ДБН В.1.2-7:2021 Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Основні вимоги до б удів е л ь і сп оруд

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

ДБН В.1.2 - 7:2021

Видання офіційне

Актуалізований текст в останній редакції із змінами, внесеними Зміною № 1

(у контрольному стані)

Київ

Міністерство розвитку громад та територій України

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Основні вимоги до б удів е л ь і сп оруд

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

ДБН В.1.2 - 7:2021

Видання офіційне Актуалізований текст в останній редакції із змінами, внесеними Зміною № 1

(у контрольному стані)

Київ

Мінрозвитку

ПЕРЕДМОВА

Мінрозвитку,2025 ІІ

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Основні вимоги до будівель і споруд

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

Basic requirements for construction works

SAFETY IN CASE OF FIRE

Чинні з 2025-09-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1Ці норми визначають основні положення основної вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки (далі – основна вимога) відповідно до Закону України «Про будівельні норми»[1].

1.2Ці норми поширюються на будівлі та споруди у цілому та їх частини (конструктивні та інженерні системи) під час проектування та будівництва, а також встановлюють положення щодо дотримання функціональних параметрів об’єкта під час його експлуатації.

1.3Вимоги цих норм застосовуються при проектуванні та будівництві разом із іншими будівельними нормами, що встановлюють вимоги до об’єктів: будівель, споруд, їх частин (конструктивних та інженерних систем) залежно від функціонального призначення.

1.4Ці норми застосовують при встановленні у будівельних нормах обов’язкових вимог до об’єкта нормування у будівництві, а також використовуються при розробленні нормативних документів на конструктивні та інженерні системи.

2 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цих нормах використано такі терміни:

2.1Інжиніринг пожежної безпеки – застосування інженерних методів до розробки або оцінки проектів будівель і споруд шляхом аналізу конкретних сценаріїв пожежі або кількісної оцінки ризику для групи сценаріїв пожежі.

3 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

3.1Будівлі і споруди повинні бути придатними для використання за призначенням з урахуванням, зокрема, безпеки для здоров’я людей, які задіяні протягом усього життєвого циклу об’єкта.

Під час проектування, будівництва, експлуатації та ліквідації об’єктів забезпечують пожежну безпеку згідно з [1].

3.2Основна вимога щодо забезпечення пожежної безпеки стосується зведення до мінімуму можливості виникнення пожежі під час будівництва, експлуатації та ліквідації будівель і споруд та передбачає, що об’єкти повинні бути запроектовані і побудовані так, щоб у разі виникнення пожежі:

- упродовж визначеного проміжку часу зберігалася несуча здатність конструкцій;

- було обмежено виникнення та поширення вогню і диму всередині будівлі або споруди;

- було обмежено поширення вогню на сусідні будівлі і споруди;

- була забезпечена можливість евакуації людей або їх порятунок в інший спосіб;

- враховувалася безпека пожежно-рятувальних підрозділів.

3.3Вимоги пожежної безпеки мають включати вимоги щодо планування і розташування будівель і споруд, характеристик будівельних конструкцій та інженерних систем. Видання офіційне 1

3.4Суттєві експлуатаційні характеристики будівельної продукції, що застосовується протягом тривалого часу в будівлі або споруді, повинні задовольняти виконання основної вимоги щодо пожежної безпеки.

3.5Для забезпечення виконання основної вимоги щодо пожежної безпеки може застосовуватись інжиніринг пожежної безпеки. Основні принципи інжинірингу пожежної безпеки наведені у додатку А.

4 КРИТЕРІЇ ОСНОВНОЇ ВИМОГИ

4.1Під час проектування об’єктів дотримання основної вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки упродовж усього життєвого циклу здійснюється завдяки виконанню комплексу заходів з урахуванням додатків Б, В.

(Пункт 4.1 змінено, Зміна №1)

4.2 Класифікація навантажень та впливів під час пожежі

4.2.1Чинниками, що негативно впливають на забезпечення пожежної безпеки об’єктів, є теплові, механічні, хімічні, біологічні та електромагнітні впливи.

