ДБН В.2.2-25:2009 Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства)

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Будинки і споруди

ПІДПРИЄМСТВА ХАРЧУВАННЯ (ЗАКЛАДИ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА)

ДБН В.2.2-25:2009 із Зміною № 1 та Зміною № 2

Актуалізований текст в останній редакції із внесеними змінами

Київ

Міністерство розвитку громад та територій України

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Будинки і споруди

ПІДПРИЄМСТВА ХАРЧУВАННЯ (ЗАКЛАДИ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА)

ДБН В.2.2-25:2009 із Зміною № 1та Зміною № 2

Актуалізований текст в останній редакції із внесеними змінами

Київ

Мінрегіон України

ПЕРЕДМОВА 1РОЗРОБЛЕНО: Відкрите акціонерне товариство "Український зональний науково- дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву"

(ВАТ "КиївЗНДІЕП") РОЗРОБНИКИ: В. Куцевич, д-р архітектури (науковий керівник); Б. Губов, І. Чернядьєва, архітектори; Л. Довгаль, О. Московських, Ю. Сіземов, Б. Польчук,

Б. Ступаченко, інженери За участю: Інститут гігієни і медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України

(В. Акіменко, д-р мед. наук; П. Семашко, канд. мед. наук; С. Харченко,

О. Коваленко, інженери);

УкрНДІ пожежної безпеки МНС України (Я. Новак, О. Сізіков, кандидати техн. наук; Є. Степанюк, В. Коваленко, Я. Нижник, Р. Уханський,

О. Гутник, інженери);

ПП "Енергомінімум" (В. Гершкович, канд. техн.наук)

Держпожбезпеки МНС України (О. Євсеєнко, О. Гладишко, С. Мусійчук,

В. Сокол, інженери) РОЗРОБЛЕНО Зміну № 1: Публічне акціонерне товариство "Український зональний науково- дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву"

(ПАТ "КИЇВЗНДІЕП") За участю: Державна служба України з надзвичайних ситуацій ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М.Марзєєва НАМН України"

Український науково-дослідний інститут цивільного захисту Державної

Служби України з надзвичайних ситуацій РОЗРОБЛЕНО Зміну № 2: Державне підприємство " Український науково-дослідний і проектний інститут інститут цивільного будівництва" (ДП "УКРНДПІЦИВІЛЬБУД") РОЗРОБНИКИ Зміни № 2: С.Буравченко, канд. архітектури; Я.Бурачок (відповідальний виконавець);

О. Голубцов, канд. геол. наук; І. Ілляшенко, канд. екон. наук;

Ю. Максимова, канд.техн. наук; О. Московських (науковий керівник);

Р. Старинець

2 ВНЕСЕНІ Управлінням архітектурно-конструктивних та інженерних систем ТА ПІДГОТОВЛЕНІ будинків і споруд Міністерства регіонального розвитку та будівництва ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ: України ВНЕСЕНО Зміну № 1: Департамент з питань проектування об′єктів будівництва, технічного регулювання регулювання та науково-технічного розвитку Мінрегіону України ВНЕСЕНО Зміну № 2: Департамент з питань проектування об’єктів будівництва, технічного регулювання та науково-технічного розвитку Мінрегіону України

3 ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: України від 30.12.2009 р. № 703, чинні з 2010-09-01 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ Зміни № 1: Наказ Мінрегіону України від 14.06.2018 р. №141, з першого числа місяця місяця, що настає через 90 днів з дня її опублікування в офіційному друкованому виданні Міністерства "Інформаційний бюллетень

Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунальног комунального господарства України (2018-10-01) ПОГОДЖЕНО Зміну № 2: Міністерство охорони здоров’я України, лист № 26-04/48654/2-19 від 16.12.2019 р.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій, лист № 01-16429|261 від 15/11/2019 ЗАТВЕРДЖЕНО Зміну № 2: наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 16.01.2020 р. № 9 НАДАНО ЧИННОСТІ Зміни № 2: з першого числа місяця, що настає через 90 днів з дня її реєстрації та оприлюднення на офіційному вебсайті Мінрегіону (2020-06-01) УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

.

Мінрегіон України, 2020

Видавець нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів Мінрегіону України

Державне підприємство "Укрархбудінформ

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Чинні від 2020-06-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1Ці Норми встановлюють вимоги до проектування нових і тих, що реконструюються, підприємств харчування (закладів ресторанного господарства, далі-закладів РГ), які знаходяться у будинках, що стоять окремо, входять до складу багатофункціональних будинків і будинків іншого призначення, вбудовуються та прибудовуються до житлових будинків.

1.2Вимоги цих Норм поширюються на проектування всіх типів підприємств харчування (закладів РГ), незалежно від їх організаційно-правової форми і форми власності.

1.3Ці Норми не поширюються на проектування мобільних (згідно з ДСТУ Б В.2.2-22) і сезонних підприємств харчування (закладів РГ) тимчасового функціонування, фабрик-заготівельних (за ДСТУ 3862).

1.4Під час проектування будинків підприємств харчування (закладів РГ) поряд з положеннями цих Норм слід також виконувати вимоги ДБН Б.2.2-12, ДБН А.2.2-1, ДБН В.1.1-7, ДБН В.1.2-2, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-40, ДБН В.2.3-4, ДБН В.2.3-5, ДСТУ-Н Б В.2.2-27 та інших чинних нормативних документів у галузі будівництва.

(Пункт 1.4 змінено, Зміна № 2)

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цих Нормах є посилання на такі нормативні документи:

ДБН 360-92**

(Вилучено, Зміна № 2)

ДБН А.2.2-1-2003 Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення проектування

ДБН Б.2.2-12:2019 Містобудування. Планування та забудова територій

(Долучено, Зміна № 2)

ДВН В.1.4-1.01-97 СРББ.

(Вилучено, Зміна № 2)

ДВН В.1.4-2.01-97 СРББ.

(Вилучено, Зміна № 2)

ДБН В.1.1-5-2000

(Вилучено, Зміна № 2)

ДБН В.1.1-7-2002

(Вилучено, Зміна № 2)

ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги

(Долучено, Зміна № 2)

ДБН В.1.1-12:2014 Захист від небезпечних геологічних процесів. Будівництво у сейсмічних районах України

(Змінено, Зміна № 2)

ДБН В.1.1-31:2013 Захист територій, будинків і споруд від шуму

(Долучено, Зміна № 2)

ДБН В.1.1-45:2017 Будівлі і споруди в складних інженерно-геологічних умовах. Загальні положення

(Долучено, Зміна № 2)

ДБН В.1.2-2:2006 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Навантаження і впливи. Норми проектування

ДБН В.1.2-10-2008 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Основні вимоги до будівель і споруд. Захист від шуму

ДБН В.1.2-14-2008 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ

ДБН В.2.1-10:2009 Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування

ДБН В.2.2-3-97

(Вилучено, Зміна № 2)

ДБН В.2.2-3:2018 Заклади освіти

(Долучено, Зміна № 2)

ДБН В.2.2-4-97

(Вилучено, Зміна № 2)

ДБН В.2.2-4:2018 Заклади дошкільної освіти

(Долучено, Зміна № 2)

ДБН В.2.2-9:2018 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні Положення

(Змінено, Зміна № 2)

ДБН В.2.2-10-2001 Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я

ДБН В.2.2-11-2002 Будинки і споруди. Підприємства побутового обслуговування. Основні положення

ДБН В.2.2-13-2003 Будинки і споруди. Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди

ДБН В.2.2-15-2019 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення

(Змінено, Зміна № 2)

ДБН В.2.2-16-2005 Будинки і споруди. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади

ДБН В.2.2-17:2006

(Вилучено, Зміна № 2)

ДБН В.2.2-18:2007 Будинки і споруди. Заклади соціального захисту населення

ДБН В.2.2-20:2008 Будинки і споруди. Готелі

ДБН В.2.2-23:2009 Будинки і споруди. Підприємства торгівлі.

ДБН В.2.2-24:2019 Будинки і споруди. Проектування висотних житлових і громадських будинків

(Змінено, Зміна № 2)

ДБН В.2.2-28:2010 Будинки адміністративного та побутового призначення

(Долучено, Зміна № 2)

ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення

(Долучено, Зміна № 2)

ДБН В.2.3-4:2007

(Вилучено, Зміна № 2)

ДБН В.2.3-5-2001

(Вилучено, Зміна № 2)

ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів

ДБН В.2.5-13-98*

(Вилучено, Зміна № 2)

ДБН В.2.5-20-2018 Інженерне обладнання будинків і споруд. Газопостачання

(Змінено, Зміна № 2)

ДБН В.2.5-23:2010 Інженерне обладнання будинків і споруд. Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення

ДБН В.2.5-24-2003 Інженерне обладнання будинків і споруд. Електрична кабельна система опалення

ДБН В.2.5-27-2006

(Вилучено, Зміна № 2)

ДБН В.2.5-28-2018 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення

(Змінено, Зміна № 2)

ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту

(Долучено, Зміна № 2)

ДБН В.2.5-64:2012 Внутрішній водопровід і каналізація. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво

(Долучено, Зміна № 2)

ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція і кондиціонування

(Долучено, Зміна № 2)

ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування

ДБН В.2.5-77:2014 Інженерне обладнання будинків і споруд. Котельні

(Долучено, Зміна № 2)

ДБН В.2.6-31:2016 Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель

(Змінено, Зміна № 2)

ВБН В.2.2-45-1-2004

(Вилучено, Зміна № 2)

ГБН В.2.2-34620942-002:2015 Лінійно-кабельні споруди телекомунікацій. Проектування

(Долучено, Зміна № 2)

ДСТУ Б В. 1.1-4-98* Захист від пожежі. Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість. Загальні вимоги

ДСТУ Б В. 1.2-3:2006 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Прогини і переміщення. Вимоги проектування

ДСТУ Б В.2.2-22:2008 Будинки і споруди. Будівлі мобільні (інвентарні). Загальні технічні умови

ДСТУ Б В.2.5-34:2007 Сміттєпроводи житлових і громадських будинків. Загальні технічні умови

ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд

ДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013 Настанова з розрахунку та проектування захисту від шуму сельбищних територій

(Долучено, Зміна № 2)

ДСТУ-Н Б В.1.1-34:2013 Настанова з розрахунку та проектування звукоізоляції огороджувальних конструкцій житлових і громадських будинків

(Долучено, Зміна № 2)

ДСТУ-Н Б В.1.1-35:2013 Настанова з розрахунку шуму в приміщеннях і на територіях

(Долучено, Зміна № 2)

ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010 Настанова з розрахунку інсоляції об’єктів цивільного призначення

(Долучено, Зміна № 2)

ДСТУ-Н Б В.2.2-38-2013 Настанова з улаштування пожежних ліфтів в будинках та спорудах

(Долучено, Зміна № 2)

ДСТУ 3862-99 (зм. 2003 р.) Ресторанне господарство. Терміни та визначення

ДСТУ 4268:2003 Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги

ДСТУ 4269:2003 Послуги туристичні. Класифікація готелів

ДСТУ 4281:2004 Заклади ресторанного господарства. Класифікація

ДСТУ 8828:2019 Пожежна безпека. Загальні положення

(Долучено, Зміна № 2)

ДСТУ ISO 4190-1-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 1. Ліфти класів І, II, III і VI (ISO4190-1:1999, IDT)

ДСТУ ISO 4190-2-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 2. Ліфти класів IV (ISO 4190-2:2001, IDT)

ДСТУ ISO 4190-3-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 3. Ліфти службові класу V (ISO 4190-3:1982, IDT)

ДСТУ ISO 4190-6-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 6. Ліфти пасажирські для встановлення в житлових будинках. Планування і вибір (ISO 4190-6:1984, IDT)

ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT)

ДСТУ ISO 9386-1:2005 Приводні підіймальні платформи для осіб з обмеженими фізичними можливостями. Правила безпеки, розміри та функціонування. Частина 1. Вертикальні підіймальні платформи

ДСТУ ISO 9386-2:2005 Приводні підіймальні платформи для осіб з обмеженими фізичними можливостями. Правила безпеки, розміри та функціонування. Частина 2. Приводні сходові підйомники для пересування по нахиленій площині користувачів, що сидять, стоять та перебувають в інвалідних колясках

ДСТУ ISO 9589:2005 Ескалатори. Будівельні розміри.(ІSО 9589:1994, IDT)

ДСТУ EN 81-1:2003

(Вилучено, Зміна № 2)

ДСТУ EN 81-2:2003

(Вилучено, Зміна № 2)

ДСТУ EN 81-20:2015 (EN 81-20:2014, IDT) Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Ліфти для перевезення пасажирів та вантажів. Частина 20. Ліфти пасажирські та вантажопасажирські

(Долучено, Зміна № 2)

ДСТУ EN 81-72:2017 (EN 81-72:2015, IDT) Норми безпеки щодо конструкцій та експлуатації ліфтів. Специфічне використання пасажирських та вантажопасажирських ліфтів. Частина 72. Ліфти пожежні

(Долучено, Зміна № 2)

ДСТУ EN 115:2003

(Вилучено, Зміна № 2)

ДСТУ EN 115-1:2018 (EN 115-1:2017, IDT). Безпечність ескалаторів і рухомих доріжок. Частина 1. Конструкція та установлення

(Долучено, Зміна № 2)

ДСТУ EN 671-1:2017 (EN 671-1:2012, IDT) Стаціонарні системи пожежогасіння. Кранкомплекти пожежні. Частина 1. Кран-комплекти з напівжорсткими рукавами. Загальні вимоги

