ДБН В.2.2-13-2003 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Будинки і споруди СПОРТИВНІ ТА ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧІ

СПОРУДИ

ДБН В.2.2-13-2003

Видання офіційне

Державний комітет України з будівництва та архітектури

Київ 2004

Право власності на цей документ належить державі. Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу Державного комітету України з будівництва та архітектури заборонено. Стосовно врегулювання прав власності звертатись до Державного комітету України з будівництва та архітектури

Офіційний видавець нормативних документі в у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів

Держбуду України

Державне підприємство «Укрархбудінформ»

ВСТУП Ці Норми відносяться до системи нормативних документів на громадські будинки та споруди, базовим документом якої є ДБН В.2.2-9-99 «Громадські будинки та споруди. Основні положення». У розвиток положень даного нормативного документа розробляються посібники по окремих видах будинків і споруд. При розробленні цих Норм використовувалися такі нормативні акти та довідкові матеріали: НАПБ 05.012-91 Технологічна інструкція "Порядок улаштування, монтаж засобів системи оповіщення про пожежу". НАПБ А.01.001-95 Правила пожежної безпеки в Україні. НАПБ Б.06.004-97 Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають облад- нанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації. НАПБ В.01.037-88/910 Правила пожарной безопасности для спортивных сооружений (ППБО-

148-87). НАПБ В.01.047-95/930 Правила пожежної безпеки для закладів, підприємств та організацій культури. НАПБ В.06.001-74/930 Перечень вновь сооружаемых и реконструируемых зданий и помещений объектов культуры, которые подлежат оборудованию установками пожаротушения. НАПБ В.06.002-76/930 Перечень вновь сооружаемых и реконструируемых зданий и помеще- ний объектов культуры, которые подлежат оборудованию автоматической пожарной сигнализацией. Справочное пособие Проектирование спортивных залов, помещений для физкультурно- оздоровительных занятий и крытых катков с искусственным льдом. к СНиП 2.08.02-89

М., 1991. Справочное пособие Проектирование бассейнов М., 1991. к СНиП 2.08.02-89 Учебное пособие для Физкультурно-спортивные сооружения. Под ред. Л.В. Аристовой. М.: студентов и учащихся Издательство «Спортакадемпресс», 1999. физкультурно-спортивных специальностей

Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї та вибухових матеріалів. МВС України, 1998.

Санитарные правила устройства и оборудования

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Чинні від 2004-03-01

Ці Норми поширюються на проектування нових і реконструкцію критих і відкритих спортивних споруд із місцями для глядачів або без них:

- відкритих площинних спортивних споруд;

- критих спортивних споруд: спортивних залів, ковзанок із штучним льодом, басейнів;

- спеціалізованих спортивних споруд: споруд для стрільби з лука, кінного спорту, лижних баз, комплексів трамплінів для стрибків на лижах із трампліна, фрістайлу, біатлонних стрільбищ, санно-бобслейних трас, гірськолижних трас, тирів для кульової стрільби, веслувальних баз;

- стадіонів: льодових, лижних, комплексних;

- фізкультурно-оздоровчих споруд: комплексних майданчиків, смуг перешкод, "стежок здо- ров'я", відкритих і критих ванн, фізкультурно-оздоровчих комплексів, приміщень для спор- тивних занять, лижних баз і ковзанок для масового катання.

Перелік видів спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд наведений у додатку А.

Вимоги цих Норм є обов'язковими для фізичних і юридичних осіб-суб'єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від форм власності і відомчої належності.

Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах, наведений у додатку Б.

У цих Нормах використовуються терміни і визначення згідно з додатком В.

Під час проектування споруд для видів спорту і фізкультурно-оздоровчих занять, не зазначених у цих Нормах, розміри, пропускна спроможність та інші вимоги до специфічних для даного виду приміщень і споруд повинні визначатися завданням на проектування.

Спортивні споруди, призначені для збірних команд країни і олімпійського резерву, повинні проектуватися за завданням на проектування центрального органу виконавчої влади України з питань фізичної культури і спорту з урахуванням вимог цих Норм.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1Спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди класифікуються за їх функціональним призначенням залежно від видів спорту і дозвіллєвої діяльності, а також за характером використання на:

- навчально-тренувальні;

- спортивно-демонстраційні;

- спортивно-видовищні;

- фізкультурно-оздоровчі.

Навчально-тренувальні та фізкультурно-оздоровчі споруди можуть кооперуватися з культурно-видовищними і навчальними закладами.

1.2Спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди за функціональним призначенням поділяються на комплекси та групи:

- основні, призначені безпосередньо для спортивних та фізкультурно-оздоровчих занять;

- допоміжні, призначені для осіб, які займаються, тренерів та суддів, а також медичні, служ- бово-адміністративні, складські тощо;

- комплексу для глядачів.

1.3Кількість, склад і місткість спортивних та фізкультурно-оздоровчих будинків і споруд і їх комплексів встановлюється відповідно до норми площі, передбаченої вимогами розділу 6 ДБН 360.

Спеціалізація споруд за видами спорту і кількість місць для глядачів встановлюються завданням на проектування залежно від місцевих умов, чисельності населення і містобудівного значення спортивної споруди або комплексу.

1.4Спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди слід проектувати з урахуванням вимог ВСН 62. Параметри зон, просторів і елементів будинків, споруд та приміщень для інвалідів і маломобільних груп населення наведені у додатку Г.

1.5Необхідність влаштування захисних споруд цивільної оборони у спортивних та фізкультурно-оздоровчих будинках і спорудах визначається завданням на проектування за погодженням із штабом цивільної оборони, а їх проектування здійснюється згідно з вимогами ДБН В.2.2-5.

1.6Розміщення спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд у вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщеннях до житлових будинків дозволяється тільки для закладів з регламентованим режимом функціонування (з 7 до 23 години) згідно з вимогами СНіП 2.08.01 та СНіП II-12.

Вбудовано-прибудовані та прибудовані приміщення до житлових будинків можуть використовуватися для розміщення лише таких видів спортивних і фізкультурно-спортивних закладів, які відповідають вимогам СанПіН 3077, СанПіН 1304, СНіП 2.04.05, ДСН 3.3.6.037, ДБН 360, п. 3.14 за показниками шумового режиму, вібрації та мікроклімату в житлових приміщеннях.

1.7Будівельні та опоряджувальні матеріали, що використовуються, повинні відповідати вимогам радіаційної безпеки згідно з ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4-2.01, ДГН 6.6.1-6.5.001.

2 ВИМОГИ ДО ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

Загальні вимоги

2.1Спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди слід розміщувати на сельбищній території, у місцях відпочинку населення та на інших спеціально виділених земельних ділянках, забезпечених зручними під'їздами і підходами від зупинок громадського транспорту згідно з ДБН 360 з обов'язковим додержанням нормативного шумового режиму на прилеглій території житлової забудови та забезпеченням санітарних розривів до житлових та громадських будинків згідно з вимогами ДержСанПіН 173 п. 4.10, ДержСанПіН 203, СанПіН 42-128-4690, СанПіН 42-120-4948. Слід передбачати місця для транспортних засобів інвалідів та зручні підходи до них, які забезпечують пересування на кріслах-колясках.

2.2Площу земельних ділянок спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд слід приймати виходячи із суми площ забудови основних і допоміжних споруд, а також площ, які зайняті проїздами, автостоянками, пішохідними доріжками й озелененням.

2.3Благоустрій території спортивних та фізкультурно-оздоровчих будинків і споруд, під'їзди і пішохідні доріжки повинні проектуватися з урахуванням вимог ДБН 360, ДБН Б.2-4 і ВСН 62.

Проїзди і пішохідні доріжки слід передбачати до всіх споруд, що розташовуються на земельній ділянці критих споруд і спортивних комплексів. Проїзди повинні мати удосконалене полегшене або капітальне покриття. Пішохідні доріжки, тротуари і пандуси, якими користуються інваліди на кріслахколясках, повинні мати тверде шорстке покриття, яке в разі намокання не стає слизьким. Ширина пішохідних доріжок повинна прийматися не менше 1,8 м. Поздовжній їх уклон не повинен перевищувати 5 %, а поперечний - 1 %. У місцях перепаду рівнів між горизонтальними ділянками пішохідних шляхів слід передбачати влаштування пандусів і сходів. Уклон кожного маршу пандуса не повинен перевищувати 8 %, а його довжина повинна бути не більше 10 м. Ширина пандуса повинна бути: за одностороннього руху-не менше 1,0 м; за двостороннього руху-не менше 1,8 м. Якщо поздовжній уклон перевищує зазначені межі для інвалідів, котрі користуються кріслами-колясками, слід передбачати спеціальні доріжки або пандуси.

2.4Ширина шляхів руху глядачів по території спортивної споруди повинна прийматися з розрахунку 1 м на 500 глядачів.

2.5Біля входів для глядачів у будинки критих спортивних споруд слід передбачати вільні майданчики із розрахунку 0,3 м на одного глядача, що припадає на даний вхід.

Перед входами на трибуни відкритих спортивних споруд слід передбачати вільні площі з розрахунку 0,5 м2 на одного глядача, що припадає на даний вхід.

2.6Відстань від спортивних і фізкультурно-оздоровчих будинків та споруд і їх комплексів до інших будинків і споруд слід приймати згідно з вимогами ДБН 360 та розрахунками шумового режиму за СНіП II-12.

2.7Рівень ґрунтових вод повинен знаходитися не менше ніж на 0,7 м нижче позначки спланованої поверхні відкритих площинних спортивних споруд, а за наявності басейну-найбільш низько розташованої конструкції ванни басейну.

2.8Земельна ділянка спортивної та фізкультурно-оздоровчої споруди повинна мати не менше двох в'їздів (включаючи господарський) і двох входів.

2.9Господарське подвір'я повинне розміщуватись ізольовано від спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд, мати в'їзд на територію основної споруди й окремий зовнішній виїзд.

2.10Стоянки автомобілів проектуються згідно з вимогами ВСН 01. У разі використання спортивної споруди інвалідами вони повинні знаходитися не далі 40 м від входу до цієї споруди і мати з нею зручний зв'язок. Ширина стоянки для автомобіля інваліда повинна бути не менше 3,5 м.

Відкриті площинні спортивні споруди

2.11Майданчики і поля для спортивних ігор (крім майданчиків для городків), а також спортивні ядра слід орієнтувати поздовжніми осями у напрямку північ-південь із забезпеченням обов'язкової інсоляції протягом 3 год. щонайменше 50 % території згідно з вимогами СанПіН 2605. Допустиме відхилення не повинно перевищувати 20° в кожен із боків. Торець із валом майданчиків для городків слід орієнтувати на північ, північний схід або схід.

За наявності в складі спортивних споруд декількох майданчиків або полів для спортивних ігор одного виду допускається орієнтація поздовжніх осей не більше однієї третини цих майданчиків або полів у напрямку схід-захід.

В разі розміщення місць для навчально-тренувальних занять із штовхання ядра і метання диска, молота, списа, гранати поза спортивним ядром напрямок метання (штовхання) повинен бути орієнтований на північ, північний схід або схід.

2.12Шляхи пересування осіб, які займаються, з допоміжних приміщень до місць занять на відкритих спорудах не повинні перетинатися зі шляхами пересування глядачів.

2.13Між відкритими площинними спортивними спорудами і трибунами при них слід передбачати обхідну доріжку завширшки не менше 1,5 м або об'їзну-завширшки не менше 3,5 м.

В разі завантаження трибун знизу обхідну (об'їзну) доріжку слід суміщувати зі шляхами евакуації глядачів.

2.14За наявності на земельній ділянці спортивного комплексу полів із газонним покриттям у його складі слід передбачати розплідник для вирощування дерну. Площу розплідника слід приймати з розрахунку 15 % площі газонного покриття одного поля, а за наявності двох і більше полів - 10 % їх загальної площі.

2.15По периметру земельної ділянки комплексу відкритих спортивних споруд слід передбачати вітро-і пилозахисні смуги деревних і чагарникових насаджень завширшки 5 м з боку проїздів місцевого значення і до 10 м-з боку швидкісних магістральних доріг з інтенсивним рухом транспорту. По периметру окремих груп відкритих площинних спортивних споруд, що входять до комплексу, і відкритих ванн басейнів слід передбачати смугу чагарникових насаджень завширшки не менше 3 м.

2.16Загальна площа озеленення земельної ділянки спортивної споруди, включаючи розплідник для вирощування дерну, газонні покриття полів і майданчиків, вітро-, пилозахисні й інші смуги насаджень, повинна складати не менше 30 % від площі земельної ділянки.

Примітка. В разі розміщення спортивних споруд у парках, садах, скверах відсоток озеленення не нормується.

2.17По обидва боки сходів або пандуса, призначеного для пересування людей з обмеженою рухливістю, повинні передбачатися огорожі з подвійними поручнями на висоті 0,7 м і 0,9 м. Довжина поручнів повинна бути більшою від довжини пандуса або сходового маршу не менше ніж на 0,3 м.

2.18Для забезпечення орієнтації інвалідів із дефектами зору краї доріжок повинні виділятися смугами з чіткою фактурою і контрастним кольором. Бордюрні камені в місцях перетину з пішохідними шляхами слід передбачати зниженими, тобто заввишки 0,03-0,04 м. Застосування каменів із скошеною верхньою гранню не допускається.

2.19Улаштування смуг безпеки для інвалідів на кріслах-колясках уздовж бігових доріжок, навколо зон і майданчиків для спортивних занять інвалідів повинно передбачатися згідно з ВСН 62.

2.20У сходовому марші повинно бути не менше трьох сходинок. Сходинки повинні бути глухими і рівними, без виступів, а по краях ширини маршів повинні мати бортики заввишки 0,05 м для запобігання зісковзуванню ноги, палиці, милиці. Ширина проступів відкритих зовнішніх сходів повинна бути не менше 0,4 м, а висота підйому-не більше 0,12 м.

2.21На майданчиках для стрільби з лука слід передбачати їх огорожу з влаштуванням спеціально обладнаних місць.

Криті спортивні споруди

Спортивні зали і басейни

2.22Будинки спортивних залів і критих басейнів слід розміщувати з відступом від червоної лінії забудови не менше ніж на 6 м за умови розміщення вікон спортивних залів з боку дворового фасаду або відокремлення будинку спортивної споруди від вулиці смугою зелених насаджень завширшки не менше 4 м.

2.23В разі розташування спортивних залів і критих басейнів у комплексі з відкритими спортивними спорудами слід передбачати при них відповідні допоміжні приміщення, що забезпечують обслуговування осіб, які займаються, на майданчиках.

2.24Ділянки спортивних басейнів повинні бути захищені від несприятливих вітрів, пилу, шкідливих промислових і транспортних викидів, добре інсолюватися і провітрюватися. Відкриті ванни і майданчики для підготовчих занять не повинні розташовуватися у першому ряду прима-гістральної забудови, а в разі її відсутності-відстояти від червоної лінії забудови не менше ніж 15 м за умови організації смуги зелених насаджень завширшки 4 м і на відстані 50 м від межі житлової забудови.

2.25По периметру ділянки слід передбачати смуги зелених насаджень завширшки не менше 3 м. Загальна площа озеленення ділянки відкритого басейну повинна складати не менше 35 % від площі земельної ділянки.

2.26Пристрої для стрибків у воду відкритих ванн слід орієнтувати на північ або північний схід.

2.27На земельній ділянці відкритих басейнів, крім ванн та будинків із допоміжними приміщеннями, слід розміщувати майданчики для підготовчих занять площею, яка визначається з розрахунку не менше 4,5 м на кожного з тих, хто одночасно займається у ваннах.

Спеціалізовані спортивні споруди

Тири і стрільбища для кульової стрільби

2.28Ділянки відкритих тирів для стрільби з малокаліберних гвинтівок, а також револьверів і пістолетів будь-яких калібрів слід розміщувати на відстані не менше 2 км від житлових і громадських будинків і місць масового відпочинку, а напіввідкриті тири-на відстані не менше 300 м; ділянки стрільбищ, що мають у своєму складі відкриті тири для стрільби з крупнокаліберних гвинтівок, - на відстані не менше 6 км.

2.29На ділянках відкритих тирів слід передбачати зони безпеки ("вилітні поля"), розміри яких (рахуючи від лінії вогню) повинні прийматися завдовжки (за напрямком стрільби) не менше 1,5 км і завширшки (у кожний бік) не менше 0,6 км для стрільби з крупнокаліберних гвинтівок, а для решти видів стрільби-відповідно 1,5 і 0,25 км. На ділянках відкритих тирів для стрільби з пневматичної зброї, а також між суміжно розташованими тирами на ділянці стрільбища "вилітні поля" не передбачаються.

2.30У відкритих тирах напрямок стрільби повинен передбачатися на північ або північний схід.

2.31На ділянках стрільбищ зони безпеки повинні бути не менше 4,5 км за напрямком стрільби і не менше 0,6 км у кожну з бокових сторін стрільбища.

2.32Ширина доріг на ділянці стрільбища повинна бути не менше 3,5 м.

2.33На території стрільбища, поблизу будинку з допоміжними приміщеннями слід передбачати плац для шикування і парадів учасників змагань розміром 60 х 20 м (на стрільбищах, призначених для змагань високого масштабу, - 100 х 30 м).

Лижні бази

2.34Під час вибору ділянки для лижних баз слід виходити з умови, що спортивні траси (гірськолижні, для лижних гонок, для біатлону) не повинні перетинатися одна з одною, а також із трасами для масового катання і туристичними. Не допускається прокладання трас через природні перешкоди, що являють собою ризик для здоров'я і життя спортсменів-гонщиків (шосейні дороги, залізничні колії), а також по ріках, що погано замерзають, озерах, болотах і ділянках із густим чагарником.

2.35Траси для лижних гонок і гонок із стрільбою (біатлон) повинні прокладатися по пересіченій місцевості і мати відповідні до правил змагань з лижних гонок та біатлону перепади висот, підйоми, рівні ділянки та спуски.

2.36Ширина трас на спусках повинна бути на прямих ділянках не менше 4 м, на ділянках із поворотами (на віражах) - не менше 6 м.

2.37Всі старти і фініші повинні розміщуватися на одній відкритій ділянці, що розташовується на відстані від найближчого будинку лижної бази не далі 300 м. Старт і фініш на кожній дистанції змагань повинні розташовуватися не ближче 10 м і не далі 100 м один від одного.

2.38Траси для біатлону повинні забезпечувати проходження дистанцій завдовжки 25, 15 і 10 км в індивідуальних гонках, а в естафетах-етапи завдовжки 7,5 і 5 км.

Для ведення стрільби слід влаштовувати відкритий тир із вогневою зоною завдовжки 150 м, розміщеною так, щоб відрізок дистанції гонки від старту до тиру складав не менше 4 км, а від тиру до фінішу-не менше 2 км.

2.39Ділянки для гірськолижних трас і масового катання з гір повинні вибиратися на північних або північно-східних схилах, бути лавинобезпечними і не мати перешкод, що становлять небезпеку для гірськолижників.

Уклон ділянок для масового катання не повинен перевищувати 25 %; для спуску на швидкість траса впродовж не менше 500 м, починаючи від старту, повинна мати рівномірний уклон 40-45°. Для слалому і слалому-гіганта 25 % довжини траси повинні мати крутизну не менше 30°.

2.40Будинок лижної бази слід розміщувати на відстані не більше 300 м від підйомних пристроїв і не далі 100 м від спортивних трамплінів.

Схил, що вибирається для трампліна, повинен бути захищеним від бічного вітру і сніжних заносів і орієнтованим на північ (оптимально), північний схід або схід, а також мати профіль, максимально близький до профілю трампліна.

2.41Суддівські вишки (з ізольованими від інших приміщень і одна від одної кабінами) слід передбачати біля кожного трампліна, який призначений для змагань. Біля трамплінів, які призначені лише для навчально-тренувальних занять, замість суддівських вишок слід передбачати площадку (поміст) для тренерсько-викладацького складу.

2.42Кабіна судді-інформатора (диктора) повинна розміщуватися в місці, що забезпечує огляд усіх фаз стрибка й оцінок суддів, на протилежному від суддівської вишки боці трампліна.

2.43Трамплін із стартовим майданчиком, розташованим на позначці від рівня землі вище 15 м, повинен мати вертикальний підйомник (ліфт).

2.44Траса для швидкісного спуску на санях повинна проходити по північному схилу, бути зручною для технічного обслуговування і мати уклон 8-11 %.

Мінімальна довжина траси від старту до фінішу повинна складати не менше 700 м.

Веслувальні бази

2.45Як тренувальні акваторії допускається використовувати природні водойми вільної конфігурації з тренувальними трасами, що складаються з прямих ділянок шляху завдовжки не менше 200- 300 м для академічного веслування і 100-150 м-для байдарок і каное, і криволінійних ділянок траси, що їх зв'язують, з радіусом повороту не менше 1000 м для академічних суден і 100 м-для суден безкочетового веслування.

Для тренування спортсменів вищих спортивних розрядів розміри і конфігурація акваторії повинні бути розраховані на безперервний рух екіпажів впродовж 10 км і більше.

2.46Розміщення споруд для веслувального спорту не допускається з підвітряного боку по відношенню до промислових і сільськогосподарських підприємств, які є джерелом виділення у навколишнє природне середовище шкідливих речовин або речовин, що мають сильний запах, а також біля нижньої течії ріки внаслідок забруднення води ріки шкідливими речовинами.

2.47Довжина дистанції для змагань з веслування повинна відповідати вимогам спортивної класифікації. Дистанції повинні бути прямими (без поворотів і вигинів). Після лінії фінішу повинне залишатися не менше ніж 100 м вільної води.

2.48Між зовнішньою огорожею дистанції і берегами (або закріпленим на місці плотом, бакеном тощо) повинно залишатися не менше 5 м вільної води.

2.49Глибина водойми в межах гоночних трас повинна бути: за однакових позначок будь-якого поперечного профілю дна-не менше 2 м; в разі перепаду позначок ±0,1 м-не менше 3 м, в решті випадків-не менше 4 м.

У місцях проведення навчально-тренувальної роботи та в інших зонах веслувальних арен глибина водойми повинна бути не менше 1,5 м.

2.50При орієнтації гоночних трас по сторонах світу слід дотримуватися меридіонального напрямку. Рух у гонці краще приймати з півночі на південь із можливим відхиленням до 10° на західні румби. У спорудах, призначених тільки для проведення змагань на байдарках і каное, дистанції можуть бути орієнтовані також із будь-яким східним азимутом для тих, хто змагається в гонці.

2.51Веслувальні гоночні дистанції слід розміщувати поздовжньою віссю вздовж напрямку пануючих вітрів, із стартом у підвітреній зоні. Уздовж траси повинна розташовуватися автодорога (одна смуга руху).

2.52Гоночні траси не повинні перетинатися шляхами комерційного і прогулянкового судно-плавства, мостовими естакадами, високовольтними лініями та іншими інженерними спорудами.

Споруди для фізкультурно-оздоровчих занять

2.53Не допускається розміщення ділянок фізкультурно-оздоровчих закладів масових типів на території промислових зон, санітарно-захисних зон промислових підприємств, залізниць і автомагістралей.

2.54Споруди фізкультурно-оздоровчих клубів мікрорайонів слід розміщувати в межах житлових територій мікрорайонів і кварталів із включенням критих споруд у структуру житлових будинків у якості вбудовано-прибудованих і прибудованих приміщень з урахуванням вимог 1.7 цих Норм або кооперованих будинків громадських центрів місцевого значення.

У районах центру, на примагістральних територіях серединної зони і периферії, у районах сформованої забудови і районах реконструкції житлового фонду допускається розміщення критих споруд фізкультурно-оздоровчих клубів мікрорайонів у блоках-прибудовах до існуючих загальноосвітніх шкіл, що обслуговують як школярів, так і населення. У випадках будівництва в мікрорайонах шкіл нового типу, що включають у свою структуру фізкультурно-оздоровчі споруди для занять школярів і населення, споруди фізкультурно-оздоровчих клубів мікрорайонів допускається не передбачати.

3 ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ БУДИНКІВ І СПОРУД

Загальні вимоги

3.1Спортивно-демонстраційні і спортивно-видовищні споруди рекомендується проектувати універсальними-з ареною, що трансформується, для поперемінного проведення змагань з декількох видів спорту або декількох видів культурно-видовищних або громадських заходів. Решту спортивних споруд, призначених в основному для навчально-тренувальних занять, слід передбачати для одного виду спорту або групи видів спорту, що не потребують трудомісткої трансформації спортивного обладнання.