4.2.2Тепловий вплив складається із випромінювання, конвекції і теплопровідності. Рівень теплового впливу залежно від часу визначається стадією розвитку пожежі, яку можна змоделювати розрахунковим методом або випробуванням.

4.2.3Для теплових впливів слід розрізняти такі рівні:

- невелике джерело запалювання (наприклад, типу сірника);

- поодинокий предмет, що горить (наприклад, палаючий елемент меблів; матеріали, що зберігаються в промислових приміщеннях);

- повністю розвинена пожежа (наприклад, вплив реальної пожежі, стандартний температурний режим).

4.2.4Для оцінки вогнестійкості конструкцій слід застосовувати такі підходи, як розгляд сценаріїв реальної пожежі, розгляд сценаріїв умовної пожежі, розрахунок вогнестійкості.

4.2.5Для розрахунку теплового впливу пожежі на будівлі і споруди (наприклад, у приміщенні, у групі приміщень або на частинах будівлі і споруди) за сценарієм реальної пожежі слід враховувати:

- розвиток пожежі (властивості і розміщення будівлі і споруди);

- пожежне навантаження (тип, кількість речовин та матеріалів і швидкість їх горіння);

- надходження повітря (кисню) до місця пожежі;

- перешкоду вогню (поділ на відсіки) та диму (димозахисна перешкода);

- цілісність протипожежних відсіків;

- термічні властивості огороджувальної конструкції;

- загальну стійкість конструктивної системи;

- раннє виявлення пожежі системами пожежної сигналізації;

- ефективність систем протипожежного захисту.

Залежно від визначеної стратегії пожежної безпеки та інженерно-технічного забезпечення слід також враховувати:

- вплив відповідної системи протипожежного захисту;

- дії пожежно-рятувального підрозділу (які можуть бути ініційовані спрацюванням систем протипожежного захисту).

4.2.6За сценарієм умовної пожежі необхідно, щоб обмежувалось поширення вогню та була забезпечена несуча здатність конструкції упродовж визначеного проміжку часу. Наведене виконують шляхом підтвердження вогнестійкості несучих та/або огороджувальних конструкцій.

Інтенсивність теплового впливу під час реальної пожежі може бути більшою чи меншою ніж та, що відтворюється в стандартному температурному режимі.

Якщо за деяких обставин потрібно провести випробування за меншої швидкості підвищення температури, ніж у стандартному температурному режимі, то проводять випробування в режимі повільного горіння (тління). Такі випробування проводять тільки в тому випадку, коли очікується, що значення характеристики виробу в умовах дії реальної пожежі, що повільно розвивається, виявиться значно меншим, ніж у режимі випробування за стандартним температурним режимом.

Для визначення характеристики вогнестійкості, наприклад, зовнішніх несучих стін, може бути використаний температурний режим зовнішньої пожежі.

4.2.7Для розрахунку вогнестійкості конструкцій необхідно брати до уваги їх несучу здатність, цілісність та теплоізолювальну здатність. Для цього необхідно розрахувати або отримати експериментальні дані щодо реакції елемента (конструкцій) на тепловий вплив. Для розрахунку потрібна інформація щодо теплообміну від вогню до елемента (конструкції).

У разі використання в розрахунках стандартного температурного режиму слід застосовувати відповідні коефіцієнти конвекційного і радіаційного теплообміну, які відповідають умовам, що мають місце при цих випробуваннях. Для інших моделей вогневого впливу слід використовувати відповідний коефіцієнт теплообміну.

Для оцінки цілісності огороджувальних конструкцій потрібна інформація, наприклад, щодо можливості появи тріщин та наскрізних отворів, що розвиваються в елементі, яку часто можна визначити лише проведенням випробування на вогнестійкість.

5 ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ ГРАНИЧНИХ СТАНІВ

5.1Вогнестійкість оцінюють за такими основними граничними станами: за ознакою втрати несучої здатності і (або) за ознакою втрати цілісності і (або) за ознакою втрати теплоізолювальної здатності, а також додатковими граничними станами, які встановлюють для певних конструкцій.

