ДБН В.2.2-10:2022 Заклади охорони здоров'я. Основні положення

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

ЗАКЛАДИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ ’ Я

Основні положення

ДБН В.2.2-10:2022

Видання офіційне Актуалізований текст в останній редакції із змінами, внесеними Зміною № 1

(у контрольному стані)

Київ

Міністерство розвитку громад та територій України

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

ЗАКЛАДИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ ’ Я

Основні положення

ДБН В.2.2-10:2022

Видання офіційне Актуалізований текст в останній редакції із змінами, внесеними Зміною № 1

(у контрольному стані)

Київ

Мінрегіон України

ПЕРЕДМОВА

II

Мінінфраструктури України,2024

III

ВСТУП

Ці будівельні норми встановлюють основні положення щодо проєктування закладів охорони здоров'я (будівель і споруд усіх типів закладів охорони здоров'я у цілому та приміщень, що використовуються для надання медичної та реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я) при новому будівництві, реконструкції і капітальному ремонті.

Ці будівельні норми не поширюються на приміщення, будівлі і споруди закладів охорони здоров'я, які прямо не пов'язані із наданням медичної та реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я (приміщення побутового обслуговування і приготування їжі, гаражі і автостоянки, склади, кафедри, спортивні споруди, басейни).

При проєктуванні закладів з надання первинної медичної допомоги (центрів первинної медичної допомоги, амбулаторій групової практики та монопрактики, фельдшерсько-акушерських пунктів, пунктів здоров’я), центрів екстреної медичної допомоги і медицини катастроф, а також приміщень медичного призначення для забезпечення надання екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, поряд з положеннями цих норм слід також керуватись положеннями відповідних ДБН.

Будівельні норми містять положення, що носять обов’язковий, рекомендований та довідковий характер.

Обов’язковість позначається словами “повинно“, “потрібно“, “слід“, “має“, “не можна“.

Для рекомендованих вимог використані слова у такому контексті:

– “як правило“ – вимога, яка означає рекомендоване рішення, а відступ від неї повинен бути обґрунтованим;

– “рекомендується“ – вимога, яка означає рекомендоване рішення, та відхилення від якої не потребує додаткових умов;

– “можна“ – вимога, яка описує одне з допустимих (альтернативних) технічних рішень;

– “допускається“ – вимога, яка визначає, що запропоноване рішення застосовують як виняток, наприклад, унаслідок обмеженої можливості застосування інших рішень.

Будівельні норми також містять довідкову інформацію, що пояснює їх положення і не є обов’язковою для виконання.

Відповідно до ЗУ “Про будівельні норми“ нормативні документи на які є посилання у будівельних нормах і які стосуються вимог щодо виготовлення містобудівної, проєктної, науковопроєктної та робочої документації, методів проєктування, процесів виконання будівельних робіт, методів випробувань, конструктивних та інженерних систем є обов’язковими до застосування. Виконання вимог інших нормативних документів, посилання на які є в будівельних нормах, але які є добровільними до застосування відповідно до ЗУ “Про будівельні норми“ та ЗУ “Про стандартизацію“, є підтвердженням виконання вимог цих будівельних норм.

Додаток “Бібліографія“ містить список бібліографічних описів документів, на які є посилання в тексті будівельних норм, а також інші документи, використані під час їх розроблення.

VI

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

ЗАКЛАДИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

HEALTH CARE INSTITUTIONS

SUBSTANTIVE PROVISIONS

Чинні від 2023–03–01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1Ці норми встановлюють вимоги до будівель і споруд усіх типів закладів охорони здоров'я у цілому та приміщень, що використовуються для надання медичної та реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я (далі – заклади охорони здоров’я).

1.2Ці норми застосовують для проєктування закладів охорони здоров'я при новому будівництва, реконструкції і капітальному ремонті.

Для проєктування реставрації закладів охорони здоров'я слід виконувати вимоги в частині 6.3.1-6.3.8, 8.3.2.6, 15.16 цих норм та вимоги ДБН А.2.2-14, ДСТУ-Н Б В.3.2-4, державних санітарних норм і правил, що встановлюють санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я.

1.3Вимоги цих норм не поширюються на приміщення, будівлі і споруди закладів охорони здоров'я, які прямо не пов'язані із наданням медичної та реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цих нормах є посилання на такі документи:

Закон України “Про будівельні норми“ №1704-VI від 05.11.2009

Кодекс цивільного захисту України №5403-VI від 02.10.2012

НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок

ПУЕ:2017 Правила улаштування електроустановок

ДГН 6.6.1-6.5.001-98 Державні гігієнічні нормативи. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)

ДСанПіН 9.9.5-153-2008 Організація роботи лабораторій при дослідженні матеріалу, що містить біологічні патогенні агенти І-ІV груп патогенності молекулярно-генетичними методами

ДСанПіН 145-2011 Державні санітарні норми та правила утримання територій населених місць

ДСанПіН 6.6.3-150-2007 Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур

ДСанПіН 259-2013 Санітарно-протиепідемічні вимоги до закладів охорони здоров'я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу

ДСанПіН 325-2015 Державні санітарно-протиепідемічні правила і норми щодо поводження з медичними відходами

ДСанПіН 784-2011 Гігієнічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації перинатальних центрів

ДСанПіН 2.2.4-171-10 Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною ___________________________________________________________________________________________ Видання офіційне

ДСанПіН 8.2.1-181-2012 Полімерні та полімервмісні матеріали, вироби і конструкції, що застосовуються у будівництві та виробництві меблів. Гігієнічні вимоги

ДСанПіН 3.3.6.096-2002 Державні санітарні норми та правила при роботі з джерелами електромагнітних полів

ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.

ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації

ДСН 463-2019 Державні санітарні норми допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови

ДСН 239-96 Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань

ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень

ДСП 6.177-2005-09-02 Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України (ОСПУ-2005)

ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів

ДСП 9.9.5-080-02 Правила влаштування і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю

ДБН А.2.1-1-2008 Інженерні вишукування для будівництва

ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво

ДБН А.2.2-14:2016 Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування

ДБН Б.2.2-1:2008 Кладовища, крематорії та колумбарії. Норми проектування

ДБН Б.2.2-5:2011 Благоустрій територій

ДБН Б.2.2-6:2013 Склад та зміст схеми санітарного очищення населеного пункту

ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій

ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги

ДБН В.1.1-12:2014 Будівництво у сейсмічних районах України

ДБН В.1.1-24-2009 Захист від небезпечних геологічних процесів. Основні положення проектування

ДБН В.1.1-31:2013 Захист територій, будинків і споруд від шуму

ДБН В.1.1-45:2017 Будівлі і споруди в складних інженерно-геологічних умовах. Загальні положення

ДБН B.1.1-46:2017 Інженерний захист територій, будинків і споруд від зсувів і обвалів. Основні положення

ДБН В.1.2-2-2006 Навантаження і впливи. Норми проектування

ДБН В.1.2-4:2019 Інженерно-технічні заходи цивільного захисту

ДБН В.1.2-6:2021 Основні вимоги до будівель і споруд. Механічний опір та стійкість

ДБН В.1.2-7:2021 Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека

ДБН В.1.2-8:2021 Основні вимоги до будівель і споруд. Гігієна, здоров’я та захист довкілля

ДБН В.1.2-9:2021 Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека і доступність під час експлуатації

ДБН В.1.2-10:2021 Основні вимоги до будівель і споруд. Захист від шуму та вібрацій

ДБН В.1.2-11:2021 Основні вимоги до будівель і споруд. Енергозбереження та енергоефективність

ДБН В.1.2-14:2018 Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд.

ДБН В.2.1-10:2018 Основи і фундаменти будівель та споруд. Основні положення

ДБН В.2.2-3:2018 Заклади освіти

ДБН В.2.2-4:2018 Заклади дошкільної освіти

ДБН В.2.2-5:2023 Захисні споруди цивільної захисту

(Позначення змінено, Зміна № 1)

ДБН В.2.2-9:2018 Громадські будинки та споруди. Основні положення

ДБН В.2.2-11-2002 Підприємства побутового обслуговування. Основні положення

ДБН В.2.2-15:2019 Житлові будинки. Основні положення

ДБН В.2.2-23:2009 Підприємства торгівлі

ДБН В.2.2-25:2009 Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства)

ДБН В.2.2-28:2010 Будинки адміністративного та побутового призначення

ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення

ДБН В.2.2-43: 2021 Складські будівлі. Основні положення

ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту

ДБН В.2.3-5:2018 Вулиці та дороги населених пунктів

ДБН В.2.3-15:2007 Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів

ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання

1)

ДБН В.2.5-23:202Х Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення

ДБН В.2.5-24:2012 Електрична кабельна система опалення

ДБН В.2.5-28:2018 Природне і штучне освітлення

ДБН В.2.5-39:2008. Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Теплові мережі

ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту

ДБН В.2.5-64:2012 Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво

ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування

ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування

ДБН В.2.5-77:2014 Котельні

ДБН В.2.6-31:2021 Теплова ізоляція та енергоефективність будівель

ДБН В.2.6-33:2018 Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування

ГБН В.2.2-34620942-002:2015 Лінійно-кабельні споруди телекомунікацій. Проектування

ДСТУ 9058:2020 Пожежна безпека. Визначення протипожежних відстаней між об’єктами розрахунковими методами. Основні положення

ДСТУ 4123:2020 Безпека дорожнього руху. Засоби заспокоєння руху. Загальні технічні вимоги

ДСТУ 4169:2003 Стиснене повітря. Частина 1. Забруднювачі та класи чистоти (ISO 8573-1:2001, MOD)

ДСТУ 7525:2014 Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості

ДСТУ 8773:2018 Склад та зміст розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту в складі проектної документації на будівництво об`єктів. Основні положення

ДСТУ 8828:2019 Пожежна безпека. Основні положення

ДСТУ 8829:2019 Пожежовибухонебезпечність речовин і матеріалів. Номенклатура показників і методи їхнього визначення. Класифікація

ДСТУ 9171:2021 Настанова щодо збалансованого використання природних ресурсів під час проектування споруд

ДСТУ 9222:2023 Пожежна безпека. Протипожежний захист систем зарядки електромобілів. Основні положення

(Позначення змінено, Зміна №1)

ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою

ДСТУ Б В.2.5-44:2010 Проектування систем опалення будівель з тепловими насосами (EN 15450:2007, MOD)

ДСТУ Б В.2.5-82:2016 Електробезпека у будівлях і спорудах. Вимоги до захисних заходів від ураження електричним струмом

ДСТУ EN 81-40:2016 Норми безпеки щодо конструкції та експлуатації ліфтів. Спеціальні ліфти для перевезення осіб та вантажів. Частина 40. Сходові підіймачі та похилі підіймальні платформи для осіб з обмеженою рухливістю (EN 81-40:2008, IDT)

ДСТУ EN 81-41:2016 Норми безпеки щодо конструкції та експлуатації ліфтів. Спеціальні ліфти для перевезення осіб та вантажів. Частина 41. Вертикальні підіймальні платформи, призначені для використання особами з обмеженою рухливістю (EN 81-41:2010, IDT)

ДСТУ ЕN 81-72:2017 Норми безпеки щодо конструкції та експлуатації ліфтів. Специфічне використання пасажирських та вантажопасажирських ліфтів. Частина 72. Ліфти пожежні (EN 81-72:2015, IDT)

ДСТУ EN 308-2001 Теплообмінники. Методи випробовування пристроїв регенерування тепла «повітря-повітря» та “повітря-відпрацьований газ“ для визначання експлуатаційних характеристик (EN 308:1997, ІDТ)

ДСТУ EN 1822-1:2019 (Фільтри повітряні високоефективні (EPA, HEPA і ULPA). Частина 1. Класифікація, випробування експлуатаційних характеристик, маркування EN 1822-1:2009, IDT)

ДСТУ EN 1838:2019 Світлотехніка. Освітлення аварійне (EN 1838:2013, IDT)

ДСТУ EN 12464-1:2016 Світло та освітлення. Освітлення робочих місць. Частина 1. Внутрішні робочі місця (EN 12464-1:2011, IDT)

ДСТУ EN 50172:2019 Системи евакуаційного освітлення (EN 50172:2004, IDT)

ДСТУ EN 60601-2-41:2019 Вироби медичні електричні. Частина 2-41. Додаткові вимоги щодо безпеки та основних робочих характеристик хірургічних світильників та світильників для діагностики (EN 60601-2-41:2009, IDT; IEC 60601-2-41:2009, IDT)

ДСТУ EN 50131-1:2014 Системи тривожної сигналізації. Системи охоронної сигналізації. Частина 1. Загальні вимоги (EN 50131-1:2006, EN 50131-1:2006/А1:2009, EN 50131-1:2006/IS2:2010, IDT)

ДСТУ ISO 14644-1:2009 Чисті приміщення та пов'язані з ними контрольовані середовища. Частина 1. Класифікація чистоти повітря (ISO 14644-1:1999, ІDТ)

ДСТУ ISO 4190-1-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 1. Класи ліфтів І, II, III, VI (ISO 4190-1:1999, IDT)

ДСТУ ISO 4190-2-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 2. Ліфти класу IV (ISO 4190-2:2001, IDT)

ДСТУ ISO 4190-3-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 2. Ліфти службові класу V (ISO 4190-3:1982, IDT)

ДСТУ ISO 4190-5:2008 Установка ліфтова (елеваторна) Частина 5. Пристрої керування сигналізації та додаткові пристосування (ISO 4190-5:2006, IDT)

ДСТУ-Н Б CEN/TS 14383-3:2011 Запобігання злочинам. Міське планування та проектування будівель. Частина 3. Настанова з підвищення безпеки житлових будинків (CEN/TS 14383-3:2005, IDT)

ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія

ДСТУ-Н Б В.1.1-32:2013 Настанова з проектування захисту від шуму в приміщеннях засобами звукопоглинання та екранування

ДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013 Настанова з розрахунку та проектування захисту від шуму територій

ДСТУ-Н Б В.1.1-34:2013 Настанова з розрахунку та проектування звукоізоляції огороджувальних конструкцій житлових і громадських будинків

ДСТУ-Н Б В.1.1-35:2013 Настанова з розрахунку рівнів шуму в приміщеннях і на територіях

ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010 Настанова з розрахунку інсоляції об'єктів цивільного призначення

ДСТУ-Н Б В.2.2-38:2013 Настанова з улаштування пожежних ліфтів в будинках і спорудах

ДСТУ-Н Б В.3.2-4:2016 Настанова щодо виконання ремонтно-реставраційних робіт на пам'ятках архітектури та містобудування

ДСТУ ІЕС 62040-3:2004 Системи гарантованого електропостачання. Агрегати безперебійного живлення. Частина 3. Загальні технічні вимоги. Методи випробовування (ІЕС 62040-3:1999, ІDТ)

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цих нормах використано терміни, встановлені в Законі України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні“: особа з інвалідністю; Законі України “Основи законодавства України про охорону здоров'я“: заклад охорони здоров'я, загальний заклад охорони здоров’я, пацієнт, медичне обслуговування, медична допомога, медична послуга, реабілітаційна допомога, реабілітаційна послуга, реабілітація, телемедицина; Законі України “Про екстрену медичну допомогу“: екстрена медична допомога, система екстреної медичної допомоги; Закони України “Про систему громадського здоров’я“: державні медико-санітарні нормативи (санітарні нормативи), державні медико-санітарні правила (санітарні регламенти), інфекційний контроль медико-санітарні заходи (санітарні та протиепідемічні заходи), небезпечний фактор; Законі України “Про регулювання містобудівної діяльності“: маломобільні групи населення; Законі України “Про стандартизацію“: нормативний документ, національний стандарт, стандарт; Кодексі цивільного захисту України: захисні споруди цивільного захисту, інженерно-технічні заходи цивільного захисту, споруда подвійного призначення; постанові Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 929 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)“: аптека, аптечний пункт, аптечний склад (база), аптечні заклади; наказі Міністерства охорони здоров’я України від 01 лютого 2019 року № 287 “Про затвердження Стандарту інфекційного контролю для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу хворим на туберкульоз“: брудна зона, чиста зона, державних санітарних норм і правил, що встановлюють санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я: репроцесинг.

Нижче наведено терміни, додатково вжиті в цих будівельних нормах, та визначення позначених ними понять.

3.1бокс

Приміщення для проведення лабораторних досліджень, що вимагають дотримання особливих умов середовища, або для роботи з небезпечними для оточуючого довкілля матеріалами

3.2заклад охорони здоров’я, що надає медичну допомогу в стаціонарних умовах

Лікувально-профілактичний заклад або його структурний підрозділ, призначений для надання стаціонарної медичної допомоги

3.3медичне завдання

Документ, в якому визначається призначення і структура закладу охорони здоров’я, функціональні зв’язки між структурними підрозділами, відповідно до вимог, які встановлюються до медичного обслуговування

3.4медична програма

Документ, що є частиною проєктної документації, який розробляється в процесі проєктування на підставі медичного завдання і містить опис всіх підрозділів закладу охорони здоров’я, склад та нормативну площу приміщень, детальний розрахунок штату співробітників

3.5немобільна особа

Людина, яка за станом здоров’я не здатна самостійно пересуватися

3.6палата ізоляції пацієнтів

Спеціальне приміщення, призначене для ізоляції пацієнтів. До складу палати ізоляції пацієнтів входять: палата, санітарно-гігієнічне приміщення із зоною для душу, передпокій (шлюз) між палатою і коридором (необов’язково)

3.7палата інтенсивної терапії

Приміщення в складі закладу охорони здоров’я, що надає стаціонарну медичну допомогу, призначене для догляду і лікування важкохворих пацієнтів

3.8приміщення медичної візуалізації, клас 1

Приміщення, в яких проводять рентгенографію, рентгеноскопію, флюороскопію, мамографію, комп'ютерну томографію (КТ), магнітно-резонансну томографію (МРТ), вхід забезпечується через зони загального використання

3.9приміщення медичної візуалізації, клас 2

Приміщення, в яких проводять діагностичні та лікувальні процедури (такі як коронаро або периферійна ангіографія, електрофізіологічні процедури, радіоізотопні методи дослідження), вхід забезпечується через зони загального використання чи зони, доступні для входу тільки медичному персоналу у засобах індивідуального захисту

3.10приміщення медичної візуалізації, клас 3

Приміщення, в яких проводять процедури, що виконуються у приміщеннях медичної візуалізації класу 2 та будь-які інвазивні процедури, під час яких пацієнт потребує моніторингу вітальних функцій або передбачається, що пацієнт вимагатиме активної підтримки життєдіяльності. Обладнується окремий вхід для медичного персоналу.

3.11санаторій

Лікувально-профілактичний заклад, призначений для лікування переважно природними факторами (клімат, лікувальні грязі, мінеральні води) в сполученні з дієтотерапією, лікувальною фізкультурою, фізіо-і фармакотерапією при раціональному режимі лікування і відпочинку

3.12санаторно-курортний заклад лікувально-профілактичний

Заклади для лікування та відпочинку

3.13санітарно-гігієнічне приміщення з розширеними функціями

Приміщення, призначене для надання послуг пацієнтам, які потребують допомоги працівників закладу охорони здоров’я та/або особи, що їх супроводжує

3.14санітарно-гігієнічне приміщення із зоною для душа

Санітарно-гігієнічне приміщення із зоною для душа при палатах, яке розраховане для можливості заїзду і маневрування в ньому осіб, які пересуваються на кріслах колісних

3.15шлюз

Спеціальне приміщення в медичних закладах, яке відокремлює групу приміщень для підтримки в них санітарно-епідеміологічного режиму

3.16стоматологічний кабінет

Окреме приміщення розраховане на одно стоматологічне крісло для надання медичної допомоги за спеціальностями стоматологічного профілю

(Пункт 3.16 долучено, Зміна № 1)

3.17стоматологічне приміщення

Група приміщень для забезпечення надання медичної допомоги за спеціальностями стоматологічного профілю, до яких входять стоматологічний кабінет (один та більше) та допоміжні приміщення

(Пункт 3.17 долучено, Зміна № 1)

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1Заклади охорони здоров’я проєктують відповідно до цих норм, вимог профілактики інфекцій та інфекційного контролю, Державних санітарних норм і правил, ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-40.

4.2Перелік видів закладів охорони здоров'я наведений у [10].

4.3Проєктування закладів охорони здоров’я виконується на основі вимог ДБН А.2.2-3 та медичного завдання.

4.4Невід’ємною частиною проєктування закладу охорони здоров’я є медична програма.

4.5Будівельні вироби (продукція, в тому числі будівельні матеріали) та обладнання, які використовуються в закладах охорони здоров’я, повинні відповідати санітарному законодавству та вимогам у сфері пожежної безпеки.

4.6Інженерні вишукування для проєктування та будівництва закладів охорони здоров’я виконують згідно з ДБН А.2.1-1.

4.7У житлових будинках та громадських будівлях і спорудах не допускається розміщення таких закладів охорони здоров’я та їх підрозділів: закладів охорони здоров’я, що надають стаціонарну медичну допомогу (крім кімнат відновлення після анестезіологічних втручань), станції екстреної медичної допомоги, бактеріологічних, вірусологічних, патогістологічних лабораторій та лабораторій, в яких проводяться дослідження з використанням полімеразної ланцюгової реакції, кабінетів променевої діагностики (за винятком рентген-приміщень з рентген-апаратами (приладами променевої діагностики) потужністю більше вказаної у вимогах ДСН 239 та ДГН 6.6.1.-6.5.001, дерматовенерологічних, психіатричних, інфекційних кабінетів лікарського прийому, паліативного та хоспісного догляду, приміщень зберігання балонів з киснем, а також приміщень з лікувальною та діагностичною апаратурою і обладнанням, яке є джерелом іонізуючого випромінювання (за винятком джерел лазерного випромінювання І та II ступеня небезпеки згідно з ДСН 239).