(Долучено, Зміна № 2)

ДСТУ EN 671-2:2017 (EN 671-2:2012, IDT) Стаціонарні системи пожежогасіння. Кранкомплекти пожежні. Частина 1. Кран-комплекти з плоско-складаними рукавами. Загальні вимоги

(Долучено, Зміна № 2)

ДСТУ EN ISO 7010:2019 (EN ISO 7010:2012; A1:2014; A2:2014; A3:2014; A4:2014; A5:2015; A6:2016; A7:2017, IDT; ISO 7010:2011; Amd1:2012; Amd2:2012; Amd3:2012; Amd4:2013; Amd5:2014;Amd6:2014; Amd7:2016, IDT) Графічні символи, кольори та знаки безпеки. Зареєстровані знаки безпеки

(Долучено, Зміна № 2)

НПАОП 0.00-1.02-08 Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів

НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів

НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок

НАПБ Б.01.003-2009 Правила улаштування та експлуатації систем оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей в будинках і спорудах

НАПБ Б.01.007-2004

(Вилучено, Зміна № 2)

НАПБ Б.02.014-2011 Положення про порядок погодження з органами державного пожежного нагляду проектних рішень, на які не встановлено норми та правила, обґрунтованих відхилень від обов'язкових вимог нормативних документів

(Змінено, Зміна № 2)

НАПБ Б.06.004-2005

(Вилучено, Зміна № 2)

НАПБ Б.07.025-2004

(Вилучено, Зміна № 2)

ПУЕ:2017 Правила улаштування електроустановок

(Змінено, Зміна № 2)

ДГН 6.6.1-6.5.001-98 (НРБУ-97) Норми радіаційної безпеки України. Державні гігієнічні нормативи

ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів

ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами)

ДСанПіН 239-96 Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань

ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку

ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної і локальної вібрації

ДСН 281/33252-2019 Санітарні норми допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови

(Долучено, Зміна № 2)

ДСН 463:2019 Державні санітарні норми допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і території житлової забудови

(Долучено, Зміна № 2)

ДСНіП 3.3.6-096-2002 Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів

СНиП II-12-77

(Вилучено, Зміна № 2)

СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий (Внутрішній водопровід і каналізація будинків)

СНиП 2.04.02-84

(Вилучено, Зміна № 2)

СНиП 2.04.05-91

(Вилучено, Зміна № 2)

СНиП 2.09.04-87

(Вилучено, Зміна № 2)

СНиП 3.05.06-85 Электротехнические устройства (Електротехнічні пристрої) СНиП 3.05.07-85 Системы автоматизации (Системи автоматизації)

ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ.

(Вилучено, Зміна № 2)

ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)

ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ.

(Вилучено, Зміна № 2)

ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электрические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля (ССБП. Електричні поля. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю)

ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ.

(Вилучено, Зміна № 2)

ГОСТ 14202-69

(Вилучено, Зміна № 2)

ПУЭ-86

(Вилучено, Зміна № 2)

ДСанПіН 203/7524-2003 Державні санітарні правила і норми при роботі з джерелами електромагнітних полів

(Долучено, Зміна № 2)

ДСанПіН 87/22619-2013 Полімерні та прлімервмісні матеріали, вироби і конструкції, що застосовуються у будівництві та виробництві меблів. Гігієнічні вимоги

(Долучено, Зміна № 2)

СанПиН 2605-82

(Вилучено, Зміна № 2)

СанПиН 6027.А-91

(Вилучено, Зміна № 2)

СанПиН 42-120-4948-89

(Вилучено, Зміна № 2)

СанПиН 42-123-4240-86

(Вилучено, Зміна № 2)

СанПиН 42-128-87

(Вилучено, Зміна № 2)

СН 1304-75

(Вилучено, Зміна № 2)

СН 1757-77

(Вилучено, Зміна № 2)

СН 2152-80

(Вилучено, Зміна № 2)

СН 3077-84

(Вилучено, Зміна № 2)

СП 5781-91

(Вилучено, Зміна № 2)

СП 42-123-5777-91

(Вилучено, Зміна № 2)

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цих нормах вжито терміни, наведені в ДСТУ 3862: ресторанне господарство РГ, заклад РГ, тип закладу РГ, клас закладу РГ, ресторан, кафе, кафетерій, закусочна (шинок), бар, їдальня, буфет; в ДСТУ 4281: повносервісний заклад РГ, заклад швидкого обслуговування РГ, загально-доступний заклад РГ, закритий заклад РГ, ресторан-бар, кав’ярня, кафе-бар, кафе-пекарня, нічний клуб, пивна зала, фабрика-заготівельня, фабрика-кухня, домова кухня, ресторан за спеціальними замовленнями (catering); в ДБН В.2.2-9: багатофункціональні будинки.

Нижче подано терміни, додатково вжиті у цих нормах, та визначення позначених ними понять.

3.1розрахунковий показник закладу РГ (потужність)

Місткість-кількість місць в обідній залі

Продуктивність-кількість страв, які виробляються за зміну

3.2 Підприємство швидкого харчування (фастфуд)

Підприємство швидкого харчування зі зменшеним часом вживання та приготування їжі, з спрощеними столовими приборами або без них, або за межами підприємства

3.3 Зона харчування (фудкорт)

Зона харчування в торговельному центрі, готелі, аеропорті, на вокзалі або в деяких випадках в окремій будівлі, де відвідувачам пропонують послуги відразу декілька закладів харчування, що мають загальну залу для харчування.

(Розділ 3 змінено, Зміна № 2)

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1.1Підприємства харчування (заклади РГ) складаються з двох функціональних груп приміщень: а) призначених для обслуговування відвідувачів (розділ 6.2); б) призначених для виготовлення кулінарної продукції (розділ 6.3). Відповідно до цього величина підприємств харчування (закладів РГ) характеризується місткістю (кількістю місць в обідній залі) і продуктивністю (кількістю страв, що випускаються в зміну).

Місткість і продуктивність підприємств харчування (закладів РГ) визначаються завданням на проектування або проектом. У завданні, за необхідності, додатково вказується кількість місць для сезонного розширення, а також кількість страв для відпуску додому або забезпечення продукцією роздавальних і доготівельних підприємств харчування (закладів РГ).

4.1.2Оптимальні величини кількості місць в залі загальнодоступних підприємств харчування (закладів РГ) вказані в таблиці 1.

Примітка 1. Кількість місць в ресторані, що розміщується на поверсі вище за умовну висоту 47 м, не повинна перевищувати 100 місць.

Примітка 2. Місткість підприємств-автоматів (зокрема залів, зон) встановлюється завданням на проектування або проектом.

Примітка 3. Допускаються інші місткості залу, встановлювані замовником (інвестором). Кількість залів в підприємствах харчування (закладах РГ), а також поєднання типів залів в комплексному підприємстві харчування (закладі РГ) встановлюється завданням на проектування або проектом.

(Таблицю 1 змінено, Зміна № 2)

4.1.3Склад приміщень підприємств харчування (закладів РГ) слід приймати залежно від типу закладів, форми обслуговування, а також, залежно від встановленої класності закладу. Перелік додаткових послуг, які потребують спеціальних приміщень або зон, наведені у додатку А.

4.1.4На підприємствах, в організаціях і закладах для працюючих (співробітників) слід передбачати підприємства харчування (заклади РГ) або приміщення харчування відповідно до вимог ДБН В.2.2-3, ДБН В.2.2-4, ДБН В.2.2-10, ДБН В.2.2-11, ДБН В.2.2-13, ДБН В.2.2-16, ДБН В.2.2-18, ДБН В.2.2- 20, ДБН В.2.2-23, а також інших НД за видами громадських будинків і споруд запереліком додатка А ДБН В.2.2-9. Заклади обслуговування населення з тривалим знаходженням відвідувачів з контролем (бібліотеки, театри тощо) повинні, як правило, мати приміщення для організації харчування.

4.1.5За відсутності відомчих вимог і норм тип і місткість підприємств харчування (закладів РГ), вказаних в 4.1.4, слід приймати за додатком Б, таблиці Б.1 і Б.2.

4.1.6При проектуванні приміщень обідніх залів і виробничих приміщень підприємств харчування (закладів РГ), вказаних в 4.1.4, слід враховувати вимоги цього Нормативного документа.

4.1.7При проектуванні будинків підприємств харчування (закладів РГ) повинні бути передбачені необхідні надійність, міцність і довговічність функціонування будівель, що забезпечують безпеку і збереження здоров'я його відвідувачів в межах нормативного терміну експлуатації згідно з вимогами ДБН В.1.2-2, ДБН В.1.2-14, ДБН В.2.1-10, ДСТУ Б В.1.2-3.

4.1.8В особливих умовах будівництва (просідаючі ґрунти, підроблювані території, сейсмічні райони) слід керуватися ДБН В.1.1-45 і ДБН В.1.1-12.

(Пункт 4.1.8 змінено, Зміна № 2)

4.1.9Будинки підприємств харчування (закладів РГ) повинні відповідати експлуатаційним вимогам до території, приміщень приймання, зберігання, виробництва і реалізації продукції, а також до умов праці персоналу-незалежно від форм власності і організаційно-правових форм.

(Пункт 4.1.9 змінено, Зміна № 2)

5 РОЗМІЩЕННЯ БУДИНКІВ, ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ

5.1 Вимоги до розміщення

5.1.1Розміщення загальнодоступних підприємств харчування (закладів РГ), їх місткість і тип слід передбачати, керуючись перспективними схемами розвитку генеральних планів районів з урахуванням як нового будівництва, так і реконструкції підприємств, що діють, з можливою зміною їх спеціалізації, виходячи з інвестиційних переваг замовників та недопущення створення негативних факторів впливу на умови проживання населення, оточуюче середовище.

5.1.2Підприємства харчування (заклади РГ) місткістю 100 і більше місць (таблиця 1) (ресторани, бари, кафе, як правило, великої місткості) доцільно розміщувати в громадських і торгових центрах, на магістралях і площах, поблизу зупинок міського транспорту, станцій метрополітену, вокзалів і аналогічних місцях жвавого руху населення, а також на рекреаційних територіях.

5.1.3Підприємства харчування (заклади РГ) повсякденного обслуговування місткістю, як правило, від 25 до 75 місць (кафе і закусочні спеціалізовані, бари, магазини кулінарії, їдальні загальнодоступні, дієтичні і роздавальні-зокрема для пенсіонерів, інвалідів і добродійні), а також домові кухні слід орієнтувати на наближене обслуговування і розміщувати на території житлових районів з урахуванням обслуговування працівників підприємств і установ (закладів), що розміщуються на цих територіях.

5.1.4Приміщення для продажу кулінарних напівфабрикатів і виробів (магазин кулінарії) слід передбачати, у складі ресторанів і їдалень, допускається ці приміщення розміщувати в будинках іншого призначення.

5.1.5Загальнодоступні підприємства харчування (заклади РГ) допускається вбудовувати або прибудовувати до житлових, громадських або виробничих будинків при дотриманні необхідних санітарно-гігієнічних і протипожежних вимог до підприємств харчування (закладів РГ) з урахуванням нормативних документів, що діють на момент проектування. При цьому мають зберігатися усі функціональні параметри як самого підприємства, так і об'єкту, у який воно (він) вбудовується.

5.1.6У житлових будинках, де є нежитлові поверхи, допускається розміщувати вбудовані або прибудовані підприємства харчування (заклади РГ) не вище другого поверху, місткістю не більше150 посадочних місць, магазини кулінарії без технологічних процесів торговельною площею не більше 150 м2, а також кафетерії у складі підприємств торгівлі за умови виконання вимог таблиці 3 ДБН В.1.1-31 та ДСН 463 негорючими матеріалами.

(Пункт 5.1.6 змінено, Зміна № 1, Зміна № 2)

5.1.7Не допускається розміщувати підприємства харчування (заклади РГ) на прибудинкових територіях житлових будинків.

5.1.8Розміщення загальнодоступного підприємства харчування (закладу РГ) в екологічно несприятливій зоні (з перевищенням ГДК і допустимих рівнів шкідливих впливів) без відповідних компенсаційних заходів не допускається.

5.1.9Для орієнтовних розрахунків ступеня забезпеченості загальнодоступними підприємствами харчування (закладами РГ) слід користуватися розрахунковими показниками кількості місць на 1000 жителів за ДБН Б.2.2-12.

(Пункт 5.1.9 змінено, Зміна № 2)

5.1.10Їдальні промислових підприємств слід розміщувати відповідно до вимог ДБН В.2.2-28, їдальні закладів вищої освіти-відповідно до вимог ДБН В.2.2-3, їдальні лікувальних та оздоровчих закладів-відповідно до вимог ДБН В.2.2-10.

(Пункт 5.1.10 змінено, Зміна № 2)

5.2 Вимоги до ділянки

5.2.1Площі земельних ділянок при проектуванні будинків загальнодоступних підприємств харчування (закладів РГ), що стоять окремо, слід приймати за завданням на проектування і МУ ОЗД (містобудівними умовами і обмеженнями забудови ділянки) згідно з ДБН Б.2.2-12.

Примітка 1. Розрахункові показники площі ділянок для прибудованих підприємств харчування (закладів РГ) допускається зменшувати на 25 %, для вбудовано-прибудованих-до 50 %.

