ДБН В.2.2-4:2026 Заклади дошкільної освіти

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ ЗАКЛАДИ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

ДБН В.2.2-4:2026

Видання офіційне

Київ Міністерство розвитку громад та територій України

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ ЗАКЛАДИ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

ДБН В.2.2-4:2026

Видання офіційне

Київ

Мінрозвитку

ПЕРЕДМОВА

III

IV

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

ЗАКЛАДИ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

PRESCHOOL EDUCATION INSTITUTIONS

Чинні від 2026-10-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1Ці норми встановлюють вимоги до проєктування та будівництва будівель і приміщень закладів дошкільної освіти за типами організації освітньої діяльності: ясла, дитячий садок та спеціальний дитячий садок.

1.2Ці норми застосовують під час нового будівництва та реконструкції закладів дошкільної освіти за типами організації освітньої діяльності: ясла, дитячий садок, спеціальний дитячий садок.

1.3Вимоги цих норм можуть повністю або частково використовуватись для проєктування капітального ремонту.

Під час проєктування капітального ремонту вимоги цих норм у частині інклюзивності, а за технічної неможливості їх виконання – у частині заходів щодо розумного пристосування, є обов'язковими.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цих нормах є посилання на такі нормативно-правові, нормативні акти, національні стандарти України:

Кодекс цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI

Закон України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII

Закон України «Про дошкільну освіту» від 06 червня 2024 року № 3788-IX

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI

Постанова Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 138 «Деякі питання використання об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту»

Кодекс 4:2024 Кодекс усталеної практики України «Настанова з проєктування при будівництві приміщень харчоблоків закладів дошкільної та загальної середньої освіти, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку відповідно до моделей організації харчування»

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 року № 173 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 року за № 379/1404 (зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 січня 2026 року № 40, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 лютого 2026 року за № 165/45559) «Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів»

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 01 серпня 1996 року № 239 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 серпня 1996 року за № 488/1513) «Про затвердження Державних санітарних норм та правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань»

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22 лютого 2019 року № 463 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 березня 2019 року за № 281/33252) «Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови» Видання офіційне

ДБН Б.2.2-5:2011 Благоустрій територій

ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій

ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги

ДБН В.1.1-12:2025 Будівництво у сейсмічних районах. Основні положення

ДБН В.1.1-24:2009 Захист від небезпечних геологічних процесів. Основні положення проектування

ДБН В.1.1-31:2013 Захист територій, будинків і споруд від шуму

ДБН В.1.1-45:2017 Будівлі і споруди в складних інженерно-геологічних умовах. Загальні положення

ДБН В.1.1-46:2017 Інженерний захист територій, будинків і споруд від зсувів і обвалів. Основні положення

ДБН В.1.2-4:2019 Інженерно-технічні заходи цивільного захисту

ДБН В.1.2-6:2021 Основні вимоги до будівель і споруд. Механічний опір та стійкість

ДБН В.1.2-7:2021 Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека

ДБН В.1.2-8:2021 Основні вимоги до будівель і споруд. Гігієна, здоров’я та захист довкілля

ДБН В.1.2-9:2021 Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека і доступність під час експлуатації

ДБН В.1.2-10:2021 Основні вимоги до будівель і споруд. Захист від шуму та вібрації

ДБН В.1.2-11:2021 Основні вимоги до будівель і споруд. Енергозбереження та енергоефективність

ДБН В.2.2-5:2023 Захисні споруди цивільного захисту

ДБН В.2.2-9:2018 Громадські будинки та споруди. Основні положення

ДБН В.2.2-10:2022 Заклади охорони здоров'я. Основні положення

ДБН В.2.2-13-2003 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди

ДБН В.2.2-15:2019 Житлові будинки. Основні положення

ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення

ДБН В.2.5-23:2025 Проєктування електроустановок житлових будинків та громадських будівель і споруд

ДБН В.2.5-28:2018 Природне і штучне освітлення

ДБН В.2.5-39:2008 Зовнішні мережі та споруди. Теплові мережі

ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту

ДБН В.2.5-64:2012 Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво

ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування

ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування

ДБН В.2.5-77:2014 Котельні

ДБН В.2.6-31:2021 Теплова ізоляція будівель

ДБН В.2.6-33:2018 Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування

ДБН В.2.6-220:2017 Покриття будівель і споруд

ГБН В.2.2-34620942-002 Линейно-кабельные сооружения телекоммуникаций. Проектирование

ДСТУ 7313:2013 Знаки безпеки та системи евакуації фотолюмінесцентні. Загальні вимоги та методи контролювання

ДСТУ 7525:2014 Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості

ДСТУ 8828:2019 Пожежна безпека. Загальні положення

ДСТУ 9323:2025 Настанова щодо проєктування дизельних електростанцій

ДСТУ 9190:2022 Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання під час опалення, охолодження, вентиляції, освітлення та гарячого водопостачання

ДСТУ Б В.1.1-28:2010 Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Шкала сейсмічної інтенсивності

ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою

ДСТУ Б В.2.5-82:2016 Електробезпека в будівлях і спорудах. Вимоги до захисних заходів від ураження електричним струмом

ДСТУ-Н Б Б.2.2-7:2013 Настанова з улаштування контейнерних майданчиків

ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія

ДСТУ-Н Б В.1.1-32:2013 Настанова з проектування захисту від шуму в приміщеннях засобами звукопоглинання та екранування

ДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013 Настанова з розрахунку та проектування захисту від шуму сельбищних територій

ДСТУ-Н Б В. 1.1-34:2013 Настанова з розрахунку та проектування звукоізоляції огороджувальних конструкцій житлових і громадських будинків

ДСТУ-Н Б В.1.1-35:2013 Настанова з розрахунку рівнів шуму в приміщеннях і на територіях

ДСТУ-Н Б В.1.1-37:2016 Настанова щодо інженерного захисту територій, будівель і споруд від зсувів та обвалів

ДСТУ-Н Б В.1.1-39:2016 Настанова щодо інженерної підготовки ґрунтової основи будівель і споруд

ДСТУ-Н Б В.1.1-41:2016 Настанова щодо проектування будівель і споруд на закарстованих територіях

ДСТУ-Н Б В.1.1-42:2016 Настанова щодо проектування будівель і споруд на підроблюваних територіях

ДСТУ-Н Б В.1.1-44:2016 Настанова щодо проектування будівель і споруд на просідаючих ґрунтах

ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010 Будинки і споруди. Настанова з розрахунку інсоляції об'єктів цивільного призначення

ДСТУ-Н Б В.2.2-31:2011 Будинки і споруди. Настанова з облаштування будинків і споруд цивільного призначення елементами доступності для осіб з вадами зору и слуху

ДСТУ-Н Б В.2.2-38:2013 Настанова з улаштування пожежних ліфтів в будинках та спорудах

ДСТУ ISO 8528-1:2004 Генераторні установки змінного струму з приводом від поршневих двигунів внутрішнього згоряння. Частина 1. Застосування, номінальні та робочі характеристики (ISO 8528-1:1993, IDT)

ДСТУ ISO 21542:2025 «Будинки та споруди. Доступність і зручність використання урбанізованого середовища» (ISO 21542:2021, IDT)

ДСТУ EN ISO 4064-1:2018 Лічильники холодної питної води та гарячої води. Частина 1. Метрологічні та технічні вимоги (EN ISO 4064-1:2017, IDT; ISO 4064-1:2014, IDT)

ДСТУ EN ISO 4064-2:2018 Лічильники холодної питної води та гарячої води. Частина 2. Методи випробування (EN ISO 4064-2:2017, IDT; ISO 4064-2:2014, IDT)

ДСТУ EN ISO 4064-3:2014 Лічильники холодної питної води та гарячої води. Частина 3. Формат протоколу випробувань (EN ISO 4064-3:2014, IDT)

ДСТУ EN ISO 4064-4:2014 Лічильники холодної питної води та гарячої води. Частина 4. Неметрологічні вимоги, не встановлені у ISO 4064-1 (EN ISO 4064-4:2014, IDT)

ДСТУ EN ISO 4064-5:2018 Лічильники холодної питної води та гарячої води. Частина 5. Вимоги до встановлення (EN ISO 4064-5:2017, IDT; ISO 4064-5:2014, IDT)

ДСТУ EN ISO 7010:2019 Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Зареєстровані знаки безпеки (EN ISO 7010:2012; А1:2014; А2:2014; А3:2014; А4:2014; А5:2015; А6:2016; А7:2017, IDT; ISO 7010:2011; Аmd 1:2012; Аmd 2:2012; Аmd 3:2012; Аmd 4:2013; Аmd 5:2014; Аmd 6:2014; Аmd 7:2016, IDT)

ДСТУ EN ISO 11690-3:2022 Акустика. Рекомендуемая практика проектирования малошумных рабочих мест, где имеются машины. Часть 3. Распространение звука и прогнозирование уровня шума в рабочих помещениях

ДСТУ EN ISO 11855-4:2022 Проєктування середовища будівлі. Вбудовані системи радіаційного опалення та охолодження. Частина 4. Розрахунок динамічної потужності опалення та охолодження термоактивних будівельних систем (TABS) (EN ISO 11855-4:2021, IDT; ISO 11855-4:2021, IDT)

ДСТУ EN ISO 16890-1:2019 Фільтри повітря для загальної вентиляції. Частина 1. Технічні умови, вимоги та система класифікації на основі ефективності зважених часток (epm) (EN ISO 16890-1:2016, IDT; ISO 16890-1:2016, IDT)

ДСТУ EN 81-20:2022 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 20. Ліфти пасажирські та вантажопасажирські (EN 81-20:2020, IDT)

ДСТУ EN 81-40:2022 Норми безпеки щодо конструкції та експлуатації ліфтів. Спеціальні ліфти для перевезення осіб та вантажів. Частина 40. Сходові підіймачі та похилі підіймальні платформи для осіб з обмеженою рухливістю (EN 81-40:2020, IDT)

ДСТУ EN 81-41:2025 Норми безпеки щодо конструкції та експлуатації ліфтів. Спеціальні ліфти для перевезення осіб та вантажів. Частина 41. Вертикальні підіймальні платформи, призначені для використання особами з обмеженою рухливістю (EN 81-41:2024, IDT)

ДСТУ EN 81-70:2025 Вимоги щодо безпечності конструкції та монтування ліфтів. Специфічне використання пасажирських та вантажопасажирських ліфтів. Частина 70. Зручність доступу пасажирів до ліфтів, зокрема осіб з обмеженими фізичними можливостями (EN 81-70:2021+А1:2022, IDT)

ДСТУ EN 81-72:2022 Правила безпеки для конструкції та встановлення ліфтів. Особливі застосування для пасажирських і вантажопасажирських ліфтів. Частина 72. Ліфти для пожежників (EN 81-72:2020, IDT)

ДСТУ EN 671-1:2017 Стаціонарні системи пожежогасіння. Кран-комплекти пожежні. Частина 1. Кран-комплекти з напівжорсткими рукавами. Загальні вимоги (EN 671-1:2012, IDT)

ДСТУ EN 671-2:2017 Стаціонарні системи пожежогасіння. Кран-комплекти пожежні. Частина 2. Кран-комплекти з плоскоскладаними рукавами. Загальні вимоги (EN 671-2:2012, IDT)

ДСТУ EN 805:2022 Водопостачання. Вимоги до систем і компонентів поза будівлями (EN 805:2000, IDT)

ДСТУ EN 806-1:2022 Специфікації для установок усередині будівель, що подають воду для споживання людиною. Частина 1. Загальні положення (EN 860-1:2000, IDT)

ДСТУ EN 806-2:2022 Технічні умови для установок усередині будівель, що подають воду для споживання людиною. Частина 2. Проєктування (EN 806-2:2005, IDT)

ДСТУ EN 806-3:2022 Специфікації для установок усередині будівель, що транспортують воду для споживання людиною. Частина 3. Розміри труб (EN 806-3:2006, IDT)

ДСТУ EN 806-4:2022 Специфікації установок усередині будівель, що подають воду для споживання людиною. Частина 4. Встановлення (EN 806-4:2010, IDT)

ДСТУ EN 806-5:2019 Технічні вимоги до систем постачання питної води всередині будівель. Частина 5. Експлуатування та технічне обслуговування (EN 806-5:2012, IDT)

ДСТУ EN 1610:2007 Дрени та колектори. Вимоги до конструкції та прокладання (EN 1610:1997, ІDТ)

ДСТУ EN 1264-2:2022 Водяні поверхневі вбудовані системи опалення та охолодження. Частина 2. Підігрів підлоги. Методи визначення теплової потужності за допомогою розрахунків та експериментальних випробувань (EN 1264-2:2021, IDT)

ДСТУ EN 1264-5:2022 Водяні поверхневі вбудовані системи опалення та охолодження. Частина 5. Визначення теплової потужності для опалення стін і стелі, охолодження підлоги, стін і стелі (EN 1264-5:2021, IDT)

ДСТУ EN 13757-2:2020 Системи зв’язку для лічильників. Частина 2. Проводовий зв’язок M-Bus (EN 13757-2:2018, IDT)

ДСТУ EN 1434-6:2023 Лічильники теплової енергії. Частина 6. Встановлення, введення в експлуатування, контролювання під час експлуатування та технічне обслуговування (EN 1434-6:2022, IDT)

ДСТУ EN 12600:2017 Скло в будівництві. Випробування маятником. Метод випробування на удар і класифікація для плаского скла (EN 12600:2002, IDT)

ДСТУ EN 13126-5:2022 Будівельна фурнітура. Фурнітура для вікон і балконних дверей. Вимоги та методи випробувань. Частина 5. Пристрої, що обмежують відкриття вікон і дверних вікон (EN 13126-5:2011+A1:2014, IDT)

ДСТУ EN 16281:2017 Вироби для захисту дітей. Пристрої блокування вікон та дверей, які унеможливлюють відкривання їх дітьми. Вимоги щодо безпеки та методи випробування (ЕN 16281:2013, IDT)

ДСТУ EN 16798-1:2022 Енергетична ефективність будівель. Вентиляція будівель. Частина 1. Вхідні параметри внутрішнього середовища для проєктування та оцінювання енергетичної ефективності будівель, що стосуються якості повітря в приміщенні, теплового середовища, освітлення та акустики. Модуль M1-6 (EN 16798-1:2019, IDT)

ДСТУ EN 16798-3:2019 Енергоефективність будівель. Вентиляція будівель. Частина 3. Вентиляція в нежитлових будівлях. Експлуатаційні вимоги до систем вентиляції та кондиціювання повітря в приміщенні (модулі M5-1, M5-4) (EN 16798-3:2017, IDT)

ДСТУ EN 15780:2022 (EN 15780:2011, IDT) Вентиляція будівель. Повітроводи. Чистота вентиляційних систем

ДСТУ EN 12097:2022 Вентиляція будівель. Повітроводи. Вимоги до складових повітроводів для полегшення обслуговування систем повітроводів (EN 12097:2006, IDT)

ДСТУ EN 12238:2013 Системи вентиляції та кондиціювання повітря. Пристрої входувиходу повітря. Аеродинамічні випробування і визначання номінальних характеристик для використання у змішаному потоці (EN 12238:2001, IDT)

ДСТУ EN 1176:2019 Устатковання та покриття дитячих ігрових майданчиків;

ДСТУ EN 1177:2019 Ударопоглинальне покриття ігрових майданчиків. Вимоги безпеки та методи випробування

ДСТУ EN 1838:2019 Світлотехніка. Освітлення аварійне (EN 1838:2013, IDT)

ДСТУ EN 12464-1:2016 Світло та освітлення. Освітлення робочих місць. Частина 1. Внутрішні робочі місця (EN 12464-1:2011, IDT)

ДСТУ EN 13501-1:2024 Пожежна класифікація будівельних виробів і будівельних конструкцій. Частина 1. Класифікація за результатами випробувань щодо реакції на вогонь (EN 13501-1:2018, IDT)

ДСТУ EN 15232-1:2017 Енергоефективність будівель. Частина 1. Вплив автоматизованих систем моніторингу та управління будівлями. Модулі M10-4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 (EN 15232-1:2017, IDT)

ДСТУ EN 301549:2022 «Інформаційні технології. Вимоги щодо доступності продуктів та послуг ІКТ» (EN 301 549 V3.2.1 (2021-03), IDT)

ДСТУ EN 50172:2019 Системи евакуаційного освітлення (EN 50172:2004, IDT)

ДСТУ IEC 60038:2015 Еталонна напруга за ІЕС (IEC 60038:2009, IDT)

ДСТУ EN 62305-1:2012 Захист від блискавки. Частина 1. Загальні принципи (EN 62305-1:2011, IDT)

ДСТУ EN 62305-3:2021 Блискавкозахист. Частина 3. Фізичні пошкодження будівель (споруд) та небезпека для життя (EN 62305-3:2011, ІDТ; ІЕС 62305-3:2010, MOD)

ДСТУ EN 62305-4:2012 Захист від блискавки. Частина 4. Електричні та електронні системи, розташовані в будинках і спорудах (EN 62305-4:2011, IDT)

ДСТУ IEC 62305-2:2012 Захист від блискавки. Частина 2. Керування ризиками (IEC 62305-2:2010, IDT)

ДГН 6.6.1-6.5.001-98 Державні гігієнічні нормативи. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)

ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку

ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цих будівельних нормах використано терміни, визначені Законом України «Про дошкільну освіту»: тип організації освітньої діяльності «ясла», тип організації освітньої діяльності «дитячий садок», тип організації освітньої діяльності «спеціальний дитячий садок», заклад дошкільної освіти; державний стандарт дошкільної освіти, дошкільний підрозділ, постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 року № 530 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2025 р. № 1036) «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти»: інклюзивна група, ресурсна кімната (ресурсний осередок); постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2025 року № 381 «Про затвердження Порядку утворення та функціонування спеціальних груп вихованців закладів дошкільної освіти»: спеціальна група; постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2025 № 1080 «Про затвердження переліку обов’язкових заходів з охорони здоров’я вихованців закладів дошкільної освіти та вимог до медичного осередку, ізолятора та медичного кабінету закладу дошкільної освіти»: медичний осередок; Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»: червоні лінії; Кодексом цивільного захисту України: захисні споруди цивільного захисту, інженерно-технічні заходи цивільного захисту, споруди подвійного призначення; Кодексом 4:2024 «Настанова з проєктування при будівництві приміщень харчоблоків закладів дошкільної та загальної середньої освіти, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку відповідно до моделей організації харчування»: харчоблок базової кухні, харчоблок опорної кухні, харчоблок-отримувач готової гарячої їжі ЗДО, харчоблок-отримувач готової охолодженої їжі ЗДО.

Нижче наведено терміни, додатково використані в цих нормах:

3.1дитячий садок

Будівля або група приміщень, призначена для забезпечення провадження освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти дітьми віком від двох до шести або семи років, а дітьми з особливими освітніми потребами-до семи або восьми років.

3.2ясла

Будівля або група приміщень, призначена для забезпечення провадження освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти дітьми віком від трьох місяців до трьох років.

3.3спеціальний дитячий садок

Будівля, будинок або група приміщень, призначена для забезпечення провадження освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими освітніми потребами зумовленими фізичними, психічними, інтелектуальними та/або сенсорними порушеннями, розладами поведінки, віком від двох до семи або восьми років з урахуванням категорій (типів) їх особливих освітніх потреб (труднощів).

3.4групові осередки

Блок взаємозв'язаних приміщень (роздягальня, ігрова, спальня, туалетна, буфетна), призначений для основного перебування в будівлях (приміщеннях) закладів дошкільної освіти групи вихованців одного (або різного) віку – віку немовляти, раннього та/або дошкільного віку.

3.5комплекс

Поєднання в одній структурі різних структурних елементів. Включає структурні підрозділи різних закладів освіти, які розміщуються в окремо розташованих будівлях або з'єднаних переходами корпусах чи поєднаних між собою блоках однієї будівлі.

4 ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ

ПРУ – протирадіаційне укриття;

АБ – акумуляторна батарея;

ДЕС – дизельна електростанція;

ФЕС – фотоелектрична станція;

ПЗВ – пристрій захисного відключення;

ПВДП – пристрій виявлення дугового пробою;

ІТІП – інформаційні таблички, інформатори, покажчики.

5 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

5.1Дитячі садки, ясла, спеціальні дитячі садки проєктують відповідно до цих норм, ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-9, ДБН Б.2.2-12, ДБН В.2.2-40, ДБН В.2.2-5.

Дитячі садки та ясла слід проєктувати з урахуванням вимог [1], [2], а спеціальні дитячі садки — з урахуванням вимог [1], [3].

В умовах нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків обов’язковим є забезпечення вимог доступності, зручності, інформативності та безпеки відповідно до вимог ДБН В.2.2-40 і цих норм.

5.2При проєктуванні будівель та приміщень дошкільних підрозділів, які організовують освітню діяльність за типом:

— «ясла» – слід керуватись положеннями цих норм для проєктування ясел;

— «дитячий садок» – слід керуватись положеннями цих норм для проєктування дитячого садка;

— «спеціальний дитячий садок» – слід керуватись положеннями цих норм для проєктування спеціального дитячого садка.

5.3Допускається з урахуванням вимог [1] в одній будівлі (комплексі приміщень) закладу дошкільної освіти поєднувати приміщення, призначені для забезпечення провадження різних типів організації освітньої діяльності. При цьому приміщення ясел і дитячих садків слід проєктувати з урахуванням вимог [2], а спеціальних дитячих садків – з урахуванням вимог [3]. Місткість кожної такої будівлі не повинна перевищувати 300 місць.

5.4У селищах та селах допускається об’єднувати заклади дошкільної освіти (дитячі садки, ясла, спеціальні дитячі садки місткістю до 120 місць включно) з житловими приміщеннями для обслуговуючого персоналу.

5.5Допускається проєктувати у складі будівель спеціальних дитячих садків відокремлені приміщення для надання реабілітаційної допомоги за умови, що такі послуги надаються дітям віком не більше ніж 8 років.

5.6За завданням на проєктування для ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків з урахуванням [1], [2], [3] слід визначати:

1) кількість груп, а для спеціальних дитячих садків – кількість груп з урахуванням категорій (типів) особливих освітніх потреб (труднощів) дітей та рекомендованого рівня підтримки;

2) наповнюваність груп;

3) розподіл між групами за віковими ознаками;

4) розподіл між групами за розпорядком перебування відповідно до [1].

Для груп спеціального дитячого садка рекомендується приймати як розрахункову – максимальну граничну наповнюваність груп відповідно до [3].

У дитячих садках та спеціальних дитячих садках допускається відповідно до [3] облаштування приміщення для дітей з розпорядком цілодобового перебування.

5.7Проєктування ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків здійснюється з дотриманням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту, встановлених Кодексом цивільного захисту України, ДБН В.1.2-4.

У складі будівель і споруд ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків або на їх території передбачають захисні споруди цивільного захисту чи споруди подвійного призначення з дотриманням вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про дошкільну освіту», [2], [3], Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, включення об’єктів до складу та виключення таких об’єктів з фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138, ДБН В.1.2-4 та ДБН В.2.2-5.

У разі проєктування ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків у складі житлових чи/або громадських будівель і споруд допускається проєктування захисної споруди цивільного захисту чи споруди подвійного призначення для спільного використання мешканцями (персоналом) житлових чи/або громадських будівель і споруд та учасниками освітнього процесу ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків у разі дотримання таких умов:

— приміщення для укриття учасників освітнього процесу ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків повинні бути відокремлені від інших приміщень захисної споруди цивільного захисту чи споруди подвійного призначення;

— приміщення для укриття учасників освітнього процесу ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків повинні проєктуватись із дотриманням вимог ДБН В.2.2-5 щодо особливостей проєктування закладів дошкільної освіти.

5.8Проєктна документація на капітальний ремонт існуючого об’єкта або його частини розробляється в обсязі, необхідному для реалізації проєктних рішень, перелік яких визначається завданням на проєктування.

6 ВИМОГИ ДО ТЕРИТОРІЙ ЯСЕЛ, ДИТЯЧИХ САДКІВ ТА СПЕЦІАЛЬНИХ ДИТЯЧИХ САДКІВ

6.1 Загальні вимоги

6.1.1Території розташованих окремо будівель та приміщень вбудованих, вбудовано-прибудованих, прибудованих в інші будівлі ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків слід планувати згідно з вимогами ДБН Б.2.2-12 і ДБН В.1.1-7, ДСП 173.

Для вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих в інші будівлі ясел та дитячих садків місткістю до 40 вихованців включно окрему територію допускається не передбачати за умови використання спортивно-ігрового майданчика відповідно до вимог 92 [2].

6.1.2Дозволяється безпосереднє примикання (прибудова) ясел, дитячих садків, спеціальних дитячих садків до торцевих стін житлових будинків за умови дотримання нормативних показників природного освітлення, інсоляції, шуму, пожежної безпеки й інших вимог, встановлених законодавством та вимогами цих норм.

6.1.3Площі територій ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків (розташованих окремо та вбудованих, вбудовано-прибудованих, прибудованих в інші будівлі) з розрахунку на одне місце (вихованця) слід приймати відповідно до ДБН Б.2.2-12.

6.1.4Озеленення території ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків повинно становити не менше ніж 25 % площі земельної ділянки.

До озеленення території включаються газони, ділянки з трав'яним покриттям, дерева, кущі, квітники, городи-ягідники, дощові сади, природні ігрові зони, зелені насадження на експлуатованих покрівлях, а також інші озеленені або водопроникні природні поверхні.

Озеленена територія повинна забезпечувати природне затінення, формування сприятливого мікроклімату, зменшення перегріву території, інфільтрацію дощових вод, збереження біорізноманіття, а також створення умов для щоденного перебування дітей на відкритому повітрі, рухової активності, гри та організації освітнього процесу поза приміщеннями.

6.1.5Території ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків повинні обладнуватися поливальним водопроводом (на площах озеленення рекомендується передбачати автоматичну систему поливу) і мати огорожу заввишки не менше ніж 1,6 м.

6.1.6Будівлі ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків повинні розташовуватися не ближче ніж 25 м від червоної лінії вулиць; для сільських населених пунктів за містобудівного обґрунтування цю відстань може бути скорочено.

Будівлі та інші споруди ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків розміщують з урахуванням вимог інсоляції, освітленості, шумового навантаження, якості повітря, безпеки руху та пожежної безпеки.