4.8Допускається розміщувати у житлових і громадських будівлях: підстанції екстреної медичної допомоги, аптеки, жіночі консультації, стоматологічні приміщення, кабінети лікарів загальної практики (сімейних лікарів, терапевтів, педіатрів), заклади первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД), кабінети лікарського прийому, дерматологічні (косметологічні) кабінети, пункти прийому (забору) матеріалів для лабораторних досліджень, кабінети телемедицини, діагностичнаконсультативні кабінети за умови забезпечення всіх наступних вимог:

– розміщення з вуличного (головного) фасадів та наявності окремого входу з вулиці;

– дотримання протипожежних і санітарно-гігієнічних вимог;

– дотримання вимог щодо інклюзивності відповідно до ДБН В.2.2-40;

– віддаленості від спортивних та ігрових майданчиків на відстань згідно з вимогами ДБН Б.2.2-12;

– віддаленості відкритих автостоянок на відстань згідно з вимогами ДБН Б.2.2-12 (крім паркувальних місць відвідувачів закладів охорони здоров’я);

– наявності спеціальної зони для тимчасової автостоянки з урахуванням вимог ДСП 173.

Шум та вібрація у вбудованих, вбудовано-прибудованих приміщеннях закладів охорони здоров’я та на території житлової забудови (прибудинковій території) виконують згідно з ДБН В.1.1-31, ДСП 173, ДСН 463, ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.039.

Розміщення високотехнологічного медичного обладнання, яке є джерелом електромагнітного та іонізуючого випромінювання у вбудовано-прибудованих закладах охорони здоров’я та його вплив на оточуюче середовище і здоров‘я людей регламентується вимогами ДСанПіН 6.6.3-150, ДСаПіН 3.3.6.096, ДСП 173 та ДГН 6.6.1-6.5.001.

Природне та штучне освітлення медичних приміщень у вбудовано-прибудованих закладах охорони здоров’я та їх інсоляція повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28, ДСТУ-Н Б В.2.2-27.

(Пункт 4.8 змінено, Зміна №1)

4.9Перелік приміщень закладів охорони здоров’я, які допускається розміщувати в цокольних, підвальних і підземних поверхах, наведено у ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-5 та 4.11, 4.12, 8.1.5.

В цокольних, підвальних і підземних поверхах закладів охорони здоров’я за умови дотримання протипожежних і санітарно-гігієнічних вимог, вимог щодо інклюзивності відповідно до ДБН В.2.2.40 та вимог щодо забезпечення режиму експлуатації, також допускається розміщення таких приміщень:

– для персоналу (приміщень для тренування, навчання персоналу, виїзних бригад);

– приміщень допоміжних служб;

– лабораторій (окрім таких, що використовують у своїй практиці вибухопожежонебезпечні речовини);

– термостатних;

– комор витратних матеріалів;

– комор реагентів та лікарських засобів (окрім пожежо-та вибухопожежонебезпечних);

– архівів;

– приміщень для приготування середовищ для посіву мікроорганізмів;

– пралень;

– дезінфекційних блоків та камер;

– приміщень проведення репроцесингу медичних виробів;

– приміщень приготування робочих дезінфекційних розчинів;

– мийних, в тому числі для пацієнтів;

– приміщень зберігання і одягання трупів;

– траурних залів;

– приміщень оброблення медичних відходів, окрім інсинерації;

– санітарно-гігієнічних приміщень;

– приміщень зберігання речей хворих;

– приміщень ремонту обладнання;

– аптек;

– гардеробних;

– процедурних променевої терапії і променевої діагностики (рентгенівської, магнітно-резонансної), приміщень управління такими процедурними, адміністративних та інших приміщень, що є приміщеннями, необхідними для забезпечення єдиного функціонального процесу;

– лікувально-діагностичні приміщення, що за технологічними вимогами не потребують дотримання нормативів природного освітлення (відповідно до медичного завдання);

– приміщення і кабінети відновлювального лікування (зали лікувальної фізичної культури

(ЛФК);

– лікувальні басейни, приміщення для водолікування;

– приміщення для лімфодренажу;

– масажні кабінети;

– приміщення зберігання, заморожування, опромінення крові;

– приміщення медичної візуалізації класів 1, 2, 3;

– операційні;

– пологові зали.

(Пункт 4.9 змінено, Зміна № 1)

4.10Проєктування закладів охорони здоров’я здійснюють з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту відповідно до Кодексу цивільного захисту України, ДБН В.1.2-4, ДБН А.2.2-3, ДСТУ 8773, [6].

У складі будівель і споруд закладів охорони здоров’я слід передбачати захисні споруди цивільного захисту або споруди подвійного призначення із захисними властивостями захисних споруд цивільного захисту відповідно до Кодексу цивільного захисту, ДБН В.2.2-5, ДБН В.1.2-4.

Проєктування захисних споруд цивільного захисту, за винятком тих що повинні перебувати у постійній готовності до використання за призначенням, здійснюють з урахуванням використання таких споруд у мирний час для медичних, господарських, культурних і побутових потреб.

4.11

(Пункт 4.11 вилучено, Зміна № 1)

4.12Захисні споруди цивільного захисту та споруди подвійного призначення закладів охорони здоров’я, розташовані у цокольних, підвальних та підземних поверхах, обладнують ліфтами та іншими механізмами для спуску та підйому за умов, що це не знижує нормативних захисних властивостей таких споруд.

Вимоги до таких ліфтів та інших механізмів, які спускаються у підземні, цокольні, підвальні приміщення, визначають у проєктній документації згідно з 14.7.1 - 14.7.8.

Виходи (входи) з ліфтів, призначених для спуску до сховищ та споруд подвійного призначення із захисними властивостями сховищ, мають розташовуватися за межами зони герметизації зазначених споруд.

4.13Для забезпечення функціонування у особливий період закладів охорони здоров’я, які розташовуються за межами зон можливих значних сильних руйнувань населених пунктів, зон можливого небезпечного і значного радіоактивного забруднення, у їх складі необхідно передбачати підземні простори з приміщеннями відповідно до пункту 4.11 цих норм.

5 ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

5.1Заклади охорони здоров’я проєктуються і розміщуються відповідно до комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій, з урахуванням ДБН Б.2.2-12, ДБН Б.2.2-5, ДСП173, ДБН В.2.2-40.

5.2Розміри земельних ділянок для закладів охорони здоров’я рекомендується приймати відповідно до ДБН Б.2.2-12, ДСП 173.

5.3Земельні ділянки закладів охорони здоров’я можуть використовуватися виключно для забезпечення їхнього функціонування відповідно до [8].

5.4Для забезпечення доступу до закладу охорони здоров’я (зокрема для вантажних автомобілів та пожежно-рятувальної техніки) у межах закладу охорони здоров’я повинні бути наявні проїзди, роз’їзди та майданчики для розвороту, а також велодоріжки та пішохідні доріжки згідно з ДБН В.2.3-5.

На території закладів охорони здоров’я влаштовують окремі шляхи для під’їзду: відвідувачів та пацієнтів; персоналу; транспорту господарського призначення; спеціалізованих санітарних автомобілів екстреної медичної допомоги; транспорту вивезення медичних та побутових відходів, біологічних залишків, трупів.

5.5Проїзди, придатні для руху пожежних автомобілів, проєктують відповідно до ДБН Б.2.2-12, ДБН В.2.2-9.

5.6На території закладу охорони здоров’я забезпечується пішохідний рух від входу на земельну ділянку до входів усіх будівель. Пішохідні доріжки повинні бути відокремлені від проїздів автотранспорту та велодоріжок.

Входи на ділянки, місця для паркування, пішохідні шляхи, сходи, пандуси на пішохідних шляхах, повинні відповідати вимогам ДБН В 2.2-40.

Вздовж доріжок влаштовуються кармани для розміщення місць для відпочинку.

5.7Дозволяється поєднувати під’їзди для підвозу/вивозу господарських товарів та відходів, якщо це передбачено завданням на проєктування.

Зона постачання може бути об’єднана із зоною вивезення відходів (в таких випадках зони постачання і вивезення відходів рекомендовано розділити окремими входами/ виходами).

Зберігання медичних відходів здійснюється в приміщенні тимчасового зберігання, вимоги до якого встановлені ДсанПіН 325.

(Пункт 5.7 змінено, Зміна № 1)

5.8Перед головними входами до лікарень, амбулаторно-поліклінічних закладів, диспансерів та пологових відділень облаштовують відповідно до вимог благоустрію згідно з

ДБН Б.2.2-5 майданчики для відвідувачів, із розрахунку 0,2 м на ліжко (або відвідування) за зміну, але не менше ніж 50 м. Перед входами до дитячих амбулаторно-поліклінічних закладів облаштовують майданчики з навісами або приміщення для зберігання дитячих колясок.

Перед входом до відділення невідкладної медичної допомоги для транспортування (переміщення) пацієнтів зі спеціалізованих санітарних автомобілів екстреної медичної допомоги облаштовують критий майданчик шириною не менше ніж 5,5 м, довжиною не менше ніж 8 м та висотою до навісу не менше ніж 3,6 м, або криту зону, зазначених вище, розмірів з системою підтримки клімату.

5.9Питома вага озеленення в межах площі території закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу у стаціонарних умовах, повинна відповідати вимогами ДБН Б.2.2-5, ДБНБ.2.2-12.

В озелененій зоні для відпочинку рекомендується передбачати малі форми (альтанки, лави) з урахуванням вимог доступності для маломобільних груп населення.

5.10При озелененні територій закладів охорони здоровʼя не повинні використовуватися рослини, які є алергенами, отруйними або небезпечними для пацієнтів.

5.11Перетин проїздів службових транспортних засобів по території закладу охорони здоров’я зі шляхами пересування пацієнтів та відвідувачів рекомендується позначати як наземні пішохідні переходи з урахуванням вимог ДБН В.2.3-5, ДСТУ 4123.

5.12На відкритих індивідуальних автостоянках біля закладів охорони здоров’я слід виділяти місця для осіб з інвалідністю згідно з ДБН В.2.2-40 та [2].

5.13Біля головного входу в заклад охорони здоров’я облаштовуються місця для зупинки транспортних засобів з метою висадки/посадки пасажирів, місця для паркування транспортних засобів осіб з інвалідністю, місця для паркування велосипедів.

5.14На території закладів охорони здоров'я рекомендується передбачати стоянки для автотранспорту співробітників і відвідувачів згідно з ДБН В.2.3-15, а також майданчики для стоянки велосипедів і мотоциклів (моторолерів) з урахуванням вимог ДБН Б.2.2-5.

Кількість паркомісць рекомендується визначати із розрахунку не менше ніж одне паркомісце на кожні 10 ліжок закладу охорони здоров’я зі стаціонарними відділеннями, одне паркомісце на кожних 10 відвідувачів протягом 3-х годин для амбулаторно-поліклінічних закладів та одне паркомісце для кожних 10 працівників (враховується кількість співробітників, що одночасно перебувають на робочому місці, протягом зміни) згідно з ДБН Б.2.2-12.

На автостоянках і в гаражах улаштування під’їздів, підходів, пандусів слід передбачати з урахуванням вимог інклюзії згідно з ДБН В.2.2-40.

5.15На автостоянці закладів охорони здоров’я необхідно передбачати електрозарядний пункт згідно з ДСТУ ХХХХ.

5.16На ділянці повинно бути передбачено зовнішнє освітлення: біля входів до будівель, зовнішніх сходів, люків пожежних гідрантів, вздовж пішохідних та транспортних маршрутів, а також на автостоянках.

5.17Елементи керування освітленням повинні надавати можливість зонального керування, дозволяючи закладам охорони здоров’я забезпечувати кілька рівнів освітлення, зокрема нічне освітлення автостоянки біля будівлі.

5.18Засоби безпеки, орієнтування, отримання інформації, тактильні елементи доступності, візуальні елементи доступності, аудіо покажчики повинні бути передбачені по всім шляхам руху територією від входу на земельну ділянку до входів до будівель закладів охорони здоров’я.

Засоби безпеки, орієнтування, отримання інформації повинні вказувати напрями від/до входів/виходів на прилеглу територію, входів/виходів до/з будівель, приміщень та об’єктів закладів охорони здоров’я, маршрутів до автостоянок, зупинок громадського транспорту, інших об’єктів, розташованих на території закладів охорони здоров’я тощо. Засоби безпеки, орієнтування, отримання інформації необхідно проєктувати згідно з ДБН В.2.2-40.

Рекомендації щодо влаштування засобів безпеки, орієнтування, отримання інформації для закладів охорони здоров’я наведені у таблицях Ж.1, Ж.2, Ж.3, додатка Ж.

5.19Відстань від будинків закладів охорони здоров’я з постійним перебуванням пацієнтів до киснево-газифікаційної станції чи централізованого пункту зберігання і розподілу кисню (за умови зберігання більше ніж 10 балонів місткістю 40 л кожен) повинна бути не менше ніж 25 м.

Допускається розміщення киснево-газифікаційної станції чи централізованого пункту зберігання і розподілу кисню (за умови зберігання не більше 10 балонів місткістю 40 л кожен) у прибудовах до будинків закладів охорони здоров’я за умови виконання всіх наступних умов:

- будинок закладу охорони здоров’я, до якого прибудовується прибудова з кисневогазифікаційною станцією чи централізованим пунктом зберігання і розподілу кисню І або ІІ ступеня вогнестійкості;

- стіна будинку закладу охорони здоров’я, до якого прибудовується прибудова з кисневогазифікаційною станцією чи централізованим пунктом зберігання і розподілу кисню, є суцільною (з розмірами: по вертикалі – не менше ніж 8 м та не менше ніж 8 м по горизонталі від проєкції прибудови), протипожежною та має клас вогнестійкості не менше ніж REI 150 (REI 120) для будинку І (ІІ) ступеня вогнестійкості відповідно;

- в приміщеннях будинку закладу охорони здоров’я, до яких прибудовується прибудова з киснево-газифікаційною станцією чи централізованим пунктом зберігання і розподілу кисню, не повинно бути постійних робочих місць та постійного перебування пацієнтів;

- в приміщеннях прибудови з киснево-газифікаційною станцією чи централізованим пунктом зберігання і розподілу кисню не повинно бути пожежної навантаги.

Кількість балонів визначається із потреби в медичних газах мінімум на одну добу безперервної роботи закладу.

5.20На території закладів охорони здоров’я допускається розміщення вертодрому (злітно-посадкового майданчика).

Під час проєктування вертодрому (злітно-посадкового майданчика) використовуються вимоги [24] з урахуванням вимог Національного законодавства, що регламентує діяльність цивільної або державної авіації України, якщо відповідний заклад охорони здоров’я підпорядкований Центральному органу виконавчої влади, що має у своєму підпорядкуванні суб’єкти державної авіації (авіаційні частини і підрозділи).

6 ОБ’ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ

6.1 Кількість поверхів (висота) будинків

6.1.1Будинки закладів охорони здоров’я слід приймати умовною висотою не більше ніж 26,5 м, а в сейсмічних районах згідно з вимогами ДБН Б.2.2-12, окрім:

а) будинки літніх дитячих оздоровчих та оздоровчих для старшокласників – не більше двох поверхів, будинки оздоровчих таборів цілорічного використання І та II ступенів вогнестійкості – не більше трьох поверхів;

б) будинки дитячих оздоровчих таборів і санаторіїв IV-V ступенів вогнестійкості– одноповерховими.

6.2 Вимоги до окремих елементів будівель

6.2.1Ширина коридорів без постійних перешкод, до яких відносяться виступи ручок, поручнів, підвіконників при новому будівництві повинна бути не менше ніж:

а) клінічні та діагностичні структурні підрозділи закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, окрім відділень інтенсивної терапії, операційних і пологових відділень – 2,4 м;

б) відділення інтенсивної терапії, операційні і пологові відділення – 2,8 м;

в) амбулаторно-поліклінічні заклади – 2 м;

г) не клінічні та не діагностичні структурні підрозділи закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, і усі інші типи закладів охорони здоров'я та їхні структурні підрозділи – відповідно до ДБН В.2.2-9.

Ширина коридорів при реконструкції повинна бути не менше ніж:

а) клінічні та діагностичні структурні підрозділи закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, окрім відділень інтенсивної терапії, операційних і пологових відділень – 2,0 м;

б) відділення інтенсивної терапії, операційні і пологові відділення - 2,4 м;

в) амбулаторно-поліклінічні заклади – 1,85 м;

г) не клінічні та не діагностичні структурні підрозділи закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, і усі інші типи закладів охорони здоров'я та їхні структурні підрозділи – відповідно до ДБН В.2.2-9.

6.2.2Коридори клінічних структурних підрозділів закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, повинні мати природне освітлення через вікна в торцевих стінах будівель і у світлових карманах (холах).

При освітленні коридорів природним світлом з одного торця їх довжина не повинна перевищувати 24 м, при освітленні з двох торців – 48 м, якщо довжина коридора більша, слід передбачати світлові розширення (кармани).

Відстань між світловими карманами не повинна перевищувати 24 м, а між світловим карманом і вікном у торці коридора – 36 м. Ширина світлового кармана повинна бути не менше половини його глибини, ширина прилеглого коридора при цьому не враховується.

6.2.3Глибина палат і лікувально-діагностичних приміщень при денному освітленні їх з одного боку повинна бути не більше ніж 6 м.

Глибина приміщень гінекологічних та урологічних процедурних і кабінетів з гінекологічним кріслом, перев’язувальних, офтальмологічних кабінетів, операційних має бути не менше ніж 5 м, пологових залів-не менше ніж 6 м, приміщень для анестезії (наркозу) - не менше ніж 3,5 м.

Відношення глибини до ширини палат і лікувально-діагностичних приміщень має бути не більше ніж 2:1.

6.2.4Висота приміщень у просвіті від верху конструкції підлоги до низу конструкції стелі, у тому числі конструкцій підшивної/підвісної стелі (далі – висота приміщень) при новому будівництві надземних поверхів закладів охорони здоров’я приймається не менше ніж 3 м.

При новому будівництві в холах і коридорах, санітарно-гігієнічних приміщеннях, туалетах, окремих приміщеннях допоміжного призначення (комор притирального інвентаря, зберігання нош, крісел колісних тощо) допускається зменшення висоти приміщень до 2,5 м.

6.2.5При реконструкції допускається зменшення висоти приміщень до 2,5 м за умови забезпечення вимог нормативних показників повітрообміну додатка Б та ДСН 3.3.6.042 (для приміщень не зазначених в додатку Б).

6.2.6В закладах охорони здоров’я, вбудованих в житлові будинки, для приміщень медичного призначення, висота визначається за висотою житлового поверху за умови забезпечення нормативних показників повітрообміну додатка Б, що підтверджені розрахунком та з урахуванням вимог ДБН В.2.2-15.

6.2.7Для приміщень зони постачання, управління відходами і зони розміщення транспорту висота приміщень має бути за технологічними вимогами на обладнання та транспортну техніку згідно з медичним завданням, але не менше ніж 4,5 м, щоб забезпечити вільний проїзд по висоті для вантажних автомобілів.

6.2.8Ширина просвіту дверей в палатах стаціонарних відділень, палатах ізоляції пацієнтів, тамбурах і шлюзах, пологових, процедурних, перев’язувальних має бути не менше ніж 1,4 м.

6.2.9Особливі вимоги до ширини просвіту дверей встановлюють до таких приміщень: баріатричні палати – мінімум 1,6 м; палати інтенсивної терапії і операційні – 1,7 м; санітарно-гігієнічні приміщення із зоною для душу при палатах для пацієнтів – 1,1 м; анестезіологічні кімнати – 1,5 м; лабораторні приміщення – 0,9 м; процедурні рентгенодіагностичних кабінетів, кабінети променевої терапії і радіоізотопної діагностики, шляхи евакуації пацієнтів – 1,2 м.

Ширина однієї стулки двостулкових дверей в просвіті має бути не менше ніж 0,9 м.

Двері повинні мати ручку важільного типу, якщо інше не передбачене медичним завданням.

Двері до приміщень всередині будівлі, а також між коридорні двері повинні бути без порогів.

6.2.10Вхідні групи: тамбури, сходи, пандуси, майданчики, вхідні двері, шляхи руху всередині будівель, елементи оздоблення та інтер’єру будівель та споруд усіх типів закладів охорони здоров’я повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-40.

На всіх шляхах руху повинні бути відсутні пороги.

Біля входів до закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, передбачають приміщення для крісел колісних.

Ширина вхідних дверей вхідних груп має бути не менше ніж 1,4 м у просвіті.

6.2.11Позначки рівнів підлоги приміщень біля входів та позначки тротуарів перед входами до закладів охорони здоров’я слід приймати згідно з ДБН В.2.2-40.

6.2.12При реконструкції закладів охорони здоров’я допускається зберігання ґанку за умови влаштування пандуса за двобічним рухом або іншим піднімальним пристроєм відповідно до вимог ДБН В.2.2-40.