3.2У спортивно-видовищних будинках слід передбачати естраду, а також приміщення та пристрої, що забезпечують проведення культурно-видовищних і громадських заходів. Розмір естради рекомендовано приймати 18 х 12 м у залах з ареною менше 65 х 36 м і не менше 24 х 18 м-у залах з ареною 65 х 36 м і більше. Приміщення демонстраційного комплексу слід проектувати за нормами культурно-видовищних закладів.

3.3У критих спортивних спорудах шляхи пересування тих, хто займається (у спортивному одязі) із роздягалень до місць занять не повинні перетинатися зі шляхами пересування глядачів.

ОСНОВНІ ПРИМІЩЕННЯ (БУДИНКИ І СПОРУДИ)

Відкриті площинні спортивні споруди

3.4Будівельні розміри відкритих площинних спортивних споруд, спеціалізованих за видами спорту, і їх пропускну спроможність, необхідну для визначення площі допоміжних приміщень для тих, хто займається, слід приймати згідно з таблицею 1.

Розміри спортивного ядра слід приймати згідно з вимогами до розмірів кругової легкоатлетичної бігової доріжки, а пропускну спроможність-виходячи із суми пропускної спроможності бігових доріжок і решти місць для легкої атлетики, які не суміщуються одні з одними і використовуються одночасно(див. 6 таблиці 1).

У складі комплексу спортивного ядра з круговою біговою доріжкою завдовжки 400 м рекомендується передбачати майданчик для навчально-тренувальних занять з метання диска, молота, списа і гранати. Розміри майданчика визначаються відповідно до заданої кількості місць для цих видів, керуючись вимогами, наведеними у 6д-6ж таблиці 1.

Олімпійські вимоги до параметрів спортивного ядра для змагань та розминки наведені у додатку Д.

Вимоги і параметри споруд, що не увійшли до таблиці 1, наведені:

- для стрільби з лука-у додатку Е;

- для кінного спорту-у додатку Ж;

- для футбольних полів із системами підігріву-у додатку И.

Як верхній робочий шар відкритих площинних споруд слід приймати:

- два типи неводостійких покриттів-з оптимальної суміші (НВ-1) і спортивний газон (НВ-2);

- три типи водостійких покриттів-синтетичне (В-1), асфальтобетонне (В-2) і бетонне (В-3).

Вибір типу покриття залежно від призначення споруди і величину уклонів для відведення води з поверхні слід приймати за таблицею 1.

3.5Спортивне ядро і спеціалізовані спортивні та фізкультурно-оздоровчі майданчики повинні мати стаціонарні огорожі. В огорожах слід передбачати ворота завширшки 3,6 м і хвіртки.

За 3.62 - - 1) 3 урахуванням захисних зон. 2) Приймається за 3.4. 3) Приймається за рисунком Л.1 додатка Л. 4) Ширина двох суміжних майданчиків для бадмінтону приймається 6,1 м, а для тенісу - 34 або 36 м для майданчиків завширшки 18м і 20 м відповідно.

Закінчення таблиці 1 5) Між межами майданчика і стаціонарних місць для глядачів повинна передбачатися вільна смуга завширшки не менше 1 м. 6) В знаменнику наведені розміри арени для змагань державного масштабу. 7) Площу «міст» допускається виконувати в металі (плита). 8) Поздовжній уклон (V) може передбачатися за напрямком бігу або розбігу, а на секторах для приземлення снарядів-за напрямком польоту снарядів. 9) Для бігу по прямій і по колу слід передбачати шість-десять окремих доріжок завширшки 1,25 м кожна. Доріжка для бігу по прямій повинна сполучатися з прямими відрізками доріжки для бігу по колу. Кількість окремих доріжок допускається зменшувати, але не менше ніж до 8-10 для бігу по прямій і 6-8 - по колу. Для бігу по колу в чисельнику наведені розмір і пропускна спроможність при 8 доріжках, у знаменнику-при 4. 10)

Передбачається тільки в складі спортивного ядра. Поперечний уклон повинен бути спрямований у бік внутрішньої брівки. 11)

Наведені розміри окремо розташованих полів. 12)

В чисельнику наведений розмір для розрахункової довжини доріжки 400 м, у знаменнику - 333,33 м. 13)

Стінка повинна розташовуватися по довжині майданчика і мати висоту 3 м. 14)

Розмір робочої льодяної поверхні (у хокеї-обмеженої бортами) 61 х 30 м. У малих населених пунктах, у сільській місцевості та у житлових районах допускається розмір робочої льодяної поверхні приймати 56 х26 м без зменшення пропускної спроможності, наведеної в таблиці. 15)

В чисельнику наведена пропускна спроможність ковзанок із природним льодом, у знаменнику-із штучним льодом. 16)

При декількох футбольних полях в одному комплексі не більше половини з них допускається приймати розміром 98 х 64 м. Такі ж розміри слід приймати для футбольних полів (незалежно від їх кількості), розміщених у малих населених пунктах, у сільській місцевості та у житлових районах, без зменшення пропускної спроможності, наведеної в таблиці. На ущільнених ділянках в умовах забудови, що склалася, допускаються поля розміром 75 х 50 м, а для дітей 10-14 років - 60 х 40 м. 17)

Вимоги поширюються як на майданчик в цілому, так і на окремі його елементи (у випадку їх розосередження).

Криті спортивні споруди

Спортивні зали

3.6Будівельні розміри і пропускну спроможність спортивних залів, спеціалізованих для окремих видів спорту (крім залів для легкої атлетики), а також розміри і пропускну спроможність спортивних арен для проведення змагання з цих видів в універсальних демонстраційних залах слід приймати згідно з таблицею 2.

Будівельні розміри універсальних спортивних залів (які призначаються для поперемінних занять і змагань із різних видів спорту) слід приймати за найбільшим із показників для цих видів, що наведені у таблиці 2, а пропускну спроможність-за найменшою питомою площею, що припадає на одну особу, яка займається.

У малих населених пунктах і в сільській місцевості для проведення спортивних занять населення поперемінно з уроками фізкультури школярів допускається передбачати універсальні зали розміром 24 х 12 м, заввишки 6 м та 30 х 15 м, заввишки 8 м і пропускною спроможністю за зміну 25 і 40 людей відповідно.

Розміри та пропускна спроможність, рекомендовані варіанти використання критих спортивних споруд, призначених для інвалідів та інших маломобільних категорій населення, наведені у додатку К.

СПОРТИВНІ ЗАЛИ

С. 12 ДБН В.2.2-13-2003

Закінчення таблиці 2

1) В разі проектування спортивних залів на декілька майданчиків для ігор і (або) на більшу кількість обладнання розміри залів та їх пропускна спроможність за зміну повинні бути відповідно збільшені. 2) За видами спорту, за якими у спортивно-демонстраційних або спортивно-видовищних залах передбачається також і проведення навчально-тренувальних занять, пропускну спроможність слід приймати за найбільшим з показників, наведених у графах 5 та 6. 3) 3 урахуванням розташування спортивного обладнання, місць для суддів і обходів. В разі призначення залу для змагань не вище обласного масштабу розмір арени слід приймати рівним розміру спортивного залу (див. графи 2, 3 і 4), а пропускну спроможність-відповідно до графи 5. 4) В разі розташування у залі двох та більше майданчиків ширину двох суміжних (по довжині) майданчиків допускається приймати 15,1 м для бадмінтону та 34 м-для тенісу. 5) При килимах діаметром 7 м для греко-римської, вільної боротьби і самбо допускається зменшення прогону залу для навчально-тренувальних занять до 12 м, а за наявності приміщення для індивідуальної силової підготовки (див. 3.12) - зменшення розміру залу до 18 х 12 м із пропускною спроможністю 18 люд/зміну. 6) При двох килимах діаметром 9 м довжину слід приймати 32 м, трьох - 52 м, чотирьох - 60 м. 7) При двох «татамі» довжину слід приймати 36 м, трьох - 52 м, чотирьох - 68 м. 8) При трьох і більше майданчиках у залі пропускну спроможність кожного слід приймати 6 люд./ зміну. 9) За більшої кількості столів розмір залу слід приймати виходячи з площі 7,75х4,5 м на кожний стіл. 10) За іншої кількості доріжок ширину залу для навчально-тренувальних занять слід приймати виходячи з розрахунку 5 м на одну доріжку плюс по 3 м на кожну доріжку понад першу. Для змагань на кожну доріжку слід передбачати площу 18 х4 м, а для фіналу 25 х8 м (включаючи відкоси помосту). 11) За завданням центрального органу виконавчої влади України з питань фізичної культури і спорту допускається збільшення розмірів площі залу (арени), але не більше ніж до 108 х 72 м, без зміни наведеної у таблиці пропускної спроможності.

Примітка 1. Мінімальний розмір спортивно-демонстраційних та спортивно-видовищних залів 61 х 30 м.

Примітка 2. У спортивно-демонстраційних та спортивно-видовищних залах і критих ковзанках у відповідності з розрахунковою заввишки трибуни висоту зального приміщення (принаймні над трибуною) у порівнянні з наведеною у таблиці допускається збільшувати виходячи з того, що відстань від підлоги останнього ряду трибуни до виступних конструкцій стелі приймається не менше 2,5 м. Мінімальна висота зального приміщення, яка вимагається для вистав "цирк на естраді" (рахуючи від рівня планшета естради), - 10 м.

3.7Розміри залів для легкої атлетики слід визначати залежно від прийнятих параметрів доріжок для бігу по колу та по прямій і кількості місць для тих, хто займається окремими видами легкої атлетики.

Висоту (до низу виступних конструкцій) слід приймати в залах із стаціонарними трибунами для глядачів не менше 9 м, а для навчально-тренувальних занять - 9м. Залежно від конструктивного рішення покриття залу висота над біговими доріжками може бути зменшена до 4 м, а над місцями для стрибків у висоту, у довжину і для потрійного стрибка-до 5 м.

Розміри майданчиків для окремих видів легкої атлетики слід приймати згідно з 6 таблиці 1, а їх пропускну спроможність, наведену у таблиці 1, збільшувати на 25 %. Розрахункову довжину доріжки для бігу по колу слід приймати не менше 160 м, не більше 200 м (оптимально). Протяжність кожного прямого відрізка і кожного повороту повинна бути не менше 35 м. Доріжка для бігу по прямій повинна передбачатися завдовжки не менше 75 м (для бігу на дистанцію 60 м); за завданням на проектування допускається передбачати довжину доріжки 125-130 м (для бігу на дистанції до 110 м включно).

Кількість окремих бігових доріжок завширшки 1,25 м кожна повинна прийматися для бігу по прямій-шість, а для бігу по колу-чотири. Доріжка для бігу по прямій може суміщуватися з прямими відрізками доріжки для бігу по колу. В разі реконструкції існуючих приміщень і призначенні їх для змагань нижче загальнодержавного масштабу допускається:

а) зменшення кількості окремих доріжок для бігу по прямій до чотирьох;

б) зменшення ширини окремих доріжок для бігу по колу до 0,8 м;

в) протяжність бігу по кожному повороту, виходячи із ширини приміщення, яке реконструюється, приймати менше 35 м. В разі призначення залу тільки для навчально-тренувальних занять кількість окремих доріжок як для бігу по прямій, так і для бігу по колу може бути зменшена до двох.

По всій довжині поворотів кругової бігової доріжки повинні влаштовуватися віражі, що мають у найбільш крутій частині уклон не менше 10° і не більше 18°.

Загальну пропускну спроможність за зміну залів для легкої атлетики треба приймати, як суму пропускної спроможності бігових доріжок і місць для окремих видів легкої атлетики, що не суміщуються одне з одним і використовуються одночасно.

В разі розміщення доріжки для навчально-тренувальних занять для бігу по прямій в окремому приміщенні (у тому числі суміжному з основним об'ємом залу і відокремленому від нього тільки опорами) висоту цього приміщення слід приймати 4 м.

У складі будинків спортивно-демонстраційних залів для легкої атлетики для розминки перед змаганнями допускається передбачати приміщення завширшки не менше 6 м (у будівельних осях), заввишки не менше 4 м і довжиною, що дорівнює довжині основного залу, але не менше 75 м.

3.8У спортивно-демонстраційних залах відповідно до розрахункової висоти трибуни висота залу повинна бути збільшена.

3.9Спортивні зали для важкої і легкої атлетики, для спортивної гімнастики і футболу слід розміщувати на першому поверсі, а в зали для легкої атлетики і для футболу, крім того, повинен бути забезпечений в'їзд вантажних автомашин.

3.10Конструкція підлоги залів повинна виконуватися відповідно до вимог СНіП 2.03.13. У підлозі залів для легкої атлетики слід передбачати яму (ями) із піском для приземлення при стрибках у довжину і потрійному стрибку, а в підлозі залів для спортивної гімнастики біля гімнастичних снарядів-ями для приземлення з м'яким заповнювачем. В універсальних залах для спортивної гімнастики і спортивних ігор, а також в разі вимушеного розміщення залу для спортивної гімнастики не на першому поверсі ями біля гімнастичних снарядів допускається не передбачати.

3.11У спортивному корпусі з залом для тенісу за кількості майданчиків у ньому два і більше слід передбачати приміщення розміром 18 х 12 м, заввишки 6м із тренувальною стінкою заввишки не менше 3 м. Пропускна спроможність приміщення - 4 люд. за зміну.

3.12Приміщення для індивідуальної силової підготовки розміром 12х6 м, заввишки 3 м слід передбачати в спортивних корпусах із залом для легкої атлетики або футболу і спортивних корпусах із трьома і більше залами для інших видів спорту; за кількості залів у них не менше трьох допускається зменшити розмір приміщення до 9 х 4,5 м, заввишки 3 м.

3.13У спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних будинках (крім будинків із залом для легкої атлетики) слід передбачати зал для розминки перед змаганнями і для навчально-тренувальних занять із спортивних ігор розміром 30 х 18 м, заввишки 8 м (із роздягальнями, душовими і туалетами). У випадку призначення для змагань із спортивних ігор (крім футболу) розмір залу повинен прийматися 42 х24 х 10 м, а для тенісу – 68 х 42 х 10 м.

Ковзанки зі штучним льодом

3.14Відкриті і криті ковзанки зі штучним льодом для хокею і фігурного катання слід передбачати універсальними (для поперемінного використання з обох видів спорту).

Будівельні розміри і пропускну спроможність відкритих і критих ковзанок із штучним льодом для швидкісного бігу на ковзанах і відкритих ковзанок для фігурного катання і хокею слід приймати за 8, 11 і 13 таблиці 1.

Будівельні розміри і пропускну спроможність залів критих ковзанок для фігурного катання і хокею слід приймати за таблицею 2.

В спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних критих ковзанках відповідно до розрахункової висоти трибуни висота залу ковзанки (принаймні над трибуною) повинна бути збільшена. В разі призначення залів критих ковзанок для змагань та інших видів спорту, що потребують більшої висоти, висота залу повинна бути збільшена не менше ніж у межах арени для цих видів спорту.

3.15У складі будинків критих ковзанок слід передбачати хореографічний клас розміром 12 х 12 м, заввишки не менше 4,8 м із пропускною спроможністю 30 люд. за зміну (із роздягальнями, душовими і туалетами), а також два приміщення розміром 12 х 6 м кожне для індивідуальної акробатичної підготовки заввишки не менше 6 м та індивідуальної силової підготовки заввишки не менше 3 м.

Допускається додатково передбачати навчальний льодовий майданчик тільки для фігурного катання розміром 30 х 20 м, що визначається завданням на проектування. У будинках спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних ковзанок слід передбачати зал для розминки і навчально-тренувальних занять із спортивних ігор розміром 30 х 18 м і заввишки 8 м (із роздягальнями, душовими і туалетами). У цьому випадку приміщення для акробатичної індивідуальної підготовки не передбачається.

За місткості ковзанки понад 2000 глядачів (не рахуючи місць у партері) допускається додатково передбачати влаштування критої ковзанки для навчально-тренувальних занять з фігурного катання на ковзанах і хокею з розміром площі льоду 61 х 30 м (із роздягальнями, душовими і туалетами).

3.16Зали критих ковзанок слід розташовувати на першому поверсі із забезпеченням в'їзду в них вантажних автомашин.

3.17У будинках спортивно-видовищних критих ковзанок слід передбачати майданчик для виступів балету на льоду розміром 45 х 24 м, який допускається розміщувати поперек арени для хокею (по короткій осі). У цьому випадку за межами арени впритул до неї повинен передбачатися додатковий майданчик для виходу (виїзду) фігуристів завдовжки 24 м (по 12 м в обидва боки від короткої осі) і завширшки 15 м, а додатковий навчальний майданчик для фігурного катання розміром 30 х 20 м (див. 3.15) може не передбачатися.

3.18За межами охолоджувальної плити в критих ковзанках повинні влаштовуватися канали для відведення води від танення льоду. У спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних критих ковзанках ширину каналу слід приймати не менше 0,7 м, а місткість-не менше 45 м. Допускається передбачати у каналі пристрій для прискорення розтоплювання льоду; у цьому випадку об'єм каналу може бути зменшений. Канали повинні перекриватися знімними щитами врівень з підлогою.

3.19У зручному зв'язку з ковзанкою (ковзанками) слід передбачати приміщення для двох машин із догляду за льодом розміром (у чистоті) 9 х 6,5 м, заввишки 3,9 м. Прорізи для виїзду з приміщення повинні мати висоту не менше 2,4 м, ширину не менше 3,5 м. У приміщенні слід передбачати приямки з пристроями для танення крижаної стружки розміром 3 х 1 м, глибиною 1 м. Приямки повинні закриватися ґратами врівень з підлогою.

Спортивні басейни

3.20Розміри і пропускну спроможність ванн для спортивного плавання слід приймати згідно із таблицею 3.

Розміри ванн для стрибків у воду і розташування пристроїв для стрибків слід приймати у відповідності з заданим складом пристроїв, керуючись вимогами, наведеними на рисунку Л.2 додатка Л. Пропускну спроможність кожного пристрою для стрибків слід приймати 6 люд. за зміну, при цьому вишка незалежно від кількості платформ на ній повинна прийматися за один пристрій.

Поле для водного поло повинно мати розмір 30 х 20 м і глибину не менше 1,8 м. Пропускна спроможність його 25 люд. за зміну.

При проектуванні універсальних ванн (для поперемінного використання за двома або трьома видами спорту) розмір і пропускну спроможність слід приймати за найбільшим з показників для цих видів.

) * Відхилення в довжині ванн (у тому числі універсальних) допускається тільки у бік збільшення в межах до:

а) 0,03 м у ваннах завдовжки 50 м;

б) 0,02 м у ваннах завдовжки 33,33 м і 25 м.

) ** Наведений розмір слід приймати для ванн, призначених для водного поло.

Примітка. Ширину доріжки для плавання приймають 2,5 м. За крайніми доріжками до стінок ванни повинні передбачатися вільні смуги води завширшки до 0,5 м.

3.21У ваннах для спортивного плавання по одній або обох торцевих стінках (за глибини води біля стінки не менше 1,8 м) слід передбачати стартові тумбочки заввишки 0,5-0,75 м над рівнем води, а по обох поздовжніх стінках-уступ для відпочинку і переливний жолоб для скидання води.

3.22В усіх ваннах слід передбачати сходи для виходу з води. У ваннах для спортивного плавання завдовжки 50 м слід передбачати по троє, а завдовжки 25 і 33,33 м-по двоє сходів з кожної поздовжньої сторони, розташовуючи їх у нішах не виступаючими з площини стінок ванн. У ваннах для стрибків у воду допускається влаштування одних сходів.

3.23У поздовжніх стінках відкритих ванн цілорічної дії слід влаштовувати випливи (канали з водою) із душових. Ширина випливу повинна передбачатися 1,8 м, а глибина (за межами будинку) - не менше 0,9 м. Над випливами в стіні будинку слід передбачати гідравлічні затвори, а на обхідній доріжці

- перехідні містки. Випливи слід влаштовувати окремими для чоловіків і жінок.

3.24У ваннах для стрибків у воду й у глибокій частині універсальних ванн, які призначаються для стрибків, уклон дна слід приймати відповідно до рисунка Л.2 додатка Л. У решті ванн уклон дна до місць випуску води слід приймати не менше 0,01, але не більше 0,045.

3.25По периметру ванн слід передбачати обхідну доріжку завширшки не менше 1,5 м у критих і не менше 2 м у відкритих ваннах (рахуючи від зовнішньої грані стінки ванни), а по зовнішній межі обхідної доріжки критих спортивних ванн передбачати влаштування стаціонарних лавок завширшки не менше 0,3 м і завдовжки з розрахунку 0,5 м на одного, хто займається, за зміну.

Ширину обхідної доріжки, що передбачається уздовж стінок ванн із стартовими тумбочками, слід приймати не менше 3 м; ширина обхідної доріжки уздовж стінок з пристроями для стрибків повинна прийматися з урахуванням габаритів цих пристроїв і забезпечення підходів до них, але не менше 4 м у ваннах із не виступаючими над водою стінками і 3,5 м-із виступаючими стінками. В разі розташування ванни для спортивного плавання і ванни для стрибків у воду торцями одна до одної обхідну доріжку між ними слід приймати завширшки 5 м. Ширину обхідних доріжок 25-метрових ванн, розташованих у залах завдовжки 30 м (у будівельних осях), допускається зменшувати до:

а) 1 м-уздовж торцевих стінок без стартових тумбочок;

б) 2,2 м-уздовж торцевих стінок зі стартовими тумбочками (коли стінка виступає над рівнем води).

Поверхня обхідної доріжки повинна бути неслизькою і мати уклон 0,01-0,02 у бік трапів.

У залах критих ванн поверхня обхідної доріжки і лавок повинна обігріватися. В разі покриття поверхні обхідних доріжок синтетичними матеріалами з низькою теплопровідністю, а також у пониженій частині обхідної доріжки біля ванн для навчання плаванню, обігрів, як правило, не передбачається (див. 3.64).

По зовнішньому периметру обхідних доріжок відкритих ванн слід передбачати стаціонарну огорожу, що унеможливлює доступ до ванн сторонніх осіб.

3.26Оглядові вікна для спостереження за рухом тих, хто займаються під водою, рекомендується влаштовувати в критих ваннах завдовжки 50 м і в критих ваннах, спеціалізованих для стрибків у воду, що визначається завданням на проектування.

Для доступу до оглядових вікон слід передбачати підходи завширшки не менше 1,2 м і заввишки не менше 2,1 м.

3.27У басейнах із критими ваннами завдовжки 50 м слід передбачати можливість огляду і ремонту стінок і дна ванн із зовнішнього боку.

3.28Висоту залів ванн (від поверхні обхідної доріжки до низу виступних конструкцій) без пристроїв для стрибків і місць для глядачів слід приймати:

а) 6 м-за довжини ванни для спортивного плавання 50 м;

б) 5,4 м-за довжини ванни для спортивного плавання 25 м.

Висоту залів ванн для стрибків у воду, а також залів універсальних ванн (у межах стрибкової частини) слід приймати згідно з рисунком Л.2 додатка Л.

У спортивно-демонстраційних залах ванн відповідно до розрахункової висоти трибуни висота залу (принаймні над трибуною) повинна бути збільшена.

3.29У басейнах із критими ваннами для спортивного плавання і стрибків у воду слід передбачати зали для підготовчих занять, а при басейнах із відкритими ваннами для спортивного плавання-відкриті майданчики. У басейнах із критими ваннами для спортивного плавання розміром 25 х 8,5 м зали для підготовчих занять допускається не передбачати.

Розміри залів для підготовчих занять слід приймати:

а) 18 х 9 м, заввишки 5,4 м-при ваннах завдовжки 25 м;

б) 24 х 12 м, заввишки 6м-при ваннах завдовжки 50 м;

в) 24 х 12 м, заввишки 7,2 м-при ваннах для стрибків у воду й універсальних ваннах завдовжки 50 м, які призначаються і для стрибків у воду.

Розміри відкритих майданчиків для підготовчих занять слід приймати з розрахунку 4,5 м на одного, хто займається, виходячи із сумарної пропускної спроможності відкритих спортивних ванн басейну.

Підлоги залів для підготовчих занять повинні задовольняти вимоги СНіП 2.03.13 і 3.10 цих Норм, а покриття майданчиків-вимоги 3.4 цих Норм.

3.30У кожному басейні слід передбачати ванни для навчання дітей плаванню у віці від 7 до 14 років (див. 3.64) і розміщувати ці ванни в окремому приміщенні. У басейнах із критими і відкритими ваннами допускається додатково передбачати влаштування відкритих ванн сезонної дії для навчання плаванню.

