ДБН В.2.5-28-2018 ДБН В.2.5-28:2018 "Природне і штучне освітлення

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ ПРИРОДНЕ І ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ

ДБН В.2.5-28:2018

Видання офіційне Актуалізований текст в останній редакції із змінами, внесеними Зміною № 1

(у контрольному стані)

Київ Міністерство розвитку громад та територій України

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Державне підприємство "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій";

ТОВ "КИЇВПРОМЕЛЕКТРОПРОЕКТ";

Київський національний університет будівництва і архітектури МОН України;

Національний університет водного господарства та природокористування

МОН України; РОЗРОБНИКИ: Ю. Громадський (науковий керівник); С. Облакевич, відповідальний виконавець; М. Громадський; Г. Фаренюк, д-р техн. наук; Є. Фаренюк, канд. техн. наук.; О. Підгорний, д-р техн. наук; О. Сергейчук, д-р техн.

наук.; Є. Рейцен, канд. техн. наук; В. Єгорченков, канд. техн. наук;

Л. Коваль, канд. мистецтвознавства; Д. Радомцев; В. Злоба; Н. Кучеренко;

Г. Кожушко, д-р техн. наук; О. Гончар; О. Козенко; Б. Шабашкевіч, канд.

техн. наук; Ю. Добровольський, д-р техн. наук; В. Акіменко, д-р мед. наук;

С. Гозак, канд. мед. наук; А. Яригін, канд. біол. наук; В. Назаренко, д-р біол. наук; В. Мартиросова, канд. мед. наук; В. Сорокін, член-кор.

НАН України, д-р техн. наук; Є. Пугачов, д-р техн. наук За участю: Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України;

ДУ "Інститут медицини праці АМН України ім. Ю. Кундєєва;

Національна академія наук України, Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова;

ВНЗ Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі";

ТОВ НВФ "Тензор";

ТОВ ТПФ "Донтехпром"

2 ПОГОДЖЕНО: Міністерство інфраструктури України (лист від 12.07.2018 № 7568/39/10-18)

Міністерство охорони здоров’я України (лист від 10.07.2018 № 05.1-08/17360

Державна служба з надзвичайних ситуацій України (лист від 01.08.2018

№ 02-11732/261)

3 ЗАТВЕРДЖЕНО наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- ТА НАДАНО комунального господарства України 03.10.2018 № 264, ЧИННОСТІ: з першого числа місяця, що настає через 90 днів з дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні Міністерства "Інформаційний бюлетень

Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України" (з 2019-03-01) 4 НА ЗАМІНУ: ДБН В.2.5-28-2006

Державне підприємство «Національний інститут розвитку інфраструктури»

(ДП «НІРІ»)

А. Безуглий, канд. екон. наук; А. Цинка, канд. техн. наук;С. Ілляш, канд. техн.

наук; Н. Харитонова (науковий керівник); О. Ярощук

Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України

(Агентство відновлення)

Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України (лист від

25.07.2025№ 3530/1/13-01/04-922/06-25)

Департамент патрульної поліції Національної поліції України

(лист від 19.05.2025 № 9697-2025)

Державна служба з надзвичайних ситуацій України

(лист від 09.05.2025 № 01-10640/261-4) наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 13.08.2025 № 1254

З першого числа місяця, що настає через 90 днів з дня її реєстрації та оприлюднення на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій

України (чинна з 2026-01-01)

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

ПРИРОДНЕ І ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ

ЕСТЕСТВЕННОЕ И ИСКУССТВЕННОЕ ОСВЕЩЕНИЕ

NATURAL AND ARTIFICIAL LIGHTING

Чинні від 2025--01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1Ці будівельні норми встановлюють вимоги до проєктування:

— внутрішнього і зовнішнього освітлення будівель і споруд;

— освітлення прибудинкових територій, місць виконання робіт на відкритих просторах, територій (площ) підприємств, озеленених територій (парки, сквери, лісопарки), зон відпочинку на ландшафтно-рекреаційних територіях, торговельних майданчиків, ринків;

— внутрішнього освітлення закладів освіти та охорони здоров’я;

— штучного освітлення вулиць і доріг міст та інших населених пунктів (далі – вулиць), автомобільних доріг загального користування, у тому числі місць і ділянок концентрації дорожньотранспортних пригод, аварійно-небезпечних ділянок відповідно до плану заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху, складеного відповідно до [15];

— штучного освітлення автотранспортних (автодорожніх) тунелів;

— аварійного та евакуаційного освітлення культових (сакральних) споруд;

— пристроїв місцевого освітлення, що постачають комплектно з верстатами, машинами і виробничими меблями.

1.2Ці будівельні норми не поширюються на проєктування освітлення:

— залізничних тунелів – відповідно до ДБН В.2.3-27;

— залізничних станцій і залізничних колій – відповідно до [16];

— стадіонів і спортивних трас – відповідно до ДБН В.2.2-13.

1.3Проєктування освітлення інших об’єктів будівництва виконують відповідно до завдання на проєктування з урахуванням особливостей і функціонального призначення таких об’єктів.

(Розділ 1 змінено, Зміна № 1)

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цих Нормах є посилання на такі документи:

ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій

ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги

ДБН В.2.2-13-2003 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди

(Долучено, Зміна № 1)

ДБН В.2.2-15:2019 Житлові будинки. Основні положення

(Змінено, Зміна № 1)

ДБН В.2.2-9:2018 Громадські будівлі та споруди. Основні положення

(Змінено, Зміна № 1)

ДБН В.2.3-4:2015 Автомобільні дороги. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво

(Змінено, Зміна № 1)

ДБН В.2.3-5:2018 Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів

ДБН В.2.5-23:2010 Інженерне обладнання будинків і споруд. Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення.

ДБН В.2.3-27:2023 Тунелі. Норми проєктування

(Долучено, Зміна № 1) Видання офіційне

ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту

ДБН В.2.6-31:2021 Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель

(Змінено, Зміна № 1)

Правила улаштування електроустановок (Видання офіційне, перероблене і доповнене в редакції 2017 року).

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Нижче подано терміни, вжиті в цих Нормах:

3.1аварійне освітлення

Освітлення, призначене для використання при порушенні живлення електропостачання робо-чого освітлення

3.2антипанічне освітлення

Вид евакуаційного освітлення для запобігання паніки та безпечного підходу до шляхів евакуації

3.3акцентоване освітлення

Виділення світлом окремих деталей на менш освітленому фоні

3.4аварійне освітлення для зон, де здійснюються операції з високим рівнем ризику

Вид аварійного освітлення зон з операціями високого ризику, що забезпечує безпеку людей, задіяних у потенційно небезпечних процесах, та надає можливості безпечно завершити процедури вимкнення обладнання для запобігання ризику зашкодити життю чи здоров’ю інших присутніх у приміщенні

3.5блискавість

Умова бачення, за якої з’являється дискомфорт або зменшення здатності бачити деталі або об’єкти через несприятливий розподіл яскравості, або діапазон яскравостей, або екстремальні контрасти в просторі

3.6розрізнення (об’єкта)

Властивість об’єкта або джерела світла бути помітним на навколишньому фоні

3.7гострота зору

1. Якісно: здатність розрізняти окремо дрібні деталі, які мають дуже малу кутову роздільну здатність.

2. Кількісно: деяка кількість заходів просторової залежності, таких як величина, обернена величині кута зору (в кутових хвилинах) двох сусідніх об’єктів (точок, ліній або інших стимулів), які спостерігач може сприймати досить відокремлено

3.8постійне додаткове штучне освітлення (приміщення)

Постійне штучне освітлення, яке доповнює природне освітлення, якщо використання тільки природного освітлення є недостатнім або незадовільним

3.9евакуаційне освітлення

Та частина аварійного освітлення, яка забезпечує гарантію ефективного розпізнавання і використання шляхів евакуації

3.10еквівалентний розмір об’єкта розрізнення

Розмір рівно яскравого кола на рівно яскравому фоні, який має такий самий пороговий контраст, що і об’єкт розрізнення при даній яскравості фону

3.11заливальне освітлення

Освітлення поверхні або об’єкта, зазвичай прожекторами, з метою значного збільшення освітленості в порівнянні із звичайною

3.12загальне освітлення

Освітлення, за якого світильники розміщуються рівномірно у верхній зоні приміщення (загальне рівномірне освітлення) або локалізовано відносно розміщення обладнання (загальне локалізоване освітлення)

3.13зовнішнє архітектурне (архітектурно-художнє) освітлення

Особливий напрямок художнього формування засобами штучного освітлення повсякденного й святкового вигляду міста у вечірній та нічний час: світло-кольорове зонування міського простору, відображення планувальної структури й функціонального зонування міста, пішохідних зон, світлових ансамблів історичних та громадських центрів, який містить світлові домінанти у системі світлових ансамблів різного масштабу й рівня, образні рішення освітлення в межах кожного архітектурного ансамблю, що відповідають вимогам екології зорового сприйняття і соціально-економічної ефективності

3.14зоровий дискомфорт

Відчуття незручності або напруження, що виникає при незадовільному розподілу яскравості в освітленому просторі, що призводить до відволікання уваги, зниження зосередженості, зорової і загальної стомлюваності

3.15кольоропередання

Вплив спектрального розподілу випромінення на колірне подання об’єкта, яке свідомо чи підсвідомо порівнюється з колірним поданням цього об’єкта у разі освітлення стандартним випроміненням

3.16індекс кольоропередання; [Ra]

Міра ступеня відповідності психофізичних кольорів об’єкта в разі його освітлення випробуваним і стандартним випроміненням, яку треба оцінювати в умовах хроматичного адаптування

3.17колірна температура; [Тс]

Температура випромінювача Планка (чорного тіла), за якої його випромінювання має ту саму кольоровість, що і випромінювання об’єкта, що розглядається

3.18комбіноване освітлення

Штучне освітлення, яке застосовується для створення досить високих рівнів освітленості на робочих поверхнях завдяки одночасному використанню загального освітлення та місцевого

3.19коефіцієнт природної освітленості; [D]

Відношення освітленості, що утворюється в точці на заданій площині світлом, одержаним безпосередньо або опосередковано від неба, до одночасної освітленості на горизонтальній площині внаслідок освітлення всією півсферою небосхилу. Внесок прямого сонячного світла в утворення цих освітленостей вилучають

3.20геометричний коефіцієнт природної освітленості

Відношення площі ортогональної проекції на робочу площину ділянки умовної небесної півсфери, видимої з розрахункової точки через незаповнений світлопроріз або його частину, від якої розраховується освітленість, до площі основи небесної півсфери. [8] – доля світла неба в коефіцієнті природної освітленості [D ]), а s у разі розрахунку геометричного коефіцієнта природної освітленості від протилежного будинку

– відношення площі ортогональної проекції на робочу площину ділянки небесної півсфери, що затінюється будинком у розрахунковій точці, до площі основи небесної півсфери. [8] – доля зовнішнього відбивання в коефіцієнті природної освітленості [D ]) e

3.21коефіцієнт запасу [Кз]

Розрахунковий коефіцієнт, що враховує зниження КПО і освітленості в процесі експлуатації внаслідок забруднення і старіння світлопрозорих заповнень у світлових прорізах, джерел світла (ламп) і світильників, а також зниження відбиваючих властивостей поверхні приміщення

Примітка. В світі більш поширене застосовування коефіцієнта експлуатації MF (Maintenance Factor), який пов’язаний з коефіцієнтом запасу, як: Кз = 1/MF.

3.22коефіцієнт пульсації світлового потоку

Пульсацію світлового потоку оцінюють як відношення різниці між максимальним і мінімальним значеннями світлового потоку до суми цих значень за період її коливання

3.23коефіцієнт пульсації освітленості; [Кп]

Критерій оцінки відносної глибини коливань освітленості внаслідок зміни в часі світлового потоку джерела світла при живленні його змінним струмом, який вираховується за формулою додатка Л

3.24коефіцієнт корисної дії (ККД) світильника

Відношення повного світлового потоку світильника, виміряного за внормованих умов експлуатування з його власними лампами і пристроями, до суми світлових потоків окремих його ламп, виміряних поза світильником за внормованих умов з тими самими (пускорегулювальними, вимірювальними тощо) пристроями

3.25локалізоване освітлення

Призначене для окремих зон освітлення з підвищеним рівнем освітленості в певних місцях, наприклад, таких, де виконують роботу

3.26місцеве освітлення

Освітлення для специфічної зорової задачі на додаток до/і контрольоване окремо від загального освітлення

3.27напівциліндрична освітленість; [Енц]

Характеристика насиченості світлом простору і ефекту утворення тіні освітлення для спостерігача, який рухається по вулиці паралельно її осі. Визначається як середня щільність світлового потоку на поверхні вертикально розташованого на поздовжній лінії вулиці на висоті 1,5 м напівциліндра, радіус і висота якого наближаються до нуля. Розрахунок напівциліндричної освітленості виконується інженерним методом

3.28нерівномірність природного освітлення

Відношення середнього значення до найменшого значення КПО в межах характерного розрізу приміщення

3.29об’єкт розрізнення

Предмет, що розглядається, окрема його частина або дефект, які треба розрізнити в процесі роботи

3.30освітлювальний прилад (ОП)

Пристрій, який перерозподіляє, фільтрує чи перетворює світловий потік, що випромінюється одним, кількома чи багатьма джерелами світла; містить усі необхідні деталі для кріплення і захисту джерел світла, а також для їх підключення до мережі живлення. Освітлювальні прилади поділяються на світильники (ближньої дії) і прожектори (дальньої дії)

3.31освітлювальна установка (ОУ)

Пристрій, призначений для освітлення, що складається з окремо виготовлених і придбаних світлотехнічних виробів (ОП, оптичних елементів, наприклад, розсіювачів, конструктивних і електротехнічних елементів), що складаються на місці за проектом даної освітлювальної установки. Також до складу ОУ включають пристрої живлення і управління освітленням, а також освітлюваний об’єкт, наприклад, приміщення, ділянка полотна дороги або вулиці, стіна будівлі тощо

3.32показник дискомфорту блискавість; [UGR]

Загальноєвропейський критерій оцінки дискомфортної блискавості відповідно від світильників приміщення, яка викликає неприємні відчуття при нерівномірному розподілу яскравості в полі зору, вираховується за формулою додатка Л

3.33показник блискавості, GR

Показник, що характеризує сліпуче дію ОУ

3.34граничний показник блискавості; [GRL]

Максимально допустиме значення показника блискавості

3.35частка світлового потоку в верхню півсферу; [ULR]

Частина світлового потоку світильника(-ів), яка випромінюється вище горизонту при установці світильника(-ів) в робочому положенні

3.36охоронне освітлення

Освітлення вздовж межі території, що охороняється

3.37пішохідна зона (простір)

Територія, призначена виключно для пішохідного руху, де заборонене пересування автотранспортним засобам за винятком автомобілів спецслужб, комунальної техніки, маршрутного транспорту, транспорту для інвалідів, а також для обслуговування магазинів

3.38показник зорового дискомфорту; [М]

Критерій оцінки дискомфортної блискавості, яка викликає неприємні відчуття при нерівно-мірному розподіленні яскравості в полі зору, який вираховується за формулою додатка Л

3.39показник засліпленості; [Р]

Величина, похідна від коефіцієнта засліпленості, вираховується за формулою додатка Л