Підіймальні пристрої, які використовуються пацієнтами та іншими користувачами, не повинні звужувати параметри унормованого проходу для вільного руху інших користувачів. Якщо піднімальний пристрій розташовано на сходах, необхідно забезпечити відповідність нормативним вимогам щодо наявності поручнів, розміру сходового маршу тощо.

Піднімальні пристрої повинні бути такої конструкції, яка дозволяє користуватися ними без використання сторонньої допомоги, та виконані згідно з ДСТУ EN 81-40, з ДСТУ EN 81-41.

В місцях, де змінюється спосіб переміщення пацієнта (пішки, крісло колісне, каталка) згідно з медичним завданням передбачають зони або приміщення для зберігання інвентаря, що мають на меті покращення та підтримку мобільності пацієнта, його незалежної діяльності.

6.2.13В будівлях і приміщеннях закладів охорони здоров’я повинні бути передбачені засоби безпеки, орієнтування, отримання інформації згідно з ДБН В 2.2.40.

Рекомендації щодо влаштування засобів безпеки, орієнтування, отримання інформації наведені у додатку Ж.

6.2.14У закладах охорони здоров’я, що надають медичну допомогу в стаціонарних умовах і амбулаторно-поліклінічних закладах, шахти і машинні приміщення ліфтів необхідно розміщувати на відстані не менше ніж 6 м від палат і лікувально-діагностичних кабінетів. Відстань може бути зменшено в разі передбачення відповідних шумозахисних заходів та не перевищення допустимих рівнів шуму та вібрації відповідно до ДСН 463.

6.2.15Зони очікування в закладах охорони здоров’я визначають медичним завданням.

В умовах реконструкції зони очікування можуть бути розташовані безпосередньо вздовж коридору із забезпеченням вільного проходу шириною не менше ніж 1,85 м.

6.2.16Мінімальна площа основних медичних приміщень зазначена у додатку А.

6.2.17Палатні відділення дитячих стаціонарів необхідно розміщувати не вище п'ятого поверху будинку, палати для дітей у віці до семи років без матерів і дитячих психіатричних відділень (палати) – не вище другого поверху.

Допускається розмішувати палати для дітей у віці до семи років без матерів не вище п'ятого поверху за умови обладнання системами протидимного захисту шляхів евакуації (коридорів) і влаштування в будівлі (корпусі) незадимлюваних сходових кліток.

6.2.18Не допускається розміщення окремих кисневих балонів, киснево-газифікаційних станцій чи централізованих пунктів зберігання і розподілу кисню у вбудованих приміщеннях та безпосередньо у приміщеннях будівель закладів охорони здоров’я.

6.2.19Внутрішні коридори для вивозу відходів та шляхи для переміщення стерильного інструментарію, чистої білизни тощо у будівлі лікарні необхідно розділяти. У випадку забезпечення використання спеціального закритого транспорту (вантажівок, возиків, візків, контейнерів тощо), дозволяється поєднувати зовнішні зони та приміщення під’їзду для обох потоків вантажів.

6.2.20Допускається влаштування підземних гаражів у підвальних поверхах закладів охорони здоров’я (за винятком палатних корпусів), а також влаштування надземних гаражів в окремих будівлях згідно з вимогами ДБН В.2.3-15, ДБН В.2.2-9.

6.2.21Місця, де відбуваються комунікації між відвідувачами та персоналом (довідка, реєстратура, гардероб, касове вікно, медичний пост тощо), повинні бути доступними для всіх категорій користувачів. Рекомендується облаштовувати відповідні місця у двох рівнях з такими параметрами:

- перший з висотою 0,75 м – 0,8 м та вільним простором поруч для маневрування користувачів не менше ніж 1,5 м від місця комунікації;

- другий з висотою 0,95 м – 1,1 м.

6.3 Санітарно-гігієнічні приміщення та санітарно-гігієнічне обладнання

6.3.1Туалети загального користування та інші санітарно-гігієнічні приміщення розраховують на кількість пацієнтів, відвідувачів і працівників, що перебувають у будівлі. Співвідношення туалетів для чоловіків і жінок встановлюється завданням на проєктування.

6.3.2В закладах охорони здоров’я необхідно влаштовувати універсальне санітарно-гігієнічне приміщення, яке відповідає вимогами ДБН В.2.2-40.

6.3.3При палатах, у тому числі палатах ізоляції пацієнтів, влаштовується санітарно-гігієнічне приміщення із зоною для душа, яке розраховане зокрема для можливості заїзду і маневрування в ньому осіб, які пересуваються на кріслах колісних. Таке приміщення повинно бути обладнане умивальником, унітазом, душовим трапом для зливу води в одному рівні з підлогою та тривожною сигналізацією. При реконструкції допускається влаштування душового піддона розмірами не менше ніж 0,9 м х 0,9 м замість душового трапу.

Зона для душу має бути обладнана елементами доступності для осіб з інвалідністю (поручнями, відкидними сидіннями тощо) відповідно до ДБН В.2.2-40.

6.3.4У закладах охорони здоров’я, що надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, із розрахунком одне на структурний клінічний підрозділ, розміщують санітарно-гігієнічне приміщення з розширеними функціями. Таке приміщення призначене для надання послуг пацієнтам, які потребують допомоги працівників закладу охорони здоров’я та/або особи, що супроводжує.

Приміщення повинно бути розраховане на можливість заїзду та маневрування багатофункціонального ліжка із пацієнтом і обладнане кушеткою/ліжком для миття пацієнтів, зоною для душу із душовим трапом для зливу води в одному рівні з підлогою (при умовах реконструкції допускається без зони для душу), умивальником, унітазом, до кушетки додатково має бути підведений змішувач з душем, трапом на підлозі, тривожною сигналізацією.

Також приміщення має бути обладнане елементами доступності для осіб з інвалідністю згідно з ДБН В.2.2-40 – поручнями, штангами, відкидними сидіннями. Додатково може бути обладнане стельовим або мобільним піднімальним пристроєм.

6.3.5Вимоги щодо розташування, площі, а також кількість санітарних приладів в туалетах загального користування, санітарно-гігієнічних приміщень, санітарно-гігієнічних приміщень із зоною для душу при палатах та санітарно-гігієнічних приміщень із розширеними можливостями, слід приймати за таблицею 1.

6.3.6Санітарно-гігієнічне обладнання встановлюється відповідно до державних санітарних норм і правил, що встановлюють санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я та ДБН В.2.2-40.

6.3.7При реконструкції і капітальному ремонті у палатах для сумісного перебування матері та дитини встановлюється раковина для купання немовлят. Додатково може бути передбачений сповивальний столик.

При новому будівництві, замість раковини для купання немовлят і сповивального столика встановлюється сповивальна станція, яка оснащена ванною для купання немовлят.

6.3.8Проєктування душових кабін для працівників закладів охорони здоров’я, вимоги до них та розрахунок визначається завданням на проєктування та відповідно до ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-40 та державних санітарних норм і правил, що встановлюють санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я.

Продовження Таблиці 1

1) Якщо заклад охорони здоров’я, який надає амбулаторно-поліклінічну допомогу не в стаціонарних умовах, розрахований менше ніж на 10 кабінетів, то в такому закладі слід передбачати одне універсальне санітарно-гігієнічне приміщення. Якщо заклад охорони здоров’я, що надає амбулаторно-поліклінічну допомогу розрахований на понад 20 кабінетів, облаштовується окремий туалет загального користування для працівників. 2) Якщо діагностичний структурний підрозділ в закладах охорони здоров’я розрахований менше ніж на 5 діагностичних кабінетів, то в такому закладі передбачається тільки одне універсальне санітарно-гігієнічне приміщення. Якщо діагностичний структурний підрозділ розрахований на понад 10 кабінетів, облаштовується окремий туалет загального користування для працівників. 3) Якщо інше не передбачено діючими нормативними актами. 4) Якщо заклад охорони здоров’я розрахований менше ніж на 25 працівників, то в такому закладі передбачається тільки одне універсальне санітарно-гігієнічне приміщення.

6.4 Опорядження приміщень

6.4.1Опорядження приміщень закладів охорони здоров'я проводиться відповідно до ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.6-31, ДБН В.2.6-33, ДБН В.2.2-40, ДСанПіН 8.2.1-181, державних санітарних норм і правил, що встановлюють санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я та санітарних норм і регламентів.

6.4.2Опорядження приміщень, пов'язаних з роботою із радіоактивними речовинами і іншими джерелами іонізуючих випромінювань, рентгенівських кабінетів, кабінетів електросвітлолікування, стоматологічних, офтальмологічних кабінетів, клінічних і біохімічних лабораторій та інших медичних функціональних приміщень, специфіка роботи яких вимагає спеціальних умов, має бути виконана згідно з ДГН 6.6.1-6.5.001.

Опорядження стін, перегородок і підлоги рентгенівських кабінетів та кабінетів електросвітлового лікування керамічними плитками не допускається. У разі необхідності забезпечення вимог щодо чистих приміщень з вимогами щодо радіаційної безпеки та захисту, потрібно дотримуватись вимог гігієнічного опорядження огороджуючих конструкцій та радіаційного захисту.

6.4.3В приміщеннях, що повинні відповідати класу чистоти, стіни повинні задовольняти вимогам ДСТУ ISO 14644-1, пропонованим до поверхонь чистих приміщень.

6.4.4Улаштування підвісних стель проводиться відповідно до вимог ДБН В.1.1-7.

6.4.5При новому будівництві та при реконструкції по коридорах, якими відбувається рух пацієнтів, та в місцях, визначених медичним завданням, необхідно розміщувати горизонтальні поручні для переміщення з обох боків коридору на висоті від підлоги до верхньої частини поручня від 0,85 м до 1,1 м. Кріплення поручня влаштовується обов’язково знизу.

7 СТАНЦІЇ ПЕРЕЛИВАННЯ КРОВІ

7.1Станції переливання крові можуть входити у структуру закладу охорони здоров’я або розміщуватися відокремлено.

7.2При реконструкції забороняється використовувати для підстанції переливання крові корпуси судово-медичних та патолого-анатомічних відділень.

При реконструкції забороняється розміщувати в приміщенні станцій переливання крові заклади, функціонально не пов'язані з її роботою.

7.3Приміщення станції переливання крові за функціональним призначенням поділяються на дві групи: лабораторну і фракціонування крові.

Приміщення фракціонування крові проєктуються за медичним завданням і обладнуються відповідно до виробничих операцій, які в них проводять, включно з дотриманням вимог до приміщення, які визначені виробником обладнання.

8 ВИМОГИ ДО ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ЩО НАДАЮТЬ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ В СТАЦІОНАРНИХ УМОВАХ

8.1 Загальні вимоги

8.1.1При визначенні відстаней між будівлями закладів охорони здоров'я, що надають медичну допомогу в стаціонарних умовах (далі – стаціонари), необхідно враховувати вимоги розрахунків щодо інсоляції, освітленості та шумозахисту згідно з вимогами ДБН Б.2.2-12, а також протипожежні вимоги відповідно до вимог ДБН В.1.1-7.

Рівень інсоляції та освітленості, необхідний для приміщень медичного закладу, встановлюють відповідно до ДБН В.2.5-28, ДСП 173 з урахуванням функціонального призначення приміщень за медичним завданням.

8.1.2Необхідність влаштування технологічних підземних і надземних переходів між лікувальними корпусами та господарсько-допоміжними будівлями визначають залежно від профілю закладу згідно з медичним завданням та ДБН В.2.3-5.

Проєктувати такі тунелі та переходи необхідно з врахуванням вимог ДБН В.2.2-40.

8.1.3Розміри приміщень стаціонарів встановлюють залежно від розмірів обладнання, яке використовується в приміщенні згідно з технічними вимогами, необхідного простору для забезпечення можливості виконання функціональних завдань персоналом та вимог відповідно до ДБН В.2.2-40. Перелік обладнання в приміщеннях визначають медичним завданням.

8.1.4Мінімальні площі приміщень закладів охорони здоров’я наведено у додатку А.

8.1.5Не допускається розміщення майстерень, комор та інших приміщень, призначених для зберігання чи переробки горючих матеріалів, у підвальних приміщеннях та в цокольних поверхах стаціонарів, а також під актовими залами, кабінетами лікарів, палатними секціями, операційними та іншими приміщеннями, де організовані робочі місця.

8.1.6Приміщення, кабінети і відділення променевої терапії, в яких містяться джерела іонізуючого випромінювання, а також приміщення лабораторій радіоізотопної діагностики, допускається розміщувати суміжно (по горизонталі і вертикалі) з палатами, за умови забезпечення належного захисту від радіації та електромагнітного випромінювання та дотримання вимог ДГН 6.6.1-6.5.001, ДСанПіН 3.3.6.096.

8.1.7Рекомендується групувати приміщення стаціонарів у функціональні зони:

1) догляду та лікування пацієнтів;

2) проведення діагностичних досліджень;

3) господарський двір, зона постачання та управління відходами, склади;

4) адміністративна зона;

5) зона персоналу.

Медичним завданням визначають функціональні взаємозв’язки між зонами для забезпечення коротких зв’язків між ними. Просторово об'єднані зони можуть розташовуватись в одній будівлі та/або в окремо розташованих будівлях.

8.1.8Приміщення зони проведення діагностичних досліджень, окрім кабінетів прийому лікарів (консультаційні, оглядові), рекомендовано розміщувати на рівні підвалу, а також першого та другого поверхів.

Приміщення зони догляду та лікування пацієнтів розміщувати на рівні підвалу заборонено, окрім приміщень, які зазначені у 4.11.

8.1.9Амбулаторно-поліклінічне відділення може розміщуватися на будь-якому з поверхів, за умови забезпечення оптимального доступу до нього, включно з розподілом потоків пацієнтів та за необхідності (в разі якщо будівля багатоповерхова) окремих (визначених виключно для обслуговування пацієнтів, відвідувачів і працівників амбулаторно-поліклінічних відділень закладу) ліфтів.

8.1.10Відділення невідкладної медичної допомоги (приймальне відділення) рекомендовано розміщувати на першому та/або другому поверхах, включно із забезпеченням коротких зв’язків із зонами проведення діагностичних досліджень, догляду та лікування пацієнтів.

8.1.11У закладах охорони здоров’я облаштовуються палати ізоляції пацієнтів, які поділяються на такі типи:

1) клас S-палати захисної ізоляції пацієнтів з нейтральним (стандартним) тиском повітря в приміщенні;

2) клас Р-палати захисної ізоляції пацієнтів з позитивним тиском повітря в приміщенні (ПЗІП);

3) клас N-палати ізоляції пацієнтів (з передпокоєм або без нього) з негативним тиском повітря в приміщенні (ПІПАІ);

4) клас Q-палати для ізоляції пацієнтів з карантинними інфекційними хворобами, з негативним тиском повітря в приміщенні з додатковими бар’єрними засобами попередження розповсюдженню інфекційних агентів, включно з передпокоєм.

Визначати потребу та проєктувати палати ізоляції пацієнтів необхідно згідно з медичним завданням у відповідності до вимог державних санітарних норм і правил, що встановлюють санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я.

8.1.12Функціональні зв’язки окремих відділень/зон визначаються медичним завданням. Зона постачання має знаходитись у відокремлених будівлях від будівель розміщення клінічних структурних підрозділів або у відокремленій частині головної будівлі лікарні.

Зона постачання може бути об’єднана із зоною вивезення відходів (в таких випадках зони постачання і вивезення відходів рекомендовано розділити окремими входами / виходами).

8.1.13В усіх закладах охорони здоров’я, що проводять забір мокротиння у пацієнтів, облаштовують спеціалізовані приміщення (пункти збору мокротиння) або майданчики для збору мокротиння згідно з [18]

8.2 Зона діагностики та лікування

8.2.1Відділення невідкладної медичної допомоги (приймальне відділення)

8.2.1.1Відділення невідкладної медичної допомоги (приймальне відділення) рекомендовано облаштувати окремим для дитячого, пологового (гінекологічного в пологовому будинку) і психіатричного відділень. Необхідно розмежовувати потоки пацієнтів (щонайменше окремими входами), які доставляються спеціалізованим санітарним транспортом, потік пацієнтів, які надходять самостійно та потік планових пацієнтів.

8.2.1.2Слід забезпечити виділення мінімум одним окремим ліфтом для транспортування пацієнтів з відділення невідкладної медичної допомоги до клінічних структурних підрозділів; оптимальний доступ для під’їзду спеціалізованого санітарного транспорту, пацієнтів власним транспортом і осіб з інвалідністю.

8.2.1.3Розташування відділення повинне забезпечувати швидку комунікацію з відділенням інтенсивної терапії та анестезіології, операційним та діагностичним відділеннями.

8.2.1.4Відділення повинне мати з вулиці/двору три окремі входи в одному рівні:

1) в’їзд для приймання пацієнтів, доставлених спеціалізованими санітарними автомобілями екстреної медичної допомоги, який влаштовують через павільйон або зал для спеціалізованих санітарних автомобілів екстреної медичної допомоги всередині будівлі (висота проїзду в світлі мінімум 3,5 м).

Він має відповідати таким вимогам: бути захищеним від несприятливих погодних умов; забезпечувати безперешкодне прийняття не менше двох одиниць спеціалізованого санітарного транспорту автомобілів екстреної медичної допомоги з можливістю вільного розвантаження та переміщення лежачих та сидячих каталок (крісел колісних);забезпечувати наскрізний проїзд спеціалізованого санітарного транспорту, мати відповідні позначки біля в'їзду та виїзду; мати місце для зберігання каталок та крісел колісних для осіб з інвалідністю, яке розташовують таким чином, щоб не заважати руху пацієнтів. Кількість місць для розташування крісел колісних та каталок визначають медичним завданням, але не менше ніж для двох каталок та двох крісел колісних;

2) вхід для пацієнтів, які звертаються самостійно або госпіталізуються у плановому порядку;

3) вхід в палату ізоляції класу N.

8.2.1.5Приміщення та зони у відділенні невідкладної допомоги влаштовуються згідно з державними санітарними нормами і правилами, що встановлюють санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я

8.2.1.6Мінімальні площі основних приміщень зони діагностики та лікування наведено у додатку А.

Площа інших приміщень розраховується на розміщення обладнання згідно з медичним завданням та забезпечення можливості виконання функціональних завдань щодо приміщень, а також безперешкодного переміщення персоналу та відвідувачів.

8.2.1.7У зоні реанімації та інтенсивної терапії відділення невідкладної допомоги вільна відстань навколо ліжка має складати не менше:

- 0,9 м від частини ліжка, де розташовується голова пацієнта;

- 1,5 м від частини ліжка, де розташовуються ноги пацієнта;

- 1,5 м з боку входу в палату;

- 1,2 м на протилежному від входу в палату боці.

8.2.2Фтизіатричні відділення

8.2.2.1У закладах охорони здоров’я, що надають спеціалізовану і високоспеціалізовану медичну допомогу в стаціонарних умовах пацієнтам з туберкульозом (протитуберкульозні диспансери, фтизіопульмонологічні центри, інфекційно-фтизіатричні лікарні тощо) та їхніх структурних підрозділів.

ділах, медична допомога і догляд за пацієнтами повинні проводитися виключно у палатах ізоляції пацієнтів класу N, які проєктують відповідно до додержавних санітарних норм і правил, що встановлюють санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я.

8.2.2.2Фтизіатричні відділення повинні мати мінімум два входи / виходи (окремий для працівників і пацієнтів). Вхід / вихід для пацієнтів повинен виходити виключно надвір.

8.2.2.3При новому будівництві і реконструкції будівель спеціалізованих фтизіатричних закладів охорони здоров’я (наприклад, фтизіопульмонологічні центри) входи / виходи для пацієнтів кожного з відділень/поверхів (з різними профілями чутливості до протитуберкульозних препаратів) необхідно відокремити. З цією метою слід використовувати вертикальні комунікації.

8.2.2.4Приміщення брудної зони облаштовують системою відеоспостереження, окрім санітарно-гігієнічних приміщень.

8.2.3Акушерські та неонатологічні відділення

8.2.3.1Акушерсько-неонатологічні підрозділи необхідно проєктувати у вигляді окремих відділень або окремої клініки.

8.2.3.2Акушерсько-неонатологічне відділення повинно бути розташовано поруч з операційним відділенням або мати власні операційні в структурі.

8.2.3.3Проєктувати зони та приміщення акушерських відділень (стаціонарів) необхідно відповідно до державних санітарних норм і правил, що встановлюють санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я.

8.2.3.4Проєктувати зони та приміщення неонатологічних відділень (стаціонарів) необхідно відповідно до [12].

8.2.3.5Відділення постінтенсивного догляду, виходжування та реабілітації недоношених новонароджених проєктують ізольованими від акушерсько-гінекологічних відділень такими, що мають зручні зв’язки з відділенням інтенсивної терапії новонароджених.

У відділенні постінтенсивного догляду, виходжування та реабілітації недоношених новонароджених перинатальних центрів повинні бути передбачені палати спільного перебування матері та дитини, які мають бути оснащені як палата інтенсивної терапії з підведеною мережею лікувальних газів та відеоспостереженням.

8.2.3.6В пологових (післяпологових) палатах потрібно передбачати відеоспостереження або скляні перегородки для можливості нагляду за дітьми. Нижня висота скляних перегородок повинна розміщуватись на висоті 1,1 + 0,05 м від підлоги.

Медичним завданням може передбачатися облаштування приміщення перебування новонароджених у ліжках/кювезах окремо від породіллі, додатково до пологових (післяпологових) палат.

