ДБН В.2.2-1:2024 Будівлі і споруди для тваринництва. Основні положення

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ БУДІВЛІ І СПОРУДИ ДЛЯ ТВАРИННИЦТВА

Основні положення

ДБН В.2.2-1-2024

Видання офіційне

Київ

Міністерство розвитку громад та територій України

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ БУДІВЛІ І СПОРУДИ ДЛЯ ТВАРИННИЦТВА

Основні положення

ДБН В.2.2-1-2024

Видання офіційне

Київ

Мінінфраструктури

ПЕРЕДМОВА

Мінінфраструктури, 2024 II

ВСТУП

Ці норми містять положення, що мають обов’язковий, рекомендований та довідковий характер.

Обов’язковість позначено словами «повинно», «потрібно», «слід», «має».

Для рекомендованих вимог використано слова в такому контексті:

– «рекомендується» – пропоноване рішення, відхил від якого не потребує додаткових умов;

– «можна» – одне з допустимих (альтернативних) технічних рішень;

– «допускається» – застосовують як виняток, наприклад, унаслідок обмеженої можливості застосування інших рішень.

Будівельні норми також містять довідкову інформацію, що пояснює їхні положення і не є обов’язковою для виконання.

Посилання на нормативні документи (національні стандарти), які стосуються вимог щодо виготовлення містобудівної, проєктної, науково-проєктної та робочої документації, методів проєктування, процесів виконання будівельних робіт, методів випробування, конструктивних та інженерних систем, у цих нормах наведено для їхнього застосування відповідно до Закону України «Про будівельні норми».

Посилання на інші нормативні документи наведено для добровільного їхнього застосування на підтвердження виконання вимог цих норм відповідно до Закону України «Про будівельні норми».

Додаток «Бібліографія» містить список бібліографічних описів документів, на які є посилання в тексті цих норм, а також документи, використані під час їх розроблення. IV

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

БУДІВЛІ І СПОРУДИ ДЛЯ ТВАРИННИЦТВА

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

BUILDINGS AND FACILITIES FOR STOCK RAISING

BASIC PROVISIONS

Чинні від 2025–04–01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1Ці норми встановлюють вимоги до проєктування та будівництва будівель і споруд для тваринництва. Дія цих норм поширюється на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт будівель та споруд, призначених для усіх видів тваринницьких (скотарських, свинарських, вівчарських, конярських, звірівницьких і птахівничих) підприємств (далі – підприємства).

1.2Ці норми визначають основні чинники та їхні значення, які потрібно враховувати під час проєктування підприємств (комплексів, ферм) і окремих об'єктів, що входять до їхнього складу.

Під час проєктування будівель і споруд для тваринництва, крім цих норм, допускається враховувати вимоги технологічних, санітарних, протипожежних вимог, що не знижують вимоги цих норм.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цих нормах є посилання на такі документи:

ДБН А.1.1-94:2010 Проектування будівельних конструкцій за Єврокодами. Основні положення.

ДБН А.2.2-1:2021 Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС)

ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво

ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва

ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення (НПАОП 45.2-7.02-12)

ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій

ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги

ДБН В.1.1-31:2013 Захист територій, будинків і споруд від шуму

ДБН В.1.2-2-2006 Навантаження і впливи. Норми проектування

ДБН В.1.2-4:2019 Інженерно-технічні заходи цивільного захисту

ДБН В.1.2-6:2021 Основні вимоги до будівель і споруд. Механічний опір та стійкість

ДБН В.1.2-8:2021 Основні вимоги до будівель і споруд. Гігієна, здоров’я та захист довкілля

ДБН В.1.2-9:2021 Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека і доступність під час експлуатації

ДБН В.1.2-10:2021 Основні вимоги до будівель і споруд. Захист від шуму та вібрації

ДБН В.1.2-11:2021 Основні вимоги до будівель і споруд. Енергозбереження та енергоефективнсть

ДБН В.1.2-14:2018 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд Видання офіційне

ДБН В.2.2-5:2023 Захисні споруди цивільного захисту

ДБН В.2.2-28:2010 Будинки адміністративного та побутового призначення

ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення

ДБН В.2.5-23:2010 Інженерне обладнання будинків і споруд. Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення

ДБН В.2.5-28:2018 Природне і штучне освітлення

ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту

ДБН В.2.5-64:2012 Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво

ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування

ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування

ДБН В.2.5-75:2013 Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування

ДБН В.2.6-31:2021 Теплова ізоляція та енергоефективність будівель

ДБН В.2.6-220:2017 Покриття будівель і споруд

НПАОП 01.0-1.02-18 Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві

ПУЕ-2017 Правила улаштування електроустановок

ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів

ДСанПіН 2.2.4-171-10 Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною

ДСТУ 9254:2023 Контроль якості будівельних робіт. Загальні положення

ДСТУ 9258:2023 Настанова з організації виконання будівельних робіт

ДСТУ 9272:2024 Настанова з контролю якості монтажу внутрішніх систем водопостачання, каналізації, опалення, вентиляції та кондиціювання повітря

ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорії приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою

ДСТУ Б В.2.5-82:2016 Електробезпека в будівлях і спорудах. Вимоги до захисних заходів від ураження електричним струмом

ДСТУ Б В.2.6-49:2008 Огородження сходів, балконів і дахів сталеві. Загальні технічні умови

ДСТУ Б В.2.6-145:2010 Захист бетонних і залізобетонних конструкцій від корозії. Загальні технічні умови (ГОСТ 31384-2008, NEQ)

ДСТУ Б В.3.1-2:2016 Ремонт і підсилення несучих і огороджувальних будівельних конструкцій та основ будівель і споруд

ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія

ДСТУ-Н Б В.2.5-40:2009 Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Проектування та монтаж мереж водопостачання та каналізації з пластикових труб

ДСТУ-Н Б В.2.5-73:2013 Настанова з монтажу внутрішніх санітарно-технічних систем (СНиП 3.05.01-85, MOD)

ДСТУ-Н Б В.2.5-80:2015 Настанова з проектування систем електропостачання промислових підприємств

ДСТУ-Н Б В.2.6-186:2013 Настанова щодо захисту будівельних конструкцій будівель та споруд від корозії

ДСТУ EN 12101-6:2016 (EN 12101-6:2005, IDT; EN 12101-6:2005/AC:2006, IDT) Системи протидимного захисту. Частина 6. Технічні вимоги до систем зі створення різниці тисків

ДСТУ EN 50172:2019 Системи евакуаційного освітлення (EN 50172:2004, IDT)

ДСТУ EN 62305-2:2022 Захист від блискавки. Частина 2. Управління ризиками (EN 62305-2:2012, IDT; IEC 62305-2:2010, MOD)

ДСТУ EN 62305-3:2012 Захист від блискавки. Частина 3. Фізичні руйнування споруд та небезпека для життя людей (EN 62305-3:2011, IDT)

ДСТУ Б EN 15242:2015 Вентиляція будівель. Розрахункові методи визначення витрат повітря на вентиляцію будівель з урахуванням інфільтрації (EN 15242:2007, IDT)

ДСТУ Б EN ISO 7730:2011 Ергономіка теплового середовища. Аналітичне визначення та інтерпретація теплового комфорту на основі розрахунків показників PMV і PPD і критеріїв локального теплового комфорту (EN ISO 7730:2005, IDT)

ДСТУ EN 1090-2:2019 (EN 1090-2:2018, IDT) Виконання сталевих та алюмінієвих конструкцій. Частина 2. Технічні вимоги до сталевих конструкцій