(Пункт 5.1 змінено, Зміна №1)

5.2Розрізняють такі основні види граничних станів будівельних конструкцій за вогнестійкістю [7 - 9]:

- граничний стан за ознакою втрати несучої здатності (умовна літерна познака R) (далі-несуча здатність);.

- граничний стан за ознакою втрати цілісності (умовна літерна познака Е) (далі-цілісність);

- граничний стан за ознакою втрати теплоізолювальної здатності (умовна літерна познака І) (далі – теплоізолювальна здатність).

Розрізняють такі додаткові види граничних станів будівельних виробів та конструкцій за вогнестійкістю:

- граничний стан за ознакою стійкості до теплового випромінювання (для конструкцій) (умовна літерна познака W);

- граничний стан за ознакою стійкості до механічного впливу (для конструкцій) (умовна літерна познака М);

- граничний стан за ознакою здатності до самозачинення (для дверей або вікон) (умовна літерна познака С);

- граничний стан за ознакою стійкості до витоку диму (для конструкцій) (умовна літерна познака S);

- граничний стан за ознакою збереження електроживлення та/або передавання сигналу (для кабелю) (умовна літерна познака Р);

- граничний стан за ознакою збереження електроживлення та/або передавання сигналу (для силових кабелів, кабелів керування і кабелів зв’язку, в тому числі оптоволоконних і комбінованих кабелів із загальним діаметром не більше ніж 20 мм і з провідником з площею поперечного перерізу не більше ніж 2,5 мм2) (умовна літерна познака РН);

- граничний стан за ознакою стійкості до «пожежі з горінням сажі» (для димоходів і пов’язаних з ними виробів) (умовна літерна познака G);

- граничний стан за ознакою вогнезахисної здатності (для покриву стіни або стелі захищати матеріал, що знаходиться під ним) (умовна літерна познака К).

(Пункт 5.2 змінено, Зміна №1)

5.3Критерій граничного стану за ознакою втрати несучої здатності вважається забезпеченим, якщо забезпечена несуча здатність упродовж визначеного проміжку часу вогневого впливу.

5.4Критерієм настання граничного стану за ознакою втрати цілісності є проходження крізь огороджувальну конструкцію полум’я та гарячих газів, а також виникнення полум’я на поверхні конструкції, що не зазнає вогневого впливу.

5.5Критерієм настання граничного стану за ознакою втрати теплоізолювальної здатності є перевищення середньої температури над початковою температурою цієї поверхні.

5.6Будівельні конструкції залежно від граничних станів за певною ознакою із вогнестійкості і класифікаційного проміжку часу за вогнестійкістю (межі вогнестійкості) поділяються на класи вогнестійкості. Позначення класу вогнестійкості будівельних конструкцій складається з умовних літерних познак граничних станів за певною ознакою за вогнестійкістю і числа, що відповідає класифікаційному проміжку часу (межі вогнестійкості) у хвилинах.

(Пункт 5.6 змінено, Зміна №1)

5.7Для несиметричних протипожежних перешкод клас вогнестійкості визначають в умовах впливу вогню з обох сторін, окрім випадків, коли напрямок дії вогню відомий.

(Пункт 5.7 змінено, Зміна №1)

5.8Усі класифікаційні проміжки часу для будь-якої ознаки за вогнестійкістю потрібно вказувати у хвилинах беручи один із таких проміжків часу: 10, 15, 20, 30, 45, 60, 90, 120, 150, 180, 240 або 360.

Примітка. Класифікаційний проміжок часу за вогнестійкістю (межа вогнестійкості) визначається як нормований проміжок часу у хвилинах, упродовж якого зберігається вогнестійкість будівельних конструкцій (виробів) під час вогневого впливу.

(Пункт 5.8 долучено, Зміна №1)

5.9Для конструктивних та інженерних систем (збірних систем) будівель та споруд класи суттєвих експлуатаційних характеристик щодо реакції на вогонь та стійкості до зовнішнього вогневого впливу наведені у додатку Г.

(Пункт 5.9 долучено, Зміна №1)

6 ПЕРЕВІРКА ДОТРИМАННЯ ОСНОВНОЇ ВИМОГИ

6.1Перевірку дотримання основної вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки будівель і споруд виконують з урахуванням граничних станів будівельних конструкцій з вогнестійкості із використанням відповідних розрахункових методів та, у разі необхідності, випробувань.