8.2.4Операційні відділення

8.2.4.1Операційне відділення є обов’язковим клінічним структурним підрозділом закладу охорони здоров’я, в якому проводять оперативні втручання.

8.2.4.2Проєктувати операційні відділення необхідно відповідно до. державних санітарних норм і правил, що встановлюють санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я.

8.2.4.3Операційні відділення проєктують ізольованими від усіх груп приміщень такими, що мають зручні зв'язки з приміщеннями відділень реанімації та інтенсивної терапії, палатними відділеннями хірургічного профілю, відділенням невідкладної допомоги (приймальним відділенням), структурним підрозділом з репроцесингу медичних виробів, складом стерильних медичних виробів.

8.2.4.4Залежно від потреб закладу, операційні відділення проєктують і будують за такими моделями надання хірургічної медичної допомоги:

1) стаціонарна хірургія;

2) хірургія одного дня.

Модель надання хірургічної медичної допомоги або їхнє поєднання визначається медичним завданням.

8.2.4.5Виділяють такі підходи до організації/планування роботи операційних відділень:

1) єдиний коридор;

2) подвійний коридор;

3) операційні блоки;

4) окремі (виділені) операційні.

Вимоги до організації/планування роботи операційних відділень наведені в державних санітарних нормах і правилах, що встановлюють санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я.

8.2.4.6Функціонування операційного відділення напряму залежить від постачання стерильних медичних виробів, тому слід передбачити пряме сполучення структурного підрозділу з репроцесингу або приміщення зберігання стерильних медичних виробів з операційним відділенням. У разі неможливості організації прямого сполучення операційного відділення зі структурним підрозділом з репроцесингу через конструктивні обмеження будівлі закладу охорони здоров’я (при реставрації, реконструкції або капітальному ремонті), передбачаються підходи для безперешкодного транспортування медичних виробів в/з операційного відділення.

8.2.4.7Засобами виклику медичного працівника слід обладнати усі приміщення перебування пацієнтів в операційному відділенні. Окремими кнопками приведення в дію системи сповіщення про виникнення надзвичайної ситуації обладнується рецепція.

8.2.4.8Кількість операційних визнається медичним завданням.

8.2.4.9Операційні необхідно проєктувати на 1 операційний стіл, за винятком операційних, в яких проводять операції з трансплантації, що визначається медичним завданням.

8.2.4.10Кожна операційна обладнується індивідуальною системою контролю температури, вологості і тиску повітря.

8.2.5Відділення реанімації та інтенсивної терапії

8.2.5.1Необхідність облаштування відділень реанімації та інтенсивної терапії визначається медичним завданням.

8.2.5.2Палати інтенсивної терапії облаштовують в усіх клінічних структурних підрозділах стаціонарів, в разі відсутності відділення реанімації та інтенсивної терапії. Палати інтенсивної терапії мінімально повинні відповідати вимогам палати для ізоляції класу S.

8.2.5.3Відділення реанімації та інтенсивної терапії не мають бути прохідними.

8.2.5.4Відділення (палати) інтенсивної терапії новонароджених слід організовувати в акушерсько-неонатологічних стаціонарах (перинатальних центрах, пологових будинках) та дитячих лікарнях.

8.2.5.5Кількість палат інтенсивної терапії залежить від загальної потужності закладу охорони здоров’я (кількості ліжок), наявних клінічних структурних підрозділів, проведених медичних маніпуляцій тощо і визначається медичним завданням.

8.2.5.6Мінімальні площі основних приміщень відділення реанімації та інтенсивної терапії наведено у додатку А.

Площа інших приміщень розраховується на розміщення обладнання згідно з медичним завданням та забезпечення можливості виконання функціональних завдань щодо приміщень, а також безперешкодного переміщення персоналу та відвідувачів.

8.2.5.7У реанімаційних залах вільна відстань навколо ліжка приймається згідно з вимогами 8.2.1.7.

8.2.5.8В структурі відділення реанімації та інтенсивної терапії має бути як мінімум одна палата для ізоляції пацієнтів класу N.

8.2.5.9Місце облаштування посту сестри медичної визначається медичним завданням та обладнується технологічним устаткуванням, що забезпечує можливість відеоспостереження за усіма пацієнтами/палатами пацієнтів (рекомендовано) або який розміщується в центрі з візуальним охопленням усіх палат відділення.

8.2.5.10Реанімаційні зали у відділенні реанімації та інтенсивної терапії (окрім палат ізоляції) допускається не облаштовувати дверима.

8.2.6Відділення гемодіалізу

8.2.6.1Блок приміщень для проведення хронічного діалізу повинен функціонувати як самостійне відділення, для гострого діалізу – може бути частиною відділення реанімації та інтенсивної терапії.

8.2.6.2У відділеннях для хронічного гемодіалізу необхідно розділяти потоки надходження стаціонарних і амбулаторних хворих. Амбулаторні пацієнти повинні мати окремий вихід назовні для зручності прямого доступу до будівлі.

8.2.6.3В приміщеннях проведення діалізу передбачається вільний простір навколо ліжка, що складає не менше ніж 1,3 м з обох боків та 1,5 м біля кінця ліжка, де розміщуються ноги пацієнта.

8.2.6.4У відділенні гемодіалізу, поблизу блоку приміщень для проведення гемодіалізу, повинні бути облаштовані туалети загального користування та мінімум одне універсальне санітарно-гігієнічне приміщення.

8.2.7Відділення ендоскопії

8.2.7.1У відділенні ендоскопії розміщують процедурні ендоскопії, зони підготовки пацієнтів і зони перебування пацієнта після процедури.

8.2.7.2Відділення ендоскопії необхідно облаштувати універсальним санітарно-гігієнічним приміщенням з прямим доступом до процедурної ендоскопії.

8.2.7.3Входи в процедурні ендоскопії влаштовують через кабінки для переодягання.

8.2.7.4Ширина просвіту дверей в приміщення відділення ендоскопії повинна бути не менше ніж 1,2 м.

8.2.8Відділення гіпербаричної оксигенації

8.2.8.1Включення відділень гіпербаричної оксигенації до складу закладів охорони здоров’я визначається медичним завданням. Необхідно забезпечити зручний зв'язок відділення з палатними відділеннями, операційним блоком, відділенням інтенсивної терапії.

8.2.9Відділення променевої діагностики

8.2.9.1Кількість та тип рентгенодіагностичних кабінетів у відділенні променевої діагностики визначається медичним завданням.

8.2.9.2Залежно від технологічного устаткування, яке використовують, потрібно передбачати заходи щодо екранування діагностичних кабінетів від кабінетів електросвітлолікування, рентгенпроцедурних, кабінетів магнітно-резонансної томографії, променевої терапії та приміщень з джерелами вібрації.

8.2.9.3Огороджувальні конструкції процедурних рентгенодіагностичних кабінетів, комп'ютерної томографії і рентгенопераційних повинні мати стаціонарний захист від іонізуючого випромінювання. Розрахунок захисту слід виконувати згідно з ДСанПіН 6.6.3-150 та ДГН 6.6.1-6.5.001.

8.2.9.4Рекомендується розташовувати рентгенівські відділення в підвальному поверсі, на першому та другому поверхах, у цокольних приміщеннях.

8.2.9.5Поруч з приміщеннями рентгенографії (гастроскопія, ректоскопія, МРТ, КТ, діагностика з введенням контрастних речовин) мають бути розташовані універсальні санітарно-гігієнічні приміщення.

8.2.9.6Щитова поєднується з приміщенням проведення діагностики дверима і оглядовим вікном.

8.2.10Відділення реабілітації

8.2.10.1Вимоги облаштування приміщень відділень реабілітації визначають медичним завданням, площі-медичною програмою, виходячи з кількості пацієнтів та розмірів технологічного обладнання.

8.2.10.2Мінімальна відстань між обладнанням має складати 1,5 м для забезпечення вільного пересування пацієнтів.

8.2.10.3В складі стаціонарів заборонено розміщувати приміщення реабілітації, які передбачають проведення водних процедур.

8.2.11Психіатричне відділення та психіатричне відділення для дітей

8.2.11.1Психіатричні відділення проєктують не вище третього поверху будівлі, відокремленими від усіх груп приміщень лікарні.

Психіатричні відділення повинні мати прямі (рекомендовано) або зручні зв'язки з відділенням невідкладної медичної допомоги (приймальним відділенням).

Рекомендовано облаштувати окремий пункт охорони в структурі психіатричного відділення і встановити систему відеоспостереження, що охоплює усі приміщення, окрім спальних та санітарно-гігієнічних кімнат.

8.2.11.2Психіатричні відділення мають бути розміщенні у такий спосіб, аби мінімізувати рух через них пацієнтів та відвідувачів з інших відділень.

8.2.11.3При реконструкції (за технологічної можливості) і новому будівництві (обов’язково) психіатричні відділення проєктуються за принципом капсули (не допускаються довгі коридори та глухі кути).

8.2.11.4Процедурні кабінети та адміністративні приміщення рекомендовано розміщувати у відокремленій від палат пацієнтів секції психіатричного відділення.

8.2.11.5Палати психіатричного відділення мають гарантувати безпечне перебування пацієнтів та відповідати вимогам ДБН В.2.2-40.

Двері в санітарно-гігієнічних кабінах повинні розміщуватись на висоті 20 см + 5 см від підлоги та мати висоту дверного полотна 1,3 м + 0,05 м.

8.2.11.6Палати для дітей до 18 років проєктують як палати спільного перебування, в яких слід облаштувати: місця для зберігання речей (тумбочки / шафи); місце для прийому їжі, ліжко, обладнання для зберігання їжі (наприклад, холодильник).

8.2.11.7Палати психіатричного відділення обладнують:

- мінімум 3 розетками, що відповідають параметрам безпеки для пацієнтів (визначаються медичним завданням);

- системою виклику медичних працівників з акустичним і світловим сигналом.

8.2.11.8Облицювальні матеріали для стін та дверей, які використовують у палатах, повинні бути ударостійкими та відповідати параметрам безпеки (визначаються медичним завданням).

8.3 Зона догляду та лікування пацієнтів

8.3.1Загальні вимоги

8.3.1.1Матеріали оздоблення приміщень зони догляду та лікування пацієнтів повинні містити в інструкції виробника положення щодо використання в закладах охорони здоров’я та відповідати вимогам державних санітарних норм і правил, що встановлюють санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я.

8.3.1.2Планування приміщень відділень має сприяти самостійному переміщенню пацієнтів у палатах та коридорах відділень.

8.3.1.3Зони догляду за пацієнтами влаштовують без наскрізних проходів.

8.3.1.4Оглядова може бути окремим приміщенням в палатному відділенні або може бути відсутня. В останньому випадку огляд проводиться в палаті пацієнта, якщо відділення складається лише з одномісних палат, що визначається медичним завданням.

8.3.1.5Влаштовувати пост сестри медичної технологічним устаткуванням, що забезпечує можливість відеоспостереження за усіма пацієнтами / палатами пацієнтів (рекомендовано) або який розміщується в центрі з візуальним охопленням усіх палат відділення і прямим доступом до приміщення для зберігання лікарських засобів.

8.3.1.6Висота захисного покриття стін має бути не менше, ніж 1,2 м від рівня підлоги, у місцях інтенсивного руху (коридорах) обладнання мають використовуватися протиударні бампери на висоті у межах від 0,6 м до 0,9 м від рівня підлоги.

8.3.1.7Відділення, в яких пацієнти перебувають протягом тривалого періоду часу (наприклад, хоспіс, онкологічні відділення), повинні мати приміщення спільного довготривалого перебування пацієнтів.

Приміщення спільного довготривалого перебування пацієнтів проєктується у вигляді громадського простору для пацієнтів, поєднаного з функцією коридорів палатних відділень. Такий простір може включати місця для сидіння, стільці, обладнання для дитячих ігор в дитячих лікарнях та інше обладнання згідно з медичним завданням та ДБН В.2.2-40.

Обладнання не має звужувати ширину коридору в просвіті нижче визначених в 6.2.1.

Приміщення спільного довготривалого перебування у дитячих відділеннях повинні передбачати можливість перебування з дитиною цілодобово одного з батьків.

8.3.2Палати

8.3.2.1В усіх клінічних структурних підрозділах повинні бути передбачені палати ізоляції пацієнтів.

8.3.2.2Кількість палат ізоляції пацієнтів визначається медичним завданням відповідно до державних санітарних норм і правил, що встановлюють санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я.

8.3.2.3При проєктуванні палат ізоляції пацієнтів необхідно дотримуватися вимог державних санітарних норм і правил, що встановлюють санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я.

8.3.2.4Всі типи палат (зокрема для ізоляції пацієнтів) повинні мати санітарно-гігієнічні приміщення із зоною для душа відповідно до розділу 6 цих норм.

8.3.2.5Вимоги до мікроклімату палат наведені в ДСН 3.3.6.042-99.

8.3.2.6При новому будівництві, реконструкції і реставрації закладів охорони здоров’я палати мають бути розраховані максимально на 2 ліжка.

8.3.2.7Площа палати має бути розрахована на розташування ліжка з можливістю підійти з трьох боків, столу для прийому їжі біля вікна зі стільцями (за кількістю місць у палаті), місця для зберігання речей (рекомендується вбудована шафа), холодильника та телевізора.

У палатах з двома пацієнтами простір між зонами пацієнтів має складати не менше ніж 1 м. Зона пацієнта включає область навколо пацієнта і деякі поверхні і предмети (наприклад, його ліжко, приліжкові меблі й устаткування), які тимчасово і/або виключно призначені для нього. Розміри та конфігурація двомісної палати мають бути обрані таким чином, щоб кожне ліжко можна було вивезти з палати без переміщення іншого.

8.3.2.8У палатах спільного перебування дітей з членами родини мають бути передбачені: місця для зберігання речей (тумбочки або шафи); стіл для прийому їжі, ліжко, що є зручним для сну (в розкладеному стані ліжко не має зменшувати мінімальний вільний простір навколо ліжка пацієнта), універсальне санітарно-гігієнічне приміщення з душовим трапом, місце для зберігання їжі (наприклад, холодильник).

8.3.2.9У палатах має бути загальне та нічне освітлення. Світильники для нічного освітлення мають бути розташовані таким чином, щоб забезпечувати безпечну орієнтацію в темряві.

8.3.2.10Вимоги до розміщення та кількості розеток у закладах охорони здоров’я наведені у додатку Д.

8.3.2.11Палати повинні мати природне освітлення та умови інсоляції згідно з ДСП 173, ДБН В.2.5-28.

Кожне зовнішнє вікно і / або зовнішні засклені двері повинні мати чисту площу скління не менше ніж 8% від площі відповідного приміщення.

Площа вікон, які відкриваються, в палатах пацієнтів повинна становити не менше ніж 5% від загальної площі приміщення палати пацієнтів.

8.3.2.12Палати повинні бути захищені від шуму та прямого сонячного випромінювання. На вікнах орієнтації на південь та південний захід повинні бути жалюзі або інші сонцезахисні пристрої.

8.3.2.13Приліжкова консоль влаштовується вище спинки ліжка та повинна містити в прямому доступі до ліжка електричні розетки, освітлення, кнопку виклику медичного працівника та патрубки (входи) для медичних газів.

Вимоги до облаштування приліжкової консолі визначається медичним завданням.

8.3.3Приміщення для відпочинку родин

8.3.3.1Кожне відділення повинно мати зону відпочинку для родин пацієнтів, яке може розміщуватися в безпосередній близькості до відділення або розташовуватися в окремому приміщенні в межах будівлі.

8.3.3.2В зоні відпочинку для родин пацієнтів повинні розміщуватися стільці та місце для одного крісла колісного.

8.3.3.3Завданням на проєктування може буди передбачено розміщення в зоні відпочинку родин пацієнтів облаштування / оснащення релігійного характеру.

8.3.3.4Приміщення зони відпочинку родин пацієнтів мають бути розраховані на 1 особу на кожне ліжко інтенсивної терапії та 1 особу на кожні 10 ліжок у палатах.

8.3.3.5Зони відпочинку повинні бути доступними для пацієнтів з різних відділень. Доступ до телефону, Інтернету, універсальне санітарно-гігієнічне приміщення має бути передбачений у кожній зоні відпочинку.

8.3.4Приміщення для ізоляції осіб з агресивною поведінкою осіб, що мають психічні розлади

8.3.4.1Необхідність облаштування приміщення ізоляції осіб з агресивною поведінкою визначається медичним завданням.

Приміщення ізоляції слід проєктувати для перебування однієї особи.

Вхід до приміщення ізоляції повинен бути у візуальній видимості з посту сестри медичної або палата ізоляції має обладнуватися відеоспостереженнням.

8.3.4.2В ізоляторах заборонено наявність гострих кутів на обладнані або меблях та яскраві (збуджуючі) кольори або малюнки.

8.3.5Приміщення та місця для зберігання речей

8.3.5.1У кожній палаті має бути місце для розміщення окремої шафи для зберігання одягу пацієнтів та приліжкової тумбочки для особистих речей пацієнта.

8.3.5.2У клінічних структурних підрозділах можуть обладнуватися приміщення для зберігання постільної білизни та інших засобів, що визначається завданням на проєктування.

8.3.5.3У кожній будівлі закладу слід передбачати місця / приміщення для зберігання крісел колісних. Місця / приміщення зберігання для крісел колісних розташовують біля пунктів охорони або обладнують відеоспостереженням.

8.4 Рекреації та зона адміністрації

8.4.1Приміщення персоналу

8.4.1.1У закладі охорони здоров’я мають бути передбачені окремі приміщення для переодягання медичного персоналу. Такі приміщення та їх обладнання слід проєктувати згідно з ДБН В.2.2-28 та ДБН В.2.2.40.

Приміщення для переодягання облаштовуються окремо в кожному з клінічних структурних підрозділах або загальні для будівлі закладу. В разі облаштування загального приміщення для переодягання медичного персоналу, вони мають бути розділені для чоловіків і жінок.

8.4.1.2При новому будівництві та реконструкції кімнати для психологічного розвантаження медичного персоналу мають розміщуватися у кожному клінічному структурному підрозділі закладу охорони здоров’я, що надає стаціонарну медичну допомогу, або можуть бути спільними на кілька структурних підрозділів / будівлю закладу.

В безпосередній близькості до кімнати психологічного розвантаження медичного персоналу рекомендовано облаштувати кабінет психолога.

8.4.1.3Доступ до універсального санітарно-гігієнічного приміщення для персоналу має бути безпосередньо з холу медичного закладу.

8.4.2Кабінети телемедицини

8.4.2.1Кабінети телемедицини проєктують згідно з медичним завданням відповідно до державних санітарних норм і правил, що встановлюють санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я.

8.4.2.2В кабінетах телемедицини має бути передбачена розрахункова кількість розеток, яка визначається медичним завданням залежно від встановлюваного обладнання відповідно до табеля оснащення кабінету телемедицини.

8.4.3Приміщення клінічних кафедр

8.4.3.1При проєктуванні стаціонарів завданням на проєктування можуть бути передбачені приміщення клінічних кафедр.

8.4.3.2Проєктування навчальних приміщень клінічних кафедр необхідно виконувати відповідно до ДБН В.2.2-3.

8.4.3.3Приміщення клінічних кафедр допускається розміщувати виключно на території адміністративних зон. Приміщення клінічних кафедр не допускається розміщувати в підвалах та на території клінічних структурних підрозділів.

8.5 Зона досліджень та навчання

8.5.1Клініко-діагностичні лабораторії

8.5.1.1Клініко-діагностичні лабораторії мають бути непрохідними.

8.5.1.2Рукомийники повинні бути розміщенні у кожному приміщенні, де безпосередньо проводять дослідження. Медичним завданням можуть встановлюватися додаткові вимоги до кількості і розташування рукомийників та диспенсерів зі спиртовмісним антисептиком, залежно від виробничих процесів, що проводять у клініко-діагностичній лабораторії.

8.5.1.3Площа для лабораторій має бути розрахована із можливості розміщення необхідного обладнання та забезпечення виконання функціональних завдань лабораторій згідно з медичним завданням та за вказівками ДСП 9.9.5-080, ДСанПіН 9.9.5-153.

8.5.1.4Для працівників лабораторій слід передбачати приміщення для ведення документації, зони відпочинку.

8.5.2Патологоанатомічні відділення та заклади судово-медичної експертизи

8.5.2.1Організація патолого-анатомічного відділення та закладу судово-медичної експертизи в лікувально-профілактичному закладі визначається медичним завданням. До відділення можуть входити: гістохімічна, цитологічна, імуногістохімічна лабораторії, лабораторії молекулярно-генетичних, електронно-мікроскопічних досліджень та інші лабораторії патологічних досліджень. Заклади судово-медичної експертизи необхідно розміщувати в окремій будівлі чи блокувати з будівлею патолого-анатомічного корпусу.

Рекомендується такий склад приміщень:

- секційний блок (перед секційна, секційний зал, приміщення для зберігання трупів, кімнати для одягання і видачі трупів);

- блок приймання, реєстрації і вирізки операційно-біопсійного матеріалу;

- лабораторії гістологічних досліджень;

- архів медичної документації і патологоанатомічних матеріалів;

- зберігання реактивів і медичного обладнання;

- службово-побутові приміщення;

- склад трун;

- кабінети лаборантів та лікарів;

- адміністративні приміщення;

- реєстратура;

- туалети загального користування, універсальні санітарно-гігієнічні приміщення

8.5.2.2Патолого-анатомічні відділення слід розміщувати ізольовано від інших відділень лікарняного комплексу для унеможливлення несанкціонованого входу до приміщення даних відділень.

