КНУ Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Малярні роботи (Збірник 12)
Технічна частина збірника: загальні положення, правила обчислення обсягів робіт, коефіцієнти. Норми збірника
1. ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА
1.1 Загальні положення
1.1.1 Цей стандарт містить ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи (витрати труда робітників-будівельників та машиністів, норми часу експлуатації будівельних машин і механізмів, норми витрат будівельних матеріалів), необхідні для визначення потреби у ресурсах при виконанні малярних робіт та застосовується разом з КНУ РЕКНр «Вказівки щодо застосування».
1.1.2 Збірник складається з таких підрозділів:
– фарбування раніше пофарбованих поверхонь всередині будівлі;
– фарбування раніше пофарбованих фасадів;
– фарбування раніше пофарбованих металевих поверхонь;
– фарбування нових поверхонь всередині будівлі;
– фарбування нових поверхонь фасадів;
– фарбування нових металевих поверхонь;
– різні роботи.
1.1.3 Нормами цього збірника враховано витрати ресурсів на переставляння інвентарних столиків, стрем'янок та приставних драбин при виконанні робіт у приміщеннях та на фасадах висотою до 4 м, а також використання раніше встановлених риштувань для суміжних робіт.
При виконанні робіт у приміщеннях та на фасадах висотою більше 4 м витрати ресурсів на улаштування риштувань слід визначати додатково за КНУ РЕКНр Збірник 20. «Інші ремонтно-будівельні роботи».
1.1.4 При виконанні робіт у приміщеннях висотою більше 4 м до витрат труда робітників-будівельників та часу експлуатації машин та механізмів слід застосовувати такі коефіцієнти:
при фарбуванні стін та стель водними сумішами
і стін олійними сумішами – 1,1; при фарбуванні стель олійними сумішами – 1,25.
1.1.5 Норми на фарбування фасадів з люльок враховують витрати ресурсів на виконання робіт з переміщення люльок по фронту робіт.
1.1.6 Нормами на фарбування поверхонь передбачено застосування готових сумішей: шпаклівок, ґрунтовок, колерів.
1.1.7 Витрати ресурсів на фарбування заповнень балконних дверних прорізів та дерев'яних поручнів слід визначати за нормами, що передбачають фарбування заповнень віконних прорізів.
1.1.8 У нормах збірника на поліпшене та високоякісне фарбування передбачено витрати ресурсів на розкольоровку в 2 тони; при розкольоровці однієї й тієї ж площини в більше, ніж 2 тони, на кожний наступний тон слід додавати до витрат труда робітників-будівельників по 1,72 люд.год на 100 м2 поверхні фарбування.
1.1.9 При фарбуванні заповнень віконних прорізів із спареними рамами на виконання робіт з роз'єднання та з'єднання стулок до витрат труда робітників-будівельників слід додавати по 4,17 люд.год на 100 м2 поверхні фарбування.
1.1.10 У нормах розділу 2.4 «Фарбування нових поверхонь всередині будівлі» передбачено витрати ресурсів на фарбування столярних виробів, прооліфлених або підготовлених під друге фарбування.
1.1.11 Для груп збірника, де не наведено описання складу робіт, фарбувальні роботи слід виконувати за таблицями 1 – 5 технічної частини.