ДСТУ EN 1090-3:2022 (EN 1090-3:2019, IDT) Виконання сталевих та алюмінієвих конструкцій. Частина 3. Технічні вимоги до алюмінієвих конструкцій

ДСТУ EN 1090-4:2019 (EN 1090-4:2018, IDT) Виконання сталевих та алюмінієвих конструкцій. Частина 4. Технічні вимоги до холодноформованих сталевих будівельних елементів та конструкцій для покрівель, стель, підлог і стін

ДСТУ EN ISO 1461:2024 Покриття, нанесені методом гарячого цинкування на вироби із чавуну та сталі. Технічні вимоги та методи випробування (EN ISO 1461:2022, IDT; ISO 1461:2022, IDT)

ДСТУ EN 12464-1:2016 (EN 12464-1:2011, IDT) Світло та освітлення. Освітлення робочих місць. Частина 1. Внутрішні робочі місця

ДСТУ EN 12737:2019 (EN 12737:2004 + A1:2007, IDT) Вироби залізобетонні збірні. Щілинні підлоги в будівлях для утримання худоби

ДСТУ EN 62305-1:2012/Поправка № 1:2022 (EN 62305-1:2011/AC:2016-11, IDT) Захист від блискавки. Частина 1. Загальні принципи

ДСТУ EN 62305-4:2012/Поправка № 1:2022 (EN 62305-4:2011/AC:2016-11, IDT) Захист від блискавки. Частина 4. Електричні та електронні системи в конструкціях

ДСТУ ISO 12944-1:2019 (ISO 12944-1:2017, IDT) Фарби та лаки. Захист від корозії сталевих конструкцій захисними лакофарбовими системами. Частина 1. Загальний вступ

ДСТУ ISO 12944-2:2019 (ISO 12944-2:2017, IDT) Фарби та лаки. Захист від корозії сталевих конструкцій захисними лакофарбовими системами. Частина 2. Класифікація середовищ

ДСТУ ISO 12944-3:2019 (ISO 12944-3:2017, IDT) Фарби та лаки. Захист від корозії сталевих конструкцій захисними лакофарбовими системами. Частина 3. Критерії проектування

ДСТУ ISO 12944-4:2019 (ISO 12944-4:2017, IDT) Фарби та лаки. Захист від корозії сталевих конструкцій захисними лакофарбовими системами. Частина 4. Типи поверхні та її готування

ДСТУ ISO 12944-5:2020 (ISO 12944-5:2019, IDT) Фарби та лаки. Захист від корозії сталевих конструкцій захисними лакофарбовими системами. Частина 5. Захисні лакофарбові системи

ДСТУ ISO 12944-7:2019 Фарби та лаки. Захист від корозії сталевих конструкцій захисними лакофарбовими системами. Частина 7. Виконання та контролювання фарбувальних робіт (ISO 12944-7:2017, IDT)

ДСТУ ISO 14644-1:2009 Чисті приміщення та пов’язані з ними контрольовані середовища. Частина 1. Класифікація чистоти повітря (ISO 14644-1:1999, IDT)

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

3.1У цих нормах використано терміни, установлені в Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» [1]: будівництво, проєктна документація, завдання на проєктування; ДБН А.2.2-1: навколишнє середовище, навколишнє природне середовище, оцінка впливів на навколишнє середовище; ДБН А.2.2-3: будівля, капітальний ремонт, нове будівництво, об’єкт, пусковий комплекс, реконструкція, споруда; ДБН А.3.1-5: будівельний майданчик, будівельні роботи; Законі України «Про захист тварин від жорстокого поводження» [2]: тварини

3.2Нижче подано терміни, додатково вжиті в цих будівельних нормах, та визначення позначених ними понять

3.2.1світловий коефіцієнт

Санітарний показник природного освітлення приміщень, що є відношенням площі світлових прорізів зовнішніх огороджувальних конструкцій до площі підлоги приміщень

3.2.2агресивне середовище

Середовище, вплив якого спричинює корозію будівельного матеріалу у виробі чи конструкції.

4 СКОРОЧЕННЯ

ВНТП – відомчі норми технологічного проєктування;

СК-світловий коефіцієнт;

ВРХ – велика рогата худоба.

5 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

5.1За призначенням будівлі та споруди для тваринництва поділяють на основні та обслуговувальні.

5.2До основних відносять виробничі будівлі та споруди, в яких утримують тварин та проводять найбільш важливіші технологічні процеси (отелення, опороси, окоти та годування тварин, їхнє осіменіння, доїння корів, первинне оброблення та тимчасове зберігання молока, інкубація птиці, збирання яєць тощо).

5.3До обслуговувального призначення належать підсобні, виробничі, складські та допоміжні будівлі й споруди для усіх видів тваринницьких підприємств.

5.3.1До підсобних виробничих будівель і споруд відносять:

а) об'єкти для приготування кормів для тварин (кормоцехи, кормоприготувальні, корморозмішувальні тощо);

б) будівлі та споруди ветеринарного призначення;

в) вагові споруди автомобільного та залізничного транспорту;

г) пункти технічного обслуговування машин, механізмів і обладнання;

д) цехи по сортуванню, пакуванню та тимчасовому зберіганню яєць;

е) споруди водопостачання (у тому числі протипожежного), каналізації, електро-та теплопостачання;

ж) майданчики для приймання, сортування та вантаження тварин;

и) огорожі й елементи благоустрою;

к) споруди, які забезпечують функціонування систем протипожежного захисту.

5.3.2До складських будівель та споруд відносять:

а) склади кормів, підстілки, тари, господарського інвентарю та матеріально-технічних засобів;

б) споруди для накопичення, зберігання та оброблення гною, пташиного посліду та сечі;

в) майданчики та навіси для засобів механізації та транспорту.

5.3.3До допоміжних будівель і споруд відносять:

а) адміністративні будівлі, будівлі громадського харчування, медичного та культурно-побутового обслуговування;

б) побутові приміщення.

5.4Загальну площу будівель і споруд визначають як суму площ усіх поверхів у межах внутрішньої поверхні зовнішніх стін, майданчиків, антресолей, рамп, крім площ відкритих отворів та шахт у перекриттях, підпілля (для гною, посліду тощо) заввишки не більше 1,9 м

(чистих) та горищ. Орієнтовні значення площ основних та обслуговувальних будівель і споруд тваринницьких підприємств рекомендується визначати згідно з додатком А.

5.5Організація будівельного виробництва під час зведення будівель і споруд для тваринництва повинна відповідати ДБН А.3.1-5 та бути придатна для вирішення організаційних, технічних і технологічних питань для введення в дію об'єкта з необхідною якістю та в установлені строки.

Монтаж внутрішніх санітарно-технічних систем слід потрібно здійснювати згідно з технологічними картами відповідно до ДСТУ-Н Б В.2.5-73, операційний контроль якості та приймання робіт, виконаних під час будівництва об'єктів, потрібно здійснювати згідно зі схемами операційного й приймального контролю якості згідно з ДСТУ 9254, ДСТУ 9258, ДСТУ 9272.

5.6Монтаж металоконструкцій будівель і споруд потрібно виконувати згідно з монтажними схемами заводів-виготовлювачів з обов'язковим забезпеченням стійкості будівель, споруд та окремих їхніх частин. Виконання сталевих і алюмінієвих конструкцій здійснюють згідно з ДСТУ EN 1090-2, ДСТУ EN 1090-3, ДСТУ EN 1090-4.