8.5.2.3Патолого-анатомічні відділення та заклади судово-медичної експертизи, включно з ритуальною групою приміщень, які проєктуються згідно з ДБН Б.2.2-1, слід розміщувати таким чином, щоб транспортування проходило через зони, які ізольовані від пацієнтів. Входи до ритуального залу та приміщень для приймання трупів і стоянки похоронних автомашин не повинні бути видимі із вікон палатних відділень і житлових будинків

Обов’язковим є окремий прохід для родичів та під’їзд для транспорту для поховання.

8.5.2.4Вимоги до інженерних характеристик секційних залів наведено в [20].

8.6 Зона постачання та управління відходами

8.6.1Відділення репроцесингу

8.6.1.1Необхідність облаштування відділення або структурного підрозділу репроцесингу медичних виробів (далі – СПР) визначається медичним завданням.

8.6.1.2Закладам охорони здоров’я, які проєктують на 5 і більше операційних, рекомендовано облаштовувати СПР.

8.6.1.3При проєктуванні приміщень СПР необхідно дотримуватися вимог державних санітарних норм і правил, що встановлюють санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я.

8.6.1.4Висота приміщень СПР від підлоги до стелі приймається відповідно до технологічних вимог, але не менше ніж 3,0 м.

В разі встановлення нестандартного технологічного устаткування повинні враховуватися вимоги інструкції виробника.

8.6.1.5Приміщення чистої і стерильної зон СПР повинні відповідати мінімум класу чистоти ISO 8 відповідно до класифікації чистих приміщень, наведених в ISO 14644-1.

8.6.2Пральні

8.6.2.1Лікарняні пральні необхідно проєктувати згідно з ДБН В.2.2-11. Пральня може бути розташована в межах або поза межами закладу охорони здоров’я.

8.6.2.2Пральня повинна бути запроєктована таким чином, щоб забезпечити належні темпи роботи та мінімізувати контакт між чистою і брудною білизною.

8.6.2.3Потрібно передбачити окремі кімнати для прибирального інвентаря для кожної із зон окремо та приміщення для миття, дезінфекції та зберігання транспортних засобів.

8.6.3Служба приготування їжі

8.6.3.1Служби приготування їжі (їдальні) у закладах охорони здоров’я слід проєктувати згідно з ДБН В.2.2-25

8.6.4Господарський двір

8.6.5.1Господарський двір може розташовуватися у будь-якому місці за умови належних логістичних маршрутів.

8.6.5.2Зони для паркування вантажного автотранспорту не мають звужувати шляхи маневрів вантажного автотранспорту.

8.6.5.3При влаштуванні господарського двору планується простір для роздільного збирання кожного з видів відходів медичного закладу згідно з ДСанПіН 325.

8.6.5.4Рекомендується поєднувати господарський двір із зонами розміщення резервного електрообладнання, централізованої станції подавання кисню, стисненого повітря і вакууму.

8.6.5.5У господарському дворі можуть влаштовуватися складські споруди типів і площ, зазначених у медичній програмі. Поруч зі складами влаштовується приміщення для відділу логістики.

8.6.5.6Зони завантаження та розвантаження чистих та брудних матеріалів слід відокремлювати.

9 ЛАБОРАТОРІЇ МЕДИКО-ПРОФІЛАКТИЧНОГО МОНІТОРИНГУ

9.1Потужність та структура медико-профілактичних закладів встановлюється медичним завданням.

9.2Приміщення радіологічних підрозділів слід проєктувати згідно з санітарними нормами і правилами роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань з урахуванням вимог ДСП 6.177та ДГН 6.6.1-6.5.001

9.3Приміщення лабораторій проєктують непрохідними та оснащують окремими системами механічної вентиляції та кондиціонування згідно з вимогами та параметрами технологічного обладнання. Лабораторії мікробіологічного профілю проєктують і облаштовують з урахуванням вимог ДСП 9.9.5.-080-02.

9.4У складі приміщень передбачають відповідні комори, холодильні кімнати та приміщення зберігання хімічних реактивів згідно з медичним завданням.

9.5У разі необхідності проєктування витяжних шаф хімічної безпеки, які працюють більше 2-х год впродовж робочого часу, витрати витяжного повітря компенсуються припливною системою з механічним спонуканням. Витяжка з таких шаф виконується окремо.

10 АПТЕЧНІ ЗАКЛАДИ

10.1Аптеки та їх структурні підрозділи (аптечні пункти), аптечні склади (бази), необхідно проєктувати відповідно до ДБН В.2.2-43, ДСТУ 8828, [9].

10.2В аптечних закладах зберігання легкозаймистих і горючих рідин слід проєктувати у окремих приміщеннях з урахуванням вимог пункту 15.5 цих норм.

10.3Вхідні групи, сходи, пандуси, вхідні двері, шляхи руху всередині приміщення та об’єкти отримання інформації і послуг аптек та аптечних пунктів слід проєктувати з урахуванням вимог ДБН В.2.2-40.

10а СТОМАТОЛОГІЧНІ ПРИМІЩЕННЯ

10а.1 Необхідність влаштування стоматологічних приміщень визначається завданням на проєктування.

10а.2 Стоматологічні приміщення розміщуються в закладах охорони здоров’я. Допускається розміщення стоматологічних приміщень у житлових та громадських будівлях відповідно до 4.8 цих норм.

10а.3 Мінімальні площі стоматологічних кабінетів та інших стоматологічних приміщень наведено у додатку А.

10а.4 Стоматологічні приміщення мають складатись з наступних приміщень:

1) одного і більше стоматологічних кабінетів;

2) комори або приміщення для проведення передстерилізаційного очищення, включно з дезінфекцією, медичних виробів обмеженого або багаторазового використання-комора ПСО;

3) комори або приміщення для проведення стерилізації медичних виробів обмеженого або багаторазового використання-стерилізаційні;

4) комори або приміщення для зберігання небезпечних медичних відходів (для стоматологічних приміщень на три і більше стоматологічних крісел.

10а.5 Допускається об’єднувати стоматологічні кабінети в один спільний стоматологічний кабінет на три та більше крісел стоматологічних, за умови розділення стаціонарними перегородками кожної зони, де розміщується окреме стоматологічне крісло, та при наявності спільного коридору, який об’єднує такі зони.

При реконструкції в спільному кабінеті на три та більше крісел стоматологічних допускається розділення зон на кожне стоматологічне крісло за допомогою мобільної перегородки.

Використання ширми замість мобільної або стаціонарних перегородок не допускається.

Мінімальна площа зони на одне крісло стоматологічне в спільному стоматологічному кабінеті на три та більше крісел стоматологічних наведена у додатку А.

10а.6 Глибина та ширина стоматологічного кабінету та зони на одне крісло стоматологічне в спільному стоматологічному кабінеті мають забезпечувати можливість заїзду і маневрування в ньому осіб, які пересуваються на кріслах колісних, та бути розрахованими на комфортний доступ до стоматологічного крісла з обох сторін, розміщення обладнання і меблів, визначених медичним завданням.

Рекомендована глибина стоматологічного кабінету при новому будівництві - 5 м, при реконструкції - 4 м. Рекомендована глибина зони на одне крісло стоматологічне в спільному стоматологічному кабінеті на три та більше крісел стоматологічних – 4 м.

Рекомендована ширина стоматологічного кабінету при новому будівництві – 4 м та при реконструкції - 3,5 м. Рекомендована ширина зони надання стоматологічних послуг –2,5 м.

10а.7 Допускається не влаштовувати стерилізаційні, якщо для надання медичної допомоги за спеціальностями стоматологічного профілю, відповідно до медичного завдання, використовуються виключно одноразові стерильні медичні вироби.

10а.8 Стоматологічні приміщення, до складу яких входять два та більше стоматологічних кабінетів, можуть облаштовуватись загальними для усіх стоматологічних кабінетів комора ПСО та окремо стерилізаційна.

В стоматологічних приміщеннях, до складу яких входять п’ять та більше стоматологічних кабінетів, рекомендовано облаштовувати відділення репроцесингу відповідно до 8.6.1 цих норм.

10а.9 В стоматологічних приміщеннях, до складу яких входять три та більше стоматологічних кабінетів необхідно облаштовувати приміщення для зберігання небезпечних медичних відходів.

В стоматологічних приміщеннях, до складу яких входить один або два стоматологічних кабінети, необхідно облаштовувати зону для зберігання небезпечних медичних відходів у коморах ПСО.

10а.10 Кабінети рентгенологічні стоматологічні мають відповідати вимогам ДСанПіН 6.6.3-150-2007 Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я від 04 червня 2007 р. № 294, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 листопада 2007р. за № 1256/14523».

(Розділ 10а. долучено, Зміна № 1)

11 САНАТОРНО-КУРОРТНІ ЗАКЛАДИ

11.1На земельних ділянках санаторно-курортних закладів необхідно виділяти зони:

а) житлових корпусів;

б) лікувально-діагностичну;

в) спортивну (спортивні майданчики, басейни тощо);

г) культури та відпочинку (клубний корпус, танцювальний майданчик тощо);

д) садово-паркову;

е) господарську.

11.2Потужність і структура санаторно-курортних закладів визначаються медичним завданням залежно від місцевих природно-кліматичних умов.

Склад і кількість відкритих споруд для спорту, культури та дозвілля, кількість місць на лікувальному пляжі (у тому числі солярії та аерації) визначається медичним завданням.

11.3Приміщення будинків санаторіїв поділяються на такі функціональні групи:

а) приймально-вестибюльну;

б) житлові приміщення;

в) приміщення лікувально-діагностичного відділення;

г) приміщення культури, спорту та дозвілля;

д) приміщення їдальні;

є) адміністративні приміщення;

ж) господарські приміщення.

Група житлових приміщень повинна бути ізольована від приміщень інших груп.

11.4В кожному санаторії місткістю до 500 місць слід передбачати дві палати ізоляції класу S; місткістю до 1000 місць – чотири палати ізоляції класу S.

11.5Приміщення лікувально-діагностичного відділення санаторію повинні бути зблоковані з корпусом, де розміщені житлові приміщення, або з'єднані з ним теплим переходом. Набір приміщень цієї групи визначається медичним завданням.

12 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ БУДІВЕЛЬ

12.1 Водопостачання і каналізація

12.1.1При проєктуванні систем водопостачання та каналізації харчоблоків, пралень, гаражів та інших споруд допоміжного призначення, які входять в комплекси закладів охорони здоров'я, необхідно дотримуватися вимог ДБН В.2.2-11, ДБН В.2.2-25, ДБН В.2.3-15, ДБН В.2.5-23.

12.1.2Якість води, що подається на господарчі та питні потреби, повинна відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.4-171 та ДСТУ 7525.

12.1.3Норми витрат води на внутрішнє та зовнішнє пожежогасіння необхідно приймати згідно з ДБН В.2.5-64 і ДБН В.2.5-74, як для громадських будівель.

12.1.4Стояки систем холодного та гарячого водопостачання, каналізації та внутрішніх водостоків слід виконувати приховано в спеціальних комунікаційних шахтах або пристінних коробах. Відкрито прокладати стояки та підведення до санітарних приладів дозволяється в санвузлах, ванних приміщеннях і коморах прибирального інвентаря.

12.1.5У місцях перетинання інженерними комунікаціями огороджувальних конструкцій з нормованим класом вогнестійкості або протипожежних перешкод потрібно дотримуватися вимог ДБН В.1.1-7.

12.1.6В умивальних, санітарно-гігієнічних приміщеннях та інших приміщеннях психіатричних лікарень, де пацієнти не перебувають під наглядом персоналу, труби та запірна арматура повинні бути недосяжними для пацієнтів.

12.1.7Стічні води перед скиданням, залежно від виду та ступеня забруднення, повинні підлягати відповідному очищенню та знезараженню. Стічні води від харчоблоків та пралень повинні бути очищені.

Для очищення виробничих стічних вод харчоблока встановлюють жиро уловлювачі згідно з ДБН В.2.5-64.

12.1.8Водолікувальна кафедра, лікувальні басейни повинні бути забезпечені подаванням холодної та гарячої води з постійною витратою і напором згідно з технологічним завданням.

12.1.9Для технологічних потреб операційного відділення, палат ізоляції пацієнтів, структурного підрозділу репроцесингу медичних виробів, ендоскопічного відділення, пральні, лабораторій та інших відділень згідно з медичним завданням передбачається система водоочищення, яка забезпечує безперервну наявність розрахункової кількості очищеної води відповідно до вимог технологічного обладнання. Для облаштування трубопроводів використовують корозійно стійкі матеріали.

12.2Теплопостачання, опалення, вентиляція та кондиціонування повітря

Теплопостачання та опалення

12.2.1Теплові мережі, теплові пункти слід проєктувати згідно з ДБН В.2.5-39, електричну кабельну систему опалення – згідно з ДБН В.2.5-24.

12.2.2Системи опалення та внутрішнього теплопостачання, вентиляції, кондиціонування та охолодження слід проєктувати згідно з ДБН В.2.5-67, ДСТУ Б В.2.5-44 та ДБН В.1.1-7, системи протидимного захисту – відповідно до ДБН В.2.5-56.

В системах водяного опалення передбачають опалювальні прилади з гладенькою поверхнею, які виключають адсорбцію пилу і стійкі до впливу миючих і дезінфікуючих розчинів.

12.2.3Розрахункові температури і теплоутримання зовнішнього повітря для розрахунку систем опалення (в тому числі повітряного) приміщень та повітряно-теплових завіс слід приймати згідно з ДБН В.2.5-67.

При новому будівництві розрахункова температура поверхні східців вхідної групи, площадок і підніжних решіток з приямками, які обігріваються, повинна бути не нижче ніж 3°С.

Вхідну групу доцільно обладнувати повітряно-тепловими завісами.

Повітряно-теплові завіси повинні бути розраховані на подачу в тамбур вхідної групи повітря такої температури, що забезпечує підігрівання зовнішнього повітря, яке надходить у вестибюль будівлі, до температури не нижче плюс 5°С.

12.2.4Потужність джерела резервного теплопостачання слід визначати з розрахунку повного покриття навантаження на опалення та кондиціонування повітря для відділень операційних, реанімаційних, інтенсивної терапії, пологових, палатних та палат невідкладної допомоги, а також на гаряче водопостачання цих відділень і потреб на стерилізацію та приготування їжі.

12.2.5При проєктуванні систем теплопостачання споживачів тепла I категорії слід передбачати два вводи тепла від незалежних джерел або від закільцьованих теплових магістралей з резервуванням подачі тепла тепловими мережами. Приєднання до джерел теплопостачання здійснюють згідно з ДБН В.2.5-67 та ДБН В.2.5-39.

12.2.6При проєктуванні котелень необхідно керуватись вимогами ДБН В.2.5-20 та ДБН В.2.5-77, крім випадків, зазначених в цих нормах.

12.2.7За відсутності централізованого джерела теплопостачання допускається влаштування власної опалювальної котельні з урахуванням категорії надійності відпуску тепла споживачам.

12.2.8З метою запобігання перетоку повітря за рахунок різниці гравітаційних сил, температуру повітря в коридорах слід приймати не більше ніж на 3°С нижче за температуру повітря найчистішого приміщення.

12.2.9Дозволяється утилізація теплоти повітря, яке видаляється у закладах охорони здоров’я, за допомогою теплообмінників з проміжним теплоносієм категорії II згідно з ДСТУ EN 308. Для допоміжних відділень не лікарняного профілю (пральні, служба приготування їжі тощо) рециркуляцію повітря та утилізацію теплоти витяжних установок слід виконувати згідно з діючими нормами.

12.2.10В чекальнях, кімнатах персоналу, адміністративних та допоміжних приміщеннях рекомендовано застосовувати спліт-системи або фанкойлів (вентиляторного конвекторатеплообмінника, до якого подається тепло-або холодоносій і за допомогою вбудованого вентилятора проганяється повітря).

Вентиляція

12.2.11Вимоги до вентиляції та тиску у приміщеннях наведені у додатку Б.

12.2.12За умов припинення електропостачання вимоги до вентиляції та тиску у приміщеннях мають зберігатися відповідно до додатка Б для таких приміщень:

- палати для ізоляції пацієнтів з аерогенною інфекцією;

- палати захисної ізоляції пацієнтів;

- операційні та родильні зали за рахунок забезпечення за першою особливою категорією надійності електропостачання.

12.2.13У будівлях закладів охорони здоров'я, відповідно до ДБН В.2.5-67, слід передбачати припливно-витяжну вентиляцію з механічним спонуканням (або змішану природну витяжну вентиляцію з механічною припливною вентиляцією), яка забезпечує повітряно-тепловий баланс приміщень та відділень.

Вентиляція у будівлях повинна виключати перетікання повітряних мас з "брудних" зон (приміщень) до "чистих".

12.2.14Приміщення закладів охорони здоров’я поділяють за класом чистоти на А, А1, В, С, D і E. Приналежність до класу чистоти визначається медичним завданням.

Мінімальна необхідна кратність повітрообміну, клас приміщень згідно з ДСТУ ISO 14644-1, клас фільтрів та кількість ступенів очищення повітря і перепад тиску визначені у додатку Б.

12.2.15Утилізація тепла витяжного повітря від локальних витяжних систем / пристроїв, санітарно-гігієнічних приміщень / туалетів загального користування та приміщень з вмістом шкідливих і токсичних речовин не допускається.

12.2.16Робочі місця в приміщеннях, де проводять роботи, що супроводжуються виділенням шкідливих речовин, повинні бути обладнані локальними витяжними системами / пристроями згідно із санітарними нормами.

12.2.17Для адміністративних приміщень, допоміжних відділень лікарні (структурного підрозділу репроцесингу медичних виробів, пральні, аптеки) та приміщень без постійного перебування пацієнтів дозволяється використовувати теплоутилізатори I категорії згідно з ДСТУ EN 308, роторні (або пластинчасті) рекуператори..

12.2.18Відділення або групи приміщень, між якими не допускається перетікання повітря, повинні відокремлюватись одна від одної повітряними шлюзами.

12.2.19Якщо необхідні рівні вологості, визначені у державних санітарних норм і правил, що встановлюють санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я, не можуть бути досягнуті, зволоження повітря має бути досягнуте завдяки системі вентиляції та кондиціонування.

12.2.20Зовнішнє повітря, що подається системами припливної вентиляції, слід очищувати за допомогою фільтрації. Мінімальні вимоги щодо фільтрів, які слід використовувати при подаванні повітря у закладах охорони здоров’я, наведені у додатку Б.

12.2.21Викид повітря, що видаляється з палат ізоляції пацієнтів, організовується таким чином, щоб уникнути ризики потрапляння брудного повітря назад в приміщення (мінімум на 0,7 м вище даху, 10 м від отворів забору повітря, вікон чи дверей, що можуть відчинятися або місць, у яких можуть перебувати люди).

Повітря, що видаляється з мікробіологічних лабораторій, повинно видалятися та очищуватися відповідно до ДСП 9.9.5-080.

12.2.22Вентиляція радіологічних відділень має проєктуватися відповідно до правил роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань згідно з ДГН 6.6.1-6.5.001.

12.2.23Рециркуляція повітря в приміщеннях закладів охорони здоров’я проводиться відповідно до державних санітарних норм і правил, що встановлюють санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я.

12.2.24Повітря у приміщення слід подавати у верхню зону. У приміщення класу А та А1 повітря слід подавати через низькотурбулентний розподільник повітря односпрямованим повітряним потоком.

12.2.25Видалення повітря передбачається:

- з операційних, наркозних, приміщень відділення інтенсивної терапії та реанімації, пологових з двох зон: 40% – з верхньої зони і 60% – з нижньої зони;

- з барозалів, кріосховищ та інших приміщень, де відбуваються роботи з важкими газами

– тільки з нижньої зони;

- з процедурних рентгенодіагностики і променевої терапії, з приміщень лікувальних газів

— по 50% з верхньої та нижньої зон;

- з приміщень для роботи з відкритими радіонуклідами – 65% з верхньої̈ і 35% з нижньої зони;

- з інших приміщень – з верхньої зони.

Верхня зона видалення повітря облаштовується на 15 см + 2 см від стелі до верху ґратки, нижня – на 30 см + 2 см від підлоги до низу ґратки.

12.2.26Приміщення для зберігання біоматеріалів в рідкому азоті повинні бути обладнані відокремленою системою витяжної вентиляції, в тому числі такої, що вмикається за сигналом газоаналізатора.

12.2.27Для виключення перетікання повітря в сусідні приміщення при відключенні вентиляторів в системі вентиляції встановлюються запірні пристрої (в тому числі зворотні клапани) на витяжних вентиляційних системах, які забезпечують вентиляцію палат ізоляції пацієнтів, секційні, лабораторії патологоанатомічних відділень і відділень судово-медичної експертизи, мікробіологічні лабораторії. Перелік приміщень може бути розширений медичним завданням.

12.2.28У фтизіатричних відділеннях та палатах ізоляції пацієнтів повітроводи виконуються щільними, класу D відповідно до ДБН.2.5-67. Вентиляційна система фтизіатричних відділень має відповідати вимогам [18].

12.2.29Вентиляційні установки обладнують резервним вентилятором для приміщень класу А та А1.