Примітка 2. При реконструкції, що приводить до збільшення місткості підприємства харчування (закладу РГ), або при пристосуванні будинку іншого призначення для підприємств харчування (закладів РГ) допускається приймати площі ділянки, скорочені до функціонально необхідних розмірів.

(Пункт 5.2.1 змінено, Зміна № 2)

5.2.2На земельній ділянці слід передбачити чітке зонування, з виділенням: зони для відвідувачів, за необхідності, з майданчиком для сезонного розміщення додаткових столиків на відкритому повітрі (відповідно до 4.1.1); виробничої зони, куди можуть входити господарський двір з під'їзними шляхами для вантажних автомобілів, розвантажувальний майданчик, що примикає до групи складських приміщень, сміттєзбірник, майданчик відпочинку для персоналу; стоянки для індивідуального автотранспорту. При проектуванні вбудованих та прибудованих приміщень підприємств харчування (закладів РГ) необхідно провести розмежування прибудинкової території житлового будинку та території підприємства харчування (закладу РГ).

Примітка 1. Необхідність огороджування ділянки і ступінь його захисту від несанкціонованого проникнення встановлюється замовником в завданні на проектування або проектом.

Примітка 2. Майданчики сезонного розширення, що розміщуються з боку проїзної частини, повинні бути захищені від випадкового (аварійного) наїзду автотранспорту.

5.2.3Господарську зону і розвантажувальні майданчики підприємств харчування (закладів РГ), що розміщуються в житлових будинках, слід розташовувати з того боку житлового будинку, де немає вікон і входів в житлові приміщення.

5.2.4Відстань від вікон і дверей приміщень підприємств харчування (закладів РГ) до майданчиків із сміттєзбірником повинна бути не менше 20 м. Лінійні розміри майданчиків в плані повинні з усіх боків на 1,5 м перевищувати площу сміттєзбірника. Майданчики із сміттєзбірниками підприємств харчування (закладів РГ) повинні мати свою систему збирання і накопичення сміття, табути відокремленими від сміттєзбиральних майданчиків житлового будинку.

5.2.5Розрахункова кількість машино-місць на автостоянках та в гаражах ресторанів і кафе приймається за завданням на проектування, але не менше ніж вимагається за ДБН Б2.2-12.

Необхідність майданчика для стоянки автомобілів, мотоциклів і велосипедів, розміщуваного поблизу інших типів підприємств харчування (закладів РГ), визначається за ДБН В.2.3-15, [5] та завданням на проектування або проектом.

Майданчик для стоянки автомобілів і мотоциклів від будинку підприємства харчування (закладу РГ) повинен розташовуватися на відстані згідно з вимогами ДБН 360, але не далі ніж 200 м.

Автостоянки для особистого транспорту інвалідів при підприємствах харчування (закладах РГ) слід розраховувати згідно з В.1 додатка В цих Норм.

(Пункт 5.2.5 змінено, Зміна № 2)

5.2.6На ділянці підприємства харчування (закладу РГ) слід передбачати проїзди, пішохідні доріжки, штучне освітлення і озеленення. Освітлення фасадної групи підприємств харчування (закладів РГ) повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28, не створювати негативного впливу (світлове навантаження в нічний час доби) на приміщення прилеглих житлових будинків.

5.2.7Елементи ділянки повинні бути доступні для інвалідів згідно з вимогами ДБН В.2.2-40:

а) відкриті сходи і пандуси на ділянці повинні забезпечувати безпеку і зручність пересування;

б) огорожі, поручні і пристосування, повинні використовуватися також для руху індивідуальних колясок;

в) матеріали покриття і їх фактура, що застосовуються на шляху руху людей, повинні запобігати ковзанню і тому подібне.

(Пункт 5.2.7 змінено, Зміна № 2)

5.2.8Будинки, в яких розташовані заклади громадського харчування, допускається розташовувати по червоній лінії, при цьому входи та крильця не мають виходити за межі червоних ліній.

(Пункт 5.2.8 змінено, Зміна № 1)

6 ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ

6.1 Загальні вимоги

6.1.1Об'ємно-планувальні рішення приміщень повинні передбачати потоковий технологічний процес, виключати зустрічні потоки сировини, напівфабрикатів і готової продукції, використаного і чистого посуду, а також виключити перетин шляхів руху відвідувачів і персоналу. Слід виключити перетин шляхів переміщення свіжої сировини та сміттєзбиральних ємностей, а також сумісне зберігання сировини, яка може бути локальним джерелом бактеріального забруднення (м'ясо-овочі).

(Пункт 6.1.1 змінено, Зміна № 2)

6.1.2Для маломобільних відвідувачів слід передбачати пристрої і заходи для безперешкодного доступу і зручного користування приміщеннями цією категорією відвідувачів: пандуси при входах в будинок; належні двері і тамбури; пристрої вертикального підйому в будинках заввишки більше ніж один поверх (за відсутності в них пасажирських ліфтів); пристрої і пристосування для осіб з інвалідністю; необхідну інформацію згідно з ДБН В.2.2-40 та додатком В.

(Пункт 6.1.2 змінено, Зміна № 2)

6.1.3Необхідність в пасажирських ліфтах і інших засобах вертикального транспорту, зокрема в автономних ліфтах, при розміщенні підприємств харчування (закладів РГ) на верхніх поверхах будинку іншого призначення, встановлюється завданням на проектування або проектом.

6.1.4Вантажні ліфти повинні передбачатися при розміщенні виробничої групи приміщень в двох і більше рівнях, зокрема-в підвальному просторі.

6.1.5Приміщення для відвідувачів поділяються на дві функціональні підгрупи: обідня зала з естрадою, аванзалом і тому подібне та допоміжні приміщення (вестибюль, гардероб, туалети, артистичні, приміщення додаткового обслуговування тощо).

6.1.6Приміщення для виготовлення кулінарної продукції поділяються на три функціональні підгрупи: основні виробничі приміщення, складські приміщення і службово-побутові приміщення.

6.1.7Склад і площі приміщень підприємств харчування (закладів РГ) загальнодоступної мережі слід приймати за розділами 6.2 і 6.3 цих Норм.

6.1.8Склад і площі приміщень підприємств харчування (закладів РГ) дошкільних і навчальних закладів, лікарень і закладів соціального захисту населення, культурно-видовищних закладів, фізкультурно-спортивних споруд, готелів, транспортних підприємств, військових частин і організацій, адміністративних, наукових, проектних, юридичних, фінансових і ін. установ слід приймати за нормами проектування відповідних об'єктів, а за їх відсутності-за завданням на проектування або за проектом.

6.1.9Проектування підприємств харчування (закладів РГ), що розміщуються в цокольних і підвальних поверхах, слід здійснювати відповідно до вимог ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-10, ДБН В.2.2-15 та розділу 9 цих Норм.

6.1.10Поверховість будинку визначається містобудівними і функціонально-технологічними вимогами.

Висота розміщення приміщень підприємств харчування (закладів РГ) в будинках обмежується технічними і технологічними можливостями.

6.1.11Висота поверху підприємств харчування (закладів РГ) (від підлоги до підлоги), за винятком висоти технічного поверху, повинна бути не менше ніж 3,3 м.

Висота приміщень для розміщення виробничих цехів у підприємствах харчування (закладах РГ) приймається за технологічними вимогами, але не менше ніж: 3,0 м-за кількості місць до 150 включно; 3,3 м-більше 150 до 300 місць і 3,9 м-понад 300 місць. У приміщеннях гарячих цехів і мийних висота повинна бути не менше суміжних з ними обідніх залів.

У приміщенні з похилою стелею або різними за висотою частинами приміщення вимогам до найменшої висоти повинна відповідати середня (приведена) висота приміщення. При цьому висота приміщення в будь-якій його частині повинна бути не менше ніж 2,5 м.

Примітка 1. В окремих приміщеннях допоміжного призначення і коридорах залежно від об'ємнопланувальних рішень будинків і технологічних вимог допускається зменшення висоти до 2,2 м, а в складських і службово-побутових приміщеннях-до 2,5 м до низу виступних конструкцій.

Примітка 2. Висоту приміщень вбудованих підприємств харчування (закладів РГ) місткістю до 50 місць допускається приймати за висотою приміщень житлових будинків.

6.1.12В будинках підприємств харчування (закладів РГ) слід передбачати окремі евакуаційні виходи для відвідувачів і персоналу.

Входи в підприємства харчування (заклади РГ), що розміщуються в житлових будинках, повинні мати окремі евакуаційні виходи (входи) від виходів і входів до житлових будинків. Входи в підприємства харчування (заклади РГ), що розміщуються в адміністративних і побутових будинках виробничих підприємств, допускається суміщувати з входами в ці будинки.

Вхід для персоналу через приміщення завантажувальної допускається для підприємств харчування (закладів РГ) з продуктивністю не більше 3000 страв на добу.

(Пункт 6.1.12 змінено, Зміна № 2)

6.1.13На експлуатованих плоских покрівлях, балконах, лоджіях і відкритих сходових маршах і майданчиках, а також біля відкритих приямків або в разі перепаду позначок у майданчиків більше 0,45 м повинні бути передбачені заходи від випадкового падіння людини.

При розміщенні підприємств харчування (закладів РГ) на експлуатованих покрівлях підземних автопаркінгів необхідно керуватись вимогами щодо одночасного перебування людей на експлуатованій покрівлі, під якою розміщений автопаркінг згідно з ДБН В.2.3-15.

При розміщенні підприємств харчування (закладів РГ) на експлуатованих покрівлях підземних автопаркінгів слід керуватись вимогами щодо якості повітря згідно з ДСП 201.

6.1.14У залах, основних виробничих і адміністративних приміщеннях рекомендується мати природне освітлення (бічне, верхнє).

Приміщення залів, виробничі і адміністративні приміщення рекомендується захищати планувальними і конструктивними заходами від прямих сонячних променів.

Без природного освітлення допускається проектувати всі приміщення, вказані в ДБН В.2.5- 28 і ДБН В.2.2-9.

6.1.15У випадку природного освітлення приміщень будинок підприємства харчування (закладу РГ) орієнтують так, щоб виробничі і складські приміщення були обернені на північ і північний схід, а обідні зали і приміщення для персоналу-на південь і південний схід. У разі несприятливої орієнтації слід застосовувати сонцезахисні пристрої.

6.1.16Конструкції підлог у всіх приміщеннях не повинні мати пустот. Підлоги і огороджувальні конструкції повинні бути захищені від проникнення гризунів.

Матеріали покриття підлоги повинні бути довговічними, безпиловими, нетоксичними, виключати травматизм і забезпечувати вологе прибирання і дезинфекцію.

Полімерні матеріали для покриття підлоги повинні відповідати вимогам ДСанПіН 87/22619.А.

Не допускаються перепади рівнів підлоги у складських, виробничих приміщеннях і в залах з самообслуговуванням та вимогами пожежної безпеки, які висуваються до шляхів евакуації.

(Пункт 6.1.16 змінено, Зміна № 2)

6.2 Приміщення для відвідувачів

6.2.1Склад та основні вимоги

6.2.1.1Перелік приміщень для обслуговування відвідувачів у підприємствах харчування (закладах РГ) різного типу і класу слід приймати за таблицею 2.

Допускається розширювати склад приміщень в завданні на проектування або в проекті.

У загальнодоступних їдальнях і кафе на площі зали допускається передбачати буфет (сікбар) площею 6-12 м.

6.2.2.4Обідні зали слід, як правило, розташовувати в одному рівні з гарячим і холодним цехами, а також мийною столового посуду.

6.2.2.5У підприємствах харчування (закладах РГ) з самообслуговуванням роздавальну слід розміщувати на площі зали в безпосередньому зв'язку з гарячим цехом.

Роздавальні лінії рекомендується відокремлювати від обідньої зали бар'єром, екраном і тому подібне. Відстань від роздавального обладнання до обмежуючих бар'єрів в залі слід приймати:

- при проході відвідувачів в один ряд - 0,9 м;

- з передбаченим обгоном черги - 1,2 м.

Ширина робочої зони за технологічною роздавальною лінією приймається не менше 1 м.

6.2.2.6Роздавальні зони і буфети в підприємствах харчування (закладах РГ) з обслуговуванням офіціантами розміщуються на площах груп виробничих приміщень (див. розділ 6.3.1).

6.2.2.7Залу ресторану або кафе допускається розділяти на зони перегородками (стаціонарними або розсувними) за умови влаштування шляхів евакуації з кожної зони окремо.

Ширину проходу в залах слід приймати не менше вказаної в таблиці 3.

6.2.2.8У підприємствах харчування (закладах РГ), пов'язаних з відпочинком відвідувачів, слід передбачати естради і танцювальні майданчики.

При визначенні площі танцювального майданчика слід виходити з норми площі на пару - 0,15-0,2 м2 з розрахунку 50-70 % загальної кількості місць в залі.

*)

У дужках вказана ширина проходів між столами, призначеними для харчування стоячи. **) Для маломобільних груп населення згідно з 7.2.19 ДБН В.2.2-40 для 5% загальної місткості закладу.

Примітка 1. Ширина проходу визначається між спинками стільців (при відстані від спинки стільця до краю столу 0,5 м), між вільними сторонами (кутами) столів.

Примітка 2. У їдальнях ширину основного проходу, обслуговуючого більше 200 місць, допускається збільшувати на 0,2 м на кожних 100 місць понад 200, але не більш ніж на 1,2 м.