3.40пороговий приріст яскравості; [TI, %]

Параметр, що регламентує осліплювальну дію освітлювальної установки на людину в полі зору водія транспортного засобу, вираховується за формулою додатка Л

3.41природне освітлення

Освітлення приміщень світлом неба (прямим або відбитим), яке проходить крізь світлові прорізи в зовнішніх огороджувальних конструкціях

3.42природне освітлення бокове

Природне освітлення приміщень крізь світлові прорізи у зовнішніх стінах

3.43природне освітлення верхнє

Природне освітлення приміщень крізь ліхтарі, світлові прорізи в стінах у місцях перепаду висот будівлі

3.44природне освітлення комбіноване

Поєднання верхнього і бокового природного освітлення

3.45освітлення акумульоване

Освітлення за допомогою світильників, що акумулюють в денний час доби енергію від небосхилу та використовують її для нічного освітлення

3.46природне освітлення транспортоване

Освітлення, що потрапляє у приміщення за допомогою інженерної системи на основі світловодів, та використовується для освітлення глибинного або підземного внутрішнього простору будівель і споруд

3.47робоче освітлення

Освітлення, яке забезпечує нормовані умови освітлення (освітленість, якість освітлення) в приміщеннях і в місцях виконання робіт поза будівлями

3.48робоча поверхня (базова поверхня)

Поверхня, на якій виконується робота і нормується або вимірюється освітленість

3.49резервне освітлення

Та частина аварійного освітлення, яка дає можливість продовження звичайної діяльності без суттєвих змін

3.50системи освітлення транспортного тунелю

Системи освітлення з розташуванням, як правило, на стіні або на стелі світильників несиметричного світлорозподілення в площині, паралельній осі проїзної частини, більша частина світлового потоку яких спрямована назустріч руху транспорту

3.51система освітлення транспортного тунелю симетрична

Система освітлення з розташуванням на стіні або на стелі світильників симетричного світлорозподілення в площині, паралельній осі проїзної частини

3.52світлове середовище

Сукупність ультрафіолетових, видимих інфрачервоних випромінювань джерел природного і штучного світла; важлива складова життєвого середовища організмів і рослин, яка визначається світловими потоками джерел світла, що змінюються в результаті взаємодії з навколишнім предметним середовищем; сприймається зором за розподілом світла в просторі

3.53світлова ефективність (світловіддача); [е]

Величина характеризує ККД освітлювальної системи

3.54світловід

Пристрій для трансляції світла від джерела до освітлюваного об’єкта всередині порожнистого або заповненого світлопровідним матеріалом каналу зі світловідбиваючими внутрішніми поверхнями

3.55середньозважений коефіцієнт відбиття; [ ] сер

Коефіцієнт відбиття, усереднений за площею (фасаду, приміщення, робочої поверхні тощо)

3.56стробоскопічний ефект

Явище спотворення зорового сприйняття об’єктів, що обертаються, рухаються або змінюються в мигаючому світлі, яке виникає при збігу кратності частотних характеристик руху об’єктів і зміні світлового потоку в часі в освітлювальних установках з джерелами світла, які живляться змінним струмом

3.57суміщене освітлення

Освітлення, за якого недостатнє (згідно з нормами) природне освітлення доповнюється штучним

3.58умовна робоча поверхня

Умовно прийнята горизонтальна поверхня, розташована на висоті 0,8 м над підлогою

3.59флікер-ефект

Ефект монотонного мерехтіння яскравих частин світильників та їхніх відблисків від корпусу автомобіля, що викликає роздратування у водія за певної частоти й тривалості мерехтінь

3.60фон (тло)

Поверхня, прилегла безпосередньо до об’єкта розрізнення, на якій він розглядається. Фон буває: світлим (якщо коефіцієнт відбивання поверхні більше ніж 0,4); середнім (якщо коефіцієнт відбивання поверхні від 0,2 до 0,4); темним (якщо коефіцієнт відбивання поверхні менше ніж 0,2)

3.61характерний розріз приміщення

Поперечний розріз, як правило, по середині приміщення, площина якого перпендикулярна до площини засклених світлових прорізів (при боковому освітленні) або до поздовжньої осі прогонів приміщення. До характерного розрізу приміщення повинні входити ділянки з найбільшою кількістю робочих місць, а також точки робочої зони, найбільш віддалені від світлових прорізів

3.62циліндрична освітленість; [Ец]

Характеристика насиченості приміщення світлом. Визначається як середня щільність світлового потоку на поверхні вертикально розташованого в приміщенні циліндра, радіус і висота якого наближаються до нуля. Розрахунок циліндричної освітленості проводиться інженерним методом

3.63яскравість адаптації; [L20]

Середньозважена яскравість всередині 20° (за діаметром) поля адаптації, видимого водієм, який перебуває на осі дорожнього полотна на ВБГ перед в’їзним порталом, при цьому лінія зору водія націлена на центр рамки в’їзного порталу

3.64яскравісна гранична зона автотранспортного тунелю

Ділянка тунелю довжиною, яка дорівнює ВБГ, що примикає до в’їзного порталу

3.65яскравісна перехідна зона автотранспортного тунелю

Ділянка тунелю, що примикає до граничної зони й закінчується в місці, де яскравість дорожнього покриття спадає до 3-кратної величини яскравості внутрішньої зони

3.66яскравісна в’їзна зона автотранспортного тунелю

Ділянка тунелю, що включає граничну й перехідну зони

3.67яскравісна внутрішня зона автотранспортного тунелю

Ділянка тунелю, що примикає до перехідної зони й закінчується біля початку виїзної зони, а за її відсутності – біля виїзного порталу

3.68яскравісна виїзна зона автотранспортного тунелю

Ділянка тунелю довжиною, яка дорівнює ВБГ, що примикає до внутрішньої зони й закінчується у виїзного порталу

3.69яскравісна зона від’їзду автотранспортного тунелю

Ділянка дороги поза тунелем довжиною, яка дорівнює двом ВБГ, що примикає до виїзного порталу.

3.70горизонтальна освітленість Поверхнева щільність світлового потоку, що падає на справжню чи уявну поверхні, в заданій точці вимірювання

3.71середня горизонтальна освітленість Горизонтальна освітленість, усереднена для точок вимірювання на вибраній поверхні

3.72яскравість дорожнього покриву Відношення сили світла, що випромінює освітлювальний прилад на елемент поверхні дорожнього покриву із заданим відбиванням і розсіюванням, до проєкції цієї поверхні у заданих точці та напрямку спостереження. Спостерігач (водій) розташовується на висоті 1,5 м і на відстані 60 м від цієї точки для забезпечення кута спостереження (1,0 ± 0,5)°.

3.73середня яскравість дорожнього покриву Яскравість сухого дорожнього покриву, усереднена для точок вимірювання вибраної ділянки

3.74димування Процес регулювання інтенсивності освітлення. (Пункти 3.70-3.74 долучено, Зміна №1)

4 ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ

У цих Нормах використано такі познаки: D – коефіцієнт природної освітленості, %; D – доля світла неба в коефіцієнті природної освітленості, %; s D – доля зовнішнього відбивання в коефіцієнті природної освітленості, %; е Е – освітленість, лк; Е – освітленість на вертикальній поверхні, лк; В Е – освітленість на горизонтальній поверхні, лк; Г Е – максимальне значення освітленості, лк; max E – мінімальне значення освітленості, лк; min E – середнє значення освітленості, лк; сер Е – напівциліндрична освітленість; нц Е – циліндрична освітленість; ц е – світлова ефективність (світловіддача); F – світловий потік, лм; І – інтенсивність (сила) світла, кд (кандела); U0 – рівномірність освітлення (відношення мінімальної до середньої); K – коефіцієнт запасу, %; з

K – коефіцієнт пульсації освітленості, %;

п

L – яскравість, кд/м;

L1 і L2 – яскравості об’єкта і фону або яскравості двох порівняльних об’єктів, кд/м;

L – середня яскравість дорожньої поверхні;

сер.дп

L – яскравість адаптації, кд/м2;

L – яскравість блискавого джерела, кд/м2;

c

M – показник дискомфорту;

P – показник засліпленості;

R – індекс кольоропередання;

a

S – площа поверхні, на яку падає світловий потік, м2;

Т – колірна температура, К;

с

 – довжина хвилі випромінювання, нм;

() – відносна спектральна чутливість ока людини;

() – спектральна щільність потоку;

0 – індекс позиції блискавого джерела відносно лінії зору;

 – коефіцієнт відбиття, виражається у відносних одиницях;

 – кутовий розмір блискавого джерела, стер.

У цих Нормах використано такі скорочення:

ВБГ – відстань безпечного гальмування;

ДС – джерело світла;

ККД – коефіцієнт корисної дії;

КПО – коефіцієнт природної освітленості;

МЗЗБР

(Скорочення вилучено, Зміна № 1)

МЗЗРР

(Скорочення вилучено, Зміна № 1)

МРЗ

(Скорочення вилучено, Зміна № 1)

ОП – освітлювальний прилад;

ССП – світлосигнальний прилад;

ВДМ – вулично-дорожня мережа;

ТРЦ – торгово-розважальний центр.

5 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

5.1Нормативні показники освітленості в цих Нормах наведені в точках її мінімального значення на робочій поверхні в приміщеннях для різних джерел світла, крім окремо визначених випадків.

Нормовані значення яскравості дорожніх покриттів у цих Нормах наведені для різних джерел світла.

Нормовані значення освітленості в люксах, що відрізняються на один ступінь, слід приймати за шкалою: 0,2; 0,3; 0,5; 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 10; 15; 20; 30; 40; 50; 75; 100; 150; 200; 300; 400; 500; 600; 750; 1000; 1250; 1500; 2000; 2500; 3000; 3500; 4000; 4500; 5000.

Середня освітленість робочих місць з постійним перебуванням людей повинна бути не менше ніж 200 лк. Нормована середня освітленість для світлодіодних джерел залежить від колірної температури і має бути суттєво збільшена при збільшенні колірної температури джерела світла відповідно до додатка Н.

Нормовані значення яскравості поверхні в кд/м2, що відрізняються на один ступінь, треба приймати за шкалою: 0,2; 0,3; 0,4; 0,6; 0,8; 1; 2; 3; 5; 8; 10; 12; 15; 20; 25; 30; 50; 75, 100; 125; 150; 200; 400; 500; 750; 1000; 1500; 2000; 2500.

Для природного освітлення в цих Нормах наведені значення коефіцієнта природної освітленості (КПО).

5.2Вимоги до освітлення приміщень виробничих підприємств слід приймати відповідно до таблиці 5.1.

Нормовані показники освітлення приміщень загальнопромислових будівель і споруд наведені в додатку Г.

Вимоги до освітлення приміщень громадських будівель та адміністративно-побутових споруд слід приймати відповідно до таблиці 5.2. Нормовані показники для основних приміщень громадських і допоміжних споруд наведені в додатку Д, житлових будівель – у додатку Ж.

5.3Коефіцієнт запасу K під час проектування природного освітлення слід приймати відповідно з до таблиці 5.3. Коефіцієнт запасу K під час проектування штучного освітлення слід розраховувати з згідно з додатком В, та 8.3.7, 8.6.11.

5.4Штучне і суміщене освітлення треба проектувати з урахуванням вимог безпеки ламп і лампових систем стосовно безпеки ультрафіолетового та синього випромінювання відповідно до чинних нормативних документів [9], [10], [11].

ДБН

10 ДБН

Примітка 1. Освітленість слід приймати з урахуванням 8.2.6.

Примітка 2. Найменший розмір об’єкта розрізнення та відповідні йому розряди зорової роботи встановлені при розташуванні об’єктів розрізнення на відстані не більше ніж 0,5 м від очей працюючого. При збільшенні цієї відстані розряд зорової роботи слід встановлювати відповідно до додатка А. Для продовгуватих об’єктів розрізнення еквівалентний розмір приймається відповідно до додатка Б.

Примітка 3. Освітленість при роботах з об’єктами, які світяться, розміром 0,5 мм і менше вибирати відповідно до розміру об’єкта розрізнення і відносити їх до підрозряду "в".

Примітка 4. Показник засліпленості регламентується в гр. 10 тільки для загального освітлення (при будь-якій системі освітлення).

Примітка 5. Коефіцієнт пульсації Кп наведений у гр. 11 для системи загального освітлення або для світильників місцевого освітлення при системі комбінованого освітлення. Кп від загального освітлення в системі комбінованого не повинен перевищувати 20 %.

В.2.5- 28:2018

Примітка 6. Передбачати систему загального освітлення для розрядів I-III, IVa, ІVб, ІVв, Va допускається тільки при технічній неможливості або економічній ДБН недоцільності застосування системи комбінованого освітлення, що конкретизується в галузевих нормах освітлення, узгоджених з органами державного санітарного нагляду.

Примітка 7. В приміщеннях, спеціально призначених для роботи або виробничого навчання підлітків, нормоване значення КПО збільшується на один розряд за гр. З і повинно бути не менше ніж 1,0 %.

12 ДБН

1) Додатково регламентується у випадках спеціальних архітектурно-художніх вимог. 2) Нормоване значення показника дискомфорту у приміщеннях при спрямуванні лінії зору переважно вгору під кутом 45° і більше ніж до горизонту і в приміщеннях з підвищеними вимогами до якості освітлення (спальні кімнати в дитячих садках, яслах, санаторіях, дисплейні класи в школах, середніх спеціальних навчальних закладах тощо). 3) Нормоване значення коефіцієнта Кп пульсації для дитячих, лікувальних приміщень із підвищеними вимогами до якості освітлення.

Примітка. Найменші розміри об’єкта розрізнення та відповідні їм розряди зорових робіт установлюються при розташуванні об’єктів розрізнення на відстані не більше ніж 0,5 м від працюючого при середньому контрасті об’єкта розрізнення з фоном та світловим фоном. При зменшенні (збільшенні) контрасту допускається збільшення (зменшення) освітленості на один ступінь за шкалою освітленості з 5.1.

В.2.5- 28:2018

ДБН

14 ДБН

Таблиця 5.3 – Коефіцієнти запасу для природного освітлення

Примітка. Значення коефіцієнта запасу слід помножити на 1,1 – при застосуванні візерунчастого скла, склопластика, армоплівки та матованого скла, а також при використанні світлових отворів для аерації; на 0,9 – при використанні прозорого органічного скла.

6 ПРИРОДНЕ ОСВІТЛЕННЯ

6.1Приміщення з постійним перебуванням людей повинні мати природне освітлення. Без природного освітлення допускається проектування приміщень, які визначені відповідними державними будівельними нормами та стандартами, а також приміщення, розміщення яких дозволено в підвальних поверхах будівель.

6.2Природне освітлення поділяється на бокове, верхнє і комбіноване (верхнє і бокове), транспортоване та акумульоване.

6.3Нормовані значення КПО, D, %, треба визначати залежно від призначення приміщень н за таблицями 5.1, 5.2 та додатками Д і Ж.