12.2.30Забір зовнішнього повітря для систем вентиляції і кондиціонування повинен проводитися з чистої зони на висоті не менше ніж 2 м від поверхні землі до низу повітрозабірних ґраток. Зовнішнє повітря, що подається припливними установками, підлягає очищенню фільтрами відповідно до додатка Б.

12.2.31Конденсат, що відводиться від систем локального кондиціонування, приєднується до системи каналізації через зворотній клапан. Відведення конденсату на фасади забороняється.

12.2.32Фільтри надвисокої ефективності (Е11-Е12, та Н13-Н14) встановлюються безпосередньо в приміщенні, що обслуговується. У разі технічної неможливості встановлення фільтрів у приміщенні допускається встановлення їх у вентиляційному обладнанні.

Кондиціювання повітря

12.2.33Розрахункова температура повітря в кондиціонованих приміщеннях приймається згідно з ДБН В.2.5-67 для холодного і для теплого періодів року.

12.2.34Технологічне устаткування для кондиціонування повітря встановлюється у приміщеннях, до яких відсутні вимоги щодо чистоти повітря відповідно до додатка Б.

(Пункт 12.2.34 змінено, Зміна № 1)

12.3Медичні гази, трубопроводи стисненого повітря, вакуумної мережі та відведення анестетичних газів

12.3.1Постачання кисню, стисненого повітря і забезпечення вакуумом споживачів в закладах охорони здоров’я слід передбачати централізованим.

12.3.2Система забезпечення киснем відділень закладів охорони здоров’я повинна мати основне, другорядне та резервне джерела. До джерел подавання кисню мають бути включені системи концентрації кисню.

Тиск та допустимий потік повітря визначається технічними вимогами медичного обладнання.

12.3.3Місця підведення систем розподілу медичних газів наведено у додатку В.

12.3.4Кожна точка підведення наркозного газу повинна мати відповідну точку системи відведення відпрацьованих інгаляційних анестетиків.

12.3.5Трубопроводи медичних газів потрібно прокладати відкрито. Трубопроводи медичних газів, що прокладають відкрито, після монтажу маркують наклейками відповідних кольорів з вказівками напрямку руху газів.

Маркування повинно бути нанесено на початку і в кінці ділянки трубопроводів, а також в місцях поворотів і в місцях встановлення арматури і контрольно-вимірювальних приладів (або за окремим технічним завданням замовника). Допускається потайне прокладання трубопроводів у разі забезпечення доступу до них.

12.3.6Прокладка киснепроводу через вентиляційні канали та сходові клітки не допускається. Забороняється здійснювати подавання кисню за допомогою гумових трубок, а також трубопроводів з нещільним з'єднанням.

12.3.7Проєктування та розрахунок систем медичних газів, трубопроводів вакуумної мережі та стисненого повітря виконується відповідно до національних стандартів України, гармонізованих з міжнародними та європейськими нормативними документами: ДСТУ EN ISO 7396-1, ДСТУ EN ISO 7396-2; ДСТУ EN ISO 5359; ДСТУ EN ISO 9170-1; ДСТУ EN ISO 9170-2; ДСТУ EN ISO 21969; ДСТУ EN ISO 10524-1; ДСТУ EN ISO 10524-2; ДСТУ EN ISO 10524-3; ДСТУ EN ISO 10524-4; ДСТУ 4169; ДСТУ EN 10083-1; ДСТУ EN 10083-2; ДСТУ EN 10083-3; ДСТУ EN 15001-1; ДСТУ EN 13348.

12.3.8Трубопроводи, що прокладають по стінах, не повинні перетинати віконні та дверні прорізи.

12.4 Газопостачання

12.4.1Системи газопостачання закладів охорони здоров'я слід проєктувати згідно з ДБН В.2.5-20.

Приміщення, в яких встановлюється газове обладнання (в тому числі і для опалення), повинні відповідати вимогам ДБН В.2.5-20.

12.5Електропостачання, електрообладнання та електроосвітлення

12.5.1Електропостачання та електрообладнання закладів охорони здоров'я слід проєктувати згідно з ПУЕ, ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5-28, ДСТУ Б В.2.5-82 і з урахуванням додаткових вимог цього розділу.

12.5.2Для цілей електробезпеки медичні приміщення поділяють за типом процедур і обладнання, яке використовується, на групи:

– група 0: медичне приміщення, в якому не передбачається застосовувати частини, що контактують з пацієнтом.

– група 1: медичне приміщення, в якому частини, що контактують з пацієнтом, передбачається застосовувати: зовнішньо; внутрішньо до будь-якої частини тіла, за винятком випадків, визначених для групи 2.

– група 2: медичне приміщення, в якому частини, що контактують з пацієнтом передбачається застосовувати для проведення діагностичних та інших хірургічних маніпуляцій (з проникненням через зовнішні покриви), коли припинення (збій) електропостачання становить небезпеку для життя пацієнта.

Віднесення медичних приміщень до груп зазначається у медичній програмі відповідно до медичного завдання.

12.5.3За ступенем надійності електропостачання електроприймачі закладів охорони здоров’я належать до категорій, вказаних в таблиці 2.

Назва електроприймачів

- відділення інтенсивної терапії, включно з палатами інтенсивної терапії у клінічних структурних підрозділах;

- приміщення відділення невідкладної допомоги / приймальні відділення;

- операційні відділення;

- пологові зали;

- відділення неонатології

- палати для ізоляції пацієнтів з аерогенною інфекцією та палати захисної ізоляції пацієнта

- палати спільного перебування матері і дитини (післяпологові палати);

- приміщення, які забезпечують клінічні структурні підрозділи електро-, водо-та теплопостачанням, медичними газами, вентиляцією;

- приміщення клінічних лабораторій, які забезпечують проведення невідкладних лабораторних досліджень;

- приміщення мікробіологічних лабораторій, в яких проводяться роботи з живими мікроорганізмами;

- приміщення зберігання запасів лікарських засобів, що потребують особливих вимог до зберігання (наприклад, при визначеній температурі), крові та її компонентів;

- вентиляційні системи, які обслуговують операційні блоки, палати інтенсивної терапії, реанімаційні;

- системи протипожежного захисту і сигналізації;

- лікарняні ліфти;

- аварійне освітлення;

- охоронна сигналізація

- загальне електроосвітлення;

- вентиляційні системи (крім таких, що встановлені у операційних відділеннях, палатах інтенсивної терапії);

- термічне обладнання харчоблоків;

- технологічне устаткування структурних підрозділів з репроцесингу;

- обладнання пралень тощо;

- комплекс решти електроприймачів

Примітка. Вищенаведений перелік електроспоживачів та ступінь надійності їх електропостачання може бути розширено медичним завданням.

12.5.4Окрім вищенаведеної категорії надійності електропостачання електроспоживачів медичних приміщень встановлюють вимоги до часу перерви електропостачання, згідно з яким вони поділяються на класи.

12.5.4.1Клас 0,5 - електроспоживачів, що допускають перерву електропостачання на час не більше ніж 0,5 с:

− освітлення операційних (основний хірургічний світильник та інші життєво необхідні світильники);

− освітлення відділення інтенсивної терапії;

− освітлення пологових залів.

12.5.4.2Клас 15 - електроспоживачів, що допускають перерву електропостачання на час не більше ніж 15 с:

– аварійне освітлення операційних;

– медичне електроустаткування, розташоване у приміщеннях групи 2 (склад такого устаткування визначається медичним завданням);

– медичне обладнання для подачі газу, що включає подачу стисненого повітря, вакуумні насоси та обладнання, що використовується для анестезії та їх керуючі пристрої.

12.5.4.3Клас >15 - електроспоживачів, що допускають перерву електропостачання на час більше ніж 15 с:

– все інше обладнання, яке не зазначене в 15.5.4.1, 15.5.4.2.

12.5.5Електропостачання приймачів I категорії надійності електропостачання потрібно забезпечувати електроенергією від двох незалежних взаєморезервуючих джерел живлення, і перерву їх електропостачання в разі порушення електропостачання від одного з джерел живлення можна допускати лише на час автоматичного відновлення живлення за допомогою автоматичного ввімкнення резерву (АВР). При цьому трансформатори трансформаторної підстанції (ТП) повинні живитись по високій стороні взаєморезервованими лініями, які підключені до різних незалежних джерел живлення та мають необхідний резерв пропускної здатності елементів системи залежно від навантаження електроприймачів і категорії надійності електропостачання.

12.5.6Для електроприймачів особливої групи I категорії надійності електропостачання необхідно передбачати додаткове живлення від третього незалежного джерела живлення, що забезпечує електропостачання визначеної тривалості. Таким джерелом живлення можуть бути генераторні установки (зокрема дизельні електричні станції (ДЕС), агрегати безперервного живлення (АБЖ), акумуляторні батареї тощо.

12.5.7Одержання необхідного часу перерви електропостачання за 14.5.4.1, 14.5.4.2 вирішується шляхом створення системи гарантованого електропостачання (СГЕ)з спільним використанням агрегатів безперервного живлення (АБЖ) і генераторної установки та відповідної побудови силової розподільної мережі.

Примітка 1. Приклад виконання живлення хірургічних світильників наведено в ДСТУ EN 60601-2-41.

Примітка 2. Приклади виконання СГЕ наведено у ДСТУ IEC 62040-3.

12.5.8Електропостачання приймачів II категорії надійності електропостачання необхідно забезпечувати від двох незалежних взаєморезервованих джерел. Допускається перерва в електропостачанні на час, необхідний для вмикання резервного живлення черговим персоналом чи виїзною оперативною бригадою.

12.5.9Дизельні генераторні установки потрібно розташовувати з дотриманням протипожежних відстаней від будівель закладів охорони здоров’я відповідно до ДБН Б.2.2-12.

Для дизельних генераторних установок, об’єм резервуара для зберігання палива яких не перевищує 1 м3, а температура його спалаху не нижче ніж 61°C допускається:

– уточнення протипожежних відстаней від будівель закладів охорони здоров’я до дизельних генераторних установок за розрахунковими методами згідно з ДСТУ 9058;

– розміщення дизельних генераторних установок у прибудовах до будинків закладів охорони здоров’я (крім будівель: зі стаціонарами, у тому числі денними, вбудованих, прибудованих у житлові будинки, житлових корпусів у тому числі санаторно-курортних закладів і будинків дитини, навчальних корпусів) за умови виконання наступних умов:

– будинок закладу охорони здоров’я, до якого прибудовується прибудова з дизельною генераторною установкою, І або ІІ ступеня вогнестійкості;

– стіна будинку закладу охорони здоров’я, до якого прибудовується прибудова з дизельною генераторною установкою є суцільною протипожежною та має клас вогнестійкості не менше ніж REI 150 (REI 120) для будинку І (ІІ) ступеня вогнестійкості відповідно;

– в приміщеннях будинку закладу охорони здоров’я до яких прибудовується прибудова з дизельною генераторною установкою, не повинно бути постійних робочих місць та постійного перебування хворих;

– обладнання приміщення прибудови системою автоматичного пожежогасіння об’ємним способом;

– влаштування системи автоматичного вимкнення дизельної генераторної установки при спрацюванні системи протипожежного захисту та сповіщувачів системи виявлення розливу палива в приміщенні, де вона розташована;

– приміщення прибудови виділяються протипожежними стінами і перекриттями з класом вогнестійкості не менше ніж REI 150 (REI 120) для будинків І (ІІ) ступеня вогнестійкості відповідно.

12.5.10Розподільчі мережі живлення медичних приміщень повинні бути спроєктовані і виконані таким чином, щоб було забезпечено автоматичне перемикання обладнання, пов'язаного з життєзабезпеченням, з основної розподільчої мережі живлення на аварійну.

Для кожного медичного приміщення, яке живиться за особливою групою 1 категорії надійності електропостачання, потрібен пристрій світлової сигналізації про стан основного та додаткового джерела живлення, яке має бути встановлене так, щоб воно знаходилося під постійним контролем медичного персоналу.

Примітка. Пристрої сигналізації повинні бути встановлені у безпосередній близькості до медичного приміщення, всередині або поза ним. Необхідне число та конкретні місця встановлення пристроїв контролю визначають медичним завданням.

12.5.11В операційних, палатах інтенсивної терапії, кабінетах ангіографії живлення медичної апаратури, як правило, виконується від спеціального роздільного трансформатора з ізольованою, симетричною щодо землі, вторинною обмоткою напругою не більше ніж 250 В, з пристроєм контролю ізоляції та захисту вторинних кіл трансформатора від перевантаження згідно з ДБН В.2.5-23.

12.5.12Живлення медичних консолей та розеток у медичних приміщеннях групи 2 виконується за електричною системою заземлення IT, що відповідає всім специфічним додатковим вимогам медичних приміщень групи 2 (медичною системою IT).

Виконання медичної системи ІТ, захист від прямого і непрямого дотику у медичних приміщеннях виконується відповідно до ДБН В.2.5-23.

12.5.13Кабельні лінії і системи електропроводки (включаючи системи кабельних лотків, драбин, коробів і кабелепроводів) виконують відповідно до ДБН В.2.5-23.

12.5.14Штучне освітлення закладів охорони здоров’я виконується у відповідно до ДСТУ EN12464-1.

Лікувальні і процедурні кабінети зони діагностики та лікування закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, обладнують світловою сигналізацією для сповіщення пацієнтів про звільнення кабінетів.

Усі зони підвищеної гостроти зору, такі як передпологова, кімната неонатального догляду, палата для дітей, післяопераційна, палата інтенсивної терапії та кімнати для купання дитини повинні мати регулювання освітленості з затемненням.

В палатах відділень неонатального догляду, а також в інших приміщеннях визначених медичним заданням, штучне освітлення повинне забезпечувати індекс кольоропередання Ra> 90.

Примітка. Використання точкових або зональних світильників визначається медичним завданням.

12.5.15Аварійне освітлення закладів охорони здоров’я виконують відповідно до ДБН В.2.5-28, ДСТУ EN 1838 та ДСТУ EN 50172.

Замкнутий простір будівлі (пожежобезпечні зони, ліфтові холи, окремі санітарно-гігієнічні та туалетні кімнати з окремим входом тощо), в яких людина може залишитися одна або очікувати на порятунок у надзвичайній ситуації, повинні бути обладнані аварійним освітленням.

12.5.16Будівлі закладів охорони здоров'я необхідно забезпечувати захистом від блискавки.

12.6 Системи зв’язку та сигналізації

12.6.1Заклади охорони здоров'я мають бути обладнані цілодобовим доступом до телефонної мережі, мережі Інтернет та інших систем зв’язку згідно з медичним завданням. Розрахунок ємності лінійних споруд мереж зв'язку слід провадити до ГБН В.2.2-34620942-002.

В приміщеннях закладу має бути забезпечена наявність дротового та бездротового телефонного зв’язку та Інтернету.

12.6.2Наявність пристроїв виклику невідкладної допомоги, медсестри або персоналу передбачають у приміщеннях згідно з додатком Г.

12.6.3Системи сповіщення у лікарні повинні мати мінімальну гучність на рівні 70 дБ або на 10-15 дБ вище за шум у приміщенні.

12.6.4Прямий оперативний гучномовний зв'язок повинен передбачатися у рентгенівських відділеннях (зв'язок між пультовою і пацієнтом у процедурній), в лабораторії ізотопної діагностики (зв'язок з зонами); в операційних відділеннях (зв'язок з експрес-лабораторією, гістологом, диспетчерською операційного блока), на постах медичних сестер відділень інтенсивної терапії і реанімації.

12.6.5Бездротовий Інтернет проєктується для покриття всієї території медичного закладу.

12.6.6Заходи щодо вирівнювання потенціалів металевих частин обладнання систем зв'язку та сигналізації згідно з НПАОП 40.1-1.32 визначають комплексно для всього електрообладнання будівлі, а також інших металевих конструкцій.

12.6.7Медичним завданням визначається обладнування закладів охорони здоров'я системами пневматичної пошти для переміщення по медичному закладу щонайменш аналізів, інструментів, витратних матеріалів, лікувальних засобів, препаратів крові.

12.6.8У закладах охорони здоров’я влаштовується внутрішній бездротовий телефонний зв’язок. Вимоги до розміщення станцій підзарядження встановлюються медичною програмою.

12.6.9Пожежобезпечні зони, холи пожежних ліфтів повинні бути обладнані двостороннім зв’язком із черговим персоналом та пожежним постом закладу.

12.7 Ліфти і підйомники

12.7.1У закладах охорони здоров’я заввишки два поверхи та більше слід встановлювати пасажирські, вантажні ліфти та ліфти специфічного призначення для лікувально-профілактичних закладів згідно з ДБН В.2.2-9, ДСТУ ISO 4190-1, ДСТУ ISO 4190-2, ДСТУ ISO 4190-3, залежно від їх призначення.

У кожному протипожежному відсіку повинно бути встановлено не менше ніж один пожежний ліфт відповідно до ДСТУ-Н Б В.2.2-38, ДСТУ EN 81-72.

Згідно з вимогами ДБН В.2.2-40 пожежні ліфти допускається використовувати для рятування маломобільних груп населення та немобільних осіб.

Розрахунок кількості ліфтів, необхідних для порятунку осіб з інвалідністю із зон безпеки визначається розрахунком згідно з ДБН В.2.2-40. Вантажопідйомність, розміри ліфтових кабін та холів таких ліфтів визначають з урахуванням положень ДСТУ ISO 4190-1, як для ліфтів класу ІІІ.

Під час проєктування ліфтів необхідно також виконувати вимоги ДБН В.2.2-9 у частині, яка не суперечить вимогам цих норм.

12.7.2Для стаціонарів кількість пасажирських ліфтів класів I, II, і VI за класифікацією

ДСТУ ISO 4190 має бути визначена з розрахунку не менше:

– 2 ліфти - 1-200 ліжок, що розміщені вище першого поверху;

– 3 ліфти - 201 — 350 ліжок, що розміщені вище першого поверху;

– 4 ліфти-більше ніж 350 ліжок, що розміщені вище першого поверху.

Облаштовувати один ліфт у стаціонарах заввишки два поверхи і вище заборонено.

Принаймні один пасажирський ліфт має відповідати вимогам зручності доступу до ліфтів осіб з інвалідністю відповідно до [25] та ДБН В.2.2-40.

12.7.3При новому будівництві та реконструкції в окремо стоячих будівлях закладів охорони здоров’я (крім стаціонарів) заввишки два поверхи дозволяється облаштовувати один ліфт, за умови:

– якщо такий ліфт розрахований на один протипожежний відсік та є пожежним;

– ліфт відповідає вимогам зручності доступу до ліфтів осіб з інвалідністю відповідно до [25] та ДБН В.2.2-40;

– у складі амбулаторно-поліклінічного закладу менше ніж 20 кабінетів прийому (включно з діагностичними кабінетами);

– заклад охорони здоров'я розраховано не більше ніж на 50 працівників, що працюють одночасно.

12.7.4Кількість лікарняних, вантажних, службових ліфтів відповідно класів ІІІ, ІV, V за ДСТУ ISO 4190-1, ДБН В.2.2-40 та [25] визначаються замовником з урахуванням медичного завдання та медичної програми.

12.7.5Мінімальні розміри ліфтів мають задовольняти вимоги відповідно до ДСТУ ISO 4190-1, ДСТУ ISO 4190-2, ДСТУ ISO 4190-3 та для осіб з інвалідністю згідно з [25] та ДБН В.2.2-40.

При встановленні лікарняних ліфтів там, де може бути потрібно перевезення ліжок або нош, слід зважити на габаритні розміри сучасних лікарняних ліжок/нош. Кабіна ліфта повинна мати достатні внутрішні розміри, щоб умістити ліжко/ноші та двох медичних працівників для супроводу пацієнта на ліжку/ношах, якого транспортують ліфтом, та за потреби, додаткові інструменти чи медичне обладнання.

12.7.6Допускається встановлювати додаткові ліфти для транспортування обладнання та персоналу з кабінами інших розмірів.

12.7.7Технологічні підйомники і ліфти, що забезпечують вертикальну комунікацію між відділеннями, визначають завданням на проєктування з урахуванням медичного завдання та медичної програми, з урахуванням розподілення потоків (для доставки їжі, стерильних чи контамінованих медичних виробів до центральної станції стерилізації, сміття, біоматеріалу до лабораторії тощо).

12.7.8Будь-які піднімальні пристрої в закладах охорони здоров’я повинні бути доступними для використання без сторонньої допомоги всіма категоріями маломобільних груп населення, сходові підйомники не повинні звужувати параметри унормованого проходу для вільного руху інших користувачів.

12.8 Сміттєзбирання та пилоприбирання

12.8.1Прибирання сміття, відходів і пилу необхідно проєктувати з урахуванням вимог ДБН Б.2.2-6, ДБН В.2.2-9 та ДСанПіН 325.

12.8.2Централізовану чи комбіновану систему вакуумного прибирання пилу необхідно передбачати в стаціонарах лікувальних закладів виходячи із техніко-економічної доцільності.

В решті випадків необхідно передбачати прибирання пилу приміщень побутовими пилососами або вручну (вологе прибирання).

12.8.3Засоби прибирання сміття і відходів у лікувально-профілактичних закладах повинні бути ув'язані з системою вивозу сміття з населеного пункту згідно з ДСанПіН 145.

13 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

13.1Будинки, споруди і приміщення закладів охорони здоров’я, їх конструкції, планувальні рішення, обладнання та опорядження повинні відповідати протипожежним вимогам ДБН В.1.1-7, ДБН В.1.2-7, ДБН В.2.2-9, ДБН В.1.2-14, ДБН В.2.5-56, ДБН В.2.2-43, ДБН В.2.2-25, ДБН В.2.6-33, ДСТУ 8828.