| Найменування операцій | Фарбування внутрішніх приміщень | Фарбування фасадів | |||||||
| вапняне | клейове | вапняне | казеїнове | силікатне | перхлорвінілове | ||||
| просте | поліпшене | високоякісне | |||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | |
| 1 | Очищення від забруднень та видалення плям | + | + | + | + | + | + | + | – |
| 2 | Розтушовування та очищення набілу вручну | + | + | + | + | + | + | + | – |
| 3 | Розшивання тріщин | + | + | + | + | + | + | + | – |
| 4 | Підмазування вибоїв, тріщин та розчищених місць зі згладжуванням | + | + | + | + | + | + | + | – |
| 5 | Шліфування підмазаних місць | + | + | + | + | + | + | + | – |
| 6 | Перше шпаклювання підмазаних місць | – | – | + | + | – | – | – | – |
| 7 | Шліфування зашпакльованих місць | – | – | + | + | – | – | – | – |
| 8 | Друге шпаклювання підмазаних місць | – | – | – | + | – | – | – | – |
| 9 | Шліфування зашпакльованих поверхонь | – | – | – | + | – | – | – | – |
| 10 | Перше ґрунтування | + | + | + | + | + | + | + | – |
| 11 | Друге ґрунтування з підфарбовуванням | – | – | – | + | – | + | – | – |
| 12 | Фарбування | + | + | + | + | + | + | + | + |
| 13 | Торцювання | – | – | + | + | – | – | – | – |
| Примітка. | Знаком «+» позначені операції, що виконуються при відповідному виді фарбування. | ||||||||
| Найменування операцій | Фарбування внутрішніх приміщень та фасадів | Фарбування металевих поверхонь | ||||
| просте | поліпшене | високоякісне | ||||
| з підготовкою | без підготовки | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
| 1 | Очищення від забруднень | + | + | + | + | + |
| 2 | Розчищення фарби, що відстає | + | + | + | + | + |
| 3 | Розшивання тріщин та щілин | + | – | + | + | – |
| 4 | Прооліфлення розчищених місць та вибоїв | + | + | + | + | + |
| 5 | Підмазування: | |||||
| 5.1 | – тріщин та вибоїв | + | – | + | + | – |
| 5.2 | – свищів та гребенів | – | – | – | – | + |
| 6 | Шліфування підмазаних місць | + | – | + | + | + |
| 7 | Шпаклювання розчищених та підмазаних місць | – | – | + | + | – |
| 8 | Шліфування розчищених та підмазаних місць | – | – | + | + | – |
| 9 | Друге шпаклювання розчищених та підмазаних місць | – | – | – | + | – |
| 10 | Шліфування | – | – | – | + | – |
| 11 | Ґрунтування зашпакльованих та підмазаних місць | + | – | + | + | – |
| 12 | Флейцювання | – | – | + | + | – |
| 13 | Шліфування | – | – | + | + | – |
| 14 | Перше фарбування | + | + | + | + | + |
| 15 | Флейцювання | – | – | + | + | – |
| 16 | Шліфування пофарбованої поверхні | – | – | + | + | – |
| 17 | Друге фарбування | – | + | + | + | – |
| 18 | Флейцювання або торцювання | – | + | + | – | – |
| Примітка. | Операції з підмазування свищів і гребенів та шліфування підмазаних місць при фарбуванні по металу передбачено для фарбування металевих покрівель (норма 1 груп 30 - 33). | |||||
| Найменування операцій | Силікатне | Вапняне та цементне | Полівінілацетатне та кремнійорганічне | Перхлорвінілове | |
| 1 | Очищення | + | + | + | + |
| 2 | Розшивання тріщин | + | + | + | + |
| 3 | Підмазування | + | + | + | + |
| 4 | Шліфування | + | + | + | + |
| 5 | Змочування водою | – | + | – | – |
| 6 | Ґрунтування | + | – | + | + |
| 7 | Перше фарбування | + | + | + | + |
| 8 | Друге фарбування | + | + | + | + |
| Примітка 1. | При перхлорвініловому фарбуванні додається ґрунтовка під підмазування перхлорвініловим лаком. | ||||
| Примітка 2. | Змочування водою виконується тільки при фарбуванні цементними фарбами. | ||||