6.2Розрахункові методи повинні передбачити просторову роботу конструкції.

6.3Випробування слід застосовувати у разі, якщо розрахункові методи не забезпечують достатньої достовірності.

6.4Перевірка характеристик будівель і споруд, на які поширюється основна вимога «пожежна безпека», має включати:

- оцінку розвитку пожежі в приміщенні (у тому числі утворення диму і небезпечних летких продуктів горіння), поширення вогню і диму в будівлях і спорудах та поширення вогню і диму на сусідні будівлі і споруди та навколишнє природне середовище;

- оцінку напружено-деформованого стану конструкцій і частин будівлі і споруди та працездатність систем протипожежного захисту (систем пожежної сигналізації, автоматичних систем пожежогасіння, систем керування евакуюванням, систем протидимного захисту тощо) у разі пожежі;

- оцінку взаємозв'язку пожежі, людей, які перебувають в будівлях і спорудах, заходів протипожежного захисту та дій із пожежогасіння і рятування.

6.5Рівні показників, пов’язаних з основною вимогою, залежать від:

- типу, призначення та розташування будівель і споруд;

- планування будівель і споруд;

- наявності пожежно-рятувальних засобів.

ДОДАТОК А

(довідковий)

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ІНЖИНІРИНГУ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

А.1Для забезпечення пожежної безпеки будівель і споруд може застосовуватися інжиніринг пожежної безпеки згідно з [4, 5] та принципи, наведені в цьому додатку.

А.2Для визначення даних стосовно розвитку пожежі та поширення летких продуктів згоряння у будівлях і спорудах здійснюється:

- розрахунок розвитку пожежі в приміщеннях;

- розрахунок поширення вогню всередині або ззовні споруди за межами приміщення, в якому виникла пожежа;

- оцінка руху летких продуктів згоряння в будівлях і спорудах.

А.3Для оцінювання впливів враховують:

- вплив тепла і летких продуктів згоряння на людей та споруди;

- механічний вплив на будівельні конструкції та/або будівлі і споруди.

А.4Для оцінювання показників будівельної продукції в умовах вогневого впливу слід застосовувати:

- стосовно розвитку пожеж-показники займистості, поширення полум’я, тепловиділення, утворення диму, токсичних та корозійно-активних продуктів згоряння;

- стосовно опору конструкцій, які зазнають впливу вогню-показники, що характеризують несучу здатність та огороджувальну функцію.

А.5Для оцінювання виявлення моменту виникнення пожежі, реагування на неї та її гасіння враховують:

- тривалість приведення в дію систем протипожежного захисту та реагування на пожежу пожежно-рятувальних підрозділів і людей, що перебувають у будівлі і споруді;

- вплив систем протипожежного захисту (зокрема вогнегасних речовин);

- тривалість виявлення пожежі залежно від виду та розташування пожежних сповіщувачів;

- взаємодію засобів пожежогасіння з іншими засобами безпеки.

А.6Для оцінювання і розроблення заходів із проведення евакуації та пожежно-рятувальних робіт проводять:

- оцінювання впливу на людей небезпечних чинників пожежі;

- розрахунок часу, необхідного і достатнього для евакуації людей;

- оцінювання часу, необхідного для прибуття пожежно-рятувальних підрозділів та виконання ними пожежно-рятувальних робіт.

А.7Для застосування інженерних методів пожежної безпеки використовують відповідні характеристики продукції та процедури розрахунків і проектування.

ДОДАТОК Б

(довідковий)

ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ОСНОВНОЇ ВИМОГИ

Б.1 Стратегія пожежної безпеки

Б.1.1Пожежну безпеку будівель і споруд забезпечують застосуванням системи запобігання пожежі, комплексу протипожежного захисту та системи управління пожежною безпекою.

Б.1.2Обмеження поширення вогню і диму забезпечують використанням огороджувальних конструкцій, які виконують функції протипожежних та протидимових перешкод, та поділом споруди на протипожежні відсіки (секції).