Спеціалізовані спортивні споруди

Лижні бази

3.31Пропускну спроможність лижних баз слід приймати:

а) для гонок-за заданою чисельністю тих, хто займається, одночасно;

б) для гірських видів-за сумою одночасної пропускної спроможності трас, що проектуються, виходячи з розрахунку: 30 люд. за зміну для швидкісного і спеціального швидкісного спусків (по одній трасі для кожного); 60 люд. за зміну для слалому-гіганта (комплекс з двох трас);

в) для стрибків на лижах із трампліна-за сумою одночасної пропускної спроможності трамплінів, що входять до складу бази, виходячи з розрахунку: 20 люд. за зміну на трамплін із розрахунковою довжиною стрибка 20 м і менше; 30 люд. за зміну на трамплін із розрахунковою довжиною стрибка 50 м. При проміжних значеннях розрахункової довжини стрибка-за інтерполяцією.

3.32На стартах гірськолижних трас повинні влаштовуватися горизонтальні стартові майданчики завдовжки не менше 4 м і завширшки 3 м з огорожею заввишки 0,6 м. На стартових майданчиках слалому-гіганта, швидкісного спуску і спеціального швидкісного спуску слід передбачати вітрозахисні екрани заввишки не менше 2 м.

У районі стартових майданчиків гірськолижних трас допускається передбачати укриття від опадів і вітру для гірськолижників, що очікують старту, суддів і чергового персоналу медичної і гірськорятувальної служби. Залежно від місцевих умов замість укриття може передбачатися опалюваний павільйон площею не менше 12 м2. Уздовж трас слалому-гіганта і швидкісного спуску слід додатково передбачати приміщення (хатини) для чергового персоналу медичної і гірськорятувальної служби (площею не менше 6 м кожна); кількість цих приміщень визначається залежно від конфігурації траси виходячи з умови забезпечення огляду усіх ділянок траси і підходів до них.

3.33За фінішем гірськолижних трас слід влаштовувати рівні, вільні від перешкод майданчики для зупинки.

Для слалому і слалому-гіганта майданчик повинен мати довжину і ширину не менше 50 м, для швидкісного спуску-не менше 150 м у довжину і 120 м у ширину, а для спеціального швидкісного спуску - 300 і 100 м відповідно. За наявності контр-уклону довжину майданчиків допускається скорочувати.

3.34Тири для біатлону повинні проектуватися відкритими з урахуванням вимог 3.46 і 3.53. Ширина кожного стрілецького місця повинна прийматися 2,5 м, глибина - 2,8 м. Відстань між мішенними щитами-не менше 1,5 м. Кількість стрілецьких місць визначається завданням на проектування.

Тир повинен розміщуватися на відстані не менше 4 км від старту і не менше 2 км від фінішу.

Стрільбище (тир), старт, фініш і штрафне коло (150 м) повинні складати єдиний цілісний комплекс.

3.35На фініші трас, призначених для змагань з лижних гонок, біатлону і гірських видів (крім трас спеціального швидкісного спуску), слід влаштовувати павільйон площею не менше 30 м2 із заскленими прорізами, зверненими до траси, до фінішу, а для гірських видів-і до майданчика зупинки.

3.36Проектування трамплінів із розрахунковою довжиною стрибка більше 50 м повинно провадитися за завданнями центрального органу виконавчої влади України з питань фізичної культури і спорту, а при розрахунковій довжині стрибка від 20 до 50 м із ним повинні бути погоджені параметри запроектованих трамплінів.

У складі лижної бази для стрибків із трампліна слід передбачати влаштування двох і більше трамплінів із різницею розрахункової довжини стрибка не менше 15 м.

Розрахункова довжина стрибка та кількість трамплінів, що входять до складу лижної бази, встановлюються в завданні на проектування.

Параметри трамплінів наведено в додатку М.

Параметри споруд для фрістайлу дано в додатку Н.

3.37В разі неповного збігу профілю трампліна, що проектується, з існуючим схилом гори (з урахуванням його планування) частина профілю трампліна розміщується на естакаді. Проектування трамплінів, повністю розташованих на естакаді, не допускається.

3.38На гірськолижних трасах і трамплінах із розрахунковою довжиною стрибка 50 м і більше повинні передбачатися підіймальні пристрої для транспортування лижників до стартових майданчиків, а на трамплінах, крім того, - механізовані пристрої для підйому снігу на полотно трампліна.

Тири для кульової стрільби

3.39Вибір типу тиру (відкритий, напіввідкритий, критий), а також кількість стрілецьких місць у ньому визначаються завданням на проектування.

3.40Пропускна спроможність тирів за зміну приймається за заданою кількістю стрілецьких місць.

3.41Призначення тирів за видами стрільби і калібром застосовуваної зброї для первинних організацій колективів фізкультури і районних спортивних клубів, а також тирів, що входять до складу стрільбищ, і кількість стрілецьких місць у них слід приймати згідно з таблицею 4.

Примітка 1. Тири, що входять до складу стрільбищ, можуть бути критими, напіввідкритими і відкритими; тири для стрільби на дистанцію 300 м проектують, як правило, напіввідкритими, а тири для стрільби з пневматичної зброї, призначені для змагань регіонального і більш високого масштабу, - тільки критими;

Примітка 2. На стрільбищах для навчально-тренувальних занять склад тирів і кількість стрілецьких місць у них встановлюється завданням на проектування.

3.42Розміри окремих елементів стрілецьких галерей залежно від виду і дистанції стрільби слід приймати згідно з таблицею 5. Загальна ширина стрілецької галереї (протяжність лінії вогню) визначається відповідно до прийнятої кількості стрілецьких місць.

2,5 ) * За наявності місць для глядачів вони розташовуються також у цій зоні, для чого її глибина (для всіх видів стрільби) повинна прийматися 3,5 м для змагань нижче державного масштабу і 5 м-для змагань державного і більш високого масштабу. Зона відокремлюється від проходу для суддів бар'єром заввишки 0,8-1 м. ) ** Через кожні два стрілецьких місця слід встановлювати стаціонарні або знімні перегородки заввишки 2 м (від підлоги), що не доходять на 0,3 м до підлоги і завширшки 1,5 м, із котрих 0,5 м висунуті за лінію вогню у напрямку стрільби.

) *** У передній частині стрілецьких місць повинен встановлюватися бар'єр заввишки 0,85 м із горизонтальною полицею зверху, завширшки 0,5 м, а в разі стрільби по одній фігурній мішені, що обертається, крім того, - переносні перегородки заввишки 1,8 - 2 м і завширшки 0,9 - 1 м, що відокремлюють кожне місце від сусідніх для захисту від гільз.

Примітка. Розміри кабін і місце для тренування без пострілу по рухомій мішені «кабан, що біжить» із малокаліберної гвинтівки приймається за 1б.

3.43Розрахункова дистанція стрільби-відстань між лінією вогню і лінією мішеней-приймається в напрямку, перпендикулярному до лінії вогню, яка повинна позначатися на підлозі стрілецьких місць із відступом на 0,5 м усередину від їхнього переднього краю.

Лінія мішеней повинна розташовуватися паралельно лінії вогню, а мішені-розміщуватися напроти кожного стрілецького місця.

Відхилення величини розрахункової дистанції стрільби і зміщення центра мішені від перпендикуляра до її площини допускаються згідно з таблицею 6.

Закінчення таблиці 6

Примітка. У тирі "кабан, що біжить" зазначені допустимі відхилення відносяться до положення, коли мішень знаходиться у середині "вікна".

3.44Ширина вогневої зони біля стрілецьких місць повинна бути не менше ширини стрілецької галереї, а біля мішеней-не менше протяжності лінії мішеней.

3.45У відкритих тирах стрілецька галерея повинна мати навіс для захисту від опадів та сонця і огороджуватися з трьох боків стінами (щитами).

3.46Розміри і розташування земляних валів у відкритих тирах слід приймати згідно з таблицею 7. Укоси земляних валів, звернені до вогневого рубежу, повинні мати трав'яне покриття без твердих включень, що можуть призвести до рикошетів.

3.47Необхідну товщину конструкцій, що захищають вогневі зони критих і напіввідкритих тирів, слід визначати, керуючись додатком П.

3.48У критих і напіввідкритих тирах поверхня підлоги повинна бути вище від поверхні вогневої зони на 0,3-0,6 м при дистанції стрільби 25 і 50 м і на 0,8-1,3 м-за більшої дистанції стрільби.

3.49Підлога вогневої зони в критих тирах повинна мати безпилове покриття, а у відкритих і напіввідкритих тирах земля (у тому числі і газон) на глибину 0,15 м не повинна мати включень, що можуть призвести до рикошетів.

3.50На внутрішній поверхні огороджувальних конструкцій вогневої зони виступи або ніші, що перевищують 0,3 м, не допускаються.

Всі виступні всередину вогневої зони конструкції, а також перехвати (якщо вони виконані з матеріалів, що призводять до рикошетів) повинні мати протирикошетні обшивки на поверхні, спрямованій до стрілецьких місць.

3.51Висоту від підлоги стрілецьких місць до виступних конструкцій стелі (навісу) стрілецької галереї слід приймати:

а) 3,3 м-у тирах для стрільби з крупнокаліберної та малокаліберної зброї;

б) 2,7 м-у тирах для стрільби з пневматичної зброї.

Висоту вогневої зони критих і напіввідкритих тирів (в останньому випадку-до низу поперечних перехватів) слід приймати 2,5 м.

3.52Розташовані окремо відкриті та вбудовані криті тири (у тому числі розташовані в підвальних приміщеннях) допускається проектувати лише для стрільби з малокаліберної і пневматичної зброї.

3.53У тирах для стрільби на дистанцію 50 м і більше на лінії мішеней повинні влаштовуватися бліндажі для захисту від куль людей, що обслуговують розміщені в них мішеневі установки.

У тирах для швидкісної стрільби по рухомій мішені "кабан, що біжить" із малокаліберної гвинтівки влаштовується укриття, яке складається з двох бліндажів і траншеї між ними.

Допускається влаштування бліндажів у відкритих тирах для швидкісної стрільби по фігурних мішенях, що обертаються (дистанція стрільби 25 м), і які входять до складу стрільбищ.

У тирах на трасах біатлону (див. 3.34) бліндажі слід влаштовувати на лижних базах, які призначені, як правило, лише для змагань державного і більш високого масштабу.

У відкритих і напіввідкритих тирах над "вікнами" бліндажів (у тирах для швидкісної стрільби по мішені "кабан, що біжить", - над траншеєю уздовж "вікна") слід передбачати знімні або висувні пристрої, що захищають бліндаж (траншею) від опадів.

Бліндажі й укриття повинні бути;

а) у критих тирах-повністю заглиблені;

б) у відкритих і напіввідкритих тирах-наземними, які частково або повністю заглиблені, що визначається умовами місцевості і вимогами про взаємне положення лінії вогню і лінії мішеней, наведеними в таблиці 6.

3.54У замішеневому просторі на відстані 1,2 - 3 м від мішеневих щитів слід передбачати встановлення кулеприймальних пристроїв (кулеуловлювачів) і пристрій протирикошетної обшивки торцевої стіни тиру. У відкритих і напіввідкритих тирах із земляними кулеприймальними валами кулеуловлювачі та протирикошетні обшивки не передбачаються. Кулеуловлювачі встановлюються по всій ширині вогневої зони в тирах для швидкісної стрільби по "кабану, що біжить" і по фігурних мішенях, що обертаються, або за кожним мішеневим щитом окремо в тирах для стрільби по мішенях із чорним кругом.

Між лінією мішеней і кулеуловлювачами слід передбачати екран із матеріалів, що легко пробиваються та створюють за мішенями рівний світлий фон.

Веслувальні бази

3.55Залежно від призначення бази за видом (видами) веслувального спорту її слід проектувати для академічного веслування або веслування на байдарках і каное, або народного веслування, або універсального (яке призначене для двох або трьох видів веслування). При цьому кількість човнів різного класу для кожного виду веслування повинна складати не менше одного комплекту. Склад комплектів човнів слід приймати:

а) для академічного веслування - 44 човни, у тому числі одиночок - 7, двійок парних - 6, двійок дволопатевих без рульового - 7, двійок дволопатевих із рульовим - 3, четвірок парних без рульового - 3, четвірок парних із рульовим - 3, четвірок дволопатевих без рульового - 2, четвірок дволопатевих із рульовим - 9 і вісімок - 4;

б) для веслування на байдарках і каное - 40 човнів, у тому числі байдарок-одиночок - 16, байдарокдвійок - 6, байдарок-четвірок - 4, каное-одиночок - 8, каное-двійок - 4, багатомісних каное - 2;

в) для народного веслування - 24 човни, у тому числі одиночок - 12, двійок із рульовим - 12.

3.56Пропускну спроможність баз (на один комплект човнів) залежно від призначення бази за видами веслувального спорту слід приймати:

а) для академічного веслування - 140 люд. за зміну;

б) для веслування на байдарках і каное - 60 люд. за зміну;

в) для народного веслування - 44 люд. за зміну.

На універсальних базах пропускна спроможність визначається сумою пропускної спроможності кожного із видів веслування.

3.57У прибережній частині безпосередньо на акваторії допускається додатково влаштовувати басейн для плавання з ванною розміром 25 х 11 м або 25 х 8,5 м.

3.57.1Елінг (елінги) з майданчиком для наладки й огляду човнів повинен розміщуватися в районі причалів і мати такі розміри (на один комплект човнів);

а) для академічного веслування-елінг 27 х 18 м, майданчик 42 х 18 м;

б) для веслування на байдарках і каное-елінг 20 х 6 м, майданчик 26 х 6 м;

в) для народного веслування-елінг 14 х 6 м, майданчик 17 х 6 м.

Висоту елінгів (до низу виступних конструкцій стелі) для веслування на байдарках та каное і для народного веслування слід приймати 3 м, а для академічного веслування - 4,2 м. Ворота повинні бути розсувними розміром 2,0 (2,5) м і 2,5 (3,0) м.

3.57.2На базах, призначених для проведення змагань, у районі елінгу слід передбачати влаштування відкритого майданчика з твердим покриттям для тимчасового розміщення човнів. Розміри майданчиків (на дві команди) слід приймати:

а) для академічного веслування - 54 х 6 м або 2 (27 х 6 м);

б) для веслування на байдарках і каное - 36 х 3 м або 2 (18 х 3 м);

в) для народного веслування - 20 х 6 м або 2 (10 х 6 м).

Параметри акваторій для різних видів веслувального і вітрильного спорту, а також параметри причалів для різних типів човнів наведені в додатку Р.

3.58На веслувальних базах цілорічної дії для академічного веслування і (або) для веслування на байдарках і каное слід передбачати зали веслувальних басейнів.

За пропускної спроможності бази від 120 до 180 люд. за зміну розмір залу басейну для академічного веслування слід приймати 21 х 15 м, заввишки 4,2 м, а для веслування на байдарках і каное -15 х 9 м, заввишки 3 м. За більшої пропускної спроможності слід додатково передбачати зал 15 х 15 м, заввишки 4,2 м для академічного веслування і 15 х 9 м, заввишки 3 м-для веслування на байдарках і каное.

Внутрішня поверхня огороджувальних конструкцій залів веслувальних басейнів повинна бути вологостійкою, а поверхня підлоги, крім того, неслизькою.

3.59На базах цілорічної дії пропускною спроможністю за зміну не менше 200 осіб, які займаються, слід передбачати зал для загальної фізичної підготовки розміром 24 х 12 м, заввишки 6 м.

3.60На базах цілорічної дії слід передбачати приміщення для групових занять із силової підготовки заввишки не менше 3 м і розміром:

а) 18 х 9 м за пропускної спроможності бази за зміну 180 люд. і більше;

б) 12 х 9 м за пропускної спроможності бази за зміну від 120 до 180 люд.;

в) 9 х 6 м за меншої пропускної спроможності бази і на базах сезонної дії.

На базах сезонної дії, спеціалізованих тільки для народного веслування, замість цих приміщень слід передбачати відкритий майданчик такого самого розміру з навісом над ним.

3.61Суддівська вишка повинна розміщуватися в створі фінішу. В разі, коли бази призначені для змагань високого рівня, вишка повинна бути стаціонарною і в її складі, крім місць для суддів, повинні бути додатково передбачені: місце (кабіна) для інформатора (диктора) та приміщення для апаратури фотофінішу або відеомагнітофону й обслуговуючого їх персоналу.

Споруди для фізкультурно-оздоровчих занять

3.62Для фізкультурно-оздоровчих занять слід передбачати відкриті площинні споруди, приміщення і ванни для плавання.

До складу відкритих площинних споруд повинні входити: комплексний майданчик, смуга для подолання перешкод, "стежка здоров'я".

Мінімальні розміри комплексного майданчика та окремих його елементів слід приймати згідне з таблицею 8.

) * Відповідно до місцевих умов (конфігурація ділянки та ін.) елементи комплексного майданчика можуть розміщуватися на одній загальній ділянці чи розташовуватися окремо в межах території, яку займає група житлових будинків.

"Стежка здоров'я" повинна бути завширшки не менше 1,5 м і протяжністю не менше 800 м.

Протяжність смуги перешкод для дітей у віці від 10 до 14 років - 40 м, ширина -7м; для дітей старших 14 років і дорослих - 70 м, ширина, як правило, 14 м (але не менше 7 м). Допускається розташування смуги не по прямій, а по ламаній лінії.

Орієнтація відкритих площинних споруд для фізкультурно-оздоровчих занять по сторонах горизонту не регламентується.

Під час проектування відкритих площинних споруд повинні додержуватися вимоги, викладені у 3.4.

3.63Приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять з допоміжними приміщеннями для їх обслуговування можуть проектуватися в окремо розташованих будинках, входити до складу спортивних корпусів, а також бути прибудованими або вбудованими у будинки іншого призначення.

Розміри та одночасну пропускну спроможність приміщень залежно від призначення за видами занять, що у них проводяться, слід приймати за таблицею 9.

)

3,9*** ) * У вбудованих приміщеннях і при реконструкції існуючих приміщень допускається:

а) зміна розмірів площі, наведеної в таблиці, але не менше ніж до 140 м2; при цьому пропускну спроможність приймають з розрахунку 8 м на одного, хто займається;

б) зменшення висоти до 4,2 м. ) ** Ширина приміщення повинна бути не менше 3 м. ) *** У вбудованих приміщеннях і при реконструкції допускається зменшення висоти до висоти поверху будинку.

Примітка. У випадках, коли проведення фізкультурно-оздоровчих занять, зазначених у таблиці, передбачено проектом у спортивних залах, пропускну спроможність для фізкультурно-оздоровчих занять приймають, як для спортивних залів.

3.64Відкриті і криті ванни для оздоровчого плавання, купання, загально-розвиваючих вправ і ігор у воді, а також для навчання плаванню з допоміжними приміщеннями для їх обслуговування можуть проектуватися в окремо розташованих будинках, входити до складу будинків спортивних басейнів, а також бути прибудованими або вбудованими у будинки іншого призначення. У басейнах із відкритими спортивними ваннами ванни для навчання плаванню дітей у віці від 7 до 14 років слід розміщувати в опалюваних приміщеннях.

Розміри та одночасну пропускну спроможність відкритих і критих ванн залежно від призначення за видами занять, що у них проводяться, слід приймати за таблицею 10.

По периметру ванн слід передбачати обхідну доріжку завширшки не менше 1,25 м біля критих і не менше 2 м біля відкритих ванн. У критих ваннах для навчання плаванню позначку поверхні обхідної доріжки вздовж трьох сторін ванни слід передбачати нижче позначки верху стінки ванни на 0,9-1 м і зменшувати ширину доріжки до 0,75 м. Допускається обхідну доріжку в цих ваннах передбачати тільки з трьох сторін, у цьому випадку знижена і зменшена за шириною обхідна доріжка передбачається з двох поздовжніх сторін ванни.

Ванни для дітей у віці від 7 до 14 років, які навчаються плавати, можуть влаштовуватися підлоговими.

У ваннах завдовжки 25 м для виходу з води слід передбачати чотири сходи (по двоє із кожної сторони ванни); в інших ваннах (у тому числі підлогових) допускається передбачати одні сходи.

В усіх ваннах влаштування стартових тумбочок не допускається.

При плаванні по доріжках ширину кожної з них слід приймати в межах від 1,6 до 2 м.

Висоту залів ванн (від поверхні обхідної доріжки до низу виступних конструкцій) слід приймати:

а) 4,8 м-з ваннами для оздоровчого плавання, занять груп загальної фізичної підготовки, ігор у воді і купання;

б) 3,6 м-з ваннами для навчання плаванню.

В разі реконструкції існуючих приміщень допускається зменшення висоти, але не менше ніж до 3 м.

При проектуванні ванн для фізкультурно-оздоровчих занять у них слід передбачати переливний жолоб для скидання води, уступ для відпочинку (крім ванн для навчання плаванню), а у відкритих ваннах цілорічної дії, крім того, випливи, що влаштовуються згідно з 3.23.

1,2 1,45 1) При реконструкції існуючих приміщень допускається передбачати довжину ванни для оздоровчого плавання 12,5 м, а ширину – відповідно до ширини приміщення, що реконструюється. 2) Під час проектування ванн у повнозбірних конструкціях уклон дна допускається не передбачати. 3) Допускається передбачати в одній ванні оздоровче плавання, купання, загально розвиваючі вправи та ігри у воді (з відповідною зміною рівня води).

Закінчення таблиці 10 4) Для поперемінних занять дітей від 7 до 10 років і дітей від 10 до 14 років допускається передбачати одну загальну ванну з глибиною води 0,8 м у мілкій і 1,05 м у глибокій частині; у цьому випадку під час занять дітей від 7 до 10 років рівень води повинен знижуватися на 0,2 м.

Примітка 1. Розміри і глибину ванн для оздоровчих занять і навчання плаванню дітей у віці до 7 років приймають за нормами проектування дитячих дошкільних закладів.

Примітка 2. У випадках, коли оздоровче плавання, купання, загально-розвиваючі вправи та ігри у воді передбачені у ваннах для спортивного плавання, наведених у таблиці 3, пропускну спроможність приймають як для спортивного плавання.

Примітка 3. Допускається ванни для навчання плаванню дітей у віці від 7 до 14 років (поз. 3а і 36 цієї таблиці) приймати довільних розмірів і форм, при цьому пропускну спроможність приймають з розрахунку 4 м2 дзеркала води на одну особу, яка займається.

3.65Лижні бази для масового катання по рівнинній місцевості або з гір слід розташовувати в паркових зонах населених пунктів і в приміській зоні.

Пропускну спроможність лижних баз для масового катання слід приймати:

а) на рівнинній місцевості-за заданою кількістю тих, хто катається одночасно;

б) з гір-із розрахунку 100 м2 підготовленого схилу на одного, хто катається за зміну.

На схилах для масового катання з гір для транспортування тих, хто катається, повинні передбачатися підіймальні пристрої.

3.66Сезонні ковзанки для масового катання на ковзанах слід розміщувати на відкритих площинних спорудах із твердим покриттям, а також на вільних від забудови і насаджень ділянках спортивних комплексів житлових кварталів (мікрорайонів), житлових районів.

Пропускна спроможність сезонних ковзанок для масового катання приймається із розрахунку 15 м2 льоду на одну особу, яка катається, і 25 м2 на одну особу, яка навчається катанню.

Місця для глядачів

3.67У спорудах, призначених для проведення змагань у присутності глядачів, слід передбачати місця у вигляді трибун для сидіння або стояння (в останньому випадку тільки у спорудах, призначених для проведення змагань у зимовий час).

Необхідність влаштування трибун для глядачів і кількість місць на них при включенні до складу фізкультурно-оздоровчого центру легкоатлетичного спортивного ядра рекомендується визначати завданням на проектування. Відповідно до завдання на проектування в будинках фізкультурно-оздоровчих закладів можуть бути передбачені нестаціонарні місця для глядачів на балконах, глядацьких галереях у залах плавальних басейнів.

3.68Місця для глядачів повинні розташовуватися за межами арени (включаючи забіги, зони безпеки і місця для суддів) і евакуаційного проходу вздовж рядів місць для глядачів.

Трибуни для глядачів слід розташовувати по поздовжніх сторонах спортивних арен; розташування трибун біля торцевих сторін арени передбачається в таких випадках:

а) якщо задана кількість місць для глядачів не може бути розміщена в межах нормованих відстаней (див. додаток С) на трибунах біля поздовжніх сторін арени;

б) необхідності влаштування периметральних трибун біля відкритих спортивних ядер (арен) або полів для футболу;

в) коли в критих спорудах розташування по поздовжніх сторонах призводить до невиправданого збільшення прогону залу.

У спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних залах і критих ковзанках в разі використання арени для видів спорту або культурно-видовищних і громадських заходів, що потребують меншої площі, допускається передбачати розміщення тимчасових місць для глядачів безпосередньо на арені.

Встановлення тимчасових місць для сидіння глядачів у критих спортивних спорудах повинно виключати можливість їх перекидання або зсування.

Стаціонарні місця для глядачів на лижних і веслувальних базах, а також у тирах для кульової стрільби допускається передбачати у спорудах, призначених для змагань.

Необхідно передбачати з'єднання місць у рядах між собою.

3.69Розміри місць на трибунах для сидіння слід приймати не менше: глибину ряду для відкритих споруд - 0,8 м, для критих - 0,8-0,9 м.

При проектуванні тимчасових місць (у тому числі блітчерів) допускається приймати зменшення:

а) глибини ряду до 0,75 м;

б) ширини місця для сидіння (вздовж ряду) до 0,45 м;

в) глибини сидіння для відкритих споруд до 0,35 м, для критих-до 0,4 м.

При проектуванні тимчасових місць допускається зменшення глибини сидіння в критих спорудах до 0,35 м, висоти сидіння над рівнем підлоги проходу - 0,43 м.

За різниці рівня підлоги суміжних рядів трибуни понад 0,3 м у сидіннях належить передбачати влаштування спинок, що піднімаються над підлогою розташованого вище суміжного ряду не менше ніж на 0,12 м.

Місця на трибунах для стояння повинні мати глибину кожного ряду не менше 0,45 м і ширину (вздовж ряду) не менше 0,5 м.

Для інвалідів на кріслах-колясках необхідно передбачати спеціальні місця на рівній поверхні підлоги із зручним підходом. Кількість таких місць встановлюється завданням на проектування, але не менше 4 місць. Розміри та розташування місць приймаються згідно з вимогами Г.19 ÷ Г.21 додатка Г.

3.70На стаціонарних трибунах відкритих і критих спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних споруд, призначених для змагань, слід передбачати місця для представників преси (ложу преси). У спортивно-демонстраційних спорудах для легкої атлетики (відкрита спортивна арена з доріжкою для бігу по колу завдовжки 400 м або зал із доріжкою для бігу по колу завдовжки 200 м) на стаціонарних трибунах слід передбачати місця для суддів (суддівську ложу), що розміщуються в районі фінішу бігових дистанцій.

Кількість місць у ложах визначається завданням на проектування.

3.71Розташування місць для глядачів на трибунах слід приймати за додатком С.

3.72На трибунах, позначка підлоги (проходу) першого ряду яких перевищує більш ніж на 0,25 м планувальну позначку прилеглої до трибуни поверхні, слід уздовж проходу цього ряду передбачати влаштування огорожі заввишки не менше 0,7 м.

Огорожу заввишки не менше 1,2 м слід передбачати по верху і по торцях трибун відкритих спортивних споруд, а також трибун у критих спорудах, якщо по верху або по торцях вони не прилягають до стін залу.

Уздовж проходів рядів трибун для стояння слід передбачати влаштування огорожі, яку встановлюють перед першим рядом і не рідше ніж через кожні наступні 5-6 рядів.

Огорожа вздовж проходів рядів трибуни не повинна заважати видимості, а в басейнах (вздовж першого ряду), крім того, вона повинна бути глухою.

Ширину проходу між рядами необхідно передбачати не менше 0,5 м, при цьому кількість місць в ряду повинна бути не більше 50 при двосторонній евакуації та 26 - при односторонній.

Трибуни слід поділяти на групи (сектори) з кількістю місць для глядачів не більше 600. Ширина проходів між секторами визначається розрахунком.

3.73При визначенні висоти спортивно-демонстраційного або спортивно-видовищного залу або критої ковзанки відповідно до розрахункової висоти трибуни (3.8, 3.14 і 3.28) відстань від підлоги останнього ряду до виступних конструкцій стелі повинна прийматися не менше 2,2 м.

ДОПОМІЖНІ ПРИМІЩЕННЯ (БУДИНКИ І СПОРУДИ)

Загальні вимоги

3.74Склад та площі допоміжних приміщень слід приймати згідно з таблицею 11 і вимогами цього розділу. Кількість санітарних приладів у допоміжних приміщеннях слід приймати згідно з таблицею 12.

Площу роздягалень басейнів, залів, відкритих площинних споруд для інвалідів різних груп слід приймати за додатком Т.

Площа, м2

0,5 на одного, хто займається, але не менше 20

0,1 на одне місце, але не менше 10

(у спорудах для фізкультурно-оздоровчих занять – не менше 6)

Розрахункова кількість місць:

На 100 % співробітників за штатним розписом або за завданням на проектування

- 0,4 на одне місце для глядачів - - - - -

Передбачається тільки в критих ваннах 4. Каси: 2,5 на одну кабіну. Розрахункова кількість кабін:

а) касові кабіни 1 – за кількості місць для глядачів (або відвідувачів платного масового катання) до 1500;

2 – за кількості місць для глядачів (або відвідувачів платного масового катання) понад 1500 до 5000;

3 – за кількості місць для глядачів (або відвідувачів платного масового катання) понад 5000 до 10000;

За кількості місць для глядачів понад 10000 – одна кабіна на кожні 5500 понад 10000

- - - - в) касовий - 15 на кожну кабіну - - вестибуль

Для масового катання

1,0 – на одне місце за кількості місць в одному приміщенні понад 50; на лижах та ковзанах

1,2 – за кількості місць від 30 до 50; не передбачається

1,3 – за кількості місць менше 30

Розрахункова кількість місць:

точіння ковзанів

4)

0,18 на одну двоярусну закриту шафу розміром 0,6 х 0,3 м

Розрахункова сумарна (в чоловічих та жіночих роздягальнях) кількість двоярусних шаф:

0,5 на одну двоярусну відкриту шафу розміром 0,6 х 0,3 м (з урахуванням підходів).

Розрахункова кількість двоярусних шаф:

1,5 на одне місце, але не менше 18.

Розрахункова кількість місць:

12 за наявності одного стола. За наявності двох і більше столів в одному приміщенні – 8 на один стіл

2 на одне місце, не рахуючи шлюзу при вході до камери, але не більше 16 (за висоти не більше 2,5 м)

1,5 на один стіл, але не менше 5

1,5 на одне місце в камері, але не менше 12

2 на одне місце в камері, але не менше 12

1,5 на одне місце, але не менше 10 кожне приміщення

Розрахункова кількість місць-на 50 % чисельності за штатним розписом або за завданням на проектування

2,5 на одне місце (1,8 за кількості місць у кімнаті понад 10), але не менше 10 кожна кімната.

Розрахункова кількість місць:

і і

24 за кількості співробітників 100 і більше;

12 за кількості співробітників до 100

12-закількості співробітників 100 і більше

12 – за кількості співробітників 100 і більше;

10 – за кількості співробітників до 100

10 - за кількості співробітників відділу (служби) 10 та більше

6 - на одного співробітника

72- за кількості співробітників 100 і більше

4 - на кожні 1000 м площі підлоги приміщень, які прибираються

25 – за місткості трибун для глядачів понад 20 тис. місць на відкритих або понад 2 тис. місць в критих спорудах;

20 – за місткості трибун для глядачів від 5 до 20 тис. місць на відкритих спорудах;

15 – за місткості трибун для глядачів від 1 до 2 тис. місць в критих спорудах;

Дві кімнати по 10-12 м2 кожна

Відповідно до вимог СНіП 2.08.01. Кількість кімнат визначається завданням на проектування 1) У діючих цілорічно спорудах приймається найбільша з отриманих за розрахунком площ; у випадку, коли у споруді передбачається масове катання на ковзанах, до розрахункової площі вестибуля і гардеробної верхнього одягу для навчально-тренувальних занять у зимову пору належить додавати площу: до вестибуля-із розрахунку 1,12м2 на 25 % заданої пропускної спроможності ковзанки, а до гардеробної-із розрахунку 0,1 м2 на 100 % тих, хто катається. Крім того, за бар'єром гардеробної слід передбачати додаткову площу для зберігання спортивних сумок і рюкзаків тих, хто катається, з розрахунку 0,04 м на 25 % пропускної спроможності ковзанки 2) В басейнах без залів або майданчиків для підготовчих занять розрахунок площі повинен проводитися відповідно до даних, наведених у графі 3. 3) Співвідношення кількості місць у чоловічій і жіночій роздягальнях у тирах і на стрільбищах слід приймати 3:1. У тирах із кількістю стрілецьких місць 10 і менше допускається передбачати одну (загальну для чоловіків і жінок) роздягальню з влаштуванням у ній 1-2 кабін для перевдягання розміром (у плані) 1х1 м кожна і зберіганням домашнього одягу в приміщенні роздягальні (див. поз. 6а цієї таблиці). Загальна площа роздягальні визначається за розрахунком, але не повинна бути менше 12 м2. 4) В роздягальнях, призначених для дітей, необхідно, а в командних роздягальнях допускається використовувати одноярусні шафи (тієї ж площі, що і двох'ярусні); у цих випадках розрахункова кількість шаф, наведена в таблиці, повинна бути збільшена вдвічі.

Примітка 1. В разі розташування приміщень і ванн для фізкультурно-оздоровчих занять у будинках, що мають у своєму складі вестибуль і гардеробну верхнього одягу, окремі вестибуль і гардеробна верхнього одягу, як правило, не передбачаються.

Закінчення таблиці 11

Примітка 2. У басейнах тільки з відкритими ваннами сезонної дії гардеробну верхнього одягу для тих, хто займається, допускається не передбачати.

Примітка 3. У нормі площі місць для перевдягання в роздягальнях не врахована площа для умивальників і ванн для ніг (див. таблицю 12).

Примітка 4. В разі призначення командної роздягальні (див. 56 цієї таблиці) поперемінне для хокею й інших спортивних ігор приймають найбільші показники.

Примітка 5. Окремі приміщення гардеробної домашнього одягу (див. 66 цієї таблиці) для хокеїстів не передбачаються. У решті випадків вони передбачаються замість зберігання одягу в приміщеннях роздягалень (ба цієї таблиці).

Примітка 6. Допускається розміщення масажної і камери сухого жару в блоці одна з одною, а також розташування їх безпосередньо при роздягальнях; в останньому випадку окремі роздягальні при них не передбачаються.

Примітка 7. У спорудах, де передбачається робота з інвалідами, необхідно передбачати спеціальні заходи, які забезпечують можливість проведення занять інвалідів згідно з ВСН 62.

С. 38 ДБН В.2.2-13-2003

Приміщення, санітарні прилади Додаткові вимоги

3. Умивальні при санітарних

4) вузлах для глядачів:

а) жіночі б) чоловічі 1) Кількісне співвідношення чоловіків і жінок, які займаються, співробітників, інструкторсько-тренерського складу і відвідувачів масового катання на ковзанах і лижах рекомендується приймати, як правило 1:1. У тирах і на стрільбищах кількісне співвідношення чоловіків і жінок рекомендується приймати, як правило, 3:1. В санітарних вузлах для глядачів розрахункову кількість глядачів чоловіків рекомендується приймати 60%, а спорудах, призначених для футболу та хокею з м’ячем, - 70% загальної кількості місць. Розрахункову кількість глядачів жінок в усіх випадках рекомендується приймати виходячи із 40% загальної кількості місць для глядачів. Інші співвідношення чоловіків і жінок допускається приймати залежно від місцевих демографічних особливостей, що повинно бути визначене завдання на проектування. Розрахунок площі санітарних вузлів і умивалень слід провадити, керуючись вимогами до розмірів кабін і розміщення пісуарів та умивальників, передбачених додатком Р ДБН В.2.2-9. 2) В разі розміщення масажних при роздягальнях для тих, хто займається, не передбачається. 3) При визначенні кількості умивальників у шлюзах санітарних вузлів належить виходити із розрахунку: один умивальник на кожні два прилади (унітазів та пісуарів), але не менше одного умивальника при кожному санітарному вузлі. 4) Прохід у санітарні вузли або умивальники при них через приміщення для куріння не допускається. 5) Допускається розміщувати у шлюзах при вбиральнях.

С. 40 ДБН В.2.2-13-2003

Закінчення таблиці 12 6) Цифри без дужок наведені для критих, у дужках-для відкритих споруд.

Примітка 1. Душові сітки біля обхідних доріжок ванн, обладнаних пристроями для стрибків у воду, розміщують в безпосередній близькості до пристроїв для стрибків, розташовуючи їх у відкритих кабінах або без кабін.

Примітка 2. Сушильники для волосся допускається розміщувати в окремому приміщенні, суміжному з роздягальнею.

Примітка 3. У спорудах, де передбачається робота з інвалідами, необхідно із загальної кількості душових і вбиралень виділяти по одному приміщенню з урахуванням розмірів простору, необхідного для маневрування інваліда, що знаходиться в кріслі-колясці, у горизонтальній і вертикальній площині.

3.75У спортивних і фізкультурно-оздоровчих спорудах повинні передбачатися буфети. Буфети для тих, хто займається, слід проектувати стаціонарними з підігрівом їжі, для глядачів-стаціонарними і пересувними (привізними).

У спорудах житлових кварталів (мікрорайонів) і житлових районів, а також в разі пропускної спроможності споруди менше 48 люд. за зміну буфети для тих, хто займається, та за кількості місць для глядачів менше 500 передбачаються за завданням на проектування.

3.75.1Кількість місць у буфетах слід приймати:

а) для тих, хто займається:

1) у спортивних залах, критих ковзанках, басейнах із відкритими і критими ваннами, приміщеннях і ваннах для фізкультурно-оздоровчих занять, а також на відкритих площинних спорудах (за пропускної спроможності останніх до 75 люд. за зміну) - із розрахунку одне посадочне місце на 6 люд. пропускної спроможності за зміну при навчально-тренувальних заняттях;

2) на лижних базах (без урахування масового катання) і на відкритих площинних спорудах

(за пропускної спроможності від 75 до 125 люд. за зміну) - із розрахунку одне посадочне місце на 8 люд., які займаються за зміну;

3) на веслувальних базах, стрільбищах і відкритих площинних спорудах (за пропускної спроможності більше 125 люд. за зміну) - із розрахунку одне посадочне місце на 12 люд., які займаються за зміну;

б) для відвідувачів масового катання на ковзанах і лижах-із розрахунку 5 % одночасної пропускної спроможності;

в) для глядачів-із розрахунку 3 % кількості місць для глядачів.

У буфетах для глядачів зал може обладнуватися кафетерійними стійками для їжі стоячи.

3.75.2Площі буфетів визначаються виходячи з такого розрахунку:

а) для тих, хто займається, і відвідувачів масового катання на ковзанах і лижах:

1) площа залу з роздавальною-не менше 3,4 м2 на посадочне місце за їх кількості до 8 і по 1,25 м2 на кожне посадочне місце понад 8;

2) площа підсобних приміщень-не менше 2,25 м2 на посадочне місце в залі за їх кількості до 8 і по 0,25 м2 на кожне посадочне місце в залі понад 8;

б) для глядачів:

1) площа залу з роздавальною-не менше 1,4 м2 на місце в залі буфету;

2) площа підсобних приміщень-не менше 30 % площі залу.

Буфети для глядачів повинні розташовуватися не далі 150 м від найбільш віддаленого місця на трибуні.

В разі використання території спортивних комплексів для відпочинку населення з розміщенням на ній ресторанів, кафе, закусочних їх місткість у розрахунок буфетів спортивних споруд не входить.

3.76У комплексах, що мають у своєму складі відкриті і криті спортивні споруди, і в спортивних корпусах із двома і більше залами приміщення для медичного обслуговування передбачаються, як правило, загальними для всього комплексу (корпусу).

Медико-відновлювальні центри рекомендується передбачати на цілорічно діючих спорудах із пропускною спроможністю 150 люд. і більше за зміну (у спорудах, спеціалізованих для боротьби, боксу, важкої атлетики і футболу за пропускної спроможності 100 люд. і більше за зміну), при цьому пропускна спроможність на відкритих цілорічно діючих спортивних спорудах визначається без урахування масового катання на ковзанах.

Склад і площі приміщень медико-відновлювальних центрів, у тому числі для інвалідів, наведені у додатку У. За наявності медико-відновлювального центру масажна і лазня сухого жару (10 таблиці 11 і 1г і 2д таблиці 12) повинні розміщуватися в його складі.

У комплексах критих спортивних споруд приміщення медико-відновлювального центру передбачаються при одному із будинків; у решти будинків слід передбачати лише приміщення першої медичної допомоги площею 12м.

3.77Чоловічі і жіночі роздягальні для тих, хто займається, в разі зберігання домашнього одягу в окремому приміщенні загальної гардеробної розташовуються, як правило, суміжно з нею і сполучаються через прорізи для приймання та видавання домашнього одягу.

3.78Приміщення душових і, як правило, санітарних вузлів при роздягальнях для тих, хто займається, повинні безпосередньо сполучатися з роздягальнями, за винятком випадків, наведених у 3.103,3.108,3.10913.114.

Кабіни в душових для осіб, які займаються, повинні бути відкритими.

При кімнатах для інструкторського і тренерського складу, при побутових приміщеннях для робітників і при роздягальнях масажних повинні передбачатися закриті душові кабіни.

3.79При спортивних залах, ковзанках із штучним льодом, відкритих і критих ваннах і залах для підготовчих занять слід передбачати інвентарні для зберігання переносного спортивного обладнання й інвентарю.

Інвентарні повинні розташовуватися суміжно із залами (ковзанками, ваннами). Підлогу інвентарної слід передбачати без порога. Двері інвентарних у зали, а також двері залів, призначені для транспортування через них спортивного обладнання, повинні мати ширину не менше 1,8 м. Допускаються відкриті прорізи до інвентарних із залів. Інвентарні при ваннах повинні мати вихід на обхідну доріжку.

3.80У цілорічне діючих спортивних спорудах, призначених для навчально-тренувальних занять із дітьми до 10-річного віку (крім приміщень і ванн для фізкультурно-оздоровчих занять), слід для батьків, які супроводжують дітей, додатково передбачати:

- площу для очікування із розрахунку не менше 0,5 м2 на одне місце, яка розміщується, як правило, у вестибулі для тих, хто займається;

- місця в гардеробній для верхнього одягу.

Кількість місць слід приймати на 100 % пропускної спроможності у басейнах і ковзанках, на 50%

- в решті споруд.

У спорудах із місцями для глядачів додаткова площа для очікування та зберігання верхнього одягу батьків не передбачається.

3.81У спортивних корпусах, що мають у своєму складі два і більше спортивних залів (у тому числі залів критих ванн або залів ковзанок із штучним льодом) із місцями для глядачів, допускається допоміжні приміщення для глядачів передбачати загальними для всіх залів, а розрахунок їх площі проводити щодо залу з найбільшою кількістю місць для глядачів.

3.82При зовнішніх входах-виходах будинків спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд (а також в'їздах у будинки-див. 3.9 і 3.16), що працюють у зимову пору за розрахункової температури зовнішнього повітря нижче мінус 15°С (параметр Б), повинно передбачатися влаштування тамбурів або повітряно-теплових завіс.

3.83Склад технічних приміщень визначається залежно від інженерного оснащення споруди, а їх площі приймаються за розрахунком згідно з чинними нормами.

Склад господарських приміщень, у тому числі комор і складів для зберігання спортивного обладнання та інвентарю, предметів трансформації арен, господарського приладдя, а також майстерень (художників, столярної, слюсарної, ремонту електро-і радіоапаратури, спортивного обладнання та інвентарю тощо) і гаражів визначається завданням на проектування, а площі складських приміщень - залежно від кількості, габаритів і способів складування; площі майстерень і гаражів-за відповідними нормами.

3.84Висота допоміжних приміщень від підлоги до стелі приймається не менше 3,0 м.

Висота технічних приміщень повинна прийматися залежно від застосовуваного обладнання, а складських приміщень і комор-від розмірів і способів зберігання предметів, які складуються.

Залежно від архітектурно-планувального рішення і технологічних вимог, а також при розміщенні допоміжних приміщень у підтрибунному просторі висота приміщень може бути зменшена (у чистоті, до низу виступних конструкцій) до:

а) 2,5 м-у приміщеннях гардеробної верхнього (крім гардеробної лижних баз) і домашнього одягу, для сушіння одягу і взуття, у павільйонах на стартах і фінішах лижних і гірськолижних трас, хатинах на гірськолижних трасах, у приміщеннях для очікування в тирах, а також у приміщеннях для суддів і преси, касах, душових і санітарних вузлах;

б) 2,7 м-в решті приміщень, крім вестибулів, вестибулів-грілок, роздягалень лижних баз, приміщень для зберігання, одержання і здавання лиж і майстерень з ремонту і підготовки лиж.

Відкриті площинні спортивні споруди

3.85Будинки з допоміжними спорудами для осіб, які займаються, на відкритих площинних спортивних спорудах слід розміщувати не далі ніж за 300 м від найбільш віддаленого майданчика (поля).

3.86Санітарні вузли для глядачів на відкритих площинних спортивних спорудах повинні розташовуватися на відстані не більше 150 м від найбільш віддаленого місця на трибуні.

3.87Роздягальні для осіб, які займаються, на сезонних відкритих ковзанках, як правило, розміщують на першому поверсі. За необхідності розташування їх не на першому поверсі допускається здійснення зв'язку з ковзанкою по пандусу з уклоном не більше 1:10.

Криті спортивні споруди

Спортивні зали

3.88Роздягальні для осіб, які займаються в спортивних залах, повинні сполучатися з залом безпосередньо через коридор або по сходах, призначених лише для сполучення між ними. Роздягальні при залах для спортивних ігор, легкої атлетики, спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних залах можуть не мати безпосереднього зв'язку з залом за умови дотримання вимог 3.3,

Ковзанки зі штучним льодом

3.89У спорудах для навчально-тренувальних занять і змагань із хокею слід передбачати приміщення для сушіння спортивного одягу і взуття хокеїстів площею не менше 7 м2 на кожну команду

3.90Роздягальні для осіб, які займаються, повинні розміщуватися на одному рівні з ковзанкою. За необхідності розташування їх на різних рівнях допускається влаштування пандусів з уклоном не більше 1:10.

3.91У критих ковзанках з місцями для глядачів, де передбачається проведення масового катання на ковзанах (що визначається завданням на проектування), зберігання верхнього одягу, а також перевдягання і відпочинок тих, хто катається, слід передбачати на площі гардеробної верхнього одягу і вестибуля для глядачів. Ці приміщення повинні розміщуватися на одному рівні з ковзанкою або сполучатися з нею по пандусу з уклоном не більше 1:10. Крім того, із вестибуля повинно передбачатися не менше двох виходів на лід, розміщених розосереджено.

У складі допоміжних приміщень критої ковзанки, де проводиться масове катання на ковзанах, на площі вестибуля або суміжно з ним слід додатково передбачати:

а) приміщення для зберігання, видавання та сушіння прокатних черевиків із ковзанами (площею не менше 10 м);

б) майстерню для точіння ковзанів (площею не менше 10 м);

в) не менше двох кабін для перевдягання (площею не менше 1 м кожна).

3.92Холодильна станція повинна мати не менше двох виходів, один із яких повинен вести назовні. Двері з холодильної станції до інших приміщень повинні зачинятися самі і мати щільний притул.

Розміщення холодильної станції в комплексі споруд із штучним льодом повинно відповідати вимогам СНіП 2.04.05 (у частині холодопостачання).

Спортивні басейни

3.93З кімнати медичної сестри слід передбачати вихід на обхідну доріжку. Коли є декілька ванн, розташованих ізольовано одна від іншої, кімнати медичної сестри площею не менше 10 м2 передбачаються при кожній ванні (крім ванн для навчання плаванню дітей до 14 років).

3.94Роздягальні повинні розміщуватися на одній позначці з обхідними доріжками відкритих та критих ванн і сполучатися з ними тільки через душові, а з залом або майданчиком для підготовчих занять-минаючи душові.

3.95Приміщення душових для тих, хто займається, повинні бути прохідними.

У місці виходу з душової на обхідну доріжку (або до випливу) повинен передбачатися прохідний ножний душ з піддоном шириною, що виключає можливість його обходу, і завдовжки (за напрямком руху з душової) не менше 1,8 м. Дно піддона повинно бути неслизьким і мати уклон у бік душової не менше 0,01.

3.96Санітарні вузли для тих, хто займається, повинні розміщуватися так, щоб виключати можливість потрапляння з них до ванн, минаючи душові.

3.97Будинок із допоміжними приміщеннями басейну з відкритими ваннами повинен безпосередньо прилягати до обхідних доріжок відкритих ванн.