6.4У приміщеннях житлових і громадських будівель при боковому освітленні з однієї сторони нормоване мінімальне значення КПО повинно бути забезпечено в розрахунковій точці робочої поверхні, найбільш віддаленій від вікон. Розрахункова точка лежить на перетині робочої поверхні та площини характерного розрізу на відстані 1 м від стіни, протилежної вікнам. Робочою поверхнею є:

– у житлових приміщеннях житлових будинків і гуртожитків, у вітальнях і номерах готелів, в ігрових приміщеннях дошкільних навчальних закладів, у ізоляторах і кімнатах для хворих дітей, у палатах лікарень, госпіталів, у палатах і спальних кімнатах санаторіїв, будинків відпочинку і пансіонатів – підлога;

– у навчальних і навчально-виробничих приміщеннях шкіл, шкіл-інтернатів, професійно-технічних і вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, у кабінетах лікарів, які приймають хворих в оглядових, у приймально-оглядових боксах, у перев’язочних – умовна робоча поверхня, що розташована на висоті 0,8 м над підлогою;

– в інших приміщеннях різного призначення – згідно з додатком Д.

6.5У виробничих приміщеннях глибиною до 6 м при односторонньому боковому освітленні нормується мінімальне нормоване значення КПО, яке повинно бути забезпечено у розрахунковій точці умовної робочої поверхні, що знаходиться на перетині цієї поверхні та вертикальної площини характерного розрізу приміщення на відстані 1 м від стіни, протилежної вікнам, або в найбільш віддаленій від вікон точці робочої поверхні, в якій триває виробничий процес.

У великогабаритних виробничих приміщеннях глибиною більше ніж 6 м при боковому освітленні нормується мінімальне значення КПО в точці на умовній робочій поверхні, віддаленій від світлових прорізів:

– на 1,5 висоти від підлоги до верху світлових прорізів для зорової роботи І-IV розрядів;

– на 2 висоти від підлоги до верху світлових прорізів для зорової роботи V-VII розрядів;

– на 3 висоти від підлоги до верху світлових прорізів для зорової роботи VIII розряду.

6.6У приміщеннях глибиною 6 м та більше доцільно застосовувати на вікнах спеціальні світловідбивні екрани та жалюзі, що перерозподіляють світловий потік в глибину приміщення.

6.7При боковому освітленні приміщень крізь вікна, що розташовані у кількох стінах, за винятком виробничих приміщень глибиною більше ніж 6 м, мінімальне нормоване значення КПО повинно бути забезпечено у найменш освітленій точці робочої поверхні по характерному розрізу приміщення. При боковому двосторонньому освітленні таких приміщень та однакових вікнах з обох сторін дозволяється за розрахункову точку приймати точку, розташовану в центрі приміщення на перетині вертикальної площини характерного розрізу і робочої поверхні.

6.8При верхньому або комбінованому природному освітленні приміщень різного призначення нормується середнє значення КПО по робочій поверхні та мінімальне значення у найменш освітленій точці робочої поверхні. Розрахунок проводиться для точок робочої поверхні по характерному розрізу приміщення. Розрахункових точок повинно бути не менше ніж п’ять на прогін. Перша і остання точки приймаються на відстані 1 м від поверхні стін (перегородок) або осі колон. Точки розташовуються рівномірно. При цьому нерівномірність природного освітлення робочої площини не повинна перевищувати 3:1.

Нерівномірність природного освітлення не нормується:

– у приміщеннях з боковим освітленням;

– у виробничих приміщеннях з верхнім або комбінованим освітленням, в яких виконуються зорові роботи VII і VIII розрядів;

– у допоміжних приміщеннях цивільних будівель з верхнім або комбінованим освітленням, в яких виконуються зорові роботи розрядів Г та Д.

6.9Для деяких приміщень, де виконується зорова робота на певних негоризонтальних поверхнях (наприклад, класна дошка у аудиторіях), крім горизонтальної робочої поверхні, природне освітлення нормується і на цих поверхнях. Положення додаткових розрахункових точок у цьому випадку визначається відповідно до додатка Д.

6.10При транспортованому природному освітленні нормування КПО проводиться або як для бокового, або як для верхнього освітлення, залежно від розташування вихідних отворів світловодів.

6.11Допускається розподілення приміщень на зони з боковим освітленням (зони, які примикають до зовнішніх стін з вікнами) і зони з верхнім освітленням. Зона з боковим освітленням на характерному розрізі приміщення обмежується точкою, яка розміщена на робочій поверхні і віддалена від світлопрорізів на відстань, що визначається відповідно до 6.5 для великогабаритних приміщень.

6.12У виробничих приміщеннях із зоровою роботою І-ІІІ розрядів доцільно використовувати суміщене освітлення. Допускається застосовувати верхнє природне освітлення у великопрогонових складальних цехах, де роботи виконуються в значній частині об’єму приміщення на різних рівнях підлоги і на різноорієнтованих у просторі робочих поверхнях. При цьому нормовані значення КПО приймаються для розрядів І, II, III відповідно 10 %; 7 %; 5 %.

6.13Розрахунок КПО виконується з урахуванням середньозважених коефіцієнтів відбивання світла внутрішніми поверхнями приміщень та фасадів протилежних будівель та споруд, але без урахування меблів, устаткування, обладнання, озеленення та інших затінюючих предметів, а також при 100 % використанні світлопрозорих заповнень у світлопрорізах. Розрахункові значення КПО слід заокруглювати до сотих часток. Методика розрахунку КПО визначається відповідними стандартами в залежності від виду природного освітлення. Дозволяється зниження розрахункового значення КПО від нормованого не більше ніж на 10 %.

6.14Розрахункові значення середньозваженого коефіцієнта світловідбивання внутрішніх поверхонь приміщення слід приймати на підставі прийнятої в проекті архітектурної обробки поверхонь, але не більше 0,5 – у приміщеннях цивільних будівель та кухнях житлових будинків, а також у виробничих приміщеннях зі світлою характеристикою фону; не більше 0,4 – у житлових кімнатах житлових будинків та у виробничих приміщеннях із середньою характеристикою фону; не більше 0,30 – у виробничих приміщеннях з темною характеристикою фону.

6.15Під час розрахунку природного освітлення приміщень в умовах існуючої забудови коефіцієнт світловідбивання будівельних і оздоблювальних матеріалів для фасадів протилежних будівель та споруд (без засклених прорізів фасаду) треба приймати:

– для будівель, що будуються, – за даними, вказаними в сертифікаті на оздоблювальні матеріали фасаду або за даними вимірювання;

– для існуючих будівель – відповідно до таблиці 8.85 або визначаються експериментально.

Середньозважений коефіцієнт відбивання засклених прорізів фасаду з урахуванням рами  в

B розрахунках приймається 0,2. Якщо є сертифікат на скло, в якому наведений коефіцієнт відбивання світла, то в розрахунок вводиться значення, вказане в сертифікаті.

Середньозважений коефіцієнт відбивання фасаду  з урахуванням засклених прорізів слід ф розраховувати за формулою:

 S +  S

М M B B

 =, (6.1)

ф

S + S

M B До введення в дію відповідних стандартів розрахунок КПО рекомендується проводити за додатком М. де ,  – коефіцієнт відбивання матеріалу обробки фасаду і коефіцієнт відбиття засклених

M B прорізів фасаду з урахуванням рам відповідно;

S, S – площа фасаду без світлових прорізів і площа світлових прорізів відповідно.

M B

6.16У навчальних приміщеннях закладів загальної середньої освіти незалежно від типу освітлення слід розташовувати робочі місця учнів так, щоб природне світло падало на них з лівого боку.

6.17Під час проектування необхідно передбачати на світлопрозорих конструкціях, орієнтованих на південно-західний та західний сектори горизонту в межах (200 – 290)°, використання сонцезахисних пристроїв:

– при звичайному проценті скління (менше ніж 18 % для житлових будинків, менше ніж 25 % – для громадських будівель) у І, ІІІ і V архітектурно-будівельних кліматичних районах [5] – зовнішні чи міжскляні сонцезахисні пристрої; у ІІ та ІV архітектурно-будівельному кліматичному районі – зовнішні сонцезахисні пристрої;

– при підвищеному проценті засклення зовнішні сонцезахисні пристрої необхідно передбачати у всіх архітектурно-будівельних кліматичних зонах;

– в одноповерхових будинках сонцезахист дозволяється забезпечувати засобами озеленення.

У приміщеннях будинків та споруд, в яких за технологічними умовами не дозволяється інсоляція, а також приміщення з охолодженням повітря необхідно облаштовувати сонцезахисними пристроями незалежно від орієнтації (за винятком приміщень, орієнтованих на північ).

Геометричні параметри сонцезахисних пристроїв необхідно розраховувати за допомогою комплексних сонячних карт [6].

6.18Для освітлення природним світлом приміщень, що не мають зовнішніх огороджень, а також зон приміщень, віддалених від світлопрорізів, рекомендується застосовувати світловоди. У приміщеннях великої глибини, розташованих на останньому поверсі, де природне бокове освітлення не дозволяє забезпечити нормоване значення КПО або бічне освітлення неможливо влаштувати, а велика висота покриття не дозволяє використати зенітні ліхтарі (наявність зверху технічного поверху, підшивна стеля по нижньому поясу ферм тощо) рекомендується влаштовувати світлові шахти.

6.19Для використання природного освітлення у нічній час рекомендується застосовувати системи, що акумулюють природне освітлення. Їх розрахунок проводиться за нормами штучного освітлення.

7 СУМІЩЕНЕ ОСВІТЛЕННЯ

7.1Суміщене освітлення приміщень виробничих будівель треба передбачати:

а) для виробничих приміщень, в яких виконуються роботи І-ІІІ розрядів;

б) для виробничих та інших приміщень у випадках, коли за умов технології, організації виробництва необхідні об’ємно-планувальні рішення, які не дозволяють забезпечити нормоване значення КПО (багатоповерхові будівлі великої ширини тощо), а також у випадках, коли технікоекономічна доцільність суміщеного освітлення порівняно з природним підтверджена відповідними розрахунками;

в) відповідно до нормативних документів з будівельного проектування будівель і споруд окремих галузей промисловості, затверджених в установленому порядку.

Суміщене освітлення приміщень житлових, цивільних і допоміжних будинків допускається передбачати у випадках, коли це потрібно за умов вибору раціональних об’ємно-планувальних рішень, за винятком житлових кімнат житлових будинків і гуртожитків, віталень і номерів готелів, спальних приміщень санаторіїв і будинків відпочинку, ігрових дошкільних навчальних закладів, палат лікувально-профілактичних установ.

7.2Нормовані значення КПО для виробничих приміщень повинні прийматися як для суміщеного освітлення відповідно до таблиці 5.1.

Для виробничих приміщень нормовані значення КПО допускається приймати відповідно до таблиці 7.1:

а) в приміщеннях з боковим освітленням, глибина яких за умов технології або вибору раціональних об’ємно-планувальних рішень не дозволяє забезпечити нормоване значення КПО, вказане в таблиці 5.1 для суміщеного освітлення;

б) в приміщеннях, де виконуються роботи І-III розрядів.

7.3Для виробничих приміщень при установленні нормованих значень КПО відповідно до таблиці 7.1 необхідно:

а) освітленість від системи загального штучного освітлення підвищувати на один ступінь за шкалою освітленості (крім розрядів Іб, Ів, ІІб), якщо підвищення освітленості не передбачене 8.2.8. Освітленість від системи загального освітлення повинна складати не менше ніж 200 лк при розрядних лампах і 100 лк при світлодіодних лампах.. Створювати освітленість більше ніж 750 лк при розрядних лампах і 300 лк при світлодіодних лампах дозволяється тільки за наявності обґрунтування;

б) освітленість від світильників загального освітлення в системі комбінованого освітлення підвищувати на один ступінь за шкалою освітленості, крім розрядів Іа, Іб, ІІа;

в) коефіцієнт пульсації Кп для І-III розрядів не повинен перевищувати 10 %.

Штучне освітлення при суміщеному освітленні приміщень слід проектувати також відповідно до розділу 8.

7.4Розрахункові значення КПО при суміщеному освітленні житлових і цивільних будівель повинні складати не менше ніж 60 % значень, поданих у таблиці 5.2.

Допускається приймати розрахункові значення КПО в межах від 60 % до 30 % значень, зазначених у таблиці 5.2 для торговельних залів магазинів і залів, буфетів, роздавальних підприємств громадського харчування.

7.5При суміщеному освітленні для приміщень цивільних будівель з боковим освітленням при розрахунковому значенні КПО, яке дорівнює або менше ніж 80 % від нормованого значення, освітленість від загального штучного освітлення необхідно підвищувати на один ступінь за шкалою освітленості.

7.6Вимоги до суміщеного освітлення приміщень громадського та комунального призначення треба приймати за додатком Д, житлових будинків – за додатком Ж.

7.7При суміщеному освітленні приміщень слід передбачати роздільне включення рядів світильників, розташованих паралельно світловим прорізам.

7.8При суміщеному освітленні приміщень житлових та цивільних будівель, розташованих в центральній частині та історичних зонах міста, нормовану освітленість від штучного освітлення слід підвищувати на ступінь за шкалою освітленості.

8 ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ

8.1 Загальні питання

8.1.1Штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, охоронне і чергове.

Для загального штучного освітлення доцільно використовувати розрядні та світлодіодні джерела світла, які за однакової потужності з тепловими джерелами (світлодіодні лампи) мають більшу світлову віддачу та більший термін експлуатації.

Світлова віддача джерел світла для штучного освітлення приміщень при мінімально допустимих індексах кольоропередавання не повинна бути менше значень, наведених у таблиці 8.1.

8.1.2Існують дві системи штучного освітлення – загальне та комбіноване.

8.1.3У приміщеннях житлових будинків, громадських будівель та споруд, адміністративних і побутових будівель підприємств, як правило, застосовують систему загального освітлення.

У приміщеннях виробничого характеру, в яких виконується зорова робота І-ІV розрядів (ювелірних і гравірувальних робіт, ремонту годинників, телевізорів, радіоапаратури, комп’ютерів, мобільних телефонів, пральних машин, взуття, металовиробів тощо), необхідно застосовувати систему комбінованого освітлення.

Для приміщень, які мають зони з різними умовами природного освітлення та різними режимами роботи, повинне передбачатись окреме управління освітленням таких зон.

8.1.4Для загального та місцевого освітлення приміщень необхідно використовувати джерела світла з колірною температурою від 2400 К до 6800 К. Інтенсивність ультрафіолетового опромінення спектрального діапазону 320-400 нм не повинна перевищувати 0,03 Вт/м2. Випромінювання з довжиною хвилі менше 320 нм не допускається.

Для загального штучного освітлення приміщень слід використовувати найбільш енергоекономічні джерела світла, віддаючи перевагу при рівній потужності джерелам світла з більшою світловіддачею та строком служби з виконанням вимоги не знижувати якість освітлювального устаткування для зниження енерговитрат. Світлова віддача світлодіодних ламп має відповідати вимогам [13].

8.1.5Рівень ефективності споживання електроенергії електричними лампами та світильниками – відповідно до Технічного регламенту енергетичного маркування, електричних ламп та світильників – відповідно до вимог [14]. За відсутності відповідного маркування підтвердження повинно бути отримано за результатами вимірювань.

Світлова віддача джерел світла для загального освітлення приміщень при мінімально допустимих індексах кольоропередавання не повинна бути менше значень, наведених в таблиці 8.1.

