід. Об’єм мурування печей, що облицьовуються кахлями, визначається за розмірами мурування без урахування облицювання. Площа печей при обчисленні їх об'єму приймається за перерізом на рівні топки, а висота – від основи до верху печі. Площа облицювання печей кахлями приймається за зовнішнім розміром облицьованих граней.

1.2.17 Мурування труб, прилеглих до стін будівлі, включається в об’єм основного мурування стін. Мурування труб і каналів, що виходять за межі стін, визначається за нормою групи 42.

1.3 Коефіцієнти до ресурсних елементних кошторисних норм

КОШТОРИСНІ НОРМИ

2 КОНСТРУКЦІЇ ІЗ БУТОВОГО КАМЕНЮ