3.98Склад, площа та висота технічних приміщень визначається залежно від інженерного оснащення басейну.

Вихід (вхід) із приміщення хлораторної або складу хлору повинен бути або безпосередньо назовні, або назовні через тамбур. Допускається передбачати загальний тамбур для виходу назовні з приміщень хлораторної та складу хлору.

Склад хлору допускається розташовувати в будинку спортивної споруди в разі зберігання в ньому не більше двох наповнених балонів (місткістю по 40 кг кожний). У будинку склад повинен розміщуватися біля зовнішньої стіни і відокремлюватися від інших приміщень огороджувальними конструкціями із негорючих матеріалів з межею вогнестійкості не менше 0,75 год.

3.99Над приміщеннями для приготування коагулюючих і дезинфікуючих розчинів не допускається розташовувати санітарні вузли і душові.

Спеціалізовані спортивні споруди

Лижні бази

3.100У складі допоміжних приміщень лижних баз (крім приміщень, наведених у таблиці 11) слід додатково передбачати приміщення згідно з таблицею 13.

3.101Допоміжні приміщення слід розміщувати в будинку лижної бази, який повинен розташовуватися на відстані не далі:

а) 200 м-від площі старту і фінішу дистанцій лижних гонок і біатлону або від підіймальних пристроїв гірськолижних трас;

б) 100 м-від найближчого трампліна, але не далі 300 м від найбільш віддаленого трампліна комплексу.

На базах для стрибків із трампліна складські, а за місцевими умовами і інші допоміжні приміщення (або їх частина) допускається розташовувати під естакадою трампліна.

1)

Для навчально-тренувальних занять та змагань із стрибків на лижах з трампліна

Площа приміщення, м2, або площа на одне місце, м2, не менше, і розрахункова кількість місць

Закінчення таблиці 13

1) На базах, призначених для змагань регіонального і більш високого рівня з лижного і гірськолижного спорту, слід додатково передбачати гараж із ремонтною майстернею для механізмів, що прокладають трасу, площа якого визначається залежно від кількості машин і передбачається завданням на проектування. 2) На базах, призначених для біатлону, слід додатково передбачати склади для зберігання зброї і боєприпасів (згідно з вимогами 3 і 4 таблиці 14), а для постійно орендуючих організацій та іногородніх команд допускається передбачати спеціальні приміщення

1) ("бокси"), що влаштовуються згідно з вимогами, викладеними у виносці до таблиці 14 3) За пропускної спроможності бази для масового катання понад 1000 люд. при вестибулі-грілці слід передбачати приміщення чергового адміністратора площею не менше 8 м. 4) Кількість пар лиж, що видаються напрокат або знаходяться на сезонному зберіганні для масового катання, а також кількість змін для навчально-тренувальних занять визначається завданням на проектування. 5) Допускається об'єднання з приміщенням вестибуля-грілки (із відповідним збільшенням площі вестибуля-грілки). 6) Замість окремого приміщення складу допускається передбачати розміщення резервних лиж у приміщенні для зберігання лиж; додаткова площа в ньому у цьому випадку повинна передбачатися виходячи з норми на кожну пару, наведеної в 3 цієї таблиці.

3.102Буфети для глядачів передбачаються лише за наявності стаціонарних трибун і влаштовуються пересувними.

3.103Санітарні вузли для осіб, які катаються, і для глядачів, розміщувані в будинку бази, повинні мати входи і виходи: для осіб, які катаються, - із вестибуля-грілки, для глядачів-з вулиці. Допускається розміщення санітарних вузлів для глядачів в окремому будинку, що розташовується на відстані не більше 150 м від найбільш віддаленого місця на трибуні.

Біля стартів спортивних гірськолижних трас і трамплінів (із розрахунковою завдовжки стрибка не менше 20 м) слід передбачати додаткові туалети для осіб, які займаються, на один-два очка кожний; в разі розташування стартового майданчика трампліна на естакаді туалет повинен розміщуватися біля низу сходів (ліфта), що ведуть до стартового майданчика.

3.104Приміщення для одержання і здавання лиж повинно розміщуватися суміжно з приміщенням для зберігання лиж і сполучатися з ним через прорізи. Ширина приміщення (перпендикулярно до фронту прорізів) повинна бути не менше 3 м.

Перед виходом (входом) із приміщення назовні для одержання і здавання лиж слід передбачати навіс (веранду) для підготовки лиж площею, яка дорівнює площі приміщення для одержання і здавання лиж (див. 4 таблиці 13).

Тири для кульової стрільби

3.105У складі допоміжних приміщень тирів, стрільбищ (крім приміщень, наведених у таблиці 11) слід додатково передбачати приміщення згідно з таблицею 14.

3.106Допоміжні приміщення тирів слід розміщувати в стрілецькому павільйоні.

3.107У тирах і на стрільбищах буфети передбачаються загальними для осіб, які займаються, і глядачів.

1)

3.108У критих тирах з "боксами" (див. Виноску до таблиці 14) душові і санітарні вузли для осіб, які займаються, на розрахункову пропускну спроможність тиру розміщуються окремо від роздягалень. На стрільбищах душові, розташовані окремо від роздягалень, передбачаються виходячи тільки із кількості місць для перевдягання в боксах.

С. 46 ДБН В.2.2-13-2003

площа приміщення, м2, або площа на одне місце, м2, не менше, і розрахункова кількість місць 1) У критих тирах (за кількості стрілецьких місць понад 10) і на стрільбищах, призначених для змагань за участю іногородніх команд, а також для постійно орендуючих організації допускається додатково до приміщень, наведених у таблиці, передбачати спеціальні приміщення (“бокси”) розміром 4 х 3 м (на 9 місць для перевдягання і на 32 місця для зберігання одягу); в обох випадках у “боксі” розміщуються шафи для зберігання гвинтівок і пістолетів. Вибір розмірів “боксів” і їх кількість визначаються завданням на проектування. 2) Ширину приміщення слід приймати кратною 3 м. 3) Передбачається тільки у спорудах цілорічної дії. Кількість стрілецьких кабінетів визначається завданням на проектування. 4) Площа уточнюється у кожному окремому випадку за табелем чинної “Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї та вибухових матеріалів”. При цьому площа складу повинна бути збільшена із розрахунку 0,08 м2 на кожну гвинтівку понад 300 у тирах і 0,07 м2 понад 6000 на стрільбищах. При проектуванні “боксів” площа складу зброї повинна бути зменшена виходячи з кількості зброї, яка зберігається у “боксах”.

ДБН В.2.2-13-2003 С. 47

Закінчення таблиці 14 5) Ширину приміщення слід приймати кратною 1,2 м. 6) У тирах, призначених тільки для швидкісної стрільби по рухомих мішенях і мішенях, що з'являються, не передбачається. 7) Передбачається тільки для стрільби по мішенях із чорним кругом у спорудах, призначених для змагань регіонального і більш високого рівня.

Примітка. В критих і напіввідкритих тирах із кількістю стрілецьких місць менше 5, а також у вбудованих тирах впускаються зменшені склад і площі допоміжних приміщень, які визначаються у завданні на проектування.

3.109На стрільбищах при відкритих тирах (або групі відкритих тирів), віддалених від основного будинку більш ніж на 50 м, слід передбачати додаткові туалети на один-два очка, загальні для тих, хто займається, і глядачів.

3.110Склади зброї і боєприпасів не повинні мати вікон, а вікна збройової майстерні повинні мати грати і віконниці, що замикаються зсередини.

Веслувальні бази

3.111Допоміжні приміщення веслувальних баз, крім елінгу (див. 3.57), повинні розміщуватися в окремо розташованому будинку не далі 200 м від елінгу або суміщуватися з ним.

3.112На веслувальних базах (крім приміщень, наведених у таблиці 11) слід додатково передбачати приміщення для чергових матросів-рятувальників і мотористів-водіїв катерів площею 10 м2, із якого повинен бути забезпечений огляд акваторії бази. На майданчику для наладки й огляду човнів слід передбачати літню будку площею не менше 6 м для чергового боцмана.

Споруди для фізкультурно-оздоровчих занять

3.113Фізкультурно-оздоровчі заклади масових типів слід проектувати з урахуванням вимог забезпечення доступності інвалідів відповідно до ВСН 62. Для фізкультурно-оздоровчих, фізкультурно-реабілітаційних занять інвалідів в закладах масових типів, за винятком дитячо-юнацьких спортшкіл і спеціалізованих спортклубів, передбачаються універсальні чи спеціалізовані споруди, що функціонують у режимі спільного, поперемінного чи роздільного використання інвалідами й іншими категоріями.

Фізкультурно-оздоровчі споруди для занять школярів та населення у школах нового типу повинні проектуватися з окремими допоміжними приміщеннями: роздягальнями, душовими, санвузлами для обслуговування дорослих та школярів згідно з таблицями 8-9.

3.114При відкритих площинних спорудах для фізкультурно-оздоровчих занять, розміщуваних у житловому кварталі (мікрорайоні), допускається передбачати тільки санітарні вузли для тих, хто займається (керуючись вимогами, наведеними в 2а таблиці 12), і комори для переносного обладнання та інвентарю, які розташовуються у ближчих будинках.

3.115Склад і площі допоміжних приміщень лижних баз для масового катання (крім наведених у таблиці 11 цих Норм) слід приймати згідно з таблицею 13.

3.116Допоміжні приміщення для масового катання на ковзанах у комплексах відкритих площинних споруд повинні передбачатися з урахуванням вимог 3.91.

3.117Роздягальні, душові і санітарні вузли при ваннах для дітей до 14-річного віку слід розташовувати окремо від аналогічних приміщень для дорослих.

3.118Допоміжні приміщення фізкультурно-оздоровчих споруд повинні також відповідати вимогам 3.77, 3.78, 3.93 - 3.99 і 3.101 - 3.104.

3.119При розміщенні споруд фізкультурно-оздоровчих закладів у вбудованих у житлові будинки приміщеннях при відповідному спортивно-технологічному обґрунтуванні і дотриманні вимог до кратності повітрообміну і рухливості повітря в зонах перебування тих, хто займається, допускається:

а) зменшення нормативної висоти залів загально-фізичної підготовки, що включає елементи ігор і гімнастики, від 4,8 м до 4,2 м;

б) зменшення нормативної висоти залів для занять ритмічною і жіночою оздоровчою гімнастикою, хореографією, атлетичною гімнастикою, боротьбою (крім класичної боротьби і карате), приміщень тренажерної техніки-від 3,9 м до висоти житлового поверху;

в) розміщення залів у приміщеннях нестандартних габаритів;

г) розміщення приміщень тренажерної техніки, приміщень для гри в настільний теніс, залів атлетичної гімнастики з улаштуванням проміжних опор.

ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО ДОПОМІЖНИХ ПРИМІЩЕНЬ

СПОРТИВНО-ДЕМОНСТРАЦІЙНИХ І СПОРТИВНО-ВИДОВИЩНИХ СПОРУД

3.120У спортивно-видовищних будинках слід передбачати приміщення для куріння для глядачів, площа яких повинна прийматися виходячи із розрахунку 0,04 м2 на одне місце для глядачів, але не менше 10м2.

3.121Розрахунок площі допоміжних приміщень для глядачів (вестибуля, гардеробної верхнього одягу, фойє, буфетів, приміщень для куріння, санітарних вузлів) у спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних будинках слід проводити виходячи з найбільшої сумарної місткості стаціонарних місць (трибун) і тимчасових місць (партеру, блітчерів), визначеної згідно зі схемами трансформації залу. Тимчасові місця, розміщувані на арені під час проведення змагань з боксу, зборів (мітингів), у розрахунок не приймаються.

3.122У демонстраційних відкритих площинних і в критих спортивних спорудах слід додатково передбачати приміщення для суддів, а в разі призначення їх для проведення змагань-і приміщення для преси (прес-центр). Приміщення для суддів і преси допускається передбачати у будинках лижних і веслувальних баз, що мають стаціонарні трибуни, а також на стрільбищах, призначених для змагань високого рівня. Склад і площі приміщень для суддів і преси визначаються завданням на проектування.

3.123У спорудах, призначених для змагань з командних видів спортивних ігор (у тому числі в універсальних спорудах), слід передбачати чотири командні роздягальні (без поділу на чоловічі і жіночі).

3.124У відкритих спорудах цілорічної дії допоміжні приміщення буфетів для глядачів повинні розташовуватися в опалюваних приміщеннях.

ПРИРОДНЕ ОСВІТЛЕННЯ

3.125У будинках спортивних та фізкультурно-оздоровчих закладів природне освітлення слід проектувати згідно з вимогами СНіП 11-4 та СанПіН 2605. Пряме природне освітлення спортивних залів, залів критих ковзанок із штучним льодом, залів для підготовчих занять і залів ванн басейнів (у тому числі веслувальних), хореографічних класів і приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять, а також допоміжних приміщень (медичних, навчальних, адміністративних, об'єктів харчування) може бути бічним, верхнім або в комбінації бічного і верхнього освітлення.

3.126Розташування світлових прорізів повинно виключати сліпучу дію сонячних променів на тих, хто займається, і глядачів.

Орієнтацію світлових прорізів у спортивних залах, залах критих ванн і залах для підготовчих занять у басейнах і хореографічних класах по сторонах горизонту за одностороннього бічного освітлення слід приймати у центральних і північних районах України (північніше 48° північної широти) на південний схід, а у південних районах (південніше 48° північної широти) - на північній схід. В разі влаштування світлових прорізів бічного освітлення з двох сторін стіна з найбільшою площею світлових прорізів повинна бути орієнтована у центральних і північних районах на схід, а у південних-на північ. У залах критих ковзанок із штучним льодом незалежно від району розміщення орієнтацію прорізів одностороннього бічного освітлення (або стіни з найбільшою площею світлових прорізів за двостороннього освітлення) слід приймати на північ.

Захисні заходи від сліпучого і теплового впливу сонячних променів слід передбачати у випадках, якщо:

- поле для гри розташовується своєю поздовжньою віссю поперек залу, а також в інших випадках, коли світлові прорізи опиняються в торцях поля для гри;

- світлові прорізи розміщуються навпроти стаціонарної трибуни для глядачів або навпроти пристроїв для стрибків у воду.

Орієнтація світлових прорізів приміщень і залів ванн для фізкультурно-оздоровчих занять, а також для навчання плаванню, не регламентується.

3.127Рівномірність бічного освітлення не нормується, а в разі верхнього освітлення залів для спортивних ігор і легкої атлетики рівномірність природного освітлення повинна прийматися не менше 0,3.

3.128Розрахункова площа світлових прорізів у спортивних залах, залах критих ковзанок із штучним льодом, залів для підготовчих занять і залів ванн басейнів (у тому числі веслувальних), а також хореографічних класів визначається, як добуток площі підлоги приміщення на коефіцієнт N, який приймається за таблицею 15.

В універсальних спорудах слід приймати найбільше значення величини N.

У спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних залах і ковзанках природне освітлення може не передбачатися.

У приміщеннях і залах ванн для фізкультурно-оздоровчих занять, а також для навчання плаванню площа світлових прорізів залежно від місцевих умов повинна прийматися в межах 12-17 % площі підлоги приміщення (у басейнах, включаючи площу дзеркала води).

ВИМОГИ ДО АКУСТИКИ

3.129У будинках і спорудах спортивних та фізкультурно-оздоровчих закладів акустику слід проектувати згідно з вимогами СНіП 11-12. У спортивних залах, залах критих ванн і залах для підготовчих занять у басейнах, у залах критих ковзанок із штучним льодом, хореографічних класах і стрілецьких галереях критих типів час реверберації на частотах 500-2000 Гц слід приймати в межах смуги, показаної на графіку, наведеному на рисунку Л.З додатка Л, а рівень звуку від зовнішніх джерел (у тому числі від роботи систем санітарно-технічного та інженерного обладнання), що проникає до цих приміщень, слід приймати згідно з таблицею 16.

Захист приміщень від шуму слід проектувати згідно з вимогами СНіП ІІ-12, ДСН 3.3.6.037, СТ СЕВ 4867.

С. 50 ДБН В.2.2-13-2003

71 61 54 49 45 42 40 38 50

79 70 63 58 55 52 50 49 60

ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ

3.130При проектуванні і реконструкції спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд слід виконувати вимоги ДБН В. 1.1-7 і цих Норм.

3.131Сумарну місткість стаціонарних і тимчасових місць для глядачів, які передбачені проектом трансформації залу, слід передбачати з урахуванням ступеня вогнестійкості будинку (споруди):

а) ІІІа і V-не більше 300;

б) IV-не більше 400;

в) III і ІІІб-не більше 600;

г) І і II-понад 600.

У будинках IVa ступеня вогнестійкості розміщення трибун для глядачів не допускається.

У будинках ІІІб ступеня вогнестійкості з елементами покриття з дерев'яних конструкцій у випадку, коли стіни, колони, сходи і міжповерхові перекриття мають межу вогнестійкості та поширення вогню, яка вимагається для будинків III ступеня вогнестійкості, допускається збільшення місткості одноповерхового зального приміщення до 4 тис. глядачів.

3.132Будинки критих спортивних споруд ІІІб ступеня вогнестійкості в разі розміщення на верхньому поверсі тільки допоміжних приміщень можуть бути двоповерховими, а у випадку, коли стіни, колони, сходи і міжповерхові перекриття мають межу вогнестійкості і поширення вогню, яка вимагається для будинків III ступеня вогнестійкості, - заввишки до п'яти поверхів. В усіх випадках допоміжні приміщення повинні бути відокремлені від зального приміщення протипожежними стінами 1 -го типу.

Граничний поверх розміщення зальних приміщень із місцями для глядачів у будинках критих спортивних споруд і в інших громадських будинках слід приймати згідно з вимогами, які ставляться до розміщення актових і конференц-залів у розділі "Протипожежна безпека" ДБН В 2.2-9.

3.133Зовнішні огороджувальні конструкції зальних приміщень у будинках І і II ступенів вогнестійкості, які трансформуються, повинні виконуватися з негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше 0,5 год., у будинках ПІ ступеня вогнестійкості-із негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше 0,25 год. або з матеріалів груп горючості Г1, Г2 із межею вогнестійкості не менше 0,5 год., у будинках IV ступеня вогнестійкості-із матеріалів груп горючості Г1, Г2 із межею вогнестійкості не менше 0,25 год.

3.134Ступінь вогнестійкості трибун будь-якої місткості відкритих спортивних споруд із використанням підтрибунного простору в разі розміщення в ньому допоміжних приміщень на два і більше поверхи слід приймати не нижче II; в разі одноповерхового розміщення допоміжних приміщень у підтрибунному просторі ступінь вогнестійкості трибун приймається не нижче III.

Для несучих конструкцій трибун при відкритих спортивних спорудах, що не мають використовуваного підтрибунного простору, із кількістю рядів 20 і менше (незалежно від загальної місткості), а також для трибун, розташованих на земляному укосі, допускається застосування горючих матеріалів. Несучі конструкції трибун із кількістю рядів понад 20 повинні бути із негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше 0,75 год.

3.135У будинках критих спортивних споруд несучі конструкції стаціонарних трибун місткістю від 300 до 600 глядачів і більше повинні виконуватися з негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше 0,75 год. Межа вогнестійкості несучих конструкцій трибун, що трансформуються (висувних та ін.), незалежно від їх місткості повинна бути не менше 0,25 год. Для несучих конструкцій трибун місткістю менше 300 глядачів допускається застосування горючих матеріалів.

На тимчасові місця для глядачів, що встановлюються на площі підлоги арени в разі її трансформації (партер), вимоги, викладені вище, не поширюються.

3.136Сидіння на трибунах будь-якої місткості у відкритих і критих спортивних спорудах допускається виконувати із горючих матеріалів (у тому числі синтетичних), які за пожежною небезпекою відносяться до груп горючості Г1 і Г2, групи займистості В1, груп поширення по поверхні полум'я РП1 і РП2, груп димоутворювальної здатності Д1 і Д2, груп токсичності продуктів горіння Т1 і Т2.

3.137Приміщення, що розташовуються під трибунами критих і відкритих спортивних споруд, повинні відокремлюватися від трибуни протипожежними перешкодами (перекриттями 3-го типу, перегородками 1-го типу). У прорізах протипожежних перегородок 1-го типу допускається встановлювати двері у звичайному виконанні з пристроями для самозачинення та ущільненням в притулах.

Розташування приміщень, призначених для зберігання горючих матеріалів, під трибунами відкритих спортивних споруд ІІІа, ІІІб, IV, V ступенів вогнестійкості, не допускається.

3.138У спортивних залах, залах критих ковзанок і залах ванн басейнів (із місцями для глядачів або без них), а також у залах для підготовчих зайнять в басейнах і у вогневих зонах критих тирів (у тому числі розміщуваних під трибунами або вбудованих в інші громадські будинки), які мають площу, що перевищує допустиму площу пожежного відсіку, яка передбачається вимогами ДБН В.2.2-9, протипожежні стіни 2-го типу слід передбачати між зальними приміщеннями (у тирах-вогневою зоною зі стрілецькою галереєю) та іншими приміщеннями. Приміщення вестибулів і фойє слід не рідше ніж через 60 м розділяти замість протипожежних стін світло-прозорими димонепроникними перегородками з дверними полотнами, що зачиняються самі, із щільним притвором.

3.139Склади зброї, боєприпасів і збройова майстерня повинні відокремлюватися від решти приміщень протипожежними стінами 2-го типу та протипожежними перекриттями 3-го типу. Межа вогнестійкості стін і дверей повинна бути не менше 0,75 год.

В разі розміщення тирів для кульової стрільби у підтрибунному просторі відкритих і критих спортивних споруд склади боєприпасів повинні бути винесені за межі підтрибунного простору.

3.140Улаштування автоматичних установок пожежегасіння слід передбачати в приміщеннях:

а) елінгів;

б) складів та інших приміщеннях площею 100 м і більше, призначених для зберігання горючих або негорючих матеріалів у горючій упаковці, в разі їх розташування:

1) під трибунами місткістю 3000 і більше глядачів при відкритих спортивних спорудах;

2) під трибунами критих спортивних споруд будь-якої місткості;

3) у будинках критих спортивних споруд місткістю 800 і більше глядачів.

3.141У зальних приміщеннях критих спортивних споруд, стрілецьких галереях критих і напіввідкритих тирів і вогневих зонах критих тирів не дозволяється застосовувати будівельні матеріали для каркасів, опорядження (у тому числі акустичного) стін і стель з більш високою пожежною небезпекою ніж наведена у таблиці 17.

Горючість і групи горючості визначаються відповідно до ДСТУ Б В.2.7-19.

стелі стін

3.142Місця для глядачів у відкритих і критих спортивних спорудах повинні бути розділені на блоки.

3.143Уклон шляхів евакуації по сходах трибун відкритих і критих спортивних споруд не повинен перевищувати 1:1,6. Допускається збільшення уклону, але не більше ніж 1:1,4 за умови встановлення вздовж шляхів евакуації по сходах трибун поручнів (або інших пристроїв, що заміняють їх) на висоті не менше 0,9 м. За різниці позначок підлоги суміжних рядів понад 0,55 м вздовж проходу кожного ряду для глядачів повинна встановлюватися огорожа заввишки не менше 0,8 м, що не заважає видимості.

3.144Кількість людей на 1 м ширини шляхів евакуації з трибун відкритих спортивних споруд слід приймати за таблицею 18.

Загальна кількість глядачів, що евакуюються, яка припадає на один евакуаційний люк, не повинна перевищувати 1500 люд. за І-ІІ ступеня вогнестійкості трибун.

За III ступеня вогнестійкості трибун кількість глядачів, що евакуюються, наведена вище, повинна бути зменшена на 30%, а за IIIa-V ступенів вогнестійкості-на 50 %.

Розрахункова кількість глядачів на 1 м ширини шляху евакуації з трибун відкритих спортивних споруд, люд.

Шлях евакуації

3.145Шляхи евакуації глядачів із зального приміщення і з будинку в цілому повинні забезпечувати евакуацію за необхідний час, наведений у таблиці 19.

Необхідний час евакуації, хв. *) За об’єм зального приміщення слід приймати його будівельний об’єм без будівельного об’єму трибун. При проміжних значеннях об’єму (у межах до 60 тис.м) необхідний час евакуації із зального приміщення tнб.буд. слід визначати за інтерполяцією. В разі розташування евакуаційних виходів із зальних приміщень (об’ємом 60 тис. м та менше) вище позначки арени на половину і більше висоти приміщення необхідний час евакуації tнб.буд. повинен прийматися вдвічі меншим від зазначеного в таблиці.