8.1.6Склад та вимоги оформлення робочих креслень виконується відповідно до чинних нормативних документів для штучного освітлення приміщень будівель та споруд [3] і штучного освітлення промислових підприємств [4].

8.1.7Для запобіганню хибному спрацюванню захисного апарату від дії пускових струмів групи світлодіодних світильників необхідно виконувати перевірку вибору струмової уставки згідно з рекомендаціями додатка Р.

Примітка. Мінімальне значення світловіддачі е при заданих значення індексу кольоропередачі визна- чається за формулою: е = 282 – 2,3  Ra.

8.2 Освітлення робочих місць всередині будівель

8.2.1Значення освітленості в зоні периферії має бути не більше 1/3 освітленості зони безпосереднього оточення. Значення освітленості в зоні безпосереднього оточення в залежності від освітленості в зоні зорової роботи наведені в таблиці 8.2.

8.2.2У приміщеннях, де необхідний огляд навколишнього простору (наприклад, концертні, зали для глядачів, фойє театрів, рекреації), а також в приміщеннях, до яких пред’являють спеціальні архітектурно художні вимоги (наприклад, торгові зали магазинів, виставкові зали), нормують циліндричну освітленість. Значення циліндричної освітленості в залежності від рівня вимог до насиченості приміщення світлом наведені в таблиці 8.3.

8.2.3При проектуванні ОУ для виключення або зниження рівня відображеної блискавості необхідно забезпечувати правильне взаємне розташування світильників і робочої поверхні, обмеження яскравості і/або збільшення частини поверхні світильників, яка світиться, враховувати коефіцієнти відбивання матеріалів обробки стелі і стін. Значення захисних кутів відбивачів і екрануючих решіток ОП в залежності від яскравості ДС наведені в таблиці 8.4.

Примітка. Наведені значення не поширюються на ОП відбитого світла і ОП, розташовані нижче лінії зору.

Коефіцієнти відбиття навколишніх поверхонь повинні бути:

– від 0,7 до 0,9 – для стель;

– від 0,5 до 0,8 – для стін;

– від 0,2 до 0,7 – для робочих поверхонь;

– від 0,2 до 0,4 – для підлоги.

8.2.4Коефіцієнт пульсації освітленості K в приміщеннях, де можливе виникнення стробо- п скопічного ефекту і є небезпека дотику до обертових або вібруючих об’єктів, не повинен бути більше 10 %.

8.2.5Для робочих місць, обладнаних персональними комп’ютерами або моніторами, допустимі значення яскравості ОП, що відбиваються в екранах моніторів при нормальному напрямку лінії зору, в залежності від яскравості екранів/моніторів L наведені в таблиці 8.5.

екр

Наведені граничні значення середньої яскравості світильників під кутом 65° і більше від вертикалі для робочих місць, в яких знаходяться дисплейні екрани з кутом нахилу 15°.

Примітка. Для ряду робочих місць, що використовують наприклад, чутливі екрани або мають варійований їх нахил, граничні значення яскравості відносяться до зони менших кутів (наприклад, 55°).

8.2.6Норми штучного освітлення загальнопромислових приміщень і споруд, об’єктів громадського та комунального призначення повинні відповідати вимогам [1], що конкретизовані у додатках Г – Ж.

8.2.7Для освітлення приміщень виробничих і складських будівель слід використовувати найбільш економічні розрядні джерела світла та світлодіодні лампи та світильники.

Використання ламп розжарювання для загального освітлення допускається тільки у випадках неможливості використання розрядних ламп і світлодіодних джерел світла.

Застосування ксенонових ламп у приміщеннях не дозволяється.

8.2.8Норми освітленості, наведені в таблиці 5.1, для світлодіодних джерел світла з колірною температурою від 2700 К до 6000 К і більше треба пов’язувати з цією колірною температурою і збільшувати норми із зростанням колірної температури відповідно до додатка Н в таких випадках:

а) при роботах І–VI розрядів, якщо зорова робота виконується більше половини робочого дня;

б) при підвищеній небезпеці травматизму, якщо освітленість від системи загального освітлення становить 150 лк і менше (робота з дисковими пилкми, гільйотинними ножицями тощо);

в) при спеціальних підвищених санітарних вимогах (наприклад, на підприємстві харчової та хіміко-фармацевтичної промисловості), якщо освітленість від системи загального освітлення 500 лк і менше;

г) при роботі або виробничому навчанні підлітків, якщо освітленість від системи загального освітлення 300 лк і менше;

д) за відсутності в приміщенні природного світла і постійного перебування працівників, якщо освітленість від системи загального освітлення 750 лк і менше;

є) при спостереженні за деталями, що обертаються зі швидкістю, яка дорівнює або більша 500 об/хв, або об’єктами, що рухаються зі швидкістю, яка дорівнює або більша 1,5 м/хв;

ж) при постійному пошуку об’єктів розрізнення на поверхні розміром 0,1 м2 і більше;

з) в приміщеннях, де більше половини працівників понад 40 років.

За наявності одночасно кількох ознак норми освітленості слід підвищувати не більше ніж на один ступінь.

8.2.9За необхідності встановлення контролю енерговикористання встановлюється вимога максимально дозволеної встановленої питомої потужності загального штучного освітлення приміщень. Питома встановлена потужність загального штучного освітлення виробничих та складських будівель не повинна перевищувати максимально допустимих значень, наведених в таблиці 8.6.

Примітка. Значення максимальних питомих потужностей штучного освітлення для приміщень інших роз- мірів та освітленості визначаються інтерполяцією.

8.2.10Для місцевого освітлення робочих місць слід використовувати світильники з відбивачами, що не просвічуються. Світильники повинні розташовуватися так, щоб їх елементи, які світяться, не потрапляли в поле зору працюючих на освітленому робочому місці і на інших робочих місцях.

Місцеве освітлення робочих місць повинно бути обладнане регуляторами освітлення.

Місцеве освітлення зорових робіт з тривимірними об’єктами розрізнення слід виконувати:

– при дифузійному відбиванні фону – світильником, у якого відношення найбільшого лінійного розміру поверхні, яка світиться, до висоти її розташування над робочою поверхнею становить не більше ніж 0,4 при направленні оптичної осі в центр робочої поверхні під кутом не менше ніж 30° до вертикалі:

– при направлено-розсіяному і змішаному відбиванні фону – світильником, у якого відношення найменшого лінійного розміру поверхні, яка світиться, до висоти її розташування над робочою поверхнею становить не менше ніж 0,5, а її яскравість – від 2500 кд/м2 до 4000 кд/м2.

Яскравість робочої поверхні не повинна перевищувати значень, вказаних у таблиці 8.7.

8.3 Освітлення площадок підприємств і місць виконання робіт поза будівлями

8.3.1За нормоване значення освітленості приймають середню освітленість на робочій поверхні.

8.3.2Зовнішнє освітлення повинно мати керування, незалежне від керування освітленням усередині будівель.

8.3.3Значення освітленості навколишньої зони в залежності від освітленості об’єкта, що забезпечують комфортний розподіл яскравості в полі зору, наведені в таблиці 8.8.

8.3.4Для обмеження засліплювального впливу приладів зовнішнього освітлення місць виконання робіт і територій промислових підприємств висота встановлення світильників над рівнем землі для світильників із захисним кутом менше ніж 15° повинна бути не менша вказаної в таблиці 8.9.

Для світильників розсіяного світла висота установки повинна бути не менше 3 м при світловому потоці ДС до 6000 лм включно; 4 м – при світловому потоці ДС понад 6000 лм.

Допускається не обмежувати висоту підвісу світильників із захисним кутом не менше 15° або з розсіювачами з молочного скла без відбивачів на майданчиках для проходу людей і обслуговування технологічного або інженерного обладнання, а також біля входу в будівлю.

8.3.5Відношення осьової сили світла І одного приладу (прожектора або нахиленого мах освітлювального приладу прожекторного типу) до квадрата висоти цих приладів Н (м) залежно від нормованої освітленості не повинно перевищувати значень, вказаних у таблиці 8.10.

Примітка. Якщо напрямки осьових сил світла кількох світлових приладів збігаються, допустимі значення

I H кожного приладу визначаються діленням табличного значення на кількість світлових max приладів.

8.3.6Для зниження світлових перешкод для водіїв порогове збільшення яскравості TI має бути не більше 15 %.

Для зниження світлових перешкод для пішоходів значення вертикальної освітленості об’єктів і середньої яскравості фасадів і знаків в залежності від сили світла світильників, ОП і типу навколишньої зони повинні відповідати зазначеним у таблиці 8.11.

1) Сила світла кожного ОП в потенційно сліпучому напрямку.

Примітка. Типи навколишньої зони:

А1 – неосвітлені ділянки, наприклад, парки або охоронні зони;

А2 – погано освітлені ділянки, наприклад, промислові або сільські житлові;

A3 – середньо освітлені ділянки, наприклад, промислові або житлові передмістя;

А4 – добре освітлені ділянки, центр міста і торгові райони.

8.3.7При проектуванні ОУ коефіцієнт експлуатації приймають 0,67 за умови проведення не менше чотирьох чисток в рік ОП на металургійних, хімічних, гірничодобувних підприємствах, шахтах, рудниках, залізничних станціях та прилеглих до них вулицях і дорогах, і не менше двох чисток – для інших об’єктів

8.3.8Норми освітленості відповідно до [2] для різних ділянок, завдань і видів діяльності наведені в таблицях 8.12 – 8.24.

1) Для верфей і доків – 50 лк.

Примітка 1. Не допускається пряме світло в напрямку командного пункту та злітно-посадкової смуги.

Примітка 2. Пряме світло від ОП світла, що заливає, та випромінюється вище горизонталі, обмежують до мінімуму.

1) Для читання ярликів – 50 лк.

8.4 Освітлення приміщень житлових будівель

8.4.1Нормовані показники для приміщень житлових будинків наведені у додатку Ж.

8.4.2У житлових кімнатах, кухнях та передпокоях квартир повинна бути передбачена можливість установлення світильників загального освітлення, які підвішуються або закріпляються на стелі.

Для підключення освітлювальних приладів необхідно передбачати встановлення в житлових кімнатах, кухнях та передпокоях квартир клемних колодок. В туалетах квартир передбачають установлення світильника. У ванних кімнатах слід передбачати установлення світильників над умивальником, допускається встановлення світильників над дверима.

8.4.3Освітлення сходових кліток житлових будинків заввишки понад три поверхи повинно мати автоматичне або дистанційне керування, яке забезпечує відключення частини світильників або ламп уночі з таким розрахунком, щоб освітленість сходів була не нижче норм евакуаційного освітлення відповідно до 8.9 розділу 8.

8.4.4Технічне оснащення, автоматизацію, моніторинг й управління систем освітлення будівель слід приймати не нижче мінімального рівня, встановленого у нормативних документах, що відповідає класу енергоефективності "С" згідно ДБН В.2.6-31. Для класів енергоефективності "А" та "В" не допускається застосовувати технічне оснащення, автоматизацію, моніторинг й управління систем освітлення будівель нижчого рівня відповідності класу енергоефективності, зазначеного у нормативі [7] ніж рівень, що відповідає даному класу енергоефективності будівлі згідно з ДБН В.2.6-31.

Допускається для будівель з класом енергоефективності, визначеним згідно з ДБН В.2.6-31, застосовувати технічне оснащення, автоматизацію, моніторинг й управління систем освітлення будівель вищого класу енергоефективності.

Рекомендується застосовувати додаткове технічне оснащення, автоматизацію, моніторинг й управління систем освітлення до будівель, якщо дані заходи сприяють економії енергії.

8.5 Зовнішнє освітлення населених пунктів

8.5.1Зовнішнє освітлення в населених пунктах установлюють для таких об’єктів транспортної інфраструктури: вулиці, площі, транспортні розв’язки, пішохідні переходи, мости, шляхопроводи, естакади, тунелі, об’єкти дорожнього сервісу.

(Пункт 8.5.1 змінено, Зміна № 1)

Таблиця 8.25 (Таблиця 8.25 вилучено, Зміна № 1)

Таблиця 8.26 (Таблиця 8.26 вилучено, Зміна № 1)

8.5.2Освітлення вулиць потрібно проєктувати з урахуванням нормативних показників, наведених у таблиці 8.27.

(Пункт 8.5.2 змінено, Зміна № 1)

Магістральні дороги та вулиці

Вулиці та дороги місцевого значення

Примітка 1. Для проєктування освітлення проїзної частини вулиць з асфальтобетонним покривом або покривом з матеріалів, оброблених бітумним в’яжучим, потрібно приймати значення середньої яскравості дорожнього покриву, а з покривом з бруківки, цементобетону, плит та інших матеріалів – середньої горизонтальної освітленості.

Примітка 2. Значення середньої горизонтальної освітленості потрібно приймати у чисельнику – для міст і селищ, у знаменнику – для сіл.

Примітка 3. Середня горизонтальна освітленість на територіях садових товариств і дачних кооперативів основних проїздів повинна бути 2,0 лк, решти проїздів – 1,0 лк.

(Таблиця 8.27 змінено, Зміна № 1)

8.5.3Середня яскравість покриву тротуарів, які примикають до проїзної частини вулиць, повинна бути не менше ніж половина середньої яскравості дорожнього покриву проїзної частини цих вулиць, що наведено в таблиці 8.27

(Пункт 8.5.3 змінено, Зміна № 1)

8.5.4Відношення мінімальної яскравості покриттів до середнього значення повинно бути не менше ніж 0,4 за норми середньої яскравості більше ніж 0,6 кд/м2 і не менше ніж 0,3 – за норми середньої яскравості 0,6 кд/м2 і нижче.

Відношення мінімальної яскравості покриття до максимальної по смузі руху повинно бути не менше ніж 0,6 за норми середньої яскравості більше ніж 0,6 кд/м2 і не менше ніж 0,4 – за норми середньої яскравості 0,6 кд/м2 і нижче.

8.5.5

(Пункт 8.5.5 вилучено, Зміна № 1)

8.5.6Середню яскравість дорожнього покриву магістральних вулиць загальноміського значення безперервного руху, які є під’їздами до аеропортів, торгово-розважальних центрів і логістичних центрів, приймають не менше ніж 2,0 кд/м2.

(Пункт 8.5.6 змінено, Зміна № 1)

8.5.7Середня яскравість дорожнього покриву або середня горизонтальна освітленість проїзної частини в межах транспортних розв’язок у різних рівнях повинна відповідати освітленню магістральної дороги чи магістральної вулиці, на якій вони розташовані.

(Пункт 8.5.7 змінено, Зміна №1)

8.5.8На ділянках вулиць і доріг, для яких нормується освітленість, потрібно обмежувати силу світла світильників в установці по лінії зору водія наступними значеннями: при куті 80° від вертикалі – не більше ніж 30 кд на 1000 лм, при куті 90° – не більше ніж 10 кд на 1000 лм.

Висоту встановлення освітлювальної установки над рівнем дорожнього покриву призначають такою, щоб пороговий приріст середньої яскравості (ТІ) не перевищував значень, наведених у таблиці 8.28.

(Пункт 8.5.8 змінено, Зміна №1)

(Таблиця 8.28 змінено, Зміна № 1)

8.5.9Для компенсації зниження рівня освітлення під час експлуатування в проєктах освітлювальних установок потрібно враховувати коефіцієнт запасу (коефіцієнт експлуатування). Для світлодіодних світильників його розраховують згідно з додатком В, а ступінь захисту має бути не менше ніж ІР53 за умови чищення двічі на рік.