5.7Будівлі та споруди для тваринництва потрібно проєктувати з урахуванням унеможливлення ризиків отримання травм під час перебування в них людей згідно з вимогами ДБН В.1.2-9.

5.8Якщо в будівлях і спорудах для тваринництва передбачається можливість праці певних маломобільних груп населення, для приміщень, у яких завданням на проєктування передбачено їхнє перебування, та по шляхах пересування потрібно дотримуватися додаткових вимог щодо створення безбар'єрного середовища згідно з вимогами ДБН В.2.2-40, при цьому проєктні рішення не повинні обмежувати ефективність експлуатації будівель і споруд.

5.9Необхідність розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту у проєктній документації на будівництво встановлюється згідно з положенням [1]. Такий розділ повинен відповідати вимогам ДБН В.1.2-4.

5.10За наявності потреби у захисних спорудах цивільного захисту або спорудах подвійного призначення такі споруди потрібно проєктувати та будувати із дотриманням вимог ДБН В.2.2-5.

Проєктні рішення з влаштування систем життєзабезпечення, входів/виходів захисних споруд цивільного захисту і споруд подвійного призначення повинні враховувати шкідливий вплив факторів виробництва, зокрема недопущення розміщення повітрозаборів поблизу з шахтами (трубами) для видалення забрудненого повітря.

Зазвичай, захисні споруди цивільного захисту та споруди подвійного призначення потрібно розміщувати від місць збирання, зберігання та оброблення гною, курячого посліду та сечі на відстані, яка унеможливлює потрапляння в них небезпечних речовин під час руйнування.

6 ГЕНЕРАЛЬНІ ПЛАНИ

6.1Розміщення будівель і споруд для тваринництва повинне відповідати рішенням містобудівної документації на регіональному та місцевому рівнях із забезпеченням санітарних норм та протипожежних вимог до сельбищної території об’єктів природного середовища, а також відповідно до ДБН Б.2.2-12.

Розміщення виробничих будівель та споруд потрібно здійснювати з урахуванням відповідних санітарно-захисних зон і зооветеринарних розривів згідно з ДСП 173.

6.2Під час вибору земельних ділянок для розміщення будівель і споруд для тваринництва потрібно враховувати вимоги, визначені ДСП 173.

6.3Освітлення території підприємств потрібно проєктувати згідно з ДБН В.2.5-28 для промислових та складських територій.

7 ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ

7.1Будівлі для тваринництва рекомендується проєктувати одноповерховими, прямокутної форми в плані, однопрогоновими або з декількома паралельно розміщеними прогонами. Кількість прогонів, їхня ширина та висота обумовлюються технологічною необхідністю та економічною доцільністю.

Будівлі залежно від природно-кліматичних умов і технологічних вимог можуть бути з горищем або без горища.

7.2В одній будівлі, коли це не суперечить технологічним, санітарним, зооветеринарним, протипожежним та іншим вимогам, можна об'єднувати приміщення основного виробничого, підсобного та складського призначення.

7.3Будівлі та споруди для тваринництва рекомендується проєктувати переважно каркасними з застосуванням легких збірних несних і огороджувальних конструкцій.

7.4Висота приміщень від підлоги до низу конструкцій підвішеного технологічного обладнання та комунікацій у всіх будівлях повинна становити не менше ніж 2,2 м у місцях регулярного (пов’язаного з технологічним процесом) проходження людей та не менше ніж 1,9 м в інших місцях. У будівлях із горищем висота (чистих) горищних приміщень, що використовують для зберігання грубих кормів і підстилки, у середній частині горища та в місцях розміщення люків в перекритті повинна бути не менше ніж 1,9 м.

7.5Кількість поверхів будівель та споруд для тваринництва, ступінь вогнестійкості та площу поверху між протипожежними стінами потрібно приймати згідно з таблицею 1.

7.6Планування проходів і технологічних проїздів у будівлях і спорудах для тваринництва потрібно виконувати з урахуванням вимог з охорони праці згідно з НПАОП 01.0-1.02.

7.7У будівлях і спорудах для тваринництва над приміщеннями з вологим або мокрим режимом влаштовувати покриття, які не вентилюються, допускається лише за умови, якщо запроєктована пароізоляція унеможливлює накопичення вологи в конструкціях покриття за річний період експлуатації. Покриття будівель потрібно проєктувати згідно з ДБН В.2.6-220.

7.8Неопалювані будівлі та споруди для тваринництва потрібно проєктувати без внутрішніх водостоків. Внутрішні водостоки допускаються лише в опалювальних будівлях, ширина яких при ухилі в один бік становить 36 м і більше та забезпечується конструктивна й експлуатаційна надійність покрівлі.

7.9Підлоги в будівлях та спорудах для тваринництва, а також покриття вигульних майданчиків повинні відповідати технологічним вимогам, в тому числі захисту тварин від переохолодження. Підлога в приміщеннях, де утримують тварин, повинна бути безпустотною. Підлога з пустотами допускається лише в місцях, де утримують поросят або молодняк птиці, якщо вона використовується для повітряного обігрівання та є негорючою. Верхній шар підлоги в місцях відпочинку тварин у разі утримання їх без підстилки визначається показником теплозасвоєння поверхні підлоги, величина якого приймається відповідно до технологічних вимог. Показник теплозасвоєння ґратчастих підлог і підлог приміщень, де утримують тварини на підстілці, не нормується. Підлогу, що систематично змочується рідинами, потрібно проєктувати з ухилом. Ухили підлоги, лотків та каналів потрібно приймати:

- у приміщеннях для утримання птиці в клітках та лотків вздовж проходів в усіх приміщеннях – не менше 0,005;

- у технологічних елементах приміщень (у стійлах, денниках, станках тощо) і поперечні в проходах – не менше 0,015.

Ґратчасті (щілинні) підлоги та канали (лотки) для видалення гною механізмами потрібно проєктувати без ухилу. Ухил покриттів на вигулах для тварин і підлог у перехідних галереях між будівлями (для перегону тварин) повинен бути не більше 0,06.

7.10Щілинні підлоги в будівлях для утримання худоби потрібно проєктувати згідно з ДСТУ EN 12737.

7.11Вертикальні навантаження на елементи ґратчастої підлоги потрібно установлювати в завданнях на проєктування з урахуванням технологічних рішень. Конструкції, на які спирається ґратчаста підлога, потрібно розраховувати відповідно до норм проєктування будівельних конструкцій. Під час розрахунку конструкцій ґратчастої підлоги потрібно приймати коефіцієнт динамічності 1,2.

7.12Огорожу технологічних елементів приміщень (стійл, денників, станків, боксів тощо) та вигулів улаштовують, як правило, збірною з виробів заводського виготовлення.

7.13Поверхні будівельних конструкцій всередині приміщень, що призначені для утримання тварин, рекомендується фарбувати у світлі тони та повинні бути стійкими до оброблення мийними та дезінфекційними засобами. Стіни доїльних залів, приміщень для оброблення та зберігання молока, інкубаційних залів, мийних, лабораторій, приміщень для штучного осіменіння тварин і приготування кормів повинні бути облицьовані на висоту не менше ніж 1,8 м вологостійкими матеріалами, що дозволяють проводити систематичну дезінфекцію та миття водою; решта стін та стелі вказаних приміщень рекомендується фарбувати в світлі тони.

7.14Для будівель та споруд для тваринництва заввишки від поверхні землі до карнизу або верху зовнішньої стіни (парапету) більше ніж 10 м потрібно передбачати огородження за периметром покрівлі відповідно до ДСТУ Б В.2.6-49.