Відстань від розташованих окремо будівель ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків до найближчих житлових будинків приймається за вимогами інсоляції та освітленості, а також за протипожежними вимогами ДБН Б.2.2-12. При розходженні санітарних та протипожежних нормативів приймається більша відстань.

До всіх будівель (евакуаційних виходів із них) зони забудови ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків повинні передбачатись під'їзди завширшки не менше ніж 3,5 м з твердим покриттям для пожежних машин, які мають забезпечувати доступ пожежних підрозділів у кожне приміщення таких закладів дошкільної освіти. Допускається проєктувати, як проїзд для пожежних автомобілів пішохідні шляхи, якщо вони розраховані на навантаження від пожежних автомобілів згідно з ДБН Б.2.2-12. Територія окремо розташованих закладів дошкільної освіти повинна мати круговий проїзд.

6.1.7Відстань від групових, фізкультурних (ігрових) та інших майданчиків до найближчих житлових будинків приймається не менше ніж 12 м, а у разі розміщення вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих до житлового будинку ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків, має дотримуватися така сама відстань від групових і фізкультурних (ігрових) майданчиків до вікон житлових приміщень.

6.1.8Господарську зону слід проєктувати для ясел, дитячих садків і спеціальних дитячих садків місткістю:

— до 40 вихованців включно – площею не менше ніж 70 м2;

— від 41 до 120 вихованців – площею не менше ніж 100 м2;

— понад 120 вихованців – площею не менше ніж 150 м2.

У селищах і селах за відсутності централізованих систем теплопостачання, водовідведення тощо наведені показники можуть бути збільшені, виходячи з місцевих умов за завданням на проєктування.

6.1.9Господарська зона повинна розміщуватись біля входу до виробничих приміщень харчоблоку і пральні, відокремлюватись від групових і фізкультурних (ігрових) майданчиків, мати тверде покриття та самостійний в'їзд, ізольований від входів на ділянку. В господарський зоні передбачається контейнерний майданчик (згідно з ДСТУ-Н Б Б.2.2-7, [14], 9.2 ДБН Б.2.2-5); місце для сушіння білизни і постільних речей не менше ніж 15 м2; за необхідності

- місце для сушіння білизни і постільних речей площею не менше ніж 15 м2, сарай та овочесховище.

6.1.10У господарській зоні допускається передбачати автостоянки для тимчасового зберігання автомобілів працівників ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків відповідно до вимог ДСП 173 та ДБН Б.2.2-12. Влаштування місць зарядки електромобілів на цих автостоянках заборонено.

Контейнерний майданчик і гараж повинні розміщуватись не ближче ніж 25 м від будівлі закладу дошкільної освіти, в умовах реконструкції цю відстань допускається скорочувати до 20 м.

6.1.11На автостоянці для тимчасового зберігання автомобілів працівників закладів дошкільної освіти слід передбачати місця для автотранспорту осіб з інвалідністю відповідно до вимог ДБН В.2.2-40, а також допускається передбачати місце для посадки-висадки пасажирів з інвалідністю та вихованців з особливими освітніми потребами відповідно до вимог 6.4.2 цих норм.

6.1.12Територія ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків повинна бути освітлена відповідно до вимог ДБН В.2.5-28.

6.2Дитячі майданчики ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців

6.2.1Ясла та дитячі садки місткістю від 41 вихованця та спеціальні дитячі садки місткістю від 25 вихованців обладнуються груповими, фізкультурними (ігровими) та іншими майданчиками, тіньовими навісами, ігровим та фізкультурно-спортивним обладнанням (елементами), що відповідають:

— віковим особливостям вихованців;

— умовам безпеки для здоров’я та життя вихованців;

— особливостям освітніх потреб (труднощів) вихованців (для спеціальних дитячих садків);

— додатку А ДБН Б.2.2-5.

6.2.2Склад та площі майданчиків приймаються за завданнями на проєктування з урахуванням вимог цих норм, ДБН В.2.2-13, ДБН В.2.2-40.

Групові майданчики та тіньові навіси

6.2.3Для ясел та дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців слід передбачати:

— групові майданчики для кожної групи дітей;

— тіньові навіси за кількістю групових майданчиків.

6.2.4Загальна площа кожного групового майданчика визначається з урахуванням кількості вихованців у групі та розрахункового показника площі на 1 вихованця, наведених у таблиці А.1 додатка А.

6.2.5Завданням на проєктування допускається збільшення розрахункових показників мінімальної площі на 1 вихованця, наведених у таблиці А.1 додатка А, зокрема з урахуванням категорій (типів) особливих освітніх потреб (труднощів) вихованців спеціальних дитячих садків.

6.2.6Групові майданчики ясел і дитячих садків для груп вихованців віком до 3 років повинні забезпечувати трав’яне покриття, що сприяє безпечній грі вихованців і не створює ризику травмування.

6.2.7Покриття для групових майданчиків спеціальних дитячих садків визначається завданням на проєктування з урахуванням категорій (типів) особливих освітніх потреб (труднощів) вихованців.

6.2.8Мінімальні площі тіньових навісів наведено в таблиці А.1 додатка А. Тіньові навіси до площі групових та інших майданчиків не включаються.

6.2.9Дах тіньового навісу повинен бути обладнаний снігозатримувачами та системою відведення атмосферних опадів.

Фізкультурні (ігрові) майданчики

6.2.10Для ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця слід проєктувати:

1) місткістю до 160 вихованців включно: щонайменше один фізкультурний (ігровий) майданчик, призначений для одночасного використання однією групою;

2) місткістю від 161 вихованця: два фізкультурних (ігрових) майданчики, а саме:

— майданчика для одночасного використання однією групою вихованців до трьох років;

— майданчика для одночасного використання однією групою вихованців від трьох років (для ясел – одного майданчика для одночасного використання однією групою вихованців до трьох років).

Для ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця допускається об’єднання двох фізкультурних (ігрових) майданчиків для створення дитячого міністадіону площею не менше ніж 400 м2.

6.2.11Для спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців слід проєктувати:

1) місткістю до 90 вихованців включно: щонайменше один фізкультурний (ігровий) майданчик, призначений для одночасного використання однією групою;

2) місткістю від 91 вихованця: не менше ніж два фізкультурних (ігрових) майданчики для таких садків, а саме:

— майданчика для одночасного використання однією групою вихованців віком від двох до чотирьох років;

— майданчика для одночасного використання однією групою вихованців віком від чотирьох до восьми років.

6.2.12Ігрове обладнання та ударопоглинальні покриття фізкультурних (ігрових) майданчиків ясел, дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків від 25 вихованців слід проєктувати та влаштовувати відповідно до вимог ДСТУ EN 1176 та ДСТУ EN 1177.

Ігрове обладнання має:

— відповідати віковій групі дітей;

— бути безпечним в експлуатації;

— не містити гострих виступів, небезпечних щілин та інших елементів, що можуть призвести до травмування;

— бути стійким до механічних навантажень та атмосферних впливів;

— мати надійне кріплення та безпечне конструктивне виконання.

У зонах можливого падіння вихованців слід передбачати ударопоглинальні покриття відповідно до висоти можливого падіння та характеристик ігрового обладнання.

Для влаштування ударопоглинальних покриттів допускається застосування гумових плит, наливних гумових покриттів, піску, дрібного гравію та інших матеріалів, що відповідають вимогам ДСТУ EN 1177.

Матеріали обладнання та покриттів не повинні містити токсичних речовин або виділяти небезпечні речовини під час експлуатації.

6.2.13Площі фізкультурних (ігрових) майданчиків ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців слід визначати з урахуванням чисельності груп та розрахункового показника площі на 1 вихованця, наведеного в таблиці А.1 додатка А.

Загальні площі фізкультурних (ігрових) майданчиків, наведені у таблиці А.1 додатка А, є рекомендованими.

6.2.14У дитячих садках місткістю від 41 вихованця рекомендується передбачати майданчики з тренажерним обладнанням, доріжки для рекреаційних прогулянок та лікувальної ходи.

Майданчики на експлуатованих покрівлях

6.2.15Допускається для груп дітей віком від 4 років групові майданчики влаштовувати на експлуатованих покрівлях будівель ясел і дитячих садків за умови:

— розміщення рівня покриття таких майданчиків на висоті не більше ніж 5,0 м від рівня позначки землі;

— наявності по периметру таких майданчиків огородження заввишки не менше ніж 1,6 м що відповідає вимогам 6.2.18 цих норм;

— забезпечення безпечних та зручних функціональних зв'язків приміщень закладів дошкільної освіти з такими майданчиками;

— захисту дітей від перегріву та атмосферних опадів шляхом влаштування тіньових навісів, озеленення або інших рішень, що забезпечують створення затінених зон;

— відповідності таких майданчиків вимогам [10].

6.2.16Допускається влаштовувати фізкультурні (ігрові) майданчики та спортивно-ігрові майданчики на експлуатованих покрівлях будівель ясел і дитячих садків за умови:

— розміщення рівня покриття таких майданчиків на висоті не більше ніж 5,0 м від рівня позначки землі;

— наявності по периметру таких майданчиків огородження заввишки не менше ніж 1,6 м, що відповідає вимогам 6.2.18 цих норм;

— забезпечення безпечних та зручних функціональних зв'язків приміщень закладів дошкільної освіти з такими майданчиками;

— наявності захисту дітей від перегріву та атмосферних опадів шляхом улаштування тіньових навісів, озеленення або інші рішення, що забезпечують створення затінених зон;

— наявності захисних сітчастих конструкцій заввишки не менше ніж 3,0 м від рівня покриття майданчика для запобігання вильоту м'ячів та інших предметів за межі майданчика;

— відповідності таких майданчиків вимогам [10].

6.2.17Частини експлуатованої покрівлі, яка використовується як шлях евакуації вихованців групових майданчиків, фізкультурних (ігрових) майданчиків та спортивно-ігрових майданчиків ясел і дитячих садків, повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7 як для експлуатованої покрівлі.

Для групових майданчиків, фізкультурних (ігрових) майданчиків та спортивно-ігрових майданчиків дитячих садків на експлуатованих покрівлях слід передбачати не менше двох незалежних евакуаційних шляхів, що ведуть до евакуаційних сходових кліток. Ширина евакуаційних шляхів повинна забезпечувати можливість одночасної евакуації груп вихованців та супроводжуючого персоналу, зокрема вихованців з особливими освітніми потребами та інших маломобільних груп населення.

6.2.18Для влаштування огородження групових майданчиків, фізкультурних (ігрових) майданчиків та спортивно-ігрових майданчиків ясел і дитячих садків на експлуатованих покрівлях допускається застосування:

— металевих конструкцій із вертикальними елементами в просвіті менше ніж 0,1 м, при цьому застосування горизонтального членування такої огорожі не допускається;

— металевих перфорованих панелей із захистом від лазіння.

Конструкція огородження таких майданчиків також повинна:

— бути виконана із матеріалів з класом реакції на вогонь А1. При цьому конструкція огородження повинна забезпечувати можливість доступу аварійно-рятувальних підрозділів до рівня експлуатованої покрівлі із використанням протипожежної техніки шириною не менше ніж 0,8 м;

— унеможливлювати лазіння дітей;

— забезпечувати безпеку від падіння;

— забезпечувати візуальний контроль території майданчика працівниками закладу.

6.2.19Ігрове обладнання та ударопоглинальні покриття фізкультурних (ігрових) майданчиків та спортивно-ігрових майданчиків, розташованих на експлуатованих покрівлях, повинні відповідати вимогам пунктів 6.2.12 та 6.3.3 цих норм.

6.2.20Для групових майданчиків, розташованих на експлуатованих покрівлях, допускається застосування озеленених покрівельних систем, контейнерного озеленення та інших рішень озеленення, придатних для використання дітьми. Влаштування трав'яного покриття на групових майданчиках, розташованих на експлуатованих покрівлях, не є обов'язковим.

6.2.21Конструкції експлуатованої покрівлі повинні бути розраховані на навантаження від перебування вихованців, обладнання, озеленення, снігового покриву, а також експлуатаційного та аварійного обслуговування відповідно до вимог будівельних норм щодо надійності та безпеки будівельних конструкцій.

Майданчики для проведення занять з орієнтування в просторі

6.2.22Для вихованців спеціальних дитячих садків (місткістю до 24 вихованців включно та від 25 вихованців) з функціональними сенсорними труднощами, що передбачають порушення зорової функції, відповідно до [3] завданням на проєктування можуть передбачатись майданчики для проведення занять з орієнтування в просторі.

Площа, вимоги до покриття та обладнання такого майданчика визначаються завданням на проєктування з урахуванням особливих освітніх потреб (труднощів) вихованців.

Інші зони та майданчики для вихованців

6.2.23Для забезпечення досягнення вихованцями результатів, визначених державним стандартом дошкільної освіти [7], освітніми та парціальними програмами [1], [2], а для спеціальних дитячих садків з урахуванням категорій (типів) особливих освітніх потреб (труднощів) вихованців та відповідно [3], завданням на проєктування можуть передбачатись інші зони та майданчики.

6.2.24Перед центральним входом ясел, дитячих садків (місткістю від 41 вихованця) та спеціальних дитячих садків (місткістю від 25 вихованців) або в безпосередній близькості до нього допускається влаштування майданчика для проведення розважальних та організаційних заходів. Такий майданчик повинен бути відгороджений від транспортних шляхів (пожежних проїздів тощо) та паркувальних місць.

Розміри, вимоги до покриття та обладнання такого майданчика визначаються завданням на проєктування з урахуванням вимог ДБН В.2.2-40.

6.2.25Допускається для ясел, дитячих садків (місткістю від 41 вихованця) та спеціальних дитячих садків (місткістю від 25 вихованців) осередки пізнавальної активності відповідно до [9]:

— осередок екологічної стежини;

— осередок юних натуралістів;

— осередок зоокуточка.

У разі влаштування осередку юних натуралістів із ділянкою овочевих і плодово-ягідних культур або осередку екологічної стежини із куточками лісу, луків, городу, саду, квітника, площу таких осередків допускається приймати із розрахунку 0,75 м2 на одного вихованця від чотирьох до восьми років у складі групи.

У разі влаштування осередку зоокуточка, його площу рекомендується приймати не менше ніж 30 м2.

6.3Дитячі майданчики для ясел і дитячих садків місткістю до 40 вихованців включно та спеціальних дитячих садків місткістю до 24 вихованців включно

Спортивно-ігровий майданчик

6.3.1Для ясел і дитячих садків місткістю до 40 вихованців включно слід передбачати не менше ніж один спортивно-ігровий майданчик, розрахований для одночасного використання його всіма групами вихованців такого закладу.

Відповідно до завдання на проєктування допускається проєктувати спортивно-ігровий майданчик для кожної групи вихованців окремо.

Завданням на проєктування слід визначати:

— площу спортивно-ігрового майданчика з урахуванням розрахункових показників площі на 1 вихованця, наведених у таблиці А.2 додатка А;

— зонування такого спортивно-ігрового майданчика з урахуванням кількості груп, чисельності груп та віку вихованців;

— обладнання його спортивним, ігровим обладнанням, інвентарем тощо.

Відповідно до завдання на проєктування допускається для таких ясел і дитячих садків передбачати використання спортивно-ігрового майданчика відповідно до вимог 9.2 [2].

Універсальний фізкультурно-ігровий майданчик

6.3.2Для спеціальних дитячих садків місткістю до 24 вихованців включно слід передбачати не менше ніж один універсальний фізкультурно-ігровий майданчик, розрахований для одночасного використання його всіма групами вихованців такого закладу.

Відповідно до завдання на проєктування допускається проєктувати універсальний фізкультурно-ігровий майданчик окремо для кожної групи вихованців.

Завданням на проєктування слід визначати:

— площу такого майданчика з урахуванням розрахункового показника площі на 1 вихованця, наведеного у таблиці А.2 додатка А;

— розподілення майданчика на зони: групового майданчика, тіньового навісу, фізкультурно-ігрового майданчика, вільної від обладнання зони для проведення фізичних активностей;

— обладнання його спортивним, ігровим, реабілітаційним обладнанням, інвентарем тощо.

6.3.3Ігрове обладнання та ударопоглинальні покриття спортивно-ігрових майданчиків ясел, дитячих садків місткістю до 40 вихованців включно та універсальних фізкультурно-ігрових майданчиків спеціальних дитячих садків місткістю до 24 вихованців включно слід проєктувати та влаштовувати відповідно до вимог ДСТУ EN 1176 та ДСТУ EN 1177.

Ігрове обладнання має:

— відповідати віковій групі дітей;

— бути безпечним в експлуатації;

— не містити гострих виступів, небезпечних щілин та інших елементів, що можуть призвести до травмування;

— бути стійким до механічних навантажень та атмосферних впливів;

— мати надійне кріплення та безпечне конструктивне виконання.

У зонах можливого падіння вихованців слід передбачати ударопоглинальні покриття відповідно до висоти можливого падіння та характеристик ігрового обладнання.

Для влаштування ударопоглинальних покриттів допускається застосування гумових плит, наливних гумових покриттів, піску, дрібного гравію та інших матеріалів, що відповідають вимогам ДСТУ EN 1177.

Матеріали обладнання та покриттів не повинні містити токсичних речовин або виділяти небезпечні речовини під час експлуатації.

6.4Вимоги до території ясел, дитячих садків і спеціальних дитячих садків щодо забезпечення інклюзивності

6.4.1На території ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків необхідно забезпечити безперешкодний доступ для осіб з інвалідністю, зокрема для вихованців з особливими освітніми потребами та маломобільних груп населення до будівель та елементів ділянки згідно з вимогами ДБН В.2.2-40, ДБН Б.2.2-5, ДСТУ-Н Б В.2.2-31.

Майданчики для посадки або висадки з транспортного засобу

6.4.2В умовах нового будівництва перед входом або в’їздом на територію спеціального дитячого садка місткістю від 24 вихованців слід передбачати майданчик для посадки або висадки з транспортного засобу, зокрема осіб з інвалідністю та вихованців з особливими освітніми потребами.

Така норма є рекомендованою для:

— спеціальних дитячих садків місткістю від 24 вихованців в умовах реконструкції та капітального ремонту;

— спеціальних дитячих садків місткістю до 40 вихованців в умовах нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту.

Майданчик для посадки або висадки з транспортного засобу повинен мати ширину щонайменше 3,5 м та довжину щонайменше 9 м (з урахуванням габаритів спеціальних транспортних засобів, обладнаних підіймальною платформою).

Завданням на проєктування допускається проєктувати такий майданчик для посадки або висадки з транспортного засобу для ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця. При цьому розміри такого майданчика встановлюються завданням на проєктування.

6.4.3Майданчик для посадки або висадки з транспортного засобу рекомендовано влаштовувати в один рівень з прилеглим пішохідним шляхом (тротуаром). У разі влаштування такого майданчика на рівні проїзної частини для забезпечення його безперешкодного сполучення з прилеглим пішохідним шляхом (тротуаром), у задній частині майданчика слід облаштовувати пониження бордюрного каменю або бордюрний пандус згідно з вимогами ДБН В.2.2-40.

6.4.4Майданчик для посадки або висадки з транспортного засобу допускається влаштовувати у складі автостоянки для тимчасового зберігання автомобілів працівників ясел, дитячих садків, спеціальних дитячих садків (за наявності) або вздовж транспортних шляхів.

Вимоги до пішохідних шляхів

6.4.5Пішохідні шляхи на території ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків слід поєднувати із зовнішніми по відношенню до ділянки транспортними та пішохідним шляхами, паркувальними місцями, зупинками громадського транспорту тощо.

6.4.6Повздовжній ухил пішохідних доріжок території ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків не повинен перевищувати 1:20 (5 %). Поперечний похил шляху руху слід приймати в межах 1—2 %.

Якщо повздовжній ухил пішохідних доріжок перевищує 1:20 (5 %), слід передбачати спеціальні пологі обхідні шляхи з повздовжнім ухилом не більше 1:20 (5 %) або влаштовувати відкриті сходи пішохідних шляхів та дублювати їх відкритими пандусами відповідно до вимог 6.4.13–6.4.17 цих норм.

6.4.7Ширина пішохідної доріжки до центрального входу в будівлю ясел, дитячого садка та спеціального дитячого садка, а також пішохідних доріжок, що ведуть до виходів з групових осередків на першому поверсі повинна бути не менше ніж 1,8 м, інших пішохідних доріжок – не менше ніж 1,5 м.

Допускається звужувати ширину пішохідних доріжок до 1,2 м, за умови, що довжина такої доріжки становить не більше ніж 25 м.

6.4.8Під час капітального ремонту допускається звужувати ширину пішохідної доріжки до 0,9 м, за умови, що довжина такої доріжки становить не більше ніж 15 м.

6.4.9Покриття пішохідних доріжок на території ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків має бути твердим і рівним, не допускати ковзання під час намокання. Товщина швів між елементами покриття не повинна перевищувати 5 мм. Рекомендовано застосовувати безшовну поверхню (асфальт, фігурні елементи мощення без фаски, тротуарна плитка без фаски тощо).

Пішохідні доріжки шириною понад 1,5 м рекомендовано влаштовувати з комбінованого покриття з профілем |А1|+|В1|+|А1|, де |А1| – тип покриття із фактурою (бруківка, фігурні елементи мощення, фігурні елементи мощення із фаскою, колотий камінь тощо) завширшки не менше ніж 0,3 м; |В1| – покриття з рівною та гладкою поверхнею, завширшки не менше ніж 0,9 м. При цьому слід забезпечити контрастне співвідношення кольорів між |А1| та |В1|, а також між |А1| та суміжними покриттями (зонами)

Відкриті сходи та пандуси

6.4.10Відкриті сходи при входах, евакуаційних виходах, пішохідних шляхах ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків повинні відповідати таким вимогам:

— ширина маршу – не менше ніж 1,35 м;

— глибина сходинок – 0,30–0,36 м;

— висота сходинок – 0,12–0,15 м;

— поперечний ухил сходинок та проміжних площадок – 1–2 %;

— поверхні покриття сходів повинні бути шорсткими, не допускати ковзання при намоканні.

На поверхні відкритих сходів не допускається встановлення спеціальних направляючих тактильних смуг.

6.4.11В умовах нового будівництва перша та останні сходинки усіх відкритих сходових маршів (їхні краї) на всю ширину маршу оздоблюють матеріалом, що за кольором контрастує з покриттям решти сходів. В умовах реконструкції та капітального ремонту ця норма є рекомендованою, і в разі її невиконання слід здійснювати маркування країв першої та останньої сходинок кожного маршу: горизонтальну площину сходинки маркують по краю контрастною смугою завширшки не менше ніж 0,1 м, вертикальну площину – контрастною смугою заввишки не менше ніж 0,05 м.

6.4.12По обидва боки відкритих сходів пішохідних шляхів слід встановлювати поручні відповідно до вимог 6.4.19 цих норм.

За ширини відкритих сходів 4 м і більше слід додатково передбачати не менше одного розділового поручня. При цьому необхідно забезпечити проходи шириною у просвіті не менше ніж 1,8 м.

6.4.13Відкриті пандуси при входах, евакуаційних виходах, а також на шляхах руху на території ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків повинні відповідати таким вимогам:

— ширина пандуса в просвіті повинна бути не менше ніж 1,2 м (в умовах капітального ремонту, реконструкції та реставрації допускається робити ширину пандуса в просвіті не менше ніж 0,9 м);

— ухил пандуса повинен становити не більше ніж 8 % (1:12) (для розрахунку максимального ухилу і довжини пандуса в умовах нового будівництва керуватися додатком Д ДБН В.2.2-40);

— довжина одного підйому пандуса не повинна перевищувати 9 м;

— у разі зміни напрямку пандуса, між підйомами пандуса або через кожні 9 м довжини пандуса влаштовують горизонтальні площадки глибиною не менше ніж 1,5 м;

— пандуси з ухилом більше ніж 5 % (1:20) повинні мати з обох боків поручні, що відповідають вимогам 6.4.19 цих норм.

— по поздовжніх краях пандуса, що не примикають до вертикальних конструкцій (наприклад, підпірних стінок), слід передбачати бортики заввишки не менше ніж 0,05 м.

6.4.14Горизонтальні початкові та проміжні площадки відкритих пандусів за кольором повинні відрізнятися від кольору похилих площин пандуса (в умовах реконструкції та капітального ремонту ця норма є рекомендованою, і в разі її невиконання на початку кожного підйому пандуса зверху та знизу влаштовують смугу контрастного кольору на всю ширину пандуса завширшки не менше ніж 0,1 м).

6.4.15Поверхня відкритих пандусів повинна бути:

— шорстка, не допускати ковзання під час намокання;

—чітко маркована кольором або фактурою, контрастною відносно суміжних горизонтальних поверхонь.

6.4.16На поверхні пандусів не допускається встановлення накладних протиковзких планок та спеціальних направляючих тактильних смуг.

6.4.1717 Встановлення спеціальних попереджувальних тактильних смуг перед початком похилої площини пандуса як вгорі, так і внизу допускається лише за умови, що до таких попереджувальних тактильних смуг примикають направляючі або інформаційні тактильні смуги.

Огородження, поручні

6.4.18На всіх відкритих сходах та пандусах, відкритих площадках (ганках) та галереях, висотою більше ніж 0,2 м, слід передбачати огорожі, що відповідають таким вимогам:

— висота огорожі – не менше ніж 1,3 м;

— вертикальні елементи в огорожі повинні мати просвіт менше ніж 0,1 м;

— горизонтальне членування огорожі не допускається.

Конструкція огорож, поручнів та інших захисних елементів повинна унеможливлювати піднімання, перелізання або стояння вихованцями.

6.4.19Поручні на відкритих сходах та пандусах, відкритих площадках та галереях повинні відповідати вимогам:

— висота встановлення (0,6–0,7)м та (0,8–0,9)м (допускається додатково встановлювати поручень на висоті 0,5 м із перерізом діаметром 2,5 см для вихованців віком до 3 років);

— завершальні частини поручнів повинні мати продовження по горизонталі на 0,3 м із заокругленням як вгорі, так і внизу;

— поручні повинні бути безперервними за всією довжиною сходового маршу та проміжних майданчиків, крім місць, де вони перетинаються з іншими пішохідними шляхами;

— відстань від бічної стінки (за наявності) повинна бути не менше ніж 0,04 м у місцях кріплення поручня;

— кріплення поручнів не повинні перешкоджати безперервному триманню за них рукою;

— поручні повинні мати круглий переріз діаметром (3,5–4,5) см;

— поручні повинні за кольором контрастно відрізнятися від кольору поверхні сходів та інших прилеглих поверхонь;

— поверхня поручнів має бути гладкою, але забезпечувати достатній опір ковзанню для рук (при влаштуванні поручнів рекомендується уникати поверхонь, що створюють відблиски);

— у разі кріплення поручнів до вертикальних опор, перша та остання вертикальні опори (як вгорі, так і внизу) мають бути розташовані на відстані (150–200) мм від краю заокругленої частини поручня, що знижує ризики травмування осіб із порушенням зору, які користуються тростиною.