Закінчення таблиці 19 ) 3 ** За об'єму зального приміщення W понад 60 тис.м необхідний час евакуації з нього tнб.буд. слід приймати за

3 W формулою tнб.буд. = 0,115, але не більше 6 хв. Необхідний час евакуації з будинку tнб.буд. з таким зальним приміщенням не повинен перевищувати 10 хв. Необхідний час евакуації tнб.буд, розрахований за формулою, повинен зменшуватися на 35 % в разі розташування евакуаційних виходів на половині висоти приміщення і на 65 % за їх розташування на висоті, що складає 0,8 висоти зального приміщення. При проміжних або менших значеннях необхідний час слід приймати за інтерполяцією, а при більших-за екстраполяцією.

) *** Час евакуації по незадимлюваних сходових клітках в розрахунок часу евакуації з будинку tнб.буд не приймається.

3.146Ширина шляхів евакуації повинна бути не менше:

а) 1 м-горизонтальних проходів, пандусів і сходів на трибунах критих і відкритих спортивних споруд;

б) 1,35 м-евакуаційних люків із трибун критих спортивних споруд;

в) 1,5 м-евакуаційних люків із трибун відкритих спортивних споруд.

Поверхня покриття на шляхах евакуації глядачів не повинна бути слизькою (у тому числі у відкритих спорудах під впливом дощу і снігу).

За розрахункової ширини проходів (сходів) блоків місць для глядачів або люків на трибунах відкритих і критих спортивних споруд понад 2,5 м слід передбачати розділювальні поручні на висоті не менше 0,9 м. За розрахункової ширини люка або сходів до 2,5 м допускається влаштування люків або сходів завширшки понад 2,5 м; при цьому розділювальні поручні не передбачаються.

3.147Кількість глядачів, що евакуюються через кожний вихід (люк, двері) із зального приміщення (об'ємом понад 600 тис.м3), повинна бути не більше 600.

3.148Евакуаційні виходи із приміщень для глядачів (крім санітарних вузлів і приміщення для куріння) повинні бути розосередженими; за наявності тільки двох виходів із приміщення (трибуни, партеру) відстань між ними повинна бути не меншою половини довжини приміщення.

3.149У відкритих і критих спорудах шлях евакуації через люки повинен бути горизонтальним або по пандусу (влаштування сходів не допускається).

3.150Дверні прорізи (у тому числі й у люках) на шляху евакуації глядачів повинні бути з дверними полотнами, що обладнані пристроями для самозачинення та ущільненням в притулах.

3.151В усіх критих спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних спорудах слід передбачати системи оповіщення про пожежу і керування евакуацією людей відповідно до вимог ДБН В. 1.1-7.

3.152Зберігання вибухонебезпечних і легкозаймистих матеріалів слід передбачати в окремому будинку не нижче II ступеня вогнестійкості.

4 ВОДОПРОВІД І КАНАЛІЗАЦІЯ

4.1Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди повинні обладнуватися системами господарсько-питного і протипожежного водопроводу і каналізації, приєднаними до зовнішніх мереж населеного пункту або власного водозабірного вузла згідно з вимогами СНіП 2.04.01, СНіП 2.04.02, СНіП 2.04.05, СНіП 3.05.01, СНіП 3.05.04, ДержСанПіН 383, СанПіН 42-121-4130 та локальних очисних споруд.

За відсутності в населеному пункті централізованого водопостачання слід використовувати місцеві джерела, вода в яких задовольняє вимоги ГОСТ 2874.

На стартах гірськолижних трас і біля стартових майданчиків трамплінів водопостачання допускається передбачати тільки для питних цілей із доставкою води в герметично закритих посудинах.

Зовнішні санітарні вузли з вигребами допускаються:

- при стрілецьких галереях тирів, що входять до складу стрільбищ;

- при окремо розташованих відкритих тирах;

- при відкритих площинних спорудах, що мають до 300 місць для глядачів;

- біля стартів спортивних гірськолижних трас і біля стартових майданчиків трамплінів.

4.2У спортивних і фізкультурно-оздоровчих спорудах необхідно передбачати заходи, що забезпечують воді, яку подають до ванн басейнів, такі додаткові якості:

а) кольоровість не більше 5;

б) вміст завислих речовин:

1) у відкритих ваннах-не більше 2 мг/л;

2) у критих ваннах-не більше 1 мг/л;

в) прозорість (по хресту) - на всю глибину ванни.

Для поливання відкритих площинних споруд і території, а також для створення льоду сезонних ковзанок допускається використання джерел води непитної якості, які відповідають вимогам ГОСТ 2761.

4.3Гаряче водопостачання слід передбачати для забезпечення господарсько-побутових і технологічних потреб спортивних споруд.

Централізоване гаряче водопостачання веслувальних баз сезонної дії, як правило, не передбачається; у цьому випадку для приготування гарячої води на потреби буфету повинні передбачатися електричні водонагрівачі.

На лижних базах, які не використовуються у літню пору для інших видів спорту, при індивідуальних котельнях допускається подавання гарячої води передбачати тільки в опалювальний сезон.

4.4Гаряча вода для господарсько-побутових потреб повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874. Підведення гарячої води слід передбачати до душових, кабінету лікаря, кімнат медичної сестри і для надання першої медичної допомоги, а також до масажних, побутових приміщень для робітників, роздягалень для осіб, які займаються, кімнат інструкторського і тренерського складу, лабораторій аналізу води у ваннах басейнів, приміщень для прибирального інвентарю, а також до інших приміщень згідно з технологічним завданням. На технологічні потреби гаряча вода повинна подаватися для заповнення і поповнення ванн басейнів, підготування поверхні льоду ковзанок, для буфетів, для прискорення танення льоду в каналах біля охолоджувальної плити спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних критих ковзанок (у нічний час) і в приямках для крижаної стружки у приміщеннях для стоянки машин з догляду за льодом, а в разі влаштування контрастної ванни в лазні сухого жару-для її заповнення.

4.5Влаштування внутрішнього господарсько-питного і протипожежного водопроводу і норми витрати води за добу і години максимального водоспоживання, а також влаштування каналізації повинно відповідати вимогам СНіП 2.04.01 з додатковим урахуванням норм водоспоживання згідно з таблицею 20. При підрахунку добової і максимальної годинної витрати слід враховувати кількість і тривалість змін.

Для приміщень, захищених автоматичними установками пожежегасіння, згідно з вимогам 3.137 інтенсивність зрошення слід приймати за ДБН В.2.5-13.

4.6Розрахункову витрату води на зовнішнє та внутрішнє пожежегасіння будинків критих спортивних споруд слід приймати згідно з вимогами СНіП 2.04.01 та СНіП 2.04.02, а для відкритих спортивних споруд:

а) 15 л/с-за місткості трибун від 5 до 10 тис. глядачів;

б) 20 л/с-за місткості трибун понад 10 до 20 тис. глядачів;

в) 25 л/с-за місткості трибун понад 20 тис. глядачів.

) * Подавання води до ванни повинно провадитися рівномірно протягом усього робочого часу. ) ** В розрахунок приймається площа горизонтальної проекції трибун.

Примітка. Норми водоспоживання в буфетах і медичним персоналом приймають згідно зі СНіП 2.04.01. При цьому медичний персонал прирівнюється до обслуговуючого персоналу громадських будинків.

4.7Витрати гарячої води слід визначати згідно з вимогами СНІП 2.04.01 з урахуванням витрат, наведених у таблиці 21.

1 люд. 60 5

1 м2 0,8 - ) * Норми витрати гарячої води рештою споживачів слід приймати згідно з вимогами СНіП 2.04.01.

4.8У санітарних вузлах і душових із кількістю приладів більше двох (унітазів і пісуарів або душових піддонів відповідно) і на обхідних доріжках ванн критих і відкритих басейнів слід передбачати влаштування трапів і встановлення поливальних кранів діаметром 20 мм з підведенням холодної і гарячої води. Поливальні крани для відкритих ванн слід встановлювати в опалюваних приміщеннях.

4.9Поливальні крани діаметром 50 мм з підведенням холодної і гарячої води повинні встановлюватися в опалюваному приміщенні і розташовуватися:

- біля найближчих виходів на лід сезонних ковзанок для заправки гарячою водою автоцистерн або інших машин з догляду за льодом;

- у приміщенні для машин з догляду за льодом;

- навколо льодового поля для створення льоду в критих ковзанках виходячи з радіуса обслуговування не більше 30 м.

4.10Зовнішню мережу поливального водопроводу для відкритих площинних споруд, які використовують у літню пору, а також для поливання території спортивних споруд і розплідника для вирощування дерну слід укладати на глибину до 0,5 м з уклоном у бік випуску води (для відключення мережі на зимовий період).

До відкритих площинних споруд, які використовують у зимову пору під заливання сезонних ковзанок, а також до відкритих ковзанок із штучним льодом повинно передбачатися підведення незамерзаючої водопровідної мережі з встановленням на ній пожежних гідрантів.

Поливальні крани діаметром 25 мм повинні розміщуватися виходячи з радіуса обслуговування не більше 30 м, гідранти - 50 м.

На веслувальних базах на майданчиках для налагодження та огляду човнів (біля кожних воріт елінгів) слід передбачати встановлення поливальних кранів діаметром 25 мм, які використовують тільки у літню пору.

По верху трибун відкритих спортивних споруд, що мають 20 рядів і більше, слід додатково передбачати влаштування поливальної мережі (яка спорожняється на зимовий період) для миття трибун із встановленням кранів діаметром 25 мм на відстані не більше 50 м один від одного.

4.11Поливання штучних покриттів трамплінів для стрибків на лижах слід здійснювати з поливальних кранів, які встановлюються через 20 м на водопровідній мережі, що прокладається уздовж полотна дороги розгону і гори приземлення. У нижній точці мережі повинні передбачатися спускні пристрої для спорожнення її на зимовий період.

4.12На території комплексів відкритих площинних споруд слід передбачати встановлення питних фонтанчиків чи автоматів для пиття виходячи з радіуса обслуговування не більше 75 м. Біля відкритих і критих ванн басейнів у межах обхідної доріжки допускається влаштовувати питні фонтанчики для осіб, які займаються.

4.13Подавання води до ванн басейнів може здійснюватися через отвори в стінках і дні ванн, розташування яких повинно забезпечувати рівномірний розподіл її по всьому об'єму для підтримання сталості її температури і бактерицидних якостей.

Швидкість виходу води з подавальних отворів слід приймати 2-3 м/с.

4.14Розрахункову температуру води у ваннах басейнів слід приймати згідно з таблицею 22.

Температура води, яка подається до ванн, не повинна перевищувати 35°С.

) * У басейнах із трибунами для глядачів на час проведення змагань слід передбачати зниження температури води у ванні на 2°С.

4.15Тривалість наповнення ванн басейнів не повинна перевищувати 24 год.

4.16Водообмін у ваннах басейнів слід передбачати з циркуляцією води (багатократне використання з очищенням, дезинфекцією й одночасним додаванням свіжої водопровідної води в межах до 10 % об'єму води у ванні) або з безперервним протоком свіжої води (разове використання з дезінфекцією). При цьому тривалість повної зміни води (водообміну) у ваннах для навчання плаванню дітей 7-14 років повинна прийматися не більше 8 год., а в решті ванн-не більше 12 год.

Вибір методу водообміну визначається техніко-економічним розрахунком.

Прохідні ножні душі слід передбачати з безперервним протоком свіжої води.

4.17Очищення технологічної води ванн басейнів слід передбачати фільтрами з попередньою коагуляцією згідно з вимогами СНіП 2.04.01.

Перед очисними спорудами слід встановлювати сітчасті фільтри (волосоуловлювачі).

Водоочисні споруди в басейнах слід передбачати роздільно для кожної ванни або для групи ванн однакового призначення і віку осіб, які займаються.

4.18Розчин дезинфікуючих реагентів повинен вводитися до трубопроводу рециркуляційної системи перед сітчастими фільтрами, а в разі безперервного протоку-перед впусканням води до ванни.

4.19На технологічних трубопроводах у басейнах слід передбачати встановлення:

- витратомірів, що показують кількість води, яка подається до ванни;

- витратомірів, що показують кількість свіжої водопровідної води, яка надходить у рециркуляційну систему;

- датчиків для дистанційних замірювань температури холодної і гарячої води, а також цирку- ляційної води, яка надходить до ванни;

- контрольних кранів (для відбирання проб) на вводі до ванни, а також до і після фільтрів.

4.20В усіх ваннах, оснащених пристроями для стрибків, на поверхні води під ними слід передбачати створення штучних брижів.

У ваннах для стрибків у воду та у глибокій частині універсальних ванн (призначених для стрибків) під десятиметровою платформою вишки та одним із триметрових трамплінів допускається передбачати влаштування водоповітряної подушки.

4.21Відведення води з ванн басейнів на рециркуляцію повинно передбачатися через отвори у дні, що розташовуються в глибокій і мілкій частинах ванн. Розрахункову швидкість входу води у відвідні отвори, перекриті ґратами, належить приймати 0,4-0,5 м/с.

4.22Скидання води з переливних жолобів ванн, від прохідних ножних душів, з обхідних доріжок і від промивання під час чищення стінок і дна ванн басейнів належить передбачати до побутової каналізації.

Вода з питних фонтанчиків або автоматів для пиття, від спорожнення ванн, від промивання фільтрів, а також від танення льоду і крижаної стружки в критих ковзанках повинна видалятися до дощової каналізації.

В окремих випадках за узгодженням із місцевими органами водопровідно-каналізаційного господарства допускається скидання води під час спорожнення ванн і від промивання фільтрів до побутової каналізації.

Воду з переливних жолобів ванн басейнів за техніко-економічного обґрунтування допускається включати в загальну рециркуляційну систему з відповідним зменшенням об'єму свіжої води, що подається до ванни для її поповнення.

Вода від питних фонтанчиків або автоматів для пиття і від танення льоду та крижаної стружки за відсутності зовнішньої дощової каналізації повинна видалятися до побутової каналізації.

4.23Тривалість стоку води під час спорожнення ванн басейнів об'ємом 600 м3 та менше слід приймати не більше 12 год., а за об'єму води більше 600 м3 - не більше 24 год.

4.24Приєднання каналізаційних трубопроводів до ванн басейнів повинно виключати можливість зворотного потрапляння стоку і запаху з каналізації до ванни.

4.25Випуски, що відводять воду з переливних жолобів ванн і прохідних ножних душів басейнів повинні мати повітряні розриви перед гідравлічним затвором.

4.26Відведення води з поверхні відкритих площинних спортивних споруд (див. 3.4) і з трибун при них слід передбачати до мережі дощової каналізації.

4.27Розміщення каналізаційних колодязів і кранів поливального водопроводу на території комплексів відкритих площинних споруд повинно передбачати можливість приєднання до них додаткових перевізних санітарних вузлів для учасників і глядачів масових заходів.

4.28У санітарних вузлах для осіб, які займаються, і глядачів слід встановлювати підлогові керамічні унітази або підлогові чаші зі змивним краном.

5 ОПАЛЕННЯ І ВЕНТИЛЯЦІЯ

5.1У спортивних та фізкультурно-оздоровчих будинках та спорудах системи опалення, вентиляції та кондиціонування повітря слід проектувати згідно з вимогами СНіП ІІ-3, СНіП 2.01.01, СНіП 2.04.05, СНіП 2.04.07, СНіП 3.05.01, ДБН В.2.5-20, ДСН 3.3.6.042. Розрахункову температуру і кратність обміну повітря в приміщеннях для фізкультурно-оздоровчих занять і в спортивних спорудах слід приймати згідно з таблицею 23.

5.2Рухливість повітря в зонах перебування осіб, які займаються, не повинна перевищувати:

а) 0,2 м/с-у залах ванн басейнів (у тому числі для оздоровчого плавання і навчання плаванню);

б) 0,3 м/с-у спортивних залах для боротьби, настільного тенісу, у критих ковзанках і в залах веслувальних басейнів;

в) 0,5 м/с-в решті спортивних залів, залах для підготовчих занять у басейнах і приміщеннях для фізкультурно-оздоровчих занять.

Закінчення таблиці 23

) * У неробочий час у цих приміщеннях слід передбачати зниження температури повітря в межах до 5 °С з урахуванням відновлення нормованої температури повітря до початку робочого часу. Вибір системи опалення в цих приміщеннях

(повітряне, водяне й ін.) визначається техніко-економічним обґрунтуванням. ) ** Вирішення системи повітрообміну в залах ванн басейнів повинно виключати утворення застійних зон при переважанні витяжки над припливом в об'ємі не більше 0,5 кратного обміну повітря за годину. Розрахункова температура в зоні перебування глядачів може бути знижена до 20 °С. ) *** Забезпечується технологічним обладнанням від самостійного джерела енергії.

Примітка 1. У приміщеннях, не зазначених у таблиці, температуру повітря і кратність повітрообміну приймають за вимогами відповідних норм.

Примітка 2. Розрахункову кількість глядачів у залі при проектуванні систем вентиляції приймають виходячи з 100 % заповнення місць для глядачів.

Примітка 3. Розрахункова температура повітря наведена в таблиці (крім 1 і 2) для робочого часу в холодний період року; у теплий період року температура в приміщеннях приймається згідно з вимогами СНІП 2.04.05.

Примітка 4. У період, коли спортивні зали або криті ковзанки з місцями для глядачів (див. 1 і 2) використовуються для навчально-тренувальних занять (без присутності глядачів), розрахункова температура повітря в них (у холодний період року) приймається, як для спортивних залів і критих ковзанок без місць для глядачів див. 4 і 5).

Примітка 5. У спортивних залах і критих ковзанках із місцями для глядачів (1 і 2) розрахункова температура повітря, наведена в цій таблиці для холодного періоду року, може бути витримана тільки в зоні розміщення місць для глядачів, а в зоні перебування осіб, які займаються (змагаються), температура може прийматися такою, яка передбачена в 4 і 5 для спортивних залів і критих ковзанок без місць для глядачів відповідно.

Примітка 6. При проектуванні спортивних залів, призначених і для проведення в них фізкультурно-оздоровчих занять, розрахункова температура в них приймається, як і для спортивних залів.

5.3Відносну вологість повітря слід приймати:

а) 30-60 %-у спортивних залах без місць для глядачів, приміщеннях для фізкультурно-оздоровчих занять і залах для підготовчих занять у басейнах;

б) 50-65 %-у залах ванн басейнів (у тому числі веслувальних).

Нижні межі відносної вологості наведені для холодного періоду року за температур, зазначених у таблиці 23.

При теплотехнічному розрахунку огороджувальних конструкцій залів ванн басейнів відносну вологість повітря слід приймати 67 %, а температуру-плюс 27-30 °С.

В разі застосування клеєдерев'яних конструкцій у зоні їх розташування повинна цілодобово і цілорічно забезпечуватися відносна вологість не менше 45 %, температура повітря не повинна перевищувати плюс 35 °С.

5.4Розрахунок повітрообміну в універсальних залах критих ковзанок із штучним льодом і місцями для глядачів повинен провадитися для таких експлуатаційних режимів:

- за функціонування льоду і місць для глядачів;

- за функціонування місць для глядачів без штучного льоду;

- за функціонування льоду без використання місць для глядачів.

У спортивних залах без штучного льоду та у залах ванн басейнів з місцями для глядачів розрахунок повітрообміну належить провадити для двох режимів-з глядачами і без них.

5.5Нагрівальні прилади і трубопроводи в спортивних залах, приміщеннях для фізкультурно-оздоровчих занять, залах для підготовчих занять і залах басейнів (у тому числі для оздоровчого плавання і навчання плаванню) не повинні виступати з площини стін на висоту до 2 м від підлоги. Крім того, у всіх приміщеннях для перебування людей з оголеним тілом розміщення нагрівальних приладів і трубопроводів опалення повинно виключати можливість отримання опіків. У приміщеннях із вологим і мокрим режимами влаштування ніш у зовнішніх стінах для розміщення нагрівальних приладів не допускається.

5.6У вогневих зонах критих тирів як нагрівальні прилади слід застосовувати гладенькі труби, розміщуючи їх уздовж нижньої частини бічних стін.

5.7Самостійні системи припливної та витяжної вентиляції з механічним спонуканням слід передбачати для:

- спортивних залів, залів для підготовчих занять у басейнах і приміщень фізкультурно-оздоровчих занять;

- залів ванн басейнів (у тому числі для оздоровчого плавання та навчання плаванню) і залів веслувальних басейнів;

- душових, роздягалень для осіб, які займаються, масажних і приміщень для відпочинку тих, хто займається у басейнах;

- службових приміщень для адміністративного та інженерно-технічного персоналу, інструкторсько-тренерського складу, побутових приміщень для робітників;

- стрілецьких галерей з вогневими зонами критих тирів і стрілецьких галерей напіввідкритих тирів, що мають стінку з бійницями;

- хлораторних і складів хлору;

- технічних приміщень (насосно-фільтрувальних, бойлерних та ін.).

У приміщеннях для фізкультурно-оздоровчих занять, вбудованих у житлові будинки, допускається природна вентиляція з неорганізованим припливом.

Систему витяжної вентиляції із санітарних вузлів і приміщень для куріння допускається об'єднувати з системою витяжної вентиляції із душових.

Видаляння повітря із зальних приміщень, за винятком залів ванн басейнів, слід передбачати витяжними системами з природним спонуканням.

У малих населених пунктах, житлових районах і в сільській місцевості спортивні зали без місць для глядачів або за їх кількості не більше 100 допускається проектувати з природною припливно-витяжною вентиляцією з забезпеченням однократного повітрообміну за годину.

5.8У системах повітряного опалення зальних приміщень, суміщених з вентиляцією та кондиціонуванням повітря, допускається застосування рециркуляції повітря. При цьому об'єм зовнішнього повітря, яке подається, не повинен бути меншим зазначеного у таблиці 23.

5.9У спортивних залах місткістю більше 800 глядачів і критих ковзанках з місцями для глядачів слід передбачати самостійні системи повітророзподілу для зони розміщення місць для глядачів і для зони перебування тих, хто займається (змагається).

5.10Організація повітрообміну в критих і напіввідкритих тирах повинна передбачати подавання припливного повітря у верхню зону стрілецької галереї з боку торцевої стіни (позаду стрілецьких місць) по всій її ширині. Видаляння повітря в критих тирах слід передбачати під стелею вогневої зони

(за 4-6 м попереду лінії вогню) в об'ємі 2/3 загальної кількості повітря, що видаляється, і з нижньої зони (із розташуванням витяжних отворів з обох бічних сторін за 2 м від лінії вогню) в об'ємі 1/3.

У напіввідкритих тирах за наявності стіни, що відокремлює стрілецькі місця від вогневої зони, видаляння повітря слід передбачати з верхньої і нижньої зон безпосередньо біля стіни. В разі влаштування проміжних вогневих рубежів витяжка повинна передбачатися перед кожною лінією вогню окремо з забезпеченням можливості переключення зон витяжки.

5.13Вентиляцію приміщень хлораторних і складів хлору слід передбачати періодичної дії. Видаляння повітря слід здійснювати з двох зон: верхньої-в об'ємі 1/3 і нижньої - 2/3 загального об'єму витяжки.

Вентиляційні агрегати необхідно розміщувати поза цими приміщеннями. Керування агрегатами слід здійснювати дистанційно від пускових пристроїв, які встановлюються безпосередньо біля входу до приміщення.

5.14Холодопродуктивність холодильних станцій критих ковзанок із штучним льодом слід приймати за літніми навантаженнями з урахуванням параметрів внутрішнього повітря, наведених у таблиці 23.

Температуру поверхні льоду для розрахунку слід приймати мінус 8 °С за його товщини 50 мм. Різниця температур поверхні льоду в будь-яких точках не повинна перевищувати 0,5 °С.

6 ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНІ СИСТЕМИ

6.1Будинки та споруди спортивних та фізкультурно-оздоровчих закладів повинні бути обладнані системами електропостачання та електротехнічними системами згідно з вимогами СНіП 3.05.06, СНіП 3.05.07, СНіП 11-4, ДБН В.2.5-23, ВСН 97, ВСН 205/ММСС, ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32, ГОСТ 21.613, РД 34.21.122, ДержСанПіН 239, СанПіН 1757, СанПіН 2152. Штучне освітлення слід передбачати на відкритих ковзанках із штучним льодом, сезонних ковзанках для швидкісного бігу і фігурного катання на ковзанах, хокею, хокею з м'ячем і масового катання на ковзанах, у басейнах з відкритими ваннами цілорічної дії, а також у всіх приміщеннях і на ділянках території спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд, призначених для проходу людей і руху транспорту. На інших відкритих спорудах штучне освітлення передбачається, як правило, за наявності трибун.