7.15Конструкції будівель і споруд для тваринництва рекомендується розраховувати на навантаження та впливи відповідно до ДБН В.1.2-2 та ДБН В.1.2-6 з урахуванням вимог щодо підприємств відповідного напряму [7-15] або відповідно до ДБН А.1.1-94.

7.16У приміщеннях для тваринництва з підвищеним рівнем агресивного атмосферного середовища антикорозійний захист конструкцій потрібно проєктувати згідно з [6], ДСТУ Б В.2.6-145, ДСТУ-Н Б В.2.6-186, ДСТУ ISO 12944-1, ДСТУ ISO 12944-2, ДСТУ ISO 12944-3, ДСТУ ISO 12944-4, ДСТУ ISO 12944-5, ДСТУ ISO 12944-7, ДСТУ EN ISO 1461.

8 ВОДОПРОВІД І КАНАЛІЗАЦІЯ

8.1Внутрішні системи водопроводу та каналізації усіх типів будівель і приміщень потрібно проєктувати згідно з ДБН В.2.5-64, ДСТУ-Н Б В.2.5-40, ВНТП підприємств відповідного напряму та нормами, що наведені у цьому розділі.

8.2Для усіх видів будівель і приміщень потрібно проєктувати виробничий водопровід для подавання води питної якості згідно з ДСанПіН 2.2.4-171 для обслуговувального персоналу, напування тварин, приготування кормів, миття тварин і підлоги, прибирання приміщень, миття та охолодження обладнання. У районах, де неможливо отримати воду питної якості для усіх вказаних потреб, допускається якість води (крім води для миття та охолодження молочного устаткування) призначати згідно з вимогами відповідних технологічних вимог, а за потреби передбачати очищення та знезараження води.

Примітка. Необхідність підігрівання води для напування тварин у холодну пору року та температура цієї води встановлюються відповідно до технологічних вимог.

8.3Усі основні виробничі будівлі та приміщення повинні бути обладнані напувалками, кранами для миття підлог і спеціальними приладами. Проточні напувалки в птахівничих будівлях, за потреби зміни рівня встановлення або демонтування їх на час прибирання підстилки або посліду машинами, потрібно приєднувати до внутрішнього водопроводу та каналізації гнучкими шлангами.

8.4Ввід водопроводу в конюшні потрібно передбачати в опалюване приміщення, де на відгалуженнях водопровідної мережі, що йдуть у неопалювані приміщення, потрібно передбачати запірні вентилі, а за межами опалюваного приміщення на сухих ділянках цих відгалужень – крани або з'єднувальні гайки. Якщо в конюшнях опалювані приміщення відсутні, то потрібно передбачати водорозбірні колонки незамерзаючого типу. В конюшнях, де температура внутрішнього повітря в холодний період року постійно підтримується вищою ніж о плюс 2 С, допускається передбачати внутрішній водопровід з підведенням води до напувалок.

8.5Кошари допускається не обладнувати внутрішнім водопроводом. Для напування овець, що утримують у кошарах, потрібно передбачати підведення води до групових автонапувалок, що встановлюють на вигулах (відкритих базах). Ввід водопроводу потрібно передбачати в родильне відділення та тепляки.

8.6Вільний напір води в трубопроводах при проточних і групових напувалках потрібно приймати не менше 0,02 МПа, а при автонапувалках – за даними виробника, що виготовляє напувалки.

8.7Прокладання водопровідних труб у будівлях і приміщеннях потрібно передбачати відкрито, по стінах і колонах, а також по стаціонарних годівницях, клітках, постійній огорожі станків, стійл, денників тощо. Для напування тварин на вигулах потрібно передбачати прокладання водопровідних труб для подавання води до напувалок, що розміщують на вигулах, при цьому не допускається прокладання водопровідних труб у місцях, де вони можуть стикатися з гноєм і послідом, підлягати механічним впливам, заважати прибиранню гною та посліду або транспортуванню кормів.

8.8У будівлях та спорудах для тваринництва на мережі виробничого водопроводу потрібно передбачати встановлення кранів для миття підлог із розрахунку радіусу дії не менше ніж 30 м і тиску на сприскування не менше ніж 5 м.

8.9Для заповнення протипожежних ємностей (резервуарів, водойм) водою на вводах внутрішнього водопроводу в будівлі потрібно передбачати пожежні патрубки зі з'єднувальними головками діаметром 50 мм для приєднання пожежних рукавів.

8.10Для виробничого водопроводу будівель рекомендується застосовувати труби, дозволені для питних водопроводів. Застосування труб з товщиною стінок і діаметром більшим ніж визначено розрахунком, не рекомендується. В об'єднаних та роздільних системах протипожежного водопроводу трубопроводи, призначені для подавання води на пожежогасіння, вводи і мережі водопроводу потрібно виконувати з металевих труб.

8.11Встановлення запірної арматури на мережі виробничого водопроводу потрібно передбачати: на вводі водопроводу в будівлю; на відгалуженнях від магістралі; на підводках до групових напувалок, технологічного обладнання та сіток для підмивання вимені. На мережі виробничого водопроводу будівель і приміщень, а також вигульних, вигульно-кормових майданчиків і літніх таборів потрібно передбачати випускні пристрої для спорожнення трубопроводів.

8.12Розрахункові витрати води на напування тварин з автонапувалок рекомендується визначати відповідно до додатка Б.

8.13Витрати води спеціальними приладами та відсоток одночасної їх дії рекомендується приймати відповідно до додатка В.

8.14Загальні усереднені питомі витрати води на тваринницьких підприємствах окремих типів наведено в додатку Г. У додатку не враховані витрати води на господарсько-питні потреби для обслуговувального персоналу. Ці витрати потрібно передбачати додатково відповідно до ДБН В.2.5-64.

8.15Внутрішню каналізацію будівель для тваринництва потрібно передбачати роздільною для відведення:

а) виробничих стічних вод від миття тварин, прибирання приміщень і доїльних майданчиків, від миття обладнання (посуду, апаратури, молокопроводів тощо), а також від проточних напувалок у пташниках;

б) господарсько-побутових вод від санітарно-технічних приладів.

Системи внутрішньої каналізації будівель потрібно проєктувати згідно з технологічними вимогами утримання відповідних тварин та виконувати відповідно до ДБН В.2.5-64.

Зовнішні мережі та споруди водовідведення та очищення господарсько-побутових, виробничих і поверхневих стічних вод (дощових і талих) з території тваринницького підприємства потрібно проєктувати згідно з ДБН В.2.5-75.

8.16В одноповерхових птахівничих будівлях для кліткового утримання птиці виробничі стічні води (від миття підлоги, миття обладнання тощо) допускається збирати та відводити до лотків, закритих трапами; розміри лотків визначають розрахунком, але в усіх випадках їх глибина повинна бути не більше ніж 120 мм, а ширина не менше ніж 100 мм.

8.17На магістральних випусках стічних вод від проточних напувалок, що встановлюють в птахівничих будівлях, потрібно передбачати уловлювачі для пуху та пера.

8.18Технологічне обладнання для приймання, транспортування та оброблення молока, а також для миття посуду потрібно приєднувати до каналізаційної мережі з розривом струменя не менше ніж 20 мм.

8.19Обладнання для збирання та оброблення видаленого гною (посліду) та стоків від миття підлог у будівлях і приміщеннях для утримання тварин потрібно проєктувати, користуючись вказівками щодо підприємств відповідного напряму [7-12], [15].

Установки локальних очисних споруд стічних вод повинні відповідати нормам на зовнішні системи каналізації.