Б.1.3Для запобігання розвитку пожежі до неприпустимого рівня, що призводить до небезпечного поширення диму в межах споруди, огороджувальні конструкції протипожежних відсіків (приміщень) мають бути стійкими до впливу вогню упродовж заданого проміжку часу.

Б.1.4Використання дверей, сходів, ескалаторів тощо не повинно порушувати цілісність протипожежних відсіків та протипожежних і протидимових перешкод.

Б.1.5Необхідною передумовою забезпечення цілісності протипожежних відсіків має бути забезпечення стійкості до обвалення несучих будівельних конструкцій.

Б.1.6Для обмеження поширення вогню між сусідніми спорудами та забезпечення доступу пожежно-рятувальних підрозділів до споруд мають бути дотримані протипожежні розриви та використані будівельні конструкції з належними пожежними характеристиками.

Б.1.7Під час евакуації має бути обмежений вплив на людей небезпечних чинників пожежі.

Б.1.8Під час вибору заходів та засобів протипожежного захисту слід брати до уваги передбачені заходи щодо гасіння пожежі та рятування, пов’язані з втручанням та діями пожежно-рятувальних підрозділів.

Б.2 Збереження несучої здатності конструкцій

Б.2.1Несуча здатність та стійкість несучих конструкцій будівель і споруд у разі пожежі мають забезпечувати:

- безпеку людей на час їх перебування всередині будівлі чи споруди;

- врахування безпеки пожежно-рятувальних підрозділів;

- опір руйнуванню будівлі чи споруди;

- здатність будівельної продукції, яка має відношення до пожежної безпеки, виконувати свої функції упродовж необхідного проміжку часу.

Б.2.2Необхідний проміжок часу, упродовж якого зберігається несуча здатність конструкцій будівель і споруд (виражається тривалістю стійкості під час умовної пожежі) має забезпечити:

- вимоги щодо вогнестійкості для будівель і споруд з обмеженим питомим пожежним навантаженням;

- встановлення вимоги щодо вогнестійкості впродовж заданого, але обмеженого проміжку часу, коли визначений час, необхідний для безпечної евакуації та втручання пожежно-рятувальних підрозділів;

- встановлення вимоги щодо вогнестійкості для конструктивної системи, за якої вона вистоїть у разі повного вигоряння всіх горючих матеріалів у будівлі чи споруді або певній їхній частині, без урахування втручання пожежно-рятувальних підрозділів.

Б.2.3Несуча здатність і стійкість будівель і споруд під час пожежі повинна забезпечуватись вогнестійкістю всіх конструкцій і з’єднань конструктивної системи.

Б.2.4При визначенні несучої здатності та стійкості будівельних конструкцій під час пожежі слід враховувати наслідки теплового розширення, які пов'язані з деформаціями та/або виходом із ладу елементів конструкцій.

Б.2.5Для оцінювання несучої здатності конструктивної системи необхідно розглядати:

- несучі елементи з функцією протипожежних перешкод та без неї, до яких належать стіни (зовнішні і внутрішні), перекриття міжповерхові (у тому числі горищні та над підвалом), покриття, елементи каркасів (колони, балки, ферми, ригелі);

- пасивні та активні елементи, що підвищують вогнестійкість будівельних конструкцій.

До пасивних елементів належать: підвісні стелі/стельові мембрани; вертикальні захисні перегородки; вогнезахисні облицювання та покриви; водонаповнені конструкції тощо.

Активними елементами, що підвищують вогнестійкість конструкцій, є дренчерні системи та системи пожежогасіння тонкорозпиленою водою.

Б.3Обмеження утворення і поширення вогню і диму в будівлях і спорудах.

Б.3.1Забезпечення виконання основної вимоги щодо обмеження утворення і поширення вогню і диму в будівлях і спорудах здійснюється завдяки виконанню комплексу заходів, зокрема:

- запобігання виникненню пожежі;

- обмеження утворення і поширення вогню та диму всередині приміщення та за межі приміщення, в якому виникла пожежа;

- сповільнення розвитку пожежі і поширення вогню та диму для збільшення часу для безпечної евакуації людей, які перебувають поблизу та/або на відстані від місця виникнення пожежі;

- надання можливості пожежно-рятувальним підрозділам локалізувати пожежу, поки вона не набула значного розвитку.