6.2Рівень освітленості спортивних споруд для окремих видів спорту, а також спеціалізованих приміщень і пристроїв у них слід приймати згідно з ДБН В.2.5-23, а території ділянок спортивних споруд і комплексів-згідно зі СНІП 11-4.

На спортивних аренах для футболу, хокею з м'ячем і легкої атлетики (з доріжкою для бігу по колу завдовжки 400 м) із трибунами місткістю понад 40 тис. глядачів, у демонстраційних залах і критих ковзанках із кількістю місць для глядачів понад 5 тис., у критих басейнах, що мають трибуни понад 3 тис. глядачів, а також в інших випадках (визначених у завданні на проектування), коли з демонстраційної спортивної споруди передбачаються передачі кольорового телебачення, освітлювальні установки повинні забезпечувати рівень освітленості згідно з таблицею 24.

Проектування цих установок повинно здійснюватися за завданням на проектування, підготовленим місцевими органами виконавчої влади з питань телебачення і радіомовлення України та узгодженим з центральним органом виконавчої влади України з питань телебачення і радіомовлення. Освітлювальні установки, необхідні для забезпечення освітленості, яка вимагається під час передач кольорового телебачення, повинні проектуватися стаціонарними. За узгодженням із місцевими органами виконавчої влади України з питань телебачення і радіомовлення допускаються напівстаціонарні освітлювальні установки; у цих випадках повинні бути передбачені електричне підключення їх, а також спеціальні елементи кріплення установок на час проведення телевізійних передач.

Рівень середньої горизонтальної освітленості на поверхні льоду сезонних ковзанок для масового катання (у тому числі для осіб, які навчаються катанню) слід приймати не менше 10 лк.

Коефіцієнт нерівномірності електричного освітлення трас для катання на лижах по рівнинній місцевості слід приймати не менше 0,04; трас лижних гонок-не менше 0,1; трас для гірських видів лижного спорту-не менше 0,2; відкритих площинних спортивних споруд для спортивних ігор і місць для легкоатлетичних стрибків, а також трамплінів для стрибків на лижах-не менше 0,33 стрілецьких мішеней-не менше 0,5.

) * Коефіцієнт запасу освітлювальних установок слід приймати 1,2. Джерела світла повинні мати суцільний або близький до суцільного спектр випромінювання з колірною температурою, як правило, 6400 К. ) ** Відношення горизонтальної освітленості до вертикальної повинно прийматися не більшим 3:1. ) *** Нерівномірність освітленості трибуни (із плавним переходом від одного рівня до іншого) допускається не більше 1:3 у бік зниження від наведеного у таблиці.

) **** Освітленість зон показу глядачів крупним планом повинна бути збільшена до 750 лк.

Ці зони визначаються завданням на проектування, але не повинні перевищувати 20 % площі трибуни

6.3Рівень середньої горизонтальної освітленості трибун спортивних споруд слід приймати 50 лк у критих спорудах, а при відкритих спорудах-не менше 10 % рівня освітленості, передбаченої у ДБН В.2.5-23 для споруд з відповідних видів спорту і з урахуванням місткості трибун.

6.4Рівень мінімальної горизонтальної освітленості залів і відкритих майданчиків для підготовчих занять у басейнах слід приймати на поверхні підлоги залу і поверхні майданчика 150 і 50 лк відповідно.

Рівень мінімальної горизонтальної освітленості приміщень і відкритих площинних споруд для фізкультурно-оздоровчих занять слід приймати на поверхні підлоги приміщень і поверхні відкритих площинних споруд 150 і 50 лк відповідно.

6.5Електроприймачі спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд за надійністю електропостачання відносяться до таких категорій:

а) у спортивних залах, ковзанках і критих басейнах без місць для глядачів або за їх місткості менше 300 - III категорії;

б) у спортивних залах, ковзанках і критих басейнах, призначених тільки для занять із дітьми, світильники аварійного та евакуаційного освітлення, електродвигуни пожежних насосів, автоматична пожежна сигналізація і система димовидаляння-І категорії;

в) у відкритих басейнах:

1) за кількості рядів трибун більше 20, а також за місткості стаціонарних трибун 3000 і більше глядачів:

- електроосвітлення-II категорії;

- решта електроприймачів-III категорії;

2) решта відкритих басейнів: усі електроприймачі-III категорії.

Надійність електропостачання електроприймачів критих спортивних споруд із кількістю місць для глядачів 300 і більше визначається згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.32 та ПУЕ.

Всі електроспоживачі систем протипожежного захисту (приймально-контрольні прилади автоматичної пожежної сигналізації, автоматичного пожежегасіння, димовидаляння, протипожежного водопроводу, оповіщення людей про пожежу та керування евакуацією, евакуаційного освітлення, електродвигуни пожежних насосів) повинні бути виконані за І категорією надійності.

6.6Для освітлення спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд рекомендується застосовувати, як правило, газорозрядні лампи; при цьому коефіцієнт пульсації слід приймати згідно з таблицею 25.

За необхідності плавного регулювання світлового потоку, а також у випадках неможливості або техніко-економічної недоцільності застосування газорозрядних джерел світла допускається, а за рівнів освітленості менше 30 лк слід використовувати лампи розжарювання.

Максимально допустимий коефіцієнт пульсації освітленості, %

Вид спорту, для якого призначається споруда

Відкриті площинні спортивні споруди

Спортивні зали і криті ковзанки

Басейни

Лижні бази

Тири (мішені і спеціалізовані приміщення)

Веслувальні бази

6.7У будинках спортивних споруд слід передбачати евакуаційне освітлення згідно з вимогами СНіП II-4. При цьому на поверхні води ванн критих, а також відкритих басейнів, обладнаних освітлювальними установками, повинна бути забезпечена освітленість не менше 5 лк.

6.8На відкритих площинних спорудах, що освітлюються, призначених для спортивних ігор крім городків), слід передбачати верхньобічне освітлення. Освітлювальні прилади верхньобічного освітлення повинні встановлюватися на висоті не менше 10м, забезпечуючи виконання умови, за якої перпендикуляр, опущений з оптичного центра приладу на поздовжню вісь майданчика (поля), складе з її поверхнею кут не менший 27°.

Допускається влаштування верхнього освітлення при висоті підсвічування світильниками не менше:

а) 12м-для волейболу і тенісу;

б) 8 м-для бадмінтону, баскетболу, гандболу;

в) 6 м-для хокею

На майданчиках для городків слід передбачати верхнє освітлення "міст" за висоти підвішування світильників не менше 3 м.

Верхнє освітлення належить виконувати світильниками з захисним кутом не менше 30°.

6.9В разі верхньобічного освітлення зальних приміщень світильниками прямого світла концентрованого світлорозподілу оптична вісь світильника не повинна мати нахил більше 40° до вертикалі.

6.10Для обмеження сліпучої дії світильників під час освітлення зальних приміщень показник осліпленості не повинен перевищувати 60.

6.11В разі застосування газорозрядних джерел світла допускається керування освітленням здійснювати трьома-чотирма ступенями.

6.12Вимоги до систем електропідігріву футбольного поля наведені у додатку Ф.

7 СИСТЕМИ ЗВ'ЯЗКУ ТА СИГНАЛІЗАЦІЇ

7.1Спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди повинні бути обладнані мережами єдиної національної системи зв'язку, телевізійного і проводового мовлення, системами оповіщення людей про пожежу та керування евакуацією згідно з вимогами ДБН В. 1.1 -7, ДНАОП 0.00-1.32, ПУЕ, ГОСТ 21.603, ВСН 60.

7.2Будинки та споруди комплексів або окремі спортивні споруди за необхідності можуть бути обладнані мережами та пристроями:

- відомчого зв'язку;

- відомчого проводового мовлення;

- відомчого телебачення;

- сигналізації та регламентації часу;

- комп'ютерних мереж;

- охоронної сигналізації;

- інших спеціальних засобів зв'язку, телебачення та сигналізації.

7.3Будинки та споруди комплексів або окремі спортивні споруди, призначені для змагань загальнодержавного масштабу і вище, слід додатково обладнувати мережами та пристроями:

- відомчого зв'язку для суддівської колегії, суддівських бригад, чергового персоналу;

- інформаційної та реєструючої апаратури;

- системами звукового передавання інформації та звуковідтворення музики на арену спортивної споруди (в разі призначення арени для проведення масових виступів);

- радіомовних і телевізійних передач із спортивної споруди.

7.4У спортивних спорудах, що мають стаціонарні трибуни, слід передбачати системи озвучування або проводового мовлення для глядачів на трибунах, в окремих приміщеннях та спорудах, а також для окремих зон території комплексів відкритих площинних споруд, лижних і веслувальних баз та стрільбищ (у тому числі і перед головним входом на територію споруди, комплексу).

При цьому окремі приміщення, споруди та зони території, які підлягають роздільному озвучуванню, визначаються завданням на проектування.

7.5Системами озвучування повинні обладнуватися відкриті спортивні арени (за довжини доріжки для бігу по колу 400 м і кількості окремих доріжок на повороті не менше 6) і зали для легкої атлетики з місцями для глядачів.

7.6Обсяг обладнання, перерахованого в 7.1-7.5, кількість абонентських пристроїв і їх розташування необхідно визначати завданням на проектування згідно з вимогами технологічних розділів, із дотриманням вимог пожежної безпеки.

Проектування пристроїв для радіомовлення та телевізійних передач із спортивної споруди виконується за завданням центрального органу виконавчої влади України з питань телебачення та радіомовлення.

7.7Взаємодія засобів відомчого зв'язку з мережами зв'язку загального користування визначається проектом у порядку, встановленому чинними нормативними актами.

7.8На лижних базах швидкісного спуску та слалому-гіганта, на трасах лижних гонок і біатлону, призначених для проведення змагань, слід передбачати технічні засоби, що дозволяють здійснити відомчий телефонний або радіозв'язок між місцями стартів і фінішів, а також проміжними контрольними пунктами, приміщеннями чергового персоналу медичної та гірсько-рятувальної служби, тренерськими трибунами і місцями розташування суддів.

7.9На стрільбищах необхідно передбачати технічні засоби, що дозволяють здійснити відомчий телефонний зв'язок керівника стрільбища з окремими спорудами, вогневими рубежами та іншими об'єктами. Стрільбища необхідно обладнувати системою озвучування, яка забезпечує передавання команд старшого судді до лінії вогню.

7.10На веслувальних базах слід передбачати технічні засоби, що дозволяють здійснити відомчий телефонний або радіозв'язок між місцями стартів і фінішем.

В разі призначення баз для проведення змагань загальнодержавного масштабу і вище з академічного веслування слід передбачати радіозв'язок між стартером і стартовими плотами (човнами).

7.11Криті спортивні споруди повинні обладнуватися пристроями автоматичної пожежної сигналізації, їх монтаж слід передбачати у приміщеннях, перелік яких наведений у 3.140 цих Норм та у таблиці С.1 ДБН В.2.2-9.

7.12Приміщення зберігання зброї та боєприпасів повинні обладнуватися технічними засобами охоронної сигналізації згідно з вимогами відповідної державної служби охорони.

ДОДАТОК А

(рекомендований)

ВІДКРИТІ СПОРТИВНІ СПОРУДИ

ЛІТНІ

ЗИМОВІ 7. Поля та майданчики з природним та штучним льодом для:

КРИТІ СПОРТИВНІ СПОРУДИ

СТАДІОНИ

СПОРУДИ ДЛЯ ЗАНЯТЬ ВИДАМИ СПОРТУ, ЩО ЗАЛЕЖАТЬ ВІД ПРИРОДНО-ЛАНДШАФТНИХ УМОВ

СПОРУДИ ДЛЯ ВОДНИХ ВИДІВ СПОРТУ

Закінчення таблиці А. 1

СПОРУДИ ДЛЯ ЗИМОВИХ ВИДІВ СПОРТУ

ДОДАТОК Б

(довідковий) ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ, НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ У ЦИХ НОРМАХ

ДОДАТОК В

(обов'язковий)

ТЕРМІНИ І ВИЗНАЧЕННЯ

Блок місць для глядачів-група місць, із яких глядачі евакуюються по загальному проходу в одному напрямку і з однаковим впродовж проходу видом шляху (горизонтальний, пандус, сходи вниз або вверх).

Допоміжні приміщення (будинки) - приміщення (будинки), призначені для обслуговування осіб, які займаються, глядачів, а також необхідні для забезпечення експлуатації споруди.

Елінг-споруда (приміщення) для зберігання човнів, весел і оснащення човнів.

Люк-проріз у гребені трибуни, призначений для входу глядачів на трибуну і виходу з неї, також для зв'язку допоміжних приміщень, розміщуваних у підтрибунному просторі, з трибуною та ареною.

Навчально-тренувальні споруди-споруди, призначені для навчання початківців і тренування некваліфікованих спортсменів.

Основні приміщення-приміщення, призначені для безпосереднього проведення в них навчально-тренувальних занять або змагань.

Поле для гри-частина підлоги залу (арени, майданчика) для того чи іншого виду спортивної гри, обмежена зовнішніми лініями розмітки.

Спортивне ядро-площинна спортивна споруда, що складається з поля для футболу, оточеного легкоатлетичною доріжкою для бігу по колу, місць для штовхання ядра, легкоатлетичних стрибків, метання диска, молота і списа.

Спортивна арена-частина підлоги залу (ковзанки) або майданчик на відкритому повітрі, які відведені для проведення змагань, що включають місця для суддів, запасних учасників, офіційних осіб, необхідні обходи і проходи, які проглядаються з прилеглої до неї трибуни.

Спортивний корпус-будинок, у якому розміщується один або декілька спортивних залів із допоміжними приміщеннями. У спортивних корпусах з двома і більше зальними приміщеннями одним із них може бути також зал з ванною або ковзанка зі штучним льодом або зал критої ванни басейну.

Спортивний комплекс-група спортивних корпусів (можливо і разом із відкритими площинними спорудами), об'єднаних спільністю території.

Спортивно-демонстраційна споруда-споруда, призначена для тренування спортсменів високої кваліфікації і проведення змагань у присутності глядачів, чисельність місць для глядачів на трибунах якої складає не менше:

- 5000 - у відкритих спортивних ядрах із футбольним полем і легкоатлетичною доріжкою для бігу по колу завдовжки 400 м;

- 3000 - у критих спортивних спорудах для футболу;

- 1100 - у критих ковзанках, не рахуючи місць у партері;

- 1000 - у критих спорудах для легкої атлетики і відкритих басейнів;

- 800 - у відкритих аренах для спортивних ігор;

- 600 - у критих ваннах басейнів, а також в решті критих спортивних споруд (крім тирів), не рахуючи місць у партері.

Спортивно-видовищна споруда-спортивно-демонстраційна споруда, призначена для демонстрації спортивних змагань і для проведення культурно-видовищних та громадських заходів.

Стадіон-комплекс споруд, призначених для проведення навчальної, тренувальної роботи та демонстрації спортивних змагань з одного чи різних видів спорту. До складу його можуть входити: спортивне ядро чи арена з місцями для глядачів, комплекс приміщень для глядачів, поле та майданчики для тренувально-навчальної роботи, а також інші відкриті та криті спортивні споруди з допоміжними приміщеннями та територіями.

Створ фінішу-вертикальна площина, що проходить по лінії фінішу і її продовженню.

Стрільбище-комплекс тирів різних типів, об'єднаних на одній території.

"Стежка здоров'я" - доріжка для оздоровчого бігу і ходьби з замкнутим контуром довільної конфігурації з розміщеними на ній снарядами для загально-розвиваючих вправ.

Тир критий-тир, у якому стеля і стіни вогневої зони повинні бути куленепробивними.

Тир напіввідкритий-тир, у якому вогнева зона обгороджена куленепробивними поздовжніми стінами (або системою бічних перехоплень), системою поперечних перехоплень поверху, а у кінці - поперечною стіною.

Тир відкритий-тир, у якому вогнева зона відгороджується кулеприймальними і бічними валами, а за їх межами передбачаються зони безпеки ("вилітні поля").

Фізкультурно-оздоровчі споруди-споруди, призначені для загально-фізичної підготовки та активного відпочинку населення різних вікових груп.

ДОДАТОК Г

(обов'язковий)

ПАРАМЕТРИ ЗОН, ПРОСТОРІВ І ЕЛЕМЕНТІВ БУДИНКІВ, СПОРУД І

ПРИМІЩЕНЬ ДЛЯ ІНВАЛІДІВ ТА МАЛОМОБІЛЬНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

Г.1Для занять людей із повною або частковою втратою зору не допускається використання окремих майданчиків і зон, обгороджених у багатосекційних залах перегородками, що не забезпечують акустичної ізоляції. У спортивних залах, призначених для цієї категорії людей, слід передбачати звуковбирні акустичні стелі, а на стінах залів-обшивку м'якими і пружними матеріалами на висоту не менше 2 м від підлоги й встановлення горизонтальних поручнів.

Г.2Уздовж бігової доріжки з боку місць для глядачів слід передбачати смугу безпеки завширшки не менше 1 м, а за її межами-вільний простір завширшки не менше 3 м для розміщення інвалідів на кріслах-колясках.

Г.3Навколо зон і майданчиків для занять інвалідів, що користуються під час пересування кріслами-колясками, слід влаштовувати смуги безпеки завширшки не менше 2 м, а по торцевих (коротких) сторонах ігрових майданчиків-не менше 3 м. На тенісних кортах зона безпеки повинна бути збільшена: уздовж майданчиків до 4 м, по торцевих сторонах-до 6 м.

Г.4У випадку, якщо бігова доріжка відділена від місць для глядачів огорожею, у ній слід передбачати проходи для інвалідів на відстані один від одного не менше 100 м.

Г.5Для забезпечення орієнтації і безпеки спортсменів із повною або частковою втратою зору слід:

а) використовувати як орієнтири для напрямку руху звукові маяки;

б) влаштовувати по периметру ігрових майданчиків смугу орієнтації завширшки не менше 1,5 м із прилеглою до неї смугою безпеки завширшки не менше 2,5 м;

в) влаштовувати смугу орієнтації завширшки не менше 2 м уздовж доріжок для бігу або розбігу перед стрибком;

г) передбачати на біговій доріжці зону старту завдовжки за напрямком руху не менше 5 м і зону фінішу-завдовжки не менше 25 м;

д) влаштовувати смугу орієнтації завширшки не менше 1,2 м по периметру ванн басейнів. Смуги орієнтації, а також повороти бігових доріжок, зони стартів і фінішів, відштовхувальні зони стрибків повинні виділятися фактурною поверхнею покриття з яскравим контрастним кольором;

е) встановлювати сектор для стрибків у довжину на протилежній від центральної трибуни стороні; ширина ями для стрибків у довжину повинна бути не менше 7,0 м, ширина доріжки для розбігу не менше 3,0 м. Необхідно також передбачити встановлення звукового маяка за стрибковою ямою для орієнтації спортсменів-інвалідів із повною втратою зору.

Г.6На відкритих площинних спорудах, призначених для занять людей із повною або часткової втратою зору, слід передбачати захист від шуму зон і майданчиків зеленими насадженнями із сумарним розрахунковим рівнем звукоізоляції за літнім періодом року не нижче 3 дБ.

Г.7В разі проектування лазні сухого жару (сауни) її приміщення слід розташовувати в будинку, що стоїть окремо, або на першому поверсі будинку не нижче другого ступеня вогнестійкості з дотриманням вимог ДБН В.2.2-9 і протипожежних норм.

Г.8По периметру ванн басейнів слід передбачати обхідну доріжку завширшки не менше, м:

а) для відкритих басейнів - 2,5;

б) для басейнів у залах - 2.

Ширина доріжки з боку стартових тумбочок і входів із роздягальних приміщень повинна бути не менше 3,5 м. Щоб уникнути травм у басейні для обхідних доріжок, підлоги в роздягальнях і душових слід передбачити з шорсткуватим покриттям, яке під час намочування не стає слизьким.

Г.9Уздовж стін залу басейну і на входах до залу з приміщень перевдягання і душових слід встановлювати горизонтальні поручні на висоті від підлоги в межах від 0,9 до 1,2 м, а в залах із басейном для дітей-на рівні 0,5 м від підлоги.

Г.10По зовнішньому периметру обхідних доріжок навколо відкритих басейнів слід передбачати огорожі заввишки не менше 1 м із поручнями.

Г.11У мілкій частині ванни басейну для спуску у воду слід передбачати сходи завширшки не менше 0,9 м, із шириною проступів не менше 0,3 м і висотою сходинок не більше 0,14 м. Сходи повинні мати стаціонарні поручні.

Г.12Розміри ванни басейну для дітей повинні бути не менше, м: у дошкільних закладах і будинках-інтернатах - 3 х 7; у школах-інтернатах - 6 х 12,5.

Глибина ванни басейну за рівнем води повинна прийматися перемінною, м:

а) для дітей дошкільного віку - 0,6-0,8;

б) для дітей шкільного віку - 0,8-1,05;

в) для дітей у будинках-інтернатах - 0,25-0,5.

Г.13Для спуску у воду і підйому з неї інвалідів із ураженням опорно-рухового апарату слід використовувати жолоби або спеціальні підйомники.

Г.14У приміщеннях роздягалень слід передбачати для інвалідів, які займаються:

а) місця для зберігання крісел-колясок;

б) індивідуальні кабіни площею кожна не менше 4 м2 для перевдягання з розрахунку по одній кабіні на трьох інвалідів, які одночасно займаються і користуються кріслами-колясками;

в) не менше двох індивідуальних шаф заввишки не більше 1,7 м для зберігання милиць і протезів;

г) лавку завдовжки не менше 3 м, завширшки не менше 0,7 м і заввишки не більше 0,5 м у приміщеннях роздягалень. Навколо лавки повинен бути забезпечений вільний простір для під'їзду до неї інваліда на кріслі-колясці. В разі неможливості влаштування зазначеної лавки слід передбачати уздовж однієї зі стін встановлення лавки завширшки не менше 0,6 м.

Г.15При проектуванні роздягалень слід передбачати для інвалідів на кріслах-колясках із супровідними не менше двох блоків площею кожний не менше 14 м2, обладнаних трьома двоярусними шафами для одягу, із власними душовою кабіною і туалетом. За розрахункової пропускної спроможності спортивного будинку або споруди більше 35 інвалідів на кріслах-колясках кількість таких блоків повинно бути не менше чотирьох.

Г.16Індивідуальні шафи для зберігання одягу інвалідів, що користуються кріслами-колясками, слід розташовувати в нижньому ярусі. В разі відкритого способу зберігання домашнього одягу гачки в роздягальнях повинні встановлюватися на висоті від підлоги не більше 1,3 м.

Г.17Прохідні ножні ванни на шляху до басейну з приміщень роздягалень слід проектувати з урахуванням можливості проїзду через них інвалідів на кріслах-колясках.

Г.18При роздягальнях слід передбачати кімнату відпочинку розрахунковою площею не менше 0,4 м2 на кожного з інвалідів, які одночасно займаються і користуються кріслами-колясками, а при сауні

- площею не менше 20 м".

Г.19На стаціонарних трибунах і в партері спортивно-демонстраційних та спортивно-видовищних споруд слід передбачати місця для інвалідів, що пересуваються на кріслах-колясках.

Г.20Місця для інвалідів слід передбачати в першому ряду трибун (партеру); при цьому в тій частині ряду, де розташовані місця для інвалідів, сидіння не влаштовуються, а їх роль повинні виконувати крісла-коляски. Ширина під'їзду інвалідів до своїх місць повинна прийматися не менше 0,9 м, а за необхідності повороту крісла-коляски на 90° - не менше 1,3 м. Розмір кожного місця приймається виходячи із ширини 0,9 м і довжини 1,5 м.

Г.21Кількість місць для інвалідів повинна визначатися завданням на проектування; при цьому кількість місць приймається з розрахунку одне місце на кожні 300 місць для глядачів, але не менше чотирьох.

ДОДАТОК Д

(обов'язковий)

ОЛІМПІЙСЬКІ ВИМОГИ ДО ПАРАМЕТРІВ СПОРТИВНОГО ЯДРА

ДЛЯ ЗМАГАНЬ ТА СПОРТИВНОГО ЯДРА ДЛЯ РОЗМИНКИ 1 - старт забігу на 3000 м; 2 - старт забігу на 2000 м; 3 - лінія фінішу, старт та фініш забігу з перешкодами

А.0.000та +396.084

Рисунок Д.1 - Спортивне ядро для бігу з перешкодами із стрибками у воду всередину увігнутої зони 400-метрового стандартного ядра

Рисунок Д.2 - Обрис та розміри стандартного 400-метрового спортивного ядра

(радіус 36,50 м; розміри у м) Рисунок Д.3 - Конфігурація та розміри спортивного ядра з подвійним вигином 400 м

(радіус 51,543 м та 34 м; розміри в м

а) розминочна зона: 1 - чотиридоріжкова пряма; 2 - чотиридоріжкова крива; 3 - стрибки у висоту; 4 - метання списа; 5 - метання диска; 6 - метання ядра; 7 - метання молота.