9 СИСТЕМИ МІКРОКЛІМАТУ ТА ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

9.1Системи мікроклімату будівель і споруд для тваринництва потрібно проєктувати згідно з ДБН В.2.5-67, ДСТУ Б EN 15242, ДСТУ Б EN ISO 7730, ВНТП підприємств відповідного напряму, нормами цього розділу.

9.2У приміщеннях для утримання тварин системи мікроклімату повинні забезпечувати зоогігієнічні параметри середовища, що відповідають нормальному фізіологічному стану та максимальній продуктивності поголів'я, встановлені технологічними вимогами.

9.3Технічне забезпечення мікроклімату тваринницьких приміщень рекомендується здійснювати за допомогою відповідних інженерних систем для досягнення економічно доцільного рівня енергетичної ефективності будівлі згідно з законом України [5].

9.4Розрахункові параметри повітря приміщень для проєктування опалення та вентиляції потрібно приймати згідно з завданням на проєктування.

Значення коефіцієнтів теплозасвоєння внутрішніх поверхонь огороджувальних конструкцій тваринницьких приміщень потрібно приймати: для стін приміщень, де заповнення тваринами становить більше 80 кг живої маси на 1 м2 підлоги, – 12 Вт/м2 К (10 ккал/м2 год К); для стін приміщень, де заповнення тваринами становить не більше 80 кг живої маси на 1 м2 підлоги, і для стелі (горищних перекриттів або покриттів) будівель усіх типів – 8,7 Вт/м2 К (7,5 ккал/м2 год К).

9.5Параметри зовнішнього повітря для розрахунку систем забезпечення мікроклімату приміщень для утримання тварин потрібно приймати окремо для холодного, теплого періодів і перехідних умов згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27:

— у холодний період для проєктування систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря – параметри Б;

— у теплий період для проєктування систем вентиляції та кондиціонування повітря – параметри А;

— для перехідних умов температуру зовнішнього повітря визначають розрахунком теплоповітряного балансу індивідуально для кожної будівлі, виходячи з можливості створення нормативного режиму мікроклімату без штучного підігріву припливного повітря. Відносну вологість зовнішнього повітря потрібно приймати: за перехідної температури від 0 С та нижче – 85 %, за температури вище 0 С – 80...75 %.

9.6В усіх тваринницьких приміщеннях з нормативними параметрами повітря, за умови недосягнення їх природньою вентиляцією та опаленням, потрібно передбачати цілорічні системи припливно-витяжної вентиляції. Повітрообмін визначають для теплого, холодного періодів року та перехідних умов на основі розрахунку тепловологісного та газового балансів приміщень. В усіх випадках потрібно забезпечувати мінімальний повітрообмін, розрахований відповідно до технологічних вимог. Для забезпечення технологічних вимог допускається застосовувати кондиціонування повітря.

9.7Подавання свіжого повітря в системах припливної вентиляції в холодний та перехідний періоди потрібно здійснювати у верхню зону приміщень, температура струменя на вході в зону обслуговування не повинна бути нижчою за розрахункову температуру повітря більше ніж на 2 С; подавання непідігрітого повітря системами з механічним збудженням рекомендується з застосуванням попереднього підмішування теплого повітря приміщення до зовнішнього. У теплий період припливне повітря потрібно подавати в зону розташування тварин. Не допускається зосереджений приплив у приміщеннях з пиловидними кормами.

9.8Видалення забрудненого повітря рекомендується здійснювати з нижньої зони, перевагу потрібно надавати системам із видавлюванням відпрацьованого повітря крізь ґратчасті або сітчасті підлоги. Викид повітря в атмосферу потрібно здійснювати над покрівлею будівель за допомогою шахт або труб, передбачаючи мінімальну їхню кількість. Не допускається застосування факельних викидів. Очищати повітря перед викидом потрібно в разі неможливості забезпечення природоохоронних нормативів забруднення атмосфери іншими способами, зокрема за рахунок підвищення екологічної чистоти технологічних процесів і розсіювання шкідливостей в атмосфері.

9.9Необхідність опалення тваринницьких приміщень визначають розрахунком теплоповітряного балансу. Для проєктування систем рекомендується застосовувати повітряне опалення, поєднане з припливною вентиляцією; температура перегрівання повітря не повинна перевищувати 50 С. Якщо з технічних причин влаштування такої вентиляційно-опалювальної системи неможливе (труднощі з регулюванням, занадто високе перегрівання повітря), потрібно застосовувати автономні рециркуляційні системи повітряного опалення. У родильних приміщеннях, будівлях для утримання свиноматок з поросятами, молодняка худоби та птиці поряд з повітряним опаленням допускається застосування місцевих опалювальних приладів з гладенькою поверхнею, що легко очищається. Для обігрівання поросят-сисунів і молодняка птиці потрібно передбачати системи локального обігрівання. Температуру поверхні опалювальних приладів потрібно приймати:

а) у приміщеннях для утримання птиці на підлозі — не більше 105 С;

б) у приміщеннях для утримання тварин, у тому числі в клітках, а також в інших виробничих приміщеннях — не більше 150 С.

9.10Теплопостачання виробничих будівель потрібно проєктувати, виходячи з потужності підприємств, видів і співвідношення теплових навантажень, режиму теплоспоживання окремих об'єктів, характеру паливно-енергетичних ресурсів. Схему теплопостачання рекомендується передбачати комбіновану — з центральним джерелом тепла, що забезпечує групу споживачів з регулярним навантаженням, і місцевими генераторами тепла, що обслуговують окремі споруди з циклічним теплоспоживанням.

Потреби тепла та палива на опалення та вентиляцію будівель потрібно визначати на основі розрахунку теплового балансу приміщень, виходячи з фактичної тривалості періоду теплопостачання. Потреби тепла для технологічних процесів визначають згідно з технологічними вимогами. У централізованих системах теплопостачання як теплоносій потрібно приймати воду температурою не менше 150 С; допускається для систем з малопотужними тепловими установками використовувати воду з нижчою температурою (не менше 95 С) та пари.

9.11Гаряче водопостачання будівель потрібно проєктувати згідно з технологічними вимогами.

9.12У системах мікроклімату та теплопостачання рекомендується використовувати вторинні енергетичні ресурси, в тому числі тепло димових газів котельних установок, витяжного повітря, молока під час його охолодження.

10 ОСВІТЛЕНІСТЬ ПРИМІЩЕНЬ

10.1Для забезпечення нормального функціонування будівель, споруд та окремих приміщень у них потрібно передбачати необхідну освітленість, значення якої визначається їхнім технологічним призначенням і відповідними системами згідно з ДБН В.2.5-28 та ДСТУ EN 12464-1.

10.2У будівлях і спорудах для тваринництва приміщення за умовами зорової роботи поділяють на чотири групи згідно з таблицею 2.

10.3Коефіцієнт природної освітленості D розраховується згідно з ДБН В.2.5-28. У будівлях для тваринництва допускається визначення природної освітленості, яка виражена СК. Штучне освітлення може бути загальним, за якого світильники розміщують у верхній зоні приміщення рівномірно, або місцевим, додатковим до загального, що створюється світильниками, які концентрують світовий потік безпосередньо на робочому місці. Норми природного та штучного освітлення наведено в додатку Е.

10.4Керувати роботою освітлювальних установок потрібно за допомогою автоматичних пристроїв згідно з добовими графіками з урахуванням рівня природного освітлення.