| Найменування операцій | По дереву | Заповнень прорізів, підготовлених під друге фарбування | По штукатурці | По збірних конструкціях, підготовлених під фарбування | По металу | ||||||||
| просте | поліпліпшене | високоякісне | прос-те | поліпшене | просте | поліпліпшене | високоякісне | просте | поліпліпшене | високоякісне | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | |
| 1 | Очищення | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + |
| 2 | Вирізування сучків та засмолень з розшиванням тріщин | + | + | + | – | – | – | – | – | – | – | – | – |
| 3 | Розшивання тріщин | – | – | – | – | – | + | + | + | + | + | + | – |
| 4 | Прооліфлення | + | + | + | – | – | + | + | + | + | + | + | + |
| 5 | Часткове підмазування з прооліфленням підмазаних місць | + | + | + | – | – | + | + | + | + | + | + | – |
| 6 | Шліфування підмазаних місць | + | + | + | – | – | + | + | + | + | + | + | – |
| 7 | Перше суцільне шпаклювання | – | + | + | – | + | – | + | + | – | – | – | – |
| 8 | Шліфування | – | + | + | – | + | – | + | + | – | – | – | – |
| 9 | Друге суцільне шпаклювання | – | – | + | – | – | – | – | + | – | – | + | – |
| 10 | Шліфування | – | – | + | – | – | – | – | + | – | – | + | – |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | |
| 11 | Ґрунтування | – | + | + | – | + | – | + | + | – | + | + | – |
| 12 | Флейцювання | – | + | + | – | + | – | + | + | – | + | + | – |
| 13 | Шліфування | – | + | + | – | + | – | + | + | – | + | + | – |
| 14 | Перше фарбування | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + |
| 15 | Флейцювання | – | + | + | – | + | – | + | + | – | + | + | – |
| 16 | Шліфування | – | + | + | – | + | – | + | + | – | + | + | – |
| 17 | Друге фарбування | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + |
| 18 | Флейцювання або торцювання | – | + | + | – | + | – | + | + | – | + | + | – |
| Примітка 1. | При фарбуванні заповнень віконних та дверних прорізів зі складу робіт у графах 2-4 виключається прооліфлення. | ||||||||||||
| Примітка 2. | При фарбуванні заповнень прорізів, підготовлених під друге фарбування (графи 5, 6), у позиціях 8-17 знаком «+» позначені операції з поправлення шпаклівки, ґрунтовки та фарбування в місцях, пошкоджених при транспортуванні. | ||||||||||||
| Найменування операцій | По штукатурці | По збірних конструкціях, підготовлених під фарбування | |||||
| просте | поліпшене | високоякісне | просте | поліпшене | високоякісне | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |
| 1 | Очищення | + | + | + | + | + | + |
| 2 | Розшивання тріщин | + | + | + | + | + | + |
| 3 | Часткове підмазування | + | + | + | + | + | + |
| 4 | Шліфування підмазаних місць | + | + | + | + | + | + |
| 5 | Перше суцільне шпаклювання | – | + | + | – | – | – |
| 6 | Шліфування | – | + | + | – | – | – |
| 7 | Друге суцільне шпаклювання | – | – | + | – | – | + |
| 8 | Шліфування | – | – | + | – | – | + |
| 9 | Ґрунтування | – | + | + | – | + | + |
| 10 | Флейцювання | – | + | + | – | + | + |
| 11 | Шліфування | – | + | + | – | + | + |
| 12 | Перше фарбування | + | + | + | + | + | + |
| 13 | Флейцювання | – | + | + | – | + | + |
| 14 | Шліфування | – | + | + | + | + | + |
| 15 | Друге фарбування | + | + | + | + | + | + |
| 16 | Флейцювання або торцювання | – | + | + | – | + | + |
1.1.12 Підготовка поверхні при покритті емалевими сумішами (норми 1 – 3 групи 47) передбачає комплекс процесів, прийнятих для поліпшеного олійного фарбування дерев'яних поверхонь.