13.2Лікувальні корпуси психіатричних лікарень (відділень) і диспансерів мають бути не нижче III ступеня вогнестійкості.

13.3Будівлі лікувальних закладів на 60 і менше ліжок та амбулаторно-поліклінічні заклади не більше ніж 90 відвідувань за зміну дозволяється проєктувати IV, V ступенів вогнестійкості.

Такі будівлі потрібно проєктувати одноповерховими з площею поверху в межах протипожежного відсіку не більше ніж 800 м.

13.4Приміщення лікувальних, амбулаторно-поліклінічних та аптечних закладів (крім приміщень медичного персоналу громадських будівель і споруд, аптечних пунктів) в разі розміщення в будівлях іншого призначення, мають бути відокремлені від основної будівлі в окремий протипожежний відсік згідно з ДБН В.1.1-7.

13.5Зберігання горючих та легкозаймистих рідин та речовин більше ніж 100 л, а також рентгенівських плівок більше ніж 100 кг необхідно передбачати в окремих будівлях не нижче II ступеня вогнестійкості, розташованих на відстані відповідно до ДБН Б.2.2-12, але не менше ніж 15 м від інших споруд.

Допускається розміщення приміщення архівосховища рентгенівської плівки менше ніж 300 кг в будівлях закладів охорони здоров’я з відокремленням його від приміщень іншого призначення протипожежними стінами та перекриттями 1-го типу.

Приміщення для зберігання горючих та легкозаймистих рідин у кількості не більше ніж 100 л включно допускається розташовувати у будинках закладів охорони здоров’я за умови їх відокремлення від суміжних приміщень протипожежними перегородками класом вогнестійкості ЕІ60 та перекриттям 2-го типу. У місцях виходів і входів до таких приміщень необхідно передбачати влаштовування пандусів ухилом не більше ніж 1:6 м і висотою не менше ніж 0,15 м.

13.6Вимоги до шляхів евакуації закладів охорони здоров'я зокрема тих які вбудовані в громадські та житлові будинки, слід передбачати згідно з ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15 та ДБН В.2.2-40 у частинах, що не суперечать вимогам цих норм з урахуванням результатів розрахунків згідно з ДСТУ 8828.

Допускається влаштування одного евакуаційного виходу з приміщення громадського призначення, розташованого у житловому будинку, за умови дотримання вимог ДБН В.1.1-7 та ДБН В.2.2-9.

Рятування немобільних осіб передбачається шляхом транспортування на ношах по шляхах евакуації безпосередньо назовні, до сходових кліток, на пандуси чи до пожежобезпечних зон.

(Пункт 13.6 змінено, Зміна № 1)

13.7На шляхах евакуації всередині будинку відстань від дверей найвіддаленіших приміщень закладів охорони здоров'я (крім туалетів, умивальних, душових та інших допоміжних приміщень) до виходу назовні чи на евакуаційну сходову клітку повинна бути не більше тієї, що вказана в таблиці 3.

Для стаціонарів такі відстані необхідно приймати за графою 5 таблиці 3 незалежно від щільності людського потоку. Для решти закладів охорони здоров'я щільність людського потоку в коридорі визначається за проєктом.

А. Із приміщень, розміщених між сходовими клітками чи зовнішніми виходами

Б. Із приміщень з виходами в тупиковий коридор чи хол

1)

Відношення числа осіб, що евакуюються із приміщень, до площі шляху евакуації

13.8Якщо проєктними рішеннями не вдається забезпечити необхідний час евакуації людей з поверху будівлі, з урахуванням руху всіх груп мобільності, то на шляхах евакуації необхідно передбачати пожежобезпечні зони згідно з ДБН В.2.2-40.

При проведенні розрахунку шляхів евакуації необхідно враховувати транспортування немобільних осіб силами наявного персоналу за допомогою нош. Евакуаційні сходові клітки, які призначені для рятування таких груп людей, не враховують під час визначення кількості евакуаційних виходів для інших пацієнтів та персоналу закладу.

Примітка: Розрахунок часу евакуації та блокування шляхів евакуації небезпечними чинниками пожежі потрібно проводити згідно з ДСТУ 8828.

13.9Приміщення будівель і споруд закладів охорони здоров'я слід обладнувати системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56 з урахуванням положень ДБН В.2.2-40 та врахуванням фізичних можливостей осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення залежно від їх нозологічних особливостей.

Системи димо-та тепловидалення необхідно також передбачати:

– у коридорах, холах стаціонарів з перебуванням немобільних хворих;

– у коридорах, холах, необхідний час евакуації по яких перевищує час їх блокування небезпечними чинниками пожежі, розрахованими згідно з ДСТУ 8829.

13.10Клас вогнестійкості огороджувальних конструкцій переходів між будівлями (корпусами, блоками) приймається як для будівлі з вищим ступенем вогнестійкості.

13.11При улаштуванні фасадної теплоізоляції в будинках закладів охорони здоров’я у внутрішніх шарах системи зовнішнього облицювання стін в одноповерхових будинках допускається використовувати матеріали груп горючості Г1, а двоповерхових і вище – тільки негорючі матеріали НГ.

13.12В будинках закладів охорони здоров’я на шляхах евакуації потрібно використовувати будівельні матеріали згідно з ДБН В.1.1-7.

13.13Приміщення будинків закладів охорони здоров’я, в які передбачаються технологічні заїзди автомобілів швидкої допомоги для доставлення пацієнтів, необхідно виділяти протипожежними стінами 2-го типу та перекриттями 1-го типу.

13.14У разі розміщення в будинках закладів охорони здоров’я приміщень складського, технічного, виробничого призначення (лабораторії, майстерні, кладові, котельні тощо) для таких приміщень повинна встановлюватися категорія за вибухопожежною або пожежною небезпекою згідно з ДСТУ Б В.1.1-36.

13.15Системи протипожежного захисту слід проєктувати відповідно до ДБН В.2.5-56.

Під час вибору типу системи керування евакуюванням (в частині систем оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання) необхідно враховувати вимоги цих норм.

13.16Тип системи керування евакуюванням (в частині систем оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання) для будинків, приміщень закладів охорони здоров’я слід приймати:

1) структурні підрозділи стаціонарів з постійним перебуванням пацієнтів (палатних відділеннях):

– до 60 ліжко-місць-тип СО3;

– понад 60 ліжко-місць – тип СО4;

2) структурні підрозділи денних стаціонарів-тип СОЗ;

3) житлові корпуси санаторно-курортних закладів і будинки дитини-тип СО4;

4) інші будинки та приміщення – відповідно до ДБН В.2.5-56.

13.17В стаціонарах слід передбачати приміщення для зберігання нош та шафи для зберігання засобів індивідуального захисту органів дихання для рятування людей під час пожежі відповідно до [22].

13.18Число місць в житлових корпусах санаторіїв I і II ступенів вогнестійкості не повинно перевищувати 1000; III ступеня вогнестійкості – 150; ІІІа, ІІІб, IV і V ступенів вогнестійкості – 50.

Житлові приміщення в будинках санаторіїв повинні бути відокремлені протипожежними стінами від приміщень їдальні з харчоблоком і приміщень культурного призначення (з естрадою і апаратними).

Житлові кімнати, призначені для відпочинку сімей з дітьми, слід розміщувати в окремих будинках або окремих частинах будинку висотою не більше шести поверхів, які мають окрему сходову клітку (друга сходова клітка – загальна для корпусу). При цьому спальні кімнати повинні мати лоджії або балкони.

В дитячих оздоровчих таборах житлові приміщення слід об'єднувати в окремі групи не більше ніж 40 місць, які мають самостійні евакуаційні виходи. Один з виходів може бути поєднаний з сходовою кліткою. Житлові приміщення дитячих оздоровчих таборів в окремих будинках або окремих частинах будинків повинні бути не більше ніж на 160 місць.

Під та над житловими приміщеннями і приміщеннями культурно-масового призначення комори зберігання та інші пожежонебезпечні приміщення розміщувати не дозволяється.

14 БЕЗПЕКА ТА ДОСТУПНІСТЬ У ВИКОРИСТАННІ

14.1Будівлі охорони здоров’я мають бути запроєктовані, зведені та обладнані таким чином, щоб попередити ризик отримання травм відвідувачами та персоналом при пересуванні всередині і біля будівлі, при вході та виході з будівлі, а також у разі користування його елементами та інженерним обладнанням згідно з ДБН В.1.2-8, ДБН В.1.2-9.

14.2Ухил і ширина маршів сходів та пандусів, висота сходинок, ширина проступів, ширина сходових площадок, висота проходів по сходах, підвалу, експлуатованому горищу, а також розміри ширини просвіту дверей повинні забезпечувати зручність та безпеку пересування, можливість переміщення предметів обладнання відповідних приміщень. Мінімальну ширину і максимальний ухил сходових маршів слід приймати згідно з таблицею 4.

У дитячих закладах охорони здоров’я поручні проєктують згідно з ДБН В.2.2-3 та ДБН В.2.2-4.

Висота перепадів у рівні підлоги різних приміщень і просторів у будівлях повинна бути безпечною. У необхідних випадках мають бути передбачені поручні та пандуси. Кількість підйомів в одному марші або на перепаді рівнів повинна бути не менше 3 і не більше ніж 18. Застосування сходів з різною висотою і глибиною не допускається.

14.3Висота огорожі зовнішніх сходових маршів і площадок, балконів, лоджій, терас і у місцях небезпечних перепадів повинна бути не менше ніж 1,2 м. Сходові марші і площадки внутрішніх сходів повинні мати огорожу з поручнями заввишки не менше ніж 0,9 м.

Огорожі повинні бути непереривними, обладнані поручнями і розраховані на сприйняття горизонтальних навантажень не менше ніж 0,3 кН/м.

14.4При суцільному заскленні фасадів рекомендується, починаючи з 2-го поверху, із внутрішнього боку передбачати конструктивні заходи (огорожі) до рівня не менше ніж 1,2 м від підлоги з метою забезпечення безпеки людей та зменшення психологічного дискомфорту – страху висоти, або ж застосовувати багатошарове захисне скло для попередження ризику падіння чи провалювання.

Колір поручнів повинен бути контрастним до кольору інтер’єру.

14.5На вікнах сходових площадок слід передбачати металеву огорожу висотою не менше ніж 1,2 м.

14.6Конструктивні рішення елементів будівель охорони здоров’я (у тому числі розташування порожнин, способи герметизації місць пропуску трубопроводів через конструкції, влаштування вентиляційних отворів, розміщення теплової ізоляції тощо) мають передбачати захист від проникнення комах та гризунів, який виконується згідно з вимогами [13].

14.7Інженерні системи будівель повинні бути запроєктовані і змонтовані з урахуванням вимог щодо безпеки і вказівок інструкцій заводів-виробників обладнання.

14.8У будівлях на земельній ділянці закладів охорони здоров'я мають бути передбачені заходи, направлені на зменшення ризиків кримінальних проявів і їх наслідків, заходи, що сприяють захисту пацієнтів і персоналу закладу і мінімізації можливої шкоди при виникненні протиправних дій. Ці заходи необхідно виконувати згідно з ДСТУ EN 50131-1, ДСТУ-Н Б CEN/TS 14383-3 та нормативними правовими актами місцевого самоврядування і можуть включати застосування вибухозахисних конструкцій, відеоспостереження, кодових замків, систем охоронної сигналізації, захищених конструкцій віконних прорізів у перших, цокольних і верхніх поверхах, у приямках підвалів, а також вхідних дверей, дверей, які ведуть у підвал, на горище і, за необхідності, в інші приміщення.

Заходи, направлені на зменшення ризиків кримінальних проявів, можуть бути доповнені на стадії експлуатації.

14.9Загальні системи безпеки (системи відеоспостереження, охоронної сигналізації, електронні системи контролю доступу) мають забезпечувати захист будівель та приміщень закладів від несанкціонованого доступу, протипожежного обладнання приміщень — від несанкціонованого доступу та вандалізму.

14.10Приміщення технічних центрів кабельного телебачення повинні мати входи ззовні; приміщення електрощитової (в тому числі для обладнання зв’язку, систем автоматизації, диспетчеризації і телебачення) повинно мати вхід безпосередньо ззовні або з коридору (холу); до місця встановлення телефонних розподільних шаф підхід має бути влаштований також з коридору.

14.11Електрощитову, приміщення технічних центрів кабельного телебачення, місця для телефонних розподільчих шаф не слід розміщувати під приміщеннями з мокрими процесами (ванними, санітарно-гігієнічними приміщеннями, клізменими тощо).

15 ДОВГОВІЧНІСТЬ І РЕМОНТОПРИДАТНІСТЬ

15.1Довговічність основних несучих конструкцій будівель закладів охорони здоров’я повинна відповідати вимогам ДБН В.1.2-14.

Для елементів основних несучих конструкцій, для яких відсутній доступ для огляду і обслуговування, слід передбачати захист від корозії, ерозії та інших чинників на весь період встановленого терміну служби об’єкта.

15.2Для елементів, деталей та обладнання з термінами служби меншими, ніж встановлений термін служби (експлуатації) будівлі, в проєкті слід встановлювати міжремонтні періоди та передбачати можливість ремонту або заміни цих елементів.

15.3Слід забезпечувати можливість доступу до обладнання, запірної арматури та приладів інженерних систем будівель закладів охорони здоров’я та їх з’єднань для огляду, технічного обслуговування, ремонту та заміни.

Обладнання і трубопроводи мають бути закріплені на будівельних конструкціях таким чином, щоб їх працездатність не порушувалася при деформаціях (прогинах, перекосах тощо) і переміщеннях конструкцій від проєктних навантажень і впливів.

15.4При зведенні будівель у районах зі складними геологічними умовами, районах, що зазнають сейсмічних впливів, підробки, просідання та інших переміщень ґрунту, включаючи морозне здимання, вводи інженерних комунікацій повинні виконуватися з урахуванням необхідності компенсації можливих деформацій основи.

16 САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ

16.1При проєктуванні закладів охорони здоров'я слід керуватись загальними санітарно-гігієнічними вимогами, викладеними в ДБН Б.2.2-6, ДБН Б.2.2-12, ДБН В.2.2-9, ДСП 173, ДСН 239, ДСанПіН 145, ДСанПін 8.2.1-181, ДСанПіН 3.3.6.096, ДСанПіН 6.6.3-150, ДСанПіН 259, ДСанПіН 784, [11].

16.2Шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери, насосні, машинні відділення холодильних установок та інші приміщення з обладнанням, що є джерелом шуму і вібрацій, мають бути віддалені або ізольовані таким чином, щоб рівень шуму і вібрації не перевищував максимально допустимі рівні у приміщеннях, де знаходяться пацієнти та працівники закладу охорони здоров’я згідно з ДБН В.1.1-31 та ДСН 463.

16.3Безпеку перебування людей у будівлях забезпечують санітарно-епідеміологічними та мікрокліматичними умовами згідно з вимогами ДБН В.1.2-8, а саме:

– відсутністю шкідливих речовин у повітрі вище гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин у повітрі робочої зони згідно з [21];

– мінімальним виділенням теплоти та вологи до приміщень згідно з ДСН 3.3.6.042, ДБН В.2.5-67;

– відсутністю вище допустимих значень шуму, вібрації, рівня ультразвуку, електромагнітних хвиль, радіочастот, статичної електрики та іонізуючих випромінювань згідно з ДСП 173, ДСН 463, ДСН 239, ДСН 3.3.6.096, ДБН В.1.1-31.

Захист від повітряного та структурного шуму

16.4За наявності джерела шуму відстань до лікувальної споруди, звукоізоляцію вікон та інших огороджувальних конструкцій слід визначати розрахунком згідно з ДБН В.1.1-31, ДБН В.1.2-10.

16.5Проєктування будівель закладів охорони здоров’я повинно передбачати заходи захисту від зовнішніх та внутрішніх джерел акустичної енергії приміщень цих закладів та прилеглих до них територій згідно з ДБН В.2.5-39, ДБН В.2.5-64, ДБН В.2.5-67.

16.6Допустимі рівні звуків та звукових тисків в закладах охорони здоров’я та на прилеглих до них територіях наведені у ДБН В.1.1-31

16.7Рівні шуму в виробничих приміщеннях закладів охорони здоров’я повинні відповідати ДСН 3.3.6.037.

16.8Достатність запланованих заходів захисту від шуму повинна бути доведена розрахунками очікуваних рівнів звуку та/або рівнів звукових тисків в октавних смугах в приміщеннях будівлі та на прилеглій до нього території згідно з ДБН В.1.1-31, ДСТУ-Н Б В.1.1-32, ДСТУ-Н Б В.1.1-33, ДСТУ-Н Б В.1.1-34, ДСТУ-Н Б В.1.1-35, ДСН 463.

Палати, кабінети лікарів, кабінети діагностики, приміщення для огляду пацієнтів і процедурні кімнати не повинні мати спільних огороджувальних конструкцій з приміщеннями, в яких розташовуються джерела шуму (харчоблок, пральня, майстерні, шахти ліфтів тощо) і запахів (харчоблок, пральня).

Захист від вібрації

16.9Проєктування будівель закладів охорони здоров’я повинно передбачати заходи захисту від зовнішніх та внутрішніх джерел вібрації приміщень.

16.10Рівні вібрації на прилеглих до закладів охорони здоров’я територіях не повинні викликати порушення цілісності огороджувальних конструкцій будівель протягом терміну їх експлуатації.

16.11Рівні вібрації на прилеглих до закладів охорони здоров’я територіях повинні забезпечувати допустимі рівні вібрації в їх приміщеннях згідно з ДСН 3.3.6.039 та ДСП 173.

16.12Тривалість впливу вібрації обґрунтовується розрахунком або підтверджується технічною документацією.

Освітленість та інсоляція

16.13Загальні вимоги з природного та штучного освітлення будівель і приміщень медичних закладів (у лабораторіях мікробіологічного профілю включно) слід приймати згідно з ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.5-28, ДСТУ-Н Б В.1.1-27, ДСТУ EN 12464-1.

Доступ до природного світла повинен бути забезпечений на відстані не більше ніж 15 м-20 м від будь-якої зони перебування пацієнта, простору для відвідувачів або робочої зони персоналу. Дана норма не поширюється на спеціалізовані технологічні приміщення, які пов’язані єдиним поступовим та/або безперервним технологічним процесом. Медичним завданням можуть бути визначені приміщення без природного освітлення.

Розташування та орієнтація палат закладів охорони здоров'я повинні забезпечувати безперервну тригодинну тривалість інсоляції на добу згідно з ДСП 173, ДБН В.2.5-28.

16.14Допускається проєктувати без денного освітлення: приміщення розміщення яких допускається в підвальних поверхах згідно з ДБН В.2.2-9, а також актові зали і конференц-зали з кількістю місць не більше 300 і кулуари, приміщення масажних та лазень сухого жару, приміщення для стоянки машин, буфетні, наркозні, передопераційні, апаратні, гігієнічні ванни, вагові, термостатні, санітарні пропускники, кімнати керування (пультові) рентгенодіагностичних кабінетів, процедурні кабінети магнітно-резонансної томографії, кімнати персоналу палатних відділень, кабіни для приготування барію, приміщення для зберігання крові і кровозамінників (банк крові), приміщення для зберігання наркотичних речовин, приміщення для зціджування грудного молока, матеріальні, інструментально-матеріальні та інші приміщення, експлуатація яких не пов'язана з постійним перебуванням хворих і персоналу, за умови забезпечення нормативних вимог до вентиляції і штучного освітлення, а також згідно з завданням на проєктування, операційні, процедурні рентгенодіагностичних кабінетів, гардероби для персоналу та відвідувачів, кімнати відпочинку персоналу, архіви медичної документації, комори, склади медикаментів та медичного обладнання, душові кімнати, санвузли, пральні та суміжні приміщення, кладові для постільної білизни та одягу, місця для тимчасового зберігання трупів, серверні та технічні приміщення, котельні, станції водопостачання та фільтрації, місця для тимчасового зберігання відходів.

16.15Під час орієнтації приміщень необхідно передбачати архітектурно-планувальні та інженерні рішення, що виключають несприятливий вплив орієнтації (влаштування еркерів, лоджій тощо).

16.16В будівлях, що проєктують для будівництва в ІІ, IV, ІV кліматичних районах та ІІІ Б кліматичному підрайоні, світлові прорізи приміщень з постійним перебуванням людей і приміщень, де за технологічними і гігієнічними вимогами не допускається проникнення сонячних променів чи перегрівання приміщення при орієнтації в межах сектора горизонту 130-315°, а також для І кліматичного району та ІІІА кліматичного підрайону в межах сектора горизонту 200-290°, прорізи повинні бути обладнані сонцезахистом.

Захист від сонця і перегрівання може бути забезпечений об'ємно-планувальним рішенням будівлі.

В одно-двоповерхових будівлях сонцезахист допускається забезпечувати засобами озеленення.

16.17Орієнтацію вікон палат туберкульозних і інфекційних пацієнтів необхідно приймати на південь, південний схід і захід.

Допускається північно-східна та північно-західна орієнтація не більше ніж 10% загальної кількості ліжок туберкульозних та інфекційних відділень.

Розміщення будинків на ділянці повинно забезпечувати безперервну 3-годинну інсоляцію в приміщеннях палат.

16.18Природне освітлення робочих місць, які використовують понад 2 години на день виконують згідно з ДБН В.2.5-28.