10.5У виробничих приміщеннях будівель і споруд потрібно передбачати чергове та аварійне освітлення згідно з ДБН В.2.5-28 та ДСТУ EN 50172.

11 ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ТА ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ

11.1Електропостачання та електрообладнання підприємств потрібно проєктувати згідно з ПУЕ та ДСТУ-Н Б В.2.5-80, улаштування внутрішніх електричних мереж – згідно з ДБН В.2.5-23, захисні заходи від ураження електричним струмом – згідно з ДСТУ Б В.2.5–82.

11.2Споживачів електричної енергії підприємств за надійністю електропостачання потрібно відносити до ІІ категорії. Системи протипожежного захисту повинні мати І категорію надійності електропостачання.

Допускається поширювати вимоги до надійності електропостачання електроприймачів більш високої категорії на електроприймачі нижчої категорії за завданням технологів.

11.3Захист від блискавки будівель і споруд потрібно проєктувати згідно з ДСТУ EN 62305-1, ДСТУ EN 62305-2, ДСТУ EN 62305-3, ДСТУ EN 62305-4.

11.4У приміщеннях для утримання тварин потрібно передбачати пристрої для вирівнювання електричних потенціалів згідно з ДСТУ Б В.2.5–82.

12 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДТРИМАННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ ПРИДАТНОСТІ

12.1Для забезпечення тривалої та надійної експлуатації будівельних конструкцій, інженерних систем, електрообладнання будівель і споруд для тваринництва їх потрібно проєктувати так, щоб вони мали протягом проєктного терміну експлуатації надійність не нижче від нормованої відповідно до ДБН Б.1.2-14 або ДБН А.1.1-94. Об’єкт має залишитися придатним до функціонування, спроможним витримувати всі навантаження та впливи, які можуть виникати протягом будівництва та експлуатації.

12.2Проєктні рішення потрібно розробляти з дотриманням таких умов, щоб мінімізувати можливість пошкодження конструктивних елементів об’єкту протягом усього періоду його використання за призначенням.

12.3Будівельні конструкції повинні бути захищені від корозії, впливу вологи і вогню згідно з проєктом. У разі пошкодження відновлення захисного покриття повинно виконуватись відповідно до [6], ДСТУ Б В.2.6-145, ДСТУ-Н Б В.2.6-186, ДСТУ ISO 12944-1, ДСТУ ISO 12944-2, ДСТУ ISO 12944-3, ДСТУ ISO 12944-4, ДСТУ ISO 12944-5, ДСТУ EN ISO 1461.

13 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

13.1Для забезпечення захисту навколишнього природного середовища проєктування будівель та споруд для тваринництва потрібно здійснювати відповідно до [3], [4] ДБН А.2.2-3, ДБН В.1.2-8.

13.2Вихідні дані для проєктування заходів із захисту навколишнього природного середовища, в тому числі матеріали інженерних вишукувань, повинні враховувати специфіку об'єкта проєктування, якісні та кількісні характеристики забруднювальних речовин у повітрі робочої зони під час експлуатації.

Для запобігання забрудненню навколишнього природного середовища в розділах проєкту потрібно передбачати заходи щодо очищення, нейтралізації та утилізації відходів виробництва.

13.3Під час розроблення проєктів будівель і споруд для тваринницьких підприємств має бути забезпечено дотримання норм гранично допустимих викидів (ГДВ), хімічних і біологічних складників (викидів від транспортних засобів, відходів від діяльності підприємства: гною, стічних вод, шкідливих газів, патогенної мікрофлори, личинок та яєць гельмінтів тощо) в атмосферне повітря, ґрунт, поверхневі та підземні водні джерела, продукти харчування, а також дотримання встановлених захисних зон від підприємств чи окремих будівель до території сільських і міських населених пунктів або територій, що прилягають до них, згідно з санітарними нормами.

13.4Методи та ступені очищення стічних вод потрібно визначати відповідно до місцевих умов з урахуванням можливого використання очищених стічних вод для сільськогосподарських потреб і повинні забезпечувати екологічну безпеку.

13.5У проєктній документації щодо організації будівельного виробництва повинні бути передбачені заходи з охорони навколишнього природного середовища, що мають містити рекультивацію землі, запобігання втрат природних ресурсів, запобігання або очищення скидів і викидів від шкідливостей, які можуть потрапляти у ґрунт, водоймища та атмосферу.

13.6Виробничі та побутові стоки, що утворюються на будівельному майданчику, потрібно очищати у спосіб, передбачений проєктом виконання робіт.

13.7Для унеможливлення негативного впливу тваринницьких підприємств на навколишнє середовище у проєкті, як правило, передбачають заходи щодо:

— впровадження безвідходних і маловідходних технологій;

— очищення та знешкодження стоків тваринницького походження;

— уловлювання та очищення технологічних та вентиляційних викидів;

— своєчасного видалення, знешкодження та утилізації відходів виробництва.

13.8Здійснення процедури оцінки впливу на довкілля є обов’язковим у разі, якщо планована діяльність підлягає такій оцінці відповідно до частин другої та третьої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

14 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

14.1Якщо в будівлях і спорудах для тваринництва розміщують об'єкти, що становлять вибухопожежну або пожежну небезпеку, то проєктування потрібно проводити з урахуванням ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.5-56, ДСТУ Б В.1.1-36.

14.2Категорії пожежної безпеки окремих виробничих приміщень за вибухопожежною небезпекою і ступенем їх вогнестійкості потрібно приймати до вимог цього розділу, ДБН В.1.1-7, ДСТУ Б В.1.1-36.

14.3Зберігання сіна, соломи та інших грубих кормів на горищах будівель для тваринництва допускається в одноповерхових будівлях І та ІІ ступенів вогнестійкості за питомої пожежної навантазі на перекриття, не перевищує 180 МДж/м.

14.4Якщо в будівлях для тваринництва вбудовано чи прибудовано окремі приміщення з вибухопожежонебезпечними або пожежонебезпечними виробництвами або приміщення для зберігання грубих кормів, то такі приміщення потрібно відокремлювати від інших приміщень негорючими стінами (перегородками) і перекриттями ступенів вогнестійкості не менше RE 45 та мати вихід безпосередньо назовні. Допускається з приміщень для зберігання поточного запасу грубих кормів, інвентарю та підстилки влаштовувати вихід всередину приміщень. Заповнення прорізів дверей, воріт, технологічних отворів у таких стінах (перегородках) потрібно виконувати з матеріалів, які мають клас вогнестійкості не менше EI 30.

14.5Шляхи евакуації людей у будівлях і спорудах для тваринництва потрібно передбачати згідно з ДБН В.1.1-7, з урахуванням їх категорій вибухопожежної та пожежної небезпеки та ступеня вогнестійкості. Для евакуації людей допускається передбачати в двостулкових воротах двері (без порогів або з порогами заввишки не більше 0,05 м), що відчиняються у напрямку виходу з будівлі. Виходи для тварин із будівель і приміщень потрібно передбачати згідно з технологічними вимогами. Ці виходи допускається враховувати при розрахунку евакуаційних виходів для людей, якщо вони відповідають вимогам до евакуаційних виходів згідно з вимогами ДБН В.1.1-7. Виходи для тварин із будівель повинні забезпечувати можливість виведення (перегону) тварин, які знаходяться в приміщенні безпосередньо надвір у разі пожежі.