б) розминочна зона з окремими секторами для метання: 1 - чотиридоріжкова пряма; 2 - чотиридоріжковий овальний трек; 3 - стрибки у довжину та потрійні стрибки; 4 - стрибки з жердиною; 5 - стрибки у висоту; 6 - метання списа; 7 - метання молота; 8 - метання диска; 9 - метання ядра

Рисунок Д.4 - Спортивне ядро для розминки

ДОДАТОК Е

(обов'язковий) ВИМОГИ ДО МАЙДАНЧИКІВ ДЛЯ СТРІЛЬБИ ІЗ ЛУКА

ДОДАТОК Ж

(обов'язковий)

ВИМОГИ ДО СПОРУД ДЛЯ КІННОГО СПОРТУ

Іподроми

Ж.1Мінімальний розмір майданчика для скачок з перешкодою - 120х60 м, оптимальний-200 х 100 м, не рахуючи площі трибун та інших споруд, необхідних для організації змагань у присутності глядачів. У безпосередній близькості від скакової доріжки повинен бути обладнаний майданчик розміром 60 х 30 м для розминки коней перед змаганнями, а біля в'їзних воріт-невеличкий майданчик на 3-5 коней, що очікують в'їзду на поле.

Ж.2Дистанції гладких скачок (без перешкод) для дволіток - 1200 м, для триліток (дербі) - 2400 м. Дистанції для скачок із перешкодами такі самі. Дистанція відраховується на відстані 2 м від внутрішньої брівки доріжки. Ширина доріжки - 25-30 м, радіус повороту-не менше 100 м, відстань між перешкодами-не менше 160 м.

Дистанції рисистих випробувань по круговій доріжці-від 1200 до 4200 м.

Розмір майданчика для гри в поло - 180 х 280 м, ширина воріт - 7,5 м.

Ж.З Огорожа навколо поля іподрому повинна мати висоту 1,2-1,5 м, відстань від бар'єра до глядачів-не менше 2 м. Ґрунт на майданчику повинен бути водопроникним із добре укоріненим дереном.

Ж.4Майданчик для виїздки розміром 60 х 20 м повинен розташовуватися на рівній горизонтальній ділянці. Краще покриття-дерен, у крайньому випадку-пісок. Майданчик обгороджують бар'єрами заввишки 40-50 см і завдовжки 2,0-2,5 м.

Ж.5Форма і кількість перешкод залежать від роду скачок. Відстань між ними 30-50 м. Першу перешкоду встановлюють не менше ніж за 40 м від старту, далі ділянка для розбігу перед перешкодою

- 30 м (перед ровом - 35 м), довжина прямої за перешкодою-не менше 15м. Висота перешкод залежить від умов конкуру і може коливатися від 1,0 м до 2,0 м (для рекордних стрибків – до 2,8 м).

Манежі

Ж.6Розміри манежу визначаються з розрахунку радіуса повороту коня, що галопує, - 10-11 м. Мінімальний розмір манежу, розрахованого на роботу 12 коней, - 36х18 м без урахування площ під трибуни і допоміжних приміщень. Співвідношення довжини манежу до його ширини 2:1. Висота до низу виступних конструкцій - 8,0-11,0 м. По стінах на висоту 1,5-2,0 м роблять похилу дощату обшивку в ялинку з дубових дощок завтовшки не менше 3 см із залишенням прозору в підлозі на висоту можливого удару копит не нижче 50 см. Нахил обшивки визначається укосом її основи від вертикалі на 30-40 см у бік поля. Ширина в'їзних воріт 2,5-3,5 м у світлі (двостулкові, з відчиненням за ходом коня).

Ж.7Підлогу в манежі виконують, вкладаючи по добре вирівняній і ущільненій землі шар утрамбованої глини завтовшки 15-20 см, а потім шар тирси завтовшки 20-30 см. До тирси можна додати пісок в об'ємному співвідношенні 1:1. Покриття вкладають шарами 5-10 см з укочуванням котком вагою до 200 кг (очищення і розпушування провадиться боронуванням).

Ж.8Температура повітря в манежі повинна бути не вище 8-10 °С.

Вентиляція повинна бути організована таким чином, щоб запобігати конденсації пари через високу вологість, що виникає під час роботи великої кількості коней.

Освітлення повинно бути розсіяним і безтіньовим. Вікна розміщують на висоті не нижче 2,5 м від підлоги. Не слід влаштовувати вікна з південної сторони.

Ж.9Для нормальної організації змагань при манежі необхідно передбачати комплекс допоміжних приміщень для адміністрації, суддів, спортсменів і коней, складські та інвентарні приміщення, кузню, шорну, фуражну. Крім того, при манежі можуть бути розміщені і клубні приміщення. Окремо передбачають комплекс приміщень для глядачів (трибуни, вестибулі, буфети, каси тощо).

а) б) а) іподром для скачок з перепонами та гладких скачок; б) іподром для скачок з перепонами

Рисунок Ж.1 - Схеми іподромів

Рисунок Ж.2 - Елементи обладнання стайні

Стайні

Ж. 10 Стайні можуть бути двох типів-постійні і тимчасові. Перші призначені для постійного утримання коней, тому вхід у денники передбачається з коридору. Другі допускають тимчасове утримання коней на іподромах, тому вихід із денників передбачається безпосередньо назовні.

Ж. 11 У стайнях, як правило, передбачається природна вентиляція і виключається можливість появи протягів, тому за коридорної системи одні ворота розраховуються на 20-25 коней.

Ж. 12 Висота стайні 3,5-4,5 м, ширина внутрішніх коридорів 2,0-3,5 м. Розмір подвійного денника 3,0 х 3,5 м, одинарного - 1,8 х 3,5 м. Площа віконних прорізів повинна складати не менше 10 % площі підлоги. Нижній край вікон повинен знаходитися на висоті не менше 2,75 м від рівня підлоги. Розмір зовнішніх воріт 1,6х2,4 м, ширина дверей у денниках 1,2 м. Висота перегородок із боку коридору 2,5- 2,6 м.

Двері повинні відчинятися назовні (можливі розсувні). У денниках уклон підлоги повинен мати 8 % уклону у бік коридору (або назовні-у денниках, що виходять назовні), де розташований каналізаційний стік для відведення нечистот у закриті колодязі.

Годівниці влаштовують на висоті 90 см і обладнують автоматичними комплексами. У стайнях повинні бути приміщення для конюхів, для підковування коней, шорня, фуражна, склад.

ДБН В.2.2-13-2003 С. 85

ДОДАТОК И

(довідковий)

СТАДІОНИ

Стадіони є основними спортивними та фізкультурно-оздоровчими спорудами, які бувають відкритими та закритими. Окрім того, вони поділяються на спортивні, клубні, відомчі, навчальних закладів та ін. Залежно від розміру, призначення та ролі у системі обслуговування стадіони включаються у фізкультурно-спортивні комплекси або розміщуються окремо.

Стадіони за призначенням поділяються на тренувальні та демонстраційні або тренувально-демонстраційні.

За місткістю трибун стадіони слід поділяти на:

- значні-із кількістю місць для глядачів 40-100 тис.;

- середні - 10-40 тис.;

- малі-до 10 тис.

Значні стадіони загальноміського значення повинні обслуговувати місто чи місто та прилеглий до нього сільський район. На них проводяться змагання міського, обласного, державного та міжнародного масштабів. Стадіони середньої місткості також формують загальноміські центри чи центри планувальних районів. Стадіони малої місткості входять до спортивних комплексів житлових районів

*) або є загальноміськими спорудами для малих міст. Футбольно-легкоатлетичний стадіон проектують овально-еліптичної форми з розташуванням місць І зони (див. додаток С) на поздовжніх трибунах.

Трибуни стадіонів можуть бути одно-, дво-, три-та чотиристоронніми та ін. Односторонні трибуни призначені для стадіонів місткістю до 10 тис. глядачів. Двосторонні трибуни-від 7 до 50 тис. глядачів. Тристоронні трибуни не мають широкого розповсюдження. Чотиристоронні трибуни призначені для стадіонів місткістю від 20 тис. глядачів. Для оптимальних умов видимості на стадіонах поздовжня чи тільки головна трибуна має більшу кількість рядів.

За конструктивними ознаками трибуни стадіонів можна поділити на:

- земляні;

- на опорних конструкціях;

- комбіновані.

Земляні трибуни влаштовують на схилі виїмки (суміщені виїмка та насип). Комбіновані трибуни являють собою нижній ярус земляний, а верхній-на відкритих конструкціях.

Трибуни на опорних конструкціях (залізобетонних, металевих або дерев'яних) влаштовують з різною кількістю ярусів. Одноярусні трибуни слід проектувати за місткості стадіону до 20 тис. місць, двоярусні чи багатоярусні-понад 40 тис. місць. * футбольні стадіони мають прямокутну форму в плані трибун, що дозволяє максимально наблизити глядачів до арени

С. 86 ДБН В.2.2-13-2003

ДОДАТОК К

(рекомендований)

Таблиця K.1 - РОЗМІРИ, ОДНОЧАСНА ПРОПУСКНА СПРОМОЖНІСТЬ,

РЕКОМЕНДОВАНІ ВАРІАНТИ ВИКОРИСТАННЯ КРИТИХ СПОРТИВНИХ

СПОРУД, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ЗАНЯТЬ ІНВАЛІДІВ ТА ІНШИХ

МАЛОМОБІЛЬНИХ КАТЕГОРІЙ НАСЕЛЕННЯ

Примітка 1. Наводяться параметри залів і басейнів, що рекомендовані для закладів масового типу.

Примітка 2. ОПС – одночасна пропускна спроможність споруд.

Примітка 3. У дужках зазначена одночасна пропускна спроможність споруди (ОПС) при заняттях інвалідів, що використовують крісла-коляски.

Примітка 4. Інваліди з ПОРА – з порушенням опорно-рухового апарата; ДЗ – з дефектом зору, ДС – з дефектом слуху.

Примітка 5. Вимоги до планувальної організації, обладнання й опорядження залів і басейнів слід приймати за вимогами ВСН 62 і цих Норм.

ДОДАТОК Л

(обов'язковий)

ПАРАМЕТРИ СПОРТИВНИХ СПОРУД

Рисунок Л.1 - Схеми уклонів поверхні відкритих площинних спортивних споруд Рисунок Л.2 - Схема для визначення розмірів ванн для стрибків у воду і відстаней між пристроями для стрибків (експлікації літерних позначень і найменування розмірів-у таблиці Л.1)

Рисунок Л.3 - Графік часу реверберації

Примітка 1. Для залів спортивних ванн басейнів слід приймати показники за нижньою межею зони; для решти зальних приміщень-середні показники зони, але не вище верхньої межі, яка є гранично допустимою.

Примітка 2. На частотах нижче 500 Гц час реверберації допускається збільшувати на 15-20 %.

Примітка 3. Для зальних приміщень із місцями для глядачів графік наведений за 75 % заповнення місць для глядачів

1) У ваннах, спеціалізованих для стрибків у воду, і в універсальних ваннах завдовжки 50 м, призначених для змагань національного і більш високого масштабу із стрибків у воду, слід приймати найбільші розміри з наведених у цій таблиці. 2) Допустимі відхилення висоти пристроїв для стрибків від поверхні води: ± 0,1 м для трамплінів: ± 0,1 – для платформи вишки. 3) За ширини платформи вишок, яка перевищує мінімальну (зазначену в цій таблиці), необхідні відстані В слід збільшувати на половину додаткової ширини платформи (платформ). 4) За вісь, від якої ведеться відлік, приймається вертикаль, що проходить через передній край даного пристрою для стрибків, по його поздовжній осі.

ДБН В.2.2-13-2003 С. 89

ДОДАТОК М

(рекомендований)

НОРМАТИВНІ ПАРАМЕТРИ ТРАМПЛІНІВ ДЛЯ СТРИБКІВ НА ЛИЖАХ

)

)

с° _____________________ ) * Буквені позначення див. на рисунки М.1

I-основний стартовий майданчик, II-гора розбігу, III-гора приземлення, IV-майданчик зупинки; 1 - доріжка розбігу, 1а-пряма похила ділянка, 16 - увігнута частина, 2 - стіл відриву, 3 - опукла частина, 4 - пряма похила вставка, 5 - увігнута частина Р-проектна точка; К-критична точка на початку увігнутої частини гори приземлення; В-точка у кінці опуклої частини гори приземлення; М-відстань від Р до К (похила пряма вставка на горі приземлення); М1 - відстань від Р до В (похила пряма вставка на горі приземлення); L-відстань від краю столу відриву до Р (розрахункова довжина стрибка); L1 - відстань від краю столу до К; Н-вертикальна проекція L (глибина падіння за розрахункової довжини стрибка); N-горизонтальна проекція L; H/N-відношення величини вертикальної проекції L до величини її горизонтальної проекції; а° - кут нахилу столу відриву; b° - кут нахилу гори приземлення в проектній точці Р (нахил прямої вставки В-К); с° - кут нахилу прямої ділянки гори розбігу; R1 - радіус увігнутої частини гори розбігу (спряження прямої ділянки гори розбігу зі столом відриву); R2 - радіус увігнутої частини гори приземлення (спряження прямої вставки гори приземлення з майданчиком зупинки); R3 - радіус опуклої частини гори приземлення (спряження прямої вставки гори приземлення з основою столу відриву); Т-довжина столу відриву (прямої похилої площини); U-ділянка гори розбігу, на якій швидкість не збільшується; Е-ділянка гори розбігу, на якій швидкість зростає; F-загальна довжина полотна гори розбігу (E+U+T); D-відстань від краю столу відриву до нижнього краю кабін суддівської вишки (горизонтальна проекція); Q-відстань від поздовжньої осі гори приземлення до передньої частини фронту суддівських кабін; d-глибина падіння від горизонтальної лінії через край столу відриву до рівня підлоги дальньої (нижньої) кабіни суддівської вишки; h-висота гори розбігу від краю столу відриву до основного (верхнього) стартового майданчика; h1 - висота столу відриву; l-довжина горизонтального майданчика зупинки; l1 - довжина основного стартового майданчика; l2 - довжина додаткового стартового майданчика; l3 - довжина початкової ділянки гори розбігу, у межах якої можуть розміщуватися додаткові стартові майданчики; γ° - кут розвороту фронту суддівських кабін відносно поздовжньої осі трампліна; S1 - ширина доріжки розбігу на початку прямої похилої ділянки; S2 - ширина столу відриву (по його краю); S3 - ширина гори приземлення під столом відриву; S4 - ширина гори приземлення в місці розташування точки К.

Рисунок М.1 - Схема трампліна

ДБН В.2.2-13-2003 С. 91

ДОДАТОК Н

(рекомендований)

ПАРАМЕТРИ СПОРУД ДЛЯ ФРИСТАЙЛУ НА ЛИЖАХ

Рисунок Н.1 - Трамплін для акробатики

1 - зона старту; 2 - огорожа; 3 - ложа суддів; 4 - зона фінішу

Рисунок.Н.2 - Траса для балету

Н.1Для могула траса повинна мати протяжність не менше 600-800 м із буграми і заглибленнями (на 2м-один бугор, заглиблення - 40 см).

Кількість бугрів - 60-80 на трасу, уклон траси - 37-40°.

Примітка. Параметри споруд для фрістайлу уточнюються раз на рік.

ДБН В.2.2-13-2003 С. 93

ДОДАТОК П

(обов'язковий)

) * Застосовується в насипу. Наведена товщина відноситься до гребня валу. ) ** Наведена товщина прийнята для шару даного матеріалу, засипаного між двома дерев’яними стінками завтовшки 5 см.

С. 94 ДБНВ.2.2-13-2003

ДОДАТОК Р

(рекомендований)

ДОДАТОК С

(обов'язковий)

РОЗТАШУВАННЯ МІСЦЬ ДЛЯ ГЛЯДАЧІВ НА ТРИБУНАХ

C.I Профіль трибун слід проектувати по похилій прямій або по ламаній лінії. Профіль по похилій прямій слід застосовувати за кількості рядів не більше 15.

С.2Уклон профілю по похилій прямій або по кожному відрізку ламаної лінії слід передбачати з забезпеченням безперешкодної видимості точки спостереження (фокуса) згідно з рисунком C.1 і таблицею С.1.

Допускається часткове загороджування арени опорними конструкціями, яке не перевищує 4 % сектора огляду арени з кожного місця для глядача.

С.3В разі розташування полів для футболу, регбі, хокею на траві, хокею з м'ячем і доріжки для швидкісного бігу на ковзанах у складі спортивного ядра (арени) місце розташування точки Д слід приймати на внутрішній (найближчій до поля) брівці легкоатлетичної доріжки для бігу по колу; при цьому значення l1 і l2 (див. рисунок C.1) слід приймати 0 і 2 м відповідно.

С.4Перевищення С променя зору глядача останнього ряду профілю трибуни (або кожного відрізка профілю по ламаній лінії), спрямованого на точку спостереження (фокус), над рівнем очей розташованого спереду глядача слід приймати 0,12-0,14 м у критих і 0,15 м у відкритих спорудах.

У спорудах, призначених для хокею і фігурного катання, промінь зору глядача першого ряду, спрямований на точку спостереження, повинен проходити по верхньому краю борту або над ним.

С.5Положення точки Д (див. рисунок C.1) слід приймати згідно з таблицею C.1.

С.6Переміщення точки спостереження (фокуса) на відстань l2 (див. рисунок C.1 і таблицю C.1) допускається у випадках:

а) перевищення допустимого уклону трибун, зазначеного в 3.143 цих Норм, прийнятого в разі розташування точки спостереження (фокуса) на відстані l1;

б) проектування споруд, призначених в основному для навчально-тренувальних занять;

в) розташування місць для глядачів на ярусах;

г) розташування місць для глядачів за межами відстані 2R, зазначеного на рисунку С.2 і таблиці С.2.

С.7Для видів спорту, не зазначених у таблиці C.1, положення точки спостереження (фокуса) слід приймати:

а) для лижних гонок і гірськолижного спорту-на середині фінішного створу на 0,5 м вище рівня землі (без урахування снігового покриву);

б) для стрибків на лижах із трампліна-у критичній точці приземлення на поздовжній осі гори приземлення трампліна, на 0,5 м вище її поверхні (без урахування снігового покриву);

в) для стрибків у воду-на поверхні води на поздовжній осі найближчого до трибуни пристрою для стрибків;

г) для веслування-на поверхні води по осі найближчої до трибуни "води";

д) для гімнастики спортивної-на поверхні підлоги (помосту) по осі найближчого до трибуни снаряда.

Положення точки спостереження (фокуса) в разі її переміщення (у випадках, зазначених у С.6) слід приймати для видів спорту, наведених у цьому пункті, на 0,5 м вище її початкового положення.

С.8Місця для глядачів слід розташовувати у межах зон, наведених на рисунку С. 2 і в таблиці С.2.

С.9При розташуванні полів для футболу, регбі, хокею на траві, хокею з м'ячем і доріжки для швидкісного бігу на ковзанах у складі спортивного ядра (арени) або за місткості трибун при цих спорудах (у тому числі при спортивному ядрі) понад 10 тис. глядачів допускається розташування частини місць для глядачів за межами зони II; при цьому відстань від точки О (див. рисунок С.2) повинна бути не більшою 100 м за місткості до 20 тис. глядачів, а на кожні повні або неповні 10 тис. місць понад 20 тис. відстань повинна додатково збільшуватися на 5 м.

С.10Розташування точки О слід приймати:

а) для спортивного плавання-на поверхні води по поздовжній осі ванни на відстані від фінішу, що дорівнює 0,25 довжини ванни;

б) для швидкісного бігу на ковзанах в разі розташування не у складі спортивного ядра (арени) - на поверхні доріжки по поздовжній осі фінішної прямої на відстані від лінії фінішу, що дорівнює 0,25 довжини прямої;

в) для решти видів спорту, зазначених у таблиці С.2, а також у спортивних ядрах (аренах) і в залах для легкої атлетики-у геометричному центрі спортивної арени.

У залах для легкої атлетики у випадках, коли доріжка для бігу по прямій не суміщується з прямим відрізком доріжки для бігу по колу, точку О приймають на поверхні доріжки для бігу по прямій на поздовжній осі її прямої ділянки, на відстані від лінії фінішу, що дорівнює 0,25 довжини цієї ділянки доріжки.

С.11У спортивно-видовищних спорудах схему трансформації арени і місць для глядачів для видовищних заходів (місце розташування естради і тимчасових місць, у тому числі партеру, а також визначення зон розташування місць для глядачів) слід приймати згідно з нормами на проектування будинків культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів.

_______________ ) * В універсальних спорудах місце розташування точки спостереження (фокуса) слід приймати для того виду спорту, для якого місце розташування точки Д (див. рисунок С.1) є найближчим до трибуни. ) ** Відкладається від точки Д у бук трибуни.

)

Вид спорту, для якого призначається споруда* 1. Футбол, регбі, хокей на траві, хокей з м'ячем, швидкісний біг на ковзанах, легка атлетика на відкритому повітрі 2. Легка атлетика в приміщенні, хокей, фігурне катання на ковзанах, гандбол, теніс, волейбол 3. Плавання спортивне, баскетбол, бадмінтон, акробатика, гімнастика спортивна

) 4. Гімнастика художня*, бокс, боротьба (класична, вільна, самбо, дзюдо), важка атлетика _______________ ) * На універсальних спорудах слід приймати значення R для того виду спорту (із кількості тих, для яких призначена споруда), для якого воно є найбільшим.

А-арена; Тр-трибуна; С-перевищення променя зору; Д-найближча до трибуни межа поля для гри (килима, помосту, рингу); F-точка спостереження (фокус); l1- відстань від Д до F; l2 - відстань, на яку допускається переміщувати точку спостереження (фокус).

Рисунок С.1 - Місце розташування точки спостереження (фокуса)

а-розріз; б-план; А-арена; Тр-трибуна, прийнята в проекті; 1 - зона, у якій слід розташовувати місця для глядачів; II-зона допустимого розташування місць для глядачів; Г-найближча до трибуни межа арени; О-центр побудови зон місць для глядачів; R-відстань від точки О до найближчої межі зони І у розрізі; R-те саме у плані для прийнятої в проекті трибуни. Рисунок С.2 - Зони для глядачів

ДОДАТОК Т

(рекомендований)

1,7 2,1 __________________

Примітка. Для роздягальні на 40 осіб та більше допускається скорочення площі на 10 -15%.

ДОДАТОК У

(рекомендований)

) * Площа приміщень надається з урахуванням їх використання інвалідами, що пересуваються на кріслах-колясках. ) ** Але не менше ніж один чоловічий (один унітаз, один пісуар з умивальником у шлюзі) та один жіночий (два унітази з умивальником у шлюзі) площею не менше 6м кожний ) *** Площа надається на один прилад.

Примітка. При проектуванні центрів слід керуватися вимогами ДБН В.2.2-10.

ДОДАТОК Ф

(рекомендований)

ВИМОГИ ДО СИСТЕМ ПІДІГРІВУ ФУТБОЛЬНОГО ПОЛЯ

Ф.1Підігрів газону футбольного поля з трав'яним покривом здійснюється системою нагрівальних електричних кабелів спеціальної конструкції.

Схема побудови системи, її потужність і глибина укладання кабелю визначаються завданням на проектування і залежать від конструктивних особливостей футбольного поля і місцевих кліматичних умов. Нагрівальний кабель укладається в родючий прошарок ґрунту газону футбольного поля на глибину 18-20 см.

Ф.2Встановлення щитів керування передбачається в електрощитовій площею 15-20 м2, розташованій у максимальній близькості від футбольного поля. На стадіонах, що мають легкоатлетичні доріжки навколо футбольного поля, необхідно передбачати прокладання кабелю в кабельному каналі.

Ф.3Підігрів футбольного поля з синтетичним покриттям здійснюється з застосуванням спеціального броньованого кабелю. Укладання кабелю ведеться по спеціальній арматурній сітці в товщі гранвідсіву на глибині 3-5 см від синтетичного покриття.

Ф.4Система керування електропідігрівом футбольного поля повинна бути оснащена ступінчастим або плавним регулюванням та високочутливими і швидкодіючими пристроями відключення електронавантаження.