1.1.13 Оздоблення під шовк (норми 3 – 8 групи 60) передбачає оздоблення дзеркалами трьох категорій складності відповідно до показників, наведених у таблиці 6.
| Категорія складності | Кількість | ||
| тонів у фоні | трафаретів | фільонок | |
| 1 | 2-3 | 1 | 2 |
| 2 | 3 | 2 | 2 |
| 3 | 3-5 | 2-3 | 5 |
1.1.14 Оздоблення за ескізами (норми 9 – 11 групи 60) передбачає три категорії складності:
1 категорія – слабка насиченість малюнком, що набивається за трафаретами та гребінцевими смугами (фон більше 40 %);
2 категорія – середня насиченість малюнком (фон 20 – 40 %);
3 категорія – густа насиченість малюнком (фон менше 20 %).
1.1.15 У нормах груп 21, 22, 50, 51, 52, 53 враховано витрати ресурсів на фарбування простих фасадів – без архітектурних деталей (гладких). Фарбування складних фасадів слід визначати за нормами цих груп із застосуванням до норм витрат труда робітників-будівельників, часу експлуатації машин та норм витрат матеріалів коефіцієнту 1,25.
При цьому до складних фасадів відносяться фасади рустовані та з вмістом архітектурних деталей більше 30 % площі стін.
1.2 Правила обчислення об'ємів робіт
1.2.1 Об'єм робіт з фарбування фасадів вапняними, цементними, силікатними та казеїновими сумішами слід обчислювати з урахуванням переломів стін у плані без вирахування прорізів. При цьому віконні та дверні укоси, а також розгорнуті поверхні карнизів, тяг та інших архітектурних деталей в об'єм робіт не включаються.
1.2.2 Об'єм робіт з фарбування фасадів перхлорвініловими, кремнійорганічними та полівінілацетатними сумішами слід обчислювати за площею поверхні, що фактично фарбується.
1.2.3 Об'єм робіт з фарбування стін олійними сумішами слід обчислювати за вирахуванням прорізів. Площу фарбування стовпів, пілястрів, ніш, віконних та дверних укосів слід включати в об'єм робіт. Площу віконних та дверних прорізів для вирахування з площі стін слід обчислювати за зовнішнім обводом коробок.
1.2.4 Об'єм робіт з фарбування ребристих та кесонних перекриттів слід обчислювати за площею їх горизонтальної проекції із застосуванням коефіцієнтів:
ребристих стель – 1,6;
кесонних стель – 1,75.
1.2.5 Об'єм робіт з фарбування ліпних стель слід обчислювати за площею їх горизонтальної проекції із застосуванням коефіцієнтів, наведених у таблиці 7.
| Площа горизонтальної проекції ліпних виробів у % від площі стель | Коефіцієнт для визначення площі фарбування |
| До 2 | 1,0 |
| Від 2,1 до 10 | 1,1 |
| Від 10,1 до 40 | 1,5 |
| Від 40,1 до 70 | 2,1 |
| Від 70,1 до 100 | 2,8 |
1.2.6 Об'єм робіт з фарбування ліпних виробів слід обчислювати за площею основи ліпних виробів на фасадах та стінах із застосуванням до цієї площі коефіцієнтів, наведених у таблиці 8.
| Висота рельєфу, мм | Коефіцієнт при | |
| рідкій насиченості малюнком | густій насиченості малюнком | |
| До 30 | 1,5 | 3 |
| Більше 30 | 3 | 5 |
1.2.7 Площу фарбування підлоги слід визначати за вирахуванням площ, що займають колони, печі, фундаменти та інші конструкції, які виступають над рівнем підлоги.
Фарбування плінтусів дощатих підлог передбачено нормами і окремо не враховується.
Об'єм робіт з фарбування плінтусів паркетної підлоги та підлоги з лінолеуму слід обчислювати в розмірі 10 % від площі підлоги та нормувати як поліпшене фарбування підлог.