В усіх тваринницьких будівлях потрібно передбачати не менше двох виходів для тварин, а в багатоповерхових будівлях – не менше двох пандусних кліток, розміри яких визначають з урахуванням протипожежних і технологічних вимог. Ворота та двері в приміщеннях для утримання тварин і на шляхах евакуації повинні бути двостулковими та відчинятися у бік виходу з приміщення. Засуви повинні легко відчинятися як зсередини, так і ззовні. У будівлях для утримання тварин (крім галузі птахівництва) відстань від найвіддаленішого місця до виходу назовні або в пандусну клітку не повинна перевищувати 30 м.

14.6Для своєчасної евакуації тварин у разі пожежі на тваринницьких підприємствах рекомендується впроваджувати групові прив'язі, які легко звільняються.

Групові прив'язі (стани, клітки) мають звільнятись (відкриватись) централізовано, поза меж приміщень для утримання тварин та шляхів їхнього виводу, щоб унеможливити потенційну небезпеку для працівників під час руху великогабаритних тварин.

У разі використання кабельних мереж для керування пристроями для звільнення групових прив’язей (стани, клітки), їхню цілісність має бути збережено протягом не менше ніж 15 хв стандартного температурного режиму пожежі.

Допускається не передбачати евакуаційні заходи для тварин у будівлях, призначених для їхнього безвигульного утримання, І або II ступеню вогнестійкості, категорії Д за пожежною небезпекою, якщо порушення режиму біобезпеки (евакуації тварин назовні) призведе до їхньої подальшої утилізації або неспівставних економічних наслідків (відношення втрати тварин унаслідок пожежі до заходів по відновленню їхньої життєдіяльності, санітарно-епідеміологічного благополуччя, для використання за призначенням). Будівлі з безвигульним способом утримання тварин, ІІІ-V ступеню вогнестійкості, або будівлі категорії В незалежно від ступеню вогнестійкості, у яких не передбачають евакуаційні заходи для тварин, або за наявності приміщення площею понад 1000 м2 обладнують водяною автоматичною системою пожежогасіння згідно з ДБН В.2.5-56.

14.7Приміщення будівель для тваринництва потрібно обладнувати системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56.

14.8Необхідність влаштування внутрішнього протипожежного водопроводу та мінімальні витрати води на внутрішнє пожежогасіння визначають згідно з ДБН В.2.5-64, з урахуванням відповідних відомчих і галузевих будівельних норм та ВНТП як для виробничих будівель.

Витрати води на зовнішнє пожежогасіння тваринницьких підприємств на одну пожежу потрібно приймати з розрахунку на одну будівлю, яка потребує найбільших витрат води згідно з ДБН В.2.5-74.

Примітка. Для визначення розрахункової витрати води на зовнішнє пожежогасіння навісів для тварин, об'єм навісів потрібно приймати з коефіцієнтом 0,5. Об'єм навісу визначають множенням площі вертикального поперечного перерізу (у межах осей зовнішніх стояків, верхнього контуру покрівлі та рівня підлоги) на довжину навісів.

14.9Розрахункову кількість одночасних пожеж на підприємстві потрібно приймати залежно від площі, яку воно займає: одна пожежа площі не більше 150 га, дві пожежі — понад 150 га.

14.10Тривалість гасіння пожежі потрібно приймати 3 год, а для будівель І та ІІ ступенів вогнестійкості з приміщеннями категорії «Д» — 2 год.

14.11Для забезпечення зовнішнього пожежогасіння будь-якої будівлі, споруди або її частини тваринницьких підприємств потрібно передбачати розміщення пожежних гідрантів на водопровідній мережі згідно з вимогами ДБН В.2.5-74. Допускається приймати зовнішнє протипожежне водопостачання з ємностей (резервуарів, водойм) відповідно до ДБН В.2.5-74.

14.12Кількість пожежних резервуарів або водойм повинна бути не менше двох, у кожному з них повинно зберігатися не менше 50 % об'єму води на пожежогасіння.

14.13Пожежні резервуари та водойми допускаються для підприємств з категорією будівель «В» і «Д» при витратах води на зовнішнє пожежогасіння 10 л/с і менше. Поповнення пожежних резервуарів потрібно провадити від господарсько-питного водопроводу.

14.14Протипожежні резервуари, водойми та інші джерела водопостачання обладнують під'їздами та майданчиками для розвороту пожежних автомобілів відповідно до ДБН Б.2.2-12.

14.15Для використання під час гасіння пожежі водонапірних башт потрібно на мережі водопроводу передбачати влаштування спеціального колодязя зі стояком з двома з'єднувальними головками діаметром 80 мм або встановлення гідранта.

14.16Системи протидимного захисту в приміщеннях будівель і споруд для тваринництва потрібно передбачати відповідно до вимог ДБН В.2.5-56 та ДБН В.2.5-67.

14.17Видалення диму та гарячих газоподібних продуктів згоряння потрібно передбачати:

— із приміщень (зокрема виробничих та складських) та коридорів згідно з ДБН В.2.5-56, з урахуванням їх призначення;

— із закритих проходів для евакуації тварин, у будівлях категорії В;

— із закритих пандусних кліток для евакуації тварин, у будівлях категорії В;

— із приміщень для тварин категорії В.

Проходи та пандусні клітки для евакуації тварин рекомендується передбачати в усіх будівлях незалежно від категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

Примітка. Евакуаційні проходи для тварин – проходи, які в зовнішніх огороджувальних конструкціях мають прорізи (відкриті або заповнені світлопрозорими матеріалами) на висоті не менше 1,5 м від позначки підлоги і площею не менше 30 % від площі прорізу.

Пандусні клітки для евакуації тварин – пандусні клітки, що на рівні кожного поверху в зовнішній огороджувальній конструкції мають прямокутні прорізи (відкриті або заповнені світлопрозорим матеріалом) шириною не менше ніж 1,5 м, висотою не менше ніж 1,2 м на висоті не менше ніж 1,5 м від позначки підлоги поверху.

14.18Для будівель у два і більше поверхів категорії «В» протидимний захист за рахунок створення різниці тисків під час пожежі потрібно передбачати:

а) у незадимлюваних сходових та пандусних клітках;

б) у тамбур-шлюзах при незадимлюваних сходових і пандусних клітках.

Проєктування потрібно здійснювати з урахуванням вимог ДСТУ Б ЕN 12101-6 та ДБН В.2.5-56.

14.19У разі виникнення пожежі у тваринницькому приміщенні технологічні вентиляційні системи повинні відключатися автоматично та дистанційно.

15 ГІГІЄНА ТА ЗДОРОВ'Я

15.1Безпеку перебування людей у будівлях та спорудах, призначених для усіх видів тваринницьких (скотарських, свинарських, вівчарських, конярських, звірівницьких і птахівничих) підприємств, забезпечують санітарно-епідеміологічними та мікрокліматичними умовами:

— відсутністю шкідливих речовин у повітрі робочих зон вище гранично допустимих концентрацій;

— мінімальним виділенням теплоти та вологи в приміщеннях;

— відсутністю вище допустимих значень шуму, вібрації, рівня ультразвуку, електромагнітних хвиль, радіочастот, статичної електрики та іонізувальних випромінювань.

15.2Для зменшення втоми працівників потрібно передбачати обмеження фізичних навантажень та напруження уваги працюючих відповідно до гігієнічних вимог до організації технологічних процесів, виробничого обладнання та робіт, а також вимогами санітарно-епідеміологічних нормативних документів,

15.3Конструкції, деталі та обладнання будівель, а також матеріали опорядження стін і стель, покриття підлог усіх приміщень, коридорів, сходів тощо повинні відповідати вимогам безпеки і доступності в експлуатації згідно з ДБН В.1.2-8, ДБН В.1.2-9, ДБН В.1.2-10, ДБН В.1.2-11 та ДБН В.1.1-7.