Поручні мають бути неперервними і розрахованими на сприйняття горизонтальних навантажень не менше ніж 1,3 кН/м, рекомендовано – не менше ніж 1,7 кН/м.

Засоби безпеки, орієнтування та отримання інформації

6.4.20Входи на огороджені території ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків слід обладнувати:

— зовнішніми інформаційними табличками (універсальними ІТІП), що відповідають вимогам ДБН В.2.2-40 та містять інформацію про заклад дошкільної освіти, продубльовану шрифтом Брайля;

— пристроями двостороннього зв’язку (кнопками дзвінка, переговорними пристроями, домофонами тощо). При цьому панель керування або кнопки виклику таких пристроїв слід розташовувати на висоті 1,2 м від рівня землі, а поруч розміщувати інструкції щодо користування (рекомендується у вигляді ІТІП).

6.4.21Встановлення спеціальних попереджувальних тактильних смуг перед входом на огороджену територію ясел, дитячих садків, та спеціальних дитячих садків допускається лише за умови, якщо до таких попереджувальних тактильних смуг примикають направляючі або інформаційні тактильні смуги, орієнтовані у напрямку подальшого шляху руху.

6.4.22Територія ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків повинна бути обладнана засобами безпеки, орієнтування та отримання інформації зокрема шляхом:

— улаштування вказівників напрямку руху, що спрямовують до входів у будівлю, й основних функціональних зон на території та відповідають вимогам ДБН В.2.2-40;

— улаштування зовнішніх тактильних смуг, віддаючи перевагу стандартним тактильним смугам, виконаним за рахунок використання комбінованого покриття пішохідних шляхів, бордюрів, принципів контрастності покриття відповідно до додатка Ж.1 ДБН В.2.2-40;

— використання попереджувальних тактильних смуг перед відкритими сходами.

Попереджувальні тактильні смуги обов’язково влаштовують перед початком відкритих сходів (зверху та знизу) у напрямку:

— входів у будівлю, зокрема центральних та службових;

— евакуаційних виходів із групових осередків на першому поверсі;

— зовнішніх виходів з групових осередків.

Такі попереджувальні смуги та спосіб їх розміщення повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2.40.

6.4.23У приміщеннях ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків слід передбачати засоби безпеки, орієнтування та отримання інформації відповідно до вимог ДБН В.2.2.40.

На шляхах руху всередині будівель ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків слід влаштовувати стандартні тактильні смуги відповідно до вимог ДБН В.2.2.40.

Улаштування спеціальних направляючих тактильних смуг всередині будівель ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків не допускається.

6.4.24Улаштування підіймальних платформ на сходових маршах існуючих будівель закладів дошкільної освіти допускається лише в умовах капітального ремонту чи реконструкції та за відсутності технічної (конструктивної) можливості забезпечення доступності шляхом влаштування ліфтів або пандусів. У разі встановлення підіймальних платформ обов’язковим є дотримання вимог щодо мінімально допустимої ширини евакуаційних шляхів.

Під час нового будівництва влаштування підіймальних платформ не допускається.

7 ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ

7.1 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

7.1.1Під час розроблення об'ємно-планувальних рішень будівель ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків для будівництва в різних природно-кліматичних умовах необхідно враховувати вимоги ДСТУ-Н Б В.1.1-27, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-40.

Вимоги до розташування у складі інших будівель

7.1.2Допускається проєктувати ясла, дитячі садки місткістю від 41 вихованця та спеціальні дитячі садки місткістю від 25 вихованців вбудованими та вбудовано-прибудованими:

1) у житлові будинки, за умови:

— обмеження їхньої загальної місткості не більше ніж 90 вихованців для ясел і спеціальних дитячих садків та не більше ніж 120 вихованців для дитячих садків;

— виділення приміщень закладів дошкільної освіти з таким типом організації освітньої діяльності в окремий протипожежний відсік протипожежними стінами 1-го типу та/або протипожежними перекриттями 1-го типу;

— розташування приміщень закладів дошкільної освіти з таким типом організації освітньої діяльності на першому поверсі або першому–другому поверхах із влаштуванням окремого евакуаційного виходу назовні (на рівень планувальної позначки землі) згідно з вимогами ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-15;

— розташування на перших поверхах групових осередків для немовлят та дітей раннього віку, а також групових осередків спеціальних дитячих садків;

— вбудовані дошкільні заклади з таким типом організації освітньої діяльності місткістю 80 вихованців та більше слід обладнувати адресними пожежними сповіщувачами.

2) у громадські будинки, за умови:

— обмеження їхньої загальної місткості: не більше ніж 120 вихованців для ясел, не більше ніж 160 вихованців для дитячих садків, не більше ніж 90 вихованців для спеціальних дитячих садків;

— виділення приміщень закладів дошкільної освіти з таким типом організації освітньої діяльності в окремий протипожежний відсік протипожежними стінами 1-го типу та/або протипожежними перекриттями 1-го типу;

— розташування приміщень закладів дошкільної освіти з таким типом організації освітньої діяльності на першому поверсі або першому–другому поверхах із забезпеченням окремого евакуаційного виходу назовні (на рівень планувальної позначки землі) згідно з вимогами ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-15;

— розташування на перших поверхах групових осередків для немовлят та дітей раннього віку, а також групових осередків спеціальних дитячих садків;

— вбудовані дошкільні заклади місткістю 80 вихованців та більше слід обладнувати адресними пожежними сповіщувачами.

Забороняється розташування вбудованих та вбудовано-прибудованих у житлові, громадські та інші будівлі приміщень місткістю від 41 вихованця та спеціальні дитячі садки місткістю від 25 вихованців від третього поверху включно і вище.

7.1.3Допускається проєктувати ясла, дитячі садки місткістю до 40 вихованців включно та спеціальні дитячі садки місткістю до 24 вихованців включно вбудованими та вбудовано-прибудованими:

1) у житлові та громадські будинки за умови:

— виділення приміщень закладів дошкільної освіти з таким типом організації освітньої діяльності протипожежними стінами, протипожежними перекриттями та/або протипожежними перегородками із класом вогнестійкості RЕІ 150, ЕІ 150 відповідно. Евакуаційні виходи повинні відповідати вимогам як для окремого протипожежного відсіку;

— розташування приміщень закладів дошкільної освіти з таким типом організації освітньої діяльності на першому поверсі або першому–другому поверхах із влаштуванням окремого евакуаційного виходу назовні (на рівень планувальної позначки землі) згідно з вимогами ДБН В.1.1-7;

— розташування на перших поверхах групових осередків для немовлят та дітей раннього віку, а також групових осередків спеціальних дитячих садків.

Забороняється розташування вбудованих та вбудовано-прибудованих у житлові, громадські та інші будівлі приміщень ясел, дитячих садків місткістю до 40 вихованців включно та спеціальних дитячих садків до 24 вихованців включно від третього поверху включно і вище.

Поверховість будівель, висота приміщень

7.1.4Окремо розташовані будівлі ясел і дитячих садків слід проєктувати двоповерховими з урахуванням 9.1 цих норм. В умовах нового будівництва допускається будівлі ясел і дитячих садків проєктувати триповерховими, якщо в радіусі виїзду до 3 км від такої будівлі розташовано пожежно-рятувальний підрозділ (частину), які укомплектовані пожежними автодрабинами.

Триповерхові будівлі ясел і дитячих садків слід проєктувати за додержання вимог 9.3, 9.7, 9.10 цих норм, при цьому слід передбачати улаштування системи оповіщення про пожежу і управління евакуацією людей не нижче 4-го типу (СО4).

У сейсмічних районах будівлі ясел і дитячих садків повинні мати не більше ніж 2 поверхи відповідно до вимог ДБН В.2.2-12.

7.1.5Будівлі спеціальних дитячих садків слід проєктувати не вище ніж два поверхи і не нижче II ступеня вогнестійкості незалежно від місткості.

7.1.6Висота приміщень у просвіті від верху конструкції підлоги до низу конструкції стелі, у тому числі конструкцій підшивної/підвісної стелі при новому будівництві надземних поверхів ясел, дитячих садків та спеціальних садків приймається не менше ніж 3 м.

Під час нового будівництва в холах і коридорах, санітарно-гігієнічних приміщеннях, окремих приміщеннях допоміжного призначення допускається зменшення висоти приміщень до 2,5 м.

В умовах реконструкції допускається висоту надземних поверхів від підлоги до підлоги наступного поверху приймати не менше ніж 3,3 м.

Допускається в умовах реконструкції для вбудованих ясел, дитячих садків місткістю до 40 вихованців включно та спеціальних дитячих садків місткістю до 24 вихованців включно, висоту приміщень зменшувати до 2,5 м за умови виконання вимог до повітрообміну відповідно до [10].

Висоту цокольних, підвальних та підземних поверхів слід приймати за ДБН В.2.2-9.

7.1.7У разі розміщення в цокольних, підвальних та підземних поверхах будівель ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків захисних споруд цивільного захисту слід керуватись вимогами ДБН В.2.2-5 та нормами, якими встановлені вимоги до таких приміщень відповідно до основного функціонального призначення, зокрема щодо пожежної безпеки, забезпечення інклюзивності та відповідності вимогам санітарної безпеки.

У разі розміщення в цокольних, підвальних та верхніх підземних поверхах ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків залів для музичних і фізкультурних занять

(універсальної музично-фізкультурної зали, музичної зали та фізкультурно-спортивної зали), які виконують функцію захисної споруди подвійного призначення відповідно до ДБН В.2.2-5, слід забезпечити дотримання вимог [10]. При цьому висоту таких приміщень слід приймати не нижче ніж 2,5 м (допускається 3 м і вище).

Вимоги до розміщення приміщень

7.1.8У надземних поверхах ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків слід розміщувати групові осередки, приміщення для музичних, фізкультурних та інших занять, ігор, кабінети спеціалістів, які працюють із вихованцями, приміщення медичного та оздоровчого призначення, приміщення для педагогічних працівників, приміщення їдальні (харчоблоку) та приміщення загального користування.

7.1.9На третьому поверсі будівель ясел і дитячих садків (крім вбудованих, прибудованих та вбудовано-прибудованих ясел і дитячих садків)

1) допускається розташовувати:

— групові осередки для вихованців віком від 5-ти років;

— кабінети спеціалістів, які працюють із вихованцями (психолога, вчителядефектолога, соціального педагога тощо);

— приміщення для працівників ясел і дитячих садків;

— службово-побутові приміщення.

2) забороняється розташовувати:

— групові осередки вихованців віком до 5-ти років;

— групові осередки спеціальних груп.

7.1.10Допускається розташовувати в цокольному поверсі ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків: приміщення підсобні, складські, для зберігання інвентарю, пральню, харчоблок, заготівельний цех, мийну кухонного посуду, охолоджувальні камери та комори; а в підвальному поверсі: охолоджувальні камери, овочесховище, комори (за винятком комори сухих продуктів), столярно-слюсарну майстерню; приміщення підсобні, складські та для зберігання інвентарю (крім 7.1.7 цих норм).

7.1.11У спеціальних дитячих садках фізкультурні, універсальні музично-фізкультурні та музичні зали та обідню залу слід розміщувати на першому поверсі.

7.1.12Розміщення виробничих та складських приміщень з категорією за вибухопожежною небезпекою вищою ніж «В» у будівлях ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків не допускається.

У будівлях ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків, що розміщуються на радононебезпечних ділянках, рекомендується на першому поверсі розташовувати приміщення з обмеженим перебуванням вихованців (службово-побутові, медичні, харчоблок, пральню тощо) і посилювати герметизацію перекриттів над підвалом.

7.1.13Ширина коридорів за нового будівництва, які ведуть до групових осередків, залів, кабінетів, медичних приміщень, обідньої зали та інших приміщень, де передбачено перебування вихованців, повинна бути не менше ніж 2,0 м. Допускається зменшення ширини коридорів, але не менше ніж 1,4 м, які ведуть до господарських та підсобних приміщень.

В умовах реконструкції допускається передбачати ширину коридорів не менше ніж 1,4 м.

Висота проходів у просвіті по всій їхній довжині і ширині повинна бути не менше ніж вказана у ДБН В.2.2-9.

Під час капітального ремонту та реконструкції в існуючих будівлях за наявності на шляху руху навісної перешкоди, нижній край якої розташовано на висоті менше ніж 2,1 м від рівня підлоги, вона повинна мати контрастне маркування.

Входи у будівлю

7.1.14Для розташованих окремо будівель, вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців слід передбачати:

а) центральний вхід (входи) у будівлю;

б) евакуаційні виходи з групових осередків для вихованців;

в) службові входи в будівлю;

г) евакуаційні виходи з будівлі.

Допускається передбачати зовнішні входи до групових осередків для вихованців, розташованих на першому поверсі.

У разі розміщення у складі будівлі спеціальних дитячих садків відокремлених приміщень для надання реабілітаційних послуг дітям до 8 років, слід влаштовувати окремий вхід (вхідну групу) з вулиці до таких приміщень.

7.1.15Позначки рівнів підлоги приміщень біля входів та позначки тротуарів перед входами до ясел, дитячих садків і спеціальних дитячих садків слід приймати згідно з ДБН В.2.2-40 (врівень із землею, без влаштування ґанку). В умовах реконструкції та капітального ремонту допускається збереження ґанку за умови влаштування пандуса або підіймальної платформи відповідно до вимог ДБН В.2.2-40.

Підіймальні пристрої, які використовуються вихованцями з особливими освітніми потребами із супроводжуючим (зокрема на кріслах колісних) та іншими користувачами, не повинні звужувати параметри унормованого проходу для вільного руху інших користувачів. Якщо піднімальний пристрій розташовано на сходах, необхідно забезпечити відповідність нормативним вимогам щодо наявності поручнів, розміру сходового маршу тощо.

7.1.16Над вхідною площадкою центрального входу до будівлі слід передбачати навіс від атмосферних опадів. За наявності сходів, пандуса та/або підіймальної платформи такий навіс рекомендовано облаштовувати і над цими елементами вхідної групи. При облаштуванні навісу слід облаштовувати водовідвід як з поверхні вхідної площадки (сходів, пандусу), так із покриття навісу.

Облаштування навісів над вхідними групами інших входів до будівлі є рекомендованим.

Поверхні покриття вхідних площадок повинні бути шорсткими, не допускати ковзання при намоканні і мати поперечний ухил у межах 1—2 %.

7.1.17Зовнішній вхід до вестибюлю, холу або коридору будівель або приміщень ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків слід проєктувати із вхідним тамбуром завглибшки не менше ніж 1,8 м та завширшки не менше ніж 2,6 м. В умовах реконструкції та капітального ремонту допускається проєктувати вхідний тамбур завглибшки не менше ніж 1,5 м (рекомендовано – не менше ніж 1,8 м) та завширшки не менше ніж 2,1 м.

На ґанку перед входом слід передбачати вільний простір для можливості маневрування в кріслі колісному відповідно до вимог ДБН В.2.2-40. Вхідна площадка центрального входу повинна бути завглибшки не менше ніж 1,8 м та завширшки не менше ніж 2,6 м.

Вхідні двері необхідно проєктувати без порогів.

Параметри відкритих сходів, пандусів, ґанків, огородження та поручнів повинні відповідати вимогам 6.4.10–6.4.19 цих норм.

7.1.18Двері входів у будівлю повинні мати ширину в просвіті:

— при новому будівництві – не менше ніж 0,9 м;

— в умовах реконструкції та капітального ремонту – не менше ніж 0,8 м.

У разі встановлення двостулкових дверей, робоча стулка повинна мати ширину у просвіті:

— при новому будівництві – не менше ніж 0,9 м;

— в умовах реконструкції та капітального ремонту – не менше ніж 0,8 м.

Вхідні групи необхідно проєктувати без порогів.

7.1.19Біля входів в ясла, спеціальні дитячі садки рекомендується передбачати приміщення або зону для зберігання візків та крісел колісних.

7.1.20Центральний вхід до закладів дошкільної освіти в умовах реконструкції та капітального ремонту допускається об'єднувати із входом до осередків для вихованців дошкільного віку.

Евакуаційні виходи із групових осередків першого поверху

7.1.21Із розташованих на першому поверсі групових осередків (універсальної ігрової зі спальнею, ігрової або спальні) ясел і дитячих садків та спеціальних дитячих садків слід передбачати евакуаційні виходи, що ведуть безпосередньо назовні.

7.1.22На першому поверсі позначки рівнів підлоги евакуаційних виходів із групових осередків та позначки тротуарів перед такими виходами слід приймати згідно з ДБН В.2.2-40. В умовах реконструкції та капітального ремонту допускається зберігання ґанку за умови влаштування пандуса.

За наявності ґанку, перед кожним евакуаційним виходом із групових осередків, розташованих на першому поверсі, слід влаштовувати:

— площадку завглибшки не менше ніж 1,8 м та завширшки не менше ніж 2,0 м (в умовах реконструкції та капітального ремонту допускається зменшувати глибину та ширину такої площадки до не менше ніж 1,5 м);

— зовнішні сходи типу С3 та зовнішній пандус, що відповідають вимогам 6.4.10-6.4.19 цих норм.

Клас вогнестійкості такої площадки (ганку), відкритих сходів та пандусу (крім огороджень), має бути не менше R60, а група поширення вогню – М0.

7.1.23Для двоповерхових будівель ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків допускається об’єднувати евакуаційні виходи із 4 групових осередків однією спільною галереєю довжиною не більше ніж 20 м та завглибшки не менше ніж 1,8 м, при цьому з двох протилежних сторін такої галереї слід влаштовувати зовнішні сходи, що відповідають вимогам 6.4.10–6.4.19 цих норм. Безпечність застосування таких об’ємно-планувальних рішень повинна бути підтверджена розрахунком евакуації згідно з ДСТУ 8828.

У разі влаштування на першому поверсі з двох протилежних сторін такої галереї відкритих пандусів шириною у просвіті не менше ніж 1,8 м та ухилом не більше ніж 5 % допускається відкриті сходи не передбачати.

Клас вогнестійкості такої галереї, відкритих сходів та пандусу (крім огороджень) має бути не менше R60, а група поширення вогню – М0.

Зовнішні виходи з групових осередків

7.1.24Допускається передбачати додатковий вихід назовні із групових осередків, розташованих на першому поверсі ясел і дитячих садків (місткістю до 40 вихованців та від 41 вихованця) та спеціальних дитячих садків (місткістю до 24 вихованців та від 25 вихованців).

Такий зовнішній вихід слід проєктувати із тамбуром:

— для ясел і дитячих садків: завглибшки не менше ніж 1,5 м та завширшки не менше ніж 2,0 м (в умовах реконструкції та капітального ремонту допускається зменшувати глибину та ширину такого тамбура до не менше ніж 1,5 м);

— для спеціальних дитячих садків: завглибшки не менше ніж 1,8 м та завширшки не менше ніж 2,2 м (в умовах реконструкції та капітального ремонту допускається зменшувати глибину тамбура до не менше ніж 1,5 м, ширину – до не менше ніж 2,0 м).

Такий зовнішній вихід через тамбур повинен вести безпосередньо до роздягальні групового осередку.

Забороняється робити зовнішній вихід безпосередньо в універсальну ігрову зі спальнею, ігрову або спальню групового осередку.

В умовах реконструкції при зовнішніх виходах із групових осередків, допускається проєктувати хол-вестибюль на 2-4 групи вихованців із розрахунку 6 м2 на кожну, а на одну групу – шлюз площею не менше ніж 4 м2. При холах-вестибюлях і шлюзах дозволяється передбачати туалети для вихованців із розрахунку один унітаз і один умивальник на 2–4 групи вихованців

7.2ОБ’ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ ДЛЯ ЯСЕЛ І ДИТЯЧИХ САДКІВ МІСТКІСТЮ ВІД 41 ВИХОВАНЦЯ ТА СПЕЦІАЛЬНИХ САДКІВ МІСТКІСТЮ ВІД 25 ВИХОВАНЦІВ

7.2.1Склад приміщень

7.2.1.1Структуру будівель ясел, дитячих садків від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців необхідно створювати на основі функціонально об'єднаних груп приміщень: групових осередків; приміщень для музичних, фізкультурних та інших занять та ігор; медичних; службово-побутових приміщень; харчоблоку; пральні тощо.

7.2.1.2Перелік приміщень ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних садків місткістю від 25 вихованців із зазначенням розрахункових показників мінімальної площі на 1 вихованця, наведено у таблиці Б.1 додатка Б. Загальні площі приміщень, наведені у таблиці Б.1 додатка Б, є рекомендованими.

7.2.1.3В яслах та дитячих садках місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садках місткістю від 25 вихованців необхідно проєктувати такі приміщення:

групові приміщення для вихованців:

1) групові осередки;

приміщення для музичних, фізкультурних, інших занять та ігор:

2) універсальну музично-фізкультурну залу або окремі: музичну залу та фізкультурно-спортивну залу (для ясел і дитячих садків);

3) музичну залу та фізкультурно-спортивну залу (для спеціальних дитячих садків);

4) приміщення (комору) для зберігання інвентарю при універсальній музично-фізкультурній залі або окремих залах;

5) ресурсну кімнату (для ясел і дитячих садків в умовах реконструкції та капітального ремонту замість ресурсної кімнати допускається передбачати ресурсний осередок з урахуванням вимог [5], для спеціальних дитячих садків необхідність влаштування ресурсної кімнати визначається завданням на проєктування);

кабінети спеціалістів, які працюють із вихованцями:

6) кабінет практичного психолога;

7) кабінет соціального педагога (допускається поєднувати з кабінетом практичного психолога);

8) кабінет учителя-дефектолога (допускається поєднувати з ресурсною кімнатою);

9) приміщення та кабінети, що облаштовують відповідно до потреб (труднощів) вихованців згідно з пунктами 58–61 [3] (норма застосовується для спеціальних дитячих садків);

приміщення медичного та оздоровчого призначення:

10) медичний осередок (приміщення або частина іншого приміщення, що відповідає вимогам [6]);

11) ізолятор;

приміщення для педагогічних працівників:

12) методичний кабінет;

приміщення їдальні (харчоблоку):

13) приміщення харчоблоку;

приміщення загального користування:

14) хол-вестибюль (в умовах реконструкції та капітального ремонту допускається не передбачати);

15) кімната для годування та сповивання немовлят (в умовах реконструкції та капітального ремонту допускається не передбачати);

16) універсальне санітарно-гігієнічне приміщення;

17) санітарно-гігієнічні приміщення для працівників;

службово-побутові приміщення:

18) адміністративні та господарські приміщення;

19) приміщення для зберігання дезінфікувальних засобів (в умовах реконструкції та капітального ремонту допускається не передбачати);

20) технічне приміщення для прибирання (в умовах реконструкції та капітального ремонту допускається не передбачати);

21) пральня (для ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків, які самостійно здійснюють прання, сушіння, прасування білизни і рушників для потреб вихованців).

7.2.1.4В яслах та дитячих садках місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців допускається проєктувати такі приміщення:

приміщення для музичних, фізкультурних та інших занять та ігор:

1) ресурсну кімнату;

2) зали для рухливих активностей (хореографічна зала тощо) відповідно до [7], [9];

3) зали для занять, що не передбачають рухливих активностей (мистецьких занять тощо) відповідно до [7], [9];

4) спеціальні кабінети (художня майстерня, лабораторія SТЕМ-освіти, ЛЕГОмайстерня, кабінети для індивідуальних занять з дітьми (музичних, з вивчення англійської мови, з шахів) тощо) відповідно до [9];

приміщення медичного та оздоровчого призначення:

5) медичний кабінет (у разі організації медичного обслуговування вихованців відповідно до вимог [6]);

6) інші кабінети, необхідні для здійснення медичного обслуговування вихованців відповідно до [9];

7) басейн;

8) приміщення для надання реабілітаційних послуг дітям віком до 8 років;

приміщення для працівників:

9) кімната психологічного розвантаження працівників;

10) інші кабінети з урахуванням [8], [9] (музичного керівника, інструктора з фізкультури, керівника гуртка, вчителя англійської мови тощо); приміщення їдальні (харчоблоку):

11) обідня зала для вихованців;

12) приміщення для організації харчування працівників;

приміщення загального користування:

13) гардеробні для персоналу, батьків (відвідувачів);

службово-побутові приміщення:

14) інші приміщення, необхідні для функціонування та обслуговування закладу дошкільної освіти: підсобні, складські та приміщення для зберігання інвентарю тощо (завданням на проєктування визначається необхідність та кількість таких приміщень).

7.2.2Групові приміщення для вихованців

7.2.2.1Кожна група вихованців в яслах та дитячих садках від 41 вихованця та спеціальних дитячих садках місткістю від 25 вихованців повинна розміщуватись у групових осередках.

Групові осередки повинні бути ізольованими від решти групових осередків і мати зручний функціональний зв’язок з іншими групами приміщень.

7.2.2.2Групові осередки для вихованців віком до 3 років та спеціальні групи розташовують на першому поверсі з безпосереднім виходом на земельну ділянку.

7.2.2.3У складі групового осередку ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців слід проєктувати:

1) роздягальню;

2) універсальну ігрову зі спальнею;

3) буфетну;

4) санітарно-гігієнічне приміщення для вихованців;

5) господарське приміщення або вбудовану технічну шафу (в умовах реконструкції та капітального ремонту допускається не передбачати);

6) приміщення або зону для зберігання інвентарю — для спеціальних дитячих садків (в умовах реконструкції та капітального ремонту допускається не передбачати).

Допускається замість універсальної ігрової зі спальнею проєктувати окрему ігрову та окрему спальню.

Завданням на проєктування допускається доповнювати склад приміщень групового осередку, зокрема з урахуванням особливостей надання освітніх послуг вихованцям.

7.2.2.4Площі роздягальні, універсальної ігрової зі спальнею або ігрової та спальні кожного групового осередку слід визначати з урахуванням кількості вихованців в групі та мінімальної розрахункової площі на 1 вихованця згідно з таблицею В.1 додатка В.