(Пункт 8.5.9 змінено, Зміна №1)

Таблиця 8.29 (Таблиця 8.29 вилучено, Зміна № 1)

8.5.10Для забезпечення зорової орієнтації водіїв і пішоходів світильники треба розташовувати таким чином, щоб утворена ними лінія ясно й однозначно вказувала напрямок дороги.

8.5.11Не допускається в нічний час часткове відключення світильників при однорядному їхньому розташуванні й установці по одному світильнику на опорі.

8.5.12Норма освітлення трамвайних колій, розташованих на проїзній частині вулиць, повинна відповідати нормі освітлення вулиць, на яких вони розташовані, відповідно до таблиці 8.27. Середня горизонтальна освітленість відокремленого трамвайного полотна повинна бути не менше ніж 6 лк.

8.5.13Мінімальна висота розміщення світильників у парапетах (огорожах) шляхопроводів, мостів та інших об’єктів не обмежується за умови забезпечення захисного кута в поздовжній площині не менше ніж 100° і виключення можливості доступу до ламп і пускорегулювальних апаратів без застосування спеціального інструмента.

8.5.14На території автозаправних станцій і автостоянок і об’єктів сервісу, що прилягають до вулиць і доріг з транспортним рухом, світильники розсіяного світла повинні встановлюватися на висоті не менше ніж 3 м у разі розташування їх поза межами проїзної частини при світловому потоці джерел світла до 6000 лм. Для освітлення зазначених об’єктів не допускається застосовування прожекторів, розташованих на дахах і навісах і спрямованих в бік вулиці або дороги.

8.5.15При використанні для освітлення великих площ і транспортних розв’язок, зокрема в різних рівнях, опор висотою 20 м і більше ніж встановлювані на них освітлювальні прилади повинні забезпечувати максимум сили світла під кутом не більше ніж 65° від вертикалі, при цьому сила світла під кутами 80°, 85°, 90° у робочому положенні не повинна перевищувати відповідно 50 кд, 30 кд, 10 кд на 1000 лм світлового потоку джерела світла. Висота розташування світильників над дорожнім покриттям проїзної частини верхнього рівня транспортного перетину має бути не менше ніж 10 м.

8.5.16Для освітлення місць проведення ремонтних робіт міських підземних інженерних мереж, пов’язаних з розкопуваннями, обгородженням і установкою сигнальних вогнів на вулицях і дорогах, допускається додатково використовувати тимчасові пересувні освітлювальні установки, в тому числі світлові прилади прожекторного типу. При цьому повинні бути вжиті заходи щодо виключення засліплення водіїв, а також обмеження засвічування вікон житлових і лікувальних будівель відповідно до 8.5.37.

8.5.17Під час проектування установок зовнішнього освітлення особливу увагу слід приділяти оптимізації вибору й розміщенню освітлювальних приладів з найповнішим врахуванням їхнього світлорозподілу. Критерієм оптимізації проектного рішення є енергоекономічність – мінімум потужності освітлювальної установки при забезпеченні нормованих кількісних і якісних показників освітлення.

8.5.18При розміщенні світильників необхідно враховувати можливість зручного під’їзду для монтажу й підтримання експлуатаційної придатності.

8.5.19Пішохідні простори відносяться до класу П і їх класифікація наведена у таблицях 8.30 і 8.31.

Найменування об’єкта

Майдани перед головними входами виставок і стадіонів, входами в гіпер-і супер- маркети, виставкові павільйони й на відкриті естради на територіях виставок, території вокзалів й аеропортів

Головні пішохідні вулиці визначних місць міст, громадських центрів адміністративних районів, непроїзні частини площ, передзаводські площі, посадкові майданчики гро- мадського транспорту, відкриті пішохідні містки, під’їзні колії до автозаправок з вулиць і доріг категорій А і Б і території автозаправок

Пішохідні вулиці, головні входи на території загальноміських парків, санаторіїв, допо- міжні входи й бічні алеї виставок, допоміжні входи й центральні алеї стадіонів, під’їзні колії до автозаправок з вулиць категорії В

Тротуари, відділені від проїзної частини; основні проїзди на території мікрорайонів, під’їзди й підходи до корпусів, майданчиків, їдалень дитячих садків-ясел, шкіл, навчаль- них закладів, санаторіїв і будинків відпочинку, центральні алеї територій санаторіїв і будинків відпочинку, території поліклінік, лікарень.

Другорядні проїзди на територіях мікрорайонів, у тому числі тротуари-під’їзди, госпо- дарські майданчики і майданчики перед сміттєзбірниками, центральні алеї парків та скверів, адміністративних районів, проїзди між гаражами, тимчасові автостоянки

Бокові алеї й допоміжні входи скверів і парків, адміністративних районів

8.5.20Середню горизонтальну освітленість на рівні покриття непроїзної частини вулиць, доріг і площ, бульварів і скверів, пішохідних вулиць і територій мікрорайонів міських поселень слід приймати відповідно до таблиці 8.32.

8.5.21На головних пішохідних вулицях визначних місць міст середня напівциліндрична освітленість повинна бути не менше ніж 6 лк.

8.5.22Середню горизонтальну освітленість прибудинкових територій громадських будівель треба приймати відповідно до таблиці 8.33.

8.5.23Середню горизонтальну освітленість територій парків, стадіонів і виставок треба приймати відповідно до таблиці 8.34.

8.5.24

(Пункт 8.5.24 вилучено, Зміна № 1)

1) Норма поширюється також на освітленість тротуарів, які примикають до проїзної частини вулиць категорій Б і В з перехідними й нижчими типами покриттів.

Дитячі ясла-садки, загальноосвітні школи і школи-інтернати, навчальні заклади

1)

Освітленість столів для читання і настільних ігор приймається за нормами освітленості приміщень.

Таблиця 8.35

(Таблиця 8.35 вилучено, Зміна № 1)

8.5.25

(Пункт 8.5.25 вилучено, Зміна № 1)

8.5.26Для пішохідних просторів класу П2 додатково нормується мінімальна напівциліндрична освітленість, Е, що дорівнює 6 лк.

нпц

8.5.27Над кожним входом у будівлю або поруч з нею повинні бути встановлені світильники, що забезпечують рівні середньої горизонтальної освітленості не менше ніж:

– на ділянці основного входу – 6 лк;

– запасного або технічного входу – 4 лк;

– на пішохідній доріжці біля основного входу в будівлю – 4 лк;

– біля запасного або технічного входу – 2 лк

8.5.28На території відкритих ринків і торговельних ярмарків, на ділянках перед виставочними комплексами, гіпер-і супермаркетами середня горизонтальна освітленість майданчиків, проїздів, проходів між рядами павільйонів має бути не менше ніж 10 лк незалежно від їхньої категорії і займаної площі.

Допускається збільшення освітленості до 30 лк для найбільш значущих об’єктів.

Відношення вертикальної освітленості до горизонтальної повинне бути не менше ніж 1:2. При цьому вертикальна освітленість визначається в поперечній площині до осі проїзду на висоті 1,5 м, горизонтальна освітленість – на рівні покриття.

Після закриття ринку або торговельного ярмарку допускається знижувати рівень середньої горизонтальної освітленості до 4 лк. При цьому мінімальна освітленість не повинна бути менше ніж 2 лк.

8.5.29У проектах зовнішнього освітлення необхідно передбачати освітлення під’їздів до протипожежних джерел води, якщо вони розташовані на неосвітлених частинах цих вулиць або проїздів.

Середня горизонтальна освітленість цих під’їздів повинна бути, лк:

– в містах і селищах міського типу – 2;

– у сільських населених пунктах – 1.

У проектах зовнішнього освітлення вулиць і доріг категорії А і Б слід передбачати освітлення ділянок неосвітлених прилеглих вулиць і доріг (за нормами цих вулиць і доріг) завдовжки 100 м.

8.5.30Щоб уникнути появи темних ділянок пішохідних зон Е /Е не повинне бути більше мін сер між 1:4.

Освітлення пішохідних переходів

8.5.31На пішохідних переходах в одному рівні (наземних пішохідних переходах) потрібно передбачати збільшення норми освітлення не менше ніж в 1,3 раза порівняно з нормою освітлення проїзної частини, що перетинається. Збільшення рівня освітлення досягають зміною кроку опор, установленням додаткових або потужніших світлових приладів тощо.

Освітлення наземних пішохідних переходів повинне забезпечити видимість пішоходів на проїзній частині для водіїв транспортних засобів. Вимоги до освітлення наземних пішохідних переходів наведено в таблиці 8.36.

(Пункт 8.5.31 змінено, Зміна № 1)

8.5.32При виділенні пішохідних переходів маячками або спеціальними світловими знаками на кожній стороні й на центральному острівці їх треба встановлювати на висоті 2-3 м над проїзною частиною.

Яскравість цих приладів повинна бути не менше ніж 300 кд/м. Припустима частота миготінь 40-60 спалахів за хвилину. Для попередження як водіїв, так і пішоходів рекомендується використовувати в зоні переходу контрастне за кольорами освітлення.

8.5.33Значення середньої горизонтальної освітленості для підземних і надземних пішохідних переходів наведені в таблиці 8.37.

8.5.34У підземних пішохідних переходах повинні використовуватися світильники із захисним кутом не менше ніж 15° або з дифузійними розсіювачами.

Освітлення просторів на територіях житлових районів

8.5.35Для будівель, розташованих на магістральних вулицях будь-якої категорії, світлотехнічні вимоги визначаються, насамперед, за інтенсивністю руху транспорту по цих магістралях відповідно до таблиці 8.27 з урахуванням норм пішоходів (див. таблицю 8.32).

8.5.36У житлових кварталах треба враховувати, що пристрої зовнішнього освітлення повинні естетично поєднуватися з просторовою структурою та історичною забудовою. Це стосується форми й пропорцій світильників, кронштейнів й опор, висоти установки освітлювальних приладів.

8.5.37На вулицях категорій А і Б зовнішнє освітлення всіх видів не повинне створювати на вікнах житлових будинків вертикальну освітленість більшу ніж:

– 7 лк при нормі середньої яскравості проїзної частини 0,4 кд/м2;

– 10 лк при нормі 0,6-1,0 кд/м2;

– 20 лк при нормі 1,2-2,0 кд/м2.

Вертикальна освітленість на вікнах палат лікарень і спальних корпусів не повинна перевищувати 5 лк.

8.5.38Для забезпечення сучасного дизайну вулиць необхідно приділяти увагу архітектурним рішенням елементів освітлювального обладнання. Варто також, враховуючи ріст зелених насаджень, передбачити уникнення можливого екранування ними світлових потоків світильників.

8.5.39У житлових мікрорайонах можливе використання настінних світильників або поздовжньо-- підвісної системи. Це забезпечує безперешкодний рух пішоходам і водіям, а також знижує капітальні витрати.

8.5.40При обладнанні житлових зон світними дорожніми знаками й вказівниками треба контролювати їхню яскравість для запобігання зниженню гостроти зору водіїв і зменшенню загального естетичного враження. Максимально допустимі значення яскравості знаків і вказівників наведені в таблиці 8.38.

Освітлення автотранспортних тунелів

8.5.41Транспортні зони тунелів, службово-технічні, допоміжні й інші притунельні приміщення повинні мати стаціонарне робоче й аварійне освітлення.

8.5.42Робоче освітлення у транспортній зоні повинне створювати в денний і нічний час такі умови видимості навколишнього оточення, за яких забезпечується необхідний ступінь безпеки й зорової комфортності водія при проїзді по тунелю.

8.5.43Робоче освітлення транспортної зони тунелю повинне передбачати денний і нічний режими.

8.5.44Нормування освітлення тунелів базується на понятті "відстань безпечного гальмування" (ВБГ). Вихідні значення (ВБГ) залежно від швидкості руху транспортного засобу наведені в таблиці 8.39.

* Використовується на бокових в’їздах у тунель.

Примітка. Значення ВБГ відповідають уклону поздовжнього профілю дорожнього полотна в під’їзній зоні до

10 %. За уклоном 10 % і більше ніж значення ВБГ треба збільшити на 3 % під час спускання або зменшити на 2,5% під час підйому на кожних 10 % уклону до в’їзного порталу.

8.5.45За особливостями освітлення тунелі підрозділяються на довгі й короткі. За відсутності на стадії проектування можливості визначити видимість рамки вихідного порталу рекомендується користуватися даними про довжину тунелю і його кривизну в плані (таблиця 8.40), за якими установлюється необхідність освітлення короткого тунелю в денному режимі і його рівень стосовно рівня освітлення довгого тунелю. Усі основні вимоги, викладені нижче, стосуються довгих тунелів.

Освітлення коротких тунелів у денному режимі

8.5.46Залежно від характеру руху (однобічний або двобічний) і інтенсивності транспортного потоку по основному напрямку тунелі підрозділяються на три класи за освітленням відповідно до таблиці 8.41.

Примітка. За наявності факторів, що погіршують умови безпеки або комфортності руху в тунелі, наприклад, наявність бічних в’їздів і виїздів, клас тунелю може бути підвищений на один ступінь за винятком класу 3.

8.5.47Середню горизонтальну освітленість дорожнього покриття проїзної частини міських транспортних тунелів завдовжки більше ніж 60 м слід приймати в денному режимі відповідно до таблиці 8.27, а ввечері і вночі – 50 лк.

Середня горизонтальна освітленість, лк, покриття проїзної частини на відстані від початку в’їзного порталу, м

Примітка. Хід зниження рівня освітленості послідовних ділянок в’їзної зони відповідає вимогам створення необхідних умов для адаптації зору водія, який в’їжджає в тунель.

В.2.5- 28:2018

ДБН

В тунелях завдовжки понад 100 м при значному екрануванні небосхилу над в’їзним порталом у полі зору водія перед забудовою, природними височинами та іншими об’єктами, а також при інтенсивності руху менше ніж 600 транспортних одиниць за годину слід знижувати максимальну величину середньої горизонтальної освітленості на в’їзді на один ступінь з пропорційним зниженням решти освітленості в’їзної зони. Середня горизонтальна освітленість внутрішньої зони тунелів повинна бути постійна і дорівнювати в усіх випадках 50 лк в тунелях з однобічним рухом – до в’їзного порталу, а при русі в обох напрямках – між кінцями обох в’їзних зон.

У в’їзній зоні тунелів з однобічним рухом повинна використовуватися система "зустрічного освітлення", а з рухом в обох напрямках – система "симетричного освітлення".

При довжині тунелю до 60 м середня горизонтальна освітленість повинна бути 50 лк в усіх режимах.

Транспортні тунелі завдовжки понад 100 м повинні обладнуватися світловими покажчиками запасних виходів і напрямків руху до них.

8.5.48У денному режимі для полегшення зорової адаптації водіїв повинен бути забезпечений плавний перехід від природного освітлення при в’їзді в тунель до істотно більше ніж низьких рівнів штучного освітлення основної частини тунелю, а також зворотний перехід під час виїзду з нього. Із цією метою в тунелі варто виділяти чотири зони яскравості: граничну, перехідну, внутрішню і виїзну, а перед в’їзним порталом – під’їзну зону відповідно до рисунка 8.1. Яскравісний режим і довжину кожної зони призначають з урахуванням проектної швидкості й інтенсивності руху транспорту, довжини тунелю, його кривизни в плані й профілі, орієнтації в’їзного порталу відносно сторін горизонту та міського довкілля.