15.4Концентрації забруднювальних речовин у повітрі приміщень виробничих будівель не повинні перевищувати гранично допустимі концентрації відповідно до контингенту працюючих та відвідувачів згідно з вимогами санітарних правил і норм та залежно від класифікації будівель.

У разі перевищення гранично допустимих концентрацій забруднювальних речовин потрібно передбачати влаштування місцевої вентиляції на робочих місцях, застосування засобів індивідуального захисту, обмеження часу перебування працівників у зоні забруднення.

15.5У приміщеннях, що межують із зовнішніми та внутрішніми лініями електропередачі, на відстані не більше ніж 0,2 м від внутрішньої поверхні огороджувальних приміщення стін не допускають перевищення рівня напруги електричного поля 50 Гц - 500 В/м згідно з санітарними правилами і нормами, величини індукції магнітного поля 50 Гц - 1 мкТл на добу.

15.6У разі залучення до роботи в складських приміщеннях, відповідно до завдання на проєктування, працівників з маломобільних груп населення, потрібно передбачати розміщення санітарних вузлів, що облаштовують з урахуванням потреб маломобільних груп населення згідно з ДБН В.2.2-40.

15.7Площу санітарно-гігієнічних приміщень та кількість обладнання визначають залежно від розрахункової чисельності осіб чоловічої і жіночої статі згідно з ДБН В.2.2-28. Приміщення туалетів у приміщеннях підприємств, призначених для усіх видів тваринницьких (скотарських, свинарських, вівчарських, конярських, звірівницьких і птахівничих), передбачають на відстані не більше ніж 50 м від найвіддаленішого місця постійного перебування людей.

15.8Розміри кабін туалетів, душових, проходів і відстані між обладнанням приймають згідно з ДБН В.2.2-28.

15.9У будівлях і спорудах для тваринницьких підприємств передбачають дотримання шумового та вібраційного режимів згідно з ДБН В.1.2-10 та ДБН В.1.1-31. Рівень шуму та вібрації у приміщеннях регламентують санітарними правилами і нормами.

15.10Зниження рівня шуму до нормативного досягають архітектурно-планувальними та будівельно-акустичним заходами з урахуванням звукоізоляційних властивостей огороджувальних конструкцій.

15.11Заходи щодо радіаційної безпеки передбачають під час розроблення проєктів будівель і споруд для тваринницьких підприємств згідно з санітарними правилами і нормами.

Потрібно забезпечувати зниження доз опромінювання, які не мають перевищувати встановлених лімітів (регламентів), за рахунок:

— використання будівельних матеріалів з мінімальним вмістом природних радіонуклідів;

— застосування для приміщень з підвищеним рівнем випромінювання автономних систем вентиляції з кратністю повітрообміну не більше ніж 5;

— застосування конструктивних заходів захисту від закритих джерел іонізувального випромінювання.

15.12У будівлях, розташованих на ділянках з підвищеним рівнем природного радону, не можна розміщувати у підвальному, цокольному та на першому поверхах приміщення з постійним перебуванням людей без виконання заходів, зазначених у 15.12. Для таких будівель потрібно передбачати посилену герметизацію перекриттів між першим поверхом і підвалом.

ДОДАТОК А

(довідковий)

ПИТОМА ПЛОЩА ОКРЕМИХ ВИРОБНИЧИХ БУДІВЕЛЬ

І СПОРУД ДЛЯ ТВАРИННИЦТВА

Кормоцехи для ферм великої рогатої худоби продуктивністю:

Пташники для підлогового утримання птиці:

Ветеринарні стаціонари:

Ветеринарні ізолятори:

Санпропускники для обслуговувального персоналу на тваринницьких фермах за кількістю працівників:

ДОДАТОК Б

(обов'язковий)

ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВОЇ ВИТРАТИ ВОДИ ДЛЯ

НАПУВАННЯ ТВАРИН З АВТОНАПУВАЛОК

Розрахункові витрати води для напування тварин з автонапувалок Р, л/с, потрібно визначати за формулою:

Р = РіП (1) де Рі — інтенсивність напування тварин, л/с, що приймають згідно з таблицею Б.1.

1 Велика рогата худоба:

2 Свині:

3 Коні:

4 Вівці:

5 Хижі: лисиці, песці, норки, соболі:

6 Зайцеподібні: кролі

Примітка. Під час напування тварин з водяних корит та напувалок іншого типу (крім автонапувалок) розрахункові витрати води визначають згідно з таблицею Б.2, де П — кількість одночасно діючих автонапувалок на розрахунковій ділянці мережі, що приймається за таблицею Б.2 залежно від кількості автонапувалок Пов, встановлених на цій ділянці мережі.

ДОДАТОК В

(обов'язковий)

ВИТРАТИ ВОДИ СПЕЦІАЛЬНИМИ ПРИЛАДАМИ

ТА ВІДСОТОК ЇХНЬОЇ ОДНОЧАСНОЇ ДЇЇ

Примітка. Витрати води спеціальними приладами (мийками, охолоджувачами тощо) потрібно приймати згідно з технологічними вимогами.

ДОДАТОК Г

(довідковий)

ЗАГАЛЬНІ УСЕРЕДНЕНІ ПИТОМІ ВИТРАТИ ВОДИ

ДЛЯ ТВАРИН РІЗНИХ ВИДІВ

1 Велика рогата худоба:

2 Свині:

3 Вівці:

4 Коні:

5 Хижі: лисиці, песці, норки, соболі

6 Зайцеподібні:

ДОДАТОК Д

(довідковий)

ОПТИМАЛЬНІ ПАРАМЕТРИ МІКРОКЛІМАТУ

У ВИРОБНИЧИХ БУДІВЛЯХ ДЛЯ ТВАРИННИЦТВА

3 Родильні відділення на фермах молочного напряму:

6 Свинарники:

7 Кошари:

9 Конюшні: 9 Пташники: 1 Пташники для утримання молодняка:

1 Будівлі для утримання звірів:

ДОДАТОК Е

(довідковий)

ПАРАМЕТРИ ОСВІТЛЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ У БУДІВЛЯХ

І СПОРУДАХ ДЛЯ ТВАРИННИЦТВА

ДОДАТОК Ж

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»

2 Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження»

3 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»

4 Закон України «Про оцінку впливу на довкілля»

5 Закон України «Про енергетичну ефективність»

6 СНиП 2.03.11-85 Защита строительных конструкций от коррозии (Захист будівельних конструкцій від корозії)

7 Вимоги до благополуччя свиней під час їх утримання, затверджені наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 08 лютого 2021 № 224, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2021 за № 209/35831

8 ВНТП АПК-01.05 Скотарські підприємства

9 ВНТП АПК-03.05 Вівчарські і козівничі підприємства

10 ВНТП АПК-04.05 Підприємства птахівництва

11 ВНТП АПК-05.07 Підприємства звірівництва та кролівництва

12 ВНТП АПК-06.07 Конярські підприємства

13 ВНТП АПК-07.06 Об’єкти ветеринарної медицини

14 ВНТП АПК-08.07 Об’єкти для заготівлі, зберігання та приготування кормів для тваринництва

15 ВНТП АПК-09.06 Системи видалення, обробки, підготовки та використання гною

16 НК 018-2023 Державний класифікатор будівель та споруд

Ключові слова: будівлі та споруди для твариництва, будівництво, параметри мікроклімату, питомі витрати води, проєктування, світловий коефіцієнт.