Обмеження утворення і поширення вогню та диму в будівлях і спорудах досягається:

- запобіганням виникненню пожежі;

- обмеженням утворення і поширення вогню та диму всередині приміщення, де виникла пожежа;

- обмеженням поширення вогню та диму за межі приміщення, в якому виникла пожежа.

Б.4Запобігання виникненню пожежі забезпечується використанням:

- електричних, механічних, опалювальних і газових систем та систем вентиляції (димоходів) за призначенням з належними показниками реакції на вогонь і/або вогнестійкості та розміщенням їх на безпечній відстані від будівельних конструкцій та інтер’єру приміщень, виконаних з горючих матеріалів;

- пристроїв електричного захисту;

- систем блискавкозахисту;

- систем флегматизації;

- вибухозахисних систем, зокрема систем пригнічення вибуху.

Б.5Обмеження утворення та поширення вогню і диму в межах приміщення, де виникла пожежа, забезпечується застосуванням заходів, зазначених у Б.2, та використанням:

- будівельних конструкцій з належними показниками реакції на вогонь;

- первинних засобів пожежогасіння і пожежного інвентарю;

- систем протипожежного захисту (систем пожежної сигналізації, автоматичних систем пожежогасіння, систем керування евакуюванням, систем протидимного захисту тощо);

- систем аварійного електропостачання та систем вогнезахисту кабельних систем.

Б.6Обмеження поширення вогню і диму за межі приміщення, де виникла пожежа, здійснюється за рахунок виконання комплексу заходів, зокрема:

- застосування заходів, зазначених в Б.3;

- встановлення протипожежних перешкод (стін, перекриттів тощо) відповідно до функціонального призначення будівлі чи споруди;

- закривання прорізів у протипожежних перешкодах;

- конструкцією фасадів, що стримує поширення вогню на прилеглі частини будівлі чи споруди;

- використання систем пожежогасіння;

- використання систем протидимового захисту;

- використанням вогнестійких повітроводів та протипожежних клапанів у системах вентиляції;

- стельових мембран;

- пристроїв перекривання прорізів в місцях проходу систем електропроводки, конвеєрів і рейкових транспортних систем;

- фальшпідлог;

- з’єднання конструкцій;

- каналів і шахт для інженерних систем;

- частин, що підвищують вогнестійкість, якими є підвісні стелі.

Б.7Обмеження поширення вогню на сусідні будівлі і споруди.

Б.7.1Поширення вогню на сусідні будівлі і споруди має розглядатися між повністю розділеними об'єктами (наприклад, для будівель, розташованих одна навпроти одної через дорогу) або між різними об'єктами, об'єднаними разом, але між якими є протипожежна стіна.

Б.7.2Обмеження поширення вогню на сусідні будівлі і споруди здійснюється завдяки:

- забезпеченню безпеки людей на інших будівлях і спорудах, що розташовані поруч і на деякій відстані від будівлі чи споруди, в якій виникла пожежа;

- запобіганню великій пожежі і її наслідкам, наприклад, втраті життєво важливих об’єктів;

- наданню можливості пожежно-рятувальному підрозділу локалізувати пожежу.

Б.7.3Обмеження поширення вогню на сусідні будівлі і споруди досягається шляхом:

- обмеження випромінювання, що досягається встановленням і виконанням вимог щодо:

- відстані між будівлями і спорудами;

- розмірів незахищених поверхонь, таких як вікна;

- характеристик матеріалів для фасадів за показниками «реакції на вогонь»;

- вогнестійкості засклених та незасклених частин фасадів;

- засобів активного захисту, таких як застосування систем водяного пожежогасіння;

- обмеження загоряння і поширення вогню по зовнішній поверхні покрівлі, включаючи вікна верхнього світла;

- обмеження проникнення вогню всередину будівлі;

- обмеження загоряння поверхні покриття даху під дією вогню знизу;

- забезпечення функцій протипожежних перешкод покриття або його частини під впливом повністю розвиненої пожежі знизу;

- використання протипожежних стін, до яких, крім вогнестійкості, можуть висуватись вимоги до таких характеристик, як стійкість до удару;

- використанням систем протипожежного водопостачання.