Рисунок 8.1 – Схема розміщення зон яскравості тунелю

У нічному режимі весь тунель розглядається як єдина яскравісна зона.

У транспортних тунелях з однією стіною з відкритими прорізами, які займають більше ніж 0,25 % її площі, а також у тунелях місцевого значення, призначених для проїзду транспорту, середня горизонтальна освітленість покриття проїзної частини в денний час повинна відповідати вимогам таблиці 8.27.

У транспортних тунелях будь-якого типу з криволінійною трасою радіусом у плані 350 м і менше ніж в зоні в’їзду впродовж 75 м від порталу величина вертикальної освітленості стіни більшого радіуса або стіни з прорізами на висоті 2 м від покриття проїзної частини повинна бути не менше ніж: 0,5 величини горизонтальної освітленості при інтегральному коефіцієнті відбивання матеріалу її облицювання 0,4-0,6 і не менше ніж 0,8 величини горизонтальної освітленості при інтегральному коефіцієнті відбивання менше ніж 0,4. При будь-якому профілі тунелю у горизонтальній площині величина вертикальної освітленості на стінах на висоті до 2 м у в’їзній зоні завдовжки не менше ніж 200 м від порталу повинна бути не менше ніж 0,5 величини горизонтальної освітленості покриття проїзної частини.

Допускається передбачати автоматичне регулювання штучного освітлення в’їзної частини тунелю залежно від рівня природної зовнішньої освітленості, починаючи від 10000 лк і нижче, на підставі відношення величини штучної освітленості на початку в’їзду до природної 1:10 і збереження зниження штучної освітленості в усій в’їзній зоні за таблицями 8.42 і 8.43.

8.5.49Основними характеристиками робочого освітлення транспортної зони тунелю в денному й нічному режимі, регламентованими залежно від класу тунелю, є:

– зональний розподіл середньої яскравості дорожнього покриття й нижньої частини стін;

– рівномірність розподілу яскравості по полотну дороги й нижньої частини стін;

– показник, що характеризує сліпучу дію світлових приладів;

– миготіння світлових приладів (флікер-ефект).

8.5.50Коефіцієнт запасу освітлювальної установки в транспортній зоні тунелю слід приймати 1,7 при двох чищеннях світильників за рік.

8.5.51Порогова зона. Порогова зона відраховується від в’їзного порталу, її довжина приймається такою, що дорівнює ВБГ. На першій половині зони величина середньої яскравості дорожнього покриття повинна бути постійною й не нижче значення, встановленого за формулою:

Lth > kL20, (8.1) де k – коефіцієнт, значення якого залежно від класу тунелю й ВБГ наведені в таблиці 8.44.

Відстань безпечного гальмування, м

Примітка. Для бокових в’їздів у тунель при ВБГ менше ніж 55 м застосовується норма до 1,5 %.

Яскравість адаптації L20 визначається відповідно до додатка Й.

У другій половині зони середня по поперечному перерізі яскравість повинна лінійно спадати, досягаючи до кінця зони 40 % від початкового значення.

Примітка. У тунелях, які мають при в’їзді ділянки з відкритими прорізами в стінах або перед в’їзним порталом сонцезахисні екрани, гранична зона встановлюється від початку цих ділянок. У цьому разі розподіл яскравості в граничній зоні визначається з урахуванням дії денного світла й повинен мати такий же характер, як і при штучному освітленні.

8.5.52Середня горизонтальна освітленість покриття проїздів під шляхопроводами та мостами в темну пору доби повинна бути не менша 30 лк при довжині проїзду до 40 м, а при більшій довжині приймається за нормами освітлення тунелів відповідно до 8.5.50.

8.5.53На під’їздах до місць заправлення паливом і зберігання транспорту, а також на відкритих автостоянках на вулицях норми середньої горизонтальної освітленості повинні відповідати вимогам таблиці 8.45.

Паливнозаправні пункти і автозаправні станції

Стоянки, майданчики для зберігання рухомого складу

8.5.54Відношення максимальної освітленості до середньої повинне бути при величині середньої освітленості:

– більше ніж 6 лк – не більше ніж 3:1;

– від 4 до 6 лк – не більше ніж 5:1;

– менша 4 лк – не більше ніж 10:1.

8.5.55Норми освітлення дозволяється підвищувати в найзначніших і значних містах, а також містах-героях, історичних, курортних і портових містах:

а) на 0,2 кд/м2 – 0,4 кд/м2 – для освітлювальних установок вулиць, доріг і площ категорій А і Б з удосконаленими типами покриттів;

б) до 20 лк – для освітлювальних установок непроїзних частин площ категорій А і Б, площ перед заводами, головних входів на стадіони та виставки;

в) до 10 лк – для освітлювальних установок вулиць і доріг категорії Б з перехідними типами покриттів і головних входів до загальноміських парків.

8.5.56Перехідна зона. У перехідній зоні поздовжній розподіл середньої по поперечному перерізі яскравості дорожнього покриття L при віддаленні від граничної зони повинен мати плавно th спадаючий характер (рисунок 8.2). При цьому відношення L L повинне бути не нижче значень, tr th обумовлених емпіричною кривою спаду яскравості перехідної зони:

−1,4

th

L L = (3,6d v + 1,9), (8.2) tr де d – відстань в глибині тунелю від початку перехідної зони, м;

v – швидкість руху, км/год.

Допускається східчастий розподіл яскравості L, при цьому кожен ступінь повинен бути не th нижче кривої спаду яскравості перехідної зони, а перепади яскравості при переході від ступеня до ступеня не повинні перевищувати відношення 1:3. Кінець перехідної зони визначається місцем, де яскравість L спадає до 3-кратної величини середньої яскравості внутрішньої зони L.

tr in

У нерозділених тунелях (із зустрічним рухом) граничну й перехідну зони спід влаштовувати з боку кожного порталу.

Пунктиром показаний приклад східчастої апроксимації цієї кривої.

Рисунок 8.2 – Крива спаду яскравості дорожнього покриття в перехідній зоні

8.5.57Внутрішня зона. У внутрішній зоні (див. рисунок 8.1) регламентується постійний рівень середньої яскравості дорожнього покриття L, мінімально припустимі значення якої залежно від іn класу тунелю й ВБГ наведені в таблиці 8.46.

Відстань безпечного гальмування, м

8.5.58Виїзна зона. Для тунелів класу 3 рекомендується, починаючи із ВБГ перед виїзним порталом, влаштовувати зону, в якій середня по поперечному перерізу яскравість дорожнього покриття L лінійно зростає, досягаючи за 20 м до виїзного порталу 5-кратного значення середньої ех яскравості внутрішньої зони L. Для тунелів класу 1 і 2 виїзна зона може не створюватися.

іп

8.5.59Під час проєктування зовнішнього освітлення вулиць і площ населених пунктів за нормативними значеннями середньої яскравості дорожнього покриву більше ніж 0,4 кд/м2 або середньої горизонтальної освітленості більше ніж 4,0 лк можна передбачати обладнання, що забезпечує димування відключенням не більше ніж половини світильників, крім підряд розташованих, або без відключення світильників зниженням за допомогою регулятора світлового потоку світильників до рівня не нижче ніж 50 % від нормативного рівня зовнішнього освітлення і не нижче ніж 0,4 кд/м і 4,0 лк відповідно.

Для вулиць і площ населених пунктів за нормативних значень середньої яскравості дорожнього покриву не більше ніж 0,4 кд/м або середньої горизонтальної освітленості не більше ніж 4,0 лк, паркових доріг, пішохідних та велосипедних доріжок, автостоянок і проїздів системи димування не можна застосовувати.

(Пункт 8.5.59 змінено, Зміна № 1)

8.5.60На вулицях, дорогах і транспортних зонах площ категорій А і Б показник засліпленості для освітлювальних установок не повинен перевищувати 150 лк.

Для освітлювальних установок вулиць і доріг категорії В, а також освітлювальних установок, рівень освітлення яких регламентується нормами горизонтальної і напівциліндричної освітленості, найменша висота розташування світильників за умов обмеження засліпленості повинна прийматися відповідно до таблиці 8.9.

8.5.61В установках зовнішнього освітлення потрібно використовувати світлодіодні світильники або світильники, показники енергоефективності (показник густини потужності (PDI) та річний показник споживання електроенергії (AECI)) яких вищі за світлодіодні.

(Пункт 8.5.61 змінено, Зміна № 1)

8.5.62Висота розміщення світлових приладів на вулицях, дорогах і площах з трамвайним і тролейбусним рухом повинна відповідати чинним нормативним документам на трамвайні і тролейбусні колії.

8.5.63У транспортних тунелях повинні застосовуватися світильники із захисним кутом не менше ніж 10°. Сила світла світильників в площині, паралельній осі проїзної частини, не повинна перевищувати під кутом 75°; 80°; 85° і 90° відповідно 50 кд, 20 кд, 10 кд і 0 кд на 1000 лм.

Висота розташування світильників на стінах тунелю повинна бути не менше ніж 4 м.

8.5.64Середня горизонтальна освітленість залізничних тунелів повинна відповідати вимогам, установленим ДБН В.2.3-27.

(Пункт 8.5.61 змінено, Зміна № 1)

8.6 Зовнішнє архітектурне освітлення будівель і споруд

8.6.1Зовнішнє архітектурне освітлення повинно забезпечувати у вечірній час достатню видимість і виразність найважливіших об’єктів і підвищувати комфортність світлового середовища міста. Установки архітектурного освітлення не повинні засліплювати водіїв транспорту і пішоходів.

8.6.2Яскравість фасадів будівель, споруд, монументів і елементів ландшафтної архітектури залежно від їх значущості, місця розташування та переважаючих умов їх зорового сприйняття в місті слід приймати відповідно до таблиці 8.47.

8.6.3При проектуванні устаткування архітектурного освітлення розрахункові коефіцієнти відбивання поверхні фасадів освітлюваних об’єктів приймаються за даними натурних вимірювань або відповідно до таблиці 8.48.

Примітка 1. Яскравість домінантних об’єктів, які оглядаються з відстані більше ніж 300 м, допускається збільшувати до 50 %.

Примітка 2. При розташуванні об’єкта освітлення в оточенні простору, який не освітлюється, норму яскра- вості допускається зменшувати до 50 %.

8.6.4При рівномірному заливальному освітленні фасаду відношення максимальної освітленості до мінімальної повинно бути не більше ніж 3:1, а на рельєфних та багатокольорових фасадах – до 5:1. При цьому максимальна освітленість повинна створюватись на основних композиційно-пластичних елементах.

8.6.5При нерівномірному заливальному освітленні фасаду відношення максимальної і мінімальної освітленості у межах освітлюваної зони приймається не менше ніж 10:1 і не більше ніж 3:1, при цьому максимальна освітленість створюється на акцентованому світлом елементі.

8.6.6При проектуванні світлових архітектурних ансамблів відповідно до таблиці 8.31 вибирається яскравість головного фасаду домінуючого об’єкта. Середня яскравість освітлюваних фасадів інших пов’язаних з ним об’єктів єдиного ансамблю повинна бути, як правило, знижена не менше ніж як на два ступені.

8.6.7Об’ємні монументи, пам’ятники, малі архітектурні форми, що мають всебічний огляд, слід освітлювати з двох-трьох сторін з чітко вираженим основним спрямуванням світлового потоку, який визначає розрахункову площину, яка композиційно повинна бути зв’язана з головним спрямуванням сприйняття об’єкта.

8.6.8В освітлювальних приладах архітектурного освітлення слід використовувати розрядні або світлодіодні джерела світла. При локальному підсвічуванні допустимо використання галогенних ламп, а також джерел хроматичного випромінювання або кольорових світлофільтрів.

8.6.9Для освітлення об’єктів, які мають "холодні" кольорові відтінки поверхонь, і зелених насаджень слід використовувати розрядні або світлодіодні джерела світла з кольоровою температурою більше ніж 4000 К. Для освітлення об’єктів, які пофарбовані в "теплі" кольори, використовуються джерела світла з кольоровою температурою до 3500 К. При освітленні поліхромних об’єктів, особливо декоративно-образотворчих елементів на фасадах (мозаїчні і мальовничі панно та фризи, кахлі, кольорові рельєфи і скульптури, графіті тощо), слід використовувати джерела білого світла із загальним індексом кольоропередавання R не менше ніж 80. При художньо-деко- а ративному освітленні об’єктів ландшафтної архітектури допускається використання джерел кольорового світла.

8.6.10Прилади архітектурного освітлення повинні розташовуватися так, щоб їх вихідні отвори не потрапляли в поле центрального зору водіїв і пішоходів на головних напрямках руху або екранувалися світлозахисними пристроями.

8.6.11Коефіцієнт запасу при проектуванні установок архітектурного освітлення повинен прийматися залежно від орієнтування світлового отвору освітлювального приладу, в якому застосовується джерело світла: при розрядних лампах K = 1,5, якщо скло приладу орієнтовано вер- з тикально або в нижню півсферу (в межах кута 90° – 270°) і K = 1,7 при орієнтуванні скла у верхню з півсферу; світлодіодні відповідно K = 1,3 і 1,5.

з

8.7 Освітлення вітрин

8.7.1Середня освітленість у вертикальній площині при загальному освітленні вітрини на висоті 1,5 м від рівня тротуару повинна відповідати таблиці 8.49. Освітленість акцентованого освітлення разом із загальним не повинна перевищувати величин, наведених у таблиці 8.49.

Примітка 1. Площа акцентованого освітлення складає не більше ніж 20 % площі вітрини.

Примітка 2. Для вітрин, в яких виставлені переважно темні товари, рівень освітленості підвищений на один ступінь за шкалою освітленості, для вітрин із світлим товаром освітленість може бути знижена на один ступінь.

8.7.2Для освітлення вітрин слід використовувати світлодіодні освітлювальні прилади, прилади з розрядними джерелами світла і галогенними лампами. Джерела світла вибираються з урахуванням вимог до кольоророзрізнення відповідно до таблиці 8.50.

8.7.3Освітлювальні прилади повинні бути встановлені так, щоб їх вихідні отвори або відбиті від виставлених товарів відблиски не потрапляли в центральне поле зору водіїв і пішоходів, які перебувають на відстані не менше ніж 1 м від скла вітрини.

8.8 Рекламне освітлення

8.8.1Рекомендована і найбільша допустима середня яскравість, а також максимально допустима яскравість окремих ділянок рекламних панелей і щитів залежно від їх площі і розташування відносно очей водіїв наведені в таблиці 8.51. Максимальна яскравість визначається як габаритна для найбільш яскравих ділянок площею (0,2  0,2) м як в рекламних панелях, в яких джерела світла розташовані всередині в огорожі із світлорозсіювальних матеріалів, так і в рекламних щитах, які освітлюються зовні світловими приладами.

1) Висота відраховується від рівня проїзної частини до нижньої кромки рекламного об’єкта. 2) Максимальна яскравість у найбільш яскравому місці об’єкта визначається як габаритна для ділянки площею (0,2  0,2) м2. 3) При розташуванні рекламних об’єктів на висоті менше ніж 2 м відстань від бордюру до найближчої бокової кромки об’єкта повинна бути більше ніж 2 м.