1.2.8 Площу поверхні заповнення віконних і дверних прорізів, що фарбується, слід визначати із застосуванням до площі заповнення за зовнішнім обводом коробок перевідних коефіцієнтів, наведених у таблиці 9.
| Характеристика заповнення | Матеріал стін | Склад заповнення | Коефіцієнт до площі заповнення прорізів | У тому числі деталі прооліфлені | ||
| Кількість рам | ||||||
| 1 | 2 | 1 | 2 | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Віконні прорізи житлових та громадських будівель
Роздільні рами
| 1 | З підвіконною дошкою | Кам’яні | Коробка, рама, підвіконна дошка | 1,5 | 2,8 | 0,3 | 0,3 |
| 2 | З підвіконною дошкою | Дерев’яні | Те саме, з наличниками з двох сторін | 2,2 | 3,5 | 0,6 | 0,5 |
| 3 | Без підвіконної дошки | Кам’яні | Коробка, рама | 1,2 | 2,5 | – | – |
Спарені рами
| 4 | З підвіконною дошкою | Кам’яні | Коробка, рама, підвіконна дошка | – | 2,5 | – | 0,3 |
| 5 | Без підвіконної дошки | Кам’яні | Коробка, рама | – | 2,2 | – | – |
Фрамуги, вітрини
| 6 | Фрамуги | Перегородки | Рама, наличники з двох сторін | 1,6 | – | 0,7 | – |
| 7 | Вітринне дерев’яне | Кам’яні | Коробка, рама | 1,75 | 3,5 | 0,45 | 0,9 |
Віконні прорізи промислових будівель
| 8 | Площею до 4 м2 з роздільними рамами | Кам’яні | Коробка, рама, розкладки, монтажні підвіконні дошки | 2,1 | 3,2 | 0,3 | 0,3 |
| 9 | Те саме, більше 4 м2 | Те саме | Те саме | 1,7 | 2,6 | 0,2 | 0,2 |
Балконні двері
| 10 | Роздільні полотна | Кам’яні | Коробка, дверне полотно | 2,1 | 3,5 | – | – |
| 11 | Спарені полотна | Кам’яні | Коробка, дверне полотно | – | 2,6 | – | – |
Дверні прорізи
| 12 | Глухі дверні полотна | Кам’яні | Коробка, полотно | 2,4 | – | – | – |
| 13 | Те саме | Дерев’яні | Те саме, з наличниками з двох сторін | 2,7 | – | 0,3 | – |
| 14 | Те саме | Перегородки | Те саме, з наличниками з двох сторін | 2,7 | – | 0,3 | – |
| 15 | Засклені дверні полотна | Кам’яні | Коробка, полотно | 1,8 | – | – | – |
| 16 | Те саме | Перегородки | Те саме, з наличниками з двох сторін | 2,1 | – | 0,3 | – |
| 17 | Шафні двері | Те саме | Коробка, полотно, наличники з одної сторони | 2,7 | – | 0,2 | – |
| 18 | Обрамлення відкритого прорізу | Перегородки | Коробка, наличники з двох сторін | 0,9 | – | 0,4 | – |
| Примітка 1. | Площу фарбування фрамуг у зовнішніх стінах слід визначати як площу фарбування заповнення відповідних типів віконних прорізів. | ||||||
| Примітка 2. | Коефіцієнти для визначення площі фарбування заповнення дверних прорізів у кам'яних стінах (поз. 12, 15) не враховують фарбування наличників. При фарбуванні заповнення дверних прорізів у кам'яних стінах з наличниками з однієї сторони прорізу відповідні коефіцієнти слід збільшувати на 0,2. | ||||||
| Примітка 3. | Коефіцієнти для визначення площі фарбування заповнення дверних прорізів у перегородках (поз. 14, 16, 18) враховують нормальну товщину коробок. При фарбуванні заповнення дверних прорізів у перегородках товщиною 140-160 мм з коробками на всю ширину перегородки відповідні коефіцієнти слід збільшувати на 0,2. | ||||||
1.2.9 Об'єм робіт з фарбування по поверхні вагонки слід обчислювати за площею поверхні фарбування, заміряною без обгинання кальовок та відбірок, із застосуванням до цієї площі коефіцієнту 1,1 (на урахування рельєфу).