Площу санітарно-гігієнічного приміщення для вихованців слід визначати з урахуванням кількості вихованців у групі та вимог 7.2.2.17 цих норм.

Мінімальні площі буфетної, господарського приміщення осередку (або вбудованої технічної шафи), приміщення для зберігання інвентарю (або зони для зберігання інвентарю) наведено в таблиці В.1 додатка В.

Допускається завданням на проєктування збільшувати мінімальні розрахункові площі на 1 вихованця та мінімальні площі приміщень, наведені в таблиці В.1 додатка В.

Під час капітального ремонту допускається приймати площі групових осередків як для реконструкції.

7.2.2.5Під груповими осередками забороняється розміщувати харчоблок, пральню, комори, майстерні, а також інші приміщення, у яких є джерела шуму та вібрацій.

7.2.2.6Вікна групових приміщень повинні забезпечувати можливість природного провітрювання.

Підвіконня слід встановлювати на висоті 0,6 м від рівня підлоги.

У яслах, дитячих садках та спеціальних дитячих садках допускається застосування панорамних вікон та інших світлопрозорих конструкцій.

При цьому світлопрозорі конструкції, розташовані нижче ніж 0,9 м від рівня чистої підлоги, повинні виконуватися із безпечного багатошарового ламінованого скла класу не нижче 1(B)1 відповідно до ДСТУ EN 12600 та забезпечувати утримання уламків після руйнування. У складі склопакета зазначена вимога застосовується щонайменше до скла з боку доступу вихованців.

З метою запобігання травматизму та ризику випадіння вихованців — вікна й інші світлопрозорі огороджувальні конструкції, що відчиняються, у приміщеннях перебування вихованців, окрім вхідних, евакуаційних та інших дверей, призначених для проходу людей, повинні бути укомплектовані спеціальними пристроями блокування, що унеможливлюють самостійне повне відчинення стулки вихованцями або обмежують її відчинення у поворотному положенні до розміру не більше ніж 89 мм, але не перешкоджають функціонуванню стулок у відкидному чи паралельно-висувному положенні. Такі спеціальні пристрої блокування повинні відповідати вимогам ДСТУ EN 16281 та ДСТУ EN 13126-5.

7.2.2.7Стіни, підлога та стелі приміщень групових осередків повинні відповідати вимогам [10].

7.2.2.8Підлога в роздягальнях, універсальній ігровій зі спальнею, ігрових та спальнях повинна мати утеплену основу.

Стіни в санітарно-гігієнічному приміщенні для вихованців слід облицьовувати на висоту не менше ніж 1,5 м глазурованою плиткою або іншими матеріалами, стійкими до інтенсивного миття та дезінфікування.

Роздягальні

7.2.2.9Приміщення роздягальні в групових осередках обладнується персональними шафами для зберігання і сушіння одягу та взуття вихованців, а також шафою для верхнього одягу і взуття персоналу, шафою для іграшок, які виносять на майданчики.

Допускається в роздягальнях групових осередків встановлювати столи для сповивання.

Місця для грудного годування

7.2.2.10У групових осередках ясел слід передбачати відокремлене місце для грудного годування.

Такі місця можуть бути окремим осередком (або кімнатою), відгородженим ширмою та облаштованим столом для сповивання (можливо використовувати відкидний), місцем для сидіння та рукомийником (без опори на висоті (0,75–0,85) м від рівня підлоги).

Універсальна ігрова зі спальнею, ігрові, спальні

7.2.2.11У складі групових осередків ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних садків місткістю від 25 вихованців слід проєктувати універсальну ігрову зі спальнею. Допускається одну універсальну ігрову зі спальнею проєктувати як два суміжних приміщення, об’єднаних між собою відкритим прорізом шириною не менше ніж 1,8 м.

Замість універсальної ігрової зі спальнею допускається проєктувати окрему ігрову та окрему спальню. При цьому такі спальні рекомендується розміщувати суміжно з ігровими.

7.2.2.12Універсальну ігрову зі спальнею та ігрову рекомендується розміщувати з урахуванням наскрізного або кутового провітрювання. Допускається влаштовувати провітрювання ігрових через спальні. Вікна таких приміщень не допускається розташовувати над вікнами кухні, пральні, басейну.

7.2.2.13Універсальну ігрову зі спальнею та окремі спальні мають обладнуватися шафами для зберігання запасу чистої білизни та спальних речей. Для цілодобового перебування дітей мають бути передбачені шафи для зберігання білизни та спальних речей.

Буфетна

7.2.2.14У складі групових осередків ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних садків місткістю від 25 вихованців слід проєктувати буфетну.

Допускається не передбачати природного освітлення в буфетних.

Стіни в буфетній слід облицьовувати на висоту не менше ніж 1,5 м глазурованою плиткою або іншими матеріалами, стійкими до інтенсивного миття та дезінфікування.

Санітарно-гігієнічні приміщення для вихованців

7.2.2.15У кожному груповому осередку ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця слід проєктувати санітарно-гігієнічне приміщення для вихованців, яке обладнується:

1) кабінами з унітазами для вихованців, щонайменше одна з яких є універсальною для користування вихованцем на кріслі колісному із супроводжуючим;

2) умивальниками для вихованців;

3) душовим піддоном;

4) стелажем для горщиків (для вихованців віком до 3 років).

Відповідно до завдання на проєктування допускається додаткове облаштування таких приміщень іншими санітарними приладами.

В умовах реконструкції та капітального ремонту допускається розміщення однієї окремої кабінки для дорослих у санітарно-гігієнічному приміщенні для вихованців.

7.2.2.16У кожному груповому осередку спеціальних садків місткістю від 25 вихованців слід проєктувати санітарно-гігієнічне приміщення для вихованців, яке обладнується:

1) двома універсальними кабінами з унітазами для користування вихованцем на кріслі колісному із супроводжуючим;

2) двома умивальниками для вихованців;

3) душовим піддоном або зоною для душу з трапом для зливу води в одному рівні з підлогою;

4) кушеткою;

5) меблями та інвентарем для тимчасового зберігання санітарно-гігієнічних виробів, зокрема використаних;

6) стелажем для горщиків (для вихованців віком до 3 років).

Відповідно до завдання на проєктування допускається облаштування таких приміщень іншими меблями, санітарними приладами, підіймальними пристроями тощо, які необхідні для обслуговування вихованців з особливими освітніми потребами.

7.2.2.17Площу санітарно-гігієнічного приміщення для вихованців в групових (приміщеннях) осередках ясел та дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців слід визначати з урахуванням кількості вихованців переліку та кількості санітарних приладів та вимог щодо їх встановлення, наведених у таблиці Г.1 додатка Г, а також можливості маневрування для користування такими приладами вихованця на кріслі колісному із супроводжуючим.

7.2.2.18Санітарно-гігієнічне приміщення обладнується дверима з мінімальними розмірами 0,9 м у просвіті (допускається 0,8 м в умовах реконструкції та капітального ремонту) із дотягувачами (з автоматичним закриттям).

Двері до санітарно-гігієнічного приміщення для вихованців повинні бути суцільними, без скляних або прозорих вставок та мати контрастний колір щодо стін приміщення та одвірків, що сприятиме орієнтуванню у просторі дітей з різним рівнем зорового сприйняття.

Забороняється використання порогів у санітарно-гігієнічному приміщенні, а також при вході до нього.

У санітарно-гігієнічних приміщеннях для вихованців слід влаштовувати трап для зливу води в одному рівні з підлогою.

7.2.2.19У санітарно-гігієнічних приміщеннях групових осередків ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців слід влаштовувати:

1) для ясел і дитячих садків: кабіни з унітазами розмірами не менше ніж (1,2–1,4) м (глибина) × (0,8–0,9) м (ширина) та щонайменше одну універсальну кабіну (з унітазом) для користування вихованцем на кріслі колісному із супроводжуючим розміром не менше ніж (1,8–2,0) м (глибина) × (0,8–0,9) м (ширина);

2) для спеціальних дитячих садків: універсальні кабіни (із унітазами) розміром не менше ніж (1,8–2,0) м (глибина) × (0,8–0,9) м (ширина).

Завданням на проєктування допускається збільшувати розміри кабін.

Щонайменше одна універсальна кабіна має бути обладнана змішувачем із душовим шлангом.

7.2.2.20У спеціальних дитячих садках у разі влаштування унітазів із висотою 0,4 м від рівня підлоги, слід облаштовувати їх знімними дитячими накладками на сидіння та приставними сходинками.

Допускається монтаж інсталяції з бачками прихованого монтажу, які встановлюють за фальш-стіною, за умови дотримання вимог щодо розміру кабін.

Встановлення чаш Генуя забороняється.

7.2.2.21Перегородки кабін слід виконувати з негорючих матеріалів. Конструкція перегородок кабін повинна мати просвіт від підлоги до початку перегородки не менше ніж 0,3 м та висоту перегородки від рівня підлоги не вище ніж 1,2 м. Перегородки між кабінами слід виконувати з негорючих матеріалів.

Пристрої для замикання дверцят до кабін повинні мати можливість відкриватись ззовні вихователем. А для спеціальних дитячих садків пристрої для замикання дверцят до кабін заборонені.

В кабінах групових осередків для вихованців віком від трьох місяців до трьох років та молодшого дошкільного віку (від трьох до чотирьох років) дверцята на кабінках не встановлюються.

7.2.2.22Універсальна кабіна для вихованців на кріслі колісному розміром не менше ніж 1,8 м – 2,0 м (глибина) × 0,8 м – 0,9 м (ширина) повинна облаштовуватись дверцятами шириною не менше ніж 0,9 м.

У разі кутового розміщення унітазу відстань від осі такого унітазу до бічної стінки повинна бути в межах 0,30 – 0,38 м.

В універсальній кабіні слід встановлювати біля унітазу один стаціонарний настінний поручень таким чином, щоб нижній край поручня був на висоті 0,2 м вище сидіння унітазу. В універсальних кабінах для дітей віком до 2 років така висота дорівнює 0,1 м. Використання відкидних поручнів у санітарно-гігієнічному приміщенні групових осередків заборонено.

В універсальній кабіні слід підводити до унітазу змішувач із душовим шлангом з лійкою. В умовах реконструкції та капітального ремонту така норма є рекомендованою.

7.2.2.23Допускається в умовах реконструкції та капітального ремонту влаштовувати в санітарно-гігієнічному приміщенні для вихованців групового осередку ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця одну закриту кабінку з унітазом та рукомийником, передбачену для користування виключно вихователями та асистентами вихователів, мінімальними розмірами 0,80 м × 1,0 м.

7.2.2.24У санітарно-гігієнічних приміщеннях для вихованців групових осередків ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків замість окремих умивальників допускається встановлення одного суцільного умивальника, зокрема різнорівневого, із кількома змішувачами. При цьому відстань між змішувачами повинна бути (0,6–0,7) м.

У разі встановлення одного суцільного умивальника, зокрема різнорівневого, рекомендовано передбачати під ним вільний простір для ніг вихованців на кріслі колісному.

7.2.2.25В яслах та дитячих садках щонайменше один умивальник, а в спеціальних дитячих садках усі умивальники слід обладнувати кранами важільного типу та встановлювати без опори, із забезпеченням вільного простору під ним для забезпечення під’їзду вихованця на кріслі колісному.

Перед такими умивальниками слід забезпечувати вільній простір діаметром не менше ніж 1,5 м (для можливості під’їзду та маневрування вихованця на кріслі колісному), а над умивальниками передбачати дзеркала із регульованим кутом нахилу.

7.2.2.26У санітарно-гігієнічних приміщеннях для групових осередків ясел, дитячого садка та спеціального дитячого садка слід влаштовувати душовий піддон із розрахунку згідно з таблицею Г.1 додатка Г.

7.2.2.27Допускається замість душового піддону влаштовувати зону для душу із душовим трапом для зливу води в одному рівні з підлогою. Над душовим піддоном або в зоні для душу слід передбачати влаштування гнучкого шлангу з лійкою з регульованою фіксацією на штанзі. Змішувач слід розміщувати з урахуванням безпеки вихованця.

Допускається використання шторки для відгородження зони для душу. Забороняється використання в зоні для душу скляних дверцят, пластикових жорстких шторок та перегородок, відкидних та стаціонарних поручнів, гачків тощо.

7.2.2.28До зони для душу або душового піддону рекомендується забезпечувати підхід з трьох сторін. Також слід забезпечити можливість зручного під’їзду до такої зони та маневрування вихованця на кріслі колісному за допомогою супроводжуючого.

В санітарно-гігієнічних приміщеннях для вихованців у групових осередках спеціальних дитячих садків зона для душу (або душовий піддон) має бути обладнана спеціалізованим мобільним стільцем, призначеним для проведення гігієнічних процедур для дітей з інвалідністю.

Не рекомендується використання відкидних стільців у зоні для душу.

7.2.2.29У санітарно-гігієнічному приміщенні групових осередків спеціальних дитячих садків слід влаштовувати одну кушетку для переодягання та проведення гігієнічних процедур з вихованцями за допомогою супроводжуючого.

7.2.2.30Розмір кушетки в санітарно-гігієнічному приміщенні групових (приміщень) осередків спеціальних дитячих садків визначається завданням на проєктування. Допускається влаштування стаціонарних та відкидних кушеток із кріпленням до стіни. Допускається влаштування кушеток для дорослих.

У разі проєктування зони для розміщення кушетки в санітарно-гігієнічному приміщенні слід передбачити зручний під’їзд вихованця на кріслі колісному із супроводжуючим.

7.2.2.31У санітарно-гігієнічному приміщені групового осередку для груп вихованців віком до 1-го року допускається передбачати місце для сповивання – стаціонарний або відкидний стіл.

Інвентарне приміщення для прибирання

7.2.2.32У складі групових осередків ясел, дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців слід влаштовувати інвентарне приміщення для прибирання або вбудовану технічну шафу розмірами згідно з таблицею В.1 додатка В. В умовах реконструкції та капітального ремонту допускається таке приміщення або шафу не передбачати.

Інвентарне приміщення для прибирання або вбудована технічна шафа проєктуються у вигляді двох ізольованих відсіків – для інвентарю та дезінфекційних засобів, повинні бути обладнані механічною вентиляцією та пристроями для вертикального зберігання інвентарю (стіновими рейками та кронштейнам).

При цьому центральне зберігання дезінфекційних засобів передбачається в окремому приміщенні відповідно до вимог 7.2.11.3 цих норм.

Інвентарне приміщення для прибирання або вбудована технічна шафа має бути розташоване поза межами доступу вихованців та обладнане пристроями для зачинення.

За відсутності на поверсі технічного приміщення для прибирання допускається інвентарне приміщення для прибирання збільшувати та обладнувати місцем для набору та зливу води для прибирання.

В умовах реконструкції та капітального ремонту в санітарно-гігієнічних приміщеннях для вихованців групових осередків допускається передбачати шафи для зберігання інвентарю для прибирання та передбачати (без доступу для вихованців) окремий кран набору води для прибирання.

7.2.2.33У складі групових осередків спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців слід влаштовувати приміщення або зону (у вигляді вбудованих шаф) для зберігання інвентарю (для ігор та роботи з вихованцями). Площа та облаштування такого приміщення визначаються завданням на проєктування.

В умовах реконструкції та капітального ремонту допускається таке приміщення не передбачати.

7.2.3Приміщення для музичних, фізкультурних та інших занять та ігор

Універсальна музично-фізкультурна зала, музична та фізкультурна (фізкультурно-спортивна) зали

7.2.3.1В яслах і дитячих садках місткістю від 41 вихованця слід проєктувати щонайменше одну універсальну музично-фізкультурну залу.

Допускається замість універсальної музично-фізкультурної зали передбачати окрему музичну залу та окрему фізкультурно-спортивну залу.

Загальна площа зали визначається завданням на проєктування з урахуванням проведення занять одночасно з однією групою вихованців, кількості вихованців у такій групі та розрахункових показників площі на 1 вихованця, наведених у таблиці Б.1 додатка Б. Загальні площі залів, наведені в таблиці Б.1 додатка Б, є рекомендованими.

Рекомендується для розрахунку площі універсальної музично-фізкультурної зали приймати максимальну кількість вихованців в одній групі.

7.2.3.2У спеціальних дитячих садках місткістю від 25 вихованців слід передбачати щонайменше одну музичну залу та одну фізкультурно-спортивну залу.

Загальна площа кожної зали визначається завданням на проєктування з урахуванням проведення занять одночасно з однією групою вихованців, кількості вихованців у групі та розрахункових показників площі на 1 вихованця, наведених у таблиці Б.1 додатка Б. Загальні площі залів, наведені в таблиці Б.1 додатка Б, є рекомендованими.

Рекомендується для розрахунку площі кожної зали приймати максимальну кількість вихованців в одній групі.

7.2.3.3Відповідно до завдання на проєктування допускається додатково передбачати у складі ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців інші зали — зали для рухливих активностей (хореографічна тощо) та зали для занять, що не передбачають рухливих активностей (мистецьких занять тощо).

7.2.3.4Опорядження стін у залах для фізкультурних та музичних занять має бути з негорючих матеріалів, вологостійким і забезпечувати можливість прибирання вологим способом.

7.2.3.5При кожній залі слід передбачати приміщення (комору) для зберігання інвентарю площею згідно з таблицею Б.1 додатка Б.

7.2.3.6Зали не повинні бути прохідними. За наявності у будівлі окремих залів для музичних та фізкультурних занять допускається об'єднувати їх за допомогою розсувної перегородки, що забезпечує нормативну звукоізоляцію.

Ресурсна кімната та ресурсний осередок

7.2.3.7В умовах нового будівництва в яслах та дитячих садках місткістю від 41 вихованця слід проєктувати щонайменше одну ресурсну кімнату. В умовах реконструкції та капітального ремонту допускається передбачати ресурсні осередки з урахуванням вимог [5].

Допускається поєднувати ресурсну кімнату з кабінетом учителя-дефектолога.

7.2.3.8Для спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців необхідність влаштування ресурсної кімнати визначається завданням на проєктування.

7.2.3.9Площу ресурсної кімнати слід визначати з урахуванням:

— розрахункових показників площі на 1 вихованця, наведених у таблиці Б.1 додатка Б;

— кількості вихованців, яким одночасно будуть надавати психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги в ресурсній кімнаті, але не більше ніж 6 вихованців;

— вимог щодо її обладнання та облаштування відповідно до вимог [12];

— можливості заїзду та маневрування в такій кімнаті вихованця на кріслі колісному із супроводжуючим.

7.2.3.10Ресурсний осередок в яслах та дитячих садках місткістю від 41 вихованця у вигляді осередку (відокремленої зони) можна влаштовувати в групових осередках, кабінетах практичного психолога, соціального педагога, вчителя-дефектолога, методичному кабінеті. Такий ресурсний осередок слід облаштовувати відповідно до вимог [12].

7.2.3.11Завданням на проєктування допускається передбачати у складі ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця інші спеціальні кабінети (художню майстерню, лабораторію SТЕМ-освіти, ЛЕГО-майстерню, кабінети для індивідуальних занять з дітьми (музичних, з вивчення іноземних мов, з шахів) тощо) відповідно до вимог [9]. Площі таких приміщень визначаються завданням на проєктування.

7.2.4Кабінети спеціалістів, які працюють із вихованцями

7.2.4.1У складі ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців слід проєктувати:

— кабінет практичного психолога;

— кабінет соціального педагога;

— кабінет учителя-дефектолога.

Допускається поєднувати кабінет соціального педагога з кабінетом психолога, а кабінет корекційного педагога з ресурсною кімнатою.

Площі таких кабінетів наведено в таблиці Б.1 додатка Б.

7.2.4.2Відповідно до 58–61 [3] у складі спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців можна проєктувати інші кабінети (логопедичний, фізіотерапії, процедурний тощо), сенсорна кімната тощо.

Такі кабінети слід проєктувати з урахуванням вимог ДБН В.2.2-10.

7.2.5Приміщення медичного та оздоровчого призначення

Медичний осередок

7.2.5.1У складі ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців відповідно до вимог [6] слід передбачати медичний осередок.

Медичний осередок слід проєктувати як окреме приміщення або як частину приміщення у складі інших кабінетів та приміщень із мінімальною площею, наведеною у таблиці Б.1 додатка Б.

У разі проєктування у складі ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців медичного кабінету згідно з вимогами

7.2.5.7цих норм медичний осередок допускається не проєктувати.

7.2.5.2Медичний осередок у вигляді відокремленої зони рекомендується розміщувати у складі кабінетів практичного психолога, вчителя-дефектолога, соціального педагога, приміщень відповідно до пунктів 58–61 [3] та інших кабінетів, в яких передбачено рукомийник.

7.2.5.3Параметри медичного осередку як приміщення або частини приміщення слід розраховувати для можливості заїзду і маневрування в ньому вихованця на кріслі колісному із супроводжуючим з урахуванням вимог ДБН В.2.2-40 та з урахуванням оснащення відповідно вимог [6].

Ізолятор

7.2.5.4У складі ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків місткістю від 41 вихованця слід проєктувати ізолятор відповідно до вимог [6].

7.2.5.5До складу ізолятора входять палата та санітарно-гігієнічне приміщення із зоною для душу.

Кількість палат визначається завданням на проєктування, але має бути не менше ніж одна, з мінімальною площею, наведеною у таблиці Б.1 додатка Б.

Параметри приміщення ізолятора слід розраховувати для можливості заїзду і маневрування в них вихованця на кріслі колісному із супроводжуючим з урахуванням вимог ДБН В.2.2-40 та з урахуванням оснащення відповідно до [6].

7.2.5.6У санітарно-гігієнічному приміщенні із зоною для душу, мінімальною площею, наведеною в таблиці Б.1 додатка Б, слід передбачати 1 унітаз, 1 умивальник та 1 змішувач з гігієнічним душем у зоні для душу.

Зону для душу слід влаштовувати з душовим трапом для зливу води в одному рівні з підлогою. Допускається влаштування піддону замість зони для душу.

В умовах реконструкції та капітального ремонту допускається санітарно-гігієнічне приміщення влаштовувати без зони для душу.

Медичний кабінет

7.2.5.7У складі ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців відповідно до вимог [6] можна проєктувати медичний кабінет площею не менше ніж зазначена у таблиці Б.1 додатка Б.

Медичний кабінет слід проєктувати згідно з вимогами щодо кабінету прийому лікаря сімейного, визначеними ДБН В.2.2-10.

Медичний кабінет допускається проєктувати суміжно з однією з палат ізолятора. Між ними влаштовується засклений проріз на висоті 1,2 м від підлоги.

7.2.5.8У складі ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців відповідно до [9] та з урахуванням вимог ДБН В.2.2-10 можна передбачати інші кабінети, необхідні для медичного обслуговування вихованців.

7.2.5.9Підлога та опорядження стін у медичних приміщеннях повинні виконуватись із сертифікованих матеріалів і забезпечувати можливість прибирання вологим способом.

Для підлог і стін у санітарно-гігієнічних приміщеннях, душових, ванних слід використовувати керамічну плитку, при цьому стіни слід облицьовувати глазурованою плиткою або іншими матеріалами, стійкими до інтенсивного миття та дезінфекції на висоту не менше ніж 1,8 м.

7.2.5.10Допускається у складі спеціальних дитячих садків передбачати приміщення для надання реабілітаційних послуг дітям віком до 8 років з урахуванням вимог [9].

При цьому слід влаштовувати окремий вхід ззовні (з вулиці) до таких приміщень.

Басейн

7.2.5.11У складі ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців допускається проєктувати басейн.

Криті плавальні басейни для дошкільників слід проєктувати з розрахунку одночасної пропускної спроможності: 10 дітей – у складі ясел, дитячого садка, функціонуючих автономно, у складі комплексу, що включає структурні підрозділи закладів дошкільної та загальної середньої освіти.

7.2.5.12До складу приміщень басейну повинні включатися: зал з ванною, дві роздягальні для хлопчиків і дівчаток з туалетами та душовими, кімната тренера, кімната медсестри, вузол керування та інші технічні приміщення для обслуговування басейну, комора інвентарю. У разі розміщення додаткової ванни для дітей ясельного віку слід передбачити окреме приміщення роздягальні.

7.2.5.13У басейнах, розташованих окремо, необхідно додатково передбачити вестибюль із гардеробом, площею не менше ніж 36 м2, кабінет інструктора з фізичної культури (тренера) – 9 м2, кімнату відпочинку – 50 м2.

У залі басейну повинна бути передбачена зона розминки площею не менше ніж 24 м2. У басейнах з одночасною пропускною спроможністю 10 дітей допускається проєктування окремого приміщення для розминки, площею не менше ніж 36 м2.

7.2.5.14Басейн для навчання плаванню повинен обладнуватись ванною розміром 12,5–15 м × 6 м, допускається зменшувати ванну до 10 м × 4 м. Ванна розміром 3 м × 2 м розрахована на заняття з 2–4 дітьми віком до 3 років і може використовуватись як додаткова для басейнів більшого розміру.

Глибина ванни басейну повинна забезпечувати нормальне проведення занять у разі зміни рівня води з 0,6 м до 0,8 м від дна. По периметру ванни слід передбачати обхідну доріжку завширшки не менше ніж 0,75 м і 1,5 м з боку виходу з душових. Нахил дна ванни в бік випуску води має бути не менше ніж 1 %.

7.2.5.15Площу роздягальні слід приймати із розрахунку не менше ніж 1,2 м на місце за одночасної пропускної спроможності басейну для 10 дітей. Біля кожної роздягальні слід передбачати душові з розрахунку: одна душова сітка на 3 місця і туалет на один унітаз і один умивальник.

У місцях виходу з душової на обхідну доріжку повинен бути передбачений прохідний душ для ніг з безперервним потоком теплої свіжої води. Розмір ванни душу повинен бути не менше ніж 0,8 м у напрямку проходу, а його глибина – 0,1 м.

7.2.5.16Кімнату медсестри слід проєктувати з входом із коридору, площею не менше ніж 6 м2 у басейнах з одночасною пропускною спроможністю 10 дітей і площею не менше ніж 8 м2 у басейнах більшого розміру.

Кімната інструктора з фізичної культури (тренера) має проєктуватися з входом із коридору, мати кабіну для переодягання, туалет і душ, загальною площею не менше ніж 10 м2.

7.2.5.17Технічні приміщення для обслуговування басейну повинні мати окремий вихід на господарську зону, їхні площі та склад слід приймати за вимогами ДБН В.2.2-13.