(Таблицю 3 змінено, Зміна № 2)

6.2.3Допоміжні приміщення

6.2.3.1До складу допоміжних приміщень входять вестибюль з гардеробом, туалети, приміщення (місця) для відпочинку, кімнати для куріння тощо, а також приміщення з надання послуг відвідувачам, які встановлюються завданням на проектування.

У багатозальних підприємствах харчування (закладах РГ) допоміжні приміщення слід об'єднувати.

6.2.3.2У вестибюлях або окремих приміщеннях (нішах) перед обідніми залами слід передбачати умивальники з розрахунку не менше 1 крана на 50 місць в залі. У закусочних без вестибюлів умивальники допускається встановлюватив залі.

6.2.3.3Кількість місць в гардеробі верхнього одягу для відвідувачів повинна на 10 % перевищувати місткість зали. Довжина вішалок визначається з розрахунку шість гачків для одягу на 1 пог. м вішалки.

6.2.3.4Входи в туалети (вбиральні) для відвідувачів слід передбачати з вестибюля. Туалети повинні проектуватися роздільними для чоловіків і жінок. Кількість унітазів в кожному з них слід приймати не менше: при загальній кількості місць в залах до 300 - один унітаз на кожних 60 місць для чоловіків і два унітази для жінок, понад 300 - додатково один унітаз на кожні подальші 100 місць.

У чоловічих туалетах на кожен унітаз слід передбачати один пісуар (у туалетах пивних барів-кількість унітазів та пісуарів необхідно передбачати у подвійній кількості).

У шлюзах туалетів слід передбачати не менше одного умивальника на кожні чотири унітази. У ресторанах, барах і кафе з обслуговуванням офіціантами в шлюзах туалетів слід передбачати додаткову площу не менше 4 м2 для туалетної.

Примітка 1. За кількості місць в залі менше 50 допускається проектувати один туалет на один унітаз з умивальником.

Примітка 2. За кількості місць в залах більше 50 слід додатково передбачати спеціальну кабіну для відвідувачів з інвалідіністю, що пересувається на кріслі колісному. За меншої місткості необхідність кабіни обумовлюється завданням на проектування.

(Пункт 6.2.3.4 змінено, Зміна № 2)

6.2.3.5У підприємствах харчування (закладах РГ), що розташовуються на автотрасах, в зонах масового туризму і інших місцях із значним одночасним потоком відвідувачів, рекомендується подвоювати кількість санітарних приладів туалетів, а площу вестибюля збільшувати до 30 % понад встановлену норму.

6.2.3.6Матеріали і конструктивне вирішення стель, стін і перегородок у групі приміщень для відвідувачів повинні забезпечити акустичний комфорт, оптимальний мікроклімат, бути екологічно нешкідливими. Форма і фактура вертикальних поверхонь в місцях скупчення відвідувачів і на шляхах пересування на висоту до 2 м повинні бути травмобезпечними.

6.2.3.7У приміщеннях для відвідувачів опорядження стін на висоту до 2 м повинно бути водостійким. Вологостійким повинно бути опорядження стель над роздавальними і буфетними (кафетерійними) стопками.

6.2.4Приміщення магазину (відділу) кулінарії

6.2.4.1Магазини кулінарії слід розміщувати, як правило, у складі підприємства харчування (закладу РГ). За торговельної площі зали понад 130 м2 магазини кулінарії можуть розміщуватися самостійно.

При самостійному розміщенні магазину слід додатково передбачити приймальну продуктів площею 16 м2 і службово-побутові приміщення з розрахунку 1,4 м2 на 10 м2 торговельної площі.

6.2.4.2У магазинах кулінарії на три і більше робочих місць слід проектувати на площі підсобного приміщення охолоджувану камеру з розрахунку 1,5 м2 на одне робоче місце.

Примітка. На одному робочому місці слід передбачати реалізацію 600 страв на день.

6.2.4.3Допускається при магазині кулінарії передбачити кафетерій, відділи замовлень і відпуску обідів додому.

6.3 Приміщення з виготовлення кулінарної продукції

6.3.1Виробничі приміщення

6.3.1.1Склад приміщень виробничого призначення визначається виходячи з прийнятих: типу підприємства харчування (закладу РГ), оброблюваної продукції (сировина, напівфабрикати) і форми обслуговування. Розгорнутий перелік виробничих приміщень за типами підприємств харчування (закладівРГ) наведений у додатку Д.

Площі виробничої групи приміщень приймаються згідно з додатком Е.

Мінімальний розмір виробничого приміщення слід приймати, як правило, не менше 7 м.

6.3.1.2Виробничу групу приміщень, рекомендується розміщувати в єдиній функціональній зоні.

При розміщенні виробничих приміщень в дво-триповерхових підприємствах харчування (закладах РГ) принцип функціонального поповерхового зонування груп виробничих приміщень необхідно зберігати.

6.3.1.3Розміщення цехів в структурі будинку повинно забезпечувати послідовність технологічних процесів обробки продуктів і виготовлення виробів при мінімальній протяжності функціональних зв'язків і відсутності перетину технологічних і транспортних потоків.

Цехи не повинні бути прохідними, виняток можуть становити відділення цехів, зв'язані послідовними технологічними процесами.

6.3.1.4Виробничі цехи для підприємств харчування (закладів РГ) продуктивністю більше за 1500 страв на добу (або 50 і більше місць) рекомендується передбачати в роздільних приміщеннях.

У підприємствах харчування (закладах РГ) меншої продуктивності, що працюють на напівфабрикатах високого ступеня готовності, допускається об'єднувати в одному приміщенні:

- гарячий і холодний цехи;

- мийну столового і кухонного посуду.

6.3.1.5При об'єднанні в одному приміщенні цехів з різними температурно-вологими режимами, а також мийних різного призначення слід застосовувати технологічне обладнання, що забезпечує в місцях обробки і приготування харчових страв задані параметри внутрішнього середовища. У такому приміщенні цехи слід розділяти бар'єрами заввишки до 1,6 м або обладнанням.

6.3.1.6Ширина коридорів у виробничій групі приміщень повинна бути не менше наведеної в таблиці 4.

*)

Або місць в залі: до 100; більше 100 до 200; понад 200. **)

При застосуванні візків з піддонами.

6.3.1.7Склад приміщень кондитерського і борошняного цехів, залежно від їх потужності, слід приймати за додатком Ж.

6.3.1.8Рекомендовані розміри площ приміщень цеху борошняних виробів наведені в таблиці 5.

6.3.1.9При включенні до складу виробничих приміщень кондитерського цеху і цеху борошняних виробів слід збільшувати площі таких приміщень:

- комори сухих продуктів;

- охолоджуваної камери молочно-жирових продуктів;

- гардероба персоналу;

- душових і туалетів (вбиралень) з розрахунку 1 м на кожні 1000 виробів.

6.3.1.10Для вироблення і реалізації м'якого морозива до складу виробничих приміщень слід включати:

- приміщення для зберігання і обробки сировини з холодильною камерою;

- приміщення для відновлення молочної суміші і приготування гарнірів з холодильним обладнанням;

- мийну інвентаря і посуду.

6.3.1.11Мийні кухонного посуду, внутрішньоцехової тари напівфабрикатів і столового посуду за виконання санітарно-гігієничних вимог допускається розміщувати в одному блоці при виробництві менше 1500 страв на добу (50 місць та менше), при цьому мийну столового посуду слід відокремлювати бар'єром заввишки не більше 1,6 м від підлоги.

6.3.1.12Приміщення роздавальної в підприємствах харчування (закладах РГ) з обслуговуванням офіціантами повинно мати безпосередній зв'язок з гарячим і холодним цехами, приміщенням для різання хліба, сервізною, мийною столового посуду і буфетом через технологічні або дверні прорізи.

У роздавальній слід передбачити місце для встановлення касових апаратів і умивальник для офіціантів.

Якщо вказані приміщення розташовані з одного боку роздавальної, то ширина роздавального приміщення повинна бути не менше 2 м. При розташуванні цих приміщень з двох і більше боків роздавальної-не менше 3 м. Фронт видачі страв в роздавальній у разі обслуговуванні офіціантами слід приймати: для гарячих цехів не менше ніж 0,03 м; для холодних цехів - 0,015 м і для буфетів - 0,01 м на одне місце в залі.

6.3.1.13У їдальнях і ресторанах, що готують 5000 і більше страв на добу, за обґрунтування допускається передбачати харчову лабораторію площею 24 м2.

6.3.1.14Ширина проходів у виробничих приміщеннях повинна бути не менше наведеної в таблиці 6.

6.3.1.15Стіни і колони у виробничих приміщеннях з вологим режимом повинні мати вологостійке опорядження на висоту не менше 1,8 м.

6.3.1.16Пофарбування стін, перегородок, конструкцій і обладнання у виробничих приміщеннях рекомендується передбачати в світлих холодних тонах. Фарби не повинні виділяти в повітряне середовище хімічних речовин вище регламентованих ДСП 201 Фарби повинні мати позитивні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

6.3.1.17Колірне опорядження інтер'єрів виробничих частин будинків слід передбачати відповідно до ДСТУ EN ISO 7010.

(Пункт 6.3.1.17 змінено, Зміна № 2)

6.3.1.18Підлога у всіх приміщеннях повинна бути гладенькою без щілин, вибоїн, з поверхнею, зручною для миття, з уклоном підлоги до трапів (з розрахунку один трап на 100 м площі, але не менше одного на приміщення).

За наявності технологічних трапів в підприємствах харчування (закладах РГ) додаткові трапи для прибирання приміщень не встановлюються.

6.3.2Приміщення приймання і зберігання продуктів

6.3.2.1Площі груп приміщень для приймання і зберігання продуктів слід визначати за питомими показниками додатка И.

6.3.2.2Приміщення зберігання продуктів повинні мати безпосередній зв'язок із завантажувальною і не мають бути прохідними.

Приміщення для зберігання продуктів і охолоджуваних камер не допускається розміщувати під мийними і санітарними вузлами, а також під виробничими приміщеннями з трапами.

6.3.2.3Слід передбачати роздільне зберігання продуктів згідно з прийнятими умовами зберігання: сухі (борошно, цукор, крупа, макаронні вироби); хліб; м'ясні; рибні; молочно-жирові; гастрономічні; овочі.

Примітка. Для зберігання хліба рекомендується окрема комора з роздільним зберіганням житнього і пшеничного хліба.

6.3.2.4Мінімальна ширина коридорів в приміщеннях для приймання і зберігання продуктів приймається, залежно від кількості вироблюваних страв на добу, такою:

до 3000 - 1,3м (до 100 місць в залі);

більше 3000 до 6000 - 1,5 м (більше 100 до 200 місць в залі);

понад 6000 - 1,8 м (понад 200 місць в залі).

6.3.2.5Площу охолоджуваної камери слід приймати з внутрішніми розмірами в плані не менше 2,4 м х 2,2 м, висотою не менше 2,2 м і не більше 2,7 м (за більшої висоти застосовується підшивна стеля).

6.3.2.6Охолоджувані камери в підприємствах харчування (закладах РГ) продуктивністю більше 1500 страв на добу (500 місць в залі) слід проектувати роздільними відповідно до товарних груп продуктів, що зберігаються. За меншої продуктивності допускається передбачати роздільні холодильні шафи за групою продуктів.

6.3.2.7Охолоджувані камери необхідно розміщувати у вигляді єдиного блоку з входом через тамбур, завглибшки не менше 1,6 м.

Примітка. Тамбур допускається не передбачати при камерах з температурою повітря в них 2 °С і вище.

6.3.2.8Охолоджувані камери не допускається розміщувати поряд з котельними, бойлерними, душовими та іншими приміщеннями з підвищеною температурою і вологість, над цими приміщеннями або під ними.

Не слід розміщувати охолоджувані камери під житловими приміщеннями та іншими приміщеннями, де постійно знаходяться люди. За необхідності розміщення їх там перекриття камер повинно бути відокремлене від міжповерхового перекриття будинку вентильованим повітряним прошарком. Рівні шуму повинні відповідати вимогам ДСН 281/33252 (поправка мінус 5 дБА для нічного часу).

(Пункт 6.3.2.8 змінено, Зміна № 2)

6.3.2.9В охолоджуваних камерах слід проектувати теплоізоляцію з негорючих матеріалів або матеріалів із показниками пожежної небезпеки не вище ніж Г2, В2, Д2, Т2. Теплоізоляцію проектують відповідно до розрахункової внутрішньої температури в камерах, але не вище -15 °С в низькотемпературних камерах і не вище -2 °С-в решті камер.

6.3.2.10За різниці розрахункових температур повітря в сусідніх охолоджуваних камерах в 4 °С і менше теплоізоляцію перегородок між ними не передбачають.

Підлоги на ґрунті в камерах при розрахунковій температурі повітря в них -2°С і вище допускається проектувати без теплоізоляції, при цьому теплоізоляційний шар стін камери або блоку камер повинен бути на 0,15 м нижче за рівень підлоги.

6.3.2.11Стіни і колони в приміщеннях приймання і зберігання продуктів з вологим режимом повинні мати вологостійке опорядження на висоту не менше 1,8 м, а в охолоджуваних камерах-на всю висоту приміщення.

6.3.2.12Технологічно необхідні розміри прорізу в приміщеннях приймання і зберігання продуктів мають бути не менше 0,9 м, а при застосуванні вилкових навантажувачів -1,5 м.