8.8.2Рівні сумарного освітлення вікон житлових будинків і палат лікувальних закладів світловими приладами архітектурного, рекламного і зовнішнього освітлення не повинні перевищувати величину середньої вертикальної освітленості, яка вказана в 8.7.1.

8.8.3При встановленні світлового динамічного рекламного устаткування дозволяється за відсутності прямої видимості його впливу в точці встановлення на відстані 1 м від геометричного центру вікон житлової будівлі, палат лікувальних закладів, палат та соціальних кімнат об’єктів соціального забезпечення.

Кутовий розмір динамічних рекламних світлових установок, які можна бачити з місця на відстані 1 м від геометричного центру вікон будівлі, палат лікувальних закладів, палат та соціальних кімнат об’єктів соціального забезпечення, не повинен бути вищим ніж 2°.

В денний час яскравість рекламного відеоекрана не обмежується. Ввечері та вночі максимально допустима яскравість відеоекрана не повинна бути вища ніж 3000 кд/м2.

8.9 Аварійне освітлення

8.9.1Аварійне освітлення поділяється на:

– евакуаційне освітлення;

– резервне освітлення.

Евакуаційне освітлення підрозділяється на: освітлення шляхів евакуації, антипанічне освітлення і освітлення зон підвищеної небезпеки.

8.9.2Аварійне освітлення підключається до джерела живлення, не залежного від джерела живлення робочого освітлення.

Індекс кольоропередавання R застосовуваних джерел світла для аварійного освітлення a повинен бути не менше ніж 40.

8.9.3Евакуаційне освітлення повинно забезпечувати безпечний вихід людей з приміщення в разі надзвичайної події, наприклад, відмова робочого освітлення, пожежа тощо.

8.9.4Освітлення шляхів евакуації має забезпечувати створення прийнятних візуальних умов для евакуації людей з будівлі, а для місць виконання робіт зовні будівлі – у безпечне місце, створюючи при цьому умови для надійного виявлення засобів безпеки і обладнання для пожежогасіння.

Освітлення шляхів евакуації має забезпечувати протягом не менше 1 год.:

– 50 % нормованої освітленості через 5 с після порушення живлення робочого освітлення;

– 100 % нормованої освітленості через 60 с.

Освітлення шляхів евакуації в приміщеннях або місцях виконання робіт поза будинками має бути:

– перед кожним евакуаційним виходом;

– в коридорах і проходах по шляхах евакуації;

– в місцях зміни (перепаду) рівня підлоги або покриття;

– на сходах кожен марш повинен бути освітлений прямим світлом, особливо верхня і нижня сходинки;

– в зоні кожної зміни напрямку шляху;

– на перетині проходів і коридорів;

– перед кожним пунктом медичної допомоги;

– в місцях розміщення засобів екстреного зв’язку;

– в місцях розміщення первинних засобів пожежогасіння;

– в місцях розміщення плану евакуації;

– зовні перед кожним кінцевим виходом з будівлі.

8.9.5Антипанічне освітлення (освітлення площ приміщень розміром більше 60 м2, в яких може бути 30 та більше людей) має забезпечувати прийнятні візуальні умови для запобігання паніки, безпечного руху людей в напрямку шляхів евакуації і видимість будь-яких перешкод заввишки до 2 м над площиною руху людей.

Антипанічне освітлення має забезпечувати протягом не менше 1 год:

– 50 % нормованої освітленості через 5 с після порушення живлення робочого освітлення;

– 100 % нормованої освітленості через 60 с.

8.9.6Освітлення зон, де здійснюються операції з високим рівнем ризику, має забезпечувати безпеку людей, залучених в процес, пов’язаний з потенційною загрозою їхньому здоров’ю і життю, і створювати умови щодо належного припинення робіт.

Мінімальну тривалість освітлення визначають часом, при якому існує небезпека для людей. Освітлення повинне забезпечувати 100 % рівня нормованої освітленості постійно або перериватися не більше ніж на 0,5 с.

Норми евакуаційного освітлення повинні мати значення, вказані в таблиці 8.52.

1) Розмір широких проходів визначають як суму двометрових смуг. 2) На смузі розміром не менше 50 % ширини проходу, симетрично розташованої щодо осі проходу. 3) На всій вільній поверхні, крім смуги шириною 0,5 м уздовж межі поверхні.

8.9.7Засліплення, створюване світильниками аварійного освітлення, повинне бути обмежене граничними значеннями сили світла світильника в зоні засліпленості.

Примітка. Високий контраст між яскравою освітлювальною поверхнею світильника і навколишньою поверхнею може викликати засліплення і стати причиною поганого розрізнення перешкод і знаків безпеки на шляху евакуації.

Для горизонтальних шляхів евакуації сила світла світильників аварійного освітлення в межах кутів від 60° до 90° в нижній півсфері щодо вертикалі при всіх азимутальних кутах (див. рисунок 8.3, а) повинна бути не більше значень, зазначених в таблиці 8.53.

Для інших шляхів евакуації і відкритих просторів сила світла світильників аварійного освітлення при будь-яких кутах в нижній півсфері (див. рисунок 8.3, b) повинна бути не більше значень, зазначених в таблиці 8.53.

a b

Рисунок 8.3 – Зони засліплення (а – для горизонтальних шляхів евакуації;

b – для відкритих просторів і інших шляхів евакуації)

8.9.8Значення освітленості резервного освітлення повинно бути не менше 30 % значення нормованої освітленості для загального робочого освітлення. Резервне освітлення повинно забезпечувати:

– 50 % рівня нормованої освітленості не більше ніж через 15 с після порушення живлення робочого освітлення;

– 100 % рівня нормованої освітленості не більше ніж через 60 с, якщо інше не встановлено спеціальними нормами.

8.9.9Для аварійного освітлення (освітлення безпеки і евакуаційного) слід застосовувати:

а) світлодіодні джерела світла;

б) люмінесцентні лампи – у приміщеннях з мінімальною температурою повітря не менше ніж 5 °С і за умови живлення ламп в усіх режимах напругою не нижче 90 % номінальної; допускається застосування люмінесцентних світильників із спеціальними лампами та схемами їх підключень, що забезпечують їх нормальну роботу за температури повітря мінус 15 °С;

в) розрядні лампи високого тиску за умови їх миттєвого або швидкого повторного запалювання як в гарячому стані, після короткочасного вимкнення живлення, так і в холодному стані;

Примітка. Для акцентування шляхів евакуації додатково можуть застосовуватися фосфоресцентні знаки.

8.9.10Світлові покажчики (знаки безпеки) встановлюються:

– над кожним евакуаційним виходом;

– на шляхах евакуації, однозначно вказуючи напрямки евакуації;

– для позначення поста медичної допомоги, пожежного поста;

– для позначення місць розміщення первинних засобів пожежогасіння;

– для позначення місць розміщення засобів екстреного зв’язку та інших засобів, призначених для оповіщення про надзвичайну подію.

8.9.11Значення яскравості будь-якої частини поверхні кольорових знаків безпеки повинно бути не менше 2 кд/м2 в усіх напрямках.

Визначення відстані розрізнення евакуаційного знака безпеки виконується згідно з додатком А2. При цьому знаки повинні розташовуватися на відстані не більше ніж 25 м один від одного, а також в місцях повороту коридору. Додатково повинні бути відмічені покажчиками виходи з коридорів і рекреацій, які примикають до вищезгаданих приміщень. Світлові покажчики повинні встановлюватися на висоті не нижче ніж 2 м від підлоги.

8.9.12Значення яскравості будь-якої зони кольорової поверхні знаків безпеки в умовах задимлення має бути не менше 10 кд/м2.

У приміщеннях, де можливе задимлення, світильники аварійного освітлення повинні бути розміщені на відстані не менше 0,5 м від стелі, а евакуаційні знаки безпеки на висоті не більше 0,5 м від підлоги. Знаки безпеки з зовнішнім підсвічуванням не застосовують.

8.9.13Живлення світлових покажчиків в нормальному режимі повинно проводитися від джерела, незалежного від джерела живлення робочого освітлення; в аварійному режимі перемикатися на живлення від третього незалежного джерела, наприклад, – вбудованої в світильник акумуляторної батареї.

Тривалість роботи світлових покажчиків повинна бути не менше ніж 1 год.

8.9.14Освітлювальні прилади аварійного освітлення (безпеки, евакуаційного) допускається передбачати такими, що світять та вмикаються одночасно із освітлювальними приладами нормального освітлення (освітлювальними приладами робочого освітлення), і непостійної дії, що вмикаються автоматично при порушенні живлення нормального освітлення в даній зоні.

8.10 Аварійне освітлення автотранспортних тунелів

8.10.1У транспортній зоні тунелів завдовжки більше ніж 125 м повинно бути передбачено евакуаційне освітлення зон підвищеної небезпеки, призначене для забезпечення необхідних умов видимості для виїзду транспорту з тунелю під час аварійного вимкнення робочого освітлення.

Освітлення забезпечується живленням частини світильників (або по одній з ламп багатолампових світильників) робочого освітлення від незалежного джерела і повинно створювати середню освітленість на дорожньому покритті транспортної зони не менше ніж 10 лк, а освітленість в будь-якій його точці – не менше ніж 2 лк.

Освітлення має забезпечувати стовідсоткову нормовану освітленість через 0,5 с після порушення живлення робочого освітлення.

Світильники для освітлення зон підвищеної небезпеки повинні мати ступінь захисту від впливу навколишнього середовища не менше IP 65 і клас захисту від ураження електричним струмом I або II за [12].

8.10.2Для тунелів завдовжки 300 м і більше ніж на додаток до висвітлення зон підвищеної небезпеки має бути передбачено освітлення шляхів евакуації транспортної зони, призначене для евакуації людей з тунелю в аварійній ситуації шляхом створення необхідних умов видимості шляхів евакуації за допомогою спеціальних світлових покажчиків та евакуаційних світильників.

8.10.3Для освітлення шляхів евакуації рекомендується встановлювати евакуаційні світильники, які повинні розташовуватися не вище 2 м від рівня тротуару і створювати освітленість на шляхах евакуації не менше ніж 0,5 лк. Рівномірність освітлення Е /Е повинна бути не менше min max ніж 1:40.

Над евакуаційними виходами з тунелю на висоті від 2,1 до 2,2 м від рівня підлоги повинні бути встановлені евакуаційні світильники, які здатні забезпечити освітленість не менше ніж 0,5 лк на рівні підлоги перед дверима евакуаційного виходу.

8.10.4Світлові покажчики (знаки безпеки) з позначенням напрямку шляхів евакуації слід встановлювати на стінах тунелю з боку евакуаційних виходів на висоті 0,5 м над рівнем евакуаційного тротуару на відстані не більше ніж 25 м один від одного.

Покажчики напрямку шляхів евакуації можуть бути статичними або динамічними.

Статичні покажчики мають бути включені постійно і вказувати напрям до найближчого евакуаційного виходу. Такі покажчики можуть мати додаткову світлову інформацію про відстань до в’їзного та виїзного порталів тунелю.

Динамічні покажчики напрямку шляхів евакуації рекомендується встановлювати при протяжності закритої частини тунелю понад 1000 м.

8.10.5Світлові покажчики "ВИХІД" встановлюються над дверима евакуаційних виходів на висоті 2,1-2,2 м від рівня підлоги. Покажчики "ВИХІД" повинні бути постійно увімкненими.

8.10.6Живлення евакуаційних світильників і світлових покажчиків в транспортній зоні тунелю в нормальному режимі здійснюється від джерела, не залежного від мережі робочого освітлення, а в аварійному режимі – від третього незалежного джерела, для чого має бути передбачене автоматичне перемикання на живлення від акумуляторних батарей або іншого призначеного для цієї мети джерела.

Тривалість роботи евакуаційного освітлення в аварійному режимі повинна бути достатньою для евакуації людей з тунелю, але не менше ніж 1 год.

Евакуаційні світильники і світлові покажчики в транспортній зоні тунелю повинні мати ступінь захисту від впливу навколишнього середовища не менше IP 66 і клас захисту від ураження електричним струмом I або II.

8.10.7У при тунельних спорудах має бути передбачено аварійне освітлення, що включає в себе освітлення шляхів евакуації та резервне освітлення.

Резервне освітлення призначене для продовження роботи так само, як і при робочому освітленні. Резервне освітлення слід встановлювати в технічних приміщеннях з обладнанням, що забезпечує функціонування тунелю, таких як центральний диспетчерський пост, електрощитові, вентиляційні, насосні тощо.

При проектуванні аварійного освітлення притунельних споруд, службово-технічних та допоміжних приміщень тунелю слід керуватися діючими вимогами до аварійного освітлення.

8.11 Охоронне та чергове освітлення

8.11.1Охоронне освітлення (за відсутності спеціальних технічних засобів охорони) має передбачатися уздовж кордонів територій, що охороняються у нічний час. Освітленість повинна бути не менше ніж 0,5 лк на рівні землі в горизонтальній площині або на рівні 0,5 м від землі на одному боці вертикальної площини, перпендикулярної до лінії кордону.

При використанні для охорони спеціальних технічних засобів величину освітленості треба приймати згідно з завданням на проектування охоронного освітлення.

Для охоронного освітлення можуть використовуватися будь-які джерела світла, окрім випадків, коли охоронне освітлення функціонує ненормально і автоматично вмикається від дії охоронної сигналізації або інших технічних засобів.

У таких випадках повинні застосовуватися:

– світлодіодні джерела світла;

– КЛЛ з електронним ПРА;

– розрядні лампи високого тиску за умови їх миттєвого запалювання і швидкого повторного запалювання як в гарячому стані після короткочасного відключення, так і в холодному стані швидкого пуску;

– лампи розжарювання при неможливості використання інших джерел світла.

8.11.2Область застосування, величини освітленості, рівномірність та вимоги до якості для чергового освітлення не нормуються.

8.12 Зовнішнє освітлення автомобільних доріг загального користування

8.12.1Перелік місць, ділянок, споруд автомобільних доріг загального користування, що підлягають обов’язковому освітленню, установлений ДБН В.2.3-4.

8.12.2Освітлення проїзної частини ділянок автомобільних доріг загального користування проєктують, виходячи із забезпечення норм середньої яскравості дорожнього покриву чи середньої горизонтальної освітленості.

8.12.3Характеристики освітлення проїзної частини мостів, шляхопроводів та естакад приймають за нормами освітлення автомобільних доріг загального користування, на яких вони розташовані.

8.12.4Середню яскравість дорожнього покриву чи середню горизонтальну освітленість, у тому числі на мостах, шляхопроводах і естакадах, приймають відповідно до таблиці 8.54.

8.12.5Якщо відстань між сусідніми освітлюваними ділянками становить менше ніж 250 м, потрібно влаштовувати суцільне освітлення цієї ділянки автомобільної дороги загального користування для уникнення чергування освітлених та неосвітлених ділянок.

Примітка. Для проєктування освітлення автомобільних доріг загального користування з асфальтобетонним покривом або покривом з матеріалів, оброблених бітумним в’яжучим, потрібно приймати значення середньої яскравості дорожнього покриву, а з покривом з бруківки, цементобетону, плит та інших матеріалів – середньої горизонтальної освітленості.