Радіаційна безпека

16.19При розробленні проєктів закладів охорони здоровʼя слід передбачати заходи щодо радіаційної безпеки згідно з ДГН 6.6.1-6.5.001.

16.20У разі використання у лікувальному процесі відкритих радіоактивних матеріалів проєктування будівель та приміщень закладів охорони здоровʼя здійснюють з урахуванням відповідних (спеціальних) технологічних норм згідно з ДГН 6.6.1-6.5.001.

17 ВИМОГИ ДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

17.1Заклади охорони здоров’я мають бути запроєктовані, зведені та обладнані таким чином, щоб забезпечити раціональне використання енергетичних ресурсів, довговічність огороджувальних конструкцій під час експлуатації та виконання основної вимоги з енергозбереження і енергоефективності згідно з ДБН В.1.2-11.

17.2Проєктування закладів охорони здоров’я у частині показників енергетичної ефективності будівель, теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій (теплоізоляційної оболонки) здійснюється відповідно до ДБН В.2.6-31.

17.3Будівлі охорони здоров’я при новому будівництві слід проєктувати класом енергоефективності не нижче, ніж встановлений [19].

Допускається проєктувати будівлі закладів охорони здоров’я із вищим класом енергоефективності – відповідно завдання на проєктування.

17.4Граничне значення питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні закладів охорони здоров’я визначається згідно з [19] та відноситься до кондиціонованого (опалювального) об’єму.

Додаткова потужність на чисті приміщення, операційні, чисті лабораторії, ізолятори та інші спеціалізовані приміщення розраховується з підвищеним коефіцієнтом енергоспоживання.

17.5Вимоги щодо енергозбереження інженерного обладнання та систем опалення, вентиляції та кондиціонування будівель враховують згідно з ДБН В.2.5-67.

Клас енергоефективності технічного оснащення, автоматизації, моніторингу й керування системами опалення, вентиляції та кондиціонування будівель закладів охорони здоров’я (крім систем протипожежного захисту), за його визначеності для даного типу обладнання слід приймати не нижче енергоефективності будівлі.

Рекомендується застосовувати обладнання вищого класу енергоефективності, ніж клас енергоефективності будівлі

17.6Холодильні машини будівель з центральною системою кондиціонування повітря проєктують з пристроями, що забезпечують відведення теплоти конденсації холодильного агента до системи гарячого водопостачання.

17.7Підвищувальні насоси систем водопостачання будівель охорони здоров’я повинні проєктуватися з автоматикою, що забезпечує зменшення споживання електроенергії при скороченні споживання води.

17.8На входах до будівель закладів охорони здоров’я слід передбачати влаштування тамбур-шлюзів та/або повітряно-теплових завіс.

17.9Штучне освітлення місць загального користування, зовнішнє архітектурне освітлення (у разі наявності) у будівлях закладів охорони здоров’я рекомендується проєктувати із використанням джерел світла із класом енергетичної ефективності не нижче “А“ та відповідно до ДБН В.2.5-28.

17.10При проєктуванні будівель закладів охорони здоров’я повинна бути врахована технічна, екологічна і економічна доцільність альтернативних систем енергопостачання– децентралізованих систем постачання енергії на основі енергії з відновлюваних джерел; когенерації; централізованого опалення або охолодження, зокрема, якщо воно базується загалом або частково на енергії з відновлювальних джерел; теплових помп, за умови їх доступності відповідно до положень ДБН В.1.2-11.

Для диверсифікації джерел енергії при проєктуванні будівель закладів охорони здоров’я рекомендується використовувати відновлювані джерела енергії.

18 ВИМОГИ МЕХАНІЧНОГО ОПОРУ ТА СТІЙКОСТІ

18.1При проєктуванні будівель закладів охорони здоров’я використовуються розрахунки за двома групами граничних станів (за несучою здатністю та експлуатаційною придатністю) з врахуванням ДБН В.1.2-6, ДБН В.1.2-14.

Навантаження і впливи на основи будівель повинні визначатися розрахунком, виходячи зі спільної роботи з врахуванням ДБН В.1.2-2, ДБН В.2.1-10.

18.2Конструктивні рішення будівель закладів охорони здоров’я та їх складових частин розробляють відповідно до класу відповідальності (наслідків) з урахуванням їх функціонального призначення, обраних обʼємно-планувальних рішень, природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов будівництва, а також згідно з ДБН В.1.1-7, ДБН В.1.1-12, ДБН В.1.1-24, ДБН В.1.1-45, ДБН В.1.1-46, ДБН В.2.2-5, ДСТУ-Н Б В.1.1-27.

18.3Прийнята конструктивна система будівлі повинна забезпечувати її несучу здатність, жорсткість і стійкість на стадії зведення і в період експлуатації при дії всіх розрахункових дій (навантажень) і впливів.

Основи та несучі конструкції будівлі проєктують та будують таким чином, щоб у процесі будівництва і в розрахункових умовах експлуатації була виключена можливість як руйнування або пошкодження конструкцій, інженерних систем та медичного обладнання, так і неприпустимого погіршення експлуатаційних властивостей окремих елементів або будівлі в цілому внаслідок понаднормативних деформацій, тріщин, коливань, вібрації тощо.

Будівельні конструкції повинні бути довговічними і надійними з урахуванням можливих небезпечних впливів.

19 СТАЛЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

19.1Будівлі закладів охорони здоров’я потрібно проєктувати так, щоб забезпечити виконання основної вимоги щодо сталого використання природних ресурсів, відповідно до ДСТУ 9171.

19.2Будівлі доцільно проєктувати з урахуванням життєвого циклу та витрат на їх експлуатацію та ліквідацію.

19.3Проєктні рішення будівлі повинні надати можливість повторного використання будівельних конструкцій після їх демонтажу, а також перероблення уламків конструкцій на будівельну продукцію після знесення будівлі.

ДОДАТОК А

(обов’зковий)

МЕДИЧНІ ПРИМІЩЕННЯ

1. Приміщення стаціонарів

2. Приміщення амбулаторно-поліклінічних закладів охорони здоров’я

*Перелік приміщень закладу охорони здоров’я визначається медичним завданням. Площа інших приміщень закладів охорони здоров’я визначається залежно від технологічного та іншого устаткування, яке в них встановлюється, відповідно до вимог зазначених у медичному завданні.

** Мінімальні площі для основних медичних приміщень визначені в графі «Реконструкція» можуть застосовуватись для капітального ремонту.

(Таблицю А.1 Додатку А змінено, Зміна № 1)

(Примітку ** долучено, Зміна № 1)

ДОДАТОК Б

(обов’зковий)

Примітки: клас приміщення визначається медичним завданням; перепад тиску визначається щодо навколишніх приміщень із закритими дверима; рекомендований до встановлення

ДОДАТОК В

(довідковий)

СТАНЦІЇ МЕДИЧНИХ ГАЗІВ

*потреба у медичних газах для приміщень закладів охорони здоров’я, не наведених в таблиці, визначається медичним завданням.

ДОДАТОК Г

(довідковий)

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ПРИСТРОЇВ ВИКЛИКУ НЕВІДКЛАДНОЇ ДОПОМОГИ

Перелік приміщень, у яких має бути розміщені пристрої щодо забезпечення доступу до станції виклику медичного працівника:

− палати пацієнтів, в тому числі палати для ізоляції пацієнтів (біля ліжка і у санітарно-гігієнічних приміщеннях);

− пологові (післяпологові) палати (біля ліжка і у санітарно-гігієнічних приміщеннях);

− палати новонароджених без спільного перебування з породіллею;

− оглядові, процедурні, приміщення медичної візуалізації;

− зона / приміщення перебування пацієнтів у відділеннях невідкладної допомоги

(біля ліжка);

− оглядово-сортувальне приміщення (біля ліжка);

− операційні;

− зона очікування в амбулаторно-поліклінічних закладах, якщо зона знаходиться поза межами візуальної доступності рецепції / реєстратури.

Примітка.Передбачається, що кожний медичний працівник може реагувати на виклик по пристрою "виклику медичного працівника". Візуальний сигнал має бути активований в коридорах над палатами пацієнтів та посту чергової сестри медичної у стаціонарах, у визначеному медичним завданням кабінеті лікаря у амбулаторно-поліклінічному закладі.

ДОДАТОК Д

(довідковий)

РОЗМІЩЕННЯ РОЗЕТОК У ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ΄Я

ДОДАТОК Ж

(довідковий)

ЗАСОБИ БЕЗПЕКИ, ОРІЄНТУВАННЯ, ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ НА ТЕРИТОРІЇ ТА

В БУДІВЛЯХ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Заклади охорони здоров’я на території та в будівлях повинні бути обладнані засобами безпеки, орієнтування, отримання інформації, у тому числі для осіб із порушеннями зору, та включати: тактильні елементи доступності (тактильні смуги, інформаційні таблички, інформатори та покажчики), візуальні елементи доступності (контрастне маркування).

1Тактильні смуги

Тактильні смуги (далі – ТС) поділяються за функціональним призначенням на: попереджувальні, направляючі (повинні мати логічну структуру, чіткі виділення у вигляді початку та закінчення за допомогою попереджувальних або інформаційних ТС) та інформаційні. ТС за принципом встановлення поділяються на стандартні та спеціальні.

Тактильний контраст спеціальної ТС повинен забезпечувати риф; не допускається встановлення на поверхню пішохідного шляху тактильного індикатора, який окрім висоти рифу має додаткову висоту над поверхнею пішохідного руху. Спеціальні ТС не допускається влаштовувати на пішохідних шляхах, які влаштовані із фігурних елементів мощення з фасками або бруківки.

ТС не повинні створювати перешкоду або небезпеку для всіх груп користувачів.

Вимоги до параметрів, розмірів та тактильних властивостей спеціальних та стандартних тактильних смуг наведені в ДБН В.2.2-40.

Влаштування ТС в будівлях та приміщеннях закладів охорони здоров’я

2 Інформаційні таблички, інформатори та покажчики

Інформаційні таблички, інформатори та покажчики (далі – ІТІП) повинні бути зрозумілими та доступними для усіх відвідувачів закладів охорони здоров’я. Рекомендовано використовувати універсальні інформатори.

ІТІП рекомендовано об’єднувати із тактильними інформаційними покажчиками (ТІП), які дублюють плоско друковану текстову та/або графічну інформацію (зображення, малюнки) у тактильному вигляді та шрифтом Брайля. Якщо ІТІП розміщені на висоті від 2 м та вище, рекомендовані розміри символів необхідно збільшити на 25 %.

Усі покажчики повинні відповідати критеріям ДБН В.2.2-40 щодо візуальної та тактильної доступності, співвідношення кольорів, рекомендованого розміру шрифтів, формату шрифтів тощо.

Встановлюються біля входу на земельну ділянку, якщо на земельній ділянці розташовано три і більше об’єктів, будівель чи споруд.

Основна вимога: візуальна інформація виконана на МС повинна бути чіткою, лаконічною та зрозумілою.

Рекомендовано виконувати різні блоки МС різними кольорами.

Обов’язковою є дублювання всієї інформації в тактильному вигляді та шрифтом Брайля. Обов’язковим є дублювання у в тактильному вигляді наявної на земельній ділянці системи направляючих спеціальних ТС.

Зазвичай МС прилеглої території розміщується на окремій стійці під кутом від 20° до 30°, максимум 45°

Додатковою перевагою для вільної навігації та отримання інформації буде наявність великих фасадних інформаторів, які вказують назву об’єкта,, будівлі чи приміщення закладу охорони здоров’я.

Дублювання у тактильному вигляді та шрифтом Брайля не потрібне

Розміщення ІТІП в середині будівель та приміщень закладів охорони здоров’я

Рекомендовано виконувати різні блоки МС різними кольорами, групувати (об’єднувати) в один колір об’єкти та приміщення за типовим призначенням; загальним ознаками (адміністративні приміщення, санітарно-гігієнічні приміщення, кабінети прийомів лікарів, діагностичні відділення, денний стаціонар лабораторія, тощо).

Обов’язковим є наявність на МС інформації щодо шляхів евакуації та наявної системи направляючих спеціальних ТС.

При розміщенні МС на стіні верхній край не повинен бути вищим ніж 1,8 м

Кінец таблиці Ж.2

Додатковою перевагою для вільної навігації та отримання інформації буде наявність великих настінних інформаторів, які вказують назву об’єкта, відділення чи приміщення закладу охорони здоров’я. якщо воно займає цілий або частину поверху.

Зазвичай розміщують на стіні над вхідної групою.

Дублювання у тактильному вигляді та шрифтом Брайля не потрібне

Розміщують навпроти виходів із ліфтів та на сходових клітинах. Дублювання у тактильному вигляді та шрифтом Брайля не потрібне

3 Контрастне маркування

Основні вимоги щодо параметрів контрастного маркування наведені в ДБН В.2.2-40.

Контрастне маркування може відбуватися за допомогою спеціальних рішень: виділення окремих елементів спеціальними смугами контрастного кольору (фарбованих або спеціальними наліпками); або за допомогою стандартних рішень-за допомогою співвідношення різних гам кольорів основного середовища та елементів інтер’єру/екстер’єру.

В закладах охорони здоров’я рекомендовано застосовувати для групи приміщень, об’єднаних за окремим напрямом, видом, типом (зони загального користування, консультативні відділення, діагностичні відділення, стаціонарна відділення тощо) окремий колір. При оформленні інтер’єру відповідної групи приміщень (відділення) використовувати саме обраний колір, для дизайну ІТІП, дизайну ТС, контрастного маркування тощо.

Таблиця Ж.3 - ОСНОВНИЙ ПЕРЕЛІК ОБ’ЄКТІВ, ЕЛЕМЕНТІВ ТА КОНСТРУКЦІЙ, ЯКІ

ПОТРЕБУЮТЬ КОНТРАСТНОГО МАРКУВАННЯ НА ТЕРИТОРІЇ ТА В

БУДІВЛЯХ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ДОДАТОК И

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій“

2. Закон України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні“

3. Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров'я“

4. Закон України “Про екстрену медичну допомогу“

5. Закон України “Про систему громадського здоров’я“

6. Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності“

7. Закон України “Про стандартизацію“

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 “Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру“ (додатки 58-60)

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. № 929 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)“

10. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 № 385 “Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських посад, посад фармацевтів, посад фахівців з фармацевтичною освітою (асистентів фармацевтів), посад професіоналів у галузі охорони здоров'я, посад фахівців у галузі охорони здоров'я та посад професіоналів з вищою немедичною освітою у закладах охорони здоров'я“

11. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 02.02.2005 № 54 “Про затвердження державних санітарних правил "Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України“

12. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 26.01.2012 № 55 “Про затвердження Державних санітарних норм та правил “Гігієнічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації перинатальних центрів“

13. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 13.05.2013 № 369 “Про затвердження Методичних рекомендацій “Неспецифічна профілактика трансмісивних природно-вогнищевих інфекцій, що передаються іксодовими кліщами“

14. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 27.12.2013 № 1150 “Про затвердження Примірного табеля матеріально-технічного оснащення Центру первинної медичної(медикосанітарної) допомоги та його підрозділів

15. Наказ МОЗ України від 24.04.2015 № 242 “Правила утилізації та знищення лікарських засобів“

16. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 26.01.2018 № 148 “Про затвердження Примірного табеля матеріально-технічного оснащення закладів охорони здоров'я та фізичних осіб

- підприємців, які надають первинну медичну допомогу“

17. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 19.10.2015 № 681 “Про затвердження нормативних документів щодо застосування телемедицини у сфері охорони здоров’я“

18. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 01.02.2019 № 287 “Про затвердження Стандарту інфекційного контролю для закладів охорони здоров’я“

19. Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 27.10.2020 № 260 ”Про затвердження мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель”, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 18.12. 2020 за №1257/35540

20. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 06.09.2021 року № 1877 “Про затвердження Порядку проведення патологоанатомічного розтину“

21. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 14.07.2020 № 1596 “Про затвердження гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин у повітрі робочої зони“

22. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 “Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні“

23. Наказ Міністерства оборони України від 17.11.2014 № 811 “Правила визначення придатності до експлуатації аеродромів та злітно-посадкових майданчиків державної авіації України“, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.12.2014 за № 1571/26348, затверджених (у редакції наказу Міністерства оборони України від 13.04.2020 № 121, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.06.2020 за № 542/34825)

24. Том ІІ “Вертодроми” Додатку 14 “Аеродроми” до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО)

25. ДСТУ EN 81-70:2019 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Специфічне використання пасажирських і вантажно-пасажирських ліфтів. Частина 70. Зручність доступу до ліфтів пасажирів, зокрема осіб з обмеженими фізичними можливостями (EN 81-70:2003, IDT)

26. ДСТУ EN ISO 5359:2015 Шланги у зборі гнучкі низького тиску, які використовують у системах розводки медичних газів (EN ISO 5359:2008, IDT; ISO 5359:2008, IDT)

27. ДСТУ EN ISO 7396-1:2015 Системи трубопроводів для медичного незаймистого газу. Частина 1. Газопроводи для стиснутих медичних газів і вакууму (EN ISO 7396-1:2007, IDT; ISO 7396-1:2007, IDT)

28. ДСТУ EN ISO 7396-2:2015 (EN ISO 7396-2:2007, IDT; ISO 7396-2:2007, IDT) Системи трубопроводів для медичного незаймистого газу. Частина 2. Системи видалення наркотичних сумішей шляхом продувки (EN ISO 7396-2:2007, IDT; ISO 7396-2:2007, IDT)

29. ДСТУ EN ISO 9170-1:2015 (EN ISO 9170-1:2008, IDT; ISO 9170-1:2008) Пристрої кінцеві для систем розводки медичних газів. Частина 1. Кінцеві пристрої для стиснутих медичних газів і вакууму (EN ISO 9170-1:2008, IDT; ISO 9170-1:2008

30. ДСТУ EN ISO 9170-2:2015 Пристрої кінцеві для систем розводки медичних газів. Частина 2. Кінцеві пристрої для систем продувки інгаляційного анестетика (EN ISO 9170-2:2008, IDT; ISO 9170-2:2008, IDT)

31. ДСТУ EN ISO 21969:2015 З’єднання гнучкі високого тиску для медичних систем подачі газу (EN ISO 21969:2009, IDT; ISO 21969:2009, IDT)

32. ДСТУ EN ISO 10524-1:2017 Регулятори тиску для систем подавання медичних газів. Частина 1. Регулятори тискута регулятори тиску з витратомірними пристроями (EN ISO 10524-1:2006, IDT; ISO 10524-1:2006, IDT)

33. ДСТУ EN ISO 10524-2:2019 Регулятори тиску для використання з медичними газами. Частина 2. Регулятори тиску в маніфольді та магістралі (EN ISO 10524-2:2019, IDT; ISO 10524-2:2018, IDT)

34. ДСТУ EN ISO 10524-3:2019 Регулятори тиску для використання з медичними газами. Частина 3. Регулятори тиску, вбудовані в клапани газового балона (EN ISO 10524-3:2019, IDT; ISO 10524-3:2019, IDT)

35. ДСТУ EN ISO 10524-4:2015 Регулятори тиску для використання з медичними газами. Частина 4. Регулятори низького тиску (EN ISO 10524-4:2008, IDT; ISO 10524-4:2008, IDT)

36. ДСТУ EN 10083-1:2008 Сталі для гартування та відпускання. Частина 1. Загальні технічні умови постачання (EN 10083-1:2006, IDT)

37. ДСТУ EN 10083-2:2008 Сталі для гартування та відпускання. Частина 2. Технічні умови постачання нелегованих сталей (EN 10083-2:2006, IDT)

38. ДСТУ EN 10083-3:2007 Сталі поліпшувані. Частина 3. Технічні умови постачання легованих сталей (EN 10083-3:2006, IDT)

39. ДСТУ EN 15001-1:2015 Газова інфраструктура. Монтаж газопроводів з робочим тиском понад 0,5 бар для промислових установок і понад 5 бар для промислових і непромислових установок. Частина 1. Детальні вимоги до проектування, матеріалів, конструкції, контролю та випробування (EN 15001-1:2009, IDT)

40. ДСТУ EN 13348:2017 Мідь і мідні сплави. Безшовні круглі мідні труби для медичних газів або вакууму (EN 13348:2017, IDT)

41. ДСТУ EN 62305-1:2012 Захист від блискавки. Частина 1. Загальні принципи (EN 62305-1:2011, IDT)

42. ДСТУ IEC 62305-2:2012 Захист від блискавки. Частина 2. Керування ризиками (IEC 62305-2:2010, IDT)

43. ДСТУ EN 62305-3:2012 Захист від блискавки. Частина 3. Фізичні руйнування споруд та небезпека для життя людей (EN 62305-3:2011, IDT)

44. ДСТУ EN 62305-4:2012 Захист від блискавки. Частина 4. Електричні та електронні системи, розташовані в будинках і спорудах (EN 62305-4:2011, IDT)

Ключоіві слова: заклади охорони здоров’я, медична програма, медичне завдання, стаціонари, відділення, палати, бокс, операційні, санітарно-гігієнічне приміщення, амбулаторно-поліклінічні заклад, засоби безпеки, засоби орієнтування, особи з інвалідністю.

* * * * * * * * * *

Коректор – В.О.Князєва

Комп'ютерна верстка – І.С.Гузєєва

Формат 60х84 /8. Папір офсетний. Гарнітура "Агіаl"

Друк офсетний.

Державне підприємство