Б.8У разі пожежі, безпека людей під час їх евакуації має бути забезпечена завдяки:

- заходам, що зазначені в Б.3;

- проектуванню і прокладанню шляхів для безпечної евакуації людей;

- відокремленню шляхів евакуації за допомогою протипожежних і протидимних перешкод;

- обмеженню утворення вогню і диму від оздоблення стін і стель та покриттів підлог на шляхах евакуації;

- системам керування евакуацією (в частині систем оповіщення про пожежу і показчиків напрямку евакуювання);

- системам евакуаційного освітлення;

- електрично керованим системам утримання відчиненими протипожежних і димонепроникних дверних блоків;

- електрично керованим системам і пристроям розблокування дверей на шляхах евакуації;

- знакам безпеки;

- засобам індивідуального захисту;

- засобам рятування з висоти;

- влаштуванню безпечних місць для порятунку всередині та/або ззовні споруди;

- забезпеченню доступу пожежно-рятувальних підрозділів;

- використанню пожежних ліфтів;

- обладнанню споруд системами аварійного (пожежного) зв’язку;

- використанню систем централізованого пожежного спостерігання.

Б.9Безпека пожежно-рятувальних підрозділів, окрім вжиття заходів, зазначених в Б.2, Б.3, Б.5, забезпечується додатковими заходами, що спрямовані на:

- забезпечення можливості виконання рятувальних робіт;

- забезпечення ефективного пожежогасіння всередині та ззовні будівлі чи споруди;

- надання можливості пожежно-рятувальним підрозділам діяти з прийнятним рівнем безпеки і безпечно залишити будівлю чи споруду;

- наявність доступу/місця для пожежно-рятувальних транспортних засобів ззовні/всередині будівлі;

- обладнання пожежними гідрантами;

- використання систем протипожежного водопостачання та системами протипожежного водопроводу;

- планування поверхів;

- використання пожежних шахт;

- застосування сходів та сходових кліток, призначених для евакуації людей, та зовнішніх пожежних драбин;

- влаштування пожежних ліфтів;

- влаштування протипожежних тамбур-шлюзів;

- контроль комунальних систем (газ, електрика, вода тощо) та активних систем пожежної безпеки;

- використання вимикачів/засувок для відключення комунальних систем;

- марковання небезпечних речовин.

ДОДАТОК В

(довідковий)

ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗАСОБІВ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ

* Характеристики, пов’язані з довговічністю.

(Назву Додатка В змінено та викладено в новій редакії, Зміна №1)

ДОДАТОК Г

(обов’язковий) КЛАСИ КОНСТРУКТИВНИХ ТА ІНЖЕНЕРНИХ СИСТЕМ (ЗБІРНИХ СИСТЕМ), ПОВ’ЯЗАНІ З СУТТЄВИМИ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИМИ ХАРАКТЕРИСТИКАМИ ЩОДО РЕАКЦІЇ НА ВОГОНЬ ТА

СТІЙКОСТІ ДО ЗОВНІШНЬОГО ВОГНЕВОГО ВПЛИВУ

Г.1Для збірних систем клас щодо реакції на вогонь (якщо інше не встановлено нормативними документами) визначають найнижчим класом реакції на вогонь будівельної продукції, з якої складаються такі системи.

Г.2Для будівельної продукції, крім покриттів для підлог і теплоізоляційних матеріалів для прямолінійних ділянок трубопроводів, електричних кабелів та покриттів/ покрівель будівель, встановлюють наступні класи щодо реакції на вогонь: А1, А2, В, С, D, E, F [6].

Для теплоізоляційних матеріалів для прямолінійних ділянок трубопроводів встановлюють наступні класи щодо реакції на вогонь: A1L, A2L, BL, CL, DL, EL, FL [6].