1.2.10 При обчисленні об'єму робіт з фарбування рублених стін, обмірювання яких проводиться без обгинання колод, до площі обмірювання слід додавати 5 %, виключаючи при цьому площі віконних та дверних прорізів. За наявності оздоблень (карнизів, фризів, пілястрів, укосів, наличників, фронтонів) площа віконних та дверних прорізів із площі обмірювання рублених стін не вираховується, площа оздоблень не додається.
1.2.11 Об'єм робіт з фарбування напівциркульних та еліптичних склепінь слід обчислювати за їх розгорнутою поверхнею.
1.2.12 Об'єм робіт з фарбування металевої покрівлі слід обчислювати за її площею, при цьому фарбування фальців, жолобів, зонтів на димарях та покриттів слухових вікон окремо не враховується.
1.2.13 Об'єм робіт з фарбування водостічних труб, поясків, сандриків та зовнішніх підвіконників слід обчислювати по поверхні, що фактично фарбується.
Площу фарбування 1 п.м водостічних труб діаметром від 100 до 220 мм, включаючи рогачі, стики та фальці, слід приймати рівною 0,035 м2 на кожні 10 мм діаметру труби. Площу фарбування воронки (з обох сторін) слід приймати рівною поверхні 1 м водостічної труби відповідного діаметру.
1.2.14 Об'єм робіт з фарбування сталевих ґрат слід обчислювати за площею їх вертикальної проекції (з однієї сторони) без вирахування проміжків між стояками та поясками із застосуванням коефіцієнтів:
– для простих ґрат без рельєфу із заповненням до 20 % типу парапетних, пожежних драбин, дротяних сіток з рамкою тощо – 0,5;
– для ґрат середньої складності без рельєфу та з рельєфом із заповненням до 30 % типу сходових, балконних тощо – 1;
– для ґрат складних з рельєфом та заповненням більше 30 % типу жалюзійних, радіаторних, художніх тощо – 2,5.
1.2.15 Об'єм робіт з фарбування хвилястих поверхонь азбестоцементних листів та сталі слід обчислювати за площею, визначеною без урахування обгинань (хвилі), із застосуванням до цієї площі для урахування рельєфу коефіцієнту 1,2.
1.2.16 Об'єм робіт з фарбування приладів, труб, а також дрібних металевих деталей слід обчислювати за площею поверхні фарбування в такий спосіб:
– поверхню фарбування (з усіх сторін) приладів центрального опалення слід приймати рівною поверхні нагрівання приладів;
– поверхня фарбування мийок та раковин дорівнює подвоєній, а ванн – потроєній площі їх горизонтальної проекції;
– поверхня фарбування змивного бачка з урахуванням частин, що виступають, та кронштейнів складає 0,7 м2;
– поверхня фарбування 1 м сталевих та чавунних труб, включаючи виступи та кріплення від фасонних частин, розтрубів та кріплень слід приймати залежно від діаметру труб згідно з таблицею 10.
| Діаметр труб, мм | Поверхня фарбування м2 на 1 м труб | |
| сталевих | чавунних | |
| 15 | 0,11 | – |
| 20 | 0,13 | – |
| 25 | 0,16 | – |
| 32 | 0,18 | – |
| 40 | 0,21 | – |
| 50 | 0,26 | 0,28 |
| 63 | 0,31 | – |
| 75 | 0,36 | 0,37 |
| 100 | 0,46 | 0,48 |
| 125 | – | 0,59 |
| 150 | – | 0,72 |
КНУ РЕКНр, наказ Мінрозвитку № 156 від 15.06.2021. Джерело: Портал ЄДЕССБ, CC BY 4.0. Довідкова копія, звіряйте з офіційним текстом.