7.2.5.18Підлога у залах для фізкультурних та музичних занять допускається паркетна, у залі басейну, душових та туалетах її слід передбачати з керамічної плитки з неслизькою поверхнею або мозаїчного бетону, в технічних приміщеннях – цементну, в інших – з лінолеуму.

7.2.5.19Стіни залу басейну, туалетів і душових басейну слід облицьовувати керамічною глазурованою плиткою або іншими матеріалами, стійкими до інтенсивного миття та дезінфекції на висоту не менше ніж 1,8 м.

7.2.6Приміщення для педагогічних працівників

7.2.6.1У складі ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців слід проєктувати методичний кабінет, площею не менше ніж зазначена в таблиці Б.1 додатка Б.

7.2.6.2У складі ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців допускається проєктувати кімнату психологічного розвантаження працівників площею, наведеною в таблиці Б.1 додатка Б.

Кімнату психологічного розвантаження допускається суміщати з методичним кабінетом.

7.2.6.3Допускається завданням на проєктування передбачати у складі ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця інші кабінети з урахуванням вимог [8], [9] (музичного керівника, інструктора з фізкультури, керівника гуртка, вчителя іноземної мови тощо).

7.2.7Приміщення їдальні (харчоблоку)

7.2.7.1Місткість, продуктивність та основний склад приміщень харчоблоку ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців визначають у завданні на проєктування.

Харчоблок слід розміщувати за принципом функціонального зонування груп приміщень

– виробничих, складських та приміщень допоміжного призначення відповідно до обраної в проєкті моделі організації приміщень харчоблоку (харчоблок базової кухні, харчоблок опорної кухні, харчоблок-отримувач готової гарячої їжі, харчоблок-отримувач готової охолодженої їжі) згідно з положеннями Кодексу 4. Склад та площі приміщень харчоблоків різних типів визначають згідно з таблицями А.1, А.2, А.5, А.6 додатка А Кодексу 4 з урахуванням технологічного обладнання.

У яслах, дитячих садках місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садках місткістю від 25 вихованців їжа з харчоблоку транспортується в групові осередки, в яких вихованці харчуються в приміщенні ігрової, а столовий посуд миють та зберігають у буфетній групового (приміщення) осередку.

Допускається в яслах, дитячих садках та спеціальних дитячих садках у складі харчоблоку влаштовувати обідню залу для вихованців від трьох років за умови приймання їжі в 1–2 зміни одночасно не більше ніж 3–4 групами (60–80 посадкових місць).

Площу такої обідньої зали слід приймати відповідно до таблиці Б.1 додатка Б.

Проєктувати таку обідню залу необхідно згідно з вимогами Кодексу 4.

У разі відсутності в яслах і дитячих садках місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садках місткістю від 25 вихованців обідньої зали в складі харчоблоку базової кухні, харчоблоку опорної кухні та харчоблоку-отримувача готової гарячої їжі площу зони видавання готових страв допускається зменшувати до 4 м2.

7.2.7.2Облаштовують виробничі приміщення харчоблоку з матеріалів, що забезпечують зниження рівнів шуму до допустимих рівнів, установлених санітарними нормами.

7.2.7.3З харчоблоків ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців слід передбачати окремий вихід назовні. Евакуаційний вихід через завантажувальну, а також прохідні комори або прохід через кухню не допускається.

Для приймання та транспортування продуктів до складських приміщень повинні бути передбачені відповідні засоби механізації.

7.2.7.4У разі влаштування вертикального транспортування їжі у всіх триповерхових будівлях, а також двоповерхових місткістю 150 вихованців і більше повинні встановлювати вантажні підйомники (ліфти службові згідно з вимогами ДСТУ ISO 4190-3) вантажопідйомністю 100 кг.

Не допускається встановлення підйомників, вентиляційних та охолоджувальних камер суміжно або над (під) універсальними ігровими зі спальнями, ігровими та спальнями.

У разі їх розміщення поряд із залами, ігротекою, комп'ютерним класом необхідно влаштовувати звукоізоляцію.

Оздоблення харчоблоків слід передбачати згідно з вимогами Кодексу 4.

7.2.7.5У складі ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців допускається проєктувати приміщення для організації харчування працівників. Площі таких приміщень визначаються завданням на проєктування.

7.2.8Приміщення загального користування

7.2.8.1В умовах нового будівництва у складі ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садках місткістю від 25 вихованців слід проєктувати холвестибюль. Площа холу-вестибюля визначається завданням на проєктування.

7.2.8.2Кімнату для годування та сповивання немовлят слід проєктувати в умовах нового будівництва у складі ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців (в умовах реконструкції та капітального ремонту допускається не передбачати).

Таку кімнату слід проєктувати з урахуванням розташування рукомийника, місця для сидіння, сповивального столика, баку для використаних санітарно-гігієнічних предметів (підгузків, одноразових пелюшок тощо), столу з розеткою поруч (для розігріву суміші тощо), місця для розміщення верхнього одягу (шафи, вішаків, гачків тощо), а також з урахуванням можливості заїзду та маневрування в такому приміщенні особи на кріслі колісному відповідно до вимог ДБН В.2.2-40.

7.2.8.3Для ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців завданням на прєктування допускається передбачати гардеробні для персоналу та гардеробні для батьків (відвідувачів).Площі таких приміщень або відокремлених зон визначають завданням на прєктування

7.2.8.4В умовах нового будівництва щонайменше одне універсальне санітарно-гігієнічне приміщення, що відповідає вимогам ДБН В.2.2-40, слід проєктувати на кожному поверсі ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців.

В умовах реконструкції та капітального ремонту слід проєктувати щонайменше одне універсальне санітарно-гігієнічне приміщення, що відповідає вимогам ДБН В.2.2-40, на першому поверсі в безпосередній близькості від центрального входу.

7.2.8.5Санітарно-гігієнічні приміщення для працівників ясел, дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців проєктують на кожному поверсі, а кількість визначають із розрахунку один унітаз (у тому числі унітаз в універсальному санітарно-гігієнічному приміщенні) на кожні 25 працівників та один умивальник на 25 працівників.

Санітарно-гігієнічні приміщення, які проєктуються на першому поверсі біля центрального входу або біля музичної чи універсальної музично-фізкультурної залів, можуть бути розраховані на працівників та на відвідувачів (батьків, супроводжуючих тощо).

Співвідношення туалетів для чоловіків і жінок встановлюється завданням на проєктування.

Такі приміщення слід проєктувати з урахуванням вимог ДБН В.2.2-9 та ДБН В.2.2-40.

7.2.9Службово-побутові приміщення

7.2.9.1У складі ясел та дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців завданням на проєктування визначається склад та площі адміністративних та господарських приміщень.

Господарську комору площею не менше ніж 6 м2 рекомендується передбачати у будівлях місткістю до 80 вихованців, у будівлях місткістю від 80 до 200 вихованців - 2 госпкомори площею не менше ніж по 6 м2 кожна, а у будівлях місткістю понад 200 вихованців

– 3 госпкомори загальною площею не менше ніж 24 м2.

Кімнату кастелянші (кастелянську) площею не менше ніж 6 м2 рекомендується передбачати у яслах, дитячих садках та спеціальних дитячих садках місткістю понад 200 вихованців.

Для будівель місткістю понад 60 вихованців допускається окрема кімната для завгоспа площею не менше ніж 6 м2.

Підлога та стіни в адміністративно-господарських приміщеннях повинні бути вологостійкими і забезпечувати можливість прибирання вологим способом.

7.2.9.2Слід забезпечити зберігання чистої та брудної білизни.

7.2.9.3Щонайменше одне приміщення для зберігання дезінфекційних засобів із механічною вентиляцією слід проєктувати у складі ясел дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців. Площа такого приміщення визначається завданням на проєктування.

В умовах реконструкції та капітального ремонту таке приміщення допускається не проєктувати.

7.2.9.4На кожному поверсі ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців слід влаштовувати технічне приміщення для прибирання (в умовах реконструкції та капітального ремонту допускається не передбачати).

У такому приміщенні слід розміщувати місце для набору та зливу води у вигляді піддону або зони з трапом у підлозі, змішувач із гнучким шлангом, шафи або стелажі. Допускається встановлення в такому приміщенні унітазу. Площа такого технічного приміщення для прибирання визначається завданням на проєктування.

Рекомендується розміщення таких приміщень поруч із санітарно-гігієнічними приміщеннями для працівників.

Таке приміщення повинно бути обладнане пристроями для зачинення, розташованими поза межами доступу дітей.

7.2.9.5Завданням на проєктування визначається перелік, кількість та площі приміщень підсобних, складських та для зберігання інвентарю, необхідних для обслуговування та функціонування будівель та приміщень ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців.

Пральня

7.2.9.6Необхідність проєктування пральні у складі приміщень ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців визначається завданням на проєктування з урахуванням вимог [10].

7.2.9.7Площа пральні (для прання, сушіння, прасування білизни і рушників, що використовуються для потреб вихованців) визначається завданням на проєктування залежно від обладнання, що встановлюється. Слід забезпечувати можливість маневрування в приміщенні особи на кріслі колісному.

Пральня для ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців проєктується з двох приміщень: приміщення для прання та сушильно-прасувального приміщення.

У будівлях місткістю до 120 вихованців включно пральню допускається проєктувати в одному приміщенні (із відокремленими перегородками заввишки 1,8 м зонами для прання, сушіння та прасування білизни) і передбачати до нього один вхід; для будівель більшої місткості входи до приміщення для прання та сушильно-прасувальної слід влаштовувати відокремленими.

Двері сушильно-прасувальної та прасувальної повинні бути протипожежними 2-го типу.

Підлога та стіни в сушильно-прасувальній, приміщеннях сортування та здавання білизни повинні бути вологостійкими, підлога у приміщенні для прання влаштовується з керамічної плитки, а стіни мають бути облицьовані глазурованою плиткою або іншими матеріалами, стійкими до інтенсивного миття та дезінфекції на висоту не менше ніж 1,8 м.

7.2.9.8Розташовувати входи до пралень навпроти входів до групових осередків, харчоблоку та медичних приміщень не допускається. З пральні рекомендується передбачати вихід на господарську зону ділянки, який може бути суміщеним із службовим входом для будівель місткістю до 120 місць.

7.3ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ ЯСЕЛ, ДИТЯЧИХ САДКІВ МІСТКІСТЮ ДО 40 ВИХОВАНЦІВ ТА СПЕЦІАЛЬНИХ ДИТЯЧИХ САДКІВ МІСТКІСТЮ ДО 24 ВИХОВАНЦІВ

7.3.1Склад приміщень

7.3.1.1В яслах і дитячих садках місткістю до 40 вихованців включно слід проєктувати такі приміщення:

1) групові осередки;

2) ресурсний осередок;

3) медичний осередок (окреме приміщення або частина приміщення у складі інших кабінетів);

4) приміщення харчоблоку;

5) універсальне санітарно-гігієнічне приміщення для працівників та відвідувачів.

Допускається завданням на проєктування додатково передбачати кабінет психолога, ресурсну кімнату замість ресурсного осередку, кабінет для адміністративного персоналу та інші приміщення.

7.3.1.2У спеціальних дитячих садках місткістю до 24 вихованців включно слід проєктувати такі приміщення:

1) групові осередки;

2) медичний осередок (окреме приміщення або частина приміщення у складі інших кабінетів);

3) приміщення харчоблоку;

4) універсальне санітарно-гігієнічне приміщення для працівників та відвідувачів;

5) кабінет практичного психолога;

6) кабінет для корекційно-розвиткових занять;

7) кабінет для адміністративного персоналу.

Допускається об’єднання кабінету практичного психолога та кабінету для корекційно-розвиткових занять в один кабінет.

Допускається у складі приміщень спеціальних дитячих садків місткістю до 24 вихованців включно передбачати ресурсну кімнату та інші приміщення.

7.3.1.3Площі роздягальні, універсальної ігрової зі спальнею або ігрової та спальні кожного групового осередку слід визначати з урахуванням кількості вихованців у групі та мінімальної розрахункової площі на 1 вихованця згідно з таблицею В.2 додатка В.

Площу санітарно-гігієнічного приміщення для вихованців слід визначати з урахуванням кількості вихованців у групі та вимог 7.3.2.8 цих норм.

Мінімальні площі буфетної або буфетної, поєднаної з приміщенням видавання страв, миття та зберігання посуду, наведено в таблиці В.2 додатка В.

Допускається завданням на проєктування збільшувати мінімальні розрахункові площі на 1 вихованця та мінімальні площі приміщень, наведені у таблиці В.2 додатка В.

При капітальному ремонті допускається приймати площі групових осередків як для реконструкції.

7.3.2Групові приміщення для вихованців

7.3.2.1Кожна група вихованців в яслах та дитячих садках місткістю до 40 вихованців включно повинна розміщуватись в окремих групових осередках.

У складі одного групового осередку слід проєктувати:

1) універсальну ігрову зі спальнею;

2) роздягальню;

3) санітарно-гігієнічне приміщення для вихованців;

4) буфетну групового осередку.

Допускається у складі групових осередків в яслах та дитячих садках місткістю до 40 вихованців включно завданням на проєктування передбачати:

— одну спільну роздягальню на дві групи вихованців;

— одне спільне санітарно-гігієнічне приміщення для вихованців на дві групи;

— одну спільну на дві групи буфетну або буфетну, поєднану з приміщенням видавання страв, миття та зберігання посуду;

— окрему ігрову та окрему спальню замість універсальної ігрової зі спальнею;

— інші приміщення.

7.3.2.2Кожна група вихованців у спеціальних дитячих садках місткістю до 24 вихованців включно повинна розміщуватись в окремих групових осередках.

У складі одного групового осередку слід проєктувати:

1) універсальну ігрову зі спальнею;

2) роздягальню;

3) санітарно-гігієнічне приміщення для вихованців;

4) буфетну групового осередку.

Допускається у складі групових осередків у спеціальних дитячих садках місткістю до 24 вихованців включно завданням на проєктування передбачати:

— одну спільну роздягальню на дві групи;

— одну спільну на дві групи буфетну або буфетну, поєднану з приміщенням видавання страв, миття та зберігання посуду;

— окрему ігрову та окрему спальню замість універсальної ігрової зі спальнею;

— інші приміщення з урахуванням особливостей надання освітніх послуг вихованцям.

7.3.2.3Для ясел, дитячих садків місткістю до 40 вихованців включно та спеціальних дитячих садків місткістю до 24 вихованців включно площі роздягалень, універсальної ігрової зі спальнею або ігрової та спальні кожного групового осередку слід визначати з урахуванням кількості вихованців у групі та мінімальної розрахункової площі на 1 вихованця відповідно до таблиці В.2 додатка В.

Площу санітарно-гігієнічного приміщення для вихованців слід визначати з урахуванням кількості вихованців, переліку та кількості санітарних приладів та вимог щодо їх встановлення, наведених у таблиці Г.2 додатка Г, а також можливості маневрування для користування такими приладами вихованця на кріслі колісному із супроводжуючим.

Мінімальні площі буфетної наведено в таблиці В.2 додатка В.

Допускається завданням на проєктування збільшувати мінімальні розрахункові площі на 1 вихованця та мінімальні площі приміщень, наведені у таблиці В.2 додатка В.

У разі капітального ремонту допускається приймати площі групових осередків як для реконструкції.

7.3.2.4Групові осередки ясел, дитячих садків місткістю до 40 вихованців включно та спеціальних дитячих садків місткістю до 24 вихованців включно слід проєктувати з урахуванням вимог 7.2.2.6–7.2.2.8 цих норм.

7.3.2.5Приміщення роздягалень групових осередків обладнується персональними шафами для зберігання і сушіння одягу та взуття вихованців.

Допускається передбачати окремі зони/місця для сушіння одягу.

Санітарно-гігієнічні приміщення

7.3.2.6У групових осередках ясел і дитячих садків до 40 вихованців включно слід проєктувати санітарно-гігієнічне приміщення для вихованців, яке обладнується:

а) кабінами (з унітазами) для вихованців розмірами не менше ніж 0,75 м × 0,80 м, щонайменше одна з яких є універсальною для користування вихованцем на кріслі колісному із супроводжуючим розміром не менше ніж 1,65 м × 1,80 м;

б) умивальниками для вихованців;

в) душовим піддоном.

Допускається завданням на проєктування, зокрема для групових осередків, в яких допускається перебування вихованців віком до 3 років передбачати:

а) стіл для сповивання (стаціонарний або відкидний);

б) стелаж для горщиків.

Щонайменше одна універсальна кабіна має бути обладнана змішувачем із душовим шлангом.

7.3.2.7У групових осередках спеціальних дитячих садків до 24 вихованців включно слід проєктувати санітарно-гігієнічне приміщення для вихованців, яке обладнується:

а) універсальними кабінами (з унітазами) розмірами не менше ніж 1,65 м × 1,80 м для користування ними вихованцем на кріслі колісному із супроводжуючим, б) умивальниками для вихованців;

в) душовим піддоном;

г) меблями та інвентарем для тимчасового зберігання санітарно-гігієнічних виробів, зокрема використаних.

Допускається в такому приміщенні завданням на проєктування передбачати:

а) кушетку;

б) стіл для сповивання (стаціонарний або відкидний);

в) стелаж для горщиків (зокрема для груп дітей віком до 3 років);

г) підіймальний пристрій для обслуговування вихованців з особливими освітніми потребами.

7.3.2.8Площі санітарно-гігієнічних приміщень для вихованців у групових осередках ясел і дитячих садків місткістю до 40 вихованців включно та спеціальних дитячих садків місткістю до 24 вихованців включно слід визначати з урахуванням кількості вихованців, переліку та кількості санітарних приладів, вимог щодо їх встановлення, наведених у таблиці Г.2 додатка Г, а також можливості маневрування для користування такими приладами вихованця на кріслі колісному із супроводжуючим.

7.3.2.9У спеціальних дитячих садках у разі влаштування унітазів із висотою 0,4 м від рівня підлоги, слід облаштовувати їх знімними дитячими накладками на сидіння та приставними сходинками.

7.3.2.10Санітарно-гігієнічні приміщення для вихованців у групових осередках ясел і дитячих садків місткістю до 40 вихованців включно та спеціальних дитячих садків місткістю до 24 вихованців включно слід проєктувати з урахуванням вимог 7.2.2.18, 7.2.2.20, 7.2.2.21, 7.2.2.22, 7.2.2.24, 7.2.2.25, 7.2.2.27, 7.2.2.28, 7.2.2.30, 7.2.2.31 цих норм.

7.3.3Інші приміщення

Ресурсний осередок

7.3.3.1В яслах та дитячих садках місткістю до 40 вихованців включно слід проєктувати ресурсний осередок у вигляді відокремленої зони в групових осередках або кабінетах спеціалістів, які працюють із вихованцями.

При цьому площу приміщення, в якому влаштовується ресурсний осередок, слід збільшувати на площу ресурсного осередку, що наведена у таблиці Б.2 додатка Б.

Ресурсний осередок слід облаштовувати відповідно до вимог [12].

В яслах та дитячих садках місткістю до 40 вихованців включно допускається замість ресурсного осередку проєктувати ресурсну кімнату.

7.3.3.2Для спеціальних дитячих садків місткістю до 24 вихованців включно необхідність влаштування ресурсного осередку, зокрема в кабінетах спеціалістів, які працюють із вихованцями, або ресурсної кімнати визначається завданням на проєктування. При цьому площу приміщення, в якому влаштовується ресурсний осередок, слід збільшувати на площу ресурсного осередку, що наведена у таблиці Б.2 додатка Б.

Забороняється влаштування такого ресурсного осередку в групових осередках.

Медичний осередок

7.3.3.3У складі ясел, дитячих садків місткістю до 40 вихованців включно та спеціальних дитячих садків місткістю до 24 вихованців включно відповідно до вимог [6] слід передбачати медичний осередок.

Медичний осередок слід проєктувати як частину приміщення у складі інших кабінетів та приміщень із мінімальною площею, наведеною в таблиці Б.2 додатка Б та з урахуванням оснащення відповідно до вимог [6].

Медичний осередок повинен бути розрахований на можливість заїзду та маневрування вихованця, який пересувається на кріслі колісному із супроводжуючим.

Допускається проєктувати медичний осередок як окреме приміщення.

У разі проєктування у складі ясел і дитячих садків місткістю до 40 вихованців включно та спеціальних дитячих садків місткістю до 24 вихованців включно медичного кабінету згідно з вимогами 7.3.3.4 цих норм, медичний осередок допускається не проєктувати.

7.3.3.4У складі ясел і дитячих садків місткістю до 40 вихованців включно та спеціальних дитячих садків місткістю до 24 вихованців включно відповідно до вимог [6] може проєктуватись медичний кабінет площею не менше ніж зазначена в таблиці Б.2 додатка Б.

Приміщення харчоблоку

7.3.3.5Для ясел, дитячих садків місткістю до 40 вихованців включно та спеціальних дитячих садків місткістю до 24 вихованців включно завданням на проєктування визначається спосіб та модель організації харчування відповідно до вимог [19], а також тип моделі організації приміщень харчоблоків відповідно до вимог Кодексу 4.

7.3.3.6Допускається в яслах, дитячих садках місткістю до 40 вихованців включно та спеціальних дитячих садках місткістю до 24 вихованців включно для визначеного Кодексом 4 типу моделі організації приміщень харчоблоків «харчоблок-отримувач готової гарячої їжі» передбачати такий склад приміщень харчоблоку:

1) приміщення приймання їжі та зберігання термобоксів;

2) приміщення видавання страв, миття та зберігання посуду.

При цьому допускається об’єднувати приміщення видавання страв, миття та зберігання посуду з буфетною групового осередку.

Вимоги до мінімальних площ приміщень «харчоблоку-отримувача готової гарячої їжі» із зазначенням зон наведено в таблиці 7.1.

При цьому такі приміщення повинні відповідати вимогам 7.3.2.13 – 7.3.2.14 цих норм.

7.3.3.7Приміщення приймання їжі та зберігання термобоксів, приміщення видавання страв, миття та зберігання посуду слід проєктувати з урахуванням вимог, визначених Кодексом 4 для зон:

— приймання готової гарячої їжі;

— зона короткочасного зберігання та видавання використаних термобоксів;

— зона видавання готових страв;

— зона миття та зберігання столового посуду.

Приміщення приймання їжі та зберігання термобоксів слід проєктувати прохідним, за межами групового осередку. У разі влаштування входу до приміщення приймання їжі та зберігання термобоксів з вулиці слід влаштовувати додатковий тепловий тамбур.

Також має бути забезпечена відсутність порогів із прилеглими приміщеннями.

7.3.3.8Допускається передбачати одне приміщення видавання страв, миття та зберігання посуду на дві групи вихованців.

Приміщення видавання страв, миття та зберігання посуду, поєднане з буфетною групового осередку, слід проєктувати з окремим входом у межах групового осередку. Таке приміщення має бути облаштовано ванною мийною з душовим пристроєм, стелажами для зберігання столового посуду, а також посудомийною машиною фронтального типу для миття столового посуду.

Допускається за межами групових осередків проєктувати одне приміщення видавання страв, миття та зберігання посуду, поєднане з буфетною групового осередку. Проєктувати окремі буфетні в групових осередках у такому разі не потрібно.

Допускається передбачати вихід із приміщення приймання їжі та зберігання термобоксів безпосередньо до приміщення видавання страв, миття та зберігання посуду або приміщення видавання страв, миття та зберігання посуду, поєднане з буфетною групового (приміщення) осередку, розрахованою на дві групи.

7.3.3.9Універсальне санітарно-гігієнічне приміщення для працівників та відвідувачів слід проєктувати згідно з вимогами ДБН В.2.2-40.

7.4Вимоги до приміщень ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків щодо забезпечення інклюзивності

Коридори

7.4.1Ширина шляху руху в коридорах (без постійних перешкод) ясел і дитячих садків та спеціальних дитячих садків повинна бути:

— при капітальному ремонті – не менше ніж 1,4 м, рекомендовано – не менше ніж 1,5 м;

— при реконструкції – не менше ніж 1,4 м, рекомендовано – не менше ніж 1,8 м;

— при новому будівництві – не менше ніж 2,0 м, рекомендовано – не менше ніж 2,5 м.

Предмети інтер’єру не повинні ускладнювати пересування вихованців з особливим освітніми потребами та маломобільних груп населення.

Ширина відкритих прорізів у стіні, а також виходів з приміщення на сходову клітку має бути не менше ніж 0,9 м. Ширину прорізів у стіні рекомендується приймати не менше ніж 1,2 м.

Двері

7.4.2Ширина дверей у просвіті приміщень ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків має бути:

— при капітальному ремонт, реконструкції, реставрації – не менше ніж 0,8 м, рекомендовано – не менше ніж 0,9 м;

— при новому будівництві – не менше ніж 0,9 м.

Внутрішні двері не повинні мати порогів і перепадів висоти підлоги, за винятком дверей, які згідно з ДБН В.1.1-7 повинні бути обладнаними ущільненнями в притулах, та інших випадків, передбачених іншими нормативними документами.

У полуторо-та двостулкових дверях робоча частина (стулка) повинна мати ширину в просвіті:

— при капітальному ремонт, реконструкції, реставрації – не менше ніж 0,8 м, рекомендовано – не менше ніж 0,9 м;

— при новому будівництві – не менше ніж 0,9 м.

Слід застосовувати двері на завісах однобічної дії з фіксаторами у положеннях «відчинено» і «зачинено».

7.4.3Слід застосовувати дверні ручки й інші прилади відчинення і зачинення дверей, що мають форму, яка дозволяє керувати ними однією рукою (кулаком) і не вимагає застосування надто великих зусиль або значних поворотів руки у зап’ясті. Форма, розташування та покриття дверних ручок мають бути зручними для охоплення рукою. Рекомендовано використовувати важільні та П-подібні ручки.

7.4.4У разі збігу кольору дверного полотна з кольором стіни та/або інших прилеглих елементів інтер’єру необхідно забезпечити контрастне співвідношення кольорів шляхом контрастного відокремлення або контрастного маркування дверного полотна.

У разі контрастного відокремлення колір лиштви по всьому периметру дверей (або по всій висоті з боку відкривання дверей) та колір дверної ручки мають контрастно відрізнятися від кольору стіни та кольору дверного полотна. У разі контрастного маркування на лиштву та зону кріплення дверної ручки наноситься фарба або плівка контрастного кольору. Допускаються індивідуальні рішення, що забезпечують контрастне маркування елементів.

7.4.5У разі застосування світлопрозорих дверей такі двері повинні бути протиударними та мати контрастне маркування у вигляді смуги шириною не менше ніж 100 мм або елементів довільного дизайну (геометричні фігури, декоративні елементи, візерунки тощо) шириною не менше ніж 150 мм, розміщені на двох рівнях – 850 –1000 мм та 1400 – 1600 мм.

Допускається застосування індивідуальних рішень, що забезпечують візуальний контраст світлопрозорих дверей у просторі та роблять їх добре видимими (як зсередини, так і зовні) за будь-яких умов освітлення. Не потребують контрастного маркування світлопрозорі двері, ширина скління яких становить не більше ніж 0,4 м між вертикальними контрастними елементами каркасу.

Внутрішні сходи

7.4.6Внутрішні сходи всередині будівель ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків повинні мати огорожу, поручні та відповідати таким вимогам:

— ширина маршу – не менше ніж 1,35 м (в умовах нового будівництва та реконструкції). Ширину сходів у технічні та технологічні приміщення слід встановлювати згідно з ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15 та ДБН В.1.1-7. Елементи розумного пристосування на сходах (підіймальні платформи) не повинні звужувати мінімальний евакуаційний шлях, який встановлено в ДБН В.1.1-7;

— глибина сходинок – (0,3–0,36) м;

— висота сходинок – (0,12–0,15) м;

— поперечний ухил сходинок та проміжних площадок – у межах (1–2) %;

— поверхні покриття сходів повинні бути шорсткими, не допускати ковзання під час намокання;

— усі сходинки в межах маршу повинні бути однакової геометрії і розмірів щодо ширини проступів і висоти підйому сходинок;

— сходи повинні бути рівними, суцільними, з підсходинками (лицьова вертикальна частина сходинки), край сходинки не має виступати за рівень підсходинки;

— ребро сходинок повинно мати заокруглення радіусом не більше ніж 0,02 м;

— бічні краї сходинок, що не примикають до стін, повинні мати бортики заввишки не менше ніж 0,02 м;

— при новому будівництві перша та останні сходинки усіх сходових маршів (їхні краї) на всю ширину маршу оздоблюються матеріалом, що за кольором контрастує з покриттям решти сходів (в умовах реконструкції та капітального ремонту ця норма є рекомендованою, і в разі її невиконання слід здійснювати маркування країв першої та останньої сходинок кожного маршу: горизонтальну площину сходинки маркують по краю контрастною смугою завширшки не менше ніж 0,1 м, вертикальну площину – контрастною смугою заввишки не менше ніж 0,05 м).

7.4.7Поручні встановлюють по обидва боки сходів на висоті (0,5–0,6) м та (0,8–0,9) м;

— завершальні частини поручнів повинні мати продовження по горизонталі на 0,3 м із заокругленням як вгорі, так і внизу;

— поручні повинні бути безперервними за всією довжиною сходового маршу та проміжних майданчиків, крім місць, де вони перетинаються з іншими пішохідними шляхами;

— відстань від бічної стінки (за наявності) повинна бути не менше ніж 0,04 м у місцях кріплення поручня;

— кріплення поручнів не повинні перешкоджати безперервному триманню за них рукою;

— поручні повинні мати круглий переріз діаметром 35-45 мм;

— за ширини відкритих сходів 4 м і більше слід додатково передбачати не менше одного розділового поручня. При цьому необхідно забезпечити проходи шириною у просвіті не менше ніж 1,8 м;

— поручні повинні за кольором контрастно відрізнятися від кольору поверхні сходів та інших прилеглих поверхонь;

— поверхня поручнів має бути гладкою, але забезпечувати достатній опір ковзанню для рук. Під час влаштування поручнів рекомендується уникати поверхонь, що створюють відблиски;

— у разі кріплення поручнів до вертикальних опор, перша та остання вертикальні опори (як вгорі, так і внизу) мають бути розташовані на відстані (150–200) мм від краю заокругленої частини поручня, що знижує ризики травмування осіб із порушенням зору, які користуються тростиною;

— на верхній або бічній (зовнішній відносно до маршу) поверхні поручнів перил повинні передбачатися рельєфні позначення поверхів у тактильному вигляді та (або) шрифтом Брайля;

— огорожа внутрішніх сходів влаштовується з того боку, де сходи не примикають до стіни. Огорожа повинна мати висоту не менше ніж 1,3 м, а її вертикальні елементи повинні мати просвіт не більше ніж 0,1 м. Горизонтальне членування огорожі не допускається.

7.4.8На кожному поверсі має бути встановлена інформаційна табличка з вказаним поверхом, яка виконана контрастним кольором, з розміром символів відповідно до додатка В ДБН В.2.2-40.

Поручні на стінах для спеціальних дитячих садків

7.4.9По обидва боки коридорів та проходів будівель спеціальних дитячих садків рекомендовано встановлювати пристінні поручні для вихованців на висоті (0,6–0,7) м. Завданням на проєктування може передбачатися встановлення подвійних пристінних поручнів у коридорах – для вихованців та дорослих – на висоті (0,6–0,7) м та (0,8–0,9) м.

Пристінні поручні не повинні звужувати мінімально допустиму ширину шляху руху.

Пристінні поручні повинні відповідати таким вимогам:

— поручні повинні бути безперервними за всією довжиною коридору, крім місць, де вони перетинаються з іншими пішохідними шляхами, дверима, вікнами тощо;

— відстань від стіни повинна бути не менше ніж 0,04 м у місцях кріплення поручня;

— кріплення поручнів не повинні перешкоджати безперервному триманню за них рукою;

— поручні повинні мати круглий переріз діаметром 3,5-4,5 см;

— поручні повинні за кольором контрастно відрізнятися від кольору поверхні стіни;

— поверхня поручнів має бути гладкою, але забезпечувати достатній опір ковзанню для рук. Під час влаштування поручнів рекомендується уникати поверхонь, що створюють відблиски;

— завершальні частини таких поручнів повинні мати заокруглення в бік стіни.

Засоби інформації та безпеки

7.4.10Будівлі ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків слід облаштовувати інформаційними табличками, інформаторами та покажчиками, що містять інформацію, викладену в доступному візуальному і тактильному вигляді, зокрема шрифтом Брайля (універсальними ІТІП), згідно з ДБН В.2.2-40. Усі приміщення мають бути облаштовані інформаційними табличками з відповідною інформацією щодо призначення відповідно до вимог розділу 8, додатків В і Ж ДБН В.2.2-40. Рекомендовано також керуватися вимогами розділу 5 ДСТУ ISO 21542:2025

7.4.11Під час проєктування ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків допускається передбачати технічні можливості застосування в освітньому процесі інформаційно-комунікаційних технологій – як безпосередньо, так і з використанням допоміжних технологій.З метою створення умов для ефективного застосування інформаційно-комунікаційних технологій у закладах дошкільної освіти, зокрема для внутрішніх комунікацій, менеджменту та управління, моніторингу успішності, а також для підготовки та впровадження диференційованих освітніх ресурсів, слід керуватися вимогами ДСТУ EN 301549:2022

8 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ БУДІВЕЛЬ

8.1 Водопостачання та водовідведення

8.1.2У закладах дошкільної освіти слід передбачати такі системи:

— водопостачання:холодної та гарячої води, зовнішнього та внутрішнього протипожежного водопроводу, поливального водопроводу;

— водовідведення;

— побутових стічних вод;

— дощових стічних вод з покрівель будівель закладів дошкільної освіти та прибудинкової території, а також стічних вод від миття удосконалених твердих покриттів.

8.1.3Систему внутрішнього протипожежного водопроводу необхідно проєктувати відповідно до ДБН В.2.5-64, [3] та [4]. Вона повинна бути кільцевою, з пожежними кранкомплектами згідно з ДСТУ EN 671-1 та ДСТУ EN 671-2. Її слід підключати до внутрішньобудинкової системи холодного водопостачання після загальнобудинкового водомірного вузла.

8.1.4Система поливального водопроводу повинна підключатися до системи холодного водопостачання після загальнобудинкового водомірного вузла та бути відокремленою від системи подачі холодної води.

8.1.5Нормативні витрати питної холодної та гарячої води, а також стічних вод, слід приймати згідно з ДБН В.2.5-64 та ДБН В.2.5-74.

8.1.6Нормативні витрати води для внутрішнього пожежогасіння слід приймати за ДБН В.2.5-64, а зовнішнього пожежогасіння згідно з ДБН В.2.5-74 як для громадських будівель.

8.1.7Нормативні витрати води для поливу зелених насаджень та миття удосконалених твердих покриттів слід приймати згідно з таблицею А.1 додатка А до ДБН В.2.5 -74.

8.1.8Якість питної води, що подається до закладу дошкільної освіти, повинна відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.4-171 та ДСТУ 7525.

8.1.9Проєктування встановлення додаткового обладнання (пристроїв) для доочищення питної води від солей жорсткості, яка повинна надходити у харчоблок, пральню, бойлерну тощо виконують на підставі завдання на проєктування та з дотриманням відповідних технологічних вимог.

Бутильована вода при надходженні до закладу дошкільної освіти повинна мати супровідні документи, що підтверджують її походження, склад та безпечність для споживання. Дозатори розливу бутильованої води повинні мати відповідний запас одноразових стаканів. Ємності з водою промислового виготовлення (більше 15 л) слід регулярно замінювати, але не рідше ніж 1 раз на 2 тижні.

8.1.10Водопостачання закладу дошкільної освіти повинно здійснюватися від централізованої системи господарсько-питного протипожежного водопостачання населеного пункту за першою категорією надійності (тобто безперебійно).

Для безперебійної подачі води, під час ліквідації аварії на кільцевій розподільчій мережі, рекомендується відключення виконувати двома вводами від відокремлених ділянок кільцевої розподільчої водопровідної мережі.

У разі відсутності такої технічної можливості слід передбачати два окремих відключення з встановленням між ними відсічної засувки або іншого запірного пристрою.

У місцях водопостачання закладів дошкільної освіти від тупикової розподільчої мережі слід обладнувати їх проточною акумулюючою ємністю з об’ємом, призначеним містобудівними умовами та обмеженнями, але не більш ніж на добове водоспоживання.

Акумулюючі ємності повинні бути обладнані трубопроводами: обвідним, переливу, та спорожнення, а також сигналізаторами рівнів.

8.1.11Місця встановлення вузлів комерційного обліку за надані комунальні послуги з централізованого холодного та гарячого водопостачання повинні відповідати [13]. Лічильник комерційного обліку встановлюється на стороні споживача у точці приєднання до зовнішніх інженерних мереж (на межі майнової належності), а в разі неможливості встановлення – в іншому місці, якомога ближче до точки приєднання.

Застосовані лічильники холодної питної води та гарячої води повинні відповідати вимогам серії ДСТУ EN ISO 4064 з системами зв’язку згідно з ДСТУ EN 13757.

8.1.12Проєктування зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення по прибудинковій території закладу дошкільної освіти повинне виконуватися згідно з ДБН В.2.5-74, ДБН В.2.5-75, серії ДСТУ EN 805, ДСТУ EN 1610 та за наявності складних геотехнічних умов додатково враховувати відповідні вимоги, передбачені в ДБН В.1.1-12, ДБН В.1.1-24, ДБН В.1.1-25, ДБН В.1.1-45, ДБН В.1.1-46, ДБН В.1.2-5, ДБН В.1.2-6, ДБН В.1.2-7, ДБН В.1.2-8, ДБН В.1.2-10, ДБН В.1.2-11, ДБН В.2.4-3, ДСТУ Н Б В.1.1-27, ДСТУ Н Б В.1.1-28, ДСТУ Н Б В.1.1-35, ДСТУ Н Б В.1.1-36, ДСТУ Н Б В.1.1-37, ДСТУ Н Б В.1.1-39, ДСТУ Н Б В.1.1-41, ДСТУ Н Б В.1.1-42, ДСТУ Н Б В.1.1-44.

8.1.13Проєктування внутрішньо-будинкових мереж водопостачання та водовідведення в закладах дошкільної освіти слід виконувати відповідно до ДБН В.2.5-64 та ДСТУ EN 806.

8.1.14Внутрішні мережі холодного та гарячого водопостачання повинні бути закільцьованими. Тиск у них не повинен перевищувати 0,3 МПа. Зниження тиску в мережах до розрахункового повинно здійснюватися регуляторами прямої дії.

8.1.15Підведення холодної та гарячої води повинно бути забезпечене до харчоблоку, їдальні, буфетів, кімнати природи, медичних приміщень, групових осередків, пральні, ванно-душових, туалетних кімнат, залів басейнів тощо.

8.1.16Системи водопостачання та водовідведення приміщень харчоблоку закладів дошкільної освіти слід проєктувати з урахуванням вимог Кодексу 4

8.1.17Забезпечення гарячою проточною водою дошкільних закладів повинно бути цілодобовим і впродовж усього року. Для цього в проєкті повинно бути передбачено резервне устаткування для її приготування.

8.1.18Температура гарячої води, що подається на крани змішувачів, які встановлюються у душових та умивальних для дітей, повинна бути вище 37 °С та нижче ніж 60 °С.

8.1.19До системи гарячого водопостачання повинні бути приєднані нагрівальні прилади в кімнатах для сушіння одягу та взуття.

8.1.20Санітарно-технічне обладнання в закладах дошкільної освіти слід передбачати згідно з додатком В. Висота встановлення умивальників для дітей ясельного віку приймається

– 0,4 м, а для дітей садового віку – 0,5 м, ванн на постаментах – 0,6 м. Душова сітка з гнучким шлангом повинна встановлюватись на висоті 1,5 м над днищем піддону, на висоті 0,15 м над бортом піддону необхідно встановлювати додатковий кронштейн для підвішування душової сітки.

8.1.21Під час нового будівництва та реконструкції слід передбачати розміщення санітарних вузлів, що облаштовуються з урахуванням потреб маломобільних груп населення згідно з ДБН В.2.2-40.

8.1.22Розміщення санітарних приладів і внутрішніх мереж необхідно виконувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-64.

8.1.23Басейни повинні проєктуватися зі знезараженням, очищенням і рециркуляцією води з доданням свіжої в об'ємі, що дорівнює 10 % ємкості ванни на добу.

8.1.24Басейни слід проєктувати з пристроями вторинного використання тепла води, що скидається, застосовуючи рекуперативні теплообмінники або, за обґрунтування, теплові насоси.

Температура води у басейні не повинна бути вище ніж 32 °С та не нижче ніж 29 °С.

8.1.25Водовідведення стічних вод від закладів дошкільної освіти слід передбачати згідно з ДБН В.2.5-75.

8.2Опалення, вентиляція та кондиціонування повітря

8.2.1Будівлі та приміщення ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків повинні бути обладнані системами опалення, внутрішнього теплопостачання, охолодження, вентиляції та кондиціонування повітря, які слід проєктувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-67 та з урахуванням вимог [10].

Максимальна розрахункова температура теплоносія, який подається до опалювальних приладів закладів дошкільної освіти, не повинна перевищувати 80 °С у двотрубних і 85 °С в однотрубних системах.

Для підвищення енергоефективності систем внутрішнього теплопостачання ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків при новому будівництві, реконструкції та капітальному ремонті рекомендується проєктувати систему з максимально низькими температурами теплоносія для забезпечення комфорту та зменшення енергоспоживання.

8.2.2Оптимальну температуру в групових осередках ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків, зокрема для груп вихованців віку немовляти, слід приймати відповідно до вимог [10].

8.2.3Будівлі ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків рекомендується забезпечувати системами теплопостачання на базі відновлюваних джерел енергії, зокрема із застосуванням теплових насосів, сонячної енергетики та інших низьковуглецевих технологій, у вигляді автономних або індивідуальних (децентралізованих) систем.

У зоні дії систем централізованого теплопостачання рекомендується приєднання до таких систем або застосування комбінованих рішень із поєднанням централізованого теплопостачання та локальних відновлюваних джерел енергії.

У разі приєднання до систем централізованого теплопостачання має бути передбачено вузол комерційного обліку теплової енергії відповідно до ДБН В.2.5-67 та ДСТУ EN 1434-6.

Дозволено приєднання систем внутрішнього теплопостачання будівель до котельних установок (теплогенераторів) за умови виконання вимог ДБН В.2.5-77.

Теплові мережі необхідно проєктувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-39, індивідуальні теплові пункти — відповідно до ДБН В.2.5-67, а електричні кабельні системи опалення — згідно з ДБН В.2.5-24.

8.2.4Пічне опалення проєктувати заборонено, крім одноповерхових будівель І, II, III ступенів вогнестійкості у сільській місцевості місткістю не більше ніж 20 місць без цілодобового перебування, при цьому слід дотримуватися вимог ДБН В.2.5-67 та [10]. Слід забезпечувати стабільний та керований тепловий режим приміщень та унеможливити ризик утворення продуктів згоряння та забруднення повітря у місцях перебування дітей.

8.2.5Параметри внутрішнього та зовнішнього повітря, що використовуються для проєктування систем опалення (включно з повітряними системами) та повітряно-теплових завіс, слід приймати згідно з вимогами ДБН В.2.5-67.

8.2.6Вхідну групу будівлі слід обладнувати системами, що запобігають надходженню холодного зовнішнього повітря до внутрішніх приміщень, зокрема повітряно-тепловими завісами або іншими технічними рішеннями, що забезпечують аналогічний ефект.

Такі системи повинні бути розраховані так, щоб температура повітря у тамбурі або в зоні входу забезпечувала підігрівання зовнішнього повітря, що надходить до вестибюля, до температури не нижче ніж +5 °С.

Температура поверхні обігріваних елементів вхідної групи, зокрема східців, майданчиків та підніжних решіток, повинна бути не нижче ніж +3 °С, що необхідно для запобігання утворенню ожеледиці та забезпечення безпечної експлуатації.

8.2.7У приміщеннях універсальних ігрових зі спальнею, ігрових, спальнях, роздягальнях та санітарно-гігієнічних приміщеннях під час опалювального періоду температура поверхні підлоги повинна підтримуватися на рівні 23°С ± 2°С шляхом застосування вмонтованого підігрівання.

Допускається влаштування «теплої підлоги» з урахуванням вимог [10].

На обхідних доріжках басейну в період експлуатації температура поверхні повинна становити 27°С ± 2 °С, що забезпечує безпечність пересування дітей та комфортні умови після виходу з води.

У приміщеннях іншого призначення температура поверхні підлоги та асиметрія теплового випромінювання повинні враховуватися відповідно до вимог ДБН В.2.5-67, з дотриманням критеріїв теплового комфорту.

Елементи системи керування мають розташовуватися у місцях, недоступних для дітей, або повинні бути обладнані захистом від випадкової зміни налаштувань.

Шафи, у яких розміщується інженерне обладнання (гребінки, насоси, елементи автоматики тощо), повинні бути зачиненими та змонтованими так, щоб унеможливити доступ дітей і запобігти їхньому травмуванню.

Параметри мікроклімату, зокрема температура поверхні, повинні легко зчитуватися та контролюватися.

Для гідравлічних систем панельного опалення слід враховувати положення ДСТУ EN 1264-2, ДСТУ EN 1264-5 та ДБН В.2.5-67.

8.2.8У будівлях та приміщення ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків допускається застосування термоактивованих будівельних систем (ТАБС) за умови забезпечення нормативних параметрів мікроклімату, теплового комфорту та безпеки дітей відповідно.

Система ТАБС має працювати з урахуванням її високої теплової інерційності, забезпечуючи плавне регулювання температури, недопущення різких коливань температури у приміщеннях та підтримання стабільного мікроклімату, особливо в приміщеннях тривалого перебування дітей.

Температура поверхні конструкцій під час опалення не повинна перевищувати значення, наведені в 8.2.7, що гарантує тепловий комфорт та безпечний дотик, а під час охолодження — повинна залишатися вище точки роси, з функцією захисту від утворення конденсату.

Під час проєктування ТАБС необхідно враховувати положення ДСТУ EN ISO 11855-4, що встановлює методи визначення динамічної теплової потужності систем опалення та охолодження, інтегрованих у масив будівельних конструкцій.

8.2.9Опалювальні прилади, розташовані у приміщеннях з перебуванням вихованців, повинні бути обладнані негорючими захисними екранами або решітками, виготовленими з безпечних для здоров’я та довкілля матеріалів, які відповідають вимогам щодо пожежної безпеки, токсичності та санітарно-гігієнічних показників.

8.2.10Шафи для сушіння дитячого одягу у роздягальнях, а також рушникосушарки у туалетних приміщеннях повинні забезпечувати ефективне висушування виробів та підтримання належних гігієнічних умов протягом усього року, запобігаючи надмірній вологості та розвитку мікроорганізмів.

Зазначені пристрої можуть працювати з використанням різних джерел енергії або теплоносіїв (зокрема водяних або електричних систем) за умови забезпечення необхідної ефективності, енергоефективності та безпечності експлуатації.

Допускається передбачати окремі зони/місця для сушіння одягу.

Об’єм повітря, що видаляється з однієї сушильної шафи, слід приймати не менше ніж 10 м³/год, забезпечуючи безпечне та ефективне відведення вологи.

Шафи та сушильні пристрої повинні бути виготовлені з нетоксичних, вологостійких, пожежобезпечних та ударостійких матеріалів, що відповідають санітарно-гігієнічним нормам, не виділяють шкідливих речовин під час нагрівання та забезпечують можливість легкого очищення й дезінфекції.

Конструкція сушильних шаф і рушникосушарок повинна унеможливлювати доступ дітей до гарячих поверхонь і рухомих елементів, запобігати випадковому травмуванню та забезпечувати безпечну експлуатацію протягом усього року.

8.2.11Прокладання трубопроводів слід виконувати прихованим способом (у підлозі, плінтусі, у штрабі, шахті, каналі тощо) із забезпеченням доступу до запірно-регулювальної арматури та та інших елементів, що потребують обслуговування.

Відкрите прокладання трубопроводів дозволено лише у місцях, де унеможливлене їхнє механічне пошкодження. Відкриті ділянки трубопроводів повинні бути захищені від випадкового контакту дітей та відповідати вимогам безпеки експлуатації.

Вентиляція та кондиціонування повітря

8.2.12Під час будівництва та реконструкції ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків слід передбачати системи вентиляції, що забезпечать подачу свіжого повітря з урахуванням показників, визначених у [10].

8.2.13При новому будівництві слід, а при реконструкції та капітальному ремонті ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків рекомендовано встановлювати системи припливно-витяжної вентиляції з механічним спонуканням з теплоутилізаторами. Теплоутилізатори мають забезпечувати високий коефіцієнт теплової ефективності (не менше ніж 75 %). Системи вентиляції та кондиціонування повітря слід проєктувати відповідно до ДСТУ EN 16798-3 з урахуванням експлуатаційних характеристик та енергоефективності. Рекомендується впроваджувати автоматичне регулювання повітрообміну на основі концентрації CO₂ із забезпеченням постійного моніторингу цього параметра для підтримання оптимальної якості повітря.

8.2.14Установки вентиляції повинні бути оснащені системою фільтрації повітря не нижче класу ePM1 50 % (F7) для очищення зовнішнього повітря відповідно до ДСТУ EN ISO 16890-1.

8.2.15У приміщеннях для дітей віком до 6 років рекомендовано застосовувати додаткові системи тонкого очищення повітря, зокрема HEPA-фільтри класу H13 або системи знезараження на основі UV-C, інтегровані у вентиляційні камери, та такі, що відповідають вимогам безпеки та експлуатації для закладів дошкільної освіти.

8.2.16Розрахункову температуру повітря та подачу зовнішнього повітря у приміщеннях слід приймати згідно з таблицями 8.2.1–8.2.2 та з урахуванням вимог [10] із забезпеченням гранично допустимих концентрацій (ГДК) та орієнтовно безпечних рівнів впливу (ОБРВ) забруднюючих речовин (зокрема формальдегіду та інших летких органічних сполук) відповідно до [10], [18], ДСТУ EN 16798-1.

.8.2.17 Відносну вологість повітря та швидкість руху повітря в приміщеннях, де перебувають вихованці, слід приймати відповідно до вимог [10].

8.2.18Допускається встановлювати в приміщеннях ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків системи кондиціювання з урахуванням вимог [10].

Харчоблок та туалетні кімнати обладнуються окремими системами вентиляції з урахуванням вимог [10].

8.2.19Для вентиляції приміщень харчоблоку слід передбачати припливні та витяжні системи механічної (штучної) вентиляції, включно з місцевими відсмоктувачами над технологічним обладнанням.

Системи місцевої вентиляції повинні проєктуватися окремо для функціональних зон, зокрема:

— виробничих приміщень;

— виробничих цехів;

— приміщень допоміжного призначення;

— складських приміщень;

— зон миття та обробки інвентарю;

— зон теплової обробки продуктів.

Рекомендується впроваджувати системи утилізації скидного тепла від холодильного, технологічного та теплового обладнання харчоблоку для покращення енергоефективності.

Параметри мікроклімату

Групові осередки з постійним перебуванням дітей

1) витрату припливного повітря в приміщеннях басейнів розраховують так, щоб запобігти випаданню конденсату на огороджувальних конструкціях та забезпечити видалення вологи, що утворюється під час експлуатації басейну.

Харчоблок:

Кабінети:

Санітарно-гігієнічні приміщення для:

8.2.20Вентиляційні канали у закладах дошкільної освіти повинні утримуватися відповідно до вимог ДСТУ EN 15780 та забезпечувати безпечну експлуатацію без накопичення пилу, алергенів, мікроорганізмів та інших забруднювачів.

У конструкції вентиляційних систем слід передбачати ревізійні люки для доступу до основних ділянок повітроводів відповідно до ДСТУ EN 12097, що забезпечують можливість їх очищення та дезінфекції.

Очищення вентиляційних каналів слід виконувати спеціалізованими засобами та методами, зокрема механічним щітковим очищенням, створенням негативного тиску або іншими технологіями, які не пошкоджують повітроводи та не створюють ризику вторинного забруднення повітря.

8.2.21Автоматизацію, контроль та технічне керування систем забезпечення мікроклімату закладів дошкільної освіти слід приймати не нижче мінімального рівня, що відповідає класу енергоефективності С, наведеному в ДБН В.2.5-67 та ДСТУ EN 15232-1. Рекомендується під час проєктування застосовувати вищі рівні автоматизації та технічного керування (класи B або A) для забезпечення кращої енергоефективності, оптимізації роботи систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, а також покращення якості внутрішнього середовища.

8.2.22У закладах дошкільної освіти системи кондиціонування повітря слід проєктувати відповідно до вимог ДБН В.2.5-67, ДСТУ EN 16798-1 та ДСТУ EN 16798-3, з урахуванням вікових особливостей дітей та необхідності забезпечення високої якості внутрішнього повітря.

8.2.23Температуру внутрішнього повітря та інші параметри мікроклімату під час охолодження слід приймати згідно з ДСТУ EN 16798-1, а також з урахуванням таких положень:

— уникати переохолодження приміщень;

— забезпечувати різницю між температурою зовнішнього та внутрішнього повітря не більше ніж 6 °C;

— обмежувати вертикальний температурний градієнт до 2 °C на висоту 1 м;

— не допускати локальних холодних потоків у зонах перебування дітей.

8.2.24Розміщення повітророзподільних пристроїв повинно забезпечувати рівномірний розподіл охолодженого повітря в приміщенні та унеможливлювати спрямовані холодні повітряні потоки на дітей. Для подавання повітря слід застосовувати дифузори з низькою турбулентністю, що формують м’який і стабільний повітряний потік відповідно до вимог ДСТУ EN 12238.

Конструкція повітророзподільних пристроїв повинна передбачати можливість регулювання напрямку та інтенсивності подачі повітря для уникнення локальних зон переохолодження та забезпечення комфортного мікроклімату в зоні перебування дітей.

8.2.25Під час проєктування систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря слід враховувати особливості теплового сприйняття дітей віком до 6 років, зокрема нижчий рівень теплопродукції, підвищену чутливість до протягів та недостатньо сформовану терморегуляцію.

Для забезпечення комфортного та безпечного мікроклімату в зонах постійного перебування дітей рекомендується:

— обмежувати швидкість руху повітря до ≤ 0,1 м/с;

— забезпечувати вертикальний температурний градієнт не більше ніж 2 °C на висоту 1 м;

— уникати впливу холодного випромінювання від огороджувальних конструкцій і великих засклених поверхонь та передбачати їхню термічну ізоляцію або екранування;

— розташовувати повітророзподільні пристрої так, щоб унеможливити виникнення локальних протягів у зоні перебування дітей.

8.2.26У приміщеннях для прання, прасувальних, душових, а також у підвальних і підпільних приміщеннях будівель, розташованих на ділянках із потенційно підвищеним рівнем радону, слід передбачати примусову витяжну вентиляцію, інтегровану у загальну систему вентиляції будівлі. Витяжні канали повинні забезпечувати стабільне видалення повітря з приміщень та запобігати накопиченню радону, при цьому середньорічна еквівалентна рівноважна об’ємна активність (ЕРОА) радону не повинна перевищувати допустимі значення, встановлені ДГН 6.6.1-6.5.001.

Кратність повітрообміну для таких приміщень слід приймати відповідно до даних у таблицях 8.2.1 та 8.2.2, а для підвальних і підпільних приміщень — до 5 разів/год або з забезпеченням стабільного розрідження відносно суміжних приміщень.

Транзитні повітроводи з технічних та підвальних приміщень не допускається прокладати через ігрові, спальні, холи та вестибюлі, за винятком випадків, коли вони повністю герметичні та ізольовані, не мають ревізійних з’єднань у межах зазначених приміщень і не створюють ризиків для дітей.

8.2.27Системи опалення, вентиляції та кондиціонування повітря повинні забезпечувати рівень шуму не вище ніж:

— 30 дБА у спальних приміщеннях;

— 35 дБА в ігрових приміщеннях;

— 40 дБА у допоміжних приміщеннях.

Проєктування цих систем повинно виконуватися з урахуванням вимог ДСТУ EN ISO 11690.

Для зниження структурного та повітряного шуму слід застосовувати шумоглушники, шумоізоляційні матеріали, антивібраційні опори та інші конструктивні рішення у місцях встановлення вентиляційного обладнання, роботі повітроводів і трубопроводів.

У спальних приміщеннях рекомендується передбачати автоматичний режим «тихої вентиляції», який забезпечує зниження рівня шуму до 25–28 дБА у період сну дітей при збереженні нормативного повітрообміну.

8.3Електропостачання, електрообладнання та електроосвітлення

8.3.1Електропостачання та електрообладнання ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків слід проєктувати згідно з ПУЕ, ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5-28, ДСТУ Б В.2.5-82 з урахуванням додаткових вимог цього розділу.

Електропостачання та розподільну мережу зовнішнього освітлення на території ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків слід здійснювати кабельними лініями.

8.3.2Живлення електроприймачів ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків належить здійснювати від мережі з номінальною напругою за ДСТУ ІЕС 60038 значенням 230/400 В із системою заземлення TN–C–S.

8.3.3Електропостачання ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків виконується за II категорією надійності електропостачання. При цьому частина електроприймачів цих закладів належить до категорій надійності електропостачання, наведені в таблиці 8.3.

Електроприймачі споруд подвійного призначення із захисними властивостями ПРУ ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків, наведені в таблиці 8.3, належать до особливої групи І категорії.

8.3.В якості третього незалежного джерела живлення може бути використано: генераторну установку (ДЕС), ФЕС з АБ або систему (пристрій) безперервного живлення з АБ з урахуванням вимог ДБН В.2.5-23.

Використання ДЕС як аварійного і/або резервного джерела живлення можливе у разі дотримання норм пожежної безпеки до її розміщення згідно з вимогами національних стандартів щодо облаштування місць розміщення електрогенераторів для аварійного та резервного живлення будинків та споруд. При цьому ДЕС повинна розташовуватись окремо від будівлі закладу дошкільної освіти, в якій перебувають діти.

Технологічне, електротехнічне проєктування ДЕС і питання охорони навколишнього середовища від працюючої ДЕС виконують відповідно до ДСТУ 9323, при цьому в частині вимог пожежної безпеки слід дотримуватися вимог стандарту щодо облаштування місць розміщення генераторів для аварійного та резервного живлення будинків та споруд.

8.3.5Категорія надійності електропостачання електроприймачів захисних споруд цивільного захисту або споруд подвійного призначення закладів дошкільної освіти приймається та виконується відповідно до ДБН В.2.2-5 та 8.3 цих норм.

За наявності ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків захисних споруд, в яких використовуються ДЕС, можливо їх використання для живлення електроприймачів І та особливої групи надійності електропостачання, наведених у таблиці 8.3, за умови недопущення зниження категорії надійності електропостачання за основним призначенням. Водночас під час вибору номінальної потужності електрогенеруючого обладнання слід керуватися настановами ДСТУ ISO 8528-1 та враховувати індивідуальні споживчі показники кожного споживача, який підключатиметься до нього.

8.3.6Електрообладнання у будівлях закладів дошкільної освіти слід передбачати згідно з ПУЕ, ДБН В.2.5-23, ДСТУ Б В.2.5-82.

Електричні кабелі і проводи для улаштування внутрішніх електричних мереж повинні відповідати вимогам ДБН В.2.5-23.

8.3.7Захист групових ліній, що живлять штепсельні розетки, повинен передбачатися ПЗВ, а для приміщень з перебуванням дітей ПВДП — згідно з ДБН В.2.5-23.

Виконання розеток повинно мати захисний механізм, що закриває струмопровідні частини, якщо штепсельну вилку вийнято.

Штепсельні розетки у роздягальнях, ігрових, залах для музичних та фізкультурних занять необхідно розташовувати на висоті 1,8 м від рівня підлоги.

8.3.8У будівлях закладів дошкільної освіти необхідно передбачати такі види освітлення:

— робоче освітлення;

— аварійне освітлення;

— чергове освітлення.

Робоче і аварійне електричне освітлення у будівлях ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків необхідно виконувати згідно з ДБН В.2.5-28, ДСТУ EN 1838, ДСТУ EN 50172.

Чергове освітлення слід передбачати в універсальних ігрових зі спальнею та спальнях груп вихованців із цілодобовим перебуванням та ізоляторів ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків.

8.3.9Бактерицидні лампи слід встановлювати з урахуванням вимог [10] у палатах ізоляторів, залах басейнів, залах ЛФК, медичних приміщеннях, залах для музичних та фізкультурних занять, ігрових за умови використання ламп за відсутності людей. Наявність джерел ультрафіолетового випромінювання не враховується при визначенні рівня штучного освітлення.

8.3.10Рівень штучної освітленості приймається згідно з ДСТУ EN 12464-1, за винятком випадків, наведених у додатку Б (Вимоги до проєктування спеціальних закладів дошкільної освіти і групових осередків для дітей з фізичними та (або) інтелектуальними порушеннями).

8.3.11Освітлення території закладів дошкільної освіти передбачається відповідно до вимог ДБН В.2.5-28 і ДСТУ-Н Б В.2.5-83.

8.3.12Блискавкозахист, а також захисне заземлення медичної апаратури у фізіотерапевтичних кабінетах, процедурних та інших приміщеннях є обов'язковим та виконується згідно з ДСТУ ЕN 62305-1, ДСТУ ЕN 62305-2, ДСТУ ЕN 62305-3, ДСТУ ЕN 62305-4, ДСТУ Б В.2.5-82.

8.4 Системи електронних комунікацій та сигналізації

8.4.1Будівлі та приміщення ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків повинні обладнуватися електронними комунікаційними мережами загального користування, телевізійними мережами, системами оповіщення, мережею Інтернет.

Слід передбачати улаштування автоматизованої системи моніторингу та інтелектуального управління будівлею.

У будівлях та приміщеннях ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків, включаючи приміщення захисних споруд цивільного захисту, слід передбачати побудову локальної мережі з можливістю бездротового доступу до мережі Інтернет (Wi-Fi) із забезпеченням покриття у всіх приміщеннях перебування вихованців та персоналу.

8.4.2Розрахунок ємності лінійних споруд мережі електронних комунікацій будівель закладів дошкільної освіти слід виконувати згідно з ГБН В.2.2-34620942-002 та з дотриманням таких умов:

— із забезпеченням можливості обов'язкового встановлення (підключення) кінцевого (термінального) обладнання у приміщеннях адміністрації, чергового персоналу, медичній кімнаті або кабінеті лікаря, методичному кабінеті, кімнаті завгоспа, приміщеннях надання освітніх послуг;

— забезпечення можливості підключення не менше двох постачальників електронних комунікаційних послуг;

— з урахуванням можливості подальшого обслуговування, розвитку та модернізації мереж.

8.4.3Абонентські розетки систем оповіщення встановлюються в адміністративних і господарських приміщеннях, харчоблоці, залах для музичних та фізкультурних занять, ігрових та ігротеках.

8.4.4Абонентські приєднувальні засоби телевізійного мовлення встановлюються в ігрових, залах для музичних та фізкультурних занять та ігротеках.

8.4.5У будівлях закладів дошкільної освіти незалежно від їх місткості обов’язково забезпечується можливість облаштування широкосмугового доступу до Інтернету:

а) шляхом розгортання внутрішньобудинкової фізичної інфраструктури у приміщеннях надання освітніх послуг, кабінеті керівника закладу, медичній кімнаті або кабінеті лікаря, методичному кабінеті, кімнаті завгоспа, групових осередках, харчоблоці та кастелянській;

б) шляхом забезпечення можливості розгортання безпроводового доступу (Wi-Fi) із покриттям всієї території закладу дошкільної освіти, в тому числі захисних споруд цивільного захисту.

8.4.6Вертикальне прокладання мереж електронних комунікацій та сигналізації у будівлях та приміщеннях ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків передбачається приховано в окремих трубах-стояках із влаштуванням окремих поверхових розподільних монтажних шаф систем електронних комунікацій та сигналізації.

8.4.7Прокладання мереж електронних комунікацій та сигналізації від поверхових розподільних шаф і вводи їх до приміщень повинні виконуватися приховано.

Конструкції вводів повинні мати можливість вільного прокладання, доповнення та заміни кабелів і проводів абонентських мереж.

8.4.8Проєктом необхідно передбачати заходи, що захищають від несанкціонованого проникнення в монтажні розподільні шафи та інші споруди, приміщення і обладнання мереж електронних комунікацій та сигналізації.

8.4.9Антенні пристрої систем ефірного телебачення, супутникового зв'язку і телебачення повинні розташовуватися в тих місцях, де вони не погіршують архітектурного вигляду будівель. Рекомендується розміщувати їх на покрівлі будівель з урахуванням додаткових механічних навантажень. Розміщення антенних пристроїв та фотоелектричних модулів фотоелектричних станцій на фасадних стінах, балконах не допускається.

8.4.10Блискавкозахист стояків ліній мережі проводового мовлення, щогл телеантен (у тому числі і супутникових) виконується згідно з ДСТУ ЕN 62305-1, ДСТУ ЕN 62305-2, ДСТУ ЕN 62305-3, ДСТУ ЕN 62305-4.

Заходи щодо вирівнювання потенціалів металевих частин обладнання систем електронних комунікацій та сигналізації визначаються комплексно для всього електрообладнання та інших металевих конструкцій будівель закладів дошкільної освіти відповідно до ДСТУ Б В.2.5-82.

8.4.11Охоронною сигналізацією з виведенням сигналу на пульт чергового диспетчерської сигналізації або пульт централізованого нагляду служби охорони повинні обладнуватися приміщення керування системами протипожежного захисту, електрощитові, входи до технічних приміщень та виходи на покрівлю будівлі, входи до машинного відділення ліфтів.

Обладнання охоронною сигналізацією інших приміщень будівель закладів дошкільної освіти визначається завданням на проєктування.

Організаційно-технічні заходи щодо передавання сигналів охоронної сигналізації службам відомчої або державної охорони визначаються завданням на проєктування.

8.4.12Вимоги щодо обладнання будівель і приміщень ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків закладів дошкільної освіти системами протипожежного захисту викладено в ДБН В.2.5-56.

8.4.13В умовах нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту ясел і дитячих садків місткістю від 41 вихованця та спеціальних дитячих садків місткістю від 25 вихованців, забезпечується проєктування та облаштування в будівлях та приміщеннях закладів дошкільної освіти за такими типами освітньої діяльності наведених нижче елементів інфраструктури:

— будинкової розподільної мережі;

— точки (місця) доступу до будинкової розподільної мережі;

— кімнати (приміщення) електронних комунікацій для розміщення технічних засобів електронних комунікацій. Кімната електронних комунікацій має розташовуватись у безпосередній близькості до місця введення зовнішніх кабелів (ввідних отворів) та проєктуватись згідно з вимогами до інженерних приміщень (вентиляція, освітлення, заземлення тощо). Площа такої кімнати визначається завданням на проєктування;

— закладних пристроїв (системи вертикальних та горизонтальних кабельних лотків, каналів і труб) для прокладання ліній електронних комунікацій;

— кабельного вводу.

8.5 Сміттєзбирання

8.5.1Під час проєктування ясел і дитячих садків та спеціальних дитячих садків слід передбачати інженерне обладнання для проведення сміттєзбирання та прибирання приміщень відповідно до вимог [10].

8.6 Ліфти та підіймачі

8.6.1Загальні вимоги

8.6.1.1В умовах нового будівництва в яслах і дитячих садках та спеціальних дитячих садках, заввишки два–три поверхи, треба встановлювати ліфти відповідно до вимог 9.17 цих норм, ДБН В.2.2-9, ДСТУ ISO 4190-1, ДСТУ ISO 4190-2, ДСТУ ISO 4190-3 за їх призначенням та ДСТУ EN 81-20, ДСТУ EN 81-70.

В умовах нового будівництва допускається в яслах і дитячих садках місткістю до 40 вихованців включно та спеціальних дитячих садках місткістю до 24 вихованців включно встановлення вертикальних підіймальних платформ (ДСТУ EN 81-41) та похилих підіймачів (ДСТУ EN 81-40) замість ліфтів.

Кабіни ліфтів повинні мати розміри не менше: в ширину - 1,1 м; в глибину - 1,4 м; ширина дверного прорізу - 0,9 м.

Пожежні ліфти, призначені для пожежних підрозділів, повинні мати кабіни з розмірами не менше: в ширину– 1,1 м, в глибину – 2,1 м, ширина дверного прорізу – 0,9 м.

Ліфти повинні мати автономне керування з кабіни і з рівня поверху, що має безпосередній вихід назовні. Системи керування мають відповідати вимогам ДСТУ EN 81-70, ДСТУ ISO 4190-5.

8.6.1.2В умовах нового будівництва триповерхові ясла та дитячі садки місткістю від 41 вихованця та двоповерхові спеціальні дитячі садки місткістю від 25 вихованців повинні оснащуватися пожежними ліфтами відповідно до вимог 9.17 цих норм. При цьому пожежні ліфти повинні обслуговувати підвальні/цокольні/підземні поверхи у разі розміщення в них приміщень різного призначення (крім технічних), зокрема захисних споруд цивільного захисту або споруд подвійного призначення.

Установлення ліфтів, що обслуговують підвальні/цокольні/підземні поверхи, де розміщені захисні споруди цивільного захисту або споруди подвійного призначення, не повинно впливати на якість нормативних захисних властивостей таких споруд.

8.6.1.3У разі сполучення ліфтами підвального/цокольного/підземного поверху та надземних поверхів ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків, такі ліфти мають відповідати вимогам 9.17 цих норм.

8.6.1.4В умовах реконструкції, за неможливості встановлення ліфтів, допускається встановлення вертикальних підіймальних платформ (ДСТУ EN 81-41) та похилих підіймачів (ДСТУ EN 81-40) для переміщення вихованців з особливими освітніми потребами з супроводжуючими особами та інших маломобільних груп населення.

В умовах реконструкції ліфти та інші підіймальні пристрої мають відповідати вимогам ДБН В.2.2-40, ДСТУ EN 81-40, ДСТУ EN 81-41.

8.6.1.5В умовах реконструкції допускається не встановлювати ліфти або підіймальні пристрої:

— у 2-х та 3-х поверхових, розташованих в окремих будівлях, яслах та дитячих садках місткістю до 40 вихованців включно;

— у 2-х поверхових вбудованих або вбудовано-прибудованих яслах та дитячих садках місткістю до 40 вихованців включно;

— у 2-х поверхових спеціальних дитячих садках місткістю до 24 вихованців включно.

8.6.2Вимоги до оснащення кабіни ліфта

8.6.2.1Кабіна ліфта має відповідати таким вимогам:

— усередині кабіни з обох боків має бути забезпечено поручні відповідно до вимог

5.3.2.1ДСТУ EN 81-70;

— панель керування має бути спроєктовано відповідно до вимог 5.4.2 ДСТУ EN 81-70 (якщо в будівлі є кілька ліфтів, панелі керування всіх ліфтів мають бути однаковими за розташуванням кнопок);

— панель керування має бути розташована на відстані не менше ніж 0,5 м від краю стіни (кутів ліфта) згідно з 5.4.2.3.5 ДСТУ EN 81-70;

— кнопки мають чітко відрізнятися за кольором від панелі/стін кабіни відповідно до вимог 5.1 ДСТУ EN 81-70;

— система аварійної сигналізації ліфта повинна забезпечувати безпосереднє з’єднання з аварійною або технічною службою ліфта.

Не допускається встановлення в кабінах ліфтів сенсорних панелей керування. Під сенсорними панелями керування слід розуміти будь-які пристрої, в яких вибір здійснюється дотиком пальця (екрани, дисплеї, скляні панелі тощо).

8.6.3Системи безпеки ліфтів

Системи безпеки ліфтів мають відповідати вимогам ДСТУ EN 81-20, ДСТУ EN 81-70.

8.6.3.1Час затримки дверей у відчиненому положенні має бути збільшено (не менше ніж 5–8 секунд) з можливістю регулювання.

8.6.4Вимоги до організації простору перед ліфтом

8.6.4.1Перед дверима ліфта:

— має бути забезпечено достатній простір для маневрування (прямокутник з розмірами не менше ніж 1500 мм (ширина) х 1500 мм (глибина);

— має бути забезпечено інформаційні пристрої, що візуально та акустично інформують пасажирів щодо прибуття кабіни та напрямку її руху відповідно до 5.4.2.4 ДСТУ EN 81-70.

Якщо двері ліфта не контрастують зі стінами, контур дверей ліфта слід позначити кольором, що контрастує з кольором стіни/дверей ліфта (оптимально жовтим кольором).

Кнопки виклику ліфта розташовують відповідно до 5.4.2 ДСТУ EN 81-70, обов’язково з одного боку від дверей ліфта (рекомендовано праворуч).

Панель керування має відрізнятися за кольором від стіни (можна використовувати, наприклад, жовту окантовку панелі).

Номери поверхів на стінах навпроти виходу з ліфта мають бути великими (висота символів не менше ніж 100 мм) і контрастними.

Мінімальний рівень освітленості на порозі ліфта та в кабіні має бути не менше ніж 100 люксів, без відблисків на глянцевих поверхнях.

8.6.5Контроль доступу

8.6.5.1В яслах, дитячих садках та спеціальних дитячих садках ліфти можуть бути обладнані системами обмеженого доступу (наприклад, електронними ключами або картками персоналу) для запобігання неконтрольованому використанню ліфта дітьми без нагляду дорослих.

8.6.6Вертикальні та похилі підіймальні платформи

8.6.6.1Розмір вертикальної платформи: мінімум 900 мм × 1400 мм.

Рекомендований розмір 1100 мм × 1400 мм, що дозволяє вільне транспортування вихованця на електричному візку із супроводжуючою особою.

Розмір похилої платформи: рекомендований мінімальний розмір платформи складає 700 мм × 900 мм або 750 мм × 1000 мм залежно від розміру та типу крісла колісного.

8.6.6.2Вантажопідіймальність:

— для вертикального підіймача — мінімум 300 кг (зазвичай встановлюють пристрої вантажопідіймальністю до 400 кг);

— для похилого підіймача — від 150 кг до 350 кг.

Якщо висота підіймання перевищує 600 мм, для платформи обов’язково має бути забезпечено захисну огорожу або шахту.

8.6.6.3У разі встановлення вертикальних та похилих підіймальних платформ має бути забезпечено:

а) режим безперервного натискання відповідно до 5.5.14 ДСТУ EN 81-40, 5.5.15 ДСТУ EN 81-41;

б) захисні краї відповідно до 5.6.2.5 та 5.5.14 ДСТУ EN 81-40, 5.9.2 ДСТУ EN 81-41;

в) аварійний спуск: пристрій повинен бути оснащений акумуляторами, що забезпечують безпечний спуск на найнижчий рівень та відчинення дверей у разі вимкнення електропостачання в будівлі;

г) обов'язкове встановлення: для вертикальних підіймачів повного огородження шахти (скло або глухі стіни) для унеможливлення доступу вихованців до рухомих частин; для похилого підіймача огородження між напрямними для унеможливлення доступу вихованців до рухомих частин;

д) нагляд за використанням: для запобігання нещасним випадкам ці пристрої повинні замикатися на ключ або мати цифрове блокування, доступ до якого мають лише персонал або батьки.

Для запобігання небезпечним ситуаціям:

— похилі підіймачі в стані спокою повинні автоматично складатися, щоб не обмежувати нормативну ширину евакуаційного шляху на сходах;

— похилі підіймачі (вздовж сходів) не рекомендуються для використання в зонах інтенсивного руху вихованців через ризик травматизму. Перевага надається вертикальним платформам закритого типу.

9 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

9.1Проєктування будівель закладів дошкільної освіти здійснюється з дотриманням вимог пожежної безпеки згідно з ДБН Б.2.2-12, ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.5-56, ДБН В.2.5-64, ДБН В.2.5-67, ДБН В.2.5-74, ДБН В.2.6-33, ДБН В.2.6-220.

Найбільшу кількість місць у будівлях слід приймати залежно від ступеня вогнестійкості і максимальної кількості поверхів будівель, наведених у таблиці 9.1.

Комплекси, що складаються з структурних підрозділів закладів дошкільної та закладів загальної середньої освіти, які формуються з розташованих окремо або із зблокованих корпусів, повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості. При блокуванні корпусів таких комплексів між ними слід улаштовувати протипожежні стіни 1-го типу. Місткість корпусів з приміщеннями дитячих групових осередків дозволяється приймати не більше наведеної у таблиці 9.1.

* Площа пожежних відсіків не повинна перевищувати величин, встановлених у таблиці 2 ДБН В.2.2-9.

9.2Опалювані переходи між корпусами, а також веранди, прибудовані навіси, тераси, галереї слід проєктувати того самого ступеня вогнестійкості, що й основні будівлі. Допускається приймати вогнестійкість прибудованих до будівель навісів і веранд на один ступінь нижче ніж вогнестійкість основної будівлі, за умови відокремлення їх протипожежними стінами 1-го типу.

9.3Триповерхові будівлі закладів дошкільної освіти повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості незалежно від кількості місць і проєктуватися згідно з вимогами 7.1.4, 9.7, 9.10 цих норм.

9.4Допускається розміщення в першому–другому поверхах житлових та громадських будинків I-II ступеня вогнестійкості вбудованих, вбудовано-прибудованих ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків згідно з вимогами 7.1.2 та 7.1.3 цих норм.

9.5Шляхами евакуації є коридори, сходові клітки та інші шляхи, які відповідають вимогам ДБН В.1.1-7. Ширина евакуаційних проходів повинна бути не менше ніж 1,4 м. Шляхи евакуації мають відповідати вимогам пожежної безпеки, викладеним у ДБН В.1.1-7 і ДБН В.2.2-9.

Шляхи евакуації з приміщень закладу іншого призначення не повинні проходити через приміщення закладу дошкільної освіти, а також з приміщень закладу дошкільної освіти через приміщення закладу іншого призначення.

Внутрішні стіни та перегородки (у тому числі зі світлопрозорих матеріалів), що відокремлюють шляхи евакуації, слід передбачати з негорючих матеріалів, які мають клас вогнестійкості не менше ніж RЕІ 45 (для стін), ЕІ 45 (для перегородок).

9.63 кожного поверху будівель закладів дошкільної освіти, а також з кожного дитячого осередку повинно бути передбачено не менше двох розосереджених евакуаційних виходів, які відповідають вимогам ДБН В.1.1-7.

Як другий евакуаційний вихід з групових осередків, які розташовані на першому, другому поверхах ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків II ступеня вогнестійкості, допускається використовувати сходи типу С3 з уклоном не більше ніж 45°, або галереї, що з’єднані із евакуаційними сходовими клітками чи евакуаційними сходами типу С3.

9.7Триповерхові будівлі ясел і дитячих садків повинні мати не менше двох сходових кліток типу СК1 з шириною маршів не менше ніж 1,35 м.

Сходові клітки, сходи, що використовуються для евакуації, слід проєктувати згідно з вимогами ДБН В.1.1-7 і ДБН В.2.2-9.

9.8На шляхах евакуації опорядження стін і стелі, покриття підлог в сходових клітках і холах-вестибюлях повинні бути виконані з негорючих матеріалів. Для утеплення стін ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків слід використовувати негорючі матеріали. Конструкції із фасадною теплоізоляцією з опорядженням індустріальними елементами з шаром теплової ізоляції мають бути з класом реакції на вогонь А1 та А2-s1.d0 (НГ) згідно з класифікацією ДСТУ EN 13501-1 та опоряджувальним шаром з виробів з класом реакції на вогонь А1, А2 (НГ) згідно з класифікацією ДСТУ EN 13501-1.

Внутрішнє опорядження (облицювання) стін та стелі дитячих (групових і житлових) осередків, зальних приміщень слід виконувати з матеріалів із показниками, не гіршими ніж B-s1,d0 (Г1), Т2 за умови не допущення утворення краплин розплаву та/або фрагментів, що горять. Матеріал стелі має бути підібраний так, щоб унеможливлювати небезпеку його падіння під впливом температури від пожежі упродовж розрахункової тривалості евакуації.

9.9Евакуація працівників та вихованців (ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків) із групового осередку через приміщення іншого осередку забороняється.

Один із евакуаційних виходів із приміщень групового осередку ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків допускається передбачати через приміщення роздягальні, а інший з приміщень універсальної ігрової зі спальнею, спальні або ігрової.

Евакуаційний вихід повинен проєктуватися з відчиненням дверей назовні, ширина дверей приймається за розрахунком, але не менше ніж 0,9 м.

9.10У триповерхових будівлях з кожного групового осередку, розміщеного на другому та третьому поверхах, повинні бути запроєктовані розосереджені евакуаційні виходи на дві сходові клітки типу СК1. Коридори, що сполучають сходові клітки, слід розділяти протипожежними перегородками 1-го типу з протипожежними дверима 2-го типу за умови забезпечення виходу із кожного групового осередку в різні відсіки коридору. Вхідні двері групових осередків повинні бути обладнані ущільненням притворів.

9.11Місткість приміщень, що виходять до тупикового коридору або холу, має бути розрахована не більше ніж на 80 осіб. Відстань по коридору від виходу з групового осередку до виходу назовні або у сходову клітку необхідно визначати за таблицею 9.2, приймаючи щільність людського потоку під час евакуації понад 5 осіб/м2.

9.13Евакуаційні виходи, шляхи евакуації повинні мати позначення з використанням знаків безпеки згідно з ДСТУ 7313, ДСТУ EN ISO 7010.

9.14У закладах дошкільної освіти евакуаційні виходи не влаштовуються через розсувні та піднімально-опускні двері, обертальні двері та турнікети, що обертаються або розсуваються, за винятком розсувних дверей, які під час пожежі відчиняються вручну та функціонують як двостулкові двері, за умови виконання 7.2.7 ДБН В.1.1-7.

9.15Двері евакуаційних виходів з коридорів поверху, сходових кліток, залів для музичних та фізкультурних занять, вестибюлів (фойє, холів) та інші двері на шляхах евакуації не повинні мати затворів, що перешкоджають їх вільному відчиненню зсередини без ключа у разі пожежі.

9.16Категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщень котелень, виробничих, складських приміщень, а також зовнішніх установок повинні бути визначені відповідно до ДСТУ Б В.1.1-36.

9.17В умовах нового будівництва триповерхові ясла і дитячі садки місткістю від 41 вихованця включно повинні оснащуватися пожежними ліфтами відповідно до вимог ДСТУ-Н Б В.2.2-38, ДСТУ EN 81-72. У разі розміщення в підземному/підвальному/цокольному поверсі ясел і дитячих садків приміщень різного призначення, крім технічних, зокрема захисних споруд або споруд подвійного призначення, пожежні ліфти повинні обслуговувати підземний/підвальний/цокольний поверх.

В умовах нового будівництва двоповерхові спеціальні дитячі садки місткістю від 25 вихованців, у підземному/цокольному/підвальному поверсі яких розташовані захисні споруди цивільного захисту або споруди подвійного призначення, повинні оснащуватися пожежними ліфтами відповідно до вимог ДСТУ-Н Б В.2.2-38, ДСТУ 7201.

9.18У разі сполучення ліфтами підвального/цокольного/підземного поверху та надземних поверхів ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків, такі ліфти повинні відповідати вимогам, як до пожежних ліфтів. При цьому, слід влаштовувати протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу (з підпором повітря у разі пожежі не менше ніж 20 Па): у підвальному /цокольному/підземному поверсі та на першому поверсі – перед шахтою ліфта. Шахти ліфтів не повинні розміщуватися в об’ємах сходових кліток.

9.19Вимоги щодо обладнання будівель та приміщень ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків системами протипожежного захисту викладені в ДБН В.2.5-56.

9.20Електричні проводи і кабелі повинні відповідати показникам щодо пожежної небезпеки, як для об’єктів будівництва класу наслідків СС3 згідно з вимогами ДБН В.2.5-23.

10 БЕЗПЕКА ТА ДОСТУПНІСТЬ У ВИКОРИСТАННІ

10.1Будівля та приміщення ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків має бути запроєктована, збудована та обладнана так, щоб запобігти ризику отримання травм вихованцями та персоналом під час пересування на території, всередині і біля будівлі, під час входу та виходу з будівлі, а також у разі користування її елементами та інженерним обладнанням.

10.2Двері з прозорими або світлопрозорими вставками повинні виконуватися з ударостійких безпечних матеріалів (загартоване або ламіноване безпечне скло, композитні безосколкові панелі), що запобігають травмуванню дітей у разі випадкового удару.

Установлення металевих решіток або ґрат на засклених дверях не допускається.

10.3У будівлях ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків для світлопрозорого заповнення дверей та фрамуг (у дверях, перегородках та стінах) для додаткового освітлення необхідно використовувати безпечне або армоване скло.

10.4У разі влаштування скатних дахів на торцях житлових будинків, до яких прибудовуються ясла, дитячі садки, ясла-садки, а також улаштуванні таких дахів у розташованих окремо будівлях і спорудах закладів дошкільної освіти необхідно передбачати заходи сніготанення (системи електрообігрівання згідно з ДСТУ-Н Б В.2.5-78, обігрів за допомогою пари тощо) для убезпечення дітей та персоналу від падіння полою.

10.5Конструктивні рішення елементів будівлі (у тому числі розташування порожнин, способи герметизації місць пропуску трубопроводів через конструкції, влаштування вентиляційних отворів, розміщення теплової ізоляції тощо) мають передбачати захист від проникнення гризунів, а влаштування ущільнень місць перетинання інженерними комунікаціями протипожежних перешкод та огороджувальних конструкцій повинно забезпечувати нормований клас вогнестійкості згідно з вимогами ДБН В.1.1-7.

10.6Приміщення технічних центрів кабельного телебачення, приміщення електрощитової повинні мати вихід безпосередньо назовні. Приміщення для обладнання зв'язку, АСУЕ, диспетчеризації та підхід до місць встановлення телефонних розподільних шаф влаштовується з коридору (холу).

10.7Електрощитові, приміщення технічних центрів кабельного телебачення, місця для телефонних розподільних шаф не слід розміщувати під приміщеннями з мокрими процесами (душовими, санвузлами).

10.8У будівлях ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків слід передбачати системи слабкострумового комплексу та комплексу безпеки.

10.9Для забезпечення каналів обміну інформацією між різними типами обладнання, централізованого управління вузлами, підключеними до різних інформаційних систем, та забезпечення роботи локальної обчислювальної мережі, слід передбачати структуровану кабельну систему.

11. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ

Інсоляція, орієнтація, природне освітлення, захист від перегріву приміщень

11.1У приміщеннях універсальних ігрових зі спальнею, ігрових, спалень, залів для фізкультурних та музичних занять, фізкультурного та ігрових (групових) майданчиків для дітей на території ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків в період з 22 березня по 22 вересня тривалість безперервної інсоляції (сонячне опромінення) повинна становити не менше 3 годин на день згідно з вимогами ДБН Б.2.2-12, ДСП № 173, [10].

11.2Орієнтацію вікон приміщень по сторонах горизонту слід приймати за таблицею 11.1.

11.3Природне освітлення приміщень і коридорів ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків проєктувати відповідно до ДБН В.2.5-28 і передбачати переважно пряме бічне освітлення.

Організація світлових прорізів, розташування обладнання та меблів в ігрових та навчальних приміщеннях (кімната ручної праці, навчальний психологічний кабінет, ігротека тощо) повинні забезпечувати лівостороннє природне освітлення робочих місць дітей або змішане (верхнє з бічним лівостороннім).

11.4Освітлення другим (непрямим) світлом і за допомогою світловодів допускається для приміщень персоналу (гардеробної), мийної кухонного посуду, роздягальнях групових осередків і при басейні. Для освітлення другим світлом слід використовувати перегородки зі склоблоків, фрамуги та засклені двері (з відповідним класом вогнестійкості) суміжних приміщень, які мають пряме бічне освітлення.

Допускається не передбачати природне освітлення в роздягальнях групових осередків, санітарно-гігієнічних приміщеннях, буфетних, а також санітарно-гігієнічних приміщеннях і душових при ізоляторі та басейні, туалетах персоналу та технічних приміщеннях.

11.5Для обмеження перегріву приміщень та засліплюючої дії прямого сонячного світла необхідно передбачати сонцезахисні пристрої (зовнішні стаціонарні, такі, що трансформуються або внутрішні регульовані) на вікнах універсальних ігрових зі спальнею, ігрових, спалень, залів для музичних та фізкультурних занять, зали ЛФК, палат ізолятора, приміщень кухні, заготівельного цеху і пральні при орієнтації вікон на сектор горизонту 130°–290° — для I кліматичного району і ІІІБ кліматичного підрайону, 200°–290° – для ІІІА кліматичного підрайону і V кліматичного району, 90°-200° – для ІІ і IV кліматичних районів.

Стаціонарні сонцезахисні пристрої необхідно розраховувати з використанням комплексних сонячних карт згідно з ДСТУ-Н Б В.2.2-27.

Застосування сонцезахисних пристроїв не повинно призводити до зниження коефіцієнта природної освітленості (КПО) у приміщеннях нижче нормативних значень, встановлених у ДБН В.2.5-28.

Сонцезахисні пристрої на вікнах повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів і не перешкоджати евакуації дітей і персоналу з будівлі.

Орієнтація вікон приміщень Найбільш сприятлива Допустима

Кліматичний район, згідно з ДСТУ-Н В.1.1-27

Примітка. Пд – південь, ПдЗ – південний захід, ПдС – південний схід, Пн – північ, ПнС – північний схід, ПнЗ – північний захід, С – схід.

Захист від повітряного та структурного шуму

11.6Проєктування ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків повинно передбачати заходи захисту від зовнішніх та внутрішніх джерел акустичної енергії приміщень цих закладів та прилеглих до них територій згідно з вимогами ДБН В.1.1-31, ДБН В.1.2-10, ДБН В.2.5-39, ДБН В.2.5-64, ДБН В.2.5-67, ДСП № 173, ДСН № 463.

Рівні шуму в приміщеннях для навчання повинні відповідати вимогам, наведеним у таблицях 11.2 та 11.3.

Рівні шуму у виробничих приміщеннях ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037.

Достатність запланованих заходів захисту від шуму повинна бути доведена розрахунками очікуваних рівнів звуку та/або рівнів звукових тисків в октавних смугах в приміщеннях будівлі та на прилеглій до неї території згідно з ДБН В.1.1-31, ДСТУ-Н Б В.1.1-32, ДСТУ-Н Б В.1.1-33, ДСТУ-Н Б В.1.1-34, ДСТУ-Н Б В.1.1-35.

Групові осередки слід ізолювати від приміщень, де є джерела розповсюдження шуму і запахів (зали для музичних та фізкультурних занять, ігротеки, майстерні, харчоблок, пральня).

Примітка. Допустимі рівні шуму від зовнішніх джерел у приміщеннях встановлені за умови забезпечення в них необхідного для цього приміщення повітрообміну.

*Для нових об'єктів, які будуються в сформованій забудові, корекцію +5 дБ(А) не застосовують. **Корекція для шуму залізничного транспорту не застосовується у разі довгих дизельних поїздів або поїзда, який рухається зі швидкістю понад 250 км/год.

Під час проєктування звукоізоляції приміщень вбудованих, вбудовано-прибудованих ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків від приміщень житлових будинків та адміністративних приміщень громадського призначення параметри звукоізоляції повітряного і ударного шуму для огороджувальних конструкцій приймаються за таблицею 11.4

Захист від вібрацій

11.7Проєктування ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків повинно передбачати заходи захисту від зовнішніх та внутрішніх джерел вібрації приміщень цих закладів згідно з вимогами цих норм.

Значення вібрації на прилеглих до ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків територіях не повинні спричиняти порушення цілісності огороджувальних конструкцій будівель впродовж усього строку їх експлуатації.

Значення вібрації на прилеглих до ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків територіях повинні забезпечувати допустимі рівні вібрації в їх приміщеннях.

Нормування захисту від вібрації здійснюється за інтегральною оцінкою значень віброприскорення (кориговане значення віброприскорення, aw rms) та значення дози вібрації, VDV (з урахуванням характеру вібрації, напрямку впливу, частотних корекцій, часу доби та виду вібрації). Нормуються також максимальні значення вібрації.

В основі отримання інтегральних показників вібрації лежать виміри віброприскорення в 1/3 октавних смугах в діапазоні частот 1-80 Гц.

Виміри та розрахунки параметрів вібрації здійснюють згідно з ДСТУ ISO 2631-1.

Допустимі значення вібрації у будівлях закладів дошкільної освіти в денний (або нічний) час рекомендується приймати, м/с2:

а) для постійної вібрації:

— прийнятні значення – 0,0071–0,010 (0,005–0,007);

— максимальні значення – 0,014–0,020 (0,01–0,014);

б) для імпульсної вібрації:

— прийнятні значення – 0,21–0,3 (0,071–0,1);

— максимальні значення – 0,42–0,6 (0,14–0,2).

Значення дози для переривчастої вібрації у будівлях закладів дошкільної освіти в денний (або нічний) час рекомендується приймати, м/с1,75:

— прийнятні значення – 0,2 (0,13);

— максимальні значення – 0,4 (0,26).

Вібрація в виробничих приміщеннях закладів дошкільної освіти повинна відповідати вимогам ДСН 3.3.6.039.

Захист від випромінювання, природних радіонуклідів, шкідливих хімічних речовин

11.8Будинки закладів дошкільної освіти та територія їх розміщення повинні відповідати вимогам радіаційної безпеки щодо захисту від іонізуючого випромінювання природного і техногенного походження, електромагнітних полів згідно з ДГН 6.6.1-6.5.001 (НРБУ-97/Д2000 (розділ 8) та ДСН 239. Експлуатація приміщень закладів дошкільної освіти, у тому числі приміщень, що входять до фонду захисних споруд цивільного захисту, допускається за умови дотримання нормативних значень середньорічної еквівалентної рівноважної об’ємної активності радону в повітрі відповідно до вимог підпункту «а» пункту 8.6.3 розділу 8 НРБУ- 97/2000.

11.9Потужність поглинутої в повітрі дози гамма-випромінювання в приміщеннях будинків закладів дошкільної освіти не повинна перевищувати 4,4 нГр/с (30 мкР/год, 0,3 мкЗв/год).

11.10У будинках закладів дошкільної освіти, що будуються або реконструюються, а також під час облаштування території, фізкультурних та групових ігрових майданчиків, повинні застосовуватися будівельні матеріали та вироби, ефективна питома активність природних радіонуклідів у яких не перевищує 370 Бк/кг. Середньорічна еквівалентна рівноважна об’ємна активність радону-222 у повітрі приміщень будинків закладів дошкільної освіти, що будуються або реконструюються, не повинна перевищувати 50 Бк/м³.

11.11Концентрації шкідливих хімічних речовин (ацетон, аміак, фенол, стирол, толуїлендіізоціанат, формальдегід) в повітрі приміщень будівель закладів дошкільної освіти з елементами повного внутрішнього оздоблення не повинні перевищувати чинних гігієнічних нормативів для атмосферного повітря.

11.12Для зменшення рівня концентрації фенолу, формальдегіду та фталатів у повітрі навчальних та ігрових приміщень слід застосовувати оздоблювальні матеріали та підлогові покриття, які є сертифікованими щодо безпеки для здоров’я людини відповідно до [10].

12 ВИМОГИ ДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

12.1Об'ємно-планувальні і конструктивно-технологічні рішення будівель ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків, а також системи їх інженерного обладнання мають забезпечувати оптимальний рівень енерговитрат при будівництві та експлуатації згідно з вимогами ДБН В.1.2-11.

12.2Зовнішні стіни будівель з фасадною теплоізоляцією слід проєктувати як збірні системи, що забезпечують основні нормативні вимоги з безпеки згідно з вимогами ДБН В.1.2-6, ДБН В.1.2-7, ДБН В.1.2-8, ДБН В.1.2-9, ДБН В.1.2-10, ДБН В.1.2-11, ДБН В.2.6-31, ДБН В.2.6-33, ДБН В.2.5-67, а також ДСТУ 9190.

Слід застосовувати обладнання інженерних систем (крім систем протипожежного захисту) з класом енергоефективності за його визначеності для даного типу обладнання не нижче "С" та не нижче ніж клас енергоефективності інженерної системи. Рекомендується застосовувати обладнання вищого класу енергоефективності ніж клас енергоефективності інженерної системи.

12.3Всі будівлі, що підключаються до систем централізованого теплопостачання, мають бути обладнані вузлами комерційного обліку згідно з ДСТУ ЕN 1434-6.

12.4Системи теплоспоживання будівель мають бути обладнані регуляторами теплового потоку.

12.5Встановлення дефлекторів на викиді витяжних систем не допускається.

12.6Припливно-витяжні установки рекомендується проєктувати з утилізаторами теплоти витяжного повітря. Підвищення енергоефективності систем вентиляції та зменшення питомої вентиляційної потужності слід враховувати згідно з ДСТУ ЕN 16798-1, ДСТУ ЕN 16798-3. Для забезпечення відповідного класу енергоефективності у системах вентиляції слід застосовувати:

— механічну припливну та/або витяжну вентиляцію, що працює за потреби. Регулювання за потреби включає змінний режим роботи системи за часом (наприклад, нічне зниження витрати повітря, зниження у неробочі години тощо) та/або регулювання відповідно до поточних (фактичних) потреб у вентиляції (наприклад, відповідно до присутності людей, концентрації СО2 у повітрі приміщення тощо);

— механічну припливно-витяжну вентиляцію з утилізацією теплоти повітря, що видаляється (окрему для кожного приміщення, що обслуговується, або загальну для декількох приміщень або будівлі). Зблоковану (поєднану в одному блоці) припливно-витяжну установку слід проєктувати з утилізаторами теплоти витяжного повітря.

12.7Ефективність використання енергії інженерними системами будівлі, зумовлену підвищенням класу енергоефективності їх технічного оснащення, рівнем автоматизації, моніторингу та управління, слід визначати відповідно до ДСТУ EN 15232-1.

Додаток А

(обов’язковий)

Перелік та площі майданчиків ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків

1) Загальні площі групових та фізкультурних (ігрових) майданчиків є рекомендованими.

1)

Допускається передбачати майданчик для кожної групи окремо.

2)

В умовах ущільненої забудови допускається приймати розрахункову площу на 1 вихованця не менше ніж 7 м2.

ДОДАТОК Б

(обов’язковий)

Перелік та площі приміщень ясел і дитячих садків та спеціальних дитячих садків

Групові приміщення для вихованців

Приміщення для музичних, фізкультурних, та інших занять та ігор

Кабінети спеціалістів, які працюють із вихованцями

Приміщення медичного та оздоровчого призначення

Приміщення для педагогічних працівників

Приміщення їдальні (харчоблоку)

Приміщення загального користування

Службово-побутові приміщення

1) Загальні площі приміщень є рекомендованими. 2) Для садків і ясел площу методичного кабінету слід приймати понад 100 і до 200 місць – 18 м2, понад 200 місць – 24 м2. 3) В умовах реконструкції та капітального ремонту допускається не передбачати. 4) В умовах реконструкції та капітального ремонту допускається передбачати щонайменше одне універсальне санітарно-гігієнічне приміщення на першому поверсі. 5) Допускається не проєктувати, якщо прання, сушіння, прасування білизни і рушників, що використовуються для потреб вихованців здійснюється іншими пральнями відповідно до вимог [10].

1) Загальна площа приміщення ресурсної кімнати встановлюється завданням на проєктування із урахуванням розрахункової площі на 1 вихованця. Загальна площа приміщення ресурсної кімнати, яка наведена у таблиці Б.2 є рекомендованою.

Додаток В

(обов’язковий)

Перелік та площі приміщень групових осередків ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків

1) Площа приміщення є рекомендованою. 2) В умовах реконструкції та капітального ремонту допускається не передбачати. 3) Приміщення слід проєктувати у складі групових осередків спеціальних дитячих садків. В умовах реконструкції та капітального ремонту таке приміщення допускається не передбачати.

1) Допускається завданням на проєктування для ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків передбачати одну роздягальню на дві групи вихованців. 2) Допускається завданням на проєктування для ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків передбачати окрему ігрову та спальню замість універсальної ігрової зі спальнею. 3) Допускається завданням на проєктування для ясел і садків передбачати одне санітарно-гігієнічне приміщення для вихованців на дві групи. Для спеціальних дитячих садків передбачати одне санітарне гігієнічне приміщення на дві групи заборонено. 4) Допускається завданням на проєктування для ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків передбачати одну буфетну на дві групи або одну на дві групи буфетну, поєднану із приміщенням видавання страв, миття та зберігання посуду.

Додаток Г

(обов’язковий)

Перелік санітарних приладів та меблів у санітарно-гігієнічному приміщенні для вихованців у групових осередках ясел, дитячих садків та спеціальних дитячих садків

1) В умовах реконструкції та капітального ремонту допускається не влаштовувати біля унітазу в універсальній кабінці для вихованців на кріслі колісному змішувач із душовим шлангом. 2) Допускається розміщення рукомийника для дорослих та унітазу для дорослих в окремій кабінці в санітарно-гігієнічному приміщенні для дітей (вихованців) виключно в умовах реконструкції та капітального ремонту 3) Допускається влаштування душового піддону замість зони для душу в умовах реконструкції та капітального ремонту

1) необхідність влаштування змішувача із душовим шлангом біля унітазу в кабінці для вихованців на кріслі колісному в яслах та дитячих садках визначається завданням на проєктування 2) необхідність встановлення столу для сповивання та стелажу для горщиків (в яслах, дитячих садках, спеціальних дитячих садках) визначається завданням на проєктування 3) необхідність встановлення кушетки (в спеціальних дитячих садках) визначається завданням на проєктування

Додаток Д

(довідковий) Приклади проєктування санітарно-гігієнічних приміщень для вихованців групових осередків Рисунок Д.1 — Приклад проєктування санітарно-гігієнічного приміщення для вихованців групових осередків спеціальних дитячих садків Рисунок Д.2 — Приклад проєктування санітарно-гігієнічного приміщення для вихованців групового осередку на 20 вихованців у дитячому садку

Рисунок Д.3 — Приклад санітарно-гігієнічного приміщення групового осередку на 15 вихованців у дитячому садку

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Закону України «Про дошкільну освіту»

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 07.07.2025 № 818 «Деякі питання про типи організації освітньої діяльності закладів дошкільної освіти»

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 07.07.2025 № 817 «Про затвердження Положення про спеціальний дитячий садок»

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 04.04. 2025 № 381 «Про затвердження Порядку утворення та функціонування спеціальних груп вихованців закладів дошкільної освіти»

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 10.04.2019 № 530 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08. 2025 № 1036)

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2025 № 1080 «Про затвердження переліку обов’язкових заходів з охорони здоров’я вихованців закладів дошкільної освіти та вимог до медичного осередку, ізолятора та медичного кабінету закладу дошкільної освіти»

7. Наказ Міністерство освіти і науки України від 12.01.2021 № 33 «Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) нова редакція»

8. Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.06. 2025 № 844, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06. 2025 за № 994/44400 «Про затвердження Типових штатних нормативів закладів дошкільної освіти»

9. Наказ Міністерство освіти і науки України від 13.08.2025 №1138 «Про затвердження Орієнтовних переліків матеріально-технічного, навчально-методичного та інформаційного забезпечення закладу дошкільної освіти»

10. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 24.03. 2016 № 234 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21.10. 2025 № 1604), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.04. 2016 за № 563/28693 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів дошкільної освіти»

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.11.2025 №1557 «Про затвердження Державного стандарту дошкільної освіти»

12. Наказ Міністерство освіти і науки України від 23.04.2018 № 414 (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 27.11. 2024 № 1671), (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.05.2018 за № 582/32034) «Про затвердження Типового переліку допоміжних засобів для навчання (спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку) осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в закладах освіти»

13. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Наказ від 09.08.2018 № 206 «Про затвердження Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку» (Документ z0990-18, Прийняття від 09.08.2018)

14. Міністерство охорони здоров'я України, наказ від 17.03.2011 № 145 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць» (документ z0457-11, редакція від 08.04.2025, підстава - 317-2025-р).

15. Міністерство внутрішніх справ України, Наказ від 30.12.2014 № 1417 «Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні» (документ z0252-15, редакція від 14.08.2024, підстава-z1124-24)

16. Міністерство освіти і науки України Наказ від 15.08.2016 № 974 «Про затвердження Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України» (документ z1229-16, прийняття від 15.08.2016)

17. Державні гігієнічні нормативи «Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)», затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.07. 1997 № 208, введеними в дію постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12. 1997 № 62 (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2025 №317-р)

18.Державні медико-санітарні нормативи «Гранично допустимі концентрації хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць», затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10.05.2024 № 813, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.05. 2024 за № 763/42108

19. Постанова Кабінету Міністрів України від 24.03. 2021 № 305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку»

20. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 01.08.1996 № 239 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.08. 1996 за № 488/1513) «Про затвердження Державних санітарних норм та правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань»

21. ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT)

Ключові слова: ясла, дитячий садок, спеціальний дитячий садок, груповий осередок, заходи безпеки, орієнтування та отримання інформації, медичний осередок, ресурсний осередок.