Додатковими класами будівельної продукції, в тому числі теплоізоляційних матеріалів для прямолінійних ділянок трубопроводів щодо димоутворювальної здатності є: s1, s2, s3 [6].

Додатковими класами будівельної продукції, в тому числі теплоізоляційних матеріалів для прямолінійних ділянок трубопроводів щодо утворення палаючих краплин/частинок є: d0, d1, d2 [6].

Г.3Для покриттів підлог встановлюють наступні класи щодо реакції на вогонь: A1fl, A2fl, Bfl, Cfl, Dfl, Efl, Ffl [6].

Додатковими класами щодо димоутворювальної здатності є: s1, s2 [6].

Г.4Для електричних кабелів встановлюють наступні класи щодо реакції на вогонь: Aca, B1ca, B2ca, Cca, Dca, Eca, Fca [11].

Вироби, класифіковані як B1ca, B2ca, Cca, Dca, отримують додаткові класи:

– за димоутворювальною здатністю: s1, s1a, s1b, s2 або s3 [11];

– за утворенням палаючих краплин та/або частинок: d0, d1, d2 [11];.

– за кислотністю: a1, a2, a3 [11].

Г.5Для покриттів/покрівель будівель, що зазнають зовнішнього вогневого впливу, встановлюють наступні класи за реакцією на вогневий вплив ззовні: BROOF, CROOF, DROOF, EROOF, FROOF [10].

(Назву Додатка Г змінено та викладено в новій редакії, Зміна №1)

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Закон України від 05 листопада 2009 року № 1704-VІ «Про будівельні норми».

2. ДСТУ EN 1363-1:2023 (EN 1363-1:2020, IDT) Випробування на вогнестійкість. Частина 1. Загальні вимоги.

3. ДСТУ 8965:2019 Система управління пожежною безпекою об’єкта захисту. Загальні положення.

4. ДСТУ ISO 16732-1:2018 (ISO 16732-1:2012, IDT) Інжиніринг пожежної безпеки. Оцінювання пожежного ризику. Частина 1. Загальні положення.

5. ДСТУ ISO 23932:2018 (ISO 23932:2009, IDT) Інжиніринг пожежної безпеки. Загальні принципи.

6. ДСТУ EN 13501-1:2024 (EN 13501-1:2018, IDT) Пожежна класифікація будівельних виробів і будівельних конструкцій. Частина 1. Класифікація з використанням результатів випробувань щодо реакції на вогонь.

7. ДСТУ EN 13501-2:2023 (EN 13501-2:2016, IDT) Пожежна класифікація будівельних виробів і будівельних конструкцій. Частина 2. Класифікація за результатами випробувань на вогнестійкість (крім складників вентиляційних систем).

8. ДСТУ EN 13501-3:2024 (EN 13501-3:2005+A1:2009, IDT) Пожежна класифікація будівельних виробів і будівельних конструкцій. Частина 3. Класифікація за результатами випробувань на вогнестійкість виробів та конструкцій, які використовують в інженерних системах будівель. Вогнестійкі повітроводи та протипожежні клапани.

9. ДСТУ EN 13501-4:2024 (EN 13501-4:2016, IDT) Пожежна класифікація будівельних виробів і будівельних конструкцій. Частина 4. Класифікація за результатами випробувань на вогнестійкість компонентів систем протидимного захисту.

10. ДСТУ EN 13501-5:2024 (EN 13501-5:2016, IDT) Пожежна класифікація будівельних виробів і будівельних конструкцій. Частина 5. Класифікація за результатами випробувань покриттів будівель на стійкість до зовнішнього вогневого впливу.

11. ДСТУ EN 13501-6:2023 (EN 13501-6:2018, IDT) Пожежна класифікація будівельних виробів і будівельних конструкцій. Частина 6. Класифікація за результатами випробувань силових кабелів, кабелів керування і кабелів зв’язку щодо реакції на вогонь.

(Долучено новий структурний елемент БІБЛІОГРАФІЯ, Зміна №1)

,

Ключові слова: будівлі і споруди, вогнестійкість, граничні стани з вогнестійкості, пожежна безпека, протипожежний захист, реакція на вогонь