6.3.2.13Камери для зберігання м'яса повинні бути обладнані стелажами з гігієнічним покриттям (що миється), а за необхідності-підвісними балками з гачками.

(Пункт 6.3.2.13 змінено, Зміна № 2)

6.3.2.14Для харчових відходів слід передбачати охолоджувану камеру або інше спеціальне приміщення з виходом через тамбур в інше приміщення, коридор або назовні (при розміщенні на першому поверсі) з кількістю місць в залі, не менше:

- у ресторанах - 100;

- у кафе і їдальнях - 150.

За меншої місткості зали в приміщенні мийної столового посуду слід передбачати встановлення побутових холодильних шаф, відходи в яких повинні зберігатися в герметичне закритих поліетиленових пакетах. Відходи від холодильника до машини виноситься в закритих бачках.

Охолоджувані камери та холодильні шафи слід передбачити з урахуванням потужності підприємства харчування (закладу РГ), тобто обсягів і термінів зберігання відходів.

Допускається не передбачати охолоджувальну камеру або холодильну шафу для відходів при застосуванні утилізаторів для переробки харчових відходів, що встановлюються в мийній столового посуду.

6.3.2.15Забороняється розташовувати холодильні машини на сходових площадках, під сходами, в безпосередній близькості до вхідних дверей, в тамбурах охолоджуваних камер, в приміщеннях і місцях великого скупчення пилу.

6.3.2.16У підприємствах харчування (закладах РГ) продуктивністю 15000 страв на добу і більше (500 місць і більше) перед приміщенням розвантажувальною (прийому продуктів) слід проектувати розвантажувальну платформу, яка повинна бути на 1,1-1,2 м вище за рівень майданчика для автомобілів, обладнану при необхідності стаціонарними або пересувними пристроями, що зрівнюють підлогу платформи з підлогою кузова автомобіля.

Ширина платформи і фронт розвантаження одного автомобіля повинні бути не менше 3 м (до 4,5 м в підприємствах харчування (закладах РГ) продуктивністю більше!5000 страв на добу або за кількості місць 500 і більше), довжина-не менше 3 м.

Платформи слід проектувати для розвантаження автомобілів із заднього або заднього і правого борту.

У підприємствах харчування (закладах РГ) з меншою кількістю місць, як правило, передбачаються розвантажувальні майданчики з підйомно-опускними механізмами.

Режим роботи розвантажувальних платформ та майданчиків повинен передбачати виконання вимог щодо рівнів шуму згідно з ДСН 281/33252.

(Пункт 6.3.2.16 змінено, Зміна № 2)

6.3.2.17Розвантажувальні місця і платформи в підприємствах до 15000 страв на добу (до 500 місць) рекомендується розміщувати під навісом заввишки 3,6 м, що перекриває повністю платформу і кузов автомобіля не менше ніж на 1 м.

Для підприємств харчування (закладів РГ) продуктивністю 15000 і більше страв на добу (500 місць і більше) розвантаження рекомендується в опалюваних приміщеннях.

6.3.2.18Для підприємств харчування (закладів РГ), вбудованих або прибудованих до житлових будинків, розвантажувальні місця і платформи слід передбачати в спеціальних приміщеннях (при завантаженні з боку фасадів будинків, де є вікна) або під навісом (при розвантаженні з торців, де немає вікон). Конструкції цих приміщень та їх опорядження повинні бути з негорючих матеріалів. Допускається не проектувати вказані завантажувальні приміщення при загальній площі підприємства харчування (закладів РГ) до 150 м

При організації завантаження продуктів через транспортні тунелі або підземні стоянки машин завантажувальний бокс слід виділяти в закрите приміщення.

6.3.2.19Перед вантажними ліфтами в будинку слід передбачати площадки розміром не менше: для ліфтів вантажопідйомністю менше 500 кг - 2,0 м х 1,5 м; 500 кг і більше - 2,7 м х 2,7 м, не рахуючи ширину прилягаючих коридорів.

При сполученні вантажних ліфтів з підвалом, на кожному надземному або підвальному поверсі перед ліфтами необхідно влаштувати протипожежні тамбур-шлюзи 1-го типу з підпором повітря у разі пожежі.

6.3.2.20Максимальні уклони прямих пандусів і рамп для в'їзду автомобілів в розвантажувальні приміщення або під'їзду до розвантажувальних платформ:

- у будинку або опалюваному просторі-не більше 18 %;

- просто неба або в неопалюваному просторі - 10 %.

6.3.2.21Кількість розвантажувальних місць слід приймати за таблицею 7.

Примітка. У підприємствах харчування (закладах РГ) на 15000 і більше страв на добу, що працюють на сировині, слід передбачати додаткове місце для розвантаження овочів і можливість їх розвантаження безпосередньо в комору.

6.3.3Службово-побутові приміщення

6.3.3.1Групу службових і побутових приміщень рекомендується проектувати в єдиній зоні (блоці), функціонально пов'язуючи її з групами інших виробничих приміщень коридорами.

Склад і площі приміщень службово-побутової підгрупи приймаються відповідно до додатків К та Л.

6.3.3.2Проектування побутових приміщень (гардеробні, душові, туалети, кімнати особистої гігієни жінок), а також розрахунок санітарних приладів слід проводити згідно із вимогами ДБН В.2.2-28 і санітарними характеристиками виробничих процесів.

(Пункт 6.3.3.2 змінено, Зміна № 2)

6.3.3.3У підприємствах харчування (закладах РГ) понад 200 місць службовий вхід до каси слід передбачати тільки через бухгалтерію.

6.3.3.4Площу білизняної слід приймати з розрахунку 5 м2 на 50 місць в залі з подальшим збільшенням на 1 м2 на кожні подальші 10 місць в залі. У білизняній виділяються відділення для чистої і брудної білизни.

6.3.3.5У групі службово-побутових приміщень підприємств харчування (закладів РГ) на 100 місць і більше рекомендується передбачати місця короткотривалого відпочинку (для персоналу, що працює в обідніх і торговельних залах), обладнані засобами звукоізоляції і звукопоглинання.

6.3.3.6За відсутності відповідних вимог у завданні на проектування слід приймати:

кількість працюючих у максимальну зміну - 60 % загальної кількості працюючих;

у тому числі в їдальнях вищих навчальних закладів - 75 % загальної кількості працюючих;

співвідношення працюючих за статтю - 70 % жінок, 30 % чоловіків; гардеробні для зберігання одягу - 85 % загальної кількості працюючих.

7 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ

7.01Підприємства харчування (заклади РГ) повинні бути обладнані системами водопостачання (господарсько-питного, протипожежного і гарячого), каналізації, вентиляції, опалення, електроосвітлення, телефонної мережі, системою автоматичної пожежної сигналізації, системою автоматичного пожежогасіння, системою оповіщення про пожежу та керування евакуацією людей, системами протидимного захисту, охоронної сигналізації, сміттєвидаляння і пилоприбирання.

Відповідно до завдання на проектування будинки або групи приміщень підприємств харчування (закладів РГ) можуть бути додатково обладнані: пристроями кондиціонування, системами проводового мовлення і телебачення, у тому числі місцевими, внутрішнім телефонним зв'язком, установками звукофікації і посилення мови, системами автоматизації і диспетчеризації інже-нерного обладнання, офіціантськими станціями замовлення страв при системі обслуговування офіціантами, а також системами газопостачання.

Проектування цих систем слід вести з урахуванням вимог відповідних нормативних документів.

7.1 Водопостачання і каналізація

7.1.1Підприємства харчування (заклади РГ) повинні бути обладнані системами господарсько-питного і протипожежного водопостачання, каналізації, які необхідно проектувати відповідно до вимог норм проектування внутрішніх систем водопостачання ДБН В.2.5-64. Розрахунок витрат холодної і гарячої води слід проводити згідно із вимогами ДБН В.2.5-64 з урахуванням технологічного завдання.

(Пункт 7.1.1 змінено, Зміна № 2)

7.1.2На вводі холодної води має встановлюватися сітчастий фільтр. Облік витрат води слід проектувати відповідно до вимог діючих нормативних документів.

7.1.3Усі умивальники мають проектуватися з підведенням гарячої і холодної води до змішувачів. Для миття підлоги у заготівельних і овочевому цехах, а також в шлюзах туалетів слід встановлювати на рівні 0,5 м від підлоги поливальні крани холодної і гарячої води з розрахунку один кран на кожні 100 м2 площі, але не менше одного крана в приміщенні. У коморі прибирального інвентаря слід передбачити підведення холодної і гарячої води і відведення стоків, а також сушильник і місце для зберігання дезинфікуючих засобів. У камері харчових відходів необхідно передбачити мийку для бачків і раковину.

7.1.4Прокладання внутрішньої побутової каналізації під стелями, в стінах і в підлогах, а також транзитних водопровідних магістралі у виробничих приміщеннях, обідніх залах і складах (коморах) харчових продуктів не допускається.

7.1.5Побутові і виробничі стоки повинні відводитися до зовнішньої каналізації роздільними випусками. Допускається приєднання двох роздільних випусків в один колодязь зовнішньої каналізаційної мережі.

7.1.6Для очищення виробничих стічних вод слід проектувати навипусках поза будівлею:

- уловлювачі жиру-для підприємств харчування (закладів РГ) на напівфабрикатах з кількістю місць 500 місць і більше і для підприємств харчування (закладів РГ) на сировині з кількістю місць 200 місць і більше;

- грязевідстійники і мезгоуловлювачі-для підприємств харчування (закладів РГ) з овочевими цехами продуктивністю за зміну 2 тони і більше.

7.1.7Підключення технологічного обладнання для приготування кулінарної продукції і миття посуду слід проектувати з повітряним розривом струменя. Для кожного відділення виробничої мийки слід передбачати окремий сифон діаметром 50 мм.

7.2Опалення, вентиляція і кондиціонування

7.2.1Підприємства харчування (заклади РГ) повинні бути обладнані системами опалення і вентиляції, які необхідно проектувати згідно із вимогами ДБН В.2.5-67, ДБН В.2.5-20. Розрахункову температуру взимку і кратність повітрообміну приміщень слід приймати за таблицею М. 1 додатка М.

Відповідно до завдання на проектування будинки або групи приміщень підприємств харчування (закладів РГ) можуть бути обладнані системами кондиціонування другого класу, які мають підтримувати оптимальні параметри внутрішнього повітря відповідно до вимог СНиП 2.04.05.

(Пункт 7.2.1 змінено, Зміна № 2)

7.2.2Теплопостачання підприємств харчування (закладів РГ) має здійснюватися від теплової мережі, а за її відсутності-від власного джерела. При теплопостачанні від зовнішньої мережі в підприємствах харчування (закладах РГ) влаштовується індивідуальний тепловий пункт (ІТП). Допускається влаштування загального ІТП для підприємства харчування (закладу РГ) і будинку, в який воно вбудоване чи до якого прибудовано, з окремим для підприємства харчування (закладу РГ) лічильником теплової енергії. Власні джерела теплопостачання (котельні або теплові насоси) мають проектуватися згідно з вимогами відповідних нормативних документів.

7.2.3Системи опалення і вентиляції у підприємствах харчування (закладах РГ), які вбудовані в будинки іншого призначення або прибудовані до них повинні проектуватися роздільними з відповідними системами цих будинків. Викиди витяжних систем підприємства харчування (закладу РГ), яке вбудовано у житловий будинок або прибудовано до нього, мають розміщуватися над дахом житлового будинку.

Дозволяється використовувати систему опалення будинку, в який вбудовується заклад РГ при повному збереженні існуючої системи опалення.

(Пункт 7.2.3 змінено, Зміна № 2)

7.2.4Опалення виробничих приміщень, залів для відвідувачів і службових приміщень має здійснюватися окремими системами, які обладнуються самостійними приладами групового регулювання. У виробничих приміщеннях слід встановлювати опалювальні прилади з гладенькою поверхнею. На усіх опалювальних приладах мають встановлюватися індивідуальні автоматичні регулятори температури за винятком тих приладів, які встановлені уприміщеннях, де температурний режим автоматично контролюється системою кондиціонування.

У залах місткістю більше 100 місць слід передбачати чергову систему опалення, розраховану на підтримку внутрішньої температури приміщення 10°С за відсутності відвідувачів. В робочий час тепловіддача системи чергового опалення поєднується з тепловіддачею припливної вентиляції даного приміщення.

7.2.5Всі нагрівальні прилади, при будь-якому виді опалення, повинні бути доступні для регулярного очищення від пилу.

Технологічне обладнання із значними тепло-і вологовиділеннями повинно оснащуватися укриттями, обслуговуваними місцевими системами, які слід проектувати окремо від загально-обмінних.

Місцеві укриття від технологічного обладнання повинні бути оснащені фільтрами для уловлювання жирів.

7.2.6Системи витяжної вентиляції повинні проектуватися самостійними для:

- приміщення для відвідувачів (за винятком туалетів і умивальних);

- гарячих цехів і мийних;

- місцевих відсосів, які вбудовані у технологічне обладнання;

- виробничих (за винятком гарячих цехів і мийних), складських (за винятком охолоджуваних камер) приміщень;

- адміністративних приміщень;

- туалетів, умивальних і душових;

- охолоджуваних камер для зберігання овочів і фруктів;

- охолоджуваних камер для зберігання харчових відходів.

Повітря має подаватися до приміщень для відвідувачів і до виробничих приміщень окремими припливними системами.

7.2.7Розрахунок повітрообміну в гарячому і кондитерському цехах проводиться на поглинання теплонадлишку в робочій зоні від людей, сонячної радіації (або електроосвітлення) і технологічного обладнання. Для розрахунку повітрообміну в цих цехах температуру повітря, що видаляється через місцеві відсоси технологічного обладнання, слід приймати 42 °С, а температуру повітря під стелею 30 °С. Повний тепловий потік від одного працівника приймається 210 Вт.

Розрахунок повітрообміну в обідніх залах слід проводити на поглинання теплонадлишку від людей, сонячної радіації або електроосвітлення. Повний тепловий потік від одного відвідувача приймається 116 Вт.

7.2.8Кількість повітря, що видаляється місцевими відсосами, які вбудовані в технологічне обладнання, має визначатися відповідно до вимог виробника обладнання. Системами загально-обмінної витяжної вентиляції має видалятися розрахункова кількість повітря за винятком повітря, що видаляється місцевими відсосами.

7.2.9У гарячому цеху повинно бути забезпечене розрідження, що досягається подаванням безпосередньо в цех 40 % припливного повітря, призначеного для його вентиляції. Залишок припливного повітря подається через обідню залу. Припливне повітря слід подавати в робочу зону гарячого і кондитерських цехів і у верхню зону інших приміщень.

7.2.10При проектуванні системи кондиціювання застосовують центральні і місцеві кондиціонери з охолодженням припливного і рециркуляційного повітря. Рециркуляція допускається лише в межах одного приміщення. При цьому обмін повітря в обідній залі, а також в гарячому і кондитерському цехах має визначатися з урахуванням подавання у приміщення охолодженого повітря.

Місцеві кондиціонери мають застосовуватися у холодний період року для підігріву повітря.

7.2.11Тамбури входів в приміщення для відвідувачів з кількістю місць в залах 100 і більше слід проектувати з тепловими завісами. Відповідно до завдання на проектування теплові завіси можуть проектуватися на інших входах. Тепловтрати зовнішніх дверей для входу відвідувачів, не обладнаних тепловими завісами, і у завантажувальних дверей, слід приймати з коефіцієнтом 5.

7.2.12Для монтажу, ремонту і технічного огляду вентиляційного обладнання необхідно передбачати монтажні прорізи, пересувні і стаціонарні підйомно-транспортні засоби.

7.3 Електропостачання та електрообладнання

7.3.1Підприємства харчування (заклади РГ) повинні забезпечуватися електроприймачами певної категорії надійності електропостачання згідно з вимогами ДБН В.2.5-23, ПУЕ, залежно від загальної кількості місць в підприємствах харчування (закладах РГ) та їх комплексах.

(Пункт 7.3.1 змінено, Зміна № 2)

7.3.2Електрообладнання будинків підприємств харчування (закладів РГ) слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5-24, ПУЭ, ПУЕ, НПАОП 40.1-1.21, НПАОП 40.1-1.32, СНиП 3.05.06.

7.3.3Освітленість приміщень для відвідувачів слід приймати за вимогами ДБН В.2.5-28.

7.3.4Автоматизація та диспетчеризація інженерного обладнання, контроль та сигналізація довибухонебезпечних концентрацій паливного газу виконується у відповідності з вимогами ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.5- 56, ДБН В.2.5-20, ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5-64, ДБН В.2.5-67, СНиП 3.05.06, СНиП 3.05.07, ДБН В.2.5-77, ПУЭ, ПУЕ, НПАОП 40.1-1.32, [6], [7].

(Пункт 7.3.4 змінено, Зміна № 2)

7.4 Системи зв'язку та сигналізації

7.4.1Будинки підприємств харчування (закладів РГ) повинні обладнуватися мережами і пристроями, а за необхідності мати окремі приміщення, для організації телекомунікацій загального користування (зв'язку, телебачення, проводового мовлення).

7.4.2Згідно з завданням на проектування будинки підприємств харчування (закладів РГ) можуть бути обладнані додатково мережами і пристроями:

- відомчої АТС;

- звукопідсилення для трансляції фонових музикальних програм та відомчих повідомлень;

- технічних засобів охоронної сигналізації;

- відеонагляду;

- системи контролю доступу.

7.4.3Системи звукопідсилення будинків підприємств харчування (закладів РГ) можуть виконуватися суміщеними з комунікаціями систем оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, при забезпеченні вимог ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.5-56 та НАПБ Б. 01.003.

(Пункт 7.4.3 змінено, Зміна № 2)

7.4.4Розрахунок ємності лінійних споруд мереж зв'язку будинків підприємств харчування (закладів РГ) слід виконувати згідно з ГБН В.2.2-344620942-002 із забезпеченням можливості обов'язкового встановлення абонентських кінцевих пристроїв у приміщеннях адміністрації та чергового персоналу, а також в приміщеннях інформаційних та технологічних служб.

(Пункт 7.4.4 змінено, Зміна № 2)

7.4.5Приєднувальні пристрої проводового мовлення встановлюються в адміністративних приміщеннях, приміщеннях чергового персоналу.

7.4.6Вертикальне прокладання мереж зв'язку та сигналізації у будинках підприємств харчування (закладів РГ), як правило, повинно передбачатися приховано в окремих трубах-стояках із влаштуванням у відповідності з [8] окремих поверхових розподільних монтажних шаф систем зв'язку та сигналізації.

7.4.7Прокладання мереж зв'язку та сигналізації від поверхових розподільних шаф і вводи їх до адміністративних та службових приміщень повинні виконуватися приховано.

Конструкції вводів повинні мати можливість вільного прокладання, доповнення і заміни кабелів і проводів абонентських мереж.

7.4.8Проектом необхідно передбачати заходи, що захищають від несанкціонованого проникнення в монтажні розподільні шафи і інші споруди, приміщення та до обладнання мереж зв'язку і сигналізації.

7.4.9Антенні пристрої систем супутникового зв'язку і телебачення повинні розташовуватися в тих місцях, де вони не погіршують архітектурний вигляд будинків. Як правило, розміщувати їх необхідно на покрівлі будинків, з урахуванням додаткових механічних навантажень. Розміщення антенних пристроїв на фасадних стінах, балконах не допускається.

(Пункт 7.4.9 змінено, Зміна № 2)

7.4.10Блискавкозахист радіостояків ліній мережі проводового мовлення, щогл телеантен (у тому числі і супутникових) виконується згідно з ДСТУ Б В.2.5- 38, [4], [6].

Заходи щодо вирівнювання потенціалів металевих частин обладнання систем зв'язку та сигналізації, згідно з НПАОП 40.1-1.32, визначаються комплексно для усього електрообладнання будинків та комплексів, а також інших металевих конструкцій.

7.4.11Будинки і споруди підприємств харчування (закладів РГ) рекомендується обладнувати відомчою охоронною сигналізацією. Обсяги охоронної сигналізації визначаються завданням на проектування. У приміщеннях, де зберігаються матеріально цінні продукти, передбачаються додаткові рубежі захисту

7.4.12Охоронною сигналізацією повинні обладнуватися приміщення протипожежної автоматики, електрощитові, венткамери протидимних установок, входи до технічних поверхів та виходи на покрівлю будинку, входи до машинного відділення ліфтів тощо з виведенням сигналу на пульт чергового диспетчерської сигналізації або пульт централізованого нагляду служби охорони.

Організаційно-технічні заходи щодо передавання сигналів охоронної сигналізації службам відомчої або державної охорони визначаються взаємно погодженим завданням на проектування.

7.4.13Мережі зв'язку і сигналізації в обідніх залах, адміністративних приміщеннях і в місцях скупчення людей рекомендується виконувати прихованим способом.

У залах ресторанів і кафе слід передбачати звукопідсилення. Як абонентські пристрої звукопідсилючої системи використовуються звукові колонки або гучномовці потужністю 2 кВт кожен.

7.5 Ліфти та інші види механічного транспорту

7.5.1Потреба в ліфтах залежно від поверховості будинків підприємств харчування (закладів РГ), кількість, типи, швидкість та час очікування повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2- 9, НПАОП 0.00-1.02, ДСТУ ISO 4190-1, ДСТУ ISO 4190-2, ДСТУ ISO 4190-3, ДСТУ ISO 4190-6,

ДСТУ EN 81-20. Протипожежні вимоги до влаштування ліфтів слід виконувати згідно з вказівками НПАОП 0.00-1.02, ДБН В.1.1-7 і. ДСТУ-Н Б В.2.2-38, ДСТУ EN 81-72.

(Пункт 7.5.1 змінено, Зміна № 2)

7.5.2Ескалатори встановлюються відповідно до ДСТУ ISO 9589 і ДСТУ EN 115-1.

(Пункт 7.5.2 змінено, Зміна № 2)

7.5.2Приводні підіймальні платформи та приводні сходові пійомники для маломобільних груп населення повинні встановлюватися згідно з вимогами ДСТУ ISO 9589-1 і ДСТУ ISO 9386-2.

7.6 Сміттєвидаляння

7.6.1У будинках і приміщеннях підприємств харчування (закладів РГ) слід передбачати системи очищення від сміття і пилоприбирання (вологе прибирання, сухе прибирання з застосуванням пилососів або систем централізованого пиловидаляння), тимчасового (у межах санітарних норм) зберігання сміття і можливість його вивозу.

7.6.2Стовбур сміттєпроводу та приміщення сміттєзбірної камери повинні відповідати вимогам, викладеним у ДБН В.2.2-9, а також ДСТУ Б В.2.5-34.

7.6.3Усі опоряджувальні і герметизуючі матеріали сміттєпроводу та покриття повинні мати позитивні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Опоряджувальні матеріали та покриття повинні бути стійким до дезінфекції.

7.6.4Сміттєпроводи не повинні створювати рівні шуму вище 25 дБА в прилеглих житлових і громадських приміщеннях.

7.6.5За узгодженням з органами Держсанепіднагляду в конкретних проектних рішеннях допускається застосувати альтернативні методи сміттєвидаляння, де мають бути визначені вимоги до організації процесу сміттєвидаляння (збору, накопичення, утилізації сміття) і санітарно-епідеміологічні вимоги до застосування методів та умов праці обслуговуючого персоналу/

7.7 Інженерно-технологічні вимоги

7.7.1Для холодильних агрегатів слід передбачати повітряне охолоджування. Допускається застосовувати систему оборотного водопостачання, за умови узгодження витрати води оборотного водопостачання на підживлення системи з відповідними службами водопостачальної організації. Рекомендується проектувати систему охолодження з можливістю використання тепла в системах теплопостачання.

7.7.2Не допускається прокладання трубопроводів опалення, водопроводу, каналізації в огороджувальних конструкціях охолоджуваних камер, а також через камери і їх тамбури.

7.7.3Для відведення конденсату при розморожуванні випарників в охолоджуваних камерах слід передбачати піддони з відведенням води з них в трапи, розташовані в тамбурах, в сусідніх з камерами приміщеннях і, у виняткових випадках, в коридорах.

Відведення води під час розморожування випарних батарей в холодильних камерах, розташованих на першому і розміщених вище поверхах, повинно здійснюватися з розривом струменя в каналізаційну у водостічну мережу.

7.7.4Обробка внутрішньоцехової тари і інвентаря проводиться в спеціальних 3-секційних мийних машинах (або мийках великого розміру).

Для сушіння слід передбачати спеціальні зони, обладнані стелажами на висоті від підлоги не менше 0,5 - 0,7 м.

У мийних столового і кухонного посуду необхідно передбачати додатково електроводонагрівачі.

7.7.5Овочеві цехи продуктивністю до 2 т на зміну слід обладнати піскоуловлювачами у складі технологічного обладнання цих цехів.

7.7.6Для вузькоспеціалізованих підприємств харчування (закладів РГ), кафетеріїв і буфетів допускається миття всього посуду в трисекційній ванні.

Незалежно від наявності посудомийної машини в мийній столового посуду рекомендується мати п'ятисекційну мийну ванну.

7.7.7Коефіцієнти одночасності роботи електричного і газового обладнання в їдальнях, кафе і закусочних - 0,8; у ресторанах - 0,7.

Коефіцієнт завантаження електрообладнання для електроплити 0,65; для електричних мармітів, теплових шаф, електросковорід і електрофритюрниць - 0,5; для іншого обладнання - 0,3.

7.7.8Для загального освітлення виробничих приміщень в цехах холодних страв і закусок та в обробних цехах кондитерських виробництв слід застосовувати світильники, що мають захисну арматуру. Розміщення світильників над казанами, плитами і тому подібне забороняється.

В обробних цехах кондитерських виробництв рекомендується встановлювати бактерицидні лампи.

7.7.9Для обладнання, що генерує шум, необхідно використовувати амортизуючі пристрої.

8 САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ВИМОГИ

8.1При проектуванні освітлення характеристики освітленості робочих зон і основних приміщень підприємств харчування (закладів РГ) слід приймати згідно з вимогами ДБН В.2.5-28.

(Пункт 8.1 змінено, Зміна № 2)

8.2У разі розміщення підприємств харчування (закладів РГ) в підвальному поверсі слід передбачати інженерно-технічні заходи, що забезпечують безпеку і комфортний вологотемпературний і світловий режим в приміщеннях.

8.3У підприємствах харчування (закладах РГ) будівельні та опоряджувальні матеріали, а також матеріали, що використовуються для виготовлення вбудованих меблів, систем гарячого та холодного водопостачання, вентиляції повинні відповідати вимогам ДГН 6.6.1-6.5.001 (рівні фонової радіоактивності, питома ефективна активність природних радіонуклідів (ПРН) у будівельних матеріалах і сировині).

В опорядженні інтер'єрів будинків слід застосовувати полімерні матеріали, що відповідають вимогам державних стандартів, які діють в Україні, і мають документи, що засвідчують якість і безпеку матеріалів для споживача.

Полімерні матеріали повинні бути дозволеними до використання у підприємствах харчування (закладах РГ), на підприємствах харчової промисловості, не виділяти в продукти харчування хімічних речовин.

Полімерні матеріали у внутрішньому опорядженні слід використовувати згідно з переліком полімерних матеріалів та виробів, дозволених Міністерством охорони здоров'я України для використання в будівництві (ДСанПіН 87/22619).

Опорядження приміщень повинно та бути стійким до дезінфекції. Використані матеріали, фурнітура, арматура, регулювальні пристрої, покриття підлоги повинні виключати можливість травматизму.

(Пункт 8.3 змінено, Зміна № 2)

8.4При проектуванні елементів конструкцій, вузлів їх з'єднань, а також вентиляційних ґрат слід враховувати вимоги щодо захисту приміщень від проникнення паразитуючих тварин і комах.

Системи вентиляції, кондиціювання та опалення, теплотехнічні характеристики огороджувальних конструкцій повинні бути такими, щоб не допускати зволоження (шляхом конденсації, капілярності, затікання дощових і талих вод тощо) внутрішніх поверхонь і елементів будинків підприємств харчування (закладів РГ) та створення умов для розмноження пліснявих грибів різного виду.

8.5У виробничій зоні потрібно дотримуватись вимог щодо рівнів шуму (рівні звукового тиску, еквівалентні та максимальні рівні звуку) згідно з ДБН В.1.2-10, ДСанПіН 281/33252 та вібрації від зовнішніх джерел.

Допустимі рівні шуму, що створюються системами вентиляції та іншими інженерно-технічними системами підприємств харчування (закладів РГ) у випадку, коли вони відбудовуються чи прибудовуються до житлових будинків, необхідно приймати в житлових приміщеннях на 5 дБА нижче (поправка мінус 5 дБА) відповідних норм для нічного часу згідно з вимогами ДСН 3.3.6.037/

При проектуванні підприємств харчування (закладів РГ) слід передбачити заходи (плаваючі фундаменти, гнучкі вставки, амортизатори) щодо захисту житлових та громадських приміщень від впливу обладнання, що є джерелом шуму та вібрації відповідно до вимог ДБН В.1.2-10,

ДБН В.1.1-31, ДСанПіН 281/33252, ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.039.

(Пункт 8.5 змінено, Зміна № 2)

8.6Звукоізоляція і віброізоляція будівельних конструкцій окремо розташованих підприємств харчування (закладів РГ) та вбудовано-прибудованих (прибудованих) або вбудованих у житлові будинки чи будинки іншого призначення повинні забезпечувати виконання гігієнічних норм ДСанПіН 281/33252.

(Пункт 8.6 змінено, Зміна № 2)

8.7Рівні напруженості електричного поля 50 Гц від огороджувальних поверхонь приміщення на відстані 0,2 м не повинні перевищувати 500 В/м згідно з вимогами ДСанПіН 239.

Рівні магнітного поля 50 Гц від огороджувальних поверхонь приміщення на відстані 0,2 м не повинні перевищувати 1,0 мкТл.

Рівні напруженості статичного електричного поля на відстані 0,2 м від підлоги та стін не повинні перевищувати 15 кВ/м при відносній вологості повітря в межах 30-60 % згідно з вимогами ГОСТ12.1.045.

(Пункт 8.7 змінено, Зміна № 2)

8.8У приміщеннях, де працює персонал, слід виконувати вимоги ДСНіП3.3.6-096,

ГОСТ 12.1.005 та ДСанПіН 203/7524.

(Пункт 8.8 змінено, Зміна № 2)

8.9При використанні в системі кондиціонування коронних іонізаторів повітря в зоні дихання людини необхідно створювати концентрації легких позитивних і негативних аероіонів не більше 1000-3000 іонів/см3

(Пункт 8.9 змінено, Зміна № 2)

8.10При використанні індивідуального водонагрівача для гарячого водопостачання підприємств харчування (закладів РГ) необхідно передбачити такі інженерно-технічні рішення, які б унеможливлювали застій води в системі(в години неробочого часу) та додатковий нагрів труб холодного водопостачання за рахунок проходження їх поряд з трубами гарячого водопостачання, для попередження зміни фізичних (температура) та мікробіологічних показників якості води.

За умови використання індивідуального водонагрівача, система гарячого водопостачання повинна включати в себе систему введення дезінфікуючих реагентів.

9 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

9.1При проектуванні підприємств харчування (закладів РГ) слід дотримуватися протипожежних вимог ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-20, ДБН В.2.2-24, ДСТУ 8828, ДСТУ Б В.1.1-4, інших чинних нормативних документів та цього розділу.

(Пункт 9.1 змінено, Зміна № 2)

9.2При проектуванні окремо розташованих будинків підприємств харчування (закладів РГ) ступінь вогнестійкості будинків, найбільшу кількість поверхів та площу поверху або його частини між протипожежними стінами 1-го типу (далі-площа протипожежного відсіку) слід передбачати відповідно до вимог таблиці 8.

Примітка 1. У будинках І та II ступенів вогнестійкості за наявності систем автоматичного пожежогасіння площа поверху протипожежного відсіку може бути збільшена не більше ніж удвічі.

Примітка 2. При визначенні поверховості будинку, як окремий поверх враховуються антресолі, площа яких складає понад 40 % площі поверху.

Примітка 3. При розміщенні підприємств харчування (закладів РГ) у будинках іншого функціонального призначення (вбудовано-прибудовані заклади ресторанного господарства) ступінь вогне- стійкості будинків, гранична поверховість будинків та площа поверху в межах протипожежного відсіку приймаються згідно з ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-23, ДБН В.2.2-24 та іншими чинними нормативними документами за видами будинків та споруд.

(Таблицю 8 змінено, Зміна № 2)

9.3Відстань від будь-якої точки приміщень підприємств харчування (закладів РГ) об'ємом зали до 5000 м3, де можуть знаходитися відвідувачі, до найближчого евакуаційного виходу у сходову клітку або назовні слід приймати за таблицею 9.

При об'ємі зали понад 5000 м3 влаштування евакуаційних виходів обгрунтовується індивідуальним розрахунком згідно з ДСТУ 8828.

(Пункт 9.3 змінено, Зміна № 2)

9.4У разі розміщення підприємств харчування (закладів РГ) у будинках на висоті понад 50 м відстань від входу до приміщень цих підприємств (закладів) до незадимлюваних сходових кліток та кількість виходів слід приймати:

- для будинків умовною висотою до 73,5 м-відповідно до ДБН В.2.2-9;

- для будинків умовною висотою від 73,5 до 100 м-відповідно до ДБН В.2.2-24.

9.5При розміщенні підприємства харчування (закладів РГ) або його частини у підвальних поверхах, його площа на цьому поверсі не повинна перевищувати 300 м2. При цьому з приміщень для відвідувачів слід передбачати не менше двох розосереджених евакуаційних виходів, один із них має вести безпосередньо назовні.

(Пункт 9.5 змінено, Зміна № 2)

9.6Ширину евакуаційних виходів з коридорів на сходові клітки, а також ширину маршів сходів, інші вимоги до шляхів евакуації слід приймати згідно з ДБН В.1.1-7 та ДБН В.2.2-9.

Під час розрахунку евакуаційних проходів у залах підприємств харчування (закладів РГ) слід передбачати не менше 0,2м2 площі шляху евакуації на кожну людину, що евакуюється ним.

9.7У підприємствах харчування (закладах РГ) із кількістю місць у залах понад 50 слід передбачати окремі виходи для відвідувачів та обслуговуючого персоналу.

За кількості місць у залах 50 та менше допускається один з евакуаційних виходів для відвідувачів суміщувати з евакуаційним виходом для обслуговуючого персоналу. У цьому випадку при розрахунку шляхів евакуації відвідувачів допускається враховувати виходи та сходи для обслуговуючого персоналу, якщо вони сполучаються із залами безпосередньо або за допомогою коридору та дотримуються вимоги таблиці 9 цих Норм.

Улаштування евакуаційних виходів через завантажувальні приміщення не допускається.

(Пункт 9.7 змінено, Зміна № 2)

9.8Сходові клітки типу СК1 підприємств харчування (закладів РГ) повинні бути відокремлені від інших приміщень (у то му числі коридорів) суцільними або заскленими армованим склом дверима, обладнаними пристроями для самозачинення та ущільненням в притулах.

Допускається у будинках І та II ступенів вогнестійкості проектувати відкриті сходи типу С2, що використовуються відвідувачами, для сполучення між першим та другим або першим та цокольним (підвальним) поверхами. У цьому випадку довжину відкритих сходів слід враховувати у відстань від найбільш віддаленої точки приміщення, де можуть знаходитися відвідувачі, до евакуаційного виходу назовні, але їх площа не включається до площі основних евакуаційних проходів. Сходові клітки типу С2 допускається враховувати для евакуації не більше 50 % відвідувачів.

(Пункт 9.8 змінено, Зміна № 2)

9.9У обідніх залах підприємств харчування (закладів РГ) допускається влаштування антресолей. При цьому клас вогнестійкості несучих конструкцій антресолей слід приймати згідно з таблицею 1 ДБН В. 1.1-7 відповідно до ступеня вогнестійкості будинку. Для вертикальних конструкцій клас вогнестійкості слід приймати як для колон, для горизонтальних конструкцій-як до перекриттів і сходів відповідно до ДБН В,1.1-7Евакуація людей (відвідувачів та персоналу) з антресолей допускається здійснювати:

- при кількості людей до 25 включно-одними відкритими сходами типу С2;

- при кількості людей від 26 до 50 включно-не менше ніж двома відкритими сходами типу С2;

- при кількості людей понад 50 або при площі антресолей понад 40 % площі зали-не менше ніж двома відкритими сходами типу С2 та додатково евакуаційною сходовою кліткою або двома евакуаційними сходовими клітками.

Примітка 1. Відстань від найвіддаленішої точки на антресолях до виходу безпосередньо назовні або у сходову клітку не повинна перевищувати значень, наведених у таблиці 9 цих Норм.

Примітка 2. Влаштування шляхів евакуації з антресолей гвинтовими сходами та сходами з забіжними східцями не допускається.

(Пункт 9.9 змінено, Зміна № 2)

9.10Найбільшу розрахункову кількість місць для відвідувачів підприємств харчування (закладів РГ), що розміщуються у громадських будинках іншого функціонального призначення, слід приймати в залежності від висоти їх розташування згідно з вимогами ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-24.

9.11Матеріали, які застосовуються для опорядження приміщень обідніх залів та шляхів евакуації підприємств харчування (закладів РГ) повинні мати показники пожежної небезпеки, що відповідають вимогам ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-24.

(Пункт 9.11 змінено, Зміна № 2)

9.12В разі розміщення підприємств харчування (закладів РГ) на експлуатованих покрівлях поверхневий шар покрівлі слід влаштовувати з негорючих матеріалів.

9.13У будинках підприємств харчування (закладів РГ), у технологічному процесі яких використовуються газові прилади, виробничі приміщення слід відокремлювати від приміщень для відвідувачів протипожежними перегородками 1-го типу та протипожежними перекриттями 3-го типу.

Слід передбачати пристрої для автоматичного припинення подачі газу у випадку пожежі, зблоковані з автоматичною пожежною сигналізацією, а також ручного припинення подачі газу, розміщенні на рівні землі.

Розміщення газового обладнання у підвальних поверхах не допускається.

Забороняється обладнувати газовими приладами підприємства харчування (заклади РГ), які вбудовані в житлові будинки.

(Пункт 9.13 змінено, Зміна № 2)

9.14Для гасіння локальних пожеж при загорянні жиру в зонах з кухонним обладнанням із використанням газу, дерева, кам'яного вугілля та відкритого вогню, системи вентиляції, витяжні труби та шафи на об'єктах при кількості посадочних місць 50 та більше необхідно захищати автоматичними або автономними системами пожежогасіння згідно із вимогами ДБН В.2.5-56.

(Пункт 9.14 змінено, Зміна № 2)

9.15Підприємства харчування (заклади РГ) слід обладнувати системами автоматичної пожежної сигналізації та системами автоматичного пожежогасіння згідно з вимогами ДБН В.2.2-24, ДБН В.2.5-56.

(Пункт 9.15 змінено, Зміна № 2)

9.16Підприємства харчування (заклади РГ) необхідно обладнувати системами внутрішнього протипожежного водопроводу відповідно до вимог ДБН В.2.5-64 та зовнішнім протипожежним водопроводом відповідно до вимог ДБН В.2.5-74. Вимоги до влаштування пожежних кранів та їх шаф наведені у.ДБН В.2.5-64, ДСТУ EN 671-1 та ДСТУ EN 671-2.

(Пункт 9.16 змінено, Зміна № 2)

9.17При проектуванні будинків і споруд підприємств харчування (закладів РГ) слід виконувати вимоги до систем протидимного захисту, викладені у ДБН В.2.5-67.

(Пункт 9.17 змінено, Зміна № 2)

9.18Пожежна безпека електричних мереж повинна відповідати вимогам ДБН В.2.5-23.

9.19Необхідність обладнання будинків і споруд підприємств харчування (закладів РГ) системами оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей визначається згідно з ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-24, ДБН В.2.2-40.

(Пункт 9.19 змінено, Зміна № 2)

9.20Будинки і споруди підприємств харчування (закладів РГ) повинні бути обладнані знаками безпеки за ДСТУ ISO 6309 та забезпечені аварійним освітленням згідно з вимогами ДБН В.2.5-28.

10 ВИМОГИ ДО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

10.1У будинках і спорудах підприємств харчування (закладів РГ) за відсутності в районі будівництва централізованого джерела теплопостачання слід при обґрунтуванні застосовувати відновлювані джерела енергії, у тому числі енергію навколишнього середовища, перетворену в теплових насосах.

10.2Огороджувальні конструкції будинку, у тому числі світлопрозорі огородження, слід проектувати так, щоб розрахункові значення величин опору теплопередачі, визначені з урахуванням теплопровідних включень, були не менше нормативних значень, установлених ДБН В.2.6-31. Перевищення площ світлопрозорих огороджень понад значення, які визначаються вимогами достатнього денного освітлення, мають бути обґрунтовані.

10.3Величини теплової потужності системи опалення і річного теплоспоживання системами опалення будинку, віднесені до одного квадратного метра загальної площі, не повинні перевищувати контрольних показників, установлених ДБН В.2.5-67 і ДБН В.2.6-31.

(Пункт 10.3 змінено, Зміна № 2)

10.4Кожна система теплоспоживання має проектуватися з пристроями для автоматичного погодного і програмного регулювання теплової потужності. Індивідуальні регулятори теплової потужності слід передбачати біля кожного калорифера систем припливної вентиляції.

10.5Припливні вентиляційні системи повинні проектуватися з утилізаторами тепла витяжного повітря. Забруднене витяжне повітря виробничих приміщень повинне очищуватися у фільтрах перед подаванням на утилізатори. Застосовувати роторні утилізатори тепла на витяжному повітрі від виробничих приміщень не допускається.

10.6Холодильні машини центральної і місцево-центральної систем кондиціонування повинні, як правило, проектуватися з пристроями, що забезпечують повне або часткове відведення теплоти конденсації холодильного агента до системи гарячого водопостачання. Холодильні машини систем технологічного холодопостачання холодильних камер повинні, як правило, проектуватися з пристроями, що забезпечують у холодний період року повне відведення теплоти конденсації холодильного агента до систем теплоспоживання.

10.7Підвищувальні насоси систем водопостачання повинні проектуватися з автоматикою, що забезпечує зменшення споживання електроенергії при скороченні споживання води. При тиску води на вводі водопроводу до будинку, який перевищує потрібний проектний напір більше ніж на 0,1 МПа, необхідно встановлювати на вводі регулятори тиску "після себе".

10.8Водопідігрівачі гарячого водопостачання повинні проектуватися з пристроями, що автоматично перекривають потік теплоносія в години неробочого часу.

ДОДАТОК А

(обов'язковий)

1) Надання гральних автоматів передбачається без отримання виграшу (призу) або з отриманням виграшу (призу) виключно як матеріальних речей (іграшок, цукерок тощо). 2) Для підприємств харчування (закладів РГ) певної спрямованості, наприклад, артистичне кафе. 3) У ресторанах при готелях, аеропортах, крупних торговельних центрах допускається самообслуговування.

Примітка 1. Перелік послуг може бути розширений залежно від типу і класу підприємств харчування

(закладів РГ), а також від специфіки обслуговуваного контингенту відвідувачів і організо- вуваних заходів.

Примітка 2. Знак <+> - послуга передбачається; знак <-> - послуга не передбачається; <±> - встановлюється завданням на проектування.

Примітка 3. У додатку представлений мінімальний обов'язковий перелік послуг за таблицею 2 ДСТУ 4281, для реалізації яких потрібне спеціальне місце, зона або приміщення.

ДОДАТОК Б

(довідковий)

Таблиця Б.1 - Підприємства харчування (заклади РГ) для обслуговування працюючих (співробітників, осіб, що навчаються) на підприємствах, в організаціях, установах і закладах ("закрита мережа")

Примітка. Для організації дієтичного харчування в їдальнях при промислових підприємствах і навчальних закладах рекомендується відводити 20% від загальної кількості місць.

(Таблицю Б.1 змінено, Зміна № 2)

Примітка 1. Кінотеатри. Підсобні буфетів приймати за кількості місць у залі для глядачів: до

300 - 11 м2, до 500 - 15м2, до 800 - 24 м2.

Підсобна буфету складається з двох приміщень: доготівельної з мийкою і комори з тарною.

Примітка 2. Готелі. Кількість посадочних місць, тип підприємства харчування (закладу РГ), склад і площі приміщень встановлюються залежно від категорії готелю за рівнем комфорту згідно з вимогами ДБН В.2.2-20 та ДСТУ 4268, ДСТУ 4269.

Примітка 3. Вокзали. У проектах малих вокзалів (окрім аеровокзалів) слід передбачати кафетерії, середніх вокзалів-кафе самообслуговування і кафетерії. У проектах великих і крупних залізничних і річкових вокзалів додатково слід передбачати ресторан.

ДОДАТОК В

(обов'язковий)

ВИМОГИ ДОСТУПНОСТІ ДЛЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ ТА ІНШИХ

МАЛОМОБІЛЬНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ В ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧУВАННЯ

(ЗАКЛАДАХ РГ)

(Слова назви додатка В змінено, Зміна № 2)

В.1Для особистого транспорту осіб з інвалідністю із загальної кількості місць на автостоянках при підприємствах харчування (закладах РГ) слід виділяти за їх місткості: менше 100 місць-не менше 1 місця; від 100 до 200 місць-не менше 15 % місць; більше 250 місць-не менше 10 % місць.

(Слова пункту В.1 змінено, Зміна № 2)

В.2У доступних особам з інвалідністю підприємствах харчування (закладах РГ) при обслуговуванні офіціантами не менше 5 % кількості місць в залах повинно бути пристосовано для обслуговування відвідувачів, що пересуваються на кріслах колісних.

(Слова пункту В.2 змінено, Зміна № 2)

В.3Обладнання місць, пристосованих для маломобільних груп населення, розміщених на основному поверсі (переважно першому), повинно відповідати аналогічному обладнанню місць, розміщених на антресольних поверхах, лоджіях і подіумах. Комунікаційні шляхи руху і проходи між столиками повинні забезпечувати можливість проходу маломобільних груп населення, у тому числі і тих, що пересуваються на кріслах-колясках, до призначених для них місць обслуговування згідно з 7.2.19 ДБН В.2.2-40.

(Пункт В.3 змінено, Зміна № 2)

В.4У підприємствах харчування (закладах РГ) і їх зонах, призначених для спеціалізованого обслуговування маломобільних відвідувачів, рекомендується передбачати обслуговування офіціантами. Обідні зали слід розміщувати тільки на першому поверсі (за відсутності в будівлі пасажирських ліфтів). Площа таких обідніх залів визначається виходячи з нормативу площі не менше 3 м2 на місце.

В.5У підприємствах харчування (закладах РГ) з самообслуговуванням рекомендується відводити до 10 % місць, але не менш одного для осіб, що пересуваються на кріслах колісних, і сліпих з площею не менше 3 м2 на кожне місце.

(Слова пункту В.5 змінено, Зміна № 2)

В.6У підприємствах харчування (закладах РГ), пов'язаних з тривалим перебуванням відвідувачів (ресторани, їдальні), гардеробні стойки в місцях обслуговування маломобільних груп населення слід влаштовувати відповідно до вимог 7.2.3 ДБН В.2.2-40.

(Пункт В.6 змінено, Зміна № 2)

В.7Вестибюлі, холи, аванзали, туалети, умивальні і інші допоміжні приміщення для маломобільних груп населення слід проектувати з урахуванням вимог підрозділ 11.4 та 7.2.19 ДБН В.2.2-40.

(Пункт В.7 змінено, Зміна № 2)

В.8Інформація про підприємство харчування (заклад РГ) - тип, клас, форму обслуговування, доступність для маломобільних груп населення, а також меню повинні бути легко визначувані і доступні для осіб з інвалідністю на кріслі колісному і з вадами зору.

(Слова пункт В.8 змінено, Зміна № 2)

В.9Специфічні засоби інформації для маломобільних груп населення повинні вирішуватися у контексті з основною дизайнерською концепцією інтер'єру.

ДОДАТОК Г

(довідковий)

Примітка 1. Для визначення площ груп приміщень підприємств харчування (закладів РГ) менше вказаної місткості застосовується один і той же нормативний показник, але за принципом віднімання.

Примітка 2. Для зали кафетерію з роздавальною за кількості місць 8, 12 і 16 розрахункова площа відповідно (м) - 18, 22 і 28.

(Таблицю Г.1 змінено, Зміна № 2)

ДОДАТОК Д

(довідковий)

1))

Для підприємств харчування (закладів РГ) на напівфабрикатах 2)

Для підприємств харчування (закладів РГ) на сировині 3)

При обслуговуванні офіціантами 4)

Для кафе-молочної 5)

Для кафе-кондитерської 6)

Для пельменної на сировині 7)

При виробництві більше 5000 страв на добу

ДОДАТОК Е

(довідковий)

*) У чисельнику-при самообслуговуванні, в знаменнику-для обслуговування офіціантами. **)

Площі наведено для виробничо-побутової групи приміщень (див. додатки И, Л).

ДОДАТОК Ж

(довідковий)

Примітка 1. При виробленні борошняних і булочних виробів без крему можуть бути виключені:

приміщення (ділянка) для приготування крему, комора готових кремових виробів, мийна і стерилізація дрібного інвентаря, холодильна камера для кремових виробів в експедиції.

Примітка 2. Для цеху борошняних виробів потужністю понад 10 тис. вир. /зміну в приміщенні для обробки яєць слід передбачати холодильне обладнання у відділенні для приготування яєчної маси.

Примітка 3. (к) - для кондитерського цеху; (б) - для цеху борошняних виробів.

ДОДАТОК И

(обов'язковий)

*) Значення в чисельнику-при самообслуговуванні, в знаменнику-при обслуговуванні офіціантами. **) у чисельнику-при зберіганні пива в ізотермічних ємностях, в знаменнику-у бочках. ***)

Площі наведено на всі групи виробничо-побутових приміщень (див. додатки Е, Л).

ДОДАТОК К

(довідковий)

1)

Для місткості 100 місць і більше 2)

При обслуговуванні офіціантами 3)

Для місткості 150 місць і більше 4)

Для місткості 50 місць і більше 5)

Для місткості 70 місць і більше 6)

Для кафе-молодіжного, починаючи з 150 місць 7)

Для шашличні, починаючи з 75 місць 8)

Для місткості 300 місць і більше

ДОДАТОК Л

(довідковий)

Примітка 1. Дані в чисельнику-при самообслуговуванні; у знаменнику-при обслуговуванні офіціантами.

Примітка 2. У кафе-молодіжному можлива наявність приміщення ради кафе (орієнтовні розміри приймаються з розрахунку 0,1 м / місце в залі).

ДОДАТОК М

(обов'язковий)

*) Температура в охолоджуваних камерах визначається технологічним проектом

ДОДАТОК Н

(довідковий)

ДОДАТОК П

(довідковий)

Примітка 1. У чисельнику наведено площі за самообслуговування, у знаменнику-за обслуговування офіціантами.

Примітка 2. У випадках, коли в завданні на проектування площі груп приміщень відрізняються від вказаних у додатках цих Норм, питомі показники слід коректувати.

ДОДАТОК Р

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1 Наказ МЗЕЗторгу України від 24.07.2002 р. № 219 "Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) громадського харчування"

2 Наказ Мінекономіки України від 03.01.2003 р. № 2 "Рекомендовані норми технічного оснащення закладів громадського харчування"

3 Наказ Мінекономіки України від 10.11.2009 р. № 1239 "Про внесення зміни до Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства"

4 ВСН 1-77 / Минсвязи СССР Инструкция по проектированию молниезащиты радиообъектов (Інструкція з проектування блискавкозахисту радіооб'єктів)

5 ВСН 01-89 / Росавтотранс Предприятия по обслуживанию автомобилей (Підприємства з обслуговування автомобілів).

6 ВСН 60-89 / Госкомархитектуры Устройство связи, сигнализации и диспетчеризации инженерного оборудования жилых и общественных зданий. Нормы проектирования (Улаштування зв'язку, сигналізації та диспетчеризації інженерного обладнання житлових і громадських будинків. Норми проектування)

7 ВСН 205-84 / ММСС СССР Инструкция по проектированию электроустановок, систем автоматизации технологического оборудования (Інструкція з проектування електроустановок, систем автоматизації технологічного обладнання)

8 ВСН 600-81/Минсвязи СССР Инструкция по монтажу сооружений устройств связи, радиовещания и телевидения (Інструкція з монтажу споруд пристроїв зв'язку, радіомовлення і телебачення)

Код УКНД 91.040.10

Ключові слова: нормативні вимоги, будинки і споруди, підприємства харчування, заклади ресторанного господарства, загальні положення, організація земельних ділянок, об'ємнопланувальні та конструктивні рішення, склад та площі приміщень, пожежна безпека, інженерне обладнання, нормативні посилання, розташування по червоній лінії, протипожежні розриви

(Ключові слова змінено, Зміна № 1, Зміна № 2)