8.12.6Відношення мінімальної яскравості дорожнього покриву / горизонтальної освітленості до середнього значення повинно бути не менше ніж 0,4 за норми середньої яскравості / середньої горизонтальної освітленості більше ніж 0,8 кд/м2 / 10,0 лк і не менше ніж 0,3 – за іншого значення норми середньої яскравості дорожнього покриву чи середньої горизонтальної освітленості.

Відношення мінімальної яскравості дорожнього покриву / горизонтальної освітленості до максимальної по смузі руху повинно бути не менше ніж 0,6 за норми середньої яскравості / середньої горизонтальної освітленості не менше ніж 0,8 кд/м2 / 10,0 лк, не менше ніж 0,5 – за норми середньої яскравості / середньої горизонтальної освітленості не менше ніж 0,6 кд/м2 / 8,0 лк і не менше ніж 0,35 – за іншого значення норми середньої яскравості дорожнього покриву чи середньої горизонтальної освітленості.

8.12.7Висоту встановлення приладів зовнішнього освітлення над рівнем дорожнього покриву призначають такою, щоб пороговий приріст яскравості не перевищував значень, наведених у таблиці 8.28.

8.12.8Середня яскравість дорожнього покриву / середня горизонтальна освітленість проїздів під мостами, шляхопроводами та естакадами у темну пору доби повинна бути не менше ніж 2,0 кд/м2 / 30 лк, а відношення мінімальної яскравості дорожнього покриву / мінімальної горизонтальної освітленості до середнього значення – не більше ніж 0,25.

8.12.9Характеристики освітлення ділянок автомобільних доріг загального користування на під’їздах до залізничних переїздів приймають за нормами, встановленими для відповідної категорії автомобільної дороги загального користування.

8.12.10Середню горизонтальну освітленість на підходах до об’єктів дорожнього сервісу вздовж перехідно-швидкісних смуг приймають за нормами освітлення автомобільної дороги загального користування, до якої вони примикають.

8.12.11Нормативні значення середньої горизонтальної освітленості для зупинок маршрутного транспорту, майданчиків для стоянки транспортних засобів, відпочинкових, видових майданчиків, місць габаритно-вагового контролю повинна становити не менше ніж 10,0 лк.

8.12.12Для підвищення видимості пішоходів на пішохідному переході в одному рівні освітлювальний прилад розміщують перед переходом з боку наближення транспорту, направляючи світло на пішохода.

На автомобільних дорогах загального користування із двостороннім рухом його встановлюють перед переходом для обох напрямків руху.

8.12.13Для зменшення засліплюваної дії освітлювальних приладів на водіїв рекомендовано використовувати світильники з асиметричним світлорозподілом (кососвіти), спрямовуючи максимум сили світла на пішохідний перехід.

8.12.14На пішохідних переходах в одному рівні потрібно передбачати збільшення норми освітлення не менше ніж в 1,5 раза та різноколірну температуру порівняно з освітленням проїзної частини, що перетинається.

8.12.15Середня горизонтальна освітленість проходів пішохідних переходів у різних рівнях повинна бути не менше ніж 50,0 лк, а мінімальна – не менше ніж 25,0 лк. Середня горизонтальна освітленість сходових маршів, оглядових майданчиків та пандусів повинна бути не менше ніж 20,0 лк.

8.12.16Значення середньої горизонтальної освітленості для велосипедних доріжок, що проєктують уздовж автомобільних доріг загального користування, потрібно приймати не менше ніж 5,0 лк.

8.12.17Велосипедні переїзди має бути освітлено на відстані не менше ніж 60 м від автомобільної дороги загального користування, що перетинається, з нормою середньої горизонтальної освітленості не менше ніж 10,0 лк.

8.12.18Зовнішнє освітлення автомобільних доріг загального користування забезпечують використанням установок (систем) згідно з 8.5.61.

8.12.19Під час проєктування зовнішнього освітлення автомобільних доріг загального користування можна передбачати обладнання, що забезпечує димування відключенням не більше ніж половини світильників, крім підряд розташованих, або без відключення світильників зниженням за допомогою регулятора світлового потоку світильників.

Залежно від категорії автомобільної дороги загального користування згідно з ДБН В.2.3-4 допустимі рівні освітлення у разі димування наведено в таблиці 8.55.

На зупинках маршрутного транспорту, майданчиках для стоянки транспортних засобів, відпочинкових, видових майданчиках, місцях габаритно-вагового контролю, велосипедних доріжках системи димування не повинні допускати зменшення рівня середньої горизонтальної освітленості менше ніж 4,0 лк.

(Пункт 8.12 Долучено, Зміна № 1)

ДОДАТОК А

(обов’язковий)

А.1Визначення розряду робіт для відстані від об’єкта розрізнення до очей працюючого понад 0,5 м

Для відстані від об’єкта розрізнення до очей працюючого понад 0,5 м розряд робіт за таблицею слід встановлювати з урахуванням кутового розміру об’єкта розрізнення, визначеного відношенням мінімального розміру об’єкта розрізнення  до відстані від цього об’єкта до очей працюючого l:

А.2 Визначення відстані розрізнення для світлових показників (знаків безпеки)

Вертикальний розмір поля піктограми світлових показників (знаків безпеки) в залежності від відстані розрізнення знака визначаються за формулою:

h = l Z, де l – відстань розрізнення;

h – мінімальна висота знака;

Z – коефіцієнт, що дорівнює 100 для знаків освітлених ззовні та 200 – для знаків освітле- них зсередини

Рисунок А.1 – Визначення відстані розрізнення знака безпеки

ДОДАТОК Б

(обов’язковий)

ВИЗНАЧЕННЯ ЕКВІВАЛЕНТНОГО РОЗМІРУ ПРОТЯЖНИХ ОБ’ЄКТІВ РОЗРІЗНЕННЯ

Для протяжних об’єктів розрізнення завдовжки а > 2b, де b – ширина об’єкта, розряд зорових робіт визначається за еквівалентним розміром об’єкта. В інших випадках розряд зорових робіт визначається за мінімальним розміром об’єкта розрізнення.

Якщо відстань від ока до об’єкта менше 500 мм, еквівалентний розмір визначається за номограмою, наведеною на рисунку Б.1.

Якщо відстань від ока до об’єкта більше 500 мм, еквівалентний розмір визначається за номограмою, наведеною на рисунку Б.2.

Перетворення лінійних розмірів об’єкта розрізнення (в міліметрах) в кутові (в кутових хвилинах) при використанні номограми, наведеної на рисунку Б.2, здійснюється за формулою:

 = 60arctg(x l), (Б.1) де x – розмір об’єкта, мм;

l – відстань від очей до об’єкта, мм.

Перетворення одержаного за номограмою еквівалентного розміру із кутових розмірів (кутових хвилин) в лінійні (міліметри) здійснюється за формулою:

x = l tg( 60), Б.2)

Рисунок Б.1 – Номограма для визначення еквівалентного розміру протяжних об’єктів розрізнення при відстані від ока до об’єкта до 500 мм

Рисунок Б.2 – Номограма для визначення еквівалентного розміру протяжних об’єктів розрізнення при відстані від ока до об’єкта понад 500 мм

ДОДАТОК В

(обов’язковий)

ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ

1 Загальні положення

В ОУ штучного освітлення протягом часу експлуатації відбувається зниження освітленості в результаті:

1) спаду світлового потоку ламп внаслідок їх старіння (ресурс);

2) виходу з ладу ламп протягом терміну експлуатації;

3) забруднення оптичної системи світильників;

4) забруднення світлопрозорих поверхонь джерел світла;

5) спаду ККД світильників внаслідок старіння світловідбиваючих і світлопрозорих матеріалів світильників (вплив УФ на полімери), що враховується в світлотехнічних розрахунках введенням коефіцієнта запасу K, який пов’я- з заний з використовуваним Міжнародною комісією з освітлення (СІЕ) коефіцієнтом експлуатації MF (Maintenance Factor), наступним чином:

Кз = 1/MF. (В.1)

Нижче наведені основні положення стандарту СІЕ 97:2005 "Guide on the maintenance of indoor electric lighting systems" з визначення коефіцієнта експлуатації внутрішніх освітлювальних установок.

Коефіцієнт експлуатації визначається як відношення середньої освітленості на робочій поверхні протягом певного періоду експлуатації освітлювальної установки до початкової середньої освітленості, отриманої при тих же самих умовах для тієї ж установки:

MF = Em / Ein, (В.2) де Em – освітленість в певний період експлуатації;

Ein – початкова освітленість.

Для використання в світлотехнічних розрахунках коефіцієнт експлуатації обчислюється, як:

MF = LLMF · LSF · LMF · RSMF, (В.3) де LLMF – коефіцієнт зниження світлового потоку лампи;

LSF – коефіцієнт живучості ламп (частина від повної кількості встановлених ламп, які про- довжують працювати в даний момент за певних умов);

LMF – коефіцієнт експлуатації світильника;

RSMF – коефіцієнт експлуатації поверхонь приміщення.

2. Методика визначення коефіцієнта експлуатації

Величина кожного з зазначених вище факторів залежить від типу лампи, світильника, властивостей навколишнього середовища, приміщення і часу експлуатації. Для більш точної оцінки слід використовувати дані виробників. Однак ряд типових значень наведені нижче в таблицях В.4 – В.8.

Коефіцієнт експлуатації можна визначити наступною покроковою процедурою:

Крок 1. Оцініть клас чистоти приміщення (див. таблицю В.1).

Крок 2. Виберіть лампу і світильник для внутрішнього застосування (див. таблицю В.3).

Крок 3. Задайте періодичність очищення світильників і оточуючих їх поверхонь приміщень (див. таблицю В.2).

Крок 4. Задайте періодичність групової заміни ламп.

Крок 5. Визначте LLMF і LSF з таблиці В.4 за період, встановлений на кроці 2. Якщо виконується процедура заміни всіх освітлювальних приладів, то LSF = 1.

Крок 6. Визначте LMF з таблиці В.5 за період, встановлений на кроці 5.

Крок 7. Визначте RSMF з таблиць В.6 – В.8 за період, встановлений на кроці 5.

Крок 8. Обчисліть MF = LLMF · LSF · LMF · RSMF.

Примітка. Точність розрахунку коефіцієнта експлуатації виконується не більше ніж на дві значущі цифри після коми.

Крок 9. За необхідності повторіть обчислення коефіцієнта експлуатації (кроки 1... 8) для декількох варіантів зі зміною вихідних параметрів і планованої програми технічного обслуговування.

Примітка 1. Прийняті в таблиці скорочення: ЛН – лампа розжарювання; ГЛН – галогенні лампи розжарювання; ЛЛ – люмінесцентна лампа (Flourescent triphosphor) типу Т8; ЛЛЦ – люмінесцентна лампа покращеного кольоропередавання (Flourescent halophosphate) типу Т5; КЛЛ – компактна люмінесцентна лампа; ДРЛ – ртутна газорозрядна лампа; МГЛ – металогалогенна лампа; НЛВД – натрієва лампа високого тиску; СД – світлодіодний світильник (LED).

Примітка 2. Зазвичай для світлодіодних світильників корисний термін служби L вказується виробником в наступній комбінації: Lx [%, год] / By [%].

Наприклад, L80 B10 – 50.000 год (також можлива форма запису L80 = 50.000 год / B10) означає, що до моменту сумарного напрацювання 50 тис. год світловий потік LED-модулів або світильника буде становити не менше 80% від початкового максимуму, і B10 – вказівка на те, що 10 % LED-модулів після 50 тис. год. можуть мати світловий потік менше L80.

Примітка 3. Значення, наведені в продовженні таблиці В.4, засновані на досвіді провідних світових виробників Philips, Osram, Toshiba, Cree і в разі застосування інших виробників повинні додатково уточнюватися.

3. Приклади розрахунків.

а) Офісне приміщення з накладними люмінесцентними світильниками прямого світла, лампи типу Т5, виконання IP2Х. За даними виробника середній термін служби лампи 12 000 год, плано-ваний інтервал очищення світильників – 3 роки, поверхонь приміщення – 1,5 років, заміни ламп 10 000 год. Приміщення має коефіцієнти відбиття поверхні 70/50/20.

За таблицею В.4 для ЛЛЦ при 10 000 год експлуатації LLMF = 0,79; LSF = 0,98.

За таблицею В.5 для світильника типу D і класу чистоти приміщення С LMF = 0,79.

За таблицею В.6 для приміщення з коефіцієнтами відбиття 70/50/20 RSMF = 0,94.

Коефіцієнт експлуатації MF = 0,79  0,98  0,79  0,94 = 0,57 (K = 1,74).

з б) Офісне приміщення з вбудованими світлодіодними світильниками прямого світла L80 B10 – 50 000 год, виконання IP5Х. Планований інтервал очищення світильників – 1 раз/рік, поверхонь приміщення – 1 раз/рік, заміни світильників 50 000 год. Приміщення має коефіцієнти відбиття поверхні 70/50/20.

За таблицею В.4 для СД при 50 000 год експлуатації LLMF = 0,85; LSF = 1.

За таблицею В.5 для світильника типу Е і класу чистоти приміщення С LMF = 0,94.

За таблицею В.6 для приміщення з коефіцієнтами відбиття 70/50/20 RSMF = 0,95.

Коефіцієнт експлуатації MF = 0,85  1  0,94  0,95 = 0,76 (K = 1,32).

з

Час роботи, тис. год.

ДБН

62 ДБН

Таблиця В.5 – Типові значення коефіцієнта експлуатації світильника (LMF)

Інтервал між технічним обслуговуванням (чисткою), роки

Клас чистоти приміщення

Інтервал між технічним обслуговуванням (чисткою), роки

Кінець таблиці В.6

Інтервал між технічним обслуговуванням (чисткою), роки

ДБН

64 ДБН

Інтервал між технічним обслуговуванням (чисткою), роки

Інтервал між технічним обслуговуванням (чисткою), роки

ДБН

66 ДБН

Інтервал між технічним обслуговуванням (чисткою), роки

ДОДАТОК Г

(обов’язковий)

НОРМОВАНІ ПОКАЗНИКИ ОСВІТЛЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ ЗАГАЛЬНОПРОМИСЛОВИХ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД

ДБН

68 ДБН

ДБН

70 ДБН

ДБН

72 ДБН

1) Освітленість знижена на ступінь шкали, оскільки обладнання не потребує постійного обслуговування або внаслідок короткочасного перебування людей в приміщенні.

Примітка 1. При дробовому позначенні коефіцієнта пульсації в чисельнику вказується нормована величина для загального освітлення в системі комбінованого освітлення, а в знаменнику – для місцевого і загального освітлення в системі загального освітлення.

Примітка 2. Найбільш докладні таблиці нормованих значень показників освітлення наведені в галузевих нормах.

В.2.5- 28:2018

ДБН

В.2.5- 28:2018

74 ДБН

ДОДАТОК Д

(обов’язковий)

НОРМОВАНІ ПОКАЗНИКИ ОСВІТЛЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ І ОБ’ЄКТІВ ГРОМАДСЬКОГО ТА КОМУНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Адміністративні будинки

ДБН

76 ДБН

Банківські та страхові установи

Продовження таблиці Д.1

Заклади